З метою забезпечення виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві" і державної підтримки селекції в конярстві

1. Затвердити Правила випробувань племінних коней рисистих, верхових і ваговозних порід на іподромах України (далі - Правила), що додаються.

2. Правила випробувань племінних і спортивних коней на іподромах, затверджені секцією тваринництва науково-технічної ради Мінсільгосппроду України 21 грудня 1994 року, протокол N 6, вважати такими, що не застосовуються.

3. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (Мельник Ю.Ф.), Корпорації "Конярство України" (Горошко І.П., за згодою) забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та видати Правила, зазначені в пункті 1.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

1.1. Ці Правила розроблені відповідно до Закону України "Про племінну справу у тваринництві" та Положення про присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві (далі - Положення), затвердженого наказом Мінагрополітики та УААН від 17.07.2001 N 215/66 (держреєстрація в Мін'юсті України 20.08.2001 за N 721/5912).

Правила є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами племінної справи у тваринництві, що задіяні у випробуваннях.

Результати випробувань, проведених з порушеннями Правил, офіційними не визнаються і в каталогах та інших племінних документах не реєструються.

1.2. Випробування племінних коней проводять з метою виявлення їх робочої продуктивності, основними показниками якої для коней швидкоалюрних порід є жвавість, кількість виграних перших місць, виграш традиційних призів, сума виграшу; для коней ваговозних порід - комплексна оцінка за результатами змагань з триборства.

Робоча продуктивність виявляється через участь коней в системі розіграшу різних призів.

Результати випробувань використовуються в селекційно-племінній роботі.

1.3. До випробувань допускаються племінні коні, що мають паспорт коня.

1.4. Спеціалізованими підприємствами для проведення випробувань коней є іподроми.

Для проведення офіційних випробувань племінних коней іподром повинен пройти атестацію у порядку, передбаченому Положенням.

Крім випробувань, іподроми проводять міжнародні, Всеукраїнські кінноспортивні змагання, інші види випробувань коней, у тому числі в російських трійках, парних запряжках, а також чемпіонати, виводки та інші заходи.

1.5. До випробувань племінних коней допускаються особи, які пройшли атестацію і мають відповідне свідоцтво, видане згідно з вимогами чинного законодавства України.

1.6. Забезпечення охорони праці обслуговуючого персоналу, задіяного у випробуваннях племінних коней, а також наїзників, жокеїв, любителів здійснюється у відповідності до галузевої інструкції з охорони праці в конярстві.

1.7. Адміністрація іподромів сприяє підвищенню майстерності тренперсоналу, постійно проводить виховну роботу серед наїзників, жокеїв, прищеплює їм почуття професійної гордості, відповідальності за дотримання всіх установлених вимог і Правил з випробувань коней та за збереження коней; систематично розглядає разом із суддівською колегією результати випробувань коней і приймає відповідні рішення про заохочення або стягнення.

1.8. Лікування коней, в тому числі будь-якими фізіотерапевтичними методами, дозволяється тільки за призначенням ветлікаря іподрому. Категорично забороняється застосовувати допінг.

1.9. Дотримання Правил під час проведення змагань забезпечується адміністрацією іподрому і суддівською колегією. Право роз'яснення питань із застосування Правил належить Мінагрополітики України.

1.10. Членам суддівської колегії, працівникам тренвідділень, персоналу з обслуговування випробувань, керівникам і спеціалістам іподрому забороняється грати в кінноспортивну лотерею (тоталізатор).

1.11. Формування команд, які офіційно представляють Україну на міжнародних змаганнях, здійснюється Міністерством аграрної політики України.

Склад учасників команд погоджується з коневласниками та іподромами.

2.1. Коней на іподромах тренують і випробовують на спеціально обладнаних бігових або скакових доріжках, що мають, як правило, еліптичну форму. Бігові доріжки повинні мати віражі 3-11 градусів. Скакові доріжки можуть бути різної конфігурації з радіусом повороту не менше 100 метрів.

2.2. Доріжки розмічають стовпами, які розміщені на внутрішній бровці, мають призначення стартів на різні дистанції та позначають окремі ділянки дистанції, проходження яких фіксується під час випробувань.

2.3. Довжина доріжок має бути не менше: бігової - 800 м, скакової - 1600 м; ширина - 15 м. Фінішна пряма на скаковій доріжці не повинна бути коротше ніж 400 м.

На початку кожного сезону випробувань, а також після кожного ремонту та проведення інших заходів, які могли бути причиною зміни довжини кола, наказом по іподрому призначається спеціальна комісія, яка проводить вимірювання загальної довжини і окремих дистанцій доріжок.

Вимірювання доріжок здійснюється металевою стрічкою або спеціальними приладами на відстані 75 см від внутрішньої бровки доріжки. Результати вимірювань оформляються актом, який затверджує директор іподрому.

2.4. Адміністрація іподрому постійно слідкує за належним станом доріжок, проведенням регулярних поливок, розрівнювання і розгладжування верхнього шару.

3.1. Комплектація іподромів кіньми здійснюється на договорній основі між коневласником і іподромом.

3.2. Коневласник, що привіз коней для випробувань на іподромі, повинен подати до ветеринарної служби іподрому ветеринарне свідоцтво, яке підтверджує благополуччя зазначених тварин та місць, звідки вони вивезені, за інфекційними захворюваннями згідно з ветеринарним законодавством України, а до виробничого відділу - на кожного коня - паспорт коня, картку обліку випробувань, якщо кінь раніше проходив випробування.

3.3. На іподромах випробовуються племінні коні верхових і рисистих порід, починаючи з дворічного віку, ваговозних - з чотирирічного (вік коней вираховується з 1 січня року народження).

Дворічних коней починають випробовувати з 1 травня.

До участі у випробуваннях не допускаються жеребні і підсисні кобили, а також коні, які сліпі на одне чи обидва ока.

3.4. Дозволяється випробовувати: рисистих кобил у віці до 5 років, жеребців - до 10 років включно; чистокровних верхових кобил - до 4 років, жеребців - до 8 років; жеребців і кобил ваговозних порід - до 8 років.

У стипль-чезах коні можуть випробовуватись з 4 до 12 років.

3.5. Протягом трьох днів, після прибуття коней на іподром, комісія у складі ветлікаря, зоотехніка, наїзника іподрому і представника коневласника оглядає кожного коня і засвідчує його ідентичність з поданими документами. Акт про приймання коней складається не пізніше 15-денного терміну.

3.6. При відправці коня з іподрому виробничий відділ іподрому видає коневласнику картку обліку випробувань, а також паспорт коня, що надійшли з конем; ветеринарна служба - ветеринарне свідоцтво.

4.1. Системи випробувань. Групи коней

4.1.1. Для участі у випробуваннях дворічні коні, які тільки-но прибули на іподром, повинні пройти кваліфікацію: показати у кваліфікаційному заїзді або на контрольній роботі жвавість, не нижчу за стандартну (пункт 4.1.2).

Коні, що двічі поспіль були дискваліфіковані за проскачку, зайві збої, неправильний хід, жвавість, нижчу за стандартну, або мали перерву у виступах більше двох місяців, повинні пройти кваліфікацію (можливо на контрольній роботі) і записуватись на черговий виступ під нульовим номером - "0" (без права гри на цих коней в тоталізатор).

