Відповідно до статей 63, 116 Кримінально-виконавчого кодексу України, статей 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров’я та з метою вдосконалення медичного забезпечення засуджених

1. Затвердити Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги засудженим (далі - Порядок), що додається.

2. Голові Державної пенітенціарної служби України (Лісіцков О.В.) довести цей Порядок до відома керівників територіальних органів управління, персоналу органів, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів та вжити заходів щодо його виконання.

3. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити виконання наказу в закладах охорони здоров’я.

4. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Зеркаль О.В.) подати цей наказ у встановленому порядку на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної пенітенціарної служби України та першого заступника Міністра охорони здоров’я України.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Цей Порядок визначає взаємодію закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги засудженим.

1.2. Орієнтовний перелік закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги засудженим (далі - орієнтовний перелік) визначається Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та управліннями (відділами) Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Києві та Київській області, областях з урахуванням спеціалізації закладів охорони здоров’я та наявності умов, які дозволяють забезпечити ізоляцію засуджених.

2.1. Усі особи, які прибули до установи виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - УВП), проходять первинний медичний огляд з метою виявлення осіб, яким заподіяно тілесні ушкодження та які становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують невідкладної медичної допомоги.

Результати первинного медичного огляду новоприбулої до УВП особи фіксуються у медичній карті (форма № 025/о) (далі - медична карта ф.025), яка надсилається зі слідчого ізолятора разом з особовою справою засудженої особи.

У разі виявлення у засудженої особи тілесних ушкоджень медичним працівником негайно повідомляється про це керівництво УВП і складається довідка у трьох примірниках, у якій детально описується характер ушкоджень, їх розміри та розташування. Два примірники довідки долучаються до матеріалів особової справи та медичної карти ф.025, а третій примірник видається їй на руки.

Про факт виявлення тілесних ушкоджень у засудженої особи керівництво УВП упродовж доби з моменту виявлення тілесних ушкоджень письмово інформує прокурора, а також фіксує у журналі обліку виявлення тілесних ушкоджень в осіб, які прибули до УВП (додаток до Порядку).

2.2. Усі особи, які вибувають з УВП, проходять медичний огляд з проведенням флюорографічного обстеження (крім осіб, яким флюорографічне обстеження було проведено менше ніж 11 місяців тому). Після закінчення огляду робиться висновок щодо стану здоров’я кожного, хто вибуває, який заноситься у медичну карту ф.025.

Медичний працівник, який здійснював огляд, ставить свій підпис під висновком на відкритій довідці особової справи засудженої особи, яка вибуває з УВП.

2.3. Лікувально-профілактична та протиепідемічна робота у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров’я органами і закладами охорони здоров’я.

У виправних центрах первинний медичний огляд здійснюється лікарями-фахівцями закладів охорони здоров’я з орієнтовного переліку відповідно до графіка, узгодженого керівництвом УВП та керівництвом закладу охорони здоров’я.

2.4. Медичне обстеження засудженої особи здійснюється у разі її звернення зі скаргою на стан здоров’я до лікаря медичної частини УВП або за ініціативою лікаря медичної частини УВП.

Під час медичного обстеження засудженої особи з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини УВП використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до її особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. При необхідності керівництво УВП подає запит до закладу охорони здоров’я, який надавав медичну допомогу засудженій особі до її прибуття в УВП, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.

У випадках, коли лікарі медичної частини УВП не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини УВП подає запит до керівництва УВП щодо залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я.

Керівництво УВП забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця.

2.5. Консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров’я з орієнтовного переліку (якщо воно можливе в умовах медичної частини УВП) здійснюються в медичній частині УВП у присутності персоналу цієї медичної частини.

Усі висновки медичних обстежень, консультацій та дані щодо проведеного лікування в обов’язковому порядку вносяться медичним персоналом УВП до медичної карти ф.025 або медичної карти (форма № 003/о) (далі - медична карта ф.003).

2.6. Засуджена особа має право на вільний вибір лікаря.