1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
КОМІТЕТ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 103 від 04.06.99
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
8 жовтня 1999 р.
за N 690/3983
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державного комітету з нагляду за охороною праці N 31 від 04.02.2004 )
Про затвердження Положення про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України
Відповідно до Положення про Комітет по нагляду за охороною праці України, затвердженого Указом Президента України від 9 березня 1998 року N 182/98, та на підставі протокольного рішення редакційної комісії, створеної за наказом Комітету від 15.04.99 N 64,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України (далі - Положення), що додається.
2. Науково-технічному управлінню (Толмачов В.В.):
2.1. Ужити заходів щодо вивчення вимог Положення державними інспекторами, іншими посадовими особами, експертами експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці.
2.2. Подати протягом тижня відділу нормативно-правових актів Головного управління охорони праці Комітету (Лесенко Г.Г.) відповідні матеріали для включення Положення до Державного реєстру ДНАОП та до банку даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці.
3. Начальникам територіальних управлінь Держнаглядохоронпраці забезпечити систематичний контроль за дотриманням вимог цього Положення.
4. Головному управлінню охорони праці (Лесенко Г.Г.) забезпечити подання до редакції журналу "Охорона праці" замовлення на видання Положення необхідним тиражем.
5. З уведенням у дію цього Положення скасувати Порядок оформлення дозволів на початок роботи (ПР) і на виготовлення та застосування засобів виробництва (ВЗ), затверджений 15.07.97, та наказ Держнаглядохоронпраці від 01.09.97 N 234 "Про затвердження Інструкції про порядок надання Комітетом по нагляду за охороною праці дозволів на виготовлення та застосування гірничошахтного обладнання, вибухозахищених та в рудниковому нормальному виконанні електротехнічних виробів, засобів захисту і матеріалів на підприємствах України".
6. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Голови Комітету Сторчака С.О.
Голова Комітету С.П.Ткачук
Затверджено
Наказ Держнаглядохоронпраці
04.06.99 N 103
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
8 жовтня 1999 р.
за N 690/3983
Положення
про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України
1. Загальні положення
1.1. Видача дозволів здійснюється відповідно до Закону України "Про охорону праці" з метою забезпечення безпеки підприємств, виробництв (об'єктів) і робіт, підвищення безпечної їх експлуатації, а також захисту працівників, населення та виробничого середовища від впливу небезпечних та шкідливих факторів виробничої діяльності.
1.2. Дія Положення про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України (далі - Положення) поширюється на підприємства, установи, організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності та видів їх діяльності, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність зі створенням юридичної особи.
1.3. Якщо громадянин, який займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і використовує найману працю, має намір виконувати спеціальні види робіт, проведення яких регламентується правилами безпеки та нормами з охорони праці, то він повинен одержати відповідний дозвіл від органів Держнаглядохоронпраці і тоді на нього поширюватимуться вимоги цього Положення.
1.4. Дозволи, що видаються органами Держнаглядохоронпраці, дійсні на всій території України.
2. Види дозволів і розподіл функцій органів Держнаглядохоронпраці
2.1. Відповідно до Положення про Комітет по нагляду за охороною праці України, затвердженого Указом Президента України від 9 березня 1998 року N 182/98, Держнаглядохоронпраці видає дозволи на:
а) введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення;
б) початок роботи підприємств, установ і організацій усіх форм власності та видів діяльності;
в) розроблення нових технологій, виготовлення, застосування нових машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, у тому числі придбаних за кордоном, відповідно до вимог нормативних актів;
г) виготовлення, випробування, монтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження та експлуатацію парових і водогрійних котлів і посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари і гарячої води, підйомних споруд, устаткування та технологічних об'єктів газового комплексу;
д) навчання працівників з питань охорони праці, підготовку та підвищення кваліфікації посадових осіб і спеціалістів з охорони праці в закладах освіти;
е) гірничі відводи на всі види користування надрами (крім видобування корисних копалин місцевого значення);
є) придбання вибухових матеріалів підприємствами та організаціями, проведення підривних робіт і виготовлення непромислових вибухових речовин на місцях робіт.
2.2. Організація та порядок видачі дозволів на початок робіт, зазначених у підпунктах а, б пункту 2.1, регламентуються Положенням про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 1993 року N 831.