Результати кваліфікаційних заїздів реєструються суддівською колегією в порядку, установленому пунктами 4.17.2, 4.17.6. За участь у кваліфікаційних заїздах призові суми не нараховуються.

Результати контрольних робіт вивішуються в залі для відвідувачів іподрому і публікуються в програмах випробувань.

4.1.2. Стандарт жвавості установлюється виробничим відділом на кожному іподромі, для всіх вікових груп, за породами і сезонами.

Вимоги стандарту жвавості публікуються в програмах випробувань.

За несприятливих погодних умов під час випробувань стандарт жвавості може бути змінений суддівською колегією.

4.1.3. Коні рисистих порід випробовуються у своїй віковій групі. Залежно від кількості коней, поданих для участі у випробуваннях, вони рангуються за сумою виграшу від мінімальної до максимальної згідно з додатком 1 (без урахування виграшних сум від платного запису, спонсорських коштів і надбавок коням орловської породи), розподіляються на заїзди з дотриманням послідовності місць, які вони посіли в ранжирі. Кількість заїздів визначається виходячи з технічних можливостей іподрому і забезпечення видовищності заїздів.

4.1.4. Як виняток, виробничий відділ іподрому може дозволити випробування видатних коней віком 2 і 3 роки відповідно з 3- і 4-річними конями починаючи з 1 червня.

З 1 червня трирічних коней дозволяється випробовувати з кіньми старшого віку в гандикапах, а чотирирічних - з кіньми старшого віку.

При спільних випробуваннях коней різного віку вартість призів визначається за вартістю призів для коней старшого віку.

4.1.5. Коней орловської рисистої породи дозволяється залучати до участі у розіграші відкритих призів з конями інших рисистих порід рівного класу жвавості без урахування суми виграшу.

При записі до участі у розіграші призів коней стандартбредної породи, що народжені за кордоном і не проходили випробувань, до картки обліку випробувань вноситься умовна сума виграшу в гривнях, що дорівнює подвійній мінімальній вартості призу для дворічних коней.

При надходженні на іподром рисаків, які раніше проходили випробування на інших іподромах, запис їх на участь у розіграші призів проводиться згідно з сумою виграшу.

4.2. Вартість призів

4.2.1. Кожний приз, що розігрується, має вартість, виражену в балах і гривнях, яка визначається іподромом, виходячи з призового фонду. Кошти, які надходять від платного запису коней на участь у розіграші призів та спонсорських внесків, спрямовуються на збільшення призового фонду.

Гарантоване спонсорство традиційних призів протягом 5 років сумою, що перевищує призовий фонд іподрому (на кожний конкретний приз), дає право, за бажанням спонсора (юридичної особи), додати до назви призу найменування спонсора.

Грошові кошти від платного запису коней на участь у розиграші призів або від спонсорських надходжень додаються до призової суми заїзду і розподіляються згідно з пунктом 4.2.4.

4.2.2. Вартість призів визначається таким чином:

- за 100% приймається сума призу, в розіграші якого беруть участь дворічні коні, що не мали виграшу. Вартість кожного наступного заїзду дворічних коней із сумою виграшу, що зростає, збільшується на 10% від попереднього;

- для трирічних коней мінімальна вартість призу збільшується на 30%, для чотирирічних коней - на 60%, для коней старшого віку - на 80% від вартості призу для дворічних коней, що не мають виграшу.

Для коней орловської рисистої породи, що випробовуються у відкритих заїздах, установлюються надбавки до суми виграшу 50%.

Вартість призів установлюється для коней різного віку залежно від сум їх виграшу згідно з додатком 1.

4.2.3. При участі у заїзді (крім розіграшу традиційних і міжнародних призів) 8-11 коней основна вартість призу підвищується на 40%, 12 і більше коней - на 60%.

4.2.4. Призові суми і кількість платних місць визначається за кількістю коней, що фактично беруть участь у заїзді (у відсотках від основної призової суми):

- за участю 7 і менше коней:

1-е місце - 60,

2-е місце - 30,

3-є місце - 10;

- за участю 8-11 коней:

1-е місце - 60,

2-е місце - 40,

3-є місце - 30,

4-е місце - 10;

- за участю 12 і більше коней:

1-е місце - 60,

2-е місце - 40,

3-є місце - 30,

4-е місце - 20,

5-е місце - 10.

Призові суми при розіграші всіх традиційних призів розподіляються таким чином (у відсотках):

- за участю до 8 коней - 4 платних місця:

1-е місце - 50,

2-е місце - 25,

3-є місце - 15,

4-е місце - 10;

- за участю 8 коней і більше - 5 платних місць:

1-е місце - 50,

2-е місце - 25,

3-є місце - 15,

4-е місце - 6,

5-е місце - 4.

Призові суми при розіграші іменних призів розподіляються як при розіграші звичайних.

4.3. План і норми виступів

4.3.1. Виробничий відділ іподрому складає план випробувань коней на кожний місяць і доводить його до тренвідділень не пізніше ніж за 10 днів до початку місяця.

4.3.2. Норми виступів рисистих коней:

Для кращих коней норми виступів установлюють індивідуально.

Участь у заїздах на дистанцію 2400 м рахується за 1,5 виступи, в обох гітах 2-гітового призу та на дист. 3200 м - за 2 виступи, в трьох гітах 3-гітового призу і на дист. 4800 м - за 3 виступи.

4.3.3. Для коней будь-якого віку дозволяється участь у розіграші не більше як одного призу на день.

4.3.4. Кількість закритих (за породою) призів для коней орловської рисистої породи повинна бути не менше 30% від усієї кількості призів.

4.3.5. Кількість коней у заїздах повинна бути не менше п'яти на Київському іподромі і не менше чотирьох на інших іподромах.

4.4. Класифікація призів

4.4.1. Призи розподіляються на групові, традиційні, іменні, обмежувальні, міжнародні та любительські.

4.4.2. Групові призи розігруються за породами коней з урахуванням їх віку і суми виграшу.

4.4.3. Традиційні призи мають найбільше значення для селекції і розігруються щорічно для коней певних порід і віку у встановлені календарні строки з дотриманням умов, визначених у додатку 2.

Розіграш традиційних призів для коней рисистих порід є відкритим для участі коней орловської рисистої породи.

Традиційні призи поділяються на призи національного та місцевого значення. Призи національного значення для рисистих коней розігруються на Київському іподромі.

4.4.4. Коней, що намічені для участі в розіграші основних традиційних призів (Барса, Великий чотирирічний (Дербі)), попередньо оглядає експертна комісія, створена іподромом, якій надається право встановлювати вимоги до класу жвавості, пожиттєвого виграшу коней, їх відповідності типу породи.

До складу експертної комісії не можуть входити коневласники, інші зацікавлені особи.

4.4.5. Обмежувальними вважають такі призи, участь коней у розіграші яких регламентується будь-якими умовами: породою, статтю, місцем народження, рівнем робочої продуктивності.

4.4.6. Міжнародні призи розігруються за участю коней України та інших держав, у кожному разі - за спеціально визначеними організаторами призу умовами.

4.4.7. Іменні призи розігруються на честь будь-якої події, знаменної дати, підприємства, організації, особи, ювілею тощо.

