Відповідно до статті 47 Закону України "Про зайнятість населення"

1. Затвердити Порядок надання допомоги по частковому безробіттю, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства праці та соціальної політики України:

від 7 лютого 2009 року № 45 "Про затвердження Переліку причин тимчасового припинення виробництва, що призводять до часткового безробіття, і Порядку фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 2 березня 2009 року за № 189/16205;

від 2 вересня 2009 року № 330 "Про затвердження Змін до Порядку фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2009 року за № 900/16916.

3. Департаменту ринку праці та зайнятості (М. Лазерна) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Цей Порядок визначає механізм та умови надання застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

допомога по частковому безробіттю - кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), що надаються територіальними органами Державної служби зайнятості у районах, містах, районах у містах (далі - територіальні органи) підприємству для виплати застрахованим особам (далі - працівники) у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин;

зупинення (скорочення) виробництва - зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурному підрозділі підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць, а також зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників, яке є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними. Невідворотний та тимчасовий характер зупинення (скорочення) виробництва виникає у зв’язку з: фінансовою або економічною кризою, економічною блокадою, аварією, пожежею, масовими заворушеннями, терористичним актом, війною, стихійним лихом (землетрусом, буревієм, повінню, смерчем тощо), закриттям морських проток, що трапляється на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження; забороною експорту (імпорту), валютними обмеженнями, прийнятими органами державної влади; забороною органами державної влади використовувати матеріали, сировину, комплектуючі, що застосовувались у цьому виробництві; іншими непередбачуваними та непереборними подіями, що відбуваються незалежно від волі та бажання підприємства і призводять до зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу;

комісія з питань надання допомоги по частковому безробіттю - комісія, що створюється територіальним органом для розгляду питання щодо надання допомоги по частковому безробіттю (далі - комісія);

організаційно-виробничі причини - перепрофілювання, технічне переоснащення, зміна технології виробництва, перехід на інші види сировини з метою подолання причин, що призвели до зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві та не пов’язані з припиненням трудових відносин із працівниками;

часткове безробіття - вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції з причин економічного, технологічного і структурного характеру без припинення трудових відносин.

Термін "застраховані особи" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Термін "підприємство" вживається у значенні, наведеному у Господарському кодексі України.

1.3. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством у разі зупинення (скорочення) виробництва.

1.4. Допомога по частковому безробіттю надається підприємствам незалежно від їх форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов’язана з виробництвом продукції.

Допомога по частковому безробіттю надається підприємствам, які не мають заборгованості з виплати заробітної плати, що виникла до зупинення (скорочення) виробництва; не мають непогашеної заборгованості щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період до 1 січня 2011 року та (або) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що виникли до зупинення (скорочення) виробництва; не мають несплачених фінансових санкцій за недодержання норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та (або) Закону України "Про зайнятість населення".

1.5. Право на допомогу по частковому безробіттю мають працівники, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше шести календарних місяців, за яких сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому, ніж мінімальний розмір страхового внеску, та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць. Право на зазначену допомогу також мають особи, які перебували у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і на день початку зупинення (скорочення) виробництва приступили до роботи.

1.6. Допомога по частковому безробіттю не надається у разі, коли:

зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;

є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах;

працівник:

письмово відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем);

працює на цьому підприємстві за сумісництвом;

проходить на підприємстві альтернативну (невійськову) службу;

залучений до профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків, передбачених статтею 7-1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

2.1. Про можливе зупинення (скорочення) виробництва підприємство письмово повідомляє (далі - повідомлення) територіальний орган за місцем взяття на облік як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не пізніше дати початку зупинення (скорочення) виробництва.

2.2. Територіальний орган за погодженням з підприємством організовує заходи щодо запобігання вивільненню працівників.

2.3. Підприємство не пізніше 6 місяців з дати початку зупинення (скорочення) виробництва подає територіальному органу такі документи:

2.3.1. У разі зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурному підрозділі підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць:

заяву (додаток 1);

копію наказу підприємства про зупинення (скорочення) виробництва, завірену печаткою підприємства, в якому зазначено обставини, що призвели до зупинення (скорочення) виробництва, його початок та тривалість, а також що зупинення (скорочення) виробництва охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць;

відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті)), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю відповідно до пункту 1.5 розділу І цього Порядку;

висновок організації роботодавців обласного рівня або галузевої організації роботодавців про те, що зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурному підрозділі підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу) має невідворотний та тимчасовий характер, не залежить від організаційно-виробничих причин, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Порядку, не має сезонного характеру, або підтвердження форс-мажорних обставин, що призвели до зупинення (скорочення) виробництва, видане Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим органом відповідно до чинного законодавства;

довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати, що виникла до зупинення (скорочення) виробництва;

довідку про відсутність несплачених фінансових санкцій за недодержання норм Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та (або) Закону України "Про зайнятість населення".

2.3.2. У разі зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників, яке є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними:

заяву (додаток 1);

копію наказу підприємства про зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу, завірену печаткою підприємства, в якому зазначено обставини, що призвели до зупинення (скорочення) виробництва, його початок та тривалість;

копію спільного рішення підприємства та виборного органу профспілкової організації або вільно обраного представника (представників) працівників підприємства (у разі відсутності первинної профспілкової організації), з яким (якими) укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними про те, що зупинення (скорочення) виробництва є вимушеним (вичерпано всі можливі заходи запобігання);

відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті)), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю відповідно до пункту 1.5 розділу І цього Порядку;

висновок організації роботодавців обласного рівня або галузевої організації роботодавців про те, що зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурному підрозділі підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу) має невідворотний та тимчасовий характер, не залежить від організаційно-виробничих причин, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Порядку, не має сезонного характеру, або підтвердження форс-мажорних обставин, що призвели до зупинення (скорочення) виробництва, видане Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим органом відповідно до чинного законодавства;

довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати, що виникла до зупинення (скорочення) виробництва;

довідку про відсутність несплачених фінансових санкцій за недодержання норм Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та (або) Закону України "Про зайнятість населення".

2.4. Територіальний орган вживає заходів щодо залучення до громадських робіт працівників (за їх бажанням) у разі їх обліку в територіальному органі на умовах, визначених чинним законодавством.

Допомога по частковому безробіттю таким працівникам надається в межах строку зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві з наступного дня після закінчення їх участі в громадських роботах на умовах, визначених цим Порядком.

2.5. Територіальний орган забезпечує подання на розгляд комісії узагальненої інформації про результати вжитих територіальним органом заходів щодо запобігання вивільненню працівників та інформації про відсутність або наявність заборгованості зі сплати підприємством єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

2.6. Персональний склад комісії затверджується територіальним органом і включає: представника відповідного територіального органу (дві особи); представника управління економічного розвитку і торгівлі місцевої державної адміністрації (одна особа); представників сторін соціального діалогу від профспілкового органу (три особи); представників сторін соціального діалогу від роботодавців (три особи).