2.3. Це Положення встановлює організаційно-правові основи та порядок видачі дозволів на види діяльності та роботи, зазначені в підпунктах в, г, д, є пункту 2.1.
2.4. Порядок надання гірничих відводів (частини надр) користувачам на території України для розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин і право на користування надрами регламентуються Положенням про порядок надання гірничих відводів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N 59.
2.5. Дозволи на навчання видаються:
навчальним закладам, у яких проводиться періодичне навчання з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів;
підприємствам і навчальним закладам, у яких проводиться підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації працівників за професіями, що залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки.
2.6. До компетенції Держнаглядохоронпраці (центрального апарату) належать:
а) видача дозволів згідно з переліком виробництв, обладнання, устаткування, механізмів та інших об'єктів, наведеним у додатку 1;
б) видача дозволів на проведення навчання:
експертно-технічним і навчально-методичним центрам Держнаглядохоронпраці, територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці, Національному науково-дослідному інституту охорони праці;
регіональним (обласним) міжгалузевим навчально-методичним центрам охорони праці, які створюються за спільним рішенням Держнаглядохоронпраці та місцевих органів державної виконавчої влади в обласних центрах, Автономній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі;
галузевим навчальним закладам, що утворені міністерствами, іншими органами виконавчої влади, концернами, корпораціями та іншими об'єднаннями підприємств, які здійснюють функції управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності;
в) видача дозволів підприємствам на застосування нових технологій, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, придбаних за кордоном;
г) видача дозволів підприємствам на проведення випробувань (руйнівний і неруйнівний контроль, технічне діагностування, технічний огляд тощо) парових і водогрійних котлів і посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари і гарячої води, підйомних споруд; випробувань електрообладнання, апаратів, засобів захисту, устаткування та технологічних об'єктів газового комплексу.
2.7. До компетенції територіальних управлінь Держнаглядохоронпраці належать:
видача дозволів на всі види робіт, за винятком тих, які належать до компетенції центрального апарату Держнаглядохоронпраці;
видача дозволів на проведення експлуатаційних (приймальних) випробувань нових (модернізованих) зразків гірничошахтного обладнання;
видача дозволів на проведення навчання з питань охорони праці всім іншим підприємствам, навчальним закладам, крім зазначених у пункті 2.6, розташованим на території відповідної області.
3. Порядок і умови видачі дозволів
3.1. Дозвіл видається на підставі заяви власника підприємства або уповноваженого ним органу та позитивного експертного висновку експертно-технічного центру (далі - ЕТЦ) про відповідність проектів будівництва, зразків нових машин, механізмів, устаткування, технологічних процесів, транспортних засобів тощо нормативним актам про охорону праці.
Заява на одержання дозволу на види робіт або діяльності підприємства складається за формою, наведеною у додатку 2.
3.2. Проведення експертизи на відповідність нормативним актам про охорону праці може здійснювати інше підприємство, уповноважене Держнаглядохоронпраці на виконання цієї роботи. Для отримання експертного висновку власнику слід звернутися до ЕТЦ або зазначеного вище підприємства.
3.3. Заява власника разом з експертним висновком реєструються в органах Держнаглядохоронпраці.
3.4. Порядок видачі дозволів на окремі види діяльності і робіт (виготовлення, ремонт і реконструкція об'єктів котлонагляду, підйомних споруд, експлуатація ліфтів, трубопроводів пари і гарячої води, систем газопостачання, проведення підривних робіт тощо), які здійснюють підприємства, проводиться згідно з вимогами відповідних державних нормативних актів про охорону праці (далі - ДНАОП).
3.5. Згідно із Законом України "Про охорону праці" на машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що запроваджуються у виробництві та в стандартах, на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, власник підприємства повинен подати до органів Держнаглядохоронпраці сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані в установленому порядку. За наявності сертифіката на обладнання, яке не підлягає обов'язковій сертифікації, потреба опрацювання експертного висновку щодо впровадження засобів і технологічних процесів установлює Держнаглядохоронпраці або територіальні управління з метою визначення відповідності сертифіката нормам і правилам з охорони праці.
3.6. Якщо нормативно-правовими актами не передбачено проведення обов'язкової сертифікації продукції, то питання її безпечного застосування визначаються експертним висновком.
3.7. Розгляд документів і порядок оформлення дозволів у центральному апараті Держнаглядохоронпраці.
