1.1. Положення розроблене на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві", на основі Положення про присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві.

1.2. Положення застосовується для проведення державної атестації та переатестації (далі - атестація) суб'єктів племінної справи у тваринництві з метою визначення їх відповідності статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахорепродуктора.

1.3. Відповідність статусу суб'єктів племінної справи у тваринництві визначається за напрямками та показниками їх виробничо-господарської діяльності, рівнем виконання вимог до племінних (генетичних) ресурсів.

2.1. Вимоги, що визначають відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід.

2.1.1. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід визначають за мінімальними вимогами оцінки племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (додаток 1) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (додаток 2), погоджених у районному відділенні статистики.

2.1.2. При атестації враховується:

робота з виведення нових порід та типів тварин, участь у виставках та аукціонах, проведення імуногенетичного контролю, ведення зоотехнічного та племінного обліку;

достовірність походження реалізованих для відтворення бугаїв, що підтверджена генетичними дослідженнями.

2.1.3. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (додаток 3) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

2.2. Вимоги, що визначають відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід

2.2.1. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід визначають за мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід (додаток 4) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід (додаток 5), погоджених у районному відділенні статистики.

2.2.2. Племінні заводи, племінні репродуктори, в яких розводять м'ясну худобу, атестують на основі бальної оцінки продуктивності тварин і виробничо-господарської діяльності за шкалою оцінки племінних заводів, племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід і типів (додаток 6).

2.2.3. При атестації комісія має право:

додавати бали до сумарної кількості - за роботу з виведення нової породи чи типу - 3; за роботу з дочірніми господарствами - 3; за участь у виставках та аукціонах - 1; за проведення імуногенетичного контролю - 2;

знімати бали від сумарної кількості - за несвоєчасне відлучення телят (пізніше 8 місяців) та розміщення в одній секції після відлучення тварин різних виробничих і статево-вікових груп - 2; за недостатню кількість кормів та їх низьку якість - 5.

2.2.4. Суб'єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу - якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора - якщо одержує 70-84 бали.

2.2.5. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід (додаток 7) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

3.1. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства визначають за показниками продуктивності і племінної цінності тварин.

3.2. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства визначають за мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів із свинарства щодо кількості поголів'я кнурів-плідників та основних свиноматок (додаток 35). Оцінка стада свиней проводиться за комплексом ознак на основі бальної оцінки племінних господарств із свинарства (додаток 8) за 100-бальною системою з урахуванням належності тварин до однієї з трьох груп порід, кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств із свинарства (додаток 9), погоджених у районному відділенні статистики.

3.3. При атестації комісія має право:

додавати до сумарної кількості балів - за участь у виставках і аукціонах - 1; за наявність і задовільний стан таборів для літнього утримання тварин - 2; за проведення імуногенетичного контролю - 2; за участь в роботі з виведення нової породи чи типу - 3; за проведення оцінки кнурів і маток методом контрольної відгодівлі молодняку свиней в умовах господарства - 5 (максимальна оцінка) незалежно від одержаних результатів;

знімати бали від сумарної кількості - за порушення утримання кількості поголів'я в приміщеннях та секціях - 1; за невідповідність параметрів мікроклімату нормативним умовам - 1; за недостатню кількість кормів (відповідно до потреби) та низьку їх якість, відсутність у раціонах мінеральних добавок та мікроелементів - 5; за відсутність плану та проведення ветеринарно-профілактичних заходів - 5; за відсутність спецодягу та спецвзуття, душових для обслуговуючого персоналу - 1; за відсутність медичного обстеження працівників - 1.

3.4. Суб'єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу - якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора - якщо одержує 70-84 бали.

3.5. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства із свинарства (додаток 10) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

4.1. Відповідність статусу вівчарських та козівничих племінних заводів і племінних репродукторів визначають за мінімальними вимогами до кількості поголів'я вівцематок та баранів-плідників, необхідної для атестації племінних заводів і племінних репродукторів (додаток 11), мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів за живою масою овець (додаток 12), мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів за настригом митої вовни (додаток 13), мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення овець смушкових порід (додаток 14), мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з козівництва (додаток 15), на основі кількісних та якісних показників продуктивності овець й виробничо-господарської діяльності племінних господарств (додаток 16), кількісних та якісних показників продуктивності і виробничо-господарської діяльності племінних господарств з розведення каракульських, сокільських овець (додаток 17), погоджених у районному відділенні статистики.

