Відповідно до статей 10, 13 та 19 Закону України "Про Службу безпеки України" та з метою встановлення критеріїв професійної придатності підготовленості військовослужбовців з фізичної та вогневої підготовки, підвищення фізичної та вогневої підготовки військовослужбовців Служби безпеки України

1. Затвердити Інструкцію з організації фізичної та вогневої підготовки в Службі безпеки України, що додається.

2. Начальникам Управління роботи з особовим складом, підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, керівникам закладів та установ Служби безпеки України:

організовувати проведення занять з фізичної та вогневої підготовки в навчальних групах, їх методичне і матеріально-технічне забезпечення, активно запроваджувати передові форми і методи навчання відповідно до вимог затвердженої цим наказом Інструкції;

здійснювати контроль за станом фізичної та вогневої підготовки в підрозділах Центрального управління, органах, закладах та установах Служби безпеки України.

3. Управлінню роботи з особовим складом забезпечити подання цього наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

4. З цим наказом ознайомити особовий склад Служби безпеки України.

5. Цей наказ набирає чинності з 1 січня 2011 року.

1.1. Ця Інструкція визначає комплекс заходів з організації та проведення фізичної і вогневої підготовки військовослужбовців підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки Служби безпеки України (далі - СБУ), навчальних закладів та установ.

1.2. Організація фізичної та вогневої підготовки військовослужбовців покладається на Управління роботи з особовим складом (далі - УРОС), підрозділи кадрового забезпечення підрозділів Центрального управління (далі - ЦУ СБУ), регіональних органів, органів військової контррозвідки, установ (далі - підрозділи та органи), а також відповідні кафедри Національної академії Служби безпеки України, Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України при Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого (далі - ВНЗ), а її методичне забезпечення на ВНЗ.

1.3. Фізична та вогнева підготовки організовуються і проводяться з урахуванням покладених на підрозділи та органи СБУ завдань та особливостей їх службової діяльності, географічних умов, рівня підготовленості особового складу, а також досвіду проведення спеціальних операцій та навчань в інтересах забезпечення безпеки України.

1.4. Основними завданнями фізичної підготовки є:

розвиток і постійне вдосконалення витривалості, сили, швидкості і спритності;

оволодіння навичками пересування пересіченою місцевістю в пішому порядку і на лижах, подолання перешкод, рукопашного бою, плавання;

покращення фізичного розвитку, зміцнення здоров'я і підвищення стійкості організму до дії несприятливих факторів оперативно-службової діяльності;

підвищення професійної підготовленості, виховання моральних і психологічних якостей особового складу, удосконалення бойової злагодженості підрозділів.

1.5. Забезпечення реалізації завдань з фізичної та вогневої підготовки особового складу покладається на керівників підрозділів та органів, підрозділи кадрового забезпечення регіональних органів, а в навчальних закладах - на відповідні кафедри з фізичної підготовки.

Керівники підрозділів, органів та ВНЗ забезпечують:

ефективне керівництво та контроль за процесом фізичної та вогневої підготовки військовослужбовців;

правильне планування, систематичне проведення занять з фізичної та вогневої підготовки, їх відвідування рядовим і начальницьким складом та раціональний розподіл фізичного навантаження протягом дня і тижня;

високу методичну і практичну підготовленість підпорядкованих офіцерів і сержантів, які проводять заняття з особовим складом;

готовність навчально-матеріальної бази з фізичної, вогневої підготовки і спорту до занять;

дотримання заходів безпеки і попередження травматизму при проведенні всіх форм фізичної та вогневої підготовки;

своєчасне підтвердження особовим складом підготовленості з фізичної та вогневої підготовки шляхом складання відповідних заліків та іспитів.

1.6. Реалізація завдань досягається на заняттях шляхом відпрацювання вправ з фізичної та вогневої підготовки, навчально-тренувальних зборах, тренувань у тирах і на полігонах, занять у спортивних секціях, проведення змагань зі службово-прикладних та інших видів спорту.

1.7. Організація фізичної та вогневої підготовки включає:

планування та розробку організаційно-методичних документів;

підготовку осіб, на яких покладається організація та проведення занять;

матеріальне, методичне, фінансове, медичне й інформаційне забезпечення фізичної та вогневої підготовки;

здійснення контролю та обліку.

1.8. Планування фізичної та вогневої підготовки здійснюється:

у ЦУ СБУ - Управлінням роботи з особовим складом;

у підрозділах ЦУ СБУ - штатними (позаштатними) інструкторами підрозділів;

у підрозділах та органах - підрозділами кадрового забезпечення цих органів;

у ВНЗ - відповідними кафедрами з фізичної підготовки.

1.9. Планування включає в себе розробку:

1.9.1. Плану виконання окремих глав цієї Інструкції на навчальний рік, що включає:

заходи фізичної та вогневої підготовки з військовослужбовцями відповідних вікових груп та строки їх виконання;

заходи та строки проведення інструкторсько-методичних і показових занять з військовослужбовцями;

строки контролю (складання іспитів) з фізичної та вогневої підготовки в підрозділах.

1.9.2. Тематичного плану проведення занять з фізичної та вогневої підготовки (додаток 1 до цієї Інструкції).

1.9.3. Календарного плану проведення занять з фізичної та вогневої підготовки (додаток 2 до цієї Інструкції).

1.9.4. Плану навчально-методичних заходів, які проводяться з керівним, інструкторським та позаштатними інструкторськими складами. У плані навчально-методичних заходів зазначаються заходи, строки та місце їх проведення.

1.10. Плани затверджуються керівниками відповідних підрозділів та органів, а також ВНЗ.

1.11. На підставі тематичного плану штатними (позаштатними) інструкторами підрозділів ЦУ СБУ розробляється календарний план проведення занять з фізичної та вогневої підготовки.

1.12. Для організації проведення фізичної та вогневої підготовки УРОС, підрозділами кадрового забезпечення органів та кафедрами з фізичної підготовки ВНЗ розробляються такі організаційно-методичні документи:

положення про спортивні, військово-спортивні змагання та довідки щодо спортивно-масової роботи на першість органів (підрозділів) у навчальному році (період навчання);

графік розподілу навчально-матеріальної бази з фізичної та вогневої підготовки на навчальний рік;

графік секційних занять з видів спорту;

розклад навчальних занять з фізичної та вогневої підготовки з військовослужбовцями на період навчання.

Зазначені документи затверджуються:

у Центральному управлінні - Головою СБУ, заступниками Голови СБУ згідно з розподілом функціональних обов'язків або начальником УРОС;

у регіональному органі - керівником органу;

у ВНЗ - керівником закладу.

1.13. Контроль за організацією та станом фізичної та вогневої підготовки здійснюється:

у Центральному управлінні - УРОС;

у підрозділах та органах - керівниками підрозділів кадрового забезпечення цих органів;

у ВНЗ - керівниками кафедр з фізичної та вогневої підготовки.

1.14. Контроль здійснюється шляхом перевірки:

рівня фізичної підготовки нового поповнення підрозділу (кандидатів на військову службу або навчання);

якості засвоєння військовослужбовцями програм з фізичної підготовки;

ефективності процесу фізичної підготовки;

якості організації, забезпечення і проведення фізичної підготовки;

стану фізичної готовності військовослужбовців і підрозділів до виконання оперативно-службових завдань.

1.15. Перевірка якості засвоєння військовослужбовцями програм з фізичної підготовки, а також рівня фізичної та вогневої підготовленості військовослужбовців здійснюється у процесі проведення іспитів.

1.16. Організація і проведення іспитів покладаються:

у Центральному управлінні - на співробітників-військовослужбовців УРОС (фахівців з фізичної, вогневої підготовки);

у підрозділах та органах - на співробітників-військовослужбовців підрозділів кадрового забезпечення органів, відповідальних за організацію фізичної та вогневої підготовки;

у ВНЗ - на викладачів кафедр з фізичної та вогневої підготовки.

1.17. Облік фізичної та вогневої підготовки особового складу підрозділів та органів ведеться у журналі обліку фізичної та вогневої підготовки згідно з додатком 3 до цієї Інструкції.

1.18. Облік фізичної та вогневої підготовки ведеться:

у підрозділах і органах - штатним (позаштатним) інструктором з фізичної підготовки та спорту;

у ВНЗ - відповідальною особою кафедри ВНЗ.

1.19. Результати фізичної та вогневої підготовки особового складу підрозділу, органу і ВНЗ включаються до звіту про результати фізичної та вогневої підготовки за формою, визначеною у додатку 4 до цієї Інструкції. Звіти щорічно до 15 грудня надсилаються штатним (позаштатним) інструктором до УРОС для аналізу й узагальнення.

2.1. Для військовослужбовців на проведення занять з фізичної підготовки відводиться 4 години (2 заняття) на тиждень за рахунок робочого часу, не враховуючи часу проїзду до місця проведення занять та у зворотному напрямку.

Для курсантів (слухачів) ВНЗ СБУ плануються заняття з фізичної підготовки, у тому числі спеціальної, не менше 4 аудиторних обов'язкових годин на навчальний тиждень у сітці розкладу занять (2 заняття по 2 години) протягом усього періоду навчання.

2.2. Види забезпечень фізичної підготовки.

2.2.1. Матеріальне забезпечення передбачає:

планування і придбання табельного спортивного інвентарю, майна, тренажерів із врахуванням потреб фізичної підготовки у підрозділі;

утримання і ремонт спортивних споруд, місць для занять з фізичної підготовки, обладнання, інвентарю, майна, апаратури і тренажерів;

виготовлення нетабельних спортивних снарядів, тренажерів, обладнання та іншого навчального майна.

2.2.2. Фінансове забезпечення передбачає:

планування та отримання грошових коштів з урахуванням потреб фізичної підготовки;

придбання спортивного інвентарю і майна, навчальної літератури, призів, цінних подарунків, бланків документів;

придбання матеріалів, обладнання та інструментів для ремонту й утримання об'єктів навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки.

2.2.3. Медичне забезпечення передбачає:

проведення медичних обстежень військовослужбовців для визначення рівня допустимих для них фізичних навантажень з урахуванням фізичного розвитку, функціонального стану організму і рівня фізичної підготовленості;

розподіл військовослужбовців за групами здоров'я;

планування і проведення заходів щодо покращення фізичного розвитку і зміцнення здоров'я особового складу;

прищеплення військовослужбовцям навичок самоконтролю та особистої гігієни;

спостереження за санітарним станом спортивних споруд, місць для занять з фізичної підготовки та спорту;

контроль за дотриманням правильного дозування фізичного навантаження і виконанням санітарно-гігієнічних вимог при проведенні занять з фізичної підготовки;

медичний контроль за членами збірних команд, проведенням навчально-тренувальних занять та спортивно-масових заходів;

розробку заходів щодо попередження травматизму на заняттях з фізичної підготовки та спортивних змаганнях;

організацію і проведення навчальних занять з фізичної підготовки з військовослужбовцями, які належать до групи лікувальної фізичної культури і переведення їх після одужання в основні групи.

2.2.4. Методичне забезпечення передбачає:

узагальнення і поширення передового досвіду організації та проведення фізичної підготовки;

розробку рекомендацій, спрямованих на покращення фізичної підготовки військовослужбовців, забезпечення керівників фізичної підготовки необхідними методичними посібниками;

надання допомоги керівникам (начальникам) підрозділів у проведенні занять з фізичної підготовки і спортивних заходів;

надання методичних рекомендацій для самостійного фізичного тренування військовослужбовців.

2.2.5. Інформаційне забезпечення включає:

роз'яснення особовому складу законодавства України з питань фізичної культури і спорту, вимог наказів СБУ з фізичної підготовки;

мобілізацію військовослужбовців на досягнення високих показників у фізичному і спортивному удосконаленні;

залучення особового складу до участі у створенні та вдосконаленні навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки і спорту;

проведення виховної роботи серед спортсменів у спортивних секціях і командах, на навчально-тренувальних зборах;

популяризацію досягнень особового складу у фізичній підготовці та спорті;

участь у проведенні спортивних свят і вечорів;

здійснення агітаційно-пропагандистської роботи в процесі спортивних змагань;

забезпечення особового складу різними періодичними і популярними спортивними виданнями;

демонстрацію відеопродукції за спортивною тематикою;

оформлення наочної агітації з фізичної підготовки і спорту на території розташування підрозділів, а також об'єктах навчально-спортивної бази.

2.3. Забезпечення фізичної підготовки здійснюється відповідно до компетенції підрозділами, органами та ВНЗ.

3.1. Військовослужбовці підрозділів та органів оволодівають усім передбаченим для них змістом фізичної підготовки згідно з програмами навчання. Для кожної вікової групи визначається окрема програма навчання з фізичної підготовки.

3.2. Для ефективного вирішення завдань з фізичної підготовки вправи застосовуються відповідно до їх направленості на розвиток фізичних та спеціальних якостей.

3.3. Фізичні якості - це властивості організму, що забезпечують рухову діяльність військовослужбовця.

3.3.1. Сила - здатність переборювати зовнішній опір чи протидіяти йому за рахунок м'язових зусиль. Основними засобами розвитку сили і силової витривалості є вправи в підніманні та перенесенні ваги, силові вправи на гімнастичних снарядах і тренажерах.

3.3.2. Швидкість - здатність здійснювати рухливі дії за мінімальний час. Основними засобами розвитку швидкості є біг на короткі дистанції з максимальною швидкістю і вправи, що вимагають швидкої реакції, високої швидкості виконання окремих рухів, максимальної частоти рухів.

