Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку", Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року N 508, та з метою удосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері пожежної безпеки

1. Затвердити Правила з вогнезахисту, що додаються.

2. Державному департаменту пожежної безпеки (Андрієнко В.М.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції в установленому порядку.

3. Начальникам головних управлінь (управлінь) МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі організувати вивчення Правил з вогнезахисту особовим складом підпорядкованих підрозділів.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Романченка В.О.

Правила з вогнезахисту (далі - Правила) установлюють основні вимоги щодо проектування, виконання та приймання робіт з вогнезахисного обробляння матеріалів, виробів, будівельних конструкцій, електричних кабелів, інженерного обладнання будинків і споруд, проходок через протипожежні перешкоди і огороджувальні конструкції, а також вимоги щодо придбання вогнезахисних засобів та утримання вогнезахисного покриву (просочення).

У цих Правилах терміни та визначення вживаються у такому значенні:

вогнезахист - зниження показників пожежної небезпечності матеріалу або підвищення вогнестійкості конструкцій чи виробу;

об'єкт вогнезахисту - матеріал, виріб, конструкція, електричний кабель, інженерне обладнання будинків і споруд, проходка через протипожежні перешкоди й огороджувальні конструкції, що підлягають вогнезахисту;

вогнезахисний засіб - вогнезахисна речовина, суміш, фарба, рулонний (листовий) матеріал тощо, які за своїми властивостями придатні для вогнезахисту;

вогнезахисне обробляння - спеціальне обробляння матеріалу, конструкції, виробу з метою їх вогнезахисту;

вогнезахисне просочування - обробляння поверхні горючого матеріалу просочувальною вогнезахисною речовиною задля його вогнезахисту;

поверхневе вогнезахисне обробляння - вогнезахисне обробляння, при якому на поверхні об'єкта вогнезахисту утворюється вогнезахисний покрив;

вогнезахисне заповнення - заповнення проходок технологічних комунікацій через протипожежні перешкоди та огороджувальні конструкції вогнезахисним засобом;

вогнезахисний покрив - шар вогнезахисного засобу, утворений на поверхні об'єкта вогнезахисту;

глибина просочення - шар вогнезахисного засобу, що утримується у товщі об'єкта вогнезахисту;

регламент робіт з вогнезахисту - нормативний документ, у якому визначено технологічні вимоги щодо застосування вогнезахисного засобу та утримання вогнезахисного покриву (просочення);

виробник - суб'єкт господарювання, який виготовляє вогнезахисний засіб;

представник виробника - суб'єкт господарювання, якому виробником надано право представляти на території України його інтереси;

виконавець робіт - суб'єкт господарювання, який здійснює проектування та/або виконання робіт з вогнезахисту;

замовник робіт - юридична або фізична особа, яка укладає договір (контракт) на проектування та виконання робіт з вогнезахисту;

заміна вогнезахисного засобу - проведення вогнезахисного обробляння після видалення попередньо застосованого вогнезахисного засобу;

повторне вогнезахисне обробляння - проведення вогнезахисного обробляння без видалення попередньо застосованого вогнезахисного засобу;

строк придатності вогнезахисного покриву (просочення) - строк, упродовж якого вогнезахисний засіб після його застосування здатний забезпечити вогнезахист;

утримання вогнезахисного покриву (просочення) - проведення робіт, пов'язаних з підтриманням у відповідному технічному стані вогнезахисного покриву (просочення) упродовж строку його придатності;

захисний матеріал - матеріал, призначений для захисту вогнезахисного покриву (просочення) від шкідливих дій навколишнього середовища;

матеріали рослинного походження - матеріали, виготовлені з рослин або їх частин (очерет, бамбук, солома тощо);

зведена товщина металу конструкції - відношення площі поперечного перерізу металевої конструкції до частини її периметра, що обігрівається;

приховані роботи - роботи, проведені на об'єкті вогнезахисту перед застосуванням вогнезахисного засобу і результати яких закриваються.

Вогнезахисне обробляння здійснюється такими способами:

1. Вогнезахисне просочування.

2. Поверхневе вогнезахисне обробляння.

3. Вогнезахисне заповнення.