4.2. Атестаційна комісія проводить експертну оцінку усіх основних і ремонтних баранів (цапів) - плідників, а також до 10 відсотків ремонтних ярок, племінного молодняку для реалізації та вівцематок селекційного ядра, оглядає решту маточних отар господарства. Дані огляду заносять у відомість експертної оцінки поголів'я овець (додаток 18).

4.3. Мінімальний вихід ягнят на 100 вівцематок і ярок старше 1 року - 90-100 голів при відлученні. Питома вага елітного молодняку для реалізації племінними заводами не менше 100, племінними репродукторами - 70 відсотків. З кількості реалізованого племінного молодняку баранчиків класу "еліта" та ярок класу "еліта" і I класу має бути не менше 50 відсотків.

4.4. При атестації племінних заводів і репродукторів слід ураховувати стан селекційно-племінної роботи і належне ведення зоотехнічного і племінного обліку, кормової та матеріально-технічної бази, рівень спеціалізації з вівчарства, ветеринарно-санітарний стан, участь у виставках та аукціонах, роботу з виведення нових порід і типів.

4.5. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з вівчарства (козівництва) (додаток 19) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

5.1. Відповідність статусу кінного заводу і племінного репродуктора з конярства визначають за мінімальними вимогами до кінних заводів і племінних репродукторів з конярства (додаток 20) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств з конярства (додаток 21), погоджених у районному відділенні статистики.

5.2. При атестації кінних заводів ураховується: кількість виграних призів, у тому числі традиційних або міжнародних; кількість установлених рекордів; участь у виставках і аукціонах.

5.3. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з конярства (додаток 22) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

6.1. Відповідність статусу племінного заводу із птахівництва і племінного птахорепродуктора визначають за мінімальними вимогами до племінних заводів із птахівництва (додаток 23) і мінімальними вимогами до племінних птахорепродукторів (додаток 24) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств з птахівництва (додаток 25), погоджених у районному відділенні статистики.

6.2. При атестації комісія враховує: відповідність показників продуктивності кросів, які розводять у господарстві; кількість рекламацій на племінну продукцію; участь у виставках; співвідношення вихідних ліній при комплектуванні прабатьківських стад; періодичність заміни стада; додержання вимог щодо комплектування (схема закріплення, співвідношення батьківських форм).

6.3. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з птахівництва (додаток 26) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

7.1. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва визначають за мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 27) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 28), погоджених у районному відділенні статистики.

7.2. Комісія проводить експертну оцінку основного поголів'я (самок і самців), ремонтного молодняку і племінного молодняку для реалізації. На основі отриманих даних складають відомість показників племінної якості та виробничо-фінансової діяльності племінних господарств з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 29).

7.3. Для господарств, які мають чисельність поголів'я основних самок у три рази більшу за мінімальні вимоги, показники з вирощування молодняку знижуються на 10 відсотків, з реалізації - на 50 відсотків.

7.4. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного звірівничого (кролівничого) господарства (додаток 30) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

8.1. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва визначають за мінімальними вимогами до племінних господарств з рибництва (додаток 31) і мінімальними вимогами до структури ставкових площ племінних господарств з рибництва (додаток 32) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності риборозплідника (додаток 33), погоджених у районному відділенні статистики.

8.2. Комісія проводить вибіркову експертну оцінку екстер'єру основного племінного поголів'я плідників і ремонту; аналізує звітно-облікові показники бонітування, нерестової кампанії; вирощування посадкового матеріалу для оцінки плідників за якістю нащадків.

8.3. При оцінці роботи племінних господарств з рибництва атестаційна комісія враховує: роботу з виведення нових порід та типів або одомашненої форми риб; утримання колекційних стад цінних видів риби; проведення оцінки плідників за якістю потомків методом контрольного вирощування в умовах господарства; участь у виставках та аукціонах; проведення імуногенетичного контролю; ведення зоотехнічного та племінного обліку.

8.4. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з рибництва (додаток 34) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

9.1. Відповідність статусу племінної станції із шовківництва та гренажного заводу визначають за мінімальними вимогами до племінних станцій із шовківництва та гренажних заводів (додаток 36) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств із шовківництва (додаток 37), погоджених у районному відділенні статистики.

9.2. При атестації враховується робота з виведення нових порід (ліній), утримання колекційних порід шовковичного шовкопряда, належне ведення документації з обліку господарсько-цінних показників порід, які утримуються.

9.3. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства із шовківництва (додаток 38) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.