1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Положення


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
10.05.2007 N 234
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 червня 2007 р.
за N 698/13965
( Типове положення втратило чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 1614 від 03.08.2021 )
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про лікаря-епідеміолога акушерського стаціонару
1. Посада лікаря-епідеміолога акушерського стаціонару входить до штатного розкладу закладу охорони здоров'я (далі - ЗОЗ) та затверджується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу згідно з чинним законодавством.
2. На посаду лікаря-епідеміолога призначається спеціаліст, який має повну вищу медичну освіту (спеціаліст, магістр), спеціалізацію зі спеціальності "Епідеміологія" (інтернатура, курси спеціалізації) та сертифікат з цієї спеціальності, а також підготовку з питань інфекційного контролю.
3. Лікар-епідеміолог в своїй роботі безпосередньо підпорядковується головному лікарю ЗОЗ та наділяється повноваженнями до залучення медичного персоналу до створення та ефективного функціонування системи інфекційного контролю в акушерському стаціонарі.
4. У своїй діяльності лікар-епідеміолог керується цим законодавством про охорону здоров'я, нормативними документами територіальних органів охорони здоров'я, посадовою інструкцією.
5. Госпітальний лікар-епідеміолог уходить до складу Комісії з інфекційного контролю (далі - КІК).
6. Головним завданням лікаря-епідеміолога акушерського стаціонару є впровадження ефективної системи інфекційного контролю в акушерському стаціонарі.
7. Лікар-епідеміолог акушерського стаціонару:
7.1. Визначає перелік донозологічних і нозологічних форм, які підлягають обліку в стаціонарі.
7.2. Визначає попередню робочу версію стосовно певного випадку для кожної донозологічної та нозологічної форми гнійно-запального захворювання (далі - ГЗЗ).
7.3. Розробляє форми збору інформації (карти активного епідеміологічного нагляду за ГЗЗ у новонароджених та породіль) для внутрішнього обліку.
7.4. Визначає перелік показань та обсяг мікробіологічних досліджень для внутрішнього контролю дотримання санітарно-протиепідемічного режиму.
7.5. Визначає механізми одержання інформації із відділень та мікробіологічної лабораторії.
7.6. Бере участь у корекції підходів щодо емпіричного застосування антибіотиків та периопераційної антибіотикопрофілактики.

................
Перейти до повного тексту