4.4.8. Любительські призи розігруються тільки за участю їздеців-любителів, а також конюхів, інших працівників іподрому, які не є професійними наїзниками.

4.4.9. Не пізніше 1 грудня попереднього року іподроми подають до Мінагрополітики України на затвердження річний календарний розклад розіграшу традиційних призів.

Календарний розклад публікується в чергових програмах випробувань.

4.4.10. Коні орловської рисистої породи, що народжені за кордоном і належать українським коневласникам, можуть брати участь у розіграші всіх традиційних призів без будь-яких обмежень.

4.4.11. Коні інших рисистих порід, що народжені за кордоном, можуть брати участь у розіграші традиційних призів, якщо вони належать українським коневласникам і знаходяться на іподромах України не менше 1 року до дати розіграшу того чи іншого призу.

4.4.12. Традиційні призи мають однакову назву на всіх іподромах України.

Призи, що обов'язкові до розіграшу на всіх іподромах України:

- для орловської рисистої породи - Вітра, Великий трирічний орловський, Осінній орловський, пам'яті професора П.М. Кулешова, Барса, Отклика, Диканьки, Піона, пам'яті графа Орлова, Дібрівського кінного заводу;

- для рисистих порід - Ідеала, Великий трирічний відкритий, Будущності, Осінній відкритий, пам'яті професора В.О.Вітта, Великий чотирирічний (Дербі), Гільдійця, Великий відкритий приз для кобил, Міністерства аграрної політики України, Еліти, України, на честь Дня Незалежності.

4.4.13. Приз Великий всеукраїнський чотирирічний розігрується на Київському іподромі.

Аналогічні призи на інших іподромах називаються Великий чотирирічний одеський та Великий чотирирічний харківський.

4.5. Двогітові призи

4.5.1. При розіграші двогітових призів участь у другому гіті не обов'язкова.

Переможець і призери визначаються за кращою жвавістю в будь-якому правильно здійсненому гіті.

Другий гіт відбувається за умови участі в ньому не менше двох учасників. Результат гіту враховується в звичайному порядку.

4.6. Розіграш призів з півфіналами

4.6.1. При розіграші призу з півфіналами у фінальний заїзд допускається заздалегідь обумовлена комісією із запису (пункт 4.11.1) кількість коней, які показали найкращу жвавість у півфінальних заїздах.

Якщо під час проведення другого чи третього півфінального заїзду різко змінилися погодні умови, до фінального заїзду допускаються призери напівфінальних заїздів.

Визначення номерів на старті у фіналі проводиться жеребкуванням за 1 годину до початку змагання.

4.6.2. Півфінальних заїздів може бути два і більше, залежно від кількості заявлених на приз коней.

4.7. Тригітові призи

4.7.1. При розіграші тригітових призів участь у двох перших гітах обов'язкова, у третьому - не обов'язкова. Переможець і призери визначаються за найменшою сумою зайнятих місць в двох будь-яких правильно зроблених гітах, при обов'язковому зайнятті в одному з них першого місця. За умови однакової суми місць у кількох коней перевага віддається коню, який має найменшу суму жвавостей в тих гітах, які враховуються для визначення суми місць.

Третій гіт може відбуватися за умови участі в ньому не менше двох учасників.

4.7.2. Наїзник, який з'їхав в одному з перших гітів без поважної причини, позбавляється права на подальшу участь в розіграші призу.

4.8. Гандикапування рисистих коней

4.8.1. Окремі іменні призи розігруються в гандикапах, які проводяться з метою зрівнювання шансів коней різного віку або таких, що мають різну суму виграшу, а також для підвищення спортивного інтересу до випробувань.

4.8.2. Коні рисистих порід гандикапуються дистанцією.

Гандикапи за відстанню проводяться для рисистих коней з трирічного віку на різні дистанції - від 1600 м і більше, залежно від довжини та інших особливостей доріжки.

4.8.3. При випробуванні в гандикапах на лінію старту основної дистанції становлять коней молодшого віку, з найменшою сумою виграшу. Решту коней розміщують за ними виходячи з умов гандикапу. Лінії старту для коней різних груп установлюють з інтервалами 20 м один від одного.

4.8.4. Види гандикапів:

а) за віком - у них беруть участь коні 3 років і старше. Коні 3 років беруть старт з основної дистанції, коні 4 років дають фору 20 м, коні старшого віку - 40 м;

б) за сумою виграшу - такі гандикапи розігруються для коней одного віку. Критерієм гандикапування є сума виграшу, на базі якої визначається дистанція для кожного коня.

4.8.5. Розмір фори у всіх гандикапах не повинен перевищувати: для коней 3 років - 60 м, 4 років і старшого віку - 80 м.

4.8.6. Для запобігання аварійним ситуаціям гандикапер повинен слідкувати, щоб у кожній клітці було не більше чотирьох коней.

4.9. Установлення рекордів

4.9.1. Рекорди реєструються суддівською колегією згідно з пунктами 4.17.1-4.17.3 при випробуваннях у качалках на дистанції 1600, 2400, 3200 і 4800 м; при випробуваннях риссю під сідлом - на дистанції 1600 і 2400 м.

4.9.2. Рекорди при випробуваннях коней в качалках реєструються окремо за орловською, російською і стандартбредною породами; за статтю і віком коней; за видом випробувань - досягнуті у розіграші призу та їзді на свідоцтво жвавості.

4.9.3. Рекорди при випробуванні коней риссю під сідлом реєструють окремо за статтю і віком коней, без розподілу за породами.

4.9.4. Рекорди, досягнуті в їзді на свідоцтво жвавості, реєструють, якщо вони перевершують відповідні рекорди, показані при розіграші призів.

4.9.5. Рекорди, досягнуті при розіграші призів, для жеребців російської рисистої і стандартбредної порід реєструються тільки, якщо вони встановлені на першому місці.

Рекорди орловських рисаків, показані в спільних випробуваннях з кіньми інших порід, рекорди кобил, показані при спільних випробуваннях з жеребцями, а також коней молодшого віку з кіньми старшого віку реєструються не тільки на першому, а й на будь-якому місці. При реєстрації таких рекордів римською цифрою в дужках позначають місце, на якому показана рекордна жвавість.

4.9.6. На іподромах України реєструють всеукраїнські рекорди і рекорди місцевого значення.

З числа рекордів виділяють абсолютні рекорди порід, що розводяться і реєструються в Україні, - найвищі досягнення на кожну з чотирьох дистанцій, незалежно від статі і віку коней, виду випробувань.

Всеукраїнські рекорди реєструються тільки на тих іподромах, які мають відповідне технічне обладнання (фотофініш, автоматичні секундоміри тощо).

На кожному іподромі ведеться реєстрація рекордів, установлених на даному іподромі.

Всеукраїнські рекорди розглядаються і реєструються Міністерством аграрної політики України.

4.9.7. Про факт установлення рекорду суддівська колегія складає акт, в якому зазначаються: місце, дата і час установлення рекорду; кличка, масть, стать, рік народження, походження, порода, місце народження коня і коневласник; номер заїзду і найменування призу, при їзді на свідоцтво жвавості - клички піддужних; прізвище та ініціали наїзника, під управлінням якого виступав рисак, і наїзників, що управляли піддужними; жвавість на дистанцію і по чвертях; який рекорд побито; стан доріжки і метеорологічні умови; відомості про перевірку секундомірів і довжини доріжки.