3.3.3. Витривалість - здатність протистояти стомленню в процесі заняття з фізичної підготовки та в повсякденній оперативно-службовій діяльності. Основними засобами розвитку загальної та швидкісної витривалості є прискорене пересування, пересування на лижах, плавання, подолання перешкод, спортивні ігри.

3.3.4. Спритність - здатність виконувати рухи координовано і точно, а також своєчасно і раціонально справлятися з новими завданнями, що раптово виникають. До основних засобів розвитку спритності належать стрибки через козла і коня, вправи на перекладині та брусах.

Спритність розвивається на заняттях з рукопашного бою, подолання перешкод, прискореного пересування, лижної підготовки, зі спортивних ігор.

3.4. Спеціальні якості - це властивості організму, які забезпечують його стійкість до впливу певних несприятливих факторів оперативно-службової діяльності. До основних спеціальних якостей належать:

3.4.1. Стійкість до перевантаження - це властивість організму протистояти інерційним силам прискорення, що діють на нього. Основним засобом розвитку стійкості до перевантаження є вправи на гімнастичних снарядах.

3.4.2. Стійкість до кисневого голодування - це здатність військовослужбовця діяти в умовах нестачі кисню. Основними засобами розвитку стійкості до кисневого голодування є пірнання в довжину, плавання, біг на короткі, середні та довгі дистанції.

3.4.3. Військово-прикладні рухливі навички - це доведення до автоматизму практичних дій, що виконуються відповідно до поставлених завдань. До основних військово-прикладних рухливих навичок належать: навички в пересуванні на лижах, подоланні перешкод, плаванні, рукопашному бою. Навички формуються й удосконалюються шляхом багаторазового повторення вправ.

4.1. Заняття з гімнастики спрямовані на розвиток та удосконалення спритності, сили і силової витривалості, гнучкості, стійкості до захитування і перевантаження, просторового орієнтування, виховання сміливості та рішучості, стройової виправки і підтягнутості, удосконалення постави.

Заняття проводяться на гімнастичних майданчиках та містечках, у спортивних залах чи спеціально-обладнаних приміщеннях, на тренажерних комплексах, а також на місцевості.

4.2. У підготовчу частину включаються стройові прийоми і вправи на увагу, вправи з ходьби та бігу, загальнорозвивальні вправи на місці, у тому числі вправи на удосконалення положення "наскок" і "зіскок", вправи удвох, спеціальні прийоми і вправи в стрибках.

4.3. В основну частину занять включаються вправи на перекладині, брусах, в опорних та безопорних стрибках, акробатичні та комплексні вправи, вправи з гирями, на тренажерах і багатопролітних снарядах, у рівновазі, лазінні, рухлива гра та естафети.

На заняттях з гімнастики виконуються такі вправи:

вправа N 1 - підтягування на перекладині - виконується з вису на прямих руках хватом зверху (положення вису фіксується 1-2 сек.), при підтягуванні підборіддя повинно бути вище перекладини;

вправа N 2 - підйом переворотом на перекладині - виконується з вису хватом зверху, підтягаючись, підняти ноги до перекладини і, перевертаючись навколо неї, вийти до упору на прямі руки (положення вису і упору фіксується 1-2 сек.). Опускання у вис виконується довільним способом.

У вправі N 2 дозволяється незначне згинання та розведення ніг і відхилення тіла від нерухомого положення. У вправах 1, 2 забороняється виконання хльостких рухів ногами;

вправа N 3 - згинання і розгинання рук в упорі на брусах - виконувати в положенні упору, руки випрямлені, опускання проводиться до повного згинання рук, а розгинання - до повного їх випрямлення (положення упору фіксується 1-2 сек.);

вправа N 4 - комплексно-силова вправа - виконується за 1 хвилину:

перші 30 секунд - максимальна кількість нахилів вперед до торкання руками ніг із положення лежачи на спині, руки за голову, ноги закріплені (допускається незначне згинання ніг, при поверненні у вихідне положення необхідний дотик до підлоги лопатками);

другі 30 секунд - повернутись в упор лежачи (руки на ширині плечей) і без паузи для відпочинку виконати максимальну кількість згинань - розгинань рук в упорі лежачи (тіло пряме, руки згинати і розгинати до торкання грудьми підлоги);

вправа N 5 - комплексна вправа на спритність - з високого старту пробігти 10 м, виконати два перекиди вперед, стрибком поворот кругом, встати у повний зріст, два перекиди вперед, пробігти 10 м у зворотному напрямку. При виконанні перекидів застосовуються гімнастичні мати.

5.1. Заняття з рукопашного бою спрямовані на формування навичок, необхідних для знищення, виведення з ладу противника або самозахисту від його нападу, на виховання впевненості у власних силах.

Навчальні заняття з рукопашного бою проводяться як зі зброєю, так і без зброї на рівному трав'яному майданчику, спеціально підготовленій ямі з піском (тирсою) або у спортивному залі (на килимі з матів).

До складу занять включаються: підготовчі прийоми та прийоми самострахування, прийоми ударів (бою) рукою і ногою, звільнення від захватів, обеззброєння противника, больові прийоми, кидки, спеціальні прийоми.

5.2. До прийомів страхування та самострахування включають такі вправи: групування, перекид вперед та назад, перекид через праве (ліве) плече, самострахування при падінні на спину або вперед. Зазначені вправи здійснюються у такому порядку:

групування - вихідне положення - упор присівши;

голову притиснути до грудей, руками обхопити коліна, зігнутися;

виконати перекат на спину.

Після виконання вправи повернутися у вихідне положення.

Характерні помилки при виконанні вправи:

голова, коліна не притиснуті до грудей;

ноги, спина не зігнуті;

відсутній захват гомілок ніг.

Перекид вперед - вихідне положення - упор присівши. Підборіддя притиснути до грудей, відштовхнутися ногами, руки вперед в упор, зробити перекат через спину вперед. При виконанні вправи захопити руками гомілки ніг (здійснити групування). Після виконання вправи повернутися у вихідне положення.

Характерні помилки при виконанні вправи:

голова не притиснута до грудей;

спина не зігнута;

відсутній захват руками гомілок ніг.

Перекид назад - вихідне положення - упор присівши. Підборіддя притиснути до грудей, відштовхнутися руками, захопити руками гомілки ніг, виконати перекат через спину назад, упираючись долонями в килим. Після виконання вправи повернутися у вихідне положення.

Характерні помилки при виконанні вправи:

голова не притиснута до грудей;

недостатньо сильне відштовхування руками;

відсутня опора руками в килим під час дотику головою до килима.

Перекид через праве (ліве) плече - вихідне положення - упор присівши (стоячи). Підборіддя притиснути до грудей, праву (ліву) руку виставити вперед та ліворуч (праворуч), відштовхнутися ногами, виконати перекат через праве (ліве) плече. Після виконання вправи повернутись у вихідне положення.

Самострахування при падінні на спину - вихідне положення - присівши, руки вперед. Голову притиснути до грудей, виконати перекат на спину, ноги зігнути, коліна розвести в сторони, руки прямі, долонями вниз під кутом 45 град. до тулуба. У момент перекату здійснити удари руками об килим. Зберегти положення, тулуб торкається килима лопатками і руками. Після виконання вправи повернутись у вихідне положення.

Характерні помилки при виконанні вправи:

не зберігається положення групування;

удар головою об килим;

рука, що торкається килима, зігнута в лікті;

удар коліна в коліно.

Самострахування при падінні вперед - вихідне положення - стройова стійка (стоячи на колінах). Нахилитися вперед і впасти на груди, амортизуючи руками, вихідне положення - упор присівши. Після виконання вправи прийняти стройову стійку.

Характерні помилки при виконанні вправи:

руки не зігнуті в ліктях;

тіло розслаблене, голова опущена вперед.

5.3. При навчанні прийомам рукопашного бою без зброї спочатку засвоюються прийоми нападу, потім - захисту у поєднанні з відповідними діями за командами керівника заняття.

Навчання прийомам звільнення від захватів і обеззброєння проводиться після вивчення больових прийомів.

Прийоми самострахування, больові прийоми та кидки вивчаються в обидва боки. Виконання больових прийомів, кидків та прийомів обеззброєння поєднуються з нанесенням ударів рукою та ногою у найбільш уразливі місця та доводяться до положення зв'язування лежачи або конвоювання.

5.4. Для вивчення простих за рухливою структурою прийомів і дій (удари, захист від ударів) відводиться в середньому 8-10 хв., а більш складних (обеззброєння) - 15-20 хв. У кінці основної частини заняття проводиться комплексне тренування або навчальні поєдинки.

5.5. У процесі вивчення прийомів з рукопашного бою виконуються такі команди керівника заняття:

для підготовки до бою - "До бою - ГОТУЙСЯ"; для відбиття - "Вправо (вліво, вниз направо) - ВІДБИВАЙ";

для нанесення ударів - "Кулаком (ребром долоні, ногою, ножем, прикладом, лопатою) - БИЙ".

Для виконання прийомів за розподілом вказуються вихідне положення і порядок його виконання. Наприклад:

при навчанні задньої підніжки: "Перші номери з кроком лівої ноги в бік осадити противника. Роби - РАЗ";

підбити правовою ногою підколінний згін ноги противника і ривком руками вниз кинути його на землю: "Роби - ДВА"; позначити удар підбором у підребер'я: "Роби - ТРИ";

для одночасного виконання больового прийому, обеззброєння чи кидка: "Загин руки за спину - ПОЧИНАЙ", "Задню підніжку - ПОЧИНАЙ", "Обеззброєння - ПОЧИНАЙ" і так далі;

для виконання комбінацій з прийомів і дій даються вказівки, а потім виконавча команда - "ВПЕРЕД". Наприклад:

"Проповзти 5 метрів, повалити противника кидком із захватом ніг ззаду і провести душіння - "ВПЕРЕД".

Попередження травматизму на заняттях з рукопашного бою забезпечується:

дотриманням встановленої послідовності виконання прийомів, дій і вправ, оптимальних інтервалів і дистанцій між тими, хто навчаються, при виконанні прийомів зі зброєю в русі;

правильним застосуванням прийомів страхування та самострахування;

застосуванням макетів ножів, піхотних лопат, автоматів тощо;

проведенням прийомів та кидків з підтримкою партнера за руку і виконанням їх від середини килима (ями з піском) до краю;

проведенням больових прийомів, душіння і обеззброєння плавно, без застосування великої сили; за голосовим сигналом партнера "Є" - негайно припинити виконання прийому;

проведення ударів при виконанні прийомів з партнером тільки позначати;

дотриманням правил застосування імітаційних засобів.

5.6. До змісту рукопашного бою включаються:

прийоми комплексу рукопашного бою (далі - РБ-1) - загальні для військовослужбовців усіх підрозділів та органів;

прийоми комплексу рукопашного бою (далі - РБ-2) - спеціальні для особового складу оперативних підрозділів та підрозділів охорони, курсантів та слухачів ВНЗ;

прийоми комплексу рукопашного бою (далі - РБ-3) - спеціальні для особового складу спецпідрозділів ЦСО "А".

Схеми виконання прийомів комплексів рукопашного бою РБ-1, РБ-2 та РБ-3 визначені в додатку 5 до цієї Інструкції.

5.7. Прийоми комплексу РБ-1.

5.7.1. Напад на противника зі зброєю:

укол багнетом (тичок стволом) - послати автомат (карабін) багнетом (стволом) у ціль з одночасним поштовхом правою ногою і випадом лівою; висмикнути багнет і поштовхом лівою ногою набрати готовності до бою на місці або продовжувати рух;

удар прикладом збоку - рухом зброї правою рукою наліво, а лівою до себе з одночасним поворотом тулуба вліво нанести удар кутом прикладу в голову противника. У момент удару права нога виставляється вперед лівої;

захист підставкою автомата (карабіна) - виконується вліво, вправо, вгору і донизу під удари противника;

відбиття автоматом (карабіном) - виконуються ударом кінця ствола чи багнетом по зброї противника вправо, вліво або донизу вправо чи вліво. Вслід за відбиттям проводиться атака;

удари ножем - наносяться швидким рухом озброєної руки згори і знизу;

5.7.2. Звільнення від захватів противника:

з автоматом (карабіном) - нанести противнику удар ногою в пах, повернутися боком до противника нанести удар ногою в коліно (по гомілці), вирвати зброю;

шиї ззаду - присідаючи, захопити руку (руки) противника і повернути голову вбік, нанести удар підбором по гомілці, різким рухом рук вгору звільнитися від захоплення;

шиї спереду - нанести удар ногою, з'єднуючи разом кулаки і розводячи лікті в сторони, нанести удар знизу вгору між руками противника;

5.7.3. Прийоми захисту та нападу зі зброєю та без неї:

удари рукою і ногою - наносяться основою зімкнутих у кулак пальців, м'язовою частиною кулака, основою і ребром долоні, ліктем і передпліччям, носком взуття, підбором, стопою, коліном. Удари наносяться найкоротшим шляхом у найбільш вразливі місця: по голові, ключиці, по суглобах рук і ніг, у сонячне сплетіння, печінку, по нирках, під підребер'я. Після виконання удару (прийому) набирається готовність до бою чи застосовуються інші прийоми;

захист підставлянням рук - виконується підставкою одного (двох) чи навхрест двох передпліч під удар згори, знизу і збоку, а також підставлянням долоні під удар противника рукою;

душіння ззаду - підскочити до противника ззаду, рукою захопити голову, потягнути її до себе, передпліччям другої руки захопити шию і нанести удар ногою в підколінний згин, з'єднати руки і, розвертаючись вліво (вправо), навалити противника собі на спину, здійснити душіння;

5.7.4. Обеззброєння противника при уколі багнетом:

з відходом вліво - з кроком вліво відбити передпліччям і захопити зброю, з кроком вперед захопити зброю другою рукою; нанести удар ногою в пах (коліно) збоку, вирвати зброю;

з відходом вправо - з кроком вправо відбити передпліччям і захопити зброю, з кроком вперед захопити зброю другою рукою; нанести удар ногою в коліно збоку і вирвати зброю.