Спосіб вогнезахисного обробляння визначається залежно від властивостей об'єкта вогнезахисту, вогнезахисного засобу та умов експлуатації.

Вогнезахисне просочування застосовується для об'єктів вогнезахисту, виготовлених з пористих матеріалів (деревина, тканина, папір тощо). При просочуванні використовують вогнезахисні засоби, які проникають (просочуються) в об'єкт вогнезахисту. У залежності від глибини проникнення просочення поділяється на поверхневе (до 5 мм) та глибоке (5 мм і більше). Глибоке просочення здійснюється тільки для вогнезахисту деревини способами, визначеними ГОСТ 20022.6-93 "Защита древесины. Способы пропитки".

При поверхневому вогнезахисному оброблянні застосовуються вогнезахисні засоби, які на поверхні об'єкта вогнезахисту утворюють вогнезахисний покрив. Вогнезахисні засоби наносяться (закріплюються) методом фарбування (вогнезахисні фарби, лаки), штукатурення, обмотування (рулонні вогнезахисні засоби), облицювання тощо. Поверхневе вогнезахисне обробляння застосовується для вогнезахисту матеріалів (конструкцій, виробів), вироблених з деревини, металу, залізобетону, матеріалів рослинного походження, електричних кабелів та інженерного обладнання будинків і споруд.

Способом вогнезахисного заповнення захищаються проходки електричних кабелів та інженерного обладнання будинків і споруд через протипожежні перешкоди та огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості.

Регламент робіт з вогнезахисту (далі - Регламент) розробляється для кожного конкретного вогнезахисного засобу.

Регламент установлює галузь та порядок застосування, строки та умови експлуатації, порядок утримання і заміни вогнезахисного засобу (повторного вогнезахисного обробляння), а також безпечні умови праці та вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища при його застосуванні.

Регламент затверджується виробником або представником виробника вогнезахисного засобу та погоджується з Державним департаментом пожежної безпеки. На погодження разом з Регламентом подаються документи, які підтверджують наведені в ньому показники.

Унесення змін та доповнень до Регламенту здійснюється в такому самому порядку. Протягом одного місяця з моменту внесення змін та доповнень виробник (представник виробника) зобов'язаний сповістити про це суб'єктів господарювання, яким був наданий цей Регламент.

Регламент повинен уключати в себе такі розділи:

а) назва, призначення та галузь застосування вогнезахисного засобу, у якому зазначаються:

назва вогнезахисного засобу відповідно до технічної документації на нього;

назва міждержавного, державного або галузевого стандартів, технічних умов, відповідно до яких виробляється вогнезахисний засіб (у разі наявності);

призначення та галузь застосування вогнезахисного засобу;

б) технічні та фізико-хімічні характеристики вогнезахисного засобу, у якому зазначаються:

основні фізико-хімічні характеристики (колір, зовнішній вигляд, густина, розчинність, масова частка нелетких речовин (за необхідності));

показники, які характеризують вогнезахисні властивості згідно із сертифікатом відповідності та (або) протоколом випробувань (група вогнезахисної ефективності, ступінь вогнестійкості тощо);

температурний діапазон застосування, стійкість до дії зовнішніх факторів (атмосферостійкість, стійкість до агресивного середовища, іонізувального випромінювання тощо);

умови експлуатації (вологість та температура приміщень, вібрація тощо);

строк придатності вогнезахисного покриву (просочення), який визначається відповідно до результатів кліматичних або періодичних випробувань;

в) розрахунок витрат вогнезахисного засобу, у якому зазначаються питомі витрати засобу згідно із сертифікатом відповідності та (або) протоколом випробувань (для деревини загальну витрату вогнезахисного засобу відносять до площі поверхні або обсягу зразка залежно від способу нанесення), а також методика розрахунку витрат вогнезахисного засобу залежно від його властивостей та способу нанесення;

г) порядок застосування вогнезахисного засобу, у якому зазначаються:

підготовка поверхні об'єкта вогнезахисту;

підготовка вогнезахисного засобу до застосування та проведення вхідного контролю готового розчину або суміші;

час придатності до застосування готового розчину або суміші (якщо вогнезахисний засіб потребує приготування безпосередньо на об'єкті);

умови та способи застосування вогнезахисного засобу;