Акт про установлення всеукраїнських рекордів подається виробничим відділом іподрому до Міністерства аграрної політики разом з фотоматеріалами старту і фінішу протягом 1 місяця після факту встановлення.

4.9.8. Пожиттєвим рекордом коня вважається його краща жвавість на будь-яку стандартну дистанцію з перерахунком на 1000 м згідно з додатком 3. Крім того, в довідкових матеріалах і племінних документах фіксується краща жвавість коня на всі дистанції із зазначенням виду старту ("А" - автостарт, без позначки - вольтстарт).

4.9.9. Преміально-призові заохочення за всеукраїнські рекорди виплачуються іподромом, на якому установлено рекорд, згідно з положенням, яке розробляється кожним іподромом.

4.10. Види випробувань, дистанції

4.10.1. Коней рисистих порід випробовують на жвавість у качалках і під сідлом.

4.10.2. Стандартними дистанціями вважаються 1600, 2400, 3200, 4800 м.

4.10.3. У качалках випробовують коней у заїздах:

- 2 роки - на дистанцію 1600 м в один гіт;

- 3 роки - на дистанцію 1600 м в один гіт, з 1 червня - на 1600 м в два гіти і на 2400 м;

- 4 роки - на дистанцію 1600 м в один і два гіти, на 2400 м, з 1 червня - на 1600 м в три гіти, на 3200 м, а також з кіньми старшого віку;

- старшого віку - на дистанцію 1600 м в один, два і три гіти, на 2400, 3200 м, а з 1 червня - на 4800 м.

4.10.4. Випробування коней риссю під сідлом проводять у заїздах з чотирирічного віку тільки в один гіт на дистанцію до 2400 м. Вага вершника довільна. Застосування шпор забороняється.

4.10.5. Коні трьох років і старше можуть бути випробувані в їзді на свідоцтво жвавості на стандартну дистанцію. Дозволяється використовувати піддужних, які можуть скакати в будь-якій позиції по відношенню до коня, що випробовується, але на фініші попереду повинен бути зазначений кінь.

Якщо кінь, що випробовується на свідоцтво жвавості, установив рекорд (пункт 4.9.4), необхідне його дослідження на допінг.

4.10.6. Результати випробувань на свідоцтво жвавості фіксуються в протоколах суддівської колегії і обов'язково публікуються в чергових програмах з позначкою "Р".

4.11. Запис коней. Програма випробувань

4.11.1. Запис коней на призи проводять: начальник виробничого відділу, зоотехнік іподрому, черговий представник тренерського персоналу.

Присутність сторонніх осіб при записі коней забороняється.

4.11.2. Порядок запису на участь у розіграші призів: за тиждень до чергового дня випробувань тренер-наїзник подає до виробничого відділу письмову заявку за формою, наведеною в додатку 4.

4.11.3. Поданням заявки тренер-наїзник гарантує, що кінь готовий до випробувань.

4.11.4. Начальник виробничого відділу, який відповідає за запис коней на участь у розіграші призів, веде спеціальний журнал протоколів запису коней за формою, наведеною у додатку 5. Після складання програми жодні додавання і зміни в записі не припускаються.

4.11.5. Кінь, заявлений на участь у випробуваннях, може бути знятий з випробувань головним суддею за письмовим висновком ветеринарної служби іподрому.

4.11.6. Стартові номери коней в заїзді визначають виходячи із суми виграшу. Перший номер одержує кінь з найменшою сумою виграшу, другий номер - наступний кінь з більшою сумою виграшу і т.д. При однаковій сумі виграшу у кількох учасників стартові номери визначають шляхом жеребкування.

4.11.7. Стартові номери в заїздах на традиційні призи визначають жеребкуванням. У жеребкуванні на участь у розіграші традиційних призів можуть брати участь наїзники, які заявлені до участі.

4.11.8. За результатами запису на кожний день випробувань складається програма, яка є офіційним документом для проведення випробувань. Програма видається у вигляді брошури. На обкладинці програми випробувань зазначається назва іподрому, номер програми, день тижня, дата проведення і час початку випробувань.

4.11.9. У програмі щодо кожного заїзду наводяться такі дані: порядковий номер, час проведення (год., хв.), назва призу, стать, порода, вік коней, дистанція заїзду, загальна вартість призу в балах і гривнях, в дужках - вартість призових місць.

4.11.10. Про коней - учасників випробувань у програмі наводять такі відомості: стартовий номер, кличка, масть, стать, рік народження (якщо змагаються коні різного віку), порода (у міжпородних заїздах), походження (батько, мати), власник, місце народження, номер тренвідділення, сума виграшу, кількість попередніх виступів у даному сезоні, в тому числі кількість перших, других, третіх і четвертих призових місць; краща жвавість на стандартну дистанцію і в перерахунку на 1000 м (додаток 3) із зазначенням іподрому і виду старту ("А" - автостарт, без позначки - вольтстарт), а також жвавість і зайняті місця в останніх трьох виступах.

4.11.11. Перед стартовим номером коня зазначається номер останнього заїзду, в якому він був записаний. Далі зазначають категорію, ініціали, прізвище наїзника, кольори камзолу і головного убору.

4.12. Передстартовий розпорядок

4.12.1. За півгодини до початку першого заїзду суддя дає сигнал, який сповіщає про початок випробувань на іподромі (один удар дзвона).

Про зміни, внесені до програми випробувань, інформують відвідувачів іподрому за 30 хвилин до початку і в ході проведення випробувань.

4.12.2. Всі перезаявки від тренерів і наїзників приймаються головним суддею не пізніше ніж за годину до початку відповідного заїзду. Якщо перезаявка не була зроблена у цей термін, головний суддя має право зняти коня зі старту.

4.12.3. Кінь може бути знятий із заїзду тільки головним суддею за висновком ветеринарного лікаря іподрому або у випадку, зазначеному попереднім пунктом Правил.

4.12.4. Зазначеного в програмі наїзника можна замінити тільки з поважної причини. Питання про заміну вирішує головний суддя іподрому.

4.12.5. Перед кожним заїздом на табло або екрані, встановленому напроти трибун, виставляються номери коней, які братимуть участь в даному заїзді.

4.12.6. Другий сигнал (два удари дзвона) суддя подає за 15 хвилин до початку чергового заїзду. До цього моменту наїзникам необхідно подати коней, які беруть участь в заїзді, у спеціально відведене місце, де черговий зоотехнік перевіряє номери і відповідність наїзника.

За другим сигналом учасники заїзду виїжджають на доріжку, проходять парадом перед трибуною і роблять необхідну розминку коней.

4.12.7. При виїзді коней на призову доріжку у них праворуч і ліворуч сіделки мають бути крупно і чітко позначені стартові номери, які зазначені в програмі.

4.12.8. За 2-3 хвилини до початку чергового заїзду суддя подає третій сигнал (три удари дзвона), після якого всі учасники, за чергою номерів, прямують до місця старту і за командою стартера починають змагання.

Учасники випробувань, які не беруть участі в даному заїзді, повинні залишити призову доріжку. Під час заїзду розминка коней на доріжках іподрому категорично заборонена.