3.7.1. Заява та документи, які надходять до центрального апарату Держнаглядохоронпраці на отримання дозволу, розглядаються науково-технічним управлінням, яке передає їх у відповідні галузеві управління Комітету для опрацювання висновку щодо можливості видачі дозволу.
Висновок галузевого управління складається за формою, наведеною у додатку 3.
3.7.2. Документи на отримання дозволів, які стосуються гірничошахтного обладнання, вибухозахищених та в рудниковому нормальному виконанні електротехнічних виробів, засобів захисту і матеріалів, засобів індивідуального та колективного захисту працівників, а також на проведення експертизи розглядаються науково-технічним управлінням.
3.7.3. Документи на отримання дозволу на проведення навчання розглядаються Головним управлінням охорони праці, яке, за потреби, передає їх до відповідного галузевого управління Комітету для підготовки висновку галузевого управління.
Висновок Головного управління охорони праці опрацьовується з урахуванням висновку галузевого управління.
3.7.4. Термін розгляду документів в галузевих управліннях не повинен перевищувати 10 календарних днів.
3.7.5. Оформлення дозволів здійснює науково-технічне управління.
3.7.6. Для отримання дозволу на застосування нових технологій, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, придбаних за кордоном, власник, крім заяви, подає до Держнаглядохоронпраці:
сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання сертифіката, що засвідчують безпеку використання продукції в Україні, і, за потреби, експертний висновок;
експлуатаційну документацію українською або, як виняток, російською мовою згідно з чинними нормативними документами (національні, міждержавні стандарти, правила тощо).
3.7.7. Дозволи, які видаються Держнаглядохоронпраці (центральним апаратом), підписуються Головою Комітету або першим заступником Голови Комітету і реєструються в науково-технічному управлінні (у журналі). Оригінал дозволу видається власнику підприємства або уповноваженому ним органу, одна копія дозволу залишається в науково-технічному управлінні, друга копія направляється до відповідного територіального управління Держнаглядохоронпраці.
3.8. Розгляд документів і порядок оформлення дозволів у територіальних управліннях Держнаглядохоронпраці.
3.8.1. Заява та документи, які надходять до територіального управління Держнаглядохоронпраці на отримання дозволу, розглядаються структурним підрозділом управління, до компетенції якого належить оформлення дозволів. Подані документи за потреби передаються до відповідної державної інспекції за видом нагляду для опрацювання висновку щодо можливості видачі дозволу.
Висновок інспекції складається за формою, аналогічною формі висновку галузевого управління Комітету.
3.8.2. Дозволи, які видаються територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці, підписуються начальником управління або особою, що виконує його обов'язки, і реєструються (у журналі). Оригінал дозволу видається власнику підприємства або уповноваженому ним органу, копія документа залишається в територіальному управлінні.
3.9. Термін розгляду документів, поданих до центрального апарату Держнаглядохоронпраці або територіального управління, і оформлення дозволу, не повинен перевищувати 15 календарних днів.
3.10. Держнаглядохоронпраці та територіальні управління в процесі розгляду документів можуть зробити запит щодо додаткових матеріалів від заявника.
У такому випадку термін розгляду встановлюється з дня надходження додаткових матеріалів.
3.11. Якщо підприємство реорганізовується або включає до свого статуту нові види діяльності, які згідно з діючими нормами і правилами з охорони праці потребують дозволу, то власник підприємства зобов'язаний звернутися до органів Держнаглядохоронпраці і отримати дозвіл згідно з цим Положенням.
3.12. У разі зміни форми власності або назви підприємства власник зобов'язаний подати до органу Держнаглядохоронпраці змінені документи та заяву на переоформлення дозволу.
3.13. Дозволи видаються на такі терміни:
на види робіт, зазначених у підпункті г пункту 2.1, на термін, визначений відповідними ДНАОП. У разі відсутності в нормативних актах визначеного терміну дії дозвіл видається на термін не менше 3 років;
на навчання - на термін дії ліцензії;
на розроблення нових технологій, виготовлення нових машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів вітчизняного виробництва (підпункт в пункту 2.1) - на термін дії технічних умов (ТУ). Якщо термін дії ТУ продовжується без унесення змін, то дозвіл слід переоформити відповідно до нового терміну дії ТУ.
