З метою приведення у відповідність до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (із змінами і доповненнями), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - Порядок), що додається.

2. Встановити, що для розгляду звернень перевізників та прийняття рішень про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження дії дозволу на регулярних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування утворюється комісія (далі - Комісія), до складу якої входять представники Міністерства інфраструктури України, Державної служби України з безпеки на транспорті та профільних громадських організацій. Склад Комісії затверджується наказом Міністерства інфраструктури України.

3. Голові Державної служби України з безпеки на транспорті забезпечити видачу відповідних дозволів згідно з рішенням Комісії, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України.

4. Державному департаменту автомобільного транспорту (Закіров Є.О.):

4.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4.2. Після державної реєстрації цього наказу довести його до відома обласних автоуправлінь, підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана з організацією міжнародних перевезень пасажирів.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра С.С.Кроля.

1.1. Цей Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - Порядок) визначає основні засади організації міжнародних регулярних, спеціальних регулярних, маятникових, нерегулярних, транзитних перевезень пасажирів і є обов'язковим для виконання, підприємствами та організаціями, перевізниками, автостанціями, автовокзалами (далі - автостанції) всіх форм власності і замовниками транспортних послуг.

1.2. Цей Порядок розроблений відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

міжнародні спеціальні регулярні перевезення - перевезення, що здійснюються з території однієї держави до місця тимчасового перебування на території іншої держави таких категорій пасажирів:

робочих між домівкою і роботою;

школярів і студентів з/до навчального закладу;

транзитні міжнародні перевезення - перевезення пасажирів без їх висадки або посадки територією певної країни, які здійснюються за маршрутом з початковим й кінцевим пунктами в інших країнах.

Інші терміни, що використовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному у Законі та Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184) (далі - Правила).

1.4. Мінінфраструктури України веде реєстр пасажирських перевізників, яким надане право здійснювати міжнародні перевезення, та реєстр діючих міжнародних маршрутів.

1.5. Для розгляду звернень перевізників та прийняття рішень про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження дії дозволів на регулярних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування утворюється комісія, до складу якої входять представники Міністерства інфраструктури України, Державної служби України з безпеки на транспорті та профільних громадських організацій (далі - Комісія). Склад Комісії затверджується наказом Міністерства інфраструктури України.

За результатами розгляду звернень перевізників Комісія приймає протокол, який затверджується наказом Мінінфраструктури України (далі - рішення Комісії).

2.1. Вимоги до організації міжнародних перевезень:

- виконання законодавства України, міжнародних угод України, законодавства держав, територією яких вони здійснюються;

- забезпечення безпеки надання транспортних послуг;

- реалізація єдиної технічної політики;

- забезпечення якісного надання транспортних послуг;

- захист інтересів споживачів транспортних послуг.

2.2. Міжнародні перевезення територією України, як правило, здійснюються дорогами, якими прокладені міжміські, міжобласні маршрути перевезення пасажирів.

2.3. Міжнародні перевезення пасажирів мають здійснюватися з дотриманням режимів праці та відпочинку водіїв згідно з Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеною 01 липня 1970 року в м. Женева, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 07 вересня 2005 року № 2819-IV "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)".

2.4. Посадка/висадка пасажирів з автобуса при міжнародних регулярних, спеціальних регулярних, маятникових, нерегулярних, перевезеннях пасажирів здійснюється на автостанціях, а в разі їх відсутності - на зупинках, передбачених розкладом руху чи договором перевезень.

2.5. Організацію пасажирських перевезень на міжнародних автобусних маршрутах загального користування забезпечує Мінінфраструктури.

2.6. Для здійснення перевезень на міжнародному маршруті повинне забезпечуватись:

- кількість водіїв у відповідності до ЄУТР;

- належність перевізнику безпосередньо одного і більше автобусів, які використовуються для надання транспортних послуг на кожному маршруті міжнародних регулярних чи спеціальних регулярних перевезень, а також для нерегулярних чи маятникових перевезень;

- наявність одного резервного автобуса для надання транспортних послуг на кожному маршруті міжнародних регулярних чи спеціальних регулярних перевезень;

наявність у перевізника досвіду роботи на внутрішніх перевезеннях пасажирів на договірних умовах не менше ніж три роки;

- використання транспортних засобів відповідного класу.

2.7. Формування маршрутів міжнародних регулярних перевезень має відповідати вимогам щодо:

- задоволення попиту населення в міжнародних перевезеннях;

- визначення початкових і кінцевих пунктів в обласних центрах та великих промислових містах України;

- паритетного виконання перевезень українськими та іноземними перевізниками;

- організації відправлень автобусів з автостанцій за годинами доби та днями тижня, виходячи з розподілу попиту на перевезення та умов перетину державного кордону;

- врахування інтересів перевізників, що працюють на маршрутах.

2.8. Міжнародні нерегулярні перевезення за одним і тим самим маршрутом з періодичністю частіше ніж один раз на тиждень належать до міжнародних регулярних перевезень.

2.9. У разі виконання маятникових перевезень:

- початковим чи кінцевим пунктом вважають відповідно місце, де поїздка розпочинається, і місце, де вона закінчується, включаючи у кожному разі місцевість радіусом 50 км;

- посадка або висадка пасажирів протягом рейсу заборонена;

- перший зворотний рейс і останній прямий рейс автобуса мають здійснюватись без пасажирів, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.

