Відповідно до підпункту "а" підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України , затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 452, пункту 8 Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1780,

1. Внести зміни до Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин від коксових печей, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29 вересня 2009 року № 507, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2009 року за № 965/16981, виклавши їх у новій редакції, що додаються.

2. Управлінню державного екологічного та геологічного моніторингу (Халай В.В.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. У цих Технологічних нормативах терміни вживаються у таких значеннях:

доменний газ – супутній продукт при доменних процесах. Він частково використовується на коксохімічних підприємствах як паливо у суміші з висококалорійним газом для обігріву коксових печей та котельних установок;

існуюча установка – обладнання коксохімічного виробництва (коксові печі або інші установки), введення в експлуатацію якого відбулося до 01 грудня 2009 року або затвердження проектно-кошторисної документації та початок будівництва якого відбулися до 01 грудня 2009 року, а введення в експлуатацію відбулося до 01 січня 2012 року;

коксова батарея – агрегат для виробництва коксу, до якого входять розташовані у ряд камери коксування (коксові печі) із системою обігріву;

коксовий газ – газоподібний продукт коксування, який використовується як сировина для виробництва хімічних продуктів та як паливо для обігріву коксових печей та інших паливовикористовувальних установок на коксохімічних підприємствах;

нова установка – обладнання коксохімічного виробництва (коксові печі або інші установки), що введене в експлуатацію на основі проектно-кошторисної документації на спорудження, затвердженої в установленому порядку після 01 грудня 2009 року;

паливо котельне коксохімічне сумішне – рідке паливо, отримане на основі продуктів переробки кам’яновугільної смоли, ректифікації сирого бензолу та інших органічних речовин та відходів, яке призначене для спалювання в котельних установках та інших енергетичних установках.

2. Ці Технологічні нормативи встановлюють поточні та перспективні технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних установок, призначених для виробництва коксу, а саме: коксових печей, які обігріваються за рахунок спалювання коксового або доменного газу у суміші з висококалорійним газом, установок безпилової видачі коксу, його гасіння та сортування, пекококсових печей, устаткування для десульфуризації коксового газу з одержанням сірчаної кислоти за методом мокрого каталізу (електрофільтри, патронні фільтри тощо), котельних установок, які виробляють пару і використовують коксовий газ або паливо котельне коксохімічне сумішне.

3. Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини визначається як гранична масова концентрація викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря і ґрунтується на величинах об’єму газів, які приведені до нормальних умов:

якщо відхідні гази, то до температури 0 -оС (273,15 К), тиску 101,32 кПа (без поправок на вміст вологи чи кисню) – для установок безпилової видачі коксу (стаціонарна), коксосортування, установок сухого гасіння коксу, устаткування для десульфуризації коксового газу з одержанням сірчаної кислоти за методом мокрого каталізу (електрофільтри, патронні фільтри тощо);

якщо у відхідних газах присутні продукти згоряння (газоподібні продукти згоряння та суспендовані тверді частинки), то до температури 0 -оС (273,15 К), тиску 101,32 кПа, сухий газ – для коксових печей (у тому числі для коксових печей з котлоенергетичними установками) та пекококсових печей – 5 відсотків вмісту кисню у відхідних газах; для котельних установок під час спалювання коксового, доменного газів та рідкого сумішного коксохімічного палива – 3 відсотки вмісту кисню у відхідних газах.

4. Технологічний норматив допустимого викиду вимірюється в міліграмах на кубічний метр відхідних газів (мг/м-3).

5. Ці Технологічні нормативи стосуються стаціонарних сталих режимів роботи устаткування і не поширюються на пуско-зупинні режими.

6. Ці Технологічні нормативи поширюються на коксохімічні підприємства галузі чорної металургії (далі – підприємство).

1. Масові концентрації речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, не повинні перевищувати значень технологічних нормативів допустимих викидів існуючими установками, наведених у додатку до цих Технологічних нормативів.

З 01 січня 2021 року технологічні нормативи допустимих викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, не повинні перевищувати значень, викладених у пункті 1 розділу ІІІ цих Технологічних нормативів.

2. Масові концентрації діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки не повинні перевищувати таких значень технологічних нормативів допустимих викидів існуючими установками:

для коксових печей, котельних установок при використанні як паливо коксового газу – 500 мг/м-3;

для коксових печей при використанні як паливо доменного газу – 250 мг/м-3;

для пекококсових печей – 400 мг/м-3;

для котельних установок потужністю менше 50 МВт при використанні палива котельного коксохімічного сумішного – 500 мг/м-3;

для устаткування для десульфуризації коксового газу з одержанням сірчаної кислоти за методом мокрого каталізу (електрофільтри, патронні фільтри тощо) – 2500 мг/м-3.

У разі спалювання коксового газу, неочищеного від сірководню, поточні технологічні нормативи допустимого викиду діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки встановлюються на рівні 2500 мг/м-3.

З 01 січня 2015 року технологічні нормативи допустимих викидів діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки не повинні перевищувати значень, наведених у пункті 2 розділу ІІІ цих Технологічних нормативів.

3. Масові концентрації оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту не повинні перевищувати таких значень технологічних нормативів допустимих викидів існуючими установками:

для коксових печей при використанні як паливо коксового газу – 750 мг/м-3, при використанні як паливо доменного газу – 400 мг/м-3;

для пекококсових печей – 600 мг/м-3;

для котельних установок потужністю менше 50 МВт при використанні палива котельного коксохімічного сумішного – 1200 мг/м-3;

для котельних установок при використанні як паливо коксового газу – 500 мг/м-3.

З 01 січня 2021 року технологічні нормативи допустимих викидів оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту не повинні перевищувати значень, наведених у пункті 3 розділу ІІІ цих Технологічних нормативів.

4. Масові концентрації оксиду вуглецю не повинні перевищувати таких значень технологічних нормативів допустимих викидів існуючими установками:

для коксових печей при використанні як паливо коксового газу – 850 мг/м-3, при використанні як паливо доменного газу – 6500 мг/м-3;

для пекококсових печей – 500 мг/м-3;

для котельних установок потужністю менше 50 МВт – 250 мг/м-3, потужністю більше 50 МВт – 300 мг/м-3;

для установок сухого гасіння коксу (вентвикиди) – 1500 мг/м-3;