Відповідно до статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 (із змінами), та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України

1. Затвердити Інструкцію з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва (додається).

2. З набранням чинності Інструкції уважати такими, що не застосовуються на території України, пункт 7.9 розділу 7; пункти 9.2 (9.2.1, 9.2.2, 9.2.5, 9.2.9); 9.3; 9.4; 9.5 (9.5.1, 9.5.2) розділу 9; пункти 11.1-11.11 розділу 11 "Инструкции по проведению ветеринарной дезинфекции объектов животноводства", яка була затверджена від 25 серпня 1988 року Державним агропромисловим комітетом СРСР.

3. Директору Державного центру ветеринарної медицини птахівництва подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та в 10-денний термін забезпечити його тиражування та надсилання органам та установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

4. Начальникам управлінь ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести зазначену Інструкцію до відома установ системи ветеринарної медицини України та місцевих органів самоврядування, забезпечити контроль за їх виконанням.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Державного департаменту ветеринарної медицини України, начальника управління забезпечення протиепізоотичної роботи Державного департаменту ветеринарної медицини України Вержиховського О.М.

1. Загальні питання

1.1. Ця Інструкція, що встановлює порядок проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва з профілактичною або вимушеною метою, з метою недопущення захворювання птиці у разі спалаху хвороби і розповсюдження інфекції, є обов'язковою для виконання птахопідприємствами різних форм власності, у тому числі птахопереробними підприємствами, установами ветеринарної медицини, громадянами, діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва, та іншими суб'єктами господарювання.

1.2. Проведення профілактичної дезінфекції, дезінсекції та дератизації включають до плану протиепізоотичних заходів для кожної ферми, господарства, птахопідприємства. У плані передбачають термін проведення, методи, режими дезінфекції виробничих і допоміжних приміщень, спецодягу та взуття, транспортних засобів, території та інших об'єктів, підконтрольних Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, необхідними дезінфекційними та мийними засобами, мийно-дезінфекційної техніки тощо з урахуванням об'єму робіт, розміщення об'єктів обробки, технології виробництва, епізоотичної ситуації та інших особливостей птахопідприємств.

У цій Інструкції наведені терміни, які вживаються у такому значенні:

1.3. Дезінфекція - це знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів на виробничих об'єктах та в навколишньому середовищі чи видалення їх з них.

1.4. Дератизація - комплекс заходів, спрямованих на знищення мишоподібних гризунів на об'єктах птахівництва.

1.5. Дезінсекція - знищення шкідливих комах у навколишньому середовищі, на птахопідприємствах.

1.6. При проведенні дезінфекції, дератизації та дезінсекції необхідно дотримуватись правил особистої гігієни та безпеки, санітарних норм охорони навколишнього середовища, передбачених чинним законодавством.

1.7. Після проведення дезінфекції, дератизації, дезінсекції складають відповідний акт (додаток).

1.8. Дезінфекція

Об'єктами дезінфекції є територія птахофабрики, пташники, забійні підприємства, у т.ч. санітарно-забійні пункти, інкубаторії, допоміжні, побутові та інші споруди, виробниче обладнання, транспортні засоби для транспортування птиці, кормів, сировини, інвентар та предмети догляду за птицею, спецодяг та спецвзуття обслуговувального персоналу.

Усі приміщення, зазначені в цьому пункті, обов’язково повинні забезпечуватись системою вентиляції та водопостачання. Якість води в системах централізованого господарсько-питного водопостачання повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ( ДСанПіН 2.2.4-171-10) , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747 (із змінами).

1.9. Дезінфекцію проводять засобами, які зареєстровані в Україні, згідно з настановами щодо їх використання та мають висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо їх застосування на конкретних підприємствах птахівництва (забійні цехи, м'ясопереробні підприємства, холодильники, птахогосподарства тощо).

1.10. У залежності від типу господарств, прийнятої технології утримання птиці проводять вологу, аерозольну чи газову дезінфекцію.

1.11. Вологий метод дезінфекції найбільше розповсюджений. При цьому дія хімічного засобу на мікробну клітину відбувається в газоподібному, водному, в'язкому чи щільному середовищі.

Ефективність дезінфекції в значній мірі залежить від температури навколишнього середовища. Підвищення температури прискорює хімічні реакції в декілька разів. Тому дезінфекцію проводять в утеплених приміщеннях, дезінфекційні розчини підігрівають згідно з настановами щодо їх застосування.

При проведенні дезінфекції необхідно чітко дотримуватися концентрації дезінфекційного засобу в розчині та норм витрат його на одиницю площі, як це передбачено настановою застосування відповідного препарату.

Експозиція дії хімічного дезінфекційного препарату залежить від його концентрації, бактерицидних властивостей, стійкості мікроорганізмів тощо.

Для отримання ефективного результату рівномірно зволожують поверхню розчином дезінфекційного засобу. Для цього розчин наносять на поверхню, яку обробляють, масивним струменем або шляхом його дрібного розпилення. При обробці гарячими розчинами рекомендується використовувати метод масивного струменя на можливо близькій відстані до об'єкта, особливо в холодну пору року. Витрати дезрозчину - 1 л/кв.м.

Дрібнокрапельним (діаметр краплинки 0,1-0,2 мм) розпилюванням дезінфекційного засобу широким компактним факелом досягають рівномірного зрошення всієї поверхні об'єкта при відносно невеликій витраті дезінфекційних засобів (0,5 л/кв.м).

При проведенні вологої дезінфекції доцільно застосовувати дезінфекційні засоби, які поєднують мийні та дезінфекційні властивості.

