- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 червня 2017 р.
за № 749/30617
Про затвердження Інструкції з проведення технічного нагляду за суднами флоту рибної промисловості України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства
1. Затвердити Інструкцію з проведення технічного нагляду за суднами флоту рибної промисловості України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
3. Департаменту тваринництва забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1999 року
№ 1583".
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.
ПОГОДЖЕНО: Голова Державної регуляторної служби України Голова Державного агентства рибного господарства України Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України |
К. Ляпіна Я.Б. Ковалів С. Кубів |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
03.04.2017 № 169
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 червня 2017 р.
за № 749/30617
ІНСТРУКЦІЯ
з проведення технічного нагляду за суднами флоту рибної промисловості України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства
І. Загальні положення
2. Судна флоту рибної промисловості України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства (далі - судна), - самохідні судна з потужністю головного двигуна менше 55 кВт (75 к.с.), несамохідні судна валовою місткістю менше 80 регістрових тонн та судна з підвісним двигуном незалежно від його потужності.
3. Власники, судновласники (фрахтувальники) зобов'язані підготовляти судна до технічного нагляду, надавати практичну допомогу у його проведенні та відповідати за організацію проведення технічного нагляду.
4. Класифікація суден залежно від конструкції:
несамохідні палубні і безпалубні судна;
самохідні палубні і безпалубні судна зі стаціонарним двигуном;
судна з підвісним двигуном.
ІІ. Суднові документи
1. Суднові документи, обов’язкові для суден:
1) судновий білет;
2) акт технічного огляду судна.
2. Судновий білет видається Держрибагентством та капітанами морських рибних портів за принципом екстериторіальності.
ІІІ. Види та обсяги технічного нагляду
1. Технічний нагляд за суднами поділяється на три види огляду - первісний, черговий та позачерговий. Технічний нагляд за суднами проводиться за обсягами, наведеними в додатку 1 до цієї Інструкції.
2. Первісному технічному огляду підлягають новопобудовані судна та судна, в яких змінені основні технічні характеристики у зв'язку з переобладнанням, до якого належать:
заміна двигуна на двигун іншої потужності;
зміна призначення судна;
конструктивна зміна габаритних розмірів судна (довжина, ширина, висота борту, висота надбудови тощо).
Метою первісного технічного огляду є встановлення відповідності:
побудови судна проектним документам;
Якщо технічний огляд проводиться для реєстрації судна, акт технічного огляду судна (далі - акт огляду), наведений у додатку 2 до цієї Інструкції, видається до моменту реєстрації судна, про що зазначається в акті огляду.
3. Строки проведення чергового технічного огляду суден:
для суден віком до 6 років - кожні 2 роки;
для суден віком більше 6 років - 1 раз на рік.
Якщо при проведенні технічного огляду судна виявлено зміни, обов’язкові для внесення до Суднової книги України, акт огляду на таке судно видається строком на 1 місяць, після чого проводиться позачерговий технічний огляд судна.
4. Позачерговий технічний огляд судна здійснюється після аварійної ситуації, що спричинила втрату морехідності та пошкодження корпусу, а також у разі будь-яких змін відомостей, внесених до Суднової книги України.
5. Під час проведення технічного огляду судна уповноваженими особами Держрибагентства, які здійснюють технічний нагляд за суднами (далі - уповноважені особи Держрибагентства), перевіряються відповідність бортового номера судна, типу та потужності двигуна записам у судновому білеті, а також технічний стан корпусу та надбудови судна, двигуна, суднових механізмів і обладнання, електрообладнання, виконання інших технічних вимог, які безпосередньо впливають на безпеку мореплавства. Комплектність постачання (засобів та майна) перевіряється відповідно до Типового табеля.
Під час проведення технічного огляду судна перевіряються також наявність технічної документації і правильність записів у суднових документах, а також відповідність судна вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів з технічної експлуатації, безпеки мореплавства і охорони довкілля.
ІV. Здійснення технічного нагляду
1. Технічний нагляд за суднами здійснюється уповноваженими особами Держрибагентства за письмовою заявою власника, судновласника (фрахтувальника), яка подається до Держрибагентства у довільній формі разом з переліком суден для проведення технічного огляду.
2. Протягом 10 робочих днів з дати надходження заяви про проведення первісного або позачергового технічного огляду суден Держрибагентство визначає строки його проведення та письмово повідомляє заявника.
3. Черговий технічний огляд суден проводиться з 01 квітня по 01 серпня згідно з графіком, який затверджується Держрибагентством відповідно до заяв власників, судновласників (фрахтувальників), поданих до 01 березня.
Держрибагентство не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку чергового технічного огляду суден повідомляє власників, судновласників (фрахтувальників) про строк його проведення.