При створенні виробів одиничного та малосерійного виробництва, що монтуються (складаються) за місцем експлуатації, дозвіл видається на термін, указаний в паспорті;
на застосування нових машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів вітчизняного виробництва (підпункт в пункту 2.1) - на термін, указаний в паспорті (формулярі). Якщо застосовуються засоби з підвищеною небезпекою, - на термін не менше 3 років;
на застосування нових машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів, придбаних за кордоном, за наявності сертифіката відповідності - на термін не менше 3 років, а у разі наявності паспорта (формуляра) - на термін, указаний в цих документах. При відсутності сертифіката відповідності - на термін, обумовлений в експертному висновку, але не більше 3 років.
3.14. Дозволи на види діяльності та роботи, зазначені в підпунктах в, г, д, є пункту 2.1, видаються центральним апаратом Держнаглядохоронпраці згідно з формою додатка 4, а територіальними управліннями - згідно з формою додатка 5.
У дозволі зазначаються галузь і умови його дії, які визначаються на основі експертного висновку. Галузь і умови дії дозволу можуть бути оформлені на зворотному боці дозволу, якщо вони не вміщуються на лицьовому боці. У цьому разі на зворотному боці дозволу ставиться печатка органу Держнаглядохоронпраці, який видав дозвіл.
3.15. Держнаглядохоронпраці та територіальні управління мають право на відмову видати дозвіл; у такому разі власнику направляється обгрунтування відмови.
3.16. Власник підприємства має право оскаржити відмову територіального управління щодо видачі дозволу в центральному апараті Держнаглядохоронпраці або в арбітражному суді.
3.17. У разі втрати дозволу власнику підприємства видається дублікат дозволу на підставі його заяви.
3.18. Форма журналу реєстрації виданих дозволів наведена в додатку 6.
4. Організаційне забезпечення та контроль умов дії дозволів
4.1. Організаційне забезпечення процедури видачі дозволів здійснюється Держнаглядохоронпраці.
4.2. Науково-технічне управління Держнаглядохоронпраці здійснює:
організаційно-методичне керівництво щодо видачі дозволів;
узагальнення пропозицій територіальних управлінь Держнаглядохоронпраці щодо уточнення переліку видів діяльності і робіт, на які видаються дозволи;
контроль повноти опрацювання експертних висновків щодо умов дії дозволів;
контроль діяльності територіальних управлінь щодо видачі дозволів;
ведення реєстру дозволів та організацію публікації реєстру в засобах масової інформації.
4.3. Галузеві управління Держнаглядохоронпраці здійснюють у межах своєї компетенції:
розгляд і прийняття рішень щодо видачі дозволу;
розгляд і прийняття рішень щодо спірних питань, у тому числі пов'язаних з відмовою у видачі дозволу.
4.4. Територіальні управління Держнаглядохоронпраці здійснюють:
контроль за дотриманням умов дії дозволів у процесі наглядової діяльності;
довідкову та консультативну роботу щодо видачі дозволів у межах своєї компетенції.
4.5. При встановленні порушень умов дії дозволу орган Держнаглядохоронпраці видає припис щодо усунення виявлених недоліків у зазначені терміни.
4.6. Органи Держнаглядохоронпраці можуть скасувати виданий дозвіл за порушення власником підприємства чинних нормативних актів про охорону праці.
4.7. Про скасування дозволу органи Держнаглядохоронпраці письмово повідомляють власника підприємства, органи державної виконавчої влади за місцем реєстрації та місцем діяльності підприємства не пізніше п'яти днів з дня прийняття рішення.
Поновлення дозволу здійснюється у порядку, викладеному в розділі 3 цього Положення.
4.8. Рішення щодо скасування дозволу може бути оскаржено в арбітражному суді.
5. Облік і реєстрація дозволів
5.1. Облік та реєстрація виданих дозволів покладаються на Держнаглядохоронпраці та його територіальні органи.
5.2. Видані дозволи реєструються в єдиному реєстрі дозволів, який опрацьовує науково-технічне управління Держнаглядохоронпраці.
Реєстр дозволів, виданих Держнаглядохоронпраці, а також інформація щодо скасування дозволів публікуються у журналі "Охорона праці".
Форма реєстру дозволів наведена в додатку 7.
5.3. Нумерація дозволів здійснюється відповідно до вимог кодування (додаток 8).
