1. Цей Порядок застосовується разом із Порядком встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу "витягнутої руки" (загальний) та визначає відповідні правила для контрольованої операції з експорту зернових культур, олійних культур та продуктів їх переробки, що класифікуються за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005 90 00 00, 1201, 1205, 1512 11, 2306.

У цьому Порядку основні поняття та терміни вживаються у значеннях, наведених у Податковому кодексі України та Порядку встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу "витягнутої руки" (загальний), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2022 року № 19.

2. Інформація щодо умов, що визначають котирувальні ціни на зернові, олійні культури та продукти їх переробки, зазначена в додатку до цього Порядку.

3. Котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованої операції з експорту зернових культур, олійних культур та продуктів їх переробки, зокрема, повинні містити таку інформацію:

найменування товару (культура, продукт переробки);

якість продукції;

валюта ціни;

котирувальна ціна;

тип контракту (спотовий або форвардний);

умови поставки (базис поставки);

обсяг товару для обраних умов поставки;

строк поставки;

умови платежу.

4. Визначення зіставних цін для контрольованої операції з експорту зернових культур, олійних культур та продуктів їх переробки на основі котирувальних цін здійснюється за такою формулою:

5. Зерно - плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей. Зерно продовольче - зерно, що використовується для переробки та виготовлення харчових продуктів. Зерно фуражне - зерно групи фуражних та інших зернових культур, призначене для годівлі худоби та птиці у вигляді комбікормів, дерті тощо.

6. Якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати нормативно-правовим актам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки може відповідати вимогам, що зафіксовані сторонами в експортному контракті.

7. Пшениця:

1) ДСТУ 3768:2019 "Пшениця. Технічні умови" - національний стандарт на пшеницю. Стандарт поширюється на зерно м’якої (Triticum aestivum L.) і твердої (Triticum durum Desf.) пшениці, призначене для використовування на продовольчі та непродовольчі потреби, а також для торгівлі;

2) залежно від показників якості зерно м’якої пшениці поділяють на чотири класи. Зерно твердої пшениці залежно від показників якості поділяють на п’ять класів (див. таблиці 1 та 2);

__________

-1Натурою називають масу 1 л зерна, виражену в грамах, а також масу в кілограмах 1 г/л зерна.

3) м’яку пшеницю 1-3 класів використовують для продовольчих (переважно в борошномельній та хлібопекарській галузях) потреб і для експортування. Пшеницю 4-го класу використовують на продовольчі й непродовольчі потреби та для експортування. На вимогу замовника у зерні м’якої та твердої пшениці можна визначати інші показники якості, які є необов’язковими (некласоутворюючими): вміст зерен, ушкоджених клопом-черепашкою, сила борошна за альвеографом, індекс седиментації тощо;

4) у кожній партії пшениці визначають стан зерна, запах, колір, склоподібність, натуру, вологість, зернову і сміттєву домішки, зараженість шкідниками, зерно, пошкоджене клопом-черепашкою (на вимогу), сажкове зерно, масову частку білка та сирої клейковини, її якість, число падання, силу борошна (на вимогу).

8. Кукурудза:

1) ДСТУ 4525:2006 "Кукурудза. Технічні умови" - національний стандарт на кукурудзу. Стандарт поширюється на кукурудзу в зерні і качанах, призначену для використовування на продовольчі та непродовольчі потреби і для експортування;

2) зерна кукурудзи поділяють на 3 класи відповідно до вимог, зазначених у стандарті;

3) кукурудза, яку формують для експортування, повинна бути у здоровому стані, мати нормальний запах та колір, бути не зараженою шкідниками зерна. Вимоги до якості кукурудзи за іншими показниками зазначають у контракті між постачальником і покупцем зерна.

9. Ячмінь:

1) ДСТУ 3769-98 "Ячмінь. Технічні умови" - національний стандарт на ячмінь. Стандарт поширюється на зерно ячменю, яке заготовляють суб’єкти підприємницької діяльності всіх форм власності і постачають для продовольчих, технічних, кормових цілей, пивоварної промисловості і експорту;

2) ячмінь поділяють на 3 класи залежно від його використання відповідно до вимог зазначених у стандарті;

3) ячмінь, який готують для експорту, повинен бути здоровим, не зараженим шкідниками хлібних запасів, мати нормальний запах і колір та відповідати вимогам, викладеним у стандарті. Вимоги до якості ячменю за іншими показниками встановлюють у договорі (контракті) між постачальником і покупцем.

10. Ріпак:

1) ДСТУ 4966:2008 "Насіння ріпаку для промислового переробляння. Технічні умови" - національний стандарт на ріпак. Стандарт поширюється на насіння ріпаку, призначене для заготівлі та постачання для промислового переробляння;

2) насіння ріпаку, що заготовляють і постачають, залежно від масової частки ерукової кислоти та глюкозинолатів поділяють на три класи: вищий клас, І клас та II клас. Насіння ріпаку призначено: вищого класу - для харчових цілей; І класу - для харчових цілей у разі промислового переробляння; II класу - для технічних цілей;

3) вимоги до показників якості насіння ріпаку, що експортують, установлюють у договорі (контракті) між постачальником і покупцем.

11. Соєві боби:

1) ДСТУ 4964:2008 "Соя. Технічні умови" - національний стандарт на сою. Стандарт поширюється на насіння сої, призначене для використовування на продовольчі, кормові та технічні потреби і для експортування;

2) насіння сої, що формують для експортування, має бути у здоровому стані, не зараженим шкідниками, мати нормальний запах та колір. За іншими показниками якості насіння сої повинно відповідати вимогам, встановленим у договорі (контракті) між постачальником та іноземним покупцем.

12. Олія соняшникова:

1) ДСТУ 4492:2017 "Олія соняшникова. Технічні умови" - національний стандарт на олію соняшникову. Стандарт поширюється на соняшникову олію, яку виробляють пресуванням або екстрагуванням соняшникового насіння;

2) соняшникову олію залежно від технології (добування, переробляння) і показників якості поділяють на види, ґатунки та марки.

13. Шрот соняшниковий:

1) ДСТУ 4638:2006 "Шрот соняшниковий. Технічні умови" - національний стандарт на шрот соняшниковий. Стандарт поширюється на шрот соняшниковий, одержаний за схемою форпресування екстрагування з попередньо обробленого насіння соняшнику;

2) шрот соняшниковий призначено для кормових цілей безпосереднім уведенням у раціон тварин, з також для виробляння комбікормової продукції;

3) залежно від способу виробляння та показників якості і безпеки шрот соняшниковий поділяють на універсальний і високопротеїновий. Шроти виготовляють гранульованими, негранульованими і збагаченими "Л".

14. Під час визначення зіставності котирувальних цін на сировинні товари з умовами контрольованої операції ключові якісні характеристики котирувальних культур, як правило, узгоджуються з відповідними класами/характеристиками за ДСТУ (див. таблицю 3).