4.13. Види старту

4.13.1. Старт може бути загальним (за стартовою машиною чи без неї) або роздільний (в гандикапах).

4.13.2. Загальний старт без стартмашини. Після третього сигналу учасники заїзду, дотримуючись порядку номерів, їдуть тротом до допоміжного стовпа, що знаходиться від лінії старту на відстані 80-100 м. Під контролем стартера наїзники, дотримуючись рівняння на одного коня, посилюють пейс. Стартер дає команду "пішов", опускає прапорець, і заїзд починається.

Фальстарти припускаються у виняткових випадках: при аварійній ситуації чи закидці коня. Стартер, контрстартер і суддівська колегія вертають учасників заїзду на вихідну позицію частими ударами дзвона для повторного старту.

4.13.3. Загальний старт із стартмашиною (автостарт). На відстані 350-400 м від лінії старту ставиться спеціальний автомобіль з крилами, що розкриваються і складаються.

За третім сигналом (три удари дзвона) учасники прямують до місця старту. У цей час машина розкриває крила. Учасники заїзду, дотримуючись рівняння і порядку номерів, займають вихідну позицію за стартмашиною.

За командою стартера машина починає повільно рухатись. Перші 100 м стартмашина повільно набирає швидкість до 18-20 км/год. Наступні 100 м машина збільшує швидкість до 28-30 км/год. За 50 м до лінії старту машина набирає максимальну швидкість, складає крила і відривається від коней. Після цього машина їде вперед і "в поле", звільняючи доріжку для учасників заїзду.

4.13.4. Фальстарти припускаються тільки за аварійної ситуації і у випадках, коли хтось з учасників приймає старт попереду крил машини.

У випадку фальстарту із суддівської даються часті удари дзвона.

Після сигналу "фальстарт" учасники заїзду повинні повернутися на стартову позицію для повторного старту.

4.13.5. Старт у гандикапах. Старт у гандикапах дається зі стартовими резинками, які служать для обмеження кожної стартової клітки і відпускаються в мить пуску коней за загальною командою.

Після третього сигналу наїзники шикуються в порядку, який відповідає прийманню старту. За 100 м до стартової клітки наїзники починають рух кроком. Рух починається за учасником, який повинен приймати старт по внутрішній бровці призової доріжки в кожній клітці. Інтервал між конями - півзапряжки.

Після команди стартера "приготуватись" наїзники займають вихідні позиції з польового боку стартової клітки.

Після команди стартера "по місцях" наїзники займають позиції всередені стартової клітки згідно з номерами, причому наїзник коня з головним номером спрямовує його до внутрішньої бровки призової доріжки.

Після команди стартера "пішов" відпускаються стартові резинки, старт дано.

4.13.6. Фальстарти в гандикапах визнаються у випадках порушення наїзниками стартових номерів і дистанції, а також в аварійних ситуаціях.

4.14. Правила приймання старту

4.14.1. Доки учасники заїзду не перетнули лінію старту, вони зобов'язані суворо дотримуватися прямолінійного напрямку руху, порядку стартових номерів і рівняння на коня, що приймає старт під першим номером.

Вважається, що заїзд не почався, якщо учасники взяли старт без команди судді-стартера і сигналу із суддівської.

4.14.2. Після команди "старт дано" сигнал відбою не дається, а будь-який кінь, незалежно від випадковостей, вважається таким, що стартував, відколи він перетнув стартову лінію.

4.14.3. Якщо старт приймається в дві шеренги, коні другого ряду шикуються в спину коням першого ряду згідно із стартовими номерами.

4.14.4. Якщо якогось коня знято із заїзду, ті, що залишилися, зміщуються із зовнішнього боку доріжки на номер, що звільнився.

Коли під час старту автомашиною була набрана певна швидкість, зниження її не припускається, за винятком фальстарту.

4.14.5. Якщо на погляд суддів чи судді-стартера кінь не підкоряється наїзнику, що може призвести до нещасного випадку або травм, то він усувається від участі в даному заїзді.

4.14.6. Усі учасники заїзду зобов'язані дотримуватися правил старту і підкорятися вказівкам стартера.

4.14.7. Поважними причинами для зняття коня зі старту вважаються: аварія, несправність екіпажу, збруї, закидка коня, а також травма і розковка коня.

4.15. Правила їзди у заїздах

4.15.1. Наїзники, що беруть участь у заїзді, повинні намагатися перемогти або посісти можливо високе призове місце. З цією метою необхідно застосовувати всі дозволені засоби посилу коня.

4.15.2. Учасникам заїзду, що розпочався, забороняється з'їжджати з доріжки без поважної причини. Учасник, що не закінчив дистанцію, зобов'язаний негайно повідомити про причину суддівську колегію. Поважними причинами вважаються такий стан екіпажу, кінського спорядження або коня, наїзника, коли продовжувати випробування небезпечно, а також ті випадки, коли суддівська колегія оголосила виступ коня дискваліфікованим.

4.15.3. Наїзнику дозволяється змінити напрямок, лише випередивши коней, що йдуть позаду, не менше ніж на півтори запряжки.

4.15.4. При виході на фінішну пряму наїзники першої шеренги повинні суворо дотримуватись взятого напрямку і не заважати можливості об'їзду їх як праворуч, так і ліворуч.

4.15.5. Наїзник під час випробувань може посилати свого коня віжками і хлистом, не розмахуючи ними на всі боки і не заважаючи іншим учасникам. Забороняється ударяти хлистом по екіпажу та брати віжки в одну руку.

Довжина хлиста не повинна перевищувати 125 см.

Забороняється жорстоке, безглузде застосування хлиста.

Категорично забороняється застосовувати хлист після проходження фінішного стовпа.

4.15.6. До порушень правил їзди у заїздах належать:

а) пасивне приймання старту, виривання старту (погане рівняння);

б) ненамагання перемогти або посісти призове місце, пасивна їзда;

в) зміна напрямку руху, не випередивши учасників, які прямують позаду, менше ніж на 1,5 запряжки (кросинг);

г) відведення іншого коня праворуч або ліворуч (тиснення);

ґ) їзда зигзагами, яка створює перешкоди іншим учасникам;

д) затиснення двома кіньми третього;

е) різке зниження темпу бігу, яке заважає учасникам, що йдуть позаду;

є) надання допомоги іншим учасникам для поліпшення їх становища в ході заїзду;

ж) порушення стартового розпорядку;

з) неправильне управління конем при збої;

и) неправильне застосування хлиста;

і) вигуки наїзників, що заважають випробуванням.

4.15.7. Якщо в одному заїзді беруть участь кілька наїзників з одного тренерського відділення або одного коневласника і один з них недозволеними засобами перешкоджає отримати перемогу або посісти призове місце наїзнику з іншого тренерського відділення, поліпшуючи при цьому шанси на перемогу наїзника свого тренерського відділення, то обох цих учасників позбавляють призових місць.

4.16. Збої, проскачка, неправильний хід, галоп до стовпа

4.16.1. Перехід коня з рисі на галоп, якщо при цьому він зробив більше трьох скоків, ураховується як збій. До трьох скоків - перехоплення.

Для коней дворічного віку припускається на дистанції 3 збої.