5.8. Послідовність виконання першого комплексу прийомів РБ-1.

Вихідне положення - стройове:

готовність до бою, з кроком правою ногою назад виконати зовнішній блок лівою рукою;

з кроком правою ногою вперед нанести прямий удар правою рукою;

боковий удар лівою ногою, фронтальна стійка;

повертаючись праворуч, з кроком лівою ногою вперед відбиття (підставляння) лівої руки;

з кроком правою ногою вперед, рубаючий удар правою долонею по шиї;

різкий нахил вперед, удар лівою ступнею назад по нападаючому противнику;

з випадом правою ногою вбік, удар ребром правої руки навідмах;

з поворотом ліворуч захист відбиттям лівою рукою від удару ногою знизу, удар правою ногою в пах, готовність до бою;

поворот праворуч, з кроком лівою ногою вперед, захист відбиттям лівою рукою всередину;

з кроком правою ногою вперед, удар ліктем правої руки збоку в голову;

різкий поворот вліво, удар тильною частиною кулака в сонячне сплетіння;

продовжуючи поворот ліворуч, удар коліном в обличчя противника і з поворотом вліво прийняти фронтальну стійку;

з кроком лівою ногою вперед удар лівою рукою по тулубу;

з кроком правою ногою вперед удар мускульною частиною кулака правої руки по голові зверху;

з поворотом на правій нозі вліво, боковий удар лівою ногою, фронтальна стійка;

стройове положення.

5.9. До прийомів комплексу РБ-2 входять прийоми комплексу РБ-1 та інші.

5.9.1. Напад на противника зі зброєю:

удари багнетом і стволом автомата (карабіна) - виконуються після короткого замаху та зближення з противником і наносяться зверху вниз чи зліва (справа) направо (наліво) вниз;

удар затильником прикладу - наноситься з широким замахом стволом назад за плече, магазином від себе вгору, потім з випадом правої (лівої) ноги приклад посилається затильником у ціль;

удари піхотною лопатою - наносяться зверху і збоку навідмах. Тичок лопатою виконується з випадом правою ногою;

відбиття піхотною лопатою - виконується ударом ребром лопати по зброї противника вправо, вліво, вниз направо, вгору;

услід за віддбиттям наноситься відповідний удар лопатою.

5.9.2. Виконання прийомів захисту:

відбиття - передпліччями, кулаком, ребром долоні вгору, усередину, назовні і вниз назовні;

підставлянням - стопи, підбора, стегна під удар противника ногою;

заломлення руки за спину - захопити рукою п'ясть руки противника зверху, іншою рукою - одяг біля ліктя зверху і нанести удар ногою по гомілці чи промежині, вивести противника з рівноваги ривком правої руки до себе, а лівою від себе, зігнути руку противника у лікті. Закласти передпліччя захопленої руки в ліктьовий згин своєї руки, одночасно поставити ліву ногу ззовні правої ноги противника і нанести йому удар ребром долоні по шиї, захопити рукою комір, волосся чи каску і, утримуючи больовою дією, конвоювати противника;

зв'язування - завалити противника на землю, сісти на нього, міцно притиснути коліном захопленому руку і провести загин другої руки;

обеззброєння противника при ударі ножем знизу застосуванням загину руки за спину - з кроком уперед зустріти озброєну руку противника підставкою передпліччя вниз, захопивши другою рукою зверху одяг біля ліктя, нанести удар ногою в пах чи коліно, провести загин руки за спину, обеззброїти;

важіль руки назовні - захопити п'ясть противника двома руками знизу, піднімаючи захоплену руку вгору, зігнути п'ясть до передпліччя, нанести удар ногою і, викручуючи руку назовні, звалити противника на землю, нанести удар ногою; зігнути руки за спину, зв'язати;

важіль руки усередину - захопити передпліччя руки противника двома руками зверху ззовні, нанести удар ногою по гомілці або у пах; ривком, викручуючи руку всередину, вивести противника з рівноваги і підвести плече противника під своє плече, натискуючи ним, звалити противника; натискуючи рукою на ліктьовий суглоб, перевести руку на загин за спину і сісти на противника, провести загин другої руки, зв'язати;

обеззброєння противника при ударі піхотною лопатою:

згори чи справа - з кроком уперед захиститися підставкою передпліччя вгору під озброєну руку противника на замаху, другою рукою захопити держак лопати ззовні, нанести удар ногою і обеззброїти противника, викручуючи лопату в бік великого пальця;

навідмах чи тичком - з кроком уперед убік і поворотом до противника відбити передпліччями озброєну руку противника на замаху і захопити її, нанести удар ногою, захопити держак лопати і обеззброїти противника, викручуючи лопату в бік великого пальця;

обеззброєння противника при ударі ножем згори - з кроком уперед захиститися підставкою передпліччя руки вгору під удар озброєної руки противника на замаху, другою рукою захопити його передпліччя знизу біля ліктя; натискуючи передпліччям руки на ніж ззовні, обеззброїти його;

знизу чи прямо - з кроком уперед захиститися підставкою передпліччя лівої (правої) руки вниз, зупинити удар і захопити озброєну руку за зап'ястя, потягнути її вправо (вліво) від себе і ударом основи правої (лівої) долоні по тильній поверхні п'ясті противника вибити ніж.

5.9.3. Звільнення від захватів противником:

шиї спереду (одягу на грудях) - нанести противнику удар передпліччям знизу по руці, захопити двома руками його руку, нанести удар ногою і провести важіль руки всередину;

шиї ззаду - присідаючи, захопити руку (руки) противника і повернути голову вбік, нанести удар підбором по гомілці, різким рухом рук вгору звільнитися від захоплення, утримуючи руку (руки) противника, провести кидок через спину, зв'язати;

тулуба з руками ззаду - нанести противнику удар підбором по гомілці (стопі) або потилицею в обличчя, присідаючи, звільнитися від захоплення, захопити його руку однією рукою за передпліччя, другою - за плече, провести кидок через спину, зв'язати;

тулуба ззаду - нанести удар підбором по гомілці, захопити руку противника за п'ясть і лікоть, повертаючись, провести загин руки за спину;

тулуба спереду - нанести противнику удар коліном у пах, а основою долоні в обличчя;

тулуба з руками спереду - нанести удар коліном у пах, присідаючи, ривком розвести руки в різні боки, нанести удар ногою;

ніг спереду - нанести удар зверху рукою по голові, захопити однією рукою потилицю зверху, а другою - підборіддя знизу і ривком повернути голову;

ніг ззаду - падаючи вперед на руки, звільнитися від захоплення і нанести противнику удар ногою;

задня підніжка - захопити противника за одяг біля ліктя і на плечі, з кроком уперед убік ривком осадити його на ногу, яка стоїть спереду; поставити ногу за опорну ногу противника та ривком рук кинути противника через ногу на землю, нанести удар ногою, зв'язати;

кидок через спину - захопити противника за руку, ривком потягнути його до себе вгору, швидко повернутися до нього спиною на зігнутих ногах так, щоб рука противника опинилася на плечі; випрямляючи ноги і нахиляючись вперед, підбити його тазом, ривком рук вниз кинути на землю, нанести удар ногою, зв'язати.

5.10. Послідовність виконання другого комплексу прийомів РБ-2.

Вихідне положення - стройове:

готовність до бою;

укол багнетом з випадом лівою ногою;

з кроком правою ногою вперед удар прикладом збоку;

з поворотом праворуч кругом удар затильником приклада назад з випадом правою ногою;

з поворотом ліворуч кругом укол багнетом без випаду;

з поворотом праворуч кругом захист підставкою автомата без удару зверху;

з кроком лівою ногою вперед удар магазином в обличчя;

з підставкою лівої ноги назад, поворотом наліво кругом бути готовим до бою;

з кроком правою ногою вперед вибити зброю вліво, укол багнетом з випадом лівої ноги;

поворот праворуч, захист підставкою автомата під удар зверху; удар ногою в пах і удар стволом автомата зверху;

з випадом правою ногою вбік удар затильником приклада вправо;

з поворотом вліво бути готовим до бою;

відбиття вниз праворуч - укол багнетом з випадом лівою ногою;

з поворотом праворуч відбиття направо; укол багнетом з випадом лівою ногою;

з кроком правою ногою вбік - удар прикладом збоку і фронтальна стійка;

стрибком прийняти стройове положення.

5.11. До прийомів комплексу РБ-3 входять прийоми комплексів РБ-1, РБ-2 та інші.

5.11.1. Кидок із захопленням ніг ззаду та душіння - підскочити до противника ззаду і захопити руками його ноги нижче колін; штовхнути противника плечем під сідниці, рвонути ноги до себе вгору, кинути противника на землю і, не випускаючи ніг, нанести удар носком у промежину або живіт. Стрибком сісти йому на поперек, поставивши ліву ногу на коліно, а праву - стопою на землю поперед себе (під плече противника). Нанести удар по голові, потім негайно відігнути голову противника назад і, поклавши на шию передпліччя другої руки, з'єднати руки. Упираючись правою ногою в землю і відгинаючи голову противника назад, провести душіння;

5.11.2. Кидок через голову - захопити одяг під ліктями або на плечах противника і зробити лівою ногою крок вперед, поставивши ногу між ніг противника; присідаючи якнайближче до п'ятки, одночасно рвонути до себе противника і упертися стопою правої зігнутої ноги у низ його живота; перекидаючись через спину назад, у мить торкання землі лопатками сильно штовхнути противника стопою правої ноги вгору і назад за голову; зробивши повний перекид назад, не відпускаючи противника, сісти йому на груди і нанести удар в обличчя.

5.11.3. Обеззброєння противника при ударі ножем:

прямо - відбити передпліччям усередину озброєну руку противника і захопити його за передпліччя; провести важіль руки назовні, обеззброїти;

зверху - захиститися підставкою передпліччя руки вгору під озброєну руку противника на замаху, захопити другою рукою передпліччя противника зверху, нанести удар ногою, провести важіль руки всередину, обеззброїти;

знизу - з кроком уперед зустріти озброєну руку противника підставкою передпліччя знизу, захопивши другою рукою зверху одяг біля ліктя, нанести удар ногою в пах чи коліно, провести загин руки за спину, обеззброїти;

навідмах - з кроком уперед вбік і поворотом до противника захиститися підставкою передпліч під озброєну руку, захопити руками передпліччя зверху і нанести удар ногою в коліно (по гомілці); провести важіль руки всередину, обеззброїти.

5.11.4. Обеззброєння противника при спробі вийняти пістолет:

з кобури (кишені) - з кроком (випадом) уперед просунути п'ясть поміж передпліччям і тулубом противника, другою рукою захопити свою п'ясть ззовні (з'єднати руки в замок), нанести удар коліном, провести загин руки за спину, обеззброїти;

з-за пояса брюк (кобури спереду) - з кроком уперед захопити п'ясть противника, нанести удар ногою, провести важіль руки назовні, обеззброїти.

5.11.5. Обеззброєння противника при загрозі пістолетом:

впритул спереду - з кроком уперед убік відбити і захопити озброєну руку противника, нанести удар ногою, провести важіль руки назовні, обеззброїти;

впритул ззаду - з поворотом кругом відбити передпліччям озброєну руку противника і захопити її двома руками зверху, нанести удар ногою, провести важіль руки всередину, обеззброїти.

5.11.6. Зв'язування та обшук противника:

мотузкою - звалити противника на землю і зігнути руки за спину; мотузку надіти петлею на зап'ястя лівої руки противника, перекинути через його праве плече під груди, пропустити через ліктьовий згин лівої руки і зв'язати зап'ястя обох рук;

брючними і поясними ременями - звалити противника на землю і зігнути руки за спину; брючним ременем зв'язати п'ясті противника, поясний ремінь пропустити під шию і прив'язати до брючного ременя;

обшук - змусити противника широко розвести ноги, нахилитися вперед і обпертися на стінку або землю прямими руками; погрожуючи зброєю, провести обшук.

6.1. Заняття з прискореного пересування та легкої атлетики спрямовані на розвиток витривалості і швидкості, удосконалення дій у складі підрозділів та органів, виховання вольових якостей.

6.2. Основна частина занять з прискореного пересування та легкої атлетики проводиться у двох варіантах:

перший - розучування техніки бігу на середні та короткі дистанції і тренування;

другий - розучування техніки бігу пересіченою місцевістю, способів перенесення зброї, підгонки спорядження і тренування в марш-кидках.

