Відповідно до абзацу третього пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року № 90 "Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення"

1. Внести зміни до Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 20 січня 2015 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2015 року за № 141/26586, виклавши його в редакції, що додається.

2. Департаменту ринку праці та зайнятості (Кікіна С.О.) забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ярошенка В.С.

1. Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України.

2. Служба складається з Центрального апарату Служби, Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), районних, міських, районних у містах та міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), навчальних закладів державної служби зайнятості, центрів професійної орієнтації населення, інших підприємств, установ, організацій, утворених Службою (далі - підпорядковані юридичні особи).

3. Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України, рішеннями правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

4. Гранична чисельність працівників Центрального апарату Служби, регіональних та базових центрів зайнятості, а також видатків на адміністративно-господарські витрати Служби погоджується Міністерством соціальної політики України та затверджується Головою Служби.

5. Фінансування діяльності Служби та виконання нею функцій, передбачених законодавством, у тому числі цим Положенням, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

6. Центральний апарат Служби, регіональні та базові центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи і печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом згідно з ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за потреби).

7. Умови оплати праці працівників Центрального апарату Служби, регіональних та базових центрів зайнятості, кваліфікаційні вимоги до їх керівників, види відомчих заохочувальних відзнак та порядок їх застосування визначаються наказами Міністерства соціальної політики України. Працівники Служби підлягають атестації відповідно до Закону України "Про професійний розвиток працівників" .

8. Працівникам Служби надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні (якщо інше не передбачене законодавством України), щорічні додаткові відпустки та інші види відпусток, визначені Кодексом законів про працю України та Законом України "Про відпустки" .

9. З керівником Центрального апарату Служби, керівниками регіональних та базових центрів зайнятості, підпорядкованих юридичних осіб (крім навчальних закладів) відповідно до статті 6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" укладається контракт строком до 3 років.

10. З керівниками навчальних закладів Служби контракт укладається відповідно до законодавства про освіту.

11. На посаду керівників Центрального апарату Служби, регіональних та базових центрів зайнятості призначаються особи, які відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством соціальної політики.

1. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року № 90 "Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення" до внесення змін до Законів України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" Служба продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, визначені Законами України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення".

2. Служба під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.

1. Центральний апарат Служби є головною державною установою у централізованій системі державних установ Служби. Повне найменування - Державна служба зайнятості (Центральний апарат).

Центральний апарат Служби здійснює повноваження безпосередньо та через регіональні і базові центри зайнятості.

Центральний апарат Служби є неприбутковою державною установою, що фінансується за рахунок коштів Фонду.

2. Службу очолює Голова. Голова Служби як керівник Центрального апарату Служби (далі - Голова Служби) призначається на посаду та звільняється з посади Міністром соціальної політики України. Призначення Голови Служби здійснюється за погодженням з головою Київської міської державної адміністрації.

Голова Служби може мати заступників, які призначаються та звільняються з посад Міністром соціальної політики України за поданням Голови Служби. Голова Служби може мати радників.

3. Структура Центрального апарату Служби погоджується Міністерством соціальної політики України та затверджується Головою Служби.

4. Голова Служби:

1) здійснює керівництво діяльністю Служби та несе персональну відповідальність за організацію її діяльності, діяльності регіональних центрів зайнятості, за виконання покладених на Службу завдань та функцій, цільове використання коштів Фонду, належне використання виділеного у розпорядження Служби майна і матеріальних цінностей тощо;