На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. N 648 "Про затвердження Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги"

1. Затвердити Інструкцію про загальні вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги (додається).

2. Управлінню земель несільськогосподарського призначення (Хвесик М.А.) та Юридичному управлінню (Кальніченко А.Г.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Республіканському комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням земельних ресурсів з дня реєстрації цього наказу в Мін'юсті забезпечити складання технічних паспортів на земельні ділянки, які виставляються на земельні торги, відповідно до цієї Інструкції.

4. Управлінню земель несільськогосподарського призначення (Хвесик М.А.), управлінню землеустрою та автоматизації землевпорядних робіт (Кривов В.М.), управлінню державного контролю за використанням і охороною земель та державної землевпорядної експертизи (Нечипоренко О.М.) забезпечити контроль за додержанням вимог цієї Інструкції.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Радченка К.Г.

1.1. Технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги (далі - технічний паспорт) передбачений Земельним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року N 648 "Про затвердження Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги".

1.2. Інструкція про загальні вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги (далі - Інструкція), визначає порядок збирання інформації та заповнення технічного паспорта земельної ділянки, призначеної для продажу під забудову, яка виставляється на земельні торги (аукціон, конкурс).

2.1. Технічний паспорт складається місцевим державним органом земельних ресурсів на замовлення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, уповноваженого приймати рішення про відчуження відповідних земель.

2.2. Інформація для складання технічного паспорта збирається виконавцем з документованих державних, відомчих та інших джерел інформації, а саме з:

даних державного земельного кадастру;

матеріалів землевпорядної і містобудівної документації;

інженерно-геологічних, санітарно-гігієнічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і вишукувань;

даних державного реєстру земель;

звіту про експертну грошову оцінку;

заяви власника земельної ділянки про умови продажу та встановлену стартову ціну земельної ділянки;

інших документів, що існують на земельну ділянку.

Необхідні відомості для технічного паспорта можуть бути одержані шляхом проведення додаткових спеціальних обстежень і вишукувань спеціалізованими організаціями й установами, які мають на це право. Замовником таких робіт, за погодженням з продавцем, є відповідний місцевий орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, працівник якого складає технічний паспорт земельної ділянки.

Виконавець технічного паспорта організовує підготовку експертного висновку про особливості використання земельної ділянки, що продається, на якій розташовані об'єкти культурної спадщини, природно-заповідного фонду, оздоровчого та рекреаційного призначення.

2.3. Бланк технічного паспорта заповнюється кульковою ручкою або на комп'ютері без виправлень та підчисток. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться в технічний паспорт, а також унесення додаткових записів після його затвердження.

2.4. При складанні технічного паспорта на титульному аркуші зазначаються:

кадастровий номер земельної ділянки, який присвоюється при формуванні земельної ділянки. При визначенні кадастрових номерів земельних ділянок необхідно користуватися нормативними актами Держкомзему України щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру. Кадастровий номер земельної ділянки заноситься у відповідну графу титульного аркуша технічного паспорта;

назва населеного пункту, району, де розташована земельна ділянка;

рік складання технічного паспорта.

2.4.1. У розділі відомостей про розмір земельної ділянки вказується:

у першому пункті - площа земельної ділянки в гектарах або квадратних метрах (непотрібне закреслюється), яка записується відповідно до вказаної у кадастровому плані земельної ділянки (кадастровий план додається);

у другому пункті - дані про конфігурацію та довжину сторін земельної ділянки, рельєф місцевості, описуються межі земельної ділянки, указані в акті погодження суміжних меж.

У разі наявності на земельній ділянці обтяжень та обмежень щодо використання землі, їх межі визначаються на кадастровому плані земельної ділянки і в технічному паспорті проводиться їх опис, а у разі їх відсутності - засвідчується цей факт.

Кадастровий план земельної ділянки, що додається до технічного паспорта і входить до складу проекту відведення земельної ділянки або звіту про інвентаризацію земельної ділянки, повинен бути розроблений в масштабі: 1:500 - у межах населених пунктів і 1:2000 - за межами населених пунктів.

На кадастровому плані земельної ділянки наносяться:

геодезичні дані (номери кутів повороту меж землекористувань, міри ліній);

опис меж суміжних землеволодінь і землекористувань;

у разі їх наявності споруди та житлові і нежитлові будівлі з позначенням їх поверховості та призначення;

наземні та підземні трубопроводи, лінії електропередач, очисні споруди тощо;

дороги і споруди;

елементи гідрографічної сітки;

земельні угіддя;

рельєф місцевості;

межі наявних санітарних, протипожежних, історико-культурних та інших зон, де обмежується господарська діяльність, обтяжень та обмежень на використання земельної ділянки.

2.4.2. У розділі відомостей про місце розташування земельної ділянки відображаються:

2.4.2.1. У першому пункті подаються дані про розташування земельної ділянки щодо населеного пункту, а саме:

а) відстань у кілометрах від межі населеного пункту та від його центру, яка визначена в матеріалах грошової оцінки земель. У разі відсутності цих матеріалів відстань установлюється шляхом вимірювань за наявними планово-картографічними матеріалами найкоротшим автомобільним шляхом. Відстань указується до найближчого населеного пункту, що входить у проект формування території відповідної ради;