1.12. Аерозольний метод дезінфекції широко використовується у птахівництві. Аерозолі - це тверді або рідинні частки, які містяться у підвішеному стані в повітрі. При аерозольній дезінфекції дезінфекційна речовина проникає в усі доступні місця, при цьому відбувається знезаражування як поверхні об'єкта, так і повітря. Цей спосіб дезінфекції значно скорочує витрати дезінфекційних засобів та сприяє збільшенню активної поверхні препарату, що підвищує його ефективність. Дезінфекцію шляхом аерозолів можна проводити в присутності птиці або лише самих приміщень.

У приміщеннях, де є велика кількість технологічного обладнання, норму витрат дезінфекційних засобів збільшують.

Для аерозольної дезінфекції можна використовувати розпилювачі холодного туману та розпилювачі термічні (теплові генератори).

При проведенні аерозольної дезінфекції необхідно обов'язково герметизувати приміщення, температура повітря в ньому повинна бути не нижча плюс 15 град.С (оптимальна +17-22 град.С та вище), відносна вологість повітря - 60-95%.

1.13. Дезінфекція за допомогою пінної технології

Одним із методів санітарної обробки, миття та дезінфекції є використання пінної технології із застосуванням спеціальних пінотворних мийних та дезінфекційних засобів та піногенераторів.

Використання піни дає змогу більш результативно проводити знезараження об'єкта, особливо у важкодоступних ділянках (стеля, щілини, стіни, поверхня складної конфігурації тощо) з мінімальним використанням дезінфекційних засобів.

1.14. Дезінфекція газами

Газову дезінфекцію проводять під поліамідною плівкою чи в герметично закритих приміщеннях. При проведенні газової дезінфекції повинна бути температура повітря в приміщенні від + 15 до 50 град.С.

Для проведення ефективної газової дезінфекції слід дотримуватися таких умов:

- газ повинен проникати в глибину предметів та матеріалів, які знезаражуються;

- підтримувати необхідну концентрацію газу з урахуванням поглинання його предметами та матеріалами;

- створювати оптимальну температуру та вологість у приміщенні;

- приміщення повинно бути герметизованим.

Для проведення газової дезінфекції використовують формальдегід, бромистий метилхлор, однохлористий йод та ряд інших препаратів, які зареєстровані в Україні і дозволені для проведення таких робіт.

1.15. Дезінфекція може бути профілактична або вимушена.

1.16. Профілактична дезінфекція проводиться у господарствах, птахопереробних підприємствах тощо, благополучних щодо інфекційних хвороб птиці, з метою недопущення заносу патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, а також накопичення умовно-патогенних бактерій. Її обов'язково проводять у міжцикловий період.

1.17. Профілактичну дезінфекцію проводять на об’єктах, які підлягають нагляду Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, дезінфекція має проводитись дезінфекційними препаратами, які зареєстровані в установленому порядку Держпродспоживслужбою.

Профілактичну дезінфекцію приміщень проводять згідно з планом проведення протиепізоотичних заходів з урахуванням особливостей технології виробництва та епізоотичного стану зони розміщення господарства. Одночасно з дезінфекцією приміщення знезаражують усе виробниче обладнання та інвентар, який розміщений у приміщенні або буде використовуватися у технологічному процесі.

1.18. Карантинні приміщення знезаражуються кожного разу після закінчення терміну профілактичного карантину всієї партії птиці (інкубаційних яєць), а також за потреби.

1.19. У птахогосподарствах при клітковому та безвигульному утриманні птиці дезінфекцію приміщень проводять кожного разу перед посадкою нової партії птиці, а в пташниках з вигульним утриманням - два рази на рік (весною та восени), а при утриманні на глибокій підстилці - один раз на рік при її заміні та після кожного технологічного циклу утримання птиці.

Інкубаторій дезінфікують перед початком і по закінченні інкубації яєць.

Літні хатинки для птиці - по закінченні періоду їх використання (восени) чистять від забруднення, а дезінфікують весною перед розміщенням птиці, а також кожного разу при заміні поголів'я.

Профілактичну дезінфекцію в місцях періодично діючих виставок проводять перед кожним завезенням птиці та після її вивезення.

1.20. Приміщення кормоцехів дезінфікують не рідше одного разу на місяць, бункери-змішувачі, кормопроводи, інше виробниче обладнання для приготування та роздачі корму - один раз на тиждень.

1.21. Періодичність дезінфекції приміщень санітарно-забійного пункту (забійних площадок) установлюють згідно з технологічними процесами, передбаченими на птахопідприємстві.

1.22. У забійному цеху дезінфекцію проводять щоденно в кінці зміни та кожного разу при забої птиці, під час розробки якої виникла підозра щодо інфекційного захворювання.

Одночасно знезаражують усе обладнання забійного цеху (транспорт, столи, вішала, інструмент, інвентар тощо).

1.23. Секційну та утилізаційну кімнати дезінфікують кожного разу після розтину трупів птиці та завантаження утилізаційної печі (автоклава). Приміщення для їх утилізації дезінфікують кожного разу після закінчення процесу утилізації.

1.24 Інструмент, яким проводять розробку тушок, ветеринарно-санітарну експертизу та патолого-анатомічний розтин, дезінфікують після розтину кожної тушки з підозрою на інфекційну хворобу чи в міру його забруднення.

1.25. Холодильні камери дезінфікують одночасно з розморожуванням та очисткою від сніжної шуби холодильних батарей та стін. Крім того, холодильні камери дезінфікують кожного разу після видалення з них продуктів забою птиці, хворої на інфекційну хворобу чи бактеріоносії.