час висихання (за необхідності) та час, упродовж якого засіб набирає своїх вогнезахисних властивостей після застосування;

захист вогнезахисного покриву захисним матеріалом (за необхідності);

ґ) контроль якості виконання робіт з вогнезахисного обробляння, в якому наводяться показники якості вогнезахисту та методи їх визначення при виконанні та прийманні робіт;

д) порядок утримання вогнезахисного покриву (просочення), у якому зазначаються:

заходи щодо підтримання у відповідному технічному стані вогнезахисного покриву (просочення) упродовж усього строку його придатності;

порядок визначення стану вогнезахисного покриву (просочення) щодо порушення цілісності (здуття, відшарування, вимивання тощо);

порядок відновлення вогнезахисного покриву (просочення);

е) заміна вогнезахисного покриву (просочення) або повторне вогнезахисне обробляння, у якому зазначаються критерії, згідно з якими готуються висновки про необхідність проведення заміни або повторного застосування вогнезахисного засобу, а також вимоги до проведення цих робіт;

є) зберігання та транспортування вогнезахисного засобу, у якому відображаються вимоги щодо тари, маркування та транспортування, термін та умови зберігання (температурний діапазон, вологість тощо);

ж) охорона праці та техніка безпеки, у якому зазначаються:

відомості про токсичність вогнезахисного засобу згідно з токсиколого-гігієнічним паспортом (при інгаляційному впливі, потраплянні в шлунок, на шкіру, слизові оболонки тощо);

клас небезпеки вогнезахисного засобу за ступенем впливу за ГОСТ 12.1.007-76 "Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности";

вимоги щодо безпечного зберігання та способів знешкодження, умов використання та можливість забруднення, засоби безпеки, надання першої допомоги;

індивідуальні та колективні засоби захисту, які слід використовувати при виконанні робіт з вогнезахисного обробляння (вентиляційні системи згідно з ГОСТ 12.4.021-75 "Система стандартов безопасности труда. Системы вентиляционные. Общие требования", марки протигазів, респіраторів, захисних окулярів, засобів захисту від шуму, спеціальний одяг за ГОСТ 12.4.103-83 "Система стандартов безопасности труда. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация", захисні дерматологічні пасти за ГОСТ 12.4.068-79 "Система стандартов безопасности труда. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования", необхідність установлення раковин самодопомоги тощо);

з) охорона навколишнього природного середовища, у якому за даними токсиколого-гігієнічного паспорта на засіб та вимог нормативно-правових актів зазначаються шкідливі фактори, що впливають на навколишнє природне середовище при застосуванні вогнезахисного засобу (пило- і газоподібні викиди в атмосферне повітря, стічні води, тверді відходи тощо) та заходи щодо усунення негативних наслідків або зменшення їх дії на природу до рівня допустимих значень.

Регламент складається у трьох примірниках на аркушах формату А4. Текст виконується 14 шрифтом з інтервалом 1,5. Сторінки Регламенту нумеруються, прошнуровуються та брошуруються у тверду палітурку. Шнурівку в кінці Регламенту закріплюють печаткою розробника Регламенту.

На титульній сторінці Регламенту вказуються його назва, ким і коли він розроблений, затверджений та погоджений, термін дії, а також реєстраційний номер (присвоюється Держпожбезпеки). На наступній сторінці викладається зміст Регламенту. На останній сторінці Регламенту ставляться підписи осіб, що її розробили.

При реалізації вогнезахисного засобу постачальник (виробник) повинен надати покупцю копію сертифіката відповідності, на лицьовому боці якої він робить відмітку про кількість наданого вогнезахисного засобу згідно із зразком, який наведено в додатку 1.

Після закінчення вогнезахисного обробляння замовник робіт на зворотному боці копії сертифіката відповідності робить відмітку щодо кількості застосованого вогнезахисного засобу згідно із зразком, наведеним у додатку 1. Такі відмітки робляться окремо щодо кожного об'єкта вогнезахисту.

Копія сертифіката відповідності з відмітками замовника (замовників) зберігається у виконавця робіт з вогнезахисного обробляння.

Вогнезахисне обробляння виконується на підставі проекту проведення робіт з вогнезахисного обробляння (далі - ППР).

