Про затвердження Інструкції з бонітування сільськогосподарської птиці, Інструкції з ведення племінного обліку в птахівництві та зразків форм племінного обліку в птахівництві

Відповідно до Закону України "Про племінну справу у тваринництві" та з метою проведення комплексної оцінки сільськогосподарської птиці за селекційними ознаками, забезпечення чіткої організації племінної роботи в галузі

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію з бонітування сільськогосподарської птиці.

1.2. Інструкцію з ведення племінного обліку в птахівництві.

1.3. Зразки форм племінного обліку у птахівництві:

1.3.1. Форма N 1-пт "Журнал інкубації".

1.3.2. Форма N 2-пт "Журнал молодняку".

1.3.3. Форма N 3-пт "Журнал продуктивності несучок".

1.3.4. Форма N 4-пт "Журнал щоденного обліку несучості та вибуття птиці".

1.3.5. Форма N 5-пт "Журнал обліку маси та якості яєць".

1.3.6. Форма N 6-пт "Журнал самців".

1.3.7. Форма N 7-пт "Оцінка ліній (порід) птиці за комплексом ознак".

1.3.8. Форма N 8-пт "Відомість племінної птиці вихідних ліній".

1.3.9. Форма N 9-пт "Відомість племінної птиці прабатьківських (батьківських) форм, порід і популяцій".

2. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (Мельник Ю.Ф.) забезпечити подання у встановленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, Державному науково-виробничому концерну "Селекція" (Буркат В.П., за згодою), Виробничо-науковому об'єднанню птахівничої промисловості "Укрптахопром" (Семенчук В.М., за згодою) видати інструкції, зазначені в пункті 1.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Рижука С.М.

1.1. Ця Інструкція розроблена на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві" і визначає порядок проведення бонітування сільськогосподарської птиці.

1.2. Бонітування сільськогосподарської птиці - комплексна оцінка птиці за племінними і продуктивними якостями, яка проводиться в усіх птахопідприємствах незалежно від належності та підпорядкованості, що мають племінні стада.

1.3. Мета бонітування - визначення класу птиці, у залежності від якого встановлюють вартість племінної продукції (інкубаційні яйця, молодняк) для реалізації.

1.4. Бонітування птиці проводиться щорічно відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України.

1.5. Птицю не бонітують у господарствах або окремих пташниках, які поставлені на карантин через заразні захворювання.

1.6. Організацію та проведення бонітування здійснюють Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головні управління сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій разом із галузевими структурними підрозділами Мінагрополітики й науково-дослідними установами УААН.

1.7. Бонітування поголів'я сільськогосподарської птиці здійснює комісія, призначена керівником підприємства.

В роботі комісії беруть участь: зоотехніки та ветеринарні спеціалісти господарства; представники управлінь сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій; фахівці з відповідною кваліфікацією галузевих підприємств, що пройшли атестацію; фахівці наукових установ.

1.8. При бонітуванні комісія:

проводить огляд птиці, аналіз показників її власної продуктивності та продуктивності батьків, заповнює відповідні форми обліку, що додаються;

визначає бонітувальний клас для груп птиці (вихідні лінії, прабатьківські та батьківські стада, порода, популяція);

оцінює птицю кожної групи за основними ознаками, які характеризують її продуктивні якості;

присвоює такі класи: еліта-рекорд, еліта, I клас, II клас.

1.9. Птицю, що не відповідає мінімальним вимогам для визначення класу, оцінюють поза класом. Яйця від такої птиці реалізують як неплемінні.

1.10. За результатами бонітування складаються зведені відомості (форми N 8-пт і 9-пт) за станом на 1 грудня поточного року, які подаються підприємством до 20 грудня:

до Міністерства агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головних управлінь сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій - для затвердження;

організаціям (установам), визначеним Міністерством аграрної політики України, - для зведення.

1.11. Організації (установи), визначені Міністерством аграрної політики України:

проводять аналіз результатів бонітування птиці в розрізі видів, порід та напряму продуктивності;

визначають племінну цінність стад;

затверджують класність пробонітованої птиці;

подають зведені дані та аналіз бонітування до Міністерства аграрної політики України до 20 січня наступного року.

1.12. Зведені дані та аналіз бонітування використовуються для розробки і коригування загальнодержавних програм селекції у птахівництві.