6.3. Для розвитку витривалості до змісту занять з прискореного пересування та легкої атлетики включаються такі вправи:

вправа N 6 - біг на 1 км, вправа N 7 - біг на 3 км - проводяться на будь- якій місцевості з загального чи роздільного старту. Старти та фініш обладнуються в одному місці;

вправа N 8 - метання гранати Ф-1 на дальність - виконується з автоматом у руці з розбігу без поворотів або з місця. Дальність кидка вимірюється від лінії кидання довжиною 4 м і шириною 7 cм. Коридор шириною 10 м розмічується паралельними білими лініями. Виконувати 3 спроби підряд, залік за кращою;

вправа N 9 - біг на 100 м та вправа N 10 - човниковий біг 10х10 м:

вправа N 9 - проводиться біговою доріжкою чи на рівному майданчику з будь-яким покриттям. За командою: "НА СТАРТ" підійти до стартової лінії, поставити одну ногу вперед, не наступаючи на лінію, другу залишити на півкроку позаду. За командою: "УВАГА" перенести вагу тіла на штовхальну ногу, тулуб нахилити вперед, руки зігнути в ліктях, за командою: "РУШ" почати біг;

вправа N 10 - проводиться на рівному майданчику, розміченому лініями старту і повороту через 10 м. За командою: "РУШ" з високого старту пробігти 10 м, торкнутись землі за лінією повороту, повернутися кругом, пробігти таким самим чином ще дев'ять відрізків.

6.4. Тренування під час бігу на короткі дистанції проводиться на початку основної частини занять, а на середні чи довгі дистанції - в кінці. При підготовці до марш-кидків на перших заняттях слабо підготовлені військовослужбовці виділяються в окрему групу, тренування в якій проводить призначений військовослужбовець.

Ефективність тренувань залежить від застосованих засобів, методів і способів їх організації для розвитку швидкості та швидкісної витривалості.

6.5. Найбільш ефективна організація тренувального процесу у вигляді командних змагань: естафета по колу стадіону, човниковий і зустрічний естафетний біг.

6.6. Попередження травматизму забезпечується старанною підготовкою взуття, обмундирування, спорядження і зброї та безперервним контролем за станом тих, хто навчається.

7.1. Заняття з лижної підготовки спрямовані на формування і вдосконалення навичок у різних способах пересування з лижами і на лижах, розвиток витривалості, виховання вольових якостей, загартування організму.

Заняття з лижної підготовки організовуються та проводяться за наявності погодних умов та можливості використання відповідної матеріально-технічної бази.

7.2. У зміст занять включаються такі способи пересування на лижах: марші, стройові прийоми з лижами і на лижах, подолання перешкод. Для розвитку витривалості виконується вправа N 11 - лижна гонка на 5 км.

Заняття проводяться на місцевості поза дорогами із загального чи роздільного старту. При використанні рантових кріплень форма одягу вважається спортивною. Старт і фініш обладнуються в одному місці.

7.3. Заняття проводяться в складі підрозділу чи органу тривалістю дві навчальні години фронтальним і поточним методом.

Підготовча частина включає:

перевірку стану лижного інвентарю і форми одягу;

виконання стройових прийомів з лижами і на лижах;

пересування до місця проведення основної частини занять.

Перед початком руху керівник занять призначає та інструктує двох або трьох замикальних з числа добре підготовлених військовослужбовців.

Навчання техніці пересування на лижах проводиться без зброї та спорядження.

Для пересування на лижні при розучуванні лижних ходів подається команда: "Звичайним ходом, за колом, дистанція 5 кроків, кроком - РУШ".

Для розучування підйомів підрозділ шикується біля підніжжя схилу. Після показу і пояснення подається команда: "Підйом "ялинкою" справа в колону по одному, дистанція 5 кроків - ВПЕРЕД". Розучування спусків, гальмувань і поворотів проводиться спочатку на місці, а потім при спусканні зі схилу за командою: "Спуск у середній стійці, справа по одному, дистанція 10 кроків (довжина схилу) - ВПЕРЕД".

Тренування в пересуванні на лижах включається в кожне заняття і проводиться протягом 30-70 хв. спочатку без зброї і спорядження на слабкопересіченій місцевості, а потім зі зброєю і спорядженням на місцевості з більш складним рельєфом.

Основна частина заняття проводиться за вправами та командами, які подаються керівником заняття.

7.4. Попередження травматизму на заняттях з лижної підготовки забезпечується:

перевіркою підгону кріплень до взуття, обмундирування, спорядження і зброї;

обліком величини фізичного навантаження;

розучуванням прийомів гірськолижної техніки на схилах, вільних від дерев, кущів, пнів, каменів, ям та інших перешкод;

точним зазначенням напрямку руху і дистанції між військовослужбовцями на підйомах, спусках, гальмуваннях і поворотах, а також місця шикування після виконання вправи;

спостереженням за тими, хто навчається, їх взаємоспостереженням, наданням негайної допомоги при появі ознак обмороження.

8.1. Заняття з плавання спрямовані на формування навичок у плаванні, виховання витримки і самовладання при перебуванні у воді, розвиток загальної витривалості і загартування організму.

Заняття з плавання проводяться тільки під керівництвом штатного (позаштатного) інструктора з фізичної підготовки та лікаря.

Заняття з плавання проводяться на спеціально обладнаних водоймищах і водних станціях при температурі води не нижче +17 град.С, а також у закритих і відкритих басейнах з підігрівом води. Організація проведення занять на водній станції викладена у додатку 6 до цієї Інструкції.

Заняття з плавання організовуються та проводяться при наявності можливості використання в цих цілях водоймищ чи басейнів.

8.2. До змісту занять включаються:

плавання брасом та вільним стилем;

стрибки у воду;

надання допомоги потопаючому;

переправа через водні перешкоди.

8.3. При плаванні брасом та вільним стилем старт виконується зі стартової тумбочки.

За командою: "Зайняти місця" військовослужбовці стають на задній край стартової тумби. За командою: "На старт" ступні ніг поставити на ширину 25-30 см, захопити пальцями передній край тумби, ноги зігнути в колінах, тулуб нахилити вперед, руки відвести назад. За командою: "РУШ" зробити мах руками і відштовхнутись від тумби ногами вперед вгору, у польоті випрямити тіло, руки витягнути вперед. Після старту і повороту при плаванні брасом дозволяється виконати під водою один плавальний рух ногами і руками одночасно. При плаванні вільним стилем застосовується будь-який спосіб. Повороти виконувати з обов'язковим торканням стінки будь-якою частиною тіла.

У польових умовах заняття з плавання проводяться у природних водоймищах, прибережних ділянках ріки, озера, ставка чи моря. Обране на погляд керівника (начальника) підрозділу місце для занять обмежується віхами чи поплавками. Межа ділянки для плавання не повинна бути далі 50 м від берега.

Місця для занять з плавання забезпечуються навчальними дошками, підручними засобами для навчання переправі і стрільбі з води, шнурами довжиною 3,5 м з поплавками на кінці для страхування при пірнанні в довжину, рятувальними засобами.

Безпосереднє проведення занять у підрозділах покладається на штатних (позаштатних) інструкторів з плавання, які призначаються наказом керівника (начальника) підрозділу, а у військово-навчальних закладах - на викладачів фізичної підготовки і керівників підрозділів.

Військовослужбовці, які не вміють плавати, та ті, що пропливають менше ніж 50 м, виділяються в окрему групу.

Навчання з плавання проводиться спочатку на суші, а потім на воді. Для входу у воду зі стартових тумбочок подаються команди: "Зайняти місця", "На старт", "РУШ". Вхід у воду тих, хто не вміє плавати, проводиться по драбині (трапу) за командою "У воду кроком - РУШ " або з поздовжнього борту басейну (водної станції) вниз ногами за командою: "У воду стрибком вниз ногами - РУШ".

Для виконання вправ у воді спочатку називається спосіб плавання, а потім вказуються дистанція і темп, після чого подається виконавча команда, наприклад: "Плавання одними ногами способом "брас" з навчальною дошкою в руках, дистанція 200 м, темп середній, групи потоком, дистанція 5 метрів - РУШ". Для припинення вправ подається команда "Вправу - ЗАКІНЧИТИ".

Навчання будь-якому способу плавання проходить у такій послідовності:

ознайомлення зі способами плавання в цілому і його основними елементами;

розучування рухів ніг, рук, дихання і узгодження рухів ніг і рук з диханням на суші, потім у воді.

Коли військовослужбовці навчилися пропливати 50 м без грубих помилок у техніці плавання, проводиться тренування з поступовим збільшенням відстаней і швидкості плавання. На перших заняттях головна увага приділяється відпрацюванню рухів ногами і правильному диханню.

Вивчення старту проводиться за допомогою таких вправ: стартові стрибки з борту басейну без змаху руками; стрибки зі стартової тумбочки зі змахом руками; стартові стрибки за командою керівника.

Повороти під час плавання вивчаються спочатку на місці, а потім з підпливанням до стінки басейну. Удосконалення старту і поворотів проводиться під час плавання на техніку, витривалість і швидкість.

Розучування стрибків у воду починається з борту басейну при глибині води не менше 1,5 м, з трьохметрової вишки при глибині не менше 3,5 м, з п'ятиметрової вишки - не менше 4-х метрів.

Після освоєння стрибків у воду з борту басейну проводити їх удосконалення з вишки в такій послідовності: вниз ногами; з поворотами на 90 град.

8.4. Для формування навичок у плаванні виконується вправа N 12 - плавання на 100 м у спортивній формі.

8.5. Попередження травматизму на заняттях з плавання забезпечується:

наявністю і готовністю рятувальних засобів та аптечки;

ретельною перевіркою справності поворотних щитів, розмежувальних доріжок та іншого обладнання, очищення дна від корчів, палів, інших предметів до початку занять на водній станції;

перевіркою кількості військовослужбовців до входу у воду, у воді і після виходу з води;

призначенням для спостереження за ними двох або трьох плавців;

забороною військовослужбовцям входити в воду і виходити з води без команди;

навчанням стартовому стрибку при глибині не менше 1,5 м, а при стрибках у воду з трьохметрової вишки - не менше 3 м;

забороною пірнання і стрибків у воду військовослужбовцям, які перенесли захворювання середнього і внутрішнього вуха. Як виняток, допускати їх до занять тільки в тому разі, якщо слуховий прохід закладено ватою, густо змазаною вазеліном;

забороною плавання біля вишки під час стрибків у воду; дозволом наступному військовослужбовцю стрибати не раніше, ніж попередній відпливе від місця входу у воду на відстань не менше 5 м;

припиненням занять у воді, якщо у військовослужбовців з'явилися ознаки сильного охолодження: озноб, "гусяча шкіра", посиніння губ. Керівник занять та його помічник зобов'язані знати заходи безпеки та вміти надати першу допомогу потопаючому.

9.1. Заняття зі спортивних і рухливих ігор переважно спрямовані на розвиток швидкості та спритності; формування навичок у колективних діях і зняття емоційної напруги; виховання рішучості, ініціативи та винахідливості.

У зміст занять включаються баскетбол, волейбол, гандбол, футбол та інші спортивні ігри, що розвивають необхідні якості і навички, сприяючи залученню військовослужбовців до оволодіння технікою і тактикою спортивних ігор. Крім того, вони є складовою частиною комплексних занять.

9.2. У підготовчу частину занять включаються: ходіння і біг різними способами, загальнорозвивальні вправи в русі, стрибки, зупинки, повороти, падіння, спеціальні вправи без м'яча і з м'ячем.

9.3. В основну частину занять включаються: спеціальні вправи, спрямовані на засвоєння технічних прийомів і тактичних дій, а також двосторонні ігри, естафети і комплексні вправи.

Навчальні двосторонні вправи спочатку проводяться за спрощеними, а в міру оволодіння прийомами і тактичними діями, за офіційними правилами змагань.

Спрощені правила передбачають збільшення чи зменшення гравців у командах, зміни розмірів майданчиків, застосування в деяких випадках вимог до дотримання правил змагань.

9.4. Попередження травматизму на заняттях зі спортивних ігор забезпечується:

перевіркою технічного стану обладнання та інвентарю;

дотриманням правил змагань у двосторонніх іграх.

10.1. Навчальні заняття, ранкова фізична зарядка, спортивно-масова робота, фізичне тренування в процесі оперативно-службової діяльності і самостійна фізична підготовка проводяться за методикою, що включає сукупність методів і прийомів навчання, розвитку і виховання військовослужбовців підрозділів, органів та ВНЗ.

Навчання спрямоване на формування у військовослужбовців прикладних рухливих навичок, набуття теоретичних знань, прищеплення їм організаторсько-методичних умінь, а також на вдосконалення фізичних і спеціальних якостей, зміцнення здоров'я і поліпшення антропометричних показників.

Виховання в процесі фізичної підготовки спрямоване на формування моральних і психологічних якостей військовослужбовців, підвищення згуртованості підрозділів.

10.2. Навчання фізичним вправам і прийомам включає такі основні елементи як ознайомлення, розучування та удосконалення.

10.2.1. Ознайомлення - сприяє створенню у тих, хто навчається, правильного уявлення про вправу, якій навчаються. Для ознайомлення необхідно:

назвати вправу, зразково її показати;

пояснити техніку виконання та її призначення;

показати, у разі потреби, вправу ще раз за частинами чи за розділами з попутним поясненням техніки виконання.

У процесі ознайомлення може проводитись опробування вправ і прийомів вправи тими, хто навчається.

10.2.2. Розучування спрямоване на формування у тих, хто навчається, нових рухливих навичок. Залежно від рівня підготовленості військовослужбовців і складності вправ застосовуються такі способи розучування:

в цілому, якщо вправа не складна і доступна для виконання тими, хто навчається, або її виконання за елементами (частинами) неможливе;

за частинами, якщо вправа складна і її можна розділити на окремі елементи;

за розділами, якщо вправа складна і її можна виконати із зупинками;

за допомогою підготовчих вправ, якщо вправу виконати в цілому не можна через її складність, а розділити на частини неможливо.

