З метою своєчасного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до статей 9 та 15 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" і постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру"

1. Затвердити Методику спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки (далі - Методика), що додається.

2. Начальникам територіальних підрозділів МНС відповідно до Методики:

забезпечити на місцях контроль за виконанням цього наказу;

протягом двох місяців сформувати перелік диспетчерських служб для здійснення постійного радіаційного та хімічного спостереження, узагальнити дані про них і подати до Міністерства;

до 1 лютого 2003 року вжити заходів щодо розробки інструкцій з організації радіаційного та хімічного спостереження диспетчерськими службами;

вжити заходів щодо підготовки та оснащення диспетчерських служб, постів радіаційного та хімічного спостереження (далі - ПРХС) і розрахунково-аналітичних груп (далі - РАГ) необхідним обладнанням, положеннями та іншою відповідною документацією;

забезпечити своєчасну передачу інформації від диспетчерських служб до оперативних чергових територіальних підрозділів МНС у разі виникнення надзвичайних ситуацій з радіоактивними та хімічними речовинами з визначенням для них завдань та зон відповідальності;

підвищити організацію навчання населення вмілим діям у зонах радіаційного та хімічного забруднення.

Перегляд наявності диспетчерських служб, ПРХС та РАГ здійснювати кожні 3 роки.

3. Начальнику Департаменту цивільного захисту генерал-майору Зозулі С.Л. унести зміни до табелю термінових та строкових донесень МНС України форми 9/рхз з включенням пунктів 3.6.3 "диспетчерські служби, де здійснюється постійне радіаційне та хімічне спостереження" і 3.6.4 "пости радіаційного та хімічного спостереження".

4. Заступнику начальника Департаменту цивільного захисту - начальнику управління захисту населення і території полковнику Могильниченку В.В. та начальнику юридичного управління Новікову А.С. забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції цього наказу.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Марченка Г.Б.

1.1. Ця Методика визначає єдиний порядок спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

1.2. У межах цієї Методики:

зона відповідальності - це визначена територія, на якій здійснюється радіаційне та хімічне спостереження відповідно до встановлених завдань та регламенту;

пост радіаційного та хімічного спостереження (ПРХС) - позаштатне спеціалізоване формування (від 2 до 4 осіб), яке здійснює періодичне або постійне радіаційне та хімічне спостереження відповідно до встановлених завдань та регламенту;

диспетчерська служба - передбачені штатним розписом підприємства, організації або установи в разі потреби (виробничої, службової тощо) підрозділ, який здійснює цілодобове чергування силами одній або декількох осіб (далі - черговий об'єкта);

радіаційне та хімічне спостереження - комплекс заходів щодо збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан радіаційної та хімічної обстановки для прийняття рішень про своєчасне реагування на негативні зміни стану довкілля у разі виникнення надзвичайної ситуації або інших подій з радіоактивними і хімічними речовинами;

розрахунково-аналітична група (РАГ) - позаштатне спеціалізоване формування, яке здійснює збирання, оброблення, передавання і збереження інформації про стан радіаційної та хімічної обстановки.

2.1. Радіаційне та хімічне спостереження здійснюється з метою своєчасного отримання органами управління єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру та їх структурними підрозділами інформації про забруднення довкілля небезпечними хімічними і радіоактивними речовинами, аналізу та розроблення практичних рекомендацій щодо прийняття рішень про реагування на впровадження заходів захисту населення.

2.2. Обсяг заходів щодо здійснення радіаційного та хімічного спостереження залежить від режимів функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

У режимі повсякденної діяльності - ведення диспетчерськими службами у межах зони відповідальності постійного приладового контролю (за допомогою стаціонарних приладів) за станом довкілля щодо індикації перевищень фонової потужності експозиційної (поглиненої) дози (за радіаційною обстановкою) та періодичний візуальний контроль за станом довкілля щодо випадків появи аномальних явищ на грунті, в інших об'єктах довкілля у вигляді нехарактерного пофарбування, запаху, диму, туману тощо (без точного визначення типу отруйних або небезпечних хімічних речовин) (за хімічною обстановкою). Радіаційне та хімічне спостереження у цьому випадку здійснюється 4 рази на добу (5.00, 11.00, 17.00, 23.00).