1.26. Не рідше одного разу в місяць у птахогосподарстві (фермі) установлюють санітарний день, протягом якого проводять ретельну очистку території виробничої зони, очищають від пилу вікна, стіни, стелю в побутових та допоміжних приміщеннях, коридорах. Забруднені місця миють гарячою водою або 1,5-2% розчином кальцинованої соди. При необхідності проводять побілку стін, стелі та дезінфекцію підлоги.

1.27. Для профілактичної дезінфекції використовують засоби, які рекомендують для бактерій стійкості 1 групи.

1.28. У благополучних щодо інфекційних хвороб птахогосподарствах, які розміщені в загрозливій зоні, для профілактичної дезінфекції використовують засоби, які рекомендовані при захворюванні, загроза розповсюдження якого існує в даному регіоні.

1.29. Після завершення будівництва, капітального ремонту чи реконструкції пташника проводять передпускову очистку та дезінфекцію.

2. Вимушену дезінфекцію (поточну та заключну) проводять у разі виникнення спалаху інфекційної хвороби з метою ліквідації первинного епізоотичного вогнища, попередження накопичення збудника інфекції та умовно-патогенних бактерій в навколишньому середовищі та попередження розповсюдження хвороби всередині птахопідприємства та за його межами.

3. Поточну дезінфекцію проводять періодично протягом всього часу оздоровлення птахопідприємства з метою зниження рівня контамінації об'єктів навколишнього середовища патогенними мікроорганізмами та зменшення загрози зараження птиці всередині господарства та розповсюдження хвороби за його межами.

Періодичність проведення поточної дезінфекції та перелік об'єктів, що підлягають знезаражуванню, визначають з урахуванням характеру хвороби, епізоотичної ситуації щодо даного захворювання, специфіки технології виробництва та ряду інших особливостей неблагополучного пункту чи зони розповсюдження інфекції, а також вимог чинних інструкцій щодо профілактики та боротьби з кожною окремо інфекційною хворобою.

3.1. Фахівець ветеринарної медицини птахогосподарств, що відповідає за проведення протиепізоотичних заходів, визначає дезінфекційний засіб, перелік об'єктів, періодичність проведення дезінфекції кожного з них, порядок проведення санітарної обробки, метод дезінфекції тощо в залежності від характеру хвороби, ступеня її контагіозності, технології виробництва та ряду інших конкретних умов, а також ураховує вимоги діючої інструкції до боротьби з даною інфекцією.

3.2. При виявленні птиці, хворої на грип, орнітоз, хворобу Ньюкасла, інфекційний ларинготрахеїт, туберкульоз, чинять згідно з вимогами відповідної чинної інструкції і зразу після ізоляції чи ліквідації вогнища збудника приміщення внутрішнє обладнання, інвентар, послід, залишки корму від хворої птиці чи підозрюваної в контамінації із збудником слід зволожити розчином дезінфекційного засобу, який рекомендований при цій хворобі.

Після зволоження проводять механічну очистку та дезінфекцію.

3.3. У разі, коли немає можливості провести санітарну обробку всіх об'єктів у день виявлення хвороби, то вживають додаткових заходів щодо недопущення розповсюдження інфекції (максимально обмежують доступ до об'єкта, установлюють додаткові дезінфекційні ванни для знезаражування взуття, використовують засоби для відлякування мух тощо), а також установлюють ємності з дезінфекційним розчином для обробки рук, інвентарю тощо.

Підстилку, послід, залишки корму, зібрані в цих приміщеннях, відправляють на утилізацію згідно з існуючим порядком. Підлогу в проходах періодично посипають вапном - пушонкою.

Періодично дезінфікують або білять свіжогашеним вапном стіни всередині приміщення.

3.4. При значному поширенні хвороби проводять щоденне вологе прибирання приміщень (у залежності від характеру хвороби та технології виробництва) та ряд інших заходів, направлених на попередження накопичення збудника на об'єктах зовнішнього середовища та розповсюдження його за межі вогнища інфекційної хвороби, а також проводять дезінфекцію в присутності птиці (при потребі).

3.5. Вибір дезінфекційного засобу для зволоження перед механічною очисткою та для дезінфекції проводять у відповідності до пункту 23 цієї Інструкції, ураховуючи об'єм робіт, наявність чи відсутність птиці в приміщеннях, інтенсивність вентиляції та інші особливості об'єкта обробки, а також властивості засобів, які є в господарстві.

При цьому слід урахувати, що:

луги (натрій їдкий, кальцинована сода) ефективні при використанні гарячих розчинів 80-90 град.С, а температура безпосередньо на поверхні об'єкта повинна бути не нижче 40-45 град.С;

розчини лугу не містять корозійної активності щодо оцинкованих металів, але активно реагують з алюмінієм та його сплавами;

при контакті їдких лугів з послідом може утворюватися аміак;

активність хлормістких дезінфекційних засобів збільшується з підвищенням температури їх розчинів. Однак при температурі понад 60 град.С починається швидке розкладання препарату і вміст активного хлору в розчині знижується.

4. Остаточна дезінфекція

4.1 Остаточна дезінфекція проводиться після виконання всіх необхідних ветеринарно-санітарних заходів, які гарантують ліквідацію джерела збудника інфекційної хвороби.

4.2. У птахогосподарствах обов'язково проводять дезінфекцію також в період міжциклової перерви (між виведенням та розміщенням нової партії птиці), при цьому приміщення з устаткуванням очищають, миють і дезінфікують.