10.2.3. Удосконалення спрямоване на закріплення у тих, хто навчається, рухливих навичок та умінь. Удосконалення виконання вправ, розвиток фізичних і спеціальних якостей забезпечуються постійними фізичними тренуваннями.

Основними методами тренувань є: рівномірний, повторний, змінний, інтервальний, контрольний і змагальний.

10.3. Виділяють такі способи виконання вправ:

індивідуальний;

груповий;

фронтальний;

поточний;

круговий і змагально-круговий.

10.4. Усі заняття з фізичної підготовки мають проводитися з високою щільністю і фізичним навантаженням.

Щільність характеризується відношенням часу, витраченого на виконання вправ, до всього часу занять і вимірюється у відсотках.

Під фізичним навантаженням слід розуміти ступінь впливу фізичних вправ на організм тих, хто навчається, який визначається частотою серцевих скорочень (пульсу) за одну хвилину. Навантаження може бути:

низьким - до 130 уд./хв.;

середнім - 130-150 уд./хв.;

високим - 150-180 уд./хв.;

максимальним - більше 180 уд./хв.

10.5. Фізичне навантаження і щільність повинні відповідати завданням і етапу навчання, рівню підготовленості і віку військовослужбовців. Підвищення фізичного навантаження і щільності досягається:

скороченням часу на перешикування;

стислістю та ясністю пояснень;

збільшенням кількості повторень, швидкості виконання, маси обтяжень;

регулюванням тривалості відпочинку;

виконанням вправ всіма тими, хто навчається, одночасно чи потоком;

застосуванням кругового тренування і змагального методу;

доцільним використанням тренажерів, обладнання та інвентарю.

10.6. Помилки, що виникають у процесі навчання фізичним вправам, виправляються в такій послідовності:

при груповому навчанні - спочатку загальні, потім часткові;

при індивідуальному навчанні - спочатку значні, потім другорядні.

10.7. Попередження помилок забезпечується:

чітким показом і поясненням техніки виконання вправ;

правильним розучуванням вправ;

використанням підготовчих вправ;

якісною та своєчасною допомогою і страхуванням.

10.8. Виховання моральних і психологічних якостей при проведенні фізичної підготовки забезпечується та досягається:

застосуванням методів переконання, прикладу, змагання, заохочення, примусу і впливу колективу;

об'єктивною оцінкою зрушень в якостях, що виховуються;

підбором вправ, у яких психологічні якості виявляються з найбільшою мірою;

застосуванням раціональних методичних прийомів виконання вправ, що сприяють вихованню психологічних якостей.

10.9. Керівники (начальники) підрозділів та органів, штатні (позаштатні) інструктори з фізичної підготовки, спеціалісти військово-медичної служби, керівники занять зобов'язані вживати всіх заходів попередження травматизму в процесі фізичної підготовки.

Попередження травматизму забезпечується:

чіткою організацією і дотриманням методики занять;

високою дисциплінованістю військовослужбовців, гарними знаннями прийомів страхування та самострахування;

своєчасною підготовкою місць занять та інвентарю;

систематичним контролем за дотриманням встановлених правил і заходів безпеки з боку керівників занять.

11.1. Основною формою фізичної підготовки є навчальні заняття, які проводяться у таких формах:

теоретичні навчальні заняття - спрямовані на оволодіння військовослужбовцями необхідними знаннями, передбаченими програмою навчань, і проводяться у вигляді лекцій та семінарів. У вищих навчальних закладах також проводяться самостійні заняття під керівництвом викладачів;

практичні навчальні заняття - проводяться за розділами фізичної підготовки (гімнастика, рукопашний бій, прискорене пересування, лижна підготовка, спортивні та рухливі ігри) або комплексно і повинні мати навчально-тренувальну і методичну спрямованість;

навчально-тренувальні, навчально-методичні, інструкторсько-методичні та показові заняття.

11.2. Теоретичні заняття спрямовані на оволодіння військовослужбовцями необхідними знаннями, передбаченими програмами навчань, і проводяться у вигляді лекцій та семінарів. У ВНЗ проводяться самостійні заняття під керівництвом викладачів.

11.3. Практичні заняття є основним видом навчальних занять і проводяться за розділами фізичної підготовки (гімнастика, рукопашний бій, прискорене пересування, лижна підготовка, спортивні та рухливі ігри) або комплексно і повинні мати навчально-тренувальну та методичну спрямованість.

11.4. Навчально-тренувальні заняття складаються з трьох частин: підготовчої, основної та заключної.

11.4.1. На підготовчій частині занять вирішуються завдання організації, загального зміцнення організму і підготовки його до оволодіння військово-прикладними рухливими навичками і розвитку фізичних і спеціальних якостей в основній частині занять (проводиться 7-10 хв.; 10-25 хв. при двогодинному занятті).

Зміст підготовчої частини складають вправи, прийоми і дії загальнорозвивального характеру, що виконуються в русі і на місці. Загальнорозвивальні вправи включають потягувальні вправи, вправи для м'язів рук і плечового пояса, тулуба, ніг, всього тіла, у парах, комплекси вільних вправ, стрибки. Підбір вправ залежить від завдань, що вирішуються в основній частині занять.

Виконання вправ на місці та в русі починається із вихідного положення, яке приймається за командою: "Вихідне положення - Прийняти". Вправа виконується за командою: "Вправу ПОЧИНАЙ". Для закінчення виконання на місці замість останнього рахунку подається команда: "Стій", у русі - "Вправу - ЗАКІНЧИТИ".

Показ загальнорозвивальних вправ, що виконуються на місці, керівник виконує, стоячи обличчям (дзеркально) або боком до тих, хто навчається, а вправи, які виконуються в русі, - назустріч строю.

Прості і раніше вивчені загальнорозвивальні вправи тільки називаються керівником занять, усі інші - демонструються.

Складні вправи виконуються за розподілом, наприклад: "Упор присівши, роби - РАЗ, упор лежачи, роби - ДВА, упор присівши, роби - ТРИ, стройова стійка, роби - ЧОТИРИ". Потім вправи виконуються за командою; "Роби - РАЗ, роби - ДВА, роби - ТРИ, роби - ЧОТИРИ". Після цього вправи виконуються в цілому за командою: "Вправу - ПОЧИНАЙ".

Для підвищення щільності підготовчої частини раніше вивчені вправи виконуються одна за одною без пауз для відпочинку за командою: "Потоком вправу - ПОЧИНАЙ".

11.4.2. На основній частині занять вирішуються завдання оволодіння військово-прикладними рухами, навичками та їх удосконалення, розвиток фізичних і спеціальних якостей, виховання моральних і психічних якостей, удосконалення бойової злагодженості підрозділів, формування умінь діяти в складних умовах (проводиться 35-40 хв.; 65-85 хв. при двогодинному занятті).

Зміст основної частини занять складають вправи, прийоми і дії, передбачені програмою з фізичної підготовки.

Основна частина занять проводиться на трьох і більше навчальних місцях з наступною їх зміною і закінчується тренуванням з бігу чи комплексним тренуванням протягом 6-10 хв. або 10-20 хв. при двогодинному занятті.

Виконання вправ на навчальних місцях організовується груповим чи фронтальним способом.

При груповому способі підрозділ після закінчення підготовчої частини вишиковується в колону по три (чотири). Вказавши навчальні місця, керівник занять подає команду: "Підрозділ, до місць занять кроком (бігом) - РУШ". За цією командою підрозділ найкоротшим шляхом проходить до місць занять, розташовується так, щоб вказані місця були ліворуч від строю, і позначає крок на місці, потім за загальною командою зупиняється і повертається ліворуч. Керівник занять подає команду: "До виконання вправ - ПРИСТУПИТИ". Штатні (позаштатні) інструктори виходять на середину строю, повертаються обличчям до підрозділів, називають виконувану вправу і подають команду: "Підрозділ - ВІЛЬНО"; на заняттях з гімнастики - "Гімнастичну стійку - ПРИЙНЯТИ", військовослужбовці відставляють праву ногу на півкроку вбік, руки з'єднують ззаду, вагу тіла рівномірно розподіляють на обидві ноги.

Для зміни місць занять керівник занять подає команду: "Вправу - ЗАКІНЧИТИ". Після цієї команди штатні (позаштатні) інструктори припиняють виконання вправ і шикують свій підрозділ, зміна місць занять проводиться за командою: "ПРАВОРУЧ", "Для зміни місць занять кроком (бігом) - РУШ". При першій зміні вказується порядок переходу;

При фронтальному способі керівник занять після закінчення підготовчої частини визначає перше навчальне місце і подає команду: "До місця заняття кроком (бігом) - РУШ". Підрозділ йде найкоротшим шляхом до вказаного місця, за командою керівника зупиняється і повертається ліворуч. Після виконання вправ підрозділ переходить до другого місця занять, потім до третього і т.д. У цьому випадку спочатку виконуються вправи з розвитку швидкості, спритності та дії, пов'язані з тонкою рухливою координацією, вправи на силу, а потім на витривалість.

Вихід того, хто навчається, зі строю для виконання вправи проводиться за командою: "Лейтенант Петров, на вихідне положення кроком (бігом) - РУШ". Військовослужбовець, почувши своє прізвище, приймає стройову стійку, відповідає: "Я", за командою про вихід на вихідне положення відповідає: "Так", а потім стройовим кроком чи бігом займає вихідне положення. За командою: "ДО СНАРЯДУ" чи "ВПЕРЕД" військовослужбовець приймає стройову стійку і виконує вправу.

На перевірках після команди: "ДО СНАРЯДУ" ("ВПЕРЕД") військовослужбовець приймає стройову стійку і, повернувши голову вбік перевіряючого, доповідає військове звання і прізвище, після чого повертає голову прямо і виконує вправу.

Для поточного виконання вправи подається команда: "Підрозділ, потоком дистанція п'ять (десять) кроків - ВПЕРЕД".

11.4.3. На заключній частині занять вирішуються завдання приведення організму військовослужбовця у відносно спокійний стан, наведення порядку на навчальних місцях та підбиття підсумків занять. Зміст заключної частини складається з ходьби, бігу в уповільненому темпі, вправ з глибокого дихання і для розслаблення м'язів (проводиться 3-5 хв.; 5-10 хв. при двогодинному занятті).

11.5. Навчально-тренувальні заняття проводяться за планом проведення навчально-тренувальних занять згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.

11.6. Навчально-тренувальні заняття складаються з підготовчої, основної та заключної частин.

Підготовча частина проводиться 5-10 хвилин. В ній ставляться завдання й оголошуються навчальні питання. До занять призначаються військовослужбовці з метою проведення методичної практики. Визначаються основні вимоги до якості виконання методичних завдань.

Основна частина триває 35-40 хв. (70-80 хв.) при двогодинному занятті. Зміст навчальних питань основної частини містить методичні завдання, які розробляються відповідно до функціональних обов'язків інструкторів щодо керівництва, організації, забезпечення і проведення фізичної підготовки. У процесі практики застосовуються такі способи організації навчання, які дозволяють виконати методичні завдання максимальній кількості тих, хто навчається.

Заключна частина триває 5-10 хв. У ній підбиваються підсумки методичної практики, оцінюється рівень теоретичної і методичної підготовленості, дається завдання для самостійної підготовки. Пояснення виконання методичного завдання здійснюють інструктори із наступним висновком керівника занять.

11.7. Комплексні тренування проводяться з метою удосконалення фізичних, спеціальних, психологічних якостей і військово-прикладних рухливих навичок.

До змісту комплексних занять включаються вправи з двох і більше розділів фізичної підготовки в різних поєднаннях. Комплексне заняття проводиться згідно з планом комплексного заняття з фізичної підготовки, визначеним у додатку 8 до цієї Інструкції.

11.8. Інструкторсько-методичне заняття проводиться з метою підвищення рівня знань, удосконалення навичок і умінь військовослужбовців підрозділів в організації та проведенні занять з фізичної підготовки. Тривалість інструкторсько-методичних занять становить 2 навчальні години.

Підготовча частина інструкторсько-методичних занять триває 5-10 хв. У ній ставляться завдання, оголошуються навчальні питання, перевіряється готовність військовослужбовців до інструкторсько-методичних занять. У підготовчій частині також уточнюються завдання і зміст програми з фізичної підготовки на період навчання.

Основна частина триває 80-90 хв. До основної частини включаються навчальні питання, пов'язані з організацією і методикою проведення окремих частин занять, методикою навчання вправам, прийомам і діям. Кожне навчальне питання відпрацьовується в такій послідовності:

перевірка теоретичних знань військовослужбовців підрозділів з навчального питання;

демонстрація методики його проведення з наступними коментарями найбільш важливих моментів;

організація методичної практики і підбиття підсумків.

Заключна частина триває 5-10 хв. У ній дається оцінка теоретичної, практичної і методичної готовності військовослужбовців підрозділів до проведення майбутніх занять.

Інструкторсько-методичні заняття з фізичної підготовки проводяться згідно з планом інструкторсько-методичного заняття з фізичної підготовки, визначеним у додатку 9 до цієї Інструкції.

11.9. Показові заняття спрямовані на демонстрацію зразкової організації і методики проведення різних форм фізичної підготовки, вироблення у військовослужбовців єдиного підходу до застосування ефективних засобів і методів фізичної підготовки.