Для коней трирічного віку і старше на дистанції 1600 м припускається 2 збої, на дистанції 2400 м і більше - 3 збої.

4.16.2. Якщо кінь збився на галоп, наїзник повинен відразу ж спрямувати його до зовнішньої бровки призової доріжки, не створюючи перешкод іншим учасникам. Якщо це неможливо, необхідно без зниження швидкості дотримуватися того ж самого напрямку.

Такий стан не вважається припустимою перевагою і не розцінюється як проскачка. Неприпустимо брутально пересмикувати або різко зупиняти коня при збої.

4.16.3. Проскачка визнається в тих випадках, коли кінь на збої виграє відстань або на відтинку близько 50 м не відстає від інших учасників, або скаче, не підкоряючись наїзнику близько 100 метрів.

4.16.4. Під неправильним ходом розуміють явне порушення двотактного ритму або синхронності руху кінцівок на жвавій рисі. Неправильний хід визнається у коня в тих випадках, коли він біжить інохіддю або будь-яким видом неправильної рисі на відтинку близько 100 м. Якщо при цьому кінь не відстає від інших учасників і наїзник не стримує його, то неправильний хід може бути оголошений і на коротшому відрізку дистанції.

4.16.5. Кінь, що зробив на дистанції заїзду зайві збої, проскачку, мав неправильний хід, пройшов лінію фінішу галопом (галопом до стовпа) або неправильним ходом, дискваліфікується, тобто позбавляється права на посідання призового або залікового місця в даному заїзді.

4.16.6. Жвавість коня, якого дискваліфіковано за проскачку, збій, неправильний хід або галоп до стовпа, фіксується з відповідною позначкою і не може бути зареєстрована як пожиттєвий рекорд.

4.17. Контроль за ходом випробувань. Визначення переможців та призерів

4.17.1. Жвавість коней у всіх заїздах визначається секундомірами або спеціальною апаратурою і враховується з точністю до 0,1 секунди. Точність секундомірів чи іншої апаратури для визначення жвавості перевіряють перед початком сезону випробувань у територіальних органах стандартизації, метрології і сертифікації.

4.17.2. Облік жвавості коней на фініші здійснюється для всіх учасників, жвавість проходження окремих відрізків дистанції враховується лише за лідером заїзду. Фіксується жвавість на кожних 400 м дистанції, а також на першому неповному відрізку нестандартних дистанцій.

4.17.3. У ході випробувань суддівська колегія контролює дотримання учасниками правил їзди, слідкує за правильністю ходу та збоями, коментує хід боротьби на дистанції і робить можливі оголошення про позбавлення учасників права на призове місце із зазначенням причини.

Початок і закінчення заїзду фіксується сигналом дзвона в ту мить, коли перший кінь проходить лінію старту та фінішу.

4.17.4. Відомості про коней, що закінчили заїзд на першому і призових місцях, оголошуються тільки після надходження інформації від суддів, а також після розгляду можливих претензій. Усі види претензій щодо даного заїзду приймаються головним суддею протягом двох хвилин після фінішу. Після цього протести не розглядаються.

Протест до суддівської колегії може подати наїзник - учасник заїзду та коневласник.

4.17.5. Порядок приходу коней до фінішу та їх жвавість визначають у мить торкання голови кожного коня умовної фінішної межі за допомогою спеціальної фотофінішної апаратури або візуально.

4.17.6. Наїзник, під управлінням якого кінь перетнув лінію фінішу першим, вважається переможцем за умови, що суддівська колегія не дискваліфікувала даний виступ.

У відповідності до цієї умови і черги приходу коней до фінішу визначаються й інші призери заїзду.

4.17.7. Претензії з боку учасників змагань, коневласників, інших осіб щодо невідповідності коня поданій заявці, породній належності або фальсифікації походження негайно розглядаються суддівською колегією. У разі підтвердження претензії кінь знімається з випробувань, а винних осіб може бути дискваліфіковано і притягнуто до відповідальності згідно з чинним законодавством.

4.17.8. Якщо виступ коня з будь-яких причин дискваліфіковано, то місце, яке він мав посісти, присуджується наступному коневі, що підійшов до фінішу.

4.17.9. Якщо два коня в заїзді пройдуть лінію фінішу одночасно на першому місці (голова в голову), то сума першого і другого призів (місць) ділиться між ними порівну. Цей принцип застосовується щодо всіх коней, які закінчили змагання голова в голову на наступних місцях.

4.17.10. Якщо з будь-яких причин призове місце не розігране, то призова сума залишається в розпорядженні іподрому.

4.18. Випробування коней в російських трійках

4.18.1. До випробувань в російських трійках допускаються жеребці, кобили та мерини всіх рисистих порід.

4.18.2. Випробування трійок на іподромах можуть проводитися як влітку, так і взимку.

4.18.3. В екіпажі під час випробувань, крім наїзника, перебувають двоє сідоків-помічників. Посилати корінника і пристяжних дозволяється тільки наїзнику.

4.18.4. Коні в трійці повинні бути не молодше: корінник - 4 років, пристяжні - 3 років.

4.18.5. Випробування трійок проводять на 1600, 2400, 3200 і 4800 метрів. Алюр: у корінника - рись, у пристяжних - галоп.

4.18.6. Кількість збоїв корінника, що позбавляє трійку права на платне місце: на 1600 м - 4, на 2400 м - 5, на 3200 м і більше - 6. Проскачка і неправильний хід корінника - на умовах пунктів 4.16.3, 4.16,4, галоп до стовпа - на умовах пункту 4.16.5.

4.18.7. Призові суми розподіляють між учасниками таким чином (у відсотках):

- за участю двох трійок: 1-е місце - 70, 2-е місце - 30;

- за участю трьох трійок: 1-е місце - 50, 2-е місце - 30, 3-є місце - 20;

- за участю чотирьох трійок і більше: 1-е місце - 50, 2-е місце - 25, 3-є місце - 15, 4-е місце - 10.

4.18.8. Рекорди російських трійок фіксуються іподромами.

5.1. Система випробувань

5.1.1. Коней верхових порід випробовують у гладких і бар'єрних скачках, а також у стипль-чезах.

Склад учасників скачок визначають з урахуванням віку, статі та виграшу коней відповідно до пункту 5.6.

5.1.2. З метою зрівнювання шансів на перемогу в скачках коней різних скакових здібностей, віку, статі застосовується ваговий гандикап.

Система гандикапування ґрунтується на розподілі коней за віком згідно з додатком 6 і скаковим рейтингом (скаковими здібностями), який визначається згідно з додатком 7.

5.1.3. Кобили в скачках з жеребцями несуть вагу на 2 кг менше.

Коні, на яких скачуть жокеї-початківці та жокеї-аматори, несуть вагу на 2 кг менше. При участі у розіграші традиційних призів ця пільга не діє.

5.1.4. Дистанції для випробування коней верхових порід у гладких скачках:

- 2 років: 1000, 1200, 1400, 1500, 1600 метрів;

- 3 років: 1000, 1200, 1400, 1500, 1600, 1800, 2000, 2400, 2800, 3000 метрів;

- 4 років і старше: 1000, 1200, 1400, 1500, 1600, 1800, 2000, 2400, 2800, 3000, 3200, 4000 метрів.