ППР може бути виконаний як у складі проектно-кошторисної документації на об'єкт у цілому, так і окремо на виріб, конструкцію, інженерне обладнання тощо, які підлягають вогнезахисту.

ППР розробляється на підставі архітектурно-планувального рішення з урахуванням напружено-деформованого стану будівельних конструкцій та можливого впливу на них при пожежі, а також на підставі Регламенту на вогнезахисний засіб, що застосовується.

ППР повинен пройти експертизу щодо пожежної безпеки в органах державного пожежного нагляду і може бути застосованим лише після отримання позитивного експертного висновку.

У ППР необхідно передбачати застосовування вогнезахисних засобів, які мають сертифікат відповідності Державної системи сертифікації УкрСЕПРО, токсиколого-гігієнічний паспорт і відповідають сфері застосування та умовам експлуатації.

Для вогнезахисту конструкцій, які згідно з проектною документацією закриваються і в процесі експлуатації доступ до них унеможливлено, необхідно передбачати вогнезахисні засоби з визначеним строком придатності, що забезпечує вогнезахист упродовж усього періоду служби конструкцій або до чергового капітального ремонту будівлі (споруди).

ППР повинен уключати такі основні розділи:

а) пояснювальна записка, до якої входять:

загальні положення;

обґрунтування застосування конкретного вогнезахисного засобу;

характеристики запроектованого вогнезахисного засобу та строк його експлуатації;

посилання на Регламент у частині технології виконання робіт з вогнезахисного обробляння;

розрахункова частина;

б) креслення:

об'єктів вогнезахисту;

будинків (споруд, приміщень), у яких розташовані об'єкти вогнезахисту (у разі виконання ППР не в складі проектно-кошторисної документації на об'єкт у цілому);

в) обов'язкові додатки:

копія сертифіката відповідності на запроектований вогнезахисний засіб;

копія токсиколого-гігієнічного паспорта на вогнезахисний засіб;

копія ліцензії суб'єкта господарювання - розробника проекту;

копія регламенту робіт з вогнезахисту.

У кресленнях повинні бути вказані місця, де встановлюються таблички про виконане вогнезахисне обробляння (додаток 2). Як правило, це повинні бути легкодоступні для огляду місця.

Вогнезахисне обробляння виконується відповідно до ППР та Регламенту.

Про початок роботи на об'єкті виконавець робіт зобов'язаний письмово сповістити орган державного пожежного нагляду.

Забороняється виконувати вогнезахисне обробляння в кліматичних умовах, які не відповідають умовам, визначеним Регламентом на даний засіб.

Під час вогнезахисного обробляння здійснюється контроль за якістю виконання робіт. Право контролю мають представники:

замовника робіт;

державного пожежного нагляду;

розробника ППР;

виробника (представника виробника) вогнезахисного засобу, що застосовується.

До перевірок також можуть залучатися фахівці інших організацій (за згодою їх керівників).

У разі виявлення відхилень від ППР або порушень вимог Регламенту складається акт про порушення при виконанні робіт з вогнезахисного обробляння (додаток 3), у якому зазначаються виявлені порушення з посиланням на конкретні пункти нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації. Даний акт складається не менш ніж у трьох примірниках та підписується всіма учасниками перевірки. Один примірник акта залишається (надається) замовнику робіт, другий - виконавцю робіт, а третій не пізніше ніж у триденний строк направляється до територіального органу ліцензування діяльності протипожежного призначення (територіальний орган державного пожежного нагляду в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі).

Якщо до початку або в ході виконання робіт з вогнезахисного обробляння на об'єкті вносяться архітектурно-будівельні зміни, що суперечать ППР, виконавець робіт зобов'язаний зупинити (не розпочинати) роботи та сповістити про це замовника, проектувальника і місцевий орган державного пожежного нагляду. Продовження виконання робіт можливе після внесення відповідних змін до ППР та отримання позитивного експертного висновку.

Після вогнезахисного обробляння будівельних конструкцій допускається їх часткова механічна обробка. Поверхні, до яких була застосована механічна обробка, необхідно обробити тим самим вогнезахисним засобом згідно з Регламентом.

У місцях, визначених ППР, виконавець робіт після вогнезахисного обробляння повинен установити таблички, форма та зміст яких наведені в додатку 2.