4.3. План проведення остаточної дезінфекції розробляється суб’єктами господарювання та погоджується з територіальними органами Держпродспоживслужби.

4.4. Перед остаточною дезінфекцією проводять дератизацію та дезінсекцію.

4.5. У плані остаточної дезінфекції передбачають знезаражування всіх птахівничих, побутових та допоміжних приміщень (усередині та ззовні), розташованих на території епізоотичного вогнища, що до них прилягає (вигульні площадки, проїзні дороги), транспортних засобів, які використовують для перевезення кормів, посліду, птиці, продуктів забою та сировини тваринного походження, інвентарю, спецодягу та інших об'єктів, з якими прямо чи опосередковано контактувала хвора птиця та обслуговувальний персонал.

4.6. Територію ферми та вигульні дворики перед проведенням дезінфекції очищають від сміття, посліду та вивозять з дотриманням відповідних заходів безпеки на спеціальні площадки для знезараження або спалюють.

4.7. Для зволоження поверхні перед їх очисткою та для проведення дезінфекції використовують розчини дезінфекційних засобів, рекомендованих при даній хворобі, згідно з настановами щодо їх застосування в концентрації, указаній в пункті 23 цієї Інструкції.

Норми витрат розчинів для зволоження поверхні перед очисткою становлять 0,2-0,5 л/кв.м, а для дезінфекції - 0,5-1,0 л/кв.м на кожну обробку, якщо не передбачено інше.

4.8. При спорових інфекціях та інфекційних хворобах нез'ясованої етіології дезінфекційний розчин наносять тричі, при особливо небезпечних хворобах бактеріальної, вірусної та іншої етіології - двічі з інтервалом в 1 годину, рахуючи з моменту закінчення попередньої обробки. Експозиція після останнього нанесення розчину - 12-24 години.

При інших хворобах розчин наносять один раз, експозиція при цьому становить не менше 3-6 годин.

4.9. Про проведення остаточної дезінфекції складають акт установленої форми.

5. Підготовка об'єктів до дезінфекції

5.1. Ефективність дезінфекції залежить від препарату (деззасобу), якості проведення попередньої підготовки (очистки) об'єктів до дезінфекції.

5.2. Об'єкт, який підлягає дезінфекції, старанно механічно очищають, при цьому повинно бути чітко видно характер поверхні та колір її матеріалу. Візуально не виявляють посліду, корму чи інших механічних забруднювачів у важкодоступних місцях.

5.3. Механічну очистку проводять сухим або вологим методом. При вологій підготовці забруднену поверхню зволожують мийними засобами з подальшою механічною зачисткою. У залежності від ступеня та характеру забруднення допускається суха очистка об'єкта (за допомогою пилососів тощо).

5.4. Попередню підготовку об'єкта для дезінфекції вологим методом раціонально виконувати за допомогою установок, які забезпечують високий тиск води.

5.5. Сухій очистці піддають малозабруднені поверхні та об'єкти, які зволожувати не можна (електроустановки, освітлювальні прилади, деякі види обладнання тощо). При необхідності забруднену поверхню протирають ганчірками.

5.6. Вологим методом очищають значно забруднені поверхні. При цьому при потребі використовують гідрозмив та мийні засоби.

5.7. Приміщення перед початком санітарної обробки звільняють від птиці, видаляють чи закривають поліетиленовою плівкою обладнання, яке псується під дією вологи та деззасобів (інфрачервоні випромінювачі, датчики, пускачі тощо). Поверхню зволожують, при потребі, дезінфекційним розчином чи мийним засобом і механічно (скребками) очищають, струменем води видаляють залишки посліду, кормів, іншого бруду.

5.8. Після попередньої очистки та стікання води найбільш забруднені місця (підлога, решітки, годівниці, клітки тощо) обробляють мийними засобами (гарячим не нижче +70 град.С 2% розчином їдкого натрію або дворазово з інтервалом у 30 хвилин гарячим 5% розчином кальцинованої соди). Витрати розчинів на кожну обробку становлять 0,2-0,3 л на 1 кв.м сумарної зрошувальної поверхні. Через 25-30 хвилин, не допускаючи висихання, остаточно очищають і миють приміщення струменем теплої води 30-35 град.С під тиском.

5.9. У разі, коли таку обробку всього приміщення неможливо виконати (щитова, ветеринарно-діагностична лабораторія, ветеринарно-санітарний пропускник тощо), то розчинами мийно-дезінфекційних засобів обробляють підлогу, а забруднені ділянки стін та інші поверхні протирають щітками чи ганчірками, змоченими цими розчинами.

5.10. Проводять ремонт стін, підлоги, технологічного обладнання, після чого повторно промивають підлогу водою, просушують.

5.11. Приміщення, технологічне обладнання, інвентар та інші об'єкти обробляють розчинами дезінфекційних засобів шляхом рівномірного нанесення їх на поверхню до повного її зволоження. Для дезінфекції закритих приміщень використовують також аерозолі, які отримують з певних розчинів дезінфекційних засобів.

5.12. Окремі об'єкти (складські приміщення, де зберігається тара, інвентар, корми, приміщення розтинання трупів птиці, роздягальні тощо) знезаражують за допомогою інших методів дезінфекції (термічний, газовий, радіаційний, повітряний, паровий, пароповітряний, пароформаліновий тощо) у відповідності до діючих інструкцій та настанов щодо застосування дезінфекційних речовин.