4. Власники, судновласники (фрахтувальники) зобов'язані подати судна для проведення технічного огляду у строк і на місце, що визначені Держрибагентством.
5. Судна, які в установлені Держрибагентством строки для проведення технічного огляду перебувають у ремонті або виведені з експлуатації, підлягають технічному огляду після закінчення ремонту або після видання відповідного документа про введення в експлуатацію за письмовою заявою власника, судновласника (фрахтувальника) на адресу Держрибагентства, яка подається протягом 10 робочих днів після закінчення ремонту або введення в експлуатацію судна.
6. Уповноважені особи Держрибагентства для здійснення технічного нагляду за суднами призначаються Держрибагентством з числа працівників Управління державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості Держрибагентства.
7. Уповноважені особи Держрибагентства за необхідності можуть залучати до проведення технічного огляду суден фахівців за напрямами та експертів.
8. Уповноваженим особам Держрибагентства для оформлення документів, пов'язаних з проведенням технічного огляду суден, видається штамп про проходження судном технічного нагляду, зразок якого наведено в додатку 3 до цієї Інструкції.
9. Перед початком проведення технічного огляду судна його власник (судновласник (фрахтувальник)) пред'являє свій паспорт або довіреність, правовстановлюючі документи на судно, відповідний документ про закріплення судноводія (стернового-моториста) за судном, технічну документацію на судно.
У судноводія (стернового-моториста) перевіряється наявність чинних кваліфікаційних документів і довідки про проходження медичного огляду.
10. Уповноважені особи Держрибагентства мають право забороняти експлуатацію суден, визнаних за результатами огляду забороненими до експлуатації, з відміткою в акті огляду.
Рішення уповноваженої особи Держрибагентства власники, судновласники (фрахтувальники) можуть оскаржити в установленому законодавством порядку.
11. Під час проведення технічного огляду уповноважена особа Держрибагентства заповнює чек-лист технічного огляду судна, проводить фотофіксацію та маркування згідно з додатком 4 до цієї Інструкції.
За результатами технічного огляду судна уповноважена особа Держрибагентства складає та безоплатно видає акт огляду у двох примірниках.
Перший примірник акта огляду надається власнику, судновласнику (фрахтувальнику), другий разом з чек-листом - залишається в Держрибагентстві.
Акт огляду вилучається уповноваженою особою Держрибагентства у разі:
будь-яких змін у відомостях про судно, власника, судновласника (фрахтувальника), що підлягають внесенню до Суднової книги України;
аварійної ситуації із судном, що спричинила втрату морехідності та пошкодження корпусу судна;
виявлення несправностей, що загрожують безпеці мореплавства;
виявлення невідповідностей, визначених пунктом 5 розділу ІІІ цієї Інструкції.
Експлуатація судна, у якого вилучено акт огляду, забороняється. Після усунення недоліків власник (судновласник (фрахтувальник)) звертається до Держрибагентства із заявою для проведення позачергового технічного огляду судна.
Експлуатація судна допускається виключно за наявності чинного акта огляду.
Оригінал акта огляду зберігається на борту судна.
Перевірка відповідності фактичного стану судна виданим судновим документам може проводитись уповноваженою особою Держрибагентства протягом всього календарного року.
V. Визначення технічного стану
1. Технічний стан судна визначається за результатами огляду його корпусу, надбудови, двигуна, суднових механізмів й обладнання, електрообладнання, перевірки дотримання інших технічних вимог, які безпосередньо впливають на безпеку мореплавства.
2. Для визначення придатності судна до плавання передбачено дві оцінки технічного стану:
придатне;
заборонене до експлуатації.
Придатним вважається укомплектоване судно, технічний стан якого відповідає вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів з технічної експлуатації, безпеки мореплавства і охорони довкілля.
3. Оцінка технічного стану судна вноситься до акта огляду та засвідчується підписом і штампом уповноваженої особи Держрибагентства.
VІ. Огляд корпусу і надбудови
1. Оцінка технічного стану корпусу проводиться відповідно до нормативно-правових актів і нормативних документів з технічної експлуатації судна, безпеки мореплавства, проектної документації з метою визначення його зносу, наявності деформацій та інших пошкоджень, які зменшують загальну міцність корпусу та місцеву міцність окремих конструкцій.
2. Під час огляду корпусу перевіряється правильність нанесення ватерлінії або вантажної марки відповідно до установлених вимог щодо висоти мінімального надводного борту.
3. Район плавання судна визначається залежно від висоти мінімального надводного борту та допустимих умов плавання.
4. Під час огляду корпусу судна, корпусних конструкцій і надбудов перевіряються:
зовнішня обшивка, перебірки, набір корпусу (особливо під механізмами, у паливних цистернах, гермовідсіках, у районі виходу трубопроводів);
настил палуб, палубні вирізи, комінгси люків і надбудов.