12.1. В умовах жаркого клімату в перші 1 - 1,5 місяці служби заняття проводяться при температурі до +30 град. С, кожні 5-7 хв. безперервних фізичних тренувань з інтенсивністю пульсу 140-150 уд./хв., після чого надається перерва тривалістю 2-3 хв. У подальшому заняття проводяться при більш високій температурі і з більшою інтенсивністю. Тривалість безперервного фізичного тренування збільшується до 15-20 хв.

12.2. За 1-1,5 місяці до виходу особового складу у гірську місцевість заняття повинні бути спрямовані на підвищення стійкості організму до кисневого голодування і на формування навичок у подоланні перешкод.

У зміст занять переважно включаються: біг на середні та довгі дистанції в протигазі, марш-кидки; спортивні та рухливі ігри за спрощеними правилами.

У перший тиждень перебування особового складу в гірській місцевості вправи на витривалість застосовуються обмежено. У подальшому в зміст занять включаються: біг, марш-кидки, подолання гірських перешкод, прийоми рукопашного бою, спортивні ігри.

12.3. В умовах низьких температур на відкритому повітрі заняття проводяться при температурі не нижче -20 град.С, з лижної підготовки - не нижче -30 град.С, при більш низькій температурі допускається комбіноване проведення занять: підготовча частина на відкритому повітрі, основна і заключна - у приміщенні. Час, відведений на підготовчу частину занять, збільшується. Як правило, проводяться заняття з лижної підготовки у прискореному пересуванні. При проведенні занять при низьких температурах застосовуються профілактичні заходи щодо попередження обмороження.

13.1. Спортивно-масова робота спрямована на фізичне виховання військовослужбовців, на залучення до регулярних занять спортом, підвищення рівня спортивної майстерності і фізичної підготовленості військовослужбовців, організацію дозвілля особового складу. Вона проводиться в час, передбачений розпорядком дня підрозділу.

13.2. Спортивно-масова робота включає спортивні, військово-спортивні змагання та секційні заняття з видів спорту.

13.3. Порядок організації та проведення спортивно-масової роботи визначається щорічним планом, який затверджується:

у ЦУ СБУ - начальником УРОС;

в органі - начальником органу;

у ВНЗ - керівником закладу.

13.4. Спортивні та військово-спортивні змагання у підрозділах проводяться на підставі положень, проекти яких готуються підрозділами кадрового забезпечення. Положення про змагання затверджуються:

у ЦУ СБУ - начальником УРОС;

в органі - начальником органу;

у ВНЗ - керівником закладу.

13.5. Тренування членів команд, які беруть участь у військово-спортивних, спортивних змаганнях, здійснюється згідно з графіком секційних занять з видів спорту, що затверджується начальником (керівником) підрозділу, органу, ВНЗ, який утворив спортивну команду.

13.6. Результати змагань фіксуються в протоколах.

Для суддівства кожного змагання в підрозділі призначається суддівська бригада.

13.7. Навчально-тренувальні збори для підготовки збірних команд СБУ, ЦУ СБУ, підрозділів та органів, ВНЗ проводяться у порядку, що визначається іншими актами СБУ.

14.1. Фізичне тренування в процесі оперативно-службової діяльності проводиться для підвищення працездатності особового складу. Фізичне тренування організовується з урахуванням навчальних і бойових завдань, що вирішуються, і включає: фізичні вправи в умовах чергування, супутнє фізичне тренування, фізичні вправи при пересуванні транспортними засобами.

14.2. Фізичні вправи в умовах чергування застосовуються з метою збереження фізичної працездатності, відновлення дефіциту рухливої активності та підтримки психічної та фізичної готовності до екстрених дій. Вони застосовуються як комплекси вправ, розучування яких проводиться на навчальних заняттях. До їх змісту включаються загальнорозвивальні вправи для основних груп м'язів.

Фізичні вправи в процесі чергування виконуються самостійно чи під керівництвом керівника.

14.3. Перед заступанням на чергування після сну, а також після закінчення чергування, пов'язаного з обмеженою рухливістю, з усім особовим складом підрозділу (зміни) протягом 8-10 хв. Виконується такий комплекс фізичних вправ:

вправи в потягуванні з прогинанням у поєднанні з глибоким диханням;

біг на місці з поворотами;

нахили, повороти, обертання головою і тулубом;

присідання, підскоки на місці з різними рухами ніг і рук; наприкінці - біг і ходьба на місці.

14.4. При тривалих чергуваннях біля пультів управлінь, в автомобілях, у спеціальних приміщеннях - комплекс вправ виконується через кожні 2 години безпосередньо на робочому місці не менше 5 хв.

Виконання вправ не повинно знижувати увагу військовослужбовців щодо виконання своїх службових обов'язків. Особлива увага при виконанні вправ приділяється динамічній роботі тих груп м'язів, які знаходились до цього в статичній напрузі або піддавались здавленню.

Під час бойового чергування безпосередньо на робочих місцях через кожні 2 години виконуються комплекси фізичних вправ.

15.1. Фізична підготовка осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - особовий склад), спрямована на підтримку їх фізичної готовності до оперативно-службової діяльності, зміцнення здоров'я, загартування, удосконалення методичних умінь і навичок у керівництві фізичною підготовкою, її організації і проведенні.

Кожен військовослужбовець відповідає за свою фізичну підготовленість і зобов'язаний систематично займатися фізичними вправами та бути постійно фізично готовим до виконання поставлених завдань.

Дані про фізичну підготовленість особового складу відображаються в службових характеристиках і атестаціях, враховуються при призначенні на посаду, при присвоєнні чергових військових звань, виплаті різних грошових винагород.

15.2. Рівень фізичної підготовленості військовослужбовців, у тому числі слухачів ВНЗ, оцінюється з урахуванням їх належності до таких вікових груп:

Дні та час проведення навчальних занять, порядок організації фізичної підготовки з особовим складом визначаються:

у ЦУ - начальником УРОС;

у регіональному органі - керівником цього органу.

15.3. До занять з фізичної підготовки не допускають військовослужбовців за станом здоров'я, які тимчасово (не більше 6 місяців) займаються в групі лікувальної фізичної культури.

Після одужання за висновком лікаря розпочинають заняття у відповідній віковій групі. Заняття в групі лікувальної фізичної культури здійснюють спеціалісти військово-медичного управління (служби) за спеціальними програмами.

15.4. Фізичне навантаження на заняттях з військовослужбовцями-чоловіками регулюється за частотою пульсу і визначається із врахуванням їх віку та рівня фізичної підготовленості. Величину фізичних навантажень для військовослужбовців-чоловіків наведено в додатку 10 до цієї Інструкції.

15.5. Фізична підготовленість особового складу оцінюється за такими категоріями військовослужбовців:

перша - військовослужбовці, професійна діяльність яких вимагає високого рівня розвитку фізичних якостей. До неї належать особи оперативного складу підрозділів боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;

друга - військовослужбовці, професійна діяльність яких має безпосередній зв'язок з рівнем розвитку фізичних якостей. До неї належать особи оперативного складу підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність (крім підрозділів оперативно-технічних заходів), військовослужбовці Штабу антитерористичного центру (далі - Штаб АТЦ) (крім військовослужбовців фінансового, господарського та інших видів забезпечення Штабу АТЦ), підрозділів служби охорони;

третя - військовослужбовці, професійна діяльність яких не вимагає високого рівня розвитку фізичних якостей, а фізична підготовка призначена для зміцнення здоров'я, підтримання високої працездатності. До неї належать особи офіцерського складу, особи рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом інших структурних підрозділів.

15.6. Особовий склад, крім навчальних занять з фізичної підготовки, повинен брати участь у спортивно-масовій роботі та займатися самостійною фізичною підготовкою.

При організації спортивно-масової роботи має плануватися проведення змагань для особового складу різних вікових груп, а також їх участь у змаганнях.

15.7. Особовий склад має займатися самостійною фізичною підготовкою в позаслужбовий час за рекомендаціями спеціалістів з фізичної підготовки і спорту, спеціалістів військово-медичного управління.

Зміст тренувань складають вправи: на гімнастичних снарядах і силових тренажерах, з гантелями та іншою вагою, тривалий біг і ходьба, плавання, пересування на лижах, спортивні та рухливі ігри.

Фізичне тренування починається з розминки тривалістю 5-10 хвилин, потім протягом 60-80 хвилин виконуються фізичні вправи з розділів фізичної підготовки. Тренування закінчується виконанням вправ протягом 3-5 хвилин з глибоким диханням та для розслаблення м'язів з метою приведення організму у відносно спокійний стан.

15.8. Фізична підготовка військовослужбовців-жінок спрямована на підтримку їх фізичної готовності до оперативно-службової діяльності, зміцнення здоров'я та підвищення працездатності.

Навчальні заняття з фізичної підготовки з військовослужбовцями-жінками проводяться за програмами з урахуванням їх службової діяльності.

До змісту занять включаються вправи N 4, 5, 8, 11. Крім обов'язкових вправ, до занять включаються спортивні та рухливі ігри, елементи спортивної, художньої та ритмічної гімнастики. Заняття проводяться в спортивному одязі.

15.9. Для військовослужбовців-жінок визначено такі вікові групи:

перша - до 25 років;

друга - від 25 до 30 років;

третя - від 30 до 35 років;

четверта - від 35 до 40 років;

п'ята - від 40 років і більше.

Фізичне навантаження на заняттях з військовослужбовцями-жінками регулюється за частотою пульсу і визначається з врахуванням їх віку та рівня фізичної підготовленості. Величину фізичних навантажень для військовослужбовців-жінок наведено у додатку 11 до цієї Інструкції.

16.1. Керівник (начальник) підрозділу органу, закладу СБУ зобов'язаний знати, систематично перевіряти та оцінювати загальний рівень фізичної підготовки особового складу його підрозділу.

Перевірка фізичної підготовки здійснюється:

перед укладенням громадянином контракту про проходження військової служби в СБУ;

у процесі навчання;

у кінці навчального року та згідно з відповідними планами;

на іспитах з фізичної підготовки;

під час перевірки підрозділу, органу та ВНЗ.

16.2. Перевірка з фізичної підготовки особового складу ЦУ СБУ, регіонального органу проводиться за відповідним планом, який затверджується начальником УРОС.

Разом з планом проведення перевірки з фізичної підготовки затверджується склад комісії з її проведення, до якої входять фахівці з фізичної підготовки УРОС, а в регіональному органі та ВНЗ - фахівці підрозділу кадрового забезпечення та кафедр з фізичної підготовки.

16.3. Перевірка й оцінка фізичної підготовки особового складу підрозділів, органів та ВНЗ СБУ проводиться один раз на рік.

16.4. Абітурієнти при вступі до ВНЗ та кандидати на військову службу в органи СБУ перевіряються за трьома вправами: біг на 100 м, підтягування на перекладині, біг на 3 км.

Кандидати на військову службу в органи СБУ перевіряються відповідно до вікової групи і категорії.

Контракт укладається, якщо отримана оцінка не нижче "задовільно".

Оцінка фізичної підготовленості абітурієнтів при вступі до ВНЗ та кандидатів на військову службу в органи СБУ складається з оцінок, отриманих ними за виконання всіх призначених для перевірки вправ, і визначається:

"відмінно" - якщо половина і більше оцінок "відмінно", решта - "добре";

"добре" - якщо половина і більше оцінок не нижче "добре", решта - "задовільно";

"задовільно" - якщо більше половини оцінок "задовільно" за відсутності оцінок "незадовільно";

"незадовільно" - якщо отримана одна оцінка "незадовільно".

16.5. У процесі навчання перевіряються якість керівництва, організації, забезпечення і проведення фізичної підготовки з особовим складом, ефективність процесу фізичної підготовки, а також повнота та якість засвоєння особовим складом програми з фізичної підготовки.

16.6. Під час інспектування і комплексних (часткових) перевірок визначаються:

рівень фізичної підготовленості особового складу підрозділу, органу, закладу;

рівень методичної підготовленості штатних (позаштатних) інструкторів, які проводять заняття з фізичної підготовки;

якість керівництва, організації забезпечення і проведення фізичної підготовки;

загальна оцінка фізичної підготовки особового складу підрозділу, органу, ВНЗ.

16.7. Під час аналізу результатів перевірки фізичної підготовки визначаються:

рівень розвитку у військовослужбовців різних фізичних і спеціальних якостей і ступінь оволодіння ними військово-прикладними навичками, теоретичними знаннями, методичними уміннями;

динаміка змін показників фізичного стану військовослужбовців за певний період часу;

оцінки, одержані окремими категоріями військовослужбовців;

позитивний досвід і недоліки організації і проведення фізичної підготовки та їх причини;

конкретні заходи покращення фізичної підготовки особового складу.

16.8. На контрольних заняттях, інспектуваннях, комплексних (часткових) перевірках особовий склад підрозділу, органу та ВНЗ перевіряється за трьома - п'ятьма вправами, які входять до програми навчання.

16.9. Для виконання вправ дається одна спроба. В окремих випадках (під час зриву, падіння тощо) перевіряючий може дозволити виконати вправу повторно. Виконання вправ з метою покращення отриманої оцінки не дозволяється.

16.10. Підбір вправ для перевірки здійснюється за такими вимогами:

вправи на загальну або швидкісну витривалість включаються у перевірку в усіх випадках, а інші, з урахуванням проходження програми, - за рішенням перевіряючого;

у число вправ для перевірки обов'язково включаються вправи, що визначають специфіку оперативно-службової діяльності військовослужбовців;

рівень розвитку кожної якості (крім витривалості) та навичок може перевірятися за двома вправами.