5.13. У залежності від особливостей об'єкта, ступеня його очистки тощо для одноразової обробки готують розчини дезінфекційних засобів із розрахунку 0,3-0,5 л/кв.м сумарної площі об'єкта. При потребі, за вказівкою лікаря ветеринарної медицини норми витрат розчинів можуть бути збільшені.

5.14. Для визначення сумарної площі враховують площу підлоги, стін, стелі, перегородок, внутрішню та зовнішню поверхню кліток, технологічного обладнання, які підлягають дезінфекції, тощо.

5.15. Дезінфекцію проводять у такому порядку: починають з ближнього від входу кінця приміщення, рівномірно зволожують підлогу, стіни, клітки, конвеєрні стрічки, перегородки, обладнання тощо, а потім стелю і підлогу в проході. Одночасно дезінфікують інвентар та предмети догляду за птицею.

При використанні для дезінфекції свіжогашеного вапна (метод побілки) спочатку обробляють стіни, стелю, потім інші об'єкти, які підлягають побілці, а потім зрошують іншими дезінфекційними розчинами підлогу, обладнання тощо.

5.16. Концентрацію робочих розчинів дезінфекційних засобів визначають у залежності від мети дезінфекції (профілактична, вимушена), належності збудника хвороби до групи, у залежності від його стійкості до дії хімічних дезінфекційних засобів (малостійкі - перша група, стійкі - друга група, значно стійкі - третя група та особливо стійкі - четверта група).

5.17. Після закінчення дезінфекції приміщення закривають і витримують не менше 3-6 годин, а краще - до 12 годин.

При виборі експозиції враховують стійкість обладнання до дезінфекційного засобу.

5.18. Після закінчення дезінфекції прибирають або нейтралізують залишки дезінфекційного розчину і провітрюють приміщення до повного звільнення від запаху дезінфектанту.

6. Дезінфекція транспортних засобів

6.1. Автомобільний транспорт та інші транспортні засоби, які використовують для перевезення птиці, кормів, птахопродуктів та сировини тваринного походження, знезаражують у спеціально обладнаному приміщенні або на площадках з твердим покриттям, при цьому стічні води збирають в автономному нагромаджуванні.

6.2. Приміщення чи площадку для миття та дезінфекції транспортних засобів загальногосподарського призначення обладнують за межами території птахогосподарства, а для обробки транспортних засобів, що використовуються в межах птахогосподарств, розміщують на території виробничої зони з таким розрахунком, щоб забезпечити відвід змивної води та дезінфекційного розчину в систему каналізації.

6.3. Автомобільний транспорт, яким доставляється птиця господарства - постачальника, дезінфікують після кожного перевезення чергової партії птиці.

6.4. Транспорт, яким перевозять корми, періодично, у міру забруднення, але не рідше одного разу на місяць, а також після кожного випадку перевезення кормів, уражених токсичними грибами чи інфікованими патогенною мікрофлорою і визнаних не придатними для годування птиці без знезараження, старанно очищають, миють та дезінфікують.

6.5. Для дезінфекції автомобільного транспорту чи транспортних засобів, що використовуються усередині птахогосподарства для перевезення здорової птиці та кормів, використовують 2% розчин формальдегіду, 0,5% глутарового альдегіду, 2% гарячий розчин їдкого натрію, 2% розчин хлорного вапна чи нейтрального гіпохлориту кальцію. Витрати їх становлять 0,5 л/кв.м сумарної площі оброблювальної поверхні при експозиції 1 годину.

Розчин їдкого натрію та хлорактивних препаратів не рекомендують використовувати для дезінфекції поверхні транспортних засобів, пофарбованих олійною фарбою.

6.6. Для дезінфекції можна використовувати також усі інші засоби, які зареєстровані в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування для даних цілей.

6.7. Для дезінфекції коліс автомобілів при в'їзді на територію птахопідприємств обладнують дезбар'єр довжиною по дзеркалу дезінфекційного розчину не менше 9 метрів і по дну 6 м, який заповнюють на глибину 20-30 см одним із дезрозчинів.

Дезбар'єр розміщують в опалюваному приміщенні ветсанпропускника чи під покриттям (від снігу та дощу). В останньому разі під дно прокладають труби центрального опалення для підігріву розчину в зимовий період.

У неопалюваних дезбар'єрах (у зимовий період) для попередження замерзання до дезінфекційних розчинів додають 10-15% кухонної солі.

6.8. При проведенні поточної дезінфекції транспорту у вогнищах інфекційних хвороб птиці, а також у всіх випадках знезаражування транспортних засобів, які використовували для перевезення хворої птиці чи продуктів забою та сировини тваринного походження, отриманих від хворої чи підозрілої щодо захворювання птиці, використовують дезінфекційні засоби в концентрації, рекомендованій при даній хворобі з урахуванням їх корозійної активності.

6.9. При хворобі Ньюкасла автомобільний транспорт можна дезінфікувати аерозолями формаліну згідно з настановами щодо застосування.

7. Знезаражування спецодягу, спецвзуття, предметів догляду за птицею

7.1. Санітарну обробку спецодягу робітників, зайнятих обслуговуванням птиці, приготуванням кормів, проводять за встановленим у птахогосподарстві графіком, але не рідше одного разу на тиждень, а також щоразу перед переведенням робітника на обслуговування нової партії (групи) птиці. Спецодяг підмінних робітників та працівників птахобоєнь перуть та дезінфікують щоденно або в дні їх роботи.

