Відповідно до пунктів 3, 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5), що додаються.

2. Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (Вишневський Ю.) вжити заходів для забезпечення реалізації цього наказу.

3. Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України (Олійник О.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Гайченка А.

1. У розділі IX:

1) пункти 3, 4 викласти в такій редакції:

"3. Виконання рішення про відібрання дитини здійснюється за обов’язковою участю стягувача, представників органів опіки та піклування. Якщо стягувач письмово повідомив державного виконавця про неможливість взяття участі у виконавчих діях у визначену державним виконавцем дату, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій у порядку, визначеному статтею 32 Закону.

4. Під час вчинення виконавчих дій про відібрання дитини державний виконавець за потреби:

отримує з реєстрів, баз даних та інших інформаційних систем державних органів, банків або інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг інформацію про боржника, його майно, доходи та кошти;

надсилає запит до уповноваженого органу Державної прикордонної служби України на отримання інформації про перетинання боржником, дитиною державного кордону України у зв’язку з виїздом за межі України за період з дати набрання рішенням законної сили;

звертається до Державної міграційної служби України або до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради (органу реєстрації) із запитом про надання інформації про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини та/або боржника;

отримує інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо наявності у боржника статусу внутрішньо переміщеної особи та дані про останнє зареєстроване та фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи на дату звернення та її номер телефону (за наявності);

одержує пояснення та іншу інформацію від родичів, сусідів та знайомих боржника з метою встановлення можливого місця перебування боржника та дитини;

надсилає запит до закладу освіти, в якому навчалась дитина, з метою встановлення можливого місця перебування/навчання дитини;

звертається до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов’язань за рішенням;

звертається до суду з поданням про розшук боржника, дитини;

звертається до суду про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина;

надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;

звертається до суду з поданням відповідно до статті 437 Цивільного процесуального кодексу України щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

здійснює заходи щодо притягнення винних осіб до відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог Закону.";

2) пункт 7 доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"У разі якщо боржник не виконує рішення у зв’язку з відмовою дитини контактувати зі стягувачем, державний виконавець в установленому порядку залучає представників органів опіки та піклування, експерта або спеціаліста (психолога) для виявлення та/або підтвердження причин такої відмови.

У разі якщо рішення неможливо виконати у зв’язку з виїздом за межі України боржника та/або дитини, стягувача, державний виконавець письмово роз’яснює сторонам право звернутися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення, про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.".

2. Доповнити Інструкцію новим розділом такого змісту:

1. Державний виконавець перед відкриттям виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення про повернення дитини в державу постійного проживання зобов’язаний перевірити виконавчий документ щодо його відповідності частинам першій та другій статті 4 Закону.

2. У разі якщо резолютивною частиною рішення, викладеною у виконавчому документі про повернення дитини в державу постійного проживання, зобов’язано боржника особисто повернути дитину в державу постійного проживання, державний виконавець здійснює примусове виконання такого рішення у порядку, визначеному статтею 63 Закону.

У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зазначає:

про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону;

строк, в який боржник зобов’язаний особисто повернути дитину в державу постійного проживання, а у разі якщо такий строк не визначений рішенням - необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів;

про обов’язок сторін виконавчого провадження письмово повідомити про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин.

Перевірка виконання рішення боржником здійснюється державним виконавцем шляхом надсилання запитів:

до уповноваженого органу Державної прикордонної служби України на отримання інформації про перетинання боржником, дитиною державного кордону України у зв’язку з виїздом за межі України - за період з дня набрання рішенням законної сили;

стягувачу щодо самостійного виконання рішення боржником.

У разі якщо уповноважений орган Державної прикордонної служби України повідомив про перетинання боржником, дитиною державного кордону України у зв’язку з виїздом за межі України, а стягувач повідомив про виконання рішення боржником - державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону.

У разі якщо боржником та стягувачем письмово повідомлено про виконання рішення шляхом передання дитини стягувачу для повернення її в державу постійного проживання, - державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону.

У разі якщо боржником письмово повідомлено державного виконавця з наданням підтвердних документів та/або їх копій про невиконання рішення у зв’язку з недостатністю встановленого строку для здійснення необхідних заходів щодо повернення дитини в державу постійного проживання (виготовлення документів, необхідних для виїзду з України та/або в’їзду до іноземної держави; купівля проїзних документів, хвороба боржника або дитини; застосування до боржника обмеження права виїзду з України тощо), державний виконавець може відкласти проведення виконавчих дій у порядку, визначеному статтею 32 Закону.

У разі якщо уповноважений орган Державної прикордонної служби України повідомив, що боржник та/або дитина не перетинали державний кордон України і стягувач повідомив про невиконання рішення боржником, державний виконавець організовує подальше примусове виконання такого рішення відповідно до Закону та цієї Інструкції.

Під час вчинення виконавчих дій державний виконавець за потреби:

отримує з реєстрів, баз даних та інших інформаційних систем державних органів, банків або інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг інформацію про боржника, його майно, доходи та кошти;

звертається до Державної міграційної служби України або до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради (органу реєстрації) із запитом про надання інформації про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини та/або боржника;

отримує інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо наявності у боржника статусу внутрішньо переміщеної особи та дані про останнє зареєстроване та фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи на дату звернення та її номер телефону (за наявності);

одержує пояснення та іншу інформацію від родичів, сусідів та знайомих боржника з метою встановлення можливого місця перебування боржника та дитини;

надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;

за заявою сторін звертається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення;

здійснює заходи щодо притягнення винних осіб до відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог Закону.

У разі якщо в результаті здійснення державним виконавцем заходів не встановлено місце перебування боржника, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про його розшук.