1.13. Реалізація племінної продукції за ціною класу, до якого віднесена птиця, або договірною ціною здійснюється після затвердження результатів бонітування держплемінспектором за умови, що якість інкубаційних яєць або молодняку відповідає вимогам, що пред'являються до них стандартами або Технічними умовами (РСТ УССР 1924-82 Яйца куриные инкубационные. Технические условия; РСТ УССР 1969-86 Яйца утиные инкубационные. Технические условия; ДСТУ 1947-95 Яйця індичачі інкубаційні. Технічні умови; ДСТ Украины 2022-91 Яйца инкубационные гусей, цесарок, перепелок. Технические условия; ДСТ Украины 2021-91 Молодняк сельскохозяйственной птицы суточный. Технические условия).

2.1. Курей вихідних ліній яєчного, яєчно-м'ясного напрямку продуктивності та м'ясо-яєчних порід і популяцій бонітують:

до 40-тижневого віку - за несучістю матерів за 40 або 72 тижні життя, за масою їхніх яєць у 30- або 52-тижневому віці з урахуванням процента виводу молодняку, збереженості поголів'я, що бонітують, та його живої маси при вирощуванні;

у віці 40 або 72 тижні життя - за показниками власної продуктивності за 40 або 72 тижні життя, за масою їхніх яєць у 30- або 52-тижневому віці з урахуванням процента виводу курчат від поголів'я, що бонітують, їх збереженості при вирощуванні до 17 (18) тижнів (додаток 1).

2.2. Курей вихідних ліній м'ясного напрямку продуктивності бонітують:

до 34-тижневого віку - за власними показниками (жива маса у 6(5)-тижневому віці, збереженість молодняку до 6(5)-тижневого і з 7- до 18-тижневого віку), показниками продуктивності матерів за 34 або 60 тижнів життя (несучість, процент виводу курчат);

у 34-тижневому віці і старших - за живою масою у 6(5)- тижневому віці, за збереженістю до 6(5)-тижневого і з 7- до 18-тижневого віку та несучістю за 34 або 60 тижнів життя, за процентом виводу курчат (додаток 2).

3.1. Качок вихідних ліній бонітують:

до 50-54-тижневого віку - за показниками матерів (несучість і процент виводу каченят за перший цикл несучості) та за власними показниками (жива маса і збереженість молодняку до 7-тижневого віку та з 7- до 25-тижневого віку);

у 50-54-тижневому віці і старших - за несучістю та процентом виводу каченят за перші 20 тижнів несучості, за живою масою і збереженістю молодняку в 7-тижневому віці (додаток 3).

3.2. Мускусних качок вихідних ліній і популяцій бонітують:

за показниками живої маси: самок у 10-тижневому, самців у 11-тижневому віці, за збереженістю молодняку за цей період та з 10-11- до 25-тижневого віку, за процентом виводу каченят і несучістю у матерів (додаток 4).

4.1. Індичок бонітують:

до 50-54-тижневого віку - за живою масою в 12- або 16-тижневому віці, за збереженістю молодняку за цей період, за показниками несучості та за процентом виводу молодняку в матерів;

у 50-54-тижневому віці і старших - за власними показниками продуктивності: живою масою і збереженістю молодняку в 12- або 16-тижневому віці, процентом виводу індичат та несучістю за 16(20) тижнів (додаток 5).

5.1. Гусей бонітують:

до 52-57-тижневого віку - за живою масою і збереженістю молодняку до 9-тижневого віку, за несучістю матерів за перший рік використання і процентом виводу гусенят;

старших 52-57-тижневого віку - за власними показниками продуктивності: живою масою і збереженістю молодняку до 9-тижневого віку, несучістю за перший цикл і процентом виводу гусенят (додаток 6).

6.1. Цесарок бонітують:

до 46-тижневого віку - за показниками живої маси і збереженістю молодняку до 10 тижнів, за процентом виводу цесарят та несучістю у матерів;

у 46-тижневому віці та старших - за власними показниками продуктивності: живою масою в 10-тижневому віці і збереженістю молодняку за цей період, несучістю за перший цикл, процентом виводу цесарят (додаток 7).

Клас птиці вихідних ліній за комплексом ознак установлюється на підставі класу за кожною ознакою окремо (додаток 8).

До класів еліта-рекорд та еліта відносять птицю селекційного стада, яка має індивідуальне походження, а також птицю стада-множника вихідних ліній, якщо вона одержана від селекційного стада і за показниками продуктивності відповідає цим класам.

Птицю прабатьківського та батьківського стад племінних господарств оцінюють за показниками батьків та за власними ознаками (жива маса, збереженість та процент виводу молодняку) (додаток 9).