Про завершення вогнезахисного обробляння виконавець робіт повідомляє замовника листом, у якому зазначає строк готовності об'єкта до здавання. Термін готовності до здавання визначається залежно від строку набуття вогнезахисним засобом відповідних властивостей згідно з Регламентом.

8.1. Вогнезахисне обробляння деревини

Деревина, що підлягає просоченню, не повинна містити в собі вад будови, грибкових уражень, обвугленостей або опіків унаслідок механічної обробки, сторонніх уключень, покриття, пофарбування, повинна бути очищена від пилу та бруду. Допустимі межі наявності вад деревини визначаються відповідно до ГОСТ 2140-81 "Видимые пороки древесины. Классификация, термины и определения, способы измерения".

При відборі деревини для вогнезахисного просочення необхідно враховувати її просочувальні властивості згідно з ГОСТ 30219-95 "Древесина огнезащищенная. Общие технические требования. Методы испытаний. Транспортирование и хранение".

У разі застосування вогнезахисного засобу, який згідно з Регламентом потребує визначення показників вологості деревини, проводяться відповідні заміри, результати яких оформляються актом визначення вологості деревини (додаток 4).

Просочення мерзлої та вкритої льодом деревини забороняється.

8.2. Вогнезахисне обробляння будівельних конструкцій з металу та залізобетону

Перед застосуванням вогнезахисного засобу металеві конструкції необхідно обробити антикорозійним покриттям (ґрунтом). Антикорозійне покриття вибирається залежно від умов, у яких буде експлуатуватись вогнезахисний покрив, згідно з Регламентом та сертифікатом відповідності.

Після підготовки поверхні і нанесення антикорозійного покриття складається акт огляду прихованих робіт (додаток 5).

Якщо металеві конструкції раніше вже були оброблені антикорозійним покриттям, виконавець робіт повинен переконатись щодо можливості застосування запроектованого вогнезахисного засобу. Для цього він повинен отримати документи, які засвідчують марку антикорозійного покриття. Вогнезахисне обробляння таких конструкцій може проводитись тільки тим вогнезахисним засобом, який згідно з Регламентом може застосовуватись разом з даною маркою антикорозійного покриття. У разі, коли марка антикорозійного покриття не відповідає проекту або вимогам Регламенту, існуюче покриття видаляється, а на конструкцію наноситься інше, відповідної марки.

Перед вогнезахисним оброблянням виконавець робіт зобов'язаний провести ревізію стану антикорозійного покриття, визначити пошкоджені ділянки (місця порушення шару ґрунту, наявності корозії тощо). Пошкоджені місця необхідно очистити від іржі та відновити пошкоджене антикорозійне покриття (ґрунтом тієї самої марки).

Під час нанесення вогнезахисного засобу температура поверхні конструкції, що захищається, повинна бути вищою від температури точки роси (крім вогнезахисних засобів, які допускається наносити на вологі поверхні). Заміри щодо визначення точки роси повинні проводитись безпосередньо перед застосуванням вогнезахисного засобу. Результати вимірів оформляються актом визначення точки роси (додаток 6).

У разі застосування вогнезахисних засобів штукатурного типу на поверхні, що вібрують, необхідно застосовувати армувальну сітку. Після встановлення армувальної сітки складається акт огляду прихованих робіт (додаток 5).

За особливих умов експлуатації застосованого вогнезахисного засобу його додатково вкривають шаром захисного матеріалу, який захищає від негативного впливу навколишнього середовища. Захисний матеріал не повинен змінювати вогнезахисні властивості застосованого вогнезахисного засобу. Марка захисного матеріалу визначається відповідно до вимог Регламенту та вказується в ППР.

8.3. Вогнезахисне обробляння повітроводів

При розробці проекту на вогнезахисне обробляння повітроводів необхідно провести розрахунки додаткового навантаження, яке створюватиме нанесений вогнезахисний засіб на повітропроводи.

При застосуванні вогнезахисних засобів штукатурного типу на повітропроводах повинна застосовуватись армувальна сітка. Після встановлення армувальної сітки складається акт огляду прихованих робіт (додаток 5).