5. Під час огляду корпусу дерев'яних суден перевіряються штевні, транцеві дошки, замки набору, торці дощок зовнішньої обшивки, інші місця, найбільш уразливі для загнивання, а також щільність конопачення і стан бортових кріплень.
6. Буксирний пристрій судна на форштевні і транцевій дошці безпалубного судна має складатися з римів з внутрішнім діаметром 60-70 мм, виготовлених з металевого прута діаметром 10-12 мм.
7. Установлюється мінімальна допустима товщина обшивки корпусу суден:
сталевої: бортові листи - 1,5 мм, скулові та днищеві - 2 мм;
дюралюмінієвої - по всьому корпусу не менше величини, установленої виробником;
дерев'яної: із дощок - не менше 20 мм, із бакелізованої фанери - не менше 6 мм.
8. Підставою для оцінки технічного стану корпусу та надбудови як "придатний" є:
відсутність водопроникнення, а також пошкоджень обшивки корпусу і палуб, розривів обшивки або набору корпусу;
відсутність тріщин, корозійного зносу обшивки, набору;
надійне з'єднання елементів конструкцій корпусу у місцях зварювання та клепання (відсутність тріщин у швах, видимих непроварювань у швах, а також послаблених або таких, що випали, заклепок і болтових з'єднань);
відсутність дефектів у транцевій дошці та її відповідність потужності встановленого на судні підвісного двигуна;
відсутність ознак червоточин, ураження гниллю елементів корпусу дерев'яних суден;
відсутність розшарувань, надрізів, короблень та інших пошкоджень пластикових суден і суден з фанери, що можуть спричинити водопроникнення;
відсутність гофрів, вм'ятин, а також деформації елементів корпусу, що послабляють загальну міцність корпусу судна;
компонування і конструкція, що унеможливлюють витікання палива за борт, а також потрапляння палива в приміщення (відсіки) суден, призначені для розміщення екіпажу та вантажу;
наявність природної або примусової вентиляції відсіків для двигуна і перегородок для розміщення паливних баків (цистерн) з вогнезахисних (самозагасаючих) матеріалів;
справність люків, дверей, аварійних виходів, ілюмінаторів, а також пристроїв їх відчинення і фіксації, їх мінімальний кут відчинення - 90°;
на металевих палубах та палубах із синтетичних матеріалів у місцях виконання промислових і палубних робіт, у проходах, у машинних відділеннях, на сходах та трапах наявність поверхонь, що запобігають ковзанню;
безпечний стан проходів (рівна поверхня, достатня ширина (на палубних суднах - не менше 700 мм, при дистанційному управлінні - не менше 400 мм, на безпалубних суднах - не менше 350 мм), наявність штатного закриття усіх отворів у проходах);
наявність штормових леєрів та поручнів, огороджень (обов'язковому огородженню підлягають частини обладнання, механізмів і пристроїв на судні, що рухаються і обертаються, усі відкриті ділянки корпусу, надбудов і робочі майданчики, розташовані на висоті 500 мм і більше від рівня палуби (настилу)). Висота огородження відкритих палуб корпусу судна має бути не менше 1200 мм.
Підставою для оцінки технічного стану корпусу та надбудови як "заборонений до експлуатації" є невідповідність будь-якій з вимог, зазначених у цьому пункті.
VIІ. Огляд механізмів судна
1. Огляд механізмів здійснюється відповідно до нормативно-правових актів і нормативних документів з технічної експлуатації судна, безпеки мореплавства з метою визначення рівня готовності механізмів судна до його безпечної експлуатації.
2. Огляд механізмів здійснюється в дії протягом 0,5 - 1,0 години в різних режимах. Під час такого огляду перевіряються:
валопроводи, системи, які обслуговують двигун і судно в цілому, у тому числі на підвищену шумливість або вібрацію корпусу;
робочі параметри двигуна (частота обертання, тиск і температура мастила й охолоджувальної рідини тощо), які не повинні виходити за визначені межі.
Контроль робочих параметрів двигунів під час випробувань здійснюється штатними контрольно-вимірювальними приладами.
3. Підставою для оцінки технічного стану механічної установки як "придатна" є:
справний стан механічної установки в цілому, що забезпечує роботу її в усіх режимах;
відсутність люфту або пошкодження гребного вала (гвинта), підвищеної димності, перегріву деталей, вузлів і поверхонь реверсивного обладнання, упорного підшипника;
відсутність надмірної вібрації, яка може призвести до виникнення тріщин у двигуні, фундаменті, системах і корпусі судна;
надійне кріплення двигуна і його вузлів до фундаментів і корпусу;
................Перейти до повного тексту