16.11. Усі призначені для перевірки вправи виконуються особовим складом підрозділу протягом одного робочого дня. Біг на 3 км, лижна гонка можуть за рішенням перевіряючого виконуватись в інший день.

У процесі перевірки вправи виконуються в такій послідовності: вправи на спритність, вправи на швидкість, силові вправи, прийоми рукопашного бою, у кінці - вправи на витривалість, плавання. В окремих випадках за рішенням перевіряючого послідовність виконання вправ може бути змінена.

16.12. Особовий склад підрозділу, органу та ВНЗ виконує вправи у спортивній формі одягу.

У разі звільнення військовослужбовця від виконання вправи на витривалість його фізична підготовка оцінюється "задовільно", якщо за виконання інших вправ отримано не менше однієї оцінки "відмінно", решта - "добре".

Військовослужбовець, який не виконав одну з призначених вправ без поважної причини, з фізичної підготовки оцінюється "незадовільно". За неможливості виконати вправу через хворобу чи травму перевіряючий може призначити вправу для заміни, крім вправ на витривалість.

16.13. Перевірка військовослужбовців з плавання проводиться при температурі води не нижче +17 град.С; з лижних гонок - при температурі повітря не нижче -20 град.С, при вітрі 5-10 м/с - не нижче -17 град.С, з інших вправ - не вище +30 град.С і не нижче -15 град.С.

16.14. Рівень фізичної підготовленості військовослужбовців та курсантів ВНЗ оцінюється відповідно до критеріїв визначення рівня фізичної підготовленості, визначених у додатку 12 до цієї Інструкції.

16.15. На іспиті з рукопашного бою виконуються п'ять таких передбачених програмою прийомів різних груп:

прийоми бою зі зброєю;

прийоми бою рукою і ногою;

звільнення від захватів;

обеззброєння противника;

больові прийоми, кидки, спеціальні прийоми.

16.16. Виконання прийомів оцінюється:

"виконано" - якщо прийом проведено відповідно до опису, швидко, впевнено і доведено до завершення;

"не виконано" - якщо прийом проведено не відповідно до опису або не доведено до завершення.

16.17. Військовослужбовцю за виконання прийомів виставляється оцінка:

"відмінно" - якщо виконано п'ять прийомів;

"добре" - якщо виконано чотири прийоми;

"задовільно" - якщо виконано три прийоми;

"незадовільно" - якщо виконано менше ніж три прийоми.

16.18. Оцінка фізичної підготовленості осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, складається з оцінок, отриманих ними за виконання всіх призначених для перевірки вправ, і визначається:

"відмінно" - якщо половина і більше оцінок "відмінно", решта - "добре";

"добре" - якщо половина і більше оцінок не нижче "добре", решта - "задовільно";

"задовільно" - якщо більше половини оцінок "задовільно", за відсутності оцінок "незадовільно";

"незадовільно" - якщо отримана одна оцінка "незадовільно".

16.19. Оцінка фізичної підготовки військовослужбовців-жінок складається з оцінок, отриманих ними за виконання всіх призначених для перевірки вправ, і визначається:

"відмінно" - якщо половина або більше оцінок "відмінно", решта - "добре";

"добре" - якщо половина або більше оцінок не нижче "добре", решта - "задовільно";

"задовільно" - якщо більше половини оцінок "задовільно", за відсутності оцінок "незадовільно", або одна оцінка "незадовільно", якщо за виконання інших вправ отримано оцінки не нижче "добре".

16.20. У процесі навчання оцінка фізичної підготовки військовослужбовця може визначатися за виконання вправ у різні дні тижня чи місяця.

17.1. Методична підготовка військовослужбовців, які проводять заняття з фізичної підготовки, перевіряється й оцінюється за знання теоретичних основ фізичної підготовки та якість виконання методичного завдання, що включає практичні дії з організації і проведення фізичної підготовки.

Зміст питань і завдань перевірки методичної підготовки визначається згідно з програмою навчання.

Перевірка методичної підготовленості військовослужбовців проводиться протягом одного дня після оцінювання їх фізичної підготовленості.

17.2. Якість виконання методичного завдання оцінюється:

"відмінно" - якщо завдання виконано правильно і впевнено;

"добре" - якщо завдання виконано правильно, але недостатньо впевнено;

"задовільно" - якщо завдання виконано правильно, але невпевнено і з незначними помилками;

"незадовільно" - якщо завдання не виконано або виконано невпевнено і з грубими помилками.

17.3. Під час оцінювання виконання методичного завдання з проведення фізичної підготовки враховуються зовнішній вигляд, стройова виправка і уміння:

назвати, чітко показати і пояснити вправу;

вибрати раціональну методику навчання і командувати тими, хто навчається;

попереджати і виправляти помилки, здійснювати страховку і надавати допомогу тим, хто навчається;

визначати стан тих, хто навчається, і правильно дозувати фізичне навантаження.

За рішенням особи, що перевіряє, завдання можуть виконуватися повністю або частково.

17.4. Під час перевірки теоретичних знань кожен військовослужбовець відповідає на одне запитання. Дозволяється ставити військовослужбовцям додаткові питання за визначеною тематикою. Перевірка проводиться методом усного чи письмового опитування.

Рівень теоретичних знань оцінюється:

"відмінно" - якщо відповідь на поставлене питання по суті правильна і повна;

"добре" - якщо відповідь на поставлене питання по суті правильна, але недостатньо повна або викладена з неістотними за змістом помилками;

"задовільно" - якщо відповідь на поставлене питання в основному правильна, але викладена неповно чи з окремими істотними помилками;

"незадовільно" - якщо відповідь не розкриває суті поставленого питання.

17.5. Оцінка методичної підготовки військовослужбовців складається з оцінок, одержаних за відповідь на теоретичне питання і виконання методичного завдання. Методична підготовка військовослужбовців оцінюється:

"відмінно" - якщо перша оцінка не нижче "добре", а друга "відмінно";

"добре" - якщо перша оцінка не нижче "задовільно", а друга "добре";

"задовільно" - якщо перша оцінка не нижче "задовільно", а друга "задовільно";

"незадовільно" - якщо одна з оцінок "незадовільно".

18.1. Під час перевірки підрозділів та органів здійснюється всебічна перевірка якості управління фізичною підготовкою. Якість керівництва, організації, забезпечення і проведення фізичної підготовки оцінюється за відповідними вимогами.

18.1.1. Відповідає встановленим вимогам:

своєчасно та якісно розробляються необхідні накази, аналізується стан фізичної підготовки та регулярно підбиваються її підсумки;

планування фізичної підготовки забезпечує рішення загальних та спеціальних завдань фізичного удосконалення особового складу, обсяг часу, що виділяється на фізичну підготовку і спорт, відповідає вимогам керівних документів;

систематично проводяться теоретичні, інструкторсько-методичні і показові заняття з військовослужбовцями, навчально-методичні збори і семінари зі спортивними організаторами;

повсякденно здійснюється контроль за процесом фізичної підготовки і спорту в підрозділах;

дані обліку відповідають дійсному стану фізичної підготовки і спорту;

забезпечення фізичної підготовки і спорту здійснюється у відповідності до вимог цієї Інструкції;

заплановані заходи з фізичної підготовки і спорту проводяться на високому організаційно-методичному рівні.

18.1.2. Не відповідає встановленим вимогам:

якщо не виконано два і більше з перелічених елементів керівництва, організації, забезпечення і проведення фізичної підготовки чи дані обліку не відповідають дійсному стану фізичної підготовки і спорту.

У процесі навчання може перевірятись і оцінюватись якість організації, забезпечення і проведення окремих форм фізичної підготовки.

Результати перевірки якості керівництва, організації, забезпечення і проведення фізичної підготовки доповідаються Голові СБУ.

18.2. Перевірка й оцінка фізичної підготовки підрозділу, органу та ВНЗ

18.2.1. Перевірка й оцінка фізичної підготовки підрозділу, органу та ВНЗ проводиться у повному складі підрозділу, органу чи ВНЗ.

Керівники (начальники) підрозділів, органів, ВНЗ, їх заступники, а також офіцери-керівники перевіряються й оцінюються в обов'язковому порядку.

18.2.2. Загальна оцінка фізичної підготовки підрозділу, органу складається з оцінок, отриманих особовим складом підрозділу або органу, та визначається:

"відмінно" - якщо одержано 90% позитивних оцінок, при цьому половина і більше перевірених одержали оцінку "відмінно";

"добре" - якщо одержано 80% позитивних оцінок, при цьому половина і більше перевірених одержали оцінку не нижче "добре";

"задовільно" - якщо одержано 70% позитивних оцінок.

18.2.3. Загальна оцінка фізичної підготовки ВНЗ складається з оцінок, отриманих особовим складом ВНЗ, та визначається:

"відмінно" - якщо одержано 95% позитивних оцінок, при цьому половина і більше перевірених одержали оцінку "відмінно";

"добре" - якщо одержано 90% позитивних оцінок, при цьому половина і більше перевірених одержали оцінку не нижче "добре";

"задовільно" - якщо одержано 85% позитивних оцінок.

18.2.4. Загальна оцінка з фізичної підготовки підрозділу, органу, ВНЗ може знижуватися на 1 бал, якщо:

більше 20% військовослужбовців з числа призначених для перевірки перебувають в групі лікувальної фізичної культури або звільнені за станом здоров'я на день перевірки;

більше 30% військовослужбовців від списочного складу перевірених органів та підрозділів не брали участі в перевірці;

дві категорії військовослужбовців в органі, підрозділі або одна категорія військовослужбовців у ВНЗ оцінені "незадовільно".

19.1. Мета вогневої підготовки - опанування співробітниками застосування табельної зброї та максимального використання її бойових можливостей для ураження противника з найменшими витратами часу і боєприпасів при виконанні оперативно-службових завдань.

19.2. Реалізація завдань вогневої підготовки особового складу забезпечується:

своєчасним та правильним плануванням;

наявністю сучасної навчально-матеріальної бази, що дозволяє створювати різну мішеневу обстановку та якісно проводити з підрозділами комплексні заняття з усіх розділів вогневої підготовки;

високою професійною і методичною підготовкою військовослужбовців, а також ефективним використанням навчально-тренувальних засобів;

досконалим знанням особами, що навчаються, основ і правил стрільби, матеріальної частини зброї (озброєння), боєприпасів, приладів стрільби (спостереження), умінням швидко виявляти та уражати цілі в будь-яких умовах, високою злагодженістю дій особового складу підрозділів при вирішенні вогневих завдань;

постійною та цілеспрямованою психологічною підготовкою особового складу в процесі проведення занять;

неухильним дотриманням умов вправ стрільби, порядку їх виконання та вимог безпеки.

19.3. Після вивчення курсу вогневої підготовки особовий склад має знати:

бойові можливості й матеріальну частину основних зразків стрілецької зброї та боєприпасів, які знаходяться на озброєнні в СБУ і Збройних Силах України;

прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї;

заходи безпеки при поводженні зі зброєю, боєприпасами та при проведенні стрільби.

19.4. Після вивчення курсу вогневої підготовки особовий склад повинен уміти:

готувати озброєння та боєприпаси до стрільби;

утримувати їх у постійній бойовій готовності;

вести розвідку цілей спостереженням та визначати відстані до них;

випереджати противника у відкритті вогню;

вести влучний вогонь усіма способами і уражати різноманітні цілі, як правило, першим пострілом (чергою) на всіх відстанях стрільби штатного озброєння;

проводити неповне розбирання та збирання стрілецької зброї;

приводити основні види гранат у бойове положення і влучно вражати ними цілі.

20.1. Вогнева підготовка особового складу підрозділу, органу, закладу, установи спрямована на забезпечення суворого дотримання методичної послідовності занять, систематичним проведенням тренувань стрільб з особистої та групової зброї.

20.2. Увагу в процесі занять з вогневої підготовки необхідно зосередити на виробленні стійких практичних навичок ведення влучного вогню з особистої, групової зброї, у тому числі після великих фізичних навантажень (кросів, поєдинків з рукопашного бою тощо), в умовах застосування психологічних подразників (світлових, звукових), що імітують реальні умови обстановки.

20.3. При практичному навчанні веденню вогню з табельної зброї на підготовчому етапі практикуються тренування без бойового патрона (холоста стрільба), стрільба зі спортивної зброї.

20.4. Практичні стрільби зі стрілецької зброї з особовим складом підрозділів, органів, закладів, установ проводити згідно з планами професійної підготовки особового складу, а з курсантами (слухачами, студентами) ВНЗ - згідно з навчальними програмами.

20.5. Практичні стрільби зі стрілецької зброї (автоматів, кулеметів, снайперської гвинтівки) та метання ручних гранат (навчально-імітаційних, бойових) проводяться згідно з умовами початкових, навчальних, спеціальних вправ та вправ з метання ручних гранат.

20.6. Вправи для виконання практичних стрільб зі стрілецької зброї (пістолетів, автоматів, кулеметів, снайперської гвинтівки) та метання ручних гранат (навчально-імітаційних, бойових) обираються фахівцями УРОС, штатними (позаштатними) інструкторами з вогневої підготовки підрозділів, органів, закладів, установ з огляду на рівень підготовки особового складу.

20.7. Контрольні стрільби з табельної зброї проводяться не рідше двох разів на рік.