Спецодяг працівників, що обслуговують птицю, хвору на зооантропонозні хвороби, обробляють щоденно, а при обслуговуванні птиці, хворої чи підозрілої на захворювання іншими інфекційними хворобами, - не рідше двох разів на тиждень.

7.2. Використаний спецодяг складають у поліетиленові мішки чи в спеціальні бачки і відправляють для прання та знезаражування. Перед відправкою мішки та бачки зрошують дезрозчином.

7.3. У приміщеннях для утримання хворої чи підозрілої на захворювання птиці повинні бути додаткові комплекти спецодягу для обслуговувального персоналу та спеціалістів ветеринарної медицини.

7.4. У кожному приміщенні, де утримується птиця, хвора чи підозріла на захворювання небезпечними хворобами, розміщують бачки, ванночки чи інші ємності з відповідним дезінфекційним розчином, щітками, йоржиками тощо для очистки та обробки рукавиць, фартухів, спецвзуття, спецодягу обслуговувального персоналу.

Виходити з приміщення, за межі епізоотичного вогнища в спецодязі, а також виносити його за межі приміщення забороняється.

7.5. Взуття дезінфікують кожного разу при вході та виході з приміщення. З цією метою вхід у приміщення та кожну його ізольовану частину, кормоцех, склад кормів тощо обладнують дезванночками або дезкилимами, заповненими тирсою, поролоном чи іншим пористим матеріалом. Дезкилими постійно достатньо зволожують відповідним дезінфекційним розчином, а у ванночки наливають розчин на глибину не менше 10 см.

7.6. Спецодяг знезаражують парами чи аерозолями формальдегіду, шляхом замочування у дезінфекційних розчинах, кип'ятінням чи текучим паром. Для знезаражування парами формальдегіду використовують вогневу пароповітряну пароформалінову камеру (далі - ВППК).

7.7. Вироби з хутра, шкіри, гуми, повсті, бавовняно-паперових тканин, брезенту, металів, дерева підлягають знезаражуванню у ВППК. Хутряні та шкіряні вироби для запобігання їх пошкодженню перед обробкою у ВППК попередньо висушують.

7.8. У разі відсутності ВППК спецодяг дезінфікують аерозольним способом в невеликому приміщенні, яке герметично закривається та обладнане вентиляторами для перемішування повітря. Для цього його вільно розвішують, за допомогою аерозольного генератора вводять аерозоль формаліну, який містить не менше 37% формальдегіду (30 мл на 1 куб.м приміщення), температура при цьому повинна бути не нижче 15 град.С. Експозиція протягом 3 годин з моменту закінчення генерування аерозолю.

7.9. Шляхом замочування в дезінфекційних розчинах знезаражують речі і вироби з гуми, повсті, бавовняно - паперових тканин, брезенту, металу, дерева, а також ряду полімерних матеріалів та тканин із синтетичного волокна, що не псуються під дією дезінфекційних розчинів.

7.10. Для знезаражування спецодягу та інших виробів методом замочування використовують дезінфекційні засоби, що зареєстровані і дозволені до використання в Україні. Деякі з них указані в табл. 1.

7.11. Вироби з бавовняно-паперових тканин, повсті, брезенту, дерева та металу можна знезаражувати шляхом занурення в 1% розчині кальцинованої соди при обсіменінні вірусами та неспоровими бактеріями протягом 30 хвилин, а для знищення спорової мікрофлори - 90 хвилин.

7.12. Термостійкі вироби знезаражують поточною парою в автоклаві для знищення вегетативних форм бактерій та вірусів під тиском 1 кгс/см 120 град.С -+ 2 град.С протягом 30 хвилин, а спорової мікрофлори - під тиском 2 кгс/кв.см 132 град.С -+ 2 град.С протягом 90 хвилин.

7.13. Спецодяг та інші вироби з тканин та волокон, які забруднені кров'ю, попередньо замочують у холодному 2% розчині кальцинованої соди і витримують 2 години.

7.14. Вироби з металу (інвентар, предмети догляду за птицею, клітки тощо) можна знезаражувати шляхом занурення їх на 30-60 хвилин у відповідний дезінфекційний розчин або обпалювання вогнем паяльної лампи.

7.15. Вологу дезінфекцію яєчної (дерев'яної, металевої чи пластикової) та м'ясної птахівничої тари проводять 5% гарячим розчином кальцинованої соди, 1% розчином формальдегіду, 2% гарячим розчином їдкого натрію з розрахунку 1 л/кв.м оброблювальної поверхні згідно з пунктом 23 даної Інструкції, а також деззасобами, які мають висновок санітарно-епідеміологічної експертизи і призначені для цієї мети. Експозиція 3 години.

7.16. Знезаражування спецодягу повинно проводитись зареєстрованими для цього в установленому порядку дезінфекційними засобами у відповідності до режимів проти конкретного виду інфекційних збудників. Поєднання дезінфекції та прання спецодягу в одному етапі можливе за умовам наявності відповідних режимів застосування конкретного дезінфекційного засобу.

8. Знезаражування ґрунту

8.1. Засоби, методи та термін знезаражування ґрунту визначають з урахуванням небезпеки хвороби, особливостей її збудника, місця, часу обробки, об'єму робіт, пори року, передбачуваної глибини контамінації збудника та ряду інших факторів згідно з вимогами чинної інструкції з боротьби з кожною конкретною хворобою.