У режимі підвищеної готовності - посилення роботи із залученням додаткових сил та засобів, пов'язаної з веденням спостережень за радіаційною та хімічною обстановкою в зонах відповідальності та в інших небезпечних зонах залежно від обстановки; прогнозування наслідків надзвичайної ситуації. Терміни, кількість та місця спостережень визначаються безпосередньо за фактом події та залежно від обстановки.

У режимі діяльності за надзвичайних ситуацій - здійснення постійного спостереження за радіаційною та хімічною обстановкою в зонах надзвичайних ситуацій. Терміни, кількість та місця спостережень визначаються безпосередньо за фактом події та залежно від обстановки.

2.3. Радіаційне та хімічне спостереження за відповідним режимом діяльності здійснюється:

диспетчерськими службами;

постами радіаційного та хімічного спостереження.

2.4. Радіаційне та хімічне спостереження має забезпечувати:

найбільш максимальне охоплення території, де здійснюється діяльність населення;

оперативний збір та узагальнення даних про радіаційну та хімічну обстановку;

своєчасне оброблення отриманих даних (здійснення відповідних розрахунків про можливі масштаби небезпеки тощо);

кваліфікований аналіз та оцінку обстановки для прийняття рішень про реагування щодо впровадження заходів захисту населення.

3.1. Радіаційне та хімічне спостереження на об'єкті, який має диспетчерську службу з режимом цілодобового чергування, здійснюється відповідно до пункту 2.

3.2. Для здійснення радіаційного та хімічного спостереження на об'єкті складається схема території у межах зони відповідальності.

За безпосереднє виконання заходів щодо радіаційного та хімічного спостереження в зоні відповідальності відповідає черговий об'єкта.

3.3. У ході приймання-передавання зміни черговий об'єкта, який заступає на чергування, повинен ознайомитись з обстановкою в зоні відповідальності, записами в журналі радіаційного та хімічного спостереження, а також візуально оглянути цілісність приладів та практично перевірити їх роботу. Кожен прилад повинен мати у своєму комплекті інструкцію з використання та технічний паспорт.

У разі спрацювання стаціонарних приладів індикації фонової потужності експозиційної (поглиненої) дози вище 0,05 мР/год., появи аномальних явищ (кольорової хмари або підозрілих крапель на грунті, рослинах, поверхнях будівель) у межах зони відповідальності або одержання інформації про можливе радіаційне або хімічне забруднення черговий об'єкта за допомогою переносних приладів радіаційної (для визначення точних значень потужності експозиційної (поглиненої) дози) або хімічної (для визначення типу небезпечних хімічних речовин) розвідки у межах зони відповідальності уточнює обстановку, здійснює відбір проб і протягом 15 хвилин з моменту виявлення небезпеки інформує керівництво об'єкта та оперативного чергового територіального підрозділу МНС (далі - оперативний черговий) за визначеним номером телефону, уточнює метеорологічні дані через оперативного чергового, які використовує для підготовки інформації, і протягом 2 годин надсилає до оперативного чергового письмове повідомлення за формою 1/МНС (додаток 1).

Отримані за результатами власних вимірів дані про стан радіаційної та хімічної обстановки черговий об'єкта заносить у журнал радіаційного та хімічного спостереження (додаток 2).

У разі виявлення радіаційного забруднення найбільш і найменш забруднені місця позначаються на місцевості як реперні точки, де надалі здійснюються контрольні виміри потужності експозиційної дози і відбираються проби забрудненого ґрунту.

У разі необхідності керівництво об'єкта вводить на об'єкті відповідний режим діяльності (пункт 2.2).

У разі аварії з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин на хімічно небезпечному об'єкті черговий цього об'єкта виконує свої функції згідно з інструкцією чергового диспетчера ХНО про порядок дій у разі виникнення аварії з НХР, розробленої на виконання Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті, затвердженої спільним наказом МНС, Мінагрополітики, Мінекономіки та Мінекоресурсів від 27.03.2001 N 73/82/64/122, який зареєстровано в Мін'юсті 10.04.2001 за N 326/5517.