20.8. Контрольні стрільби зі стрілецької зброї (автоматів, кулеметів, снайперської гвинтівки, ручного протитанкового гранатомета) та метання ручних гранат (навчально-імітаційних, бойових) проводяться на стрільбищах в умовах полігона не рідше одного разу на рік.

20.9. Вправи контрольних стрільб визначаються особою, яка перевіряє рівень вогневої підготовки особового складу підрозділу, органу, закладу чи установи.

20.10. Теоретичні заняття з вогневої підготовки проводяться фахівцями УРОС, штатними (позаштатними) інструкторами з вогневої підготовки підрозділів та органів за темами, визначеними в додатку 12 до цієї Інструкції.

Практичне заняття за темою N 8 проводиться у формі стрілецького тренування з використанням зброї.

Якщо на озброєнні підрозділу, органу, закладу, установи знаходиться стрілецька зброя, яка не увійшла до переліку тем для вивчення, то теоретичні заняття з вивчення матеріальної частини такої зброї за рішенням фахівців УРОС, штатних (позаштатних) інструкторів з вогневої підготовки можуть включатись до теми відповідного заняття.

20.11. Організація, обслуговування, проведення стрільб здійснюються з урахуванням курсу стрільб зі стрілецької зброї Збройних Сил України, який діє на час проведення стрільб.

20.12. Перелік та умови виконання вправ зі стрільби з пістолета, автомата, ручного кулемета, снайперської гвинтівки та метання ручних гранат у пішому порядку наведені у додатку 13 до цієї Інструкції.

21.1. Для керівництва стрільбою та її обслуговування, а також для забезпечення виконання вимог безпеки під час стрільб наказом керівника (начальника) органу, підрозділу, ВНЗ призначаються:

старший керівник стрільби;

керівники стрільби на ділянці;

начальник оточення і підрозділ, від якого виділяється особовий склад оточення;

черговий лікар (фельдшер);

начальник пункту бойового постачання.

Також зазначеним наказом визначаються: перелік вправ стрільб, що плануються для виконання; перелік зброї (озброєння), що дозволена для використання під час стрільб (навчань); порядок проведення занять; порядок забезпечення санітарним автомобілем та комплектом невідкладної медичної допомоги; порядок забезпечення автотранспортом для перевезення зброї, боєприпасів та особового складу до місця проведення занять, завдання щодо всебічного забезпечення стрільб (навчань).

21.2. Особовий склад оточення призначається напередодні стрільб (навчань) наказом керівника (начальника) підрозділу, органу, ВНЗ.

21.3. Старший керівник стрільби призначається з числа фахівців УРОС, штатних (позаштатних) інструкторів з вогневої підготовки підрозділів, органів, ВНЗ.

21.4. Старший керівник стрільби відповідає за:

дотримання підрозділами, що стріляють, встановленого порядку проведення занять;

дотримання вимог безпеки та умов виконання вправ, що виконуються;

підготовку особового складу, що обслуговує стрільбу.

21.5. Старшому керівнику стрільби підпорядковуються керівники стрільби на ділянках та особовий склад, що обслуговує стрільбу (наряд по стрільбищу).

21.6. Старший керівник стрільби з питань організації стрільб та виконання заходів безпеки підпорядковується начальнику полігона.

21.7. Старший керівник стрільби повинен:

21.7.1. Напередодні проведення стрільб:

отримати не пізніше ніж за тиждень до початку навчань витяг з наказу керівника (начальника) щодо організації проведення стрільб (навчань);

знати вимоги забезпечення безпеки на полігоні під час проведення занять з вогневої підготовки;

перевірити доведення наказу до відома службових осіб, що призначені для керівництва стрільбою та її обслуговування, організувати військовослужбовцям підготовку та забезпечення всім необхідним для несення служби, перевірити готовність до виконання завдань та знання ними функціональних обов'язків;

з'ясувати, які вправи зі стрільб і на яких навчальних об'єктах будуть виконуватися, кількість стріляючих, вид зброї, яку роботу необхідно виконати з устаткування мішеневого поля;

з'ясувати маршрути руху, місця занять (стрільб), місця розташування підрозділів, кордони полігона, організацію служби на ньому;

напередодні несення служби у визначений час представити начальнику полігона на інструктаж службових осіб, які призначені для керівництва стрільбою та її обслуговування.

21.7.2. Перед початком проведення стрільб:

організувати виставлення оточення, отримати доповіді від начальника оточення про виставлення постів;

отримати від керівників стрільби на ділянках доповідь про готовність місць до проведення стрільб;

перевірити готовність зброї і навчальних місць до занять, відповідність мішеневого обладнання умовам вправ, що виконуються;

поставити завдання черговому лікарю (фельдшеру), роздавачу боєприпасів;

прийняти доповідь від керівників (начальників) підрозділів, що стріляють, про прибуття підрозділу на навчальне місце, відомості про наявність особового складу, відомість складання заліку на знання вимог безпеки під час проведення занять з вогневої підготовки;

провести інструктаж щодо заходів безпеки при проведенні стрільб;

отримати від керівників (начальників) підрозділів, що стріляють, доповіді про готовність до стрільби;

доповісти начальнику полігона про готовність до стрільби та отримати дозвіл на відкриття вогню;

надати керівникам стрільби на ділянках дозвіл на проведення стрільб.

При виконанні вправ із стрільби зі стрілецької зброї в умовах полігона ті, хто навчається, повинні бути у польовій формі одягу з протигазом.

21.7.3. Під час проведення стрільб:

стежити за суворим дотриманням вимог безпеки та курсу стрільб;

керувати стрільбами відповідно до суворого виконання вимог щодо їх організації і проведення, не допускати випадків спрощень і послаблень при виконанні вправ;

при порушенні стрільцями заходів безпеки вжити необхідних заходів щодо припинення стрільби.

21.7.4. Після закінчення стрільб:

отримати доповіді від керівників стрільби на ділянках про результати стрільби;

організувати збирання стріляних гільз;

занести результати стрільб в журнал обліку фізичної та вогневої підготовки особового складу;

підбити підсумки стрільб і оголосити кожному оцінки;

доповісти начальнику полігона про закінчення стрільб, отримати дозвіл на закінчення несення служби оточенням.

21.8. Керівник стрільби на ділянці відповідає за суворе дотримання порядку проведення занять, умов виконання вправ стрільби, вимог безпеки тими, хто навчається; під час стрільби йому підпорядковуються всі службові особи, які призначені для обслуговування стрільби на ділянці.

21.9. Керівник стрільби на ділянці повинен:

21.9.1. До початку проведення стрільб:

вивчити і знати вимоги забезпечення безпеки на полігоні під час проведення занять з вогневої підготовки;

отримати інструктаж від старшого керівника стрільби про порядок проведення стрільби, вимоги безпеки;

прибути з підрозділом, що стріляє, на навчальне місце не пізніше ніж за 30 хвилин до початку стрільби, про що доповісти старшому керівнику стрільби;

перевірити готовність навчального місця до занять;

поставити завдання тим, хто стріляє;

довести заходи безпеки стосовно місця й умов виконання вправи до відома тих, хто навчається та перевірити знання ними заходів безпеки;

доповісти старшому керівнику стрільби про готовність до стрільби та після отримання від нього дозволу подати команду на відкриття;

21.9.2. Під час проведення стрільб:

спостерігати за порядком виконання вправ зі стрільби тими, хто стріляє;

вести облік виконання вправ зі стрільби особовим складом підрозділу;

вимагати суворого дотримання вимог безпеки та курсу стрільб усім особовим складом, що перебуває на ділянці;

у випадках порушень вимог безпеки негайно подати сигнал "ВІДБІЙ" і вжити заходів щодо припинення стрільби;

вжити заходів щодо усунення перешкоди стрільби;

після усунення перешкод для продовження стрільби отримати дозвіл від старшого керівника стрільби.

21.9.3. Після закінчення стрільби:

доповісти старшому керівнику стрільби про її припинення;

організувати збирання стріляних гільз. Перевірити роздавально-здавальну відомість боєприпасів та підписати її особисто, звірити відповідність витрати боєприпасів.

21.10. Роздавач боєприпасів зобов'язаний:

знати і дотримуватись правил безпеки при поводженні з боєприпасами;

за командою керівника стрільби на ділянці видавати боєприпаси черговій зміні стрільців;

приймати від стрільців невикористані боєприпаси;

вести облік одержаних і зданих боєприпасів, звітувати про одержані, використані, здані боєприпаси та гільзи;

підтримувати зразковий порядок на пункті боєпостачання.

21.11. Лікар (фельдшер) призначається з числа співробітників Військово-медичного управління (далі - ВМУ) (медичної служби). Він підпорядковується старшому керівнику стрільб та відповідає за своєчасне надання першої медичної допомоги особовому складу, який виконує практичні стрільби у тирі (на стрільбищі), та евакуацію поранених до медичного закладу.

21.12. Лікар (фельдшер) зобов'язаний:

прибути на санітарному автомобілі не пізніше ніж за 30 хвилин до початку стрільби, про що доповісти старшому керівнику стрільби;

доповісти старшому керівнику стрільби про готовність медичного забезпечення стрільби;

знати розміщення приміщень у тирі (схему розміщення стрільбища);

невідлучно перебувати у безпечному місці поблизу з керівником стрільби, бути готовим діяти за його командою;

мати при собі укомплектовану медичну аптечку з повним комплектом медикаментів та перев'язочного матеріалу;

у випадку поранення, травмування особового складу за командою старшого керівника стрільби прибути на місце події, вжити заходів щодо надання першої медичної допомоги;

вжити невідкладних заходів щодо доставлення постраждалих до відповідного закладу охорони здоров'я (у разі неможливості надання адекватної медичної допомоги наявними силами та засобами), про що доповісти старшому керівнику стрільби та начальнику ВМУ;

після закінчення стрільби за дозволом старшого керівника стрільби вибути до пункту постійної дислокації.

22.1. До стрільб бойовими патронами допускаються військовослужбовці, що опанували прийоми і правила стрільби, склали залік зі знання матеріальної частини зброї і заходів безпеки.

22.2. Військовослужбовці, які не склали залік, до стрільб не допускаються.

22.3. Стрільби дозволяється проводити зі зброї, що знаходиться у груповому використанні, а також з табельної (справної і підготовленої до стрільби).

22.4. Вправи зі стрілецької зброї виконуються в тирі (на стрільбищі). При цьому визначаються:

вихідний рубіж - місце, де шикується та готується до стрільби чергова зміна стрільців;

рубіж відкриття вогню - лінія, досягнувши яку дозволяється стрільба;

пункт бойового постачання - місце, де видаються боєприпаси.

22.5. Вправи навчальних (контрольних, залікових) стрільб в умовах полігона проводяться:

у Центральному управлінні та установах - на підставі наказу СБУ;

в органах та закладах - на підставі наказу керівника (начальника) органу (закладу).

22.6. Стрільби проводяться згідно з графіком проведення занять з вогневої підготовки, який затверджується:

у Центральному управлінні та установах - начальником УРОС;

в органах та закладах - начальником (керівником) органу (закладу).

22.7. Підрозділи повинні прибувати в тир (на стрільбище) не пізніше ніж за 30 хвилин до початку стрільб. Цей час використовується для перевірки та підготовки зброї до стрільби, підготовки патронів, перевірки знань заходів безпеки особовим складом при поводженні зі зброєю, перевірки умов виконання вправ, роботи мішеневого обладнання і засобів зв'язку, підготовки першої чергової зміни до стрільби.

23.1. За командою керівника стрільби чергова зміна стрільців шикується на вихідному рубежі, де керівник стрільби перевіряє готовність до виконання вправи. Дає наказ (команду) роздавачу боєприпасів видати патрони.

23.2. Військовослужбовець, який отримав патрони, оглядає їх і доповідає керівнику стрільби, наприклад: "Прапорщик Іваненко три (чотири) бойових патрони отримав і оглянув".

У разі виявлення зіпсованого патрона при огляді військовослужбовець доповідає керівнику стрільби, наприклад: "Прапорщик Іваненко три (чотири) бойових патрони оглянув, один (декілька) патрон зіпсований".

Після чого повертає зіпсований патрон роздавачу боєприпасів для його заміни.

23.3. За командою керівника стрільби: "Зміна, на рубіж відкриття вогню, кроком - РУШ" військовослужбовці виходять на рубіж виконання стрільб і шикуються кожен у свій напрямок.

Після прибуття зміни на рубіж керівник стрільб командує: "Зміна спорядити магазини", за цією командою стрільці споряджають патронами магазини та кладуть їх на бар'єр поруч зі зброєю (у тирі) або вставляють їх в основу рукоятки пістолета, не виймаючи повністю пістолета з кобури (на стрільбищі).

Після спорядження магазинів керівник стрільб подає команду: "Зміна зброю - ЗАРЯДЖАЙ". За цією командою стрілець повинен взяти пістолет з бар'єра (у тирі) або витягти з кобури (на стрільбищі), вставити споряджений патронами магазин у рукоятку пістолета (у тирі), прийняти необхідне положення для виконання відповідної вправи, вимкнути запобіжник, надіслати патрон у патронник, увімкнути запобіжник та доповісти про готовність до стрільби, наприклад: "Прапорщик Іваненко до стрільби готовий".

Перевіривши готовність до стрільби кожного стрільця і прийнявши доповіді від них, керівник подає команду: "ВОГОНЬ ". За цією командою стрільці вимикають запобіжник, ставлять курок на бойовий звід і проводять стрільбу.