5.4. Копії виданих дозволів і експертних висновків зберігаються, відповідно, у науково-технічному і територіальних управліннях Держнаглядохоронпраці.
5.5. Територіальні управління Держнаглядохоронпраці подають до науково-технічного управління інформацію щодо виданих дозволів за формою зазначеного реєстру дозволів.
Додаток 1
до пункту 2.6 Положення про порядок
видачі дозволів Комітетом по нагляду
за охороною праці України
Перелік
виробництв, обладнання, устаткування, механізмів та інших об'єктів, для яких видаються дозволи Комітетом по нагляду за охороною праці України (центральним апаратом), відповідно до підпунктів а, б, в, г, є пункту 2.1 Положення
1. Відповідно до підпунктів а, б пункту 2.1 Положення:
1.1) гірничі виробництва та об'єкти;
1.2) металургійні виробництва та об'єкти, які вводяться в експлуатацію;
1.3) хімічні, нафтохімічні, нафто- і газопереробні, хіміко-фармацевтичні, целюлозно-паперові, мікробіологічні, а також вибухопожежонебезпечні виробництва і об'єкти, пов'язані із застосуванням та зберіганням токсичних речовин і речовин, що можуть створювати пилоповітряні або порошкоподібні вибухонебезпечні суміші;
1.4) виробництва та об'єкти із зберігання та переробки зерна;
1.5) електричні мережі та підстанції напругою 220 кВ і вище;
1.6) енергоблоки ТЕЦ, ГЕС, АЕС, ТЕС потужністю понад 100 мВт;
1.7) виробництва та технологічні об'єкти видобутку та магістрального транспортування нафти та газу;
1.8) виробництва і об'єкти розподілення повітря; виробництва водню методом електролізу води; виробництва зрідженого гелію; стаціонарні ацетиленові станції;
1.9) антенно-щоглові споруди зв'язку, радіомовлення, телебачення; супутникові станції;
1.10) шахти, метрополітени, підземні споруди спеціального призначення;
1.11) мости, тунелі, шляхопроводи протяжністю понад 1000 м на дорогах вищої категорії;
1.12) підприємства з розробки родовищ корисних копалин підземним способом;
1.13) підприємства з розробки родовищ із застосуванням буропідривних робіт, крім розробки корисних копалин відкритим способом місцевого значення (глина, пісок тощо) без підривних робіт;
1.14) підприємства агропромислового комплексу та переробної промисловості:
1.14.1) комбікормові заводи з обсягом виробництва понад 200 т/д зерна;
1.14.2) млини обсягом виробництва понад 100 т/д зерна;
1.14.3) елеватори місткістю понад 50 тис. тонн зерна;
1.14.4) цукрові, лікеро-горілчані заводи;
1.14.5) олійно-жирові та крохмале-патокові комбінати;
1.15) підприємства легкої, текстильної та деревообробної промисловості;
1.16) об'єкти житлово-комунального господарства та невиробничої сфери:
1.16.1) видовищні об'єкти з масовим перебуванням людей (театри та цирки на 500 і більше місць);
1.16.2) лікувальні заклади на 500 і більше ліжок;
1.16.3) універсами та інші торговельні підприємства, де працює понад 200 працівників;
1.17) будівлі та споруди морських, повітряних, залізничних та автомобільних терміналів з приймання і переробки пожежонебезпечних та токсичних вантажів, що становлять екологічну небезпеку для значних територій;
1.18) будівлі та споруди аеропортів, залізничних, морських, річкових і автомобільних вокзалів міжнародного значення.
2. Відповідно до підпункту в пункту 2.1 Положення:
2.1) засоби механізації підривних робіт:
2.1.1) зарядники шпурів, зарядні машини для заряджання свердловин на відкритих та підземних гірничих роботах;
2.1.2) зарядно-доставні та допоміжні механізми й обладнання;
2.1.3) пункти (модулі) з виготовлення найпростіших вибухових речовин на місцях роботи;
2.1.4) розтарювальні комплекси;
2.1.5) вибухові та контрольно-вимірювальні прилади, обладнання та апарати для підривних робіт, упаковки для вибухових матеріалів;
2.2) вибухозахищене електрообладнання відповідно до розділу 7.3 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) для підконтрольних Держнаглядохоронпраці галузей промисловості;

................
Перейти до повного тексту