З метою вдосконалення порядку здійснення операцій з митного контролю та митного оформлення аміаку, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом,

1. Затвердити Порядок митного контролю та митного оформлення аміаку, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом (додається).

2. Управлінню нетарифного регулювання (Пашинний О.І.), Правовому управлінню (Мельник М.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію в Міністерство юстиції України.

3. Управлінню справами (Карпенко В.П.) забезпечити тиражування наказу та розсилку його до митних органів.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Служби Єгорова О.Б.

Цей Порядок установлює єдині норми та правила, що діють при переміщенні через митний кордон України рідкого аміаку (далі - аміак), і спрямований на запобігання його незаконному переміщенню.

Порядок розроблено відповідно до Митного кодексу України, законів України та інших нормативно-правових актів.

Порядок не змінює існуючого технологічного процесу транспортування аміаку.

Терміни, що вживаються в цьому Порядку:

добовий акт про прийняття-передання аміаку - документ, який містить дані про середньодобові показники тиску, температури, густини та обсяги аміаку, переміщеного через митний кордон України протягом доби за окремим зовнішньоекономічним договором (контрактом), і підписується відправником (одержувачем) та українським перевізником;

вимірювальні прилади - прилади або інше обладнання, що використовуються для визначення обсягів аміаку та/або його якісних показників;

пункт обліку - насосна станція (НС), розподільна станція (РС) або кінцева станція (КС) аміакопроводу, обладнана вимірювальними приладами, на якій здійснюється визначення обсягів аміаку для проведення взаєморозрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності;

розподільна станція - станція магістрального аміакопроводу, де здійснюється відвантаження аміаку споживачам;

акт про прийняття-передання аміаку за зовнішньоекономічним договором (контрактом) - документ, який містить дані про обсяги аміаку, переміщеного через митний кордон України протягом календарного місяця за зовнішньоекономічним договором (контрактом), підписаний сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) і завірений українським перевізником;

акт про прийняття-передання - товарно-транспортний документ, що містить дані про обсяги аміаку, переміщеного через митний кордон України протягом календарного місяця за окремим зовнішньоекономічним договором (контрактом), визначені як сума обсягів, зазначених у добових актах про прийняття-передання аміаку;

загальна вантажна митна декларація (далі - ЗВМД) - заява про переміщення аміаку через митний кордон України, що містить відомості про товар, мету його переміщення тощо, потрібні для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, і застосовується відповідно до актів законодавства щодо оформлення вантажних митних декларацій (далі - ВМД) у випадках, передбачених цим Порядком;

зона митного контролю - визначена в пунктах обліку аміаку територія, у межах якої митниця здійснює митний контроль;

митне забезпечення - комплекс заходів, що передбачає засвідчення митними органами проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів, щодо яких установлено відповідний митний режим, і включає поставлення посадовими особами митниці штампа "Під митним контролем", особистої номерної печатки, а також пломбування транспортних засобів, тари та інших ємностей, у яких переміщується товар;

період поставки - календарний місяць, протягом якого здійснюється переміщення аміаку через митний кордон України;

перевізник - суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який здійснює переміщення аміаку трубопровідним транспортом та несе відповідальність за його збереження під час транспортування;

фактичний контроль - комплекс заходів, спрямованих на визначення фактичних кількості та якості аміаку, що переміщується через митний кордон України, шляхом перевірки показників вимірювальних приладів і отримання відомостей про обсяги цього аміаку, а також накладення митного забезпечення.

1.1. Аміак, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, підлягає митному контролю та митному оформленню відповідно до чинного законодавства. Перелік документів, потрібних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначається цим Порядком та іншими нормативними актами Державної митної служби України.

1.2. Переміщення аміаку трубопровідним транспортом через митний кордон України не допускається без оформлення ЗВМД у Центральній енергетичній митниці або за погодженням з нею в інших митницях, у зонах діяльності яких перебувають пункти обліку, та здійснюється залежно від заявленого митного режиму й під митним контролем.

1.3. Митне оформлення аміаку здійснює Центральна енергетична митниця або інші митниці за погодженням із Центральною енергетичною митницею.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснюють експортні-імпортні операції з аміаком або переміщують його транзитом через територію України, проводять декларування обсягів аміаку Центральній енергетичній митниці або за погодженням з нею митниці, у зоні діяльності якої вони перебувають на обліку.

1.4. Митний контроль за виконанням імпортно-експортної частини бартерних контрактів, у яких експортно-імпортною частиною є поставка аміаку, здійснюється Центральною енергетичною митницею.

2.1. Аміак переміщується трубопровідним транспортом через митний кордон України під митним контролем.

2.2. Митний контроль за відповідністю заявлених у документах даних про обсяг аміаку, що переміщується через митний кордон України, фактичному його обсягу здійснюється в зонах митного контролю шляхом перевірки цих документів і проведення фактичного контролю аміаку.

2.3. Зони митного контролю визначаються митницями, які здійснюють фактичний контроль аміаку, на територіях пунктів обліку.

2.4. Для здійснення контролю за відповідністю:

коду товару, заявленого у ВМД, кодові за Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності;

вартості товару, заявленій у ВМД, вартості, зазначеній у рахунку-фактурі, використовуються у разі потреби висновки митних лабораторій, отримані на підставі експертизи відібраних митницею проб.