2.10. Міжнародними угодами України про автомобільні перевезення стосовно маятникових перевезень можуть визначатись умови, що передбачають можливість здійснювати пасажирам зворотну поїздку з іншою групою або іншим перевізником.

2.11. Державний нагляд (контроль) і рейдові перевірки здійснення міжнародних перевезень пасажирів автобусами здійснюються Укртрансбезпекою у порядку, встановленому законодавством.

3.1. Розгляд заяв про відкриття маршруту

3.1.1. Перелік необхідних документів для відкриття маршруту, які пасажирський перевізник подає до Мінінфраструктури України:

- заява про намір відкриття маршруту (зразок у додатку 1), до якої додаються:

- проект схеми міжнародного маршруту (зразок у додатку 2);

- проект розкладу руху (зразок у додатку 3);

- проект графіка роботи та відпочинку водіїв (зразок у додатку 4);

- проект тарифів на перевезення (зразок у додатку 5);

- список автобусів, що будуть використовуватись, у т.ч. резервних (зразок у додатку 6);

довідка про наявність у перевізника досвіду роботи на внутрішніх перевезеннях пасажирів на договірних умовах не менше ніж три роки;

- копії свідоцтв про проходження водіями спеціальних курсів міжнародних перевезень;

інформація про наявність ліцензії на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;

- рекомендація громадської організації транспортного профілю (подається за бажанням перевізника).

Відповідний структурний підрозділ Мінінфраструктури України може запросити іншу інформацію, не заборонену чинним законодавством, яка стосується перевізника чи маршруту, що відкривається.

3.1.2. Заява про намір відкриття маршруту відхиляється у разі:

- якщо вона містить недостовірні дані або матеріали не в повному обсязі;

- відмови у видачі дозволу на здійснення міжнародних перевезень пасажирів компетентним органом іноземної держави;

- збігу схеми маршруту з діючим, на якому задовольняється попит на перевезення;

- коли час відправлення з початкової автостанції маршрутів, що збігаються за шляхом руху автобусів цього напрямку, відрізняється менше ніж на 2 години;

- відсутності у перевізника резервних автобусів;

- порушення принципу паритетного виконання перевезень;

- порушення вимог до організації міжнародних перевезень (п. 2 цього Порядку);

- порушення вимоги використання переліку доріг, по яких прокладені міжміські, міжобласні маршрути перевезення пасажирів;

- порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт протягом останнього року;

наявності несплачених адміністративно-господарських штрафів, передбачених статтею 60 Закону під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів, станом на дату подання заяви;

наявності у електронній системі "Електронна черга перетину кордону" інформації про інший маршрут, для якого прибуття на пункт перетину державного кордону зареєстровано на аналогічний час або в межах 15 хвилин до (після) аналогічного часу.

3.1.3. Мінінфраструктури повідомляє перевізника про прийняте рішення щодо відкриття маршруту в письмовій формі протягом п’яти робочих днів з дня прийняття такого рішення. У разі відхилення заяви про відкриття маршруту перевізник повідомляється в цей строк із зазначенням підстав для такого рішення.

3.2. Відкриття маршруту

3.2.1. Мінінфраструктури надає перевізнику методичну допомогу в підготовці необхідних документів.

3.2.2. Перевізник:

- узгоджує з територіальними органами влади та іноземним пасажирським перевізником розклад руху і схему міжнародного маршруту (зразки у додатках відповідно 2 й 3);

укладає угоди про спільну діяльність з іноземним перевізником і автостанціями;

- подає до Мінінфраструктури України договори про спільну діяльність з автостанціями, іноземним пасажирським перевізником.

3.2.3. Комісія приймає рішення щодо відкриття маршруту відповідно до Закону та Правил.

Мінінфраструктури України на підставі рішення Комісії:

надсилає відповідно до вимог міжнародної угоди про автомобільні перевезення компетентному органу іноземної держави, де міститься кінцевий пункт маршруту, заяву про відкриття міжнародного маршруту з проханням про одержання від неї відповідного дозволу на здійснення міжнародних перевезень пасажирів територією іноземної держави;

у разі отримання такого дозволу надсилає відповідно до вимог міжнародних угод про автомобільні перевезення компетентним органам іноземних держав, територією яких мають здійснюватись перевезення, заяви про одержання від них відповідних дозволів на здійснення транзитних перевезень пасажирів територією цих іноземних держав;

надсилає компетентним органам іноземних держав дозволи на здійснення міжнародних перевезень пасажирів іноземними пасажирськими перевізниками територією України (зразок наведено в додатку 8).

узгоджує з Адміністрацією Держприкордонслужби України, Держмитслужбою України та МВС України час і пункт перетину державного кордону та затверджує графік перетину державного кордону при здійсненні міжнародних регулярних перевезень.

3.2.4. Кількість дозволів на здійснення міжнародних перевезень пасажирів визначається за схемою - на кожний день відправлення автобуса по одному дозволу та три дозволи у резерві.

3.2.5. Термін дії дозволу на виконання перевезень по території України за маршрутом, що відкривається, - три роки.

3.2.6. Термін прийняття рішення Комісією щодо відкриття маршруту становить не більше тридцяти календарних днів від дня подання заяви.