5.1.5. Дворічні коні випробовуються з кіньми 3 років і старше в скачці на приз Критеріум на дистанцію 1000 м, який розігрується не раніше 15 червня.

Трирічні коні можуть випробовуватися в бар'єрних скачках, а після 15 червня також з кіньми старшого віку в гандикапах і скачках "порівняння", які розігруються на дистанції, що встановлені для трирічок.

5.2. Норми виступів

5.2.1. Порядок складання плану випробувань визначений пунктом 4.3.1.

5.2.2. Максимальна участь у скачках:

- для дворічних коней - 2 рази на місяць;

- для трирічних коней і старше - 3 рази на місяць.

Для кращих коней норми виступів установлюються індивідуально.

5.2.3. Для коней будь-якого віку припускається участь в одній скачці на тиждень.

5.3. Класифікація призів

5.3.1. Призи для коней чистокровної верхової породи підрозділяються на традиційні, іменні, обмежувальні, любительські і міжнародні.

5.3.2. Традиційні призи мають найбільше значення для селекції і розігруються щорічно для коней певного віку приблизно в одні й ті самі календарні строки, з дотриманням одних і тих самих умов.

Традиційні призи для коней чистокровної верхової породи відповідно до міжнародної класифікації підрозділяються на призи 1, 2, 3-ї груп.

Перелік і кондиції традиційних призів у гладких скачках та умови участі в них наведені у додатку 8.

Коней, що намічені до участі у скачках на призи Дербі, Окс, України, Великому дворічному, попередньо оглядає експертна комісія, утворювана іподромом, якій надається право встановлювати вимоги до скакового класу учасників цих скачок і відводити коней, недостатньо підготовлених, у незадовільному стані.

До складу комісії не можуть входити власники коней та інші зацікавлені особи.

5.3.3. Коні старшого віку, які раніше вигравали традиційні призи у своїй віковій групі, допускаються без обмежень до повторної участі в розіграші цих призів.

5.3.4. Визначення обмежувальних, міжнародних, іменних і любительських призів наведені в пунктах 4.4.5 - 4.4.8.

5.3.5. Більшість скачок (за винятком традиційних призів) розігрується в гандикапах.

5.4. Випробування коней в бар'єрних скачках і стипль-чезах

5.4.1. Перелік і кондиції традиційних призів в бар'єрних скачках і стипль-чезах та умови участі в них наведені в додатку 8.

5.4.2. До участі в бар'єрних скачках допускаються жеребці й кобили 3 років і старшого віку.

Коні 3 років скачуть на дистанцію 1800, 2000, 2400, 2800 метрів, а коні старшого віку - також на 3000, 3200 і 4000 метрів.

5.4.3. Жеребці в бар'єрних скачках несуть вагу:

- 3 років - 60 кг;

- 4 років - 62 кг;

- 5 років і старше - 64 кг.

5.4.4. Перешкоди (херделі) розставляють на дистанції з розрахунку по одній через кожні 250-300 м, з нахилом 60-70 градусів у напрямку руху. Остання перешкода має бути на фінішній прямій не ближче ніж за 200 м до фінішу. Херделі повинні мати довжину не менше 12 м та висоту 70-80 см. Для набивання херделів необхідно використовувати гілки завтовшки не більше 1,5 см.

5.4.5. Забороняється прикріпляти херделі до землі або предметів і будівель іподрому. Кінці перешкод повинні щільно прилягати до внутрішньої бровки доріжки. Якщо можливо, біля перешкод дозволяється ставити допоміжні відкоси, пофарбовані в білий колір, заввишки не менше 40 см, завдовжки 2 метри і більше.

5.4.6. У бар'єрній скачці перешкоду вважають подоланою, якщо вона при цьому навіть зсунулася з місця чи порушилась її висота.

5.4.7. Перешкода вважається неподоланою, якщо кінь відмовився її долати, а вершник впав по інший бік перешкоди або вершник упав до стрибка, а кінь подолав перешкоду без нього та якщо кінь обминув перешкоду.

5.4.8. Якщо вершник упав, йому дозволяється піймати коня (можна користуватися сторонньою допомогою) і продовжити скачку з будь-якого місця дистанції перед неподоланою перешкодою.

5.4.9. Стипль-чези - це скачки з подоланням різноманітних нерухомих перешкод польового типу. Проводяться на іподромах для жеребців, меринів та кобил віком 4 роки і старше.

5.4.10. У стипль-чезах, включаючи скачки на традиційні призи, встановлюється такий розподіл загальної призової суми між призерами, у відсотках:

а) у скачках за участю 6 і менше коней:

перше місце - 50,

друге місце - 30,

третє місце - 20;

б) у скачках за участю 7-8 коней:

перше місце - 50,

друге місце - 25,

третє місце - 15,

четверте місце - 10;

в) у скачках за участю 9 і більше коней:

перше місце - 50,

друге місце - 20,

третє місце - 15,

четверте місце - 10,

п'яте місце - 5.

5.4.11. Коней віком 4 роки випробовують у стипль-чезах на дистанції від 3000 до 4000 м, а 5 років і старше - на подовжені дистанції - 4800, 6000 і до 7000 м.

5.4.12. Залежно від породи і віку жеребці та мерини в стипль-чезах несуть таку вагу:

5.4.13. У бар'єрних скачках допускається перевищення норми навантаження до 2 кг, а в стипль-чезах - до 4 кг.

5.4.14. При розіграші стипль-чезів для всіх іподромів обов'язкові такі умови:

а) на дистанції стипль-чезу має бути по одній перешкоді на кожні 400 м;

б) перешкоди, що прочісуються згори, мають бути заввишки 120-150 см; перешкоди, що не прочісуються - 80-120 см, кам'яні стінки - не вище 90 см;

в) ширина канав має бути не менше 3 м і не більше 5 м;

г) на кінцях перешкод дозволяється встановлювати допоміжні відкоси з дерева або зелених насаджень; довжина перешкод по фронту має бути не менше 12 м;

ґ) праворуч і ліворуч від перешкод, на висоті приблизно 2 м, встановлюють прапорці: праворуч від напрямку руху - червоні, ліворуч - білі. Повороти позначають схрещеними червоними і білими прапорцями. Покажчики напрямків фарбують у жовтий колір. Червоні і білі прапорці встановлюють також як обмежувачі маршруту;

д) відстань між останньою перешкодою і лінією фінішу повинна бути не менше 300 м.

5.4.15. Вершники під час проходження траси стипль-чезу обов'язково мають бути одягнені в захисні шоломи.

5.4.16. Заборонено використовувати подовжені поводи або інші засоби для утримання коня в руках при падінні.

5.4.17. Заборонено використовувати сторонню допомогу при проходженні маршруту і подоланні перешкод; дозволяється користуватися сторонньою допомогою, щоб піймати коня і сісти на нього.

5.4.18. Учасники стипль-чезу, які не подолали яку-небудь перешкоду або порушили маршрут, а також правила об'їзду знаків, поворотів, інших обмежувачів або перейшли за внутрішню бровку, знімаються із змагань. Вихід за внутрішню бровку, коли кінь обносить перешкоду, не позбавляє права продовжувати змагання.

5.4.19. Подоланою вважають ту перешкоду, яку вершник подолав на коні. Після падіння вершник може продовжити змагання з місця, де він упав.