8.2. При хворобафх, викликаних особливо стійкими споротвірними мікроорганізмами, ґрунт на місці загибелі птиці після прибирання трупів старанно обпалюють (по змозі) вогнем, зволожують із розрахунку 10 л/кв.м розчином нейтрального гіпохлориту кальцію з умістом 5% активного хлору чи хлорного вапна. Дезінфектант уносять поступово в міру всмоктування його в ґрунт. Після повного всмоктування дезрозчину ґрунт перекопують на глибину не менше 25 см, ретельно перемішують його (1:1) із сухим хлорним вапном, яке містить не менше 25% активного хлору, чи нейтральним гіпохлоритом кальцію. Після чого ґрунт зволожують із розрахунку 5 л/кв.м.

8.3. Для знезараження поверхневого шару ґрунту (глибина 3-4 см) використовують 10% гарячий розчин їдкого натрію, 18% емульсію феносмоліну, 4% розчин формальдегіду, 5% освітлений розчин хлорного вапна або нейтрального гіпохлориту кальцію згідно з пунктом 22 даної Інструкції. Витрати розчину формальдегіду становлять 5 л/кв.м, феносмоліну - 40, інших 10 л/кв.м. Допускається проводити дезінфекцію ґрунту іншими засобами, які зареєстровані в Україні і рекомендовані для даних цілей згідно з настановами щодо їх застосування.

8.4. Ґрунт та будівельне сміття після ремонту приміщень, в яких було зареєстровано захворювання птиці особливо небезпечними хворобами, зволожують відповідним дезінфекційним розчином. Будівельне сміття спалюють з дотриманням відповідних заходів безпеки, а ґрунт старанно перемішують (3:1) з сухим хлорним вапном, яке містить не менше 25% активного хлору, зволожують водою та витримують 72 години. Дошки та інші матеріали з дерева спалюють.

8.5. Під час ремонту приміщень, у яких відбувалися захворювання птиці на інші інфекційні хвороби, ґрунт, будівельне сміття тощо зволожують відповідним дезінфекційним розчином і вивозять, дотримуючись відповідних умов, на спеціальні площадки для знезаражування методом тривалого витримування.

Таким самим способом знезаражують ґрунт на місці нагромадження посліду (після його видалення).

8.6. Місця, де вийняли ґрунт, зрошують відповідним дезінфекційним розчином із розрахунку 2 л/кв.м, після чого засипають шаром свіжого ґрунту.

8.7. Для дезінфекції ґрунту території ферми при туберкульозі птиці використовують лужний 2% розчин формальдегіду, який містить 3% формальдегіду та 3% їдкого натрію, 4% розчин формальдегіду, 15% емульсію феносмоліну чи дуст тіазіну згідно з пунктом 22 даної Інструкції. Норми витрати для знезараження ґрунту на глибину 3-4 см - 10 л/кв.м, на глибину 20 см - 30 л/кв.м. Експозиція - 72 години.

8.8. У разі, якщо остаточні заходи щодо оздоровлення господарства (ферми, пташника) припадають на період дощу, снігопаду чи морозу, ґрунт знезаражують, коли настане погожа погода. В інших випадках (вимушена, поточна дезінфекція, знезараження місця загибелі птиці тощо) дезінфекцію проводять за будь-яких погодних умов.

9. Знезаражування посліду

9.1. Видалення, обробка, зберігання, транспортування та використання посліду проводять з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища щодо забруднення та унеможливлення інфікування людей і тварин.

9.2. Послід транспортують та використовують окремо від твердих побутових відходів населених пунктів, а стічні води птахогосподарств обробляють на очисних спорудах разом з побутовими стоками підприємств та поселень.

9.3. Елементи системи видалення, знезаражування, зберігання та підготовки до використання посліду виконують з гідроізоляцією, яка виключає проникнення їх у підземні та поверхневі води і розсіювання збудників інфекційних хвороб у навколишнє середовище.

9.4. Споруди для складування посліду, місця його переробки й утилізації розміщують щодо пташників з навітряного боку домінуючого напрямку вітру в теплий період року та нижче водозабірних споруд. Їх споруджують за межами огорожі птахоферми згідно з ветсанправилами для птахогосподарств на відстані 1,5-3 км від основних виробничих майданчиків. Територію споруди огороджують парканом заввишки не нижче 1,5 м, обсаджують багатолітніми лісонасадженнями (ширина лісосмуги не менше 10 м), обладнують проїзди, під'їзну дорогу, дезбар'єри тощо. Для складування посліду споруджують сховище секційного типу та відповідні площадки з твердим покриттям. Сховище обладнують пристроєм для перемішування рідкого посліду.

9.5. Система видалення посліду повинна забезпечувати максимальну чистоту в пташнику і відповідний мікроклімат.

Для транспортування рідкого посліду використовують гідромеханічний транспорт.

10. Способи знезаражування посліду

10.1. У птахогосподарствах передбачають спосіб та засоби для знезаражування посліду в залежності від епізоотичної ситуації та ряду інших факторів. При виникненні інфекційних хвороб послід знезаражують одним із таких способів: біологічним, біотермічним (тривале витримування), хімічним (аміаком, формальдегідом тощо), фізичним (термічна обробка, спалювання тощо).

Тривале витримування посліду проводять в секційних сховищах, секції якого заповнюють по черзі. Послід, інфікований неспоротвірними бактеріями (крім туберкульозу), витримують протягом 12 місяців. Послід, інфікований мікобактеріями туберкульозу, витримують протягом 2 років.

