1.1. Це Положення розроблено згідно з вимогами Конституції України, Законів України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про правовий режим воєнного стану", "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", нормативно-правових актів Національного банку України.

1.2. Система масових електронних платежів Національного банку України належить до системно важливих платіжних систем України. Забезпечення діяльності Національної системи масових електронних платежів (далі - НСМЕП) є одним з пріоритетних завдань Національного банку України в особливий період.

1.3. Терміни та поняття, що вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значенні, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України з питань функціонування банківської системи України в умовах особливого періоду, інформаційних систем та НСМЕП.

2.1. Загальне управління роботою НСМЕП в особливий період здійснює Рада НСМЕП, а оперативне керування - Головний процесинговий центр (далі - ГПЦ), які діють згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України щодо функціонування НСМЕП. Їх вказівки та розпорядження є обов'язковими до виконання всіма учасниками системи. Національний банк України може прийняти рішення взяти керування роботою НСМЕП безпосередньо на себе.

2.2. Рада НСМЕП у своїй роботі керується законодавством України, у тому числі нормативними документами НСМЕП, та приймає свої рішення відповідно до обставин, що складаються в країні.

2.3. В особливий період Рада НСМЕП має право:

змінювати регламент роботи НСМЕП (включаючи терміни актуальності стоп-листів);

тимчасово припиняти роботу банків у міжбанківському режимі;

переносити терміни міжбанківських взаєморозрахунків за клірингом;

зупиняти роботу НСМЕП за окремими платіжними інструментами та виконання окремих функцій системи.

3.1. З моменту оголошення рішення про мобілізацію чи введення воєнного стану згідно із законодавством України ГПЦ забезпечує готовність резервного ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області та взаємодію з банками-учасниками, для чого:

збільшуються ліміти платежів з рахунку завантаження, зменшуються ліміти завантаження модулів безпеки (поступовий перехід до тимчасової схеми зменшення ризиків);

тимчасово учасники переводяться в автономний режим роботи;

разом з фахівцями Харківського регіонального процесингового центру Національного банку України (далі - Харківський РПЦ) проводить інсталяцію останньої версії програмного забезпечення ГПЦ та центру генерування ключової інформації в Харківському РПЦ (у цьому разі резервний ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області повинен використати модулі безпеки основного ГПЦ або мати номер модулів безпеки ГПЦ);

уточнює можливі варіанти резервних каналів зв'язку з банками-учасниками через інших провайдерів;

передає Харківському РПЦ усю потрібну інформацію на випадок телекомунікаційної перекомутації автоматизованої карткової системи (далі - АКС) банків-учасників.

4.1. На час відновлення роботи ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області усі банки-учасники переводяться в автономний режим роботи.

4.2. За умови наявності та працездатності технічних засобів та комп'ютерної мережі відновлення роботи програмно-технічного комплексу ГПЦ здійснюється протягом однієї доби.

4.3. Відновлення роботи сервера авторизації ГПЦ проводиться в такій послідовності:

відновлення роботи програмно-технічного забезпечення (використовуючи "холодний резерв");

підключення до мережі та встановлення зв'язку з сервером бази даних, Харківським РПЦ та АКС банків (з використанням тієї самої схеми регіональної підлеглості, що і до відновлення), що обслуговуються згідно з договорами.

4.4. Відновлення роботи сервера баз даних проводиться в такій послідовності:

відновлення роботи програмно-технічного забезпечення (використовуючи "холодний резерв" та інформацію з носіїв пошкодженого сервера);

підключення до локальної мережі та встановлення зв'язку з сервером авторизації.

У разі втрати інформації з бази даних її відновлення проводиться з резервних носіїв інформації (магнітооптичних дисків або магнітних стрічок), отриманих шляхом "холодного" та щоденного "гарячого" резервування бази даних.

4.5. Резервний ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області починає розрахунок клірингових позицій з дати та часу припинення обслуговування банків-учасників в міжбанківському режимі. Клірингові розрахунки за період від попереднього клірингу, що відбувся, до початку виконання функцій ГПЦ виконує резервний ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області за технологією, прийнятою Радою НСМЕП;

розрахунковий банк отримує всю інформацію про клірингові розрахунки від резервного ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області. Можливе передавання клірингової інформації засобами електронної пошти Національного банку України;

центр управління ключовою інформацією розгортається в Управлінні Національного банку України в Харківській області;

для забезпечення роботи резервного ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області та центру управління ключовою інформацією від ГПЦ та Департаменту інформатизації Національного банку України можуть бути відряджені відповідні фахівці.

5.1. З моменту оголошення рішення про мобілізацію чи введення воєнного стану Харківський РПЦ проводить підготовчі роботи для забезпечення можливої роботи резервного ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області, можливого припинення своєї роботи та взаємодії з банками-учасниками, для чого:

разом з фахівцями ГПЦ проводить інсталяцію останньої версії програмного забезпечення ГПЦ та центру генерування ключової інформації у Харківському РПЦ;

уточнює можливі варіанти резервних каналів зв'язку з банками-учасниками через інших провайдерів;

передає ГПЦ усю потрібну інформацію на випадок телекомунікаційної перекомутації АКС банків - учасників НСМЕП свого регіону.

6.1. За умови наявності та працездатності технічних засобів та комп'ютерної мережі відновлення роботи програмно-технічного комплексу Харківського РПЦ здійснюється протягом однієї доби.