8.4. Вогнезахисне обробляння електричних кабелів

Вогнезахисне обробляння електричних кабелів повинне проводитися вогнезахисними засобами, які пройшли відповідні випробування і мають сертифікат відповідності в системі УкрСЕПРО, згідно з яким вони можуть застосовуватись для конкретних типів кабелів.

Кабелі повинні оброблятися по поверхні. У разі, якщо кабелі зібрані в пучок, необхідно обробляти поверхню пучка.

Під час проведення вогнезахисного обробляння кабелі повинні бути відключені від мережі електроживлення.

Для приймання робіт з вогнезахисного обробляння замовником робіт створюється робоча комісія з представників замовника, виконавця робіт та державного пожежного нагляду. Порядок і тривалість роботи комісії визначається замовником робіт згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243.

Про початок роботи комісії замовник зобов'язаний сповістити членів комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів.

Комісія перевіряє:

1) Наявність відповідної документації:

ППР та експертний висновок;

регламент робіт з вогнезахисту;

акти огляду прихованих робіт, визначення точки роси, визначення вологості деревини (за потреби);

ліцензія на виконання робіт з вогнезахисного обробляння;

копія сертифіката відповідності на застосований вогнезахисний засіб з відмітками постачальника та замовника робіт про використання вогнезахисного засобу згідно з додатком 1.

2) Готовність об'єкта до здавання (дотримання терміну висихання вогнезахисного засобу).

3) Відповідність виконаних робіт вимогам ППР, Регламенту, якість цих робіт і дає їм оцінку.

Заміри товщини вогнезахисного покриву (глибини просочення) проводяться через кожні 15-20 метрів довжини об'єкта вогнезахисту, але не менше ніж у 10 рівномірно розташованих точках.

За рішенням представника замовника робіт або представника державного пожежного нагляду можуть бути проведені лабораторні випробування вогнезахисту за встановленими методиками.

Результати роботи комісії за відсутності порушень оформляються актом прийняття виконаних робіт з вогнезахисного обробляння (додаток 7).

У разі неготовності робіт з вогнезахисного обробляння до здавання або при виявленні недоліків робота комісії призупиняється та складається акт про порушення при виконанні робіт з вогнезахисного обробляння (додаток 3). У такому випадку виконавець робіт повинен у строки, визначені робочою комісією, усунути виявлені недоліки та сповістити про це замовника робіт. Після чого комісія продовжує роботу у вищезазначеному порядку. Акт прийняття виконаних робіт з вогнезахисного обробляння підписується членами комісії в тому випадку, коли усунуті всі виявлені порушення. Члени комісії, що відмовилися підписати акт, зобов'язані в письмовій формі подати голові комісії та органу, який вони представляють, обґрунтування своєї відмови (особисту думку). Керівник зазначеного органу зобов'язаний взяти безпосередню участь у врегулюванні спірних питань та може підписати акт замість члена комісії, який відмовився від підпису.

Роботи з вогнезахисного обробляння вважаються прийнятими у тому разі, коли акт прийняття виконаних робіт з вогнезахисного обробляння підписаний усіма членами комісії.

Акт прийняття виконаних робіт з вогнезахисного обробляння та акт про порушення при виконанні робіт з вогнезахисного обробляння складаються в такій кількості примірників, яка дорівнює кількості членів комісії (по одному на кожного).

Організації, які брали участь у роботі комісії, зберігають акти про порушення при виконанні робіт з вогнезахисного обробляння протягом одного року, а акти прийняття виконаних робіт з вогнезахисного обробляння - протягом усього терміну експлуатації вогнезахисного покриття (просочення).

Упродовж терміну експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) повинні здійснюватись заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані. Для цього наказом керівника господарчого органу (установи, організації, підприємства тощо), що експлуатує об'єкт, на якому виконано вогнезахисне обробляння, призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву.

Дана особа здійснює нагляд за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) у порядку, визначеному Регламентом. Не менш одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення) (додаток 8).

У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) господарчий орган повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни). Ремонт вогнезахисного покриву (просочення) здійснюється в порядку, визначеному Регламентом та ППР.

Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, господарчий орган повинен забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння. Заміна та повторне вогнезахисне обробляння здійснюються в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисного обробляння.