10.2. Рідкий чи напіврідкий послід знезаражують рідким аміаком. Для чого аміак закачують у сховище на дно ємності, змішують і закривають поліетиленовою плівкою. Знезаражування досягається при витраті 30 кг аміаку на 1 куб.м маси посліду та експозиції п'ять діб. Дану роботу виконують спеціалісти в протигазах, спеціальному одязі (комбінезони, гумові фартухи, гумові рукавиці тощо); при цьому слід чітко виконувати відповідні правила особистої безпеки.

Рідкий послід також знезаражують формальдегідом. При цьому на кожний 1 куб.м рідкого посліду додають 7,5 л формаліну, що містить 37% формальдегіду, ретельно перемішують і витримують 72 години.

10.3. Послід знезаражують термічним способом шляхом висушування у послідосушилках барабанного типу протягом 45-60 хвилин при температурі на виході з апарату 100-140 град.С.

У певних випадках послід, сміття, дерев'яний інвентар, картонні ящики тощо спалюють.

10.4. Контроль за ефективністю знезаражування посліду проводять шляхом санітарно-мікробіологічних досліджень (при споровій мікрофлорі - за мікробами роду Bacillus, при неспоровій - за бактеріями групи кишкової палички, туберкульозі - за стафілококом).

11. Дезінфекція аерозолями

11.1. Аерозолі дезінфекційних засобів використовують для профілактичної та вимушеної дезінфекції птахівничих та підсобних приміщень, обладнання, тари, транспортних засобів, інкубаційних та харчових яєць, інкубаторів та інкубаторіїв, забійних пунктів, санітарних боєнь, утильцехів тощо.

11.2. Суть дезінфекції аерозолями полягає в тому, що водні розчини хімічних препаратів за допомогою спеціальних пристроїв розпилюються до туманоподібного стану - аерозолю. Аерозоль можна отримати і шляхом хімічної сублімації.

11.3. Для знезаражування приміщень (за відсутності птиці) використовують аерозолі таких дезінфекційних засобів: 37% розчин формальдегіду, 20% розчин параформу з добавкою 1% їдкого лугу, 24% розчин глутарового альдегіду, 30% розчин алкамону, препарати надоцтової кислоти, однохлористий йод.

Для дезінфекції поверхні приміщень та повітря (у присутності птиці) використовують молочну кислоту, йодтриетиленгліколь та гіпохлорит натрію.

Допускаються до використання для аерозольної дезінфекції інші дезінфекційні засоби, які зареєстровані в Україні та призначені для цих цілей.

11.4. Перед аерозольною дезінфекцією приміщення та обладнання зрошують водою чи слабким розчином дезінфекційного препарату і старанно механічно очищають. Потім герметизують приміщення - закривають вікна, двері, фрамуги, вихідні отвори каналів для видалення посліду, люки природної та примусової вентиляції, заклеюють наскрізні щілини тощо. Температура повітря у приміщенні повинна бути не нижче 12 град.С, відносна вологість - не менше 60%.

11.5. Оброблене аерозолем приміщення закривають і витримують відповідно до настанови щодо використання конкретного препарату. Після закінчення терміну експозиції приміщення провітрюють, включають вентиляцію, відкривають вікна, двері тощо. При необхідності розпилюють нейтралізатор у дозі, рівній половині розпиленого дезінфектанту. Після чого через 1-2 години включають вентиляцію. Напувалки та годівниці після дезінфекції промивають водою.

11.6. Профілактичну дезінфекцію аерозолями проводять кожного разу після звільнення приміщення від птиці. При цьому норма витрат дезрозчину становить 15 мл/куб.м, експозиція - 12 годин (при контролі якості дезінфекції за кишковою паличкою) та 20 мл/куб.м, експозиція - 24 години (при контролі за золотистим стафілококом). Інкубатори та інкубаторії знезаражують після завершення технологічного процесу.

11.7. Дезінфекція аерозолями формальдегідмістких препаратів, а також глутарового альдегіду та алкамону не повинна порушувати технологічного процесу в приміщеннях, розташованих поряд.

11.8. Перед проведенням вимушеної (поточної, остаточної) аерозольної дезінфекції проводять ретельну санітарну підготовку та герметизацію приміщення. Препарати, які використовуються у формі аерозолю при окремих хворобах, подані в таблиці 2.

11.9. Існує безапаратний спосіб отримання дезінфекційних аерозолів. Для чого змішують формалін з хлорним вапном у співвідношенні 1:1 або 1:1,5.

Аерозолі можна також отримати шляхом змішування 37% розчину формальдегіду з марганцевокислим калієм та добавлянням води у співвідношенні 3:2:1,5.

Ємності, у яких змішують компоненти для отримання аерозолів, повинні бути в десять разів більші за об'єм змішуваних компонентів, бо обидві реакції екзотермічні, проходять бурхливо з виділенням тепла та розбризкуванням рідини.

11.10. Безапаратний спосіб отримання аерозолю хлору полягає у взаємодії хлорного вапна з аміачною селітрою в присутності води. Компоненти беруть у співвідношенні 1:0,4: 0,3.

11.11. При отриманні аерозолів допускається використання інших компонентів, які зареєстровані в Україні.

11.12. При проведенні аерозольної дезінфекції безапаратним способом температура повітря в приміщенні повинна бути не нижче +15 град.С, відносна вологість - 90%.

Препарат надоцтової кислоти готують згідно з настановою щодо використання його для дезінфекції.

12. Дезінфекція направленими аерозолями проводиться у негерметизованих приміщеннях, тамбурах, прибудовах, а також проводиться дезінфекція обладнання, щілинних підлог, обігрівальних батарей тощо на відстані 1,5-2 м, рівномірно покриваючи їх поверхню тонкою плівкою дезінфекційного препарату.