Відповідно до статей 10, 13, пункту 13 статті 24 Закону України "Про Службу безпеки України", статті 25 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", пункту 17 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.95 N 1074, пункту 3 Положення про порядок надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень правоохоронних і розвідувальних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.2001 N 35,

1. Затвердити Інструкцію про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, що додається.

2. Департаменту контррозвідки СБ України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. З наказом ознайомити особовий склад Служби безпеки України в частині, що стосується.

1. Ця Інструкція визначає порядок прийняття Службою безпеки України (далі - СБ України) рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - особи).

2. Рішення про заборону в'їзду в Україну особі (далі - рішення про заборону в'їзду) приймається в інтересах забезпечення безпеки України у разі, якщо є наявність достатньої інформації, отриманої в установленому законом порядку, про факт вчинення нею суспільно небезпечного діяння, незалежно від території його вчинення, яке суперечить інтересам забезпечення безпеки України, попередження, виявлення, припинення та розкриття якого віднесено до компетенції СБ України.

За інформацією, одержаною від органу безпеки іноземної держави, рішення про заборону в'їзду приймається в порядку, передбаченому цією Інструкцією та відповідним міжнародним договором України.

Стосовно осіб, що мають статус біженця в Україні, рішення про заборону в'їзду не приймаються.

3. У разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в'їзду функціональним підрозділом Центрального управління, регіональним органом готується довідка.

У довідці зазначаються:

1) дані про особу, якій передбачається заборонити в'їзд в Україну: прізвище, ім'я, друге ім'я, по батькові (українськими та латинськими літерами), число, місяць, рік народження, стать, громадянство (підданство) або країна постійного проживання, а також за наявності - дані національного паспорта або іншого документа, який посвідчує особу (вид, серія, номер, орган, який видав, дата видачі), місце народження, місце роботи, посада, місце проживання, контактний телефон;

2) обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в'їзду (викладаються згідно з пунктом 2 цієї Інструкції із зазначенням фактів вчинення особою суспільно небезпечного діяння та посиланням на відповідну статтю Кримінального кодексу України) ;

3) в чому саме полягають інтереси забезпечення безпеки України - захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян, забезпечення охорони державної таємниці;

4) пропонований строк заборони в'їзду в Україну особі (від шести місяців до п'яти років);

5) відомості, що обґрунтовують обрання строку заборони в'їзду в Україну особі, зокрема:

обставини і характер вчинення особою суспільно небезпечного діяння;

результати перевірки особи за інформаційними системами і оперативними обліками Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та банку даних Національного центрального бюро Інтерполу в Україні;

наявність родинних зв'язків в Україні (дружини або чоловіка, дітей, батьків, осіб, які перебувають під її опікою чи піклуванням);

наявність майнових зобов'язань перед юридичними та фізичними особами в Україні.

4. Довідка, підготовлена регіональним органом, направляється на погодження функціональному підрозділу Центрального управління по лінії роботи.

Начальник функціонального підрозділу Центрального управління зобов'язаний не пізніше десятиденного строку погодити довідку та повернути її регіональному органу, а якщо правових підстав для прийняття рішення про заборону недостатньо - повернути довідку без погодження з відповідним письмовим обґрунтуванням. Вимога щодо строку погодження довідки не поширюється на випадок, передбачений пунктом 5 цієї Інструкції.

5. Перед наданням Державній прикордонній службі України доручень щодо заборони в'їзду в Україну посадових осіб органів влади іноземних держав, акредитованих в Україні працівників дипломатичних представництв та консульських установ і членів їх сімей, представників іноземних засобів масової інформації, таке рішення погоджується з Міністерством закордонних справ України.

Для цього функціональний підрозділ Центрального управління направляє Департаменту контррозвідки СБ України (далі - ДКР) довідку, складену відповідно до вимог пункту 3 цієї Інструкції, а також проект відповідного листа СБ України.

ДКР доповідає матеріали щодо погодження Голові Служби або його першому заступнику, після чого забезпечує їх направлення до Міністерства закордонних справ України.

Матеріали погодження разом з рішенням, прийнятим Міністерством закордонних справ України, ДКР повертає до функціонального підрозділу Центрального управління, що їх направляв.

6. На підставі відомостей, викладених у довідці, у функціональному підрозділі Центрального управління, регіональному органі готується постанова про заборону в'їзду в Україну (додаток до Інструкції).

Викладення інформації з обмеженим доступом у постанові не допускається.

7. Постанова складається у двох примірниках, які підписуються оперативним співробітником, та погоджуються:

у Центральному управлінні - начальником функціонального підрозділу або його заступником;

у регіональному органі - начальником органу або його заступником.

Примірники постанови затверджуються Головою СБ України або його першим заступником чи заступником відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

Строк заборони в'їзду в Україну особі обчислюється з дати затвердження постанови.

8. Перший примірник затвердженої постанови та довідка зберігаються в підрозділі органу, який виніс постанову. Другий примірник постанови, завірений гербовою печаткою, направляється в ДКР.