5.4.20. При подоланні перешкод вершник може здійснити будь-яку кількість спроб, при цьому руйнування перешкоди, потрапляння до канави, падіння вершника або коня з вершником порушенням не вважається.

5.4.21. Вершник, який затримався перед перешкодою внаслідок непокори коня або падіння, зобов'язаний якомога швидше звільнити майданчик перед перешкодою, щоб не заважати іншим учасникам.

5.4.22. Учасникам стипль-чезу за 50 м до перешкоди дозволяється змінювати напрямок лише в тому випадку, коли вони випередили учасників, які прямують позаду, на відстань не менше 5 корпусів. Забороняється долати перешкоду під кутом, якщо коні, які скачуть позаду, знаходяться ближче ніж за 10 корпусів (20 м).

5.4.23. Якщо в стипль-чезі беруть участь двоє або більше учасників з одного тренерського відділення, господарства чи команди, а один з них, порушуючи правила, заважав учаснику іншої команди і сприяв посіданню призового місця вершникам своєї команди, господарства, то обидва учасники (який допомагав і якому допомагали) вважаються такими, що програли.

5.4.24. Вершник, кінь якого на маршруті тричі падав, повинен залишити трасу стипль-чезу і, не заважаючи іншим учасникам, негайно під'їхати до ветеринарного лікаря.

5.4.25. З трасою стипль-чезу учасників ознайомлюють за 24-48 годин до початку змагань.

5.4.26. За 10-12 днів до розіграшу стипль-чезу можуть бути заборонені тренування на всій трасі, а для тренувань відводяться лише окремі її ділянки та перешкоди.

5.4.27. Тренування з подолання перешкод повинні відбуватися в присутності представника адміністрації іподрому, медичного та ветеринарного лікарів.

5.4.28. Учасники стипль-чезу для запису на змагання подають медичні довідки про допущення до змагань та страхові поліси.

5.4.29. Організація, яка проводить змагання із стипль-чезу, повинна в день розіграшу призу забезпечити наявність на трасі швидкої медичної допомоги.

5.5. Вартість призів

5.5.1. Загальні відомості щодо вартості призів наведені в пункті 4.2.1 та в додатку 9.

5.5.2. Вартість призів установлюється таким чином:

- за 100% приймається вартість призу, в розіграші якого беруть участь дворічні коні, які ще не мають виграшу. Вартість кожної наступної скачки коней двох років, залежно від їх бального рейтингу (додаток 9), збільшується на 10% від попередньої;

- для коней трьох років мінімальна вартість призу збільшується на 30%;

- для коней чотирьох років і старше мінімальна вартість призу збільшується на 60%.

Якщо в скачці (крім традиційних і міжнародних призів) беруть участь 8-11 коней, основна вартість призу збільшується на 10 відсотків, 12 і більше коней - на 15 відсотків.

Кількість учасників скачки має бути не менше чотирьох.

5.5.3. Призові суми між призерами (крім традиційних і міжнародних призів) розподіляються таким чином (у відсотках від основної призової суми):

а) у скачках за участю 7 і менше коней:

за перше місце - 50,

за друге місце - 30,

за третє місце - 20;

б) у скачках за участю 8-11 коней:

за перше місце - 50,

за друге місце - 30,

за третє місце - 20,

за четверте місце - 10;

в) у скачках за участю 12 і більше коней:

за перше місце - 50,

за друге місце - 30,

за третє місце - 20,

за четверте місце - 10,

за п'яте місце - 5.

5.5.4. Призові суми при розіграші традиційних призів (крім стипль-чезів) розподіляються таким чином (у відсотках):

за перше місце - 50,

за друге місце - 25,

за третє місце - 15,

за четверте місце - 10.

5.6. Заявка і запис коней на участь у скачках

5.6.1. Запис коней на участь у скачках проводить особа, призначена наказом по іподрому.

5.6.2. За тиждень до розіграшу тренер подає до виробничого відділу іподрому заявку на призи за формою, наведеною у додатку 10.

5.6.3. Припиняють приймати заявки (закриття скачки) не раніше ніж за 6 днів до старту.

Винятком можуть бути спеціальні призи, де строки приймання заявок спеціально обумовлюються.

5.6.4. Номери коней в скачці визначаються жеребкуванням. Його проводить спеціаліст, який відповідає за запис коней, за участю тренерів.

Присутність сторонніх осіб при записі коней і жеребкуванні не допускається.

5.6.5. Після проведення жеребкування жодні додатки і зміни до програми скакового дня не допускаються.

5.6.6. За результатами запису на кожний день скачок складається програма випробувань, яка є офіційним документом для їх проведення. У програмі публікуються офіційні результати випробувань.

Програма видається у вигляді брошури. На її обкладинці зазначаються: назва іподрому, номер програми, день тижня і дата проведення випробувань, час початку випробувань.

5.6.7. У програмі щодо кожної скачки наводяться такі дані: порядковий номер, час проведення (год., хв.), найменування призу, стать, вік і порода коней, дистанція скачки, вартість призу і вартість кожного призового місця.

Про коней, що беруть участь у розіграші призів, у програмі наводяться: стартовий номер, кличка, масть, стать, рік народження (якщо випробовуються коні різного віку), походження (батько, мати), місце народження, рейтинг коня в цій скачці, номер тренвідділення, загальна сума виграшу в гривнях і балах, у тому числі за поточний рік, а також кількість виступів і зайняті призові місця всього, в тому числі за поточний рік.

Про власників повідомляють: прізвище, ініціали (якщо це фізична особа), назва підприємства, установи, акціонерного товариства (якщо це юридична особа).

Про тренерів повідомляють: прізвище, ініціали, категорія.

Про жокеїв повідомляють: прізвище, ініціали, категорія, кольори камзолу та головного убору.

5.7. Екіпіровка учасників

5.7.1. Жокеї обов'язково виступають у спеціальних камзолах, чоботах, білих бриджах, захисному шоломі з картузом і захисних окулярах.

Кожний власник коней, що випробовуються на іподромі, повинен мати власний колір камзолів і головних уборів жокеїв. За участі в одній скачці двох і більше коней одного коневласника жокеї виступають на цих конях у камзолах однакового кольору, але в різнокольорових головних уборах.

5.7.2. При випробуваннях коней у скачках забороняється використання підков з гострими шипами, захватами, цвяхами, що стирчать.

5.7.3. Перед скачкою тренер перевіряє надійність спорядження (вуздечку, сідло, путлища, стремена, підпругу) і сідловку коня. Забороняється виїзд на старт без страхувального ременя (трока) або без другої підпруги.

5.7.4. Хлист має бути з м'якою шкіряною хлопалкою на кінці. Довжина хлиста - не більше 65 см (разом з хлопалкою).

5.8. Зважування жокеїв

5.8.1. Не пізніше ніж за годину до скачки контролер біля вагів зважує жокеїв і фіксує результати зважування у журналі. Під вагою жокея (ваговим навантаженням) розуміють його власну вагу разом з одягом і взуттям, вагу сідла із стременами, підпругою і пітником.

5.8.2. При зважуванні жокея виключаються такі речі: підсідельне покривало зі стартовим номером і нарукавний номер, вуздечка з поводом, наочниками, намордник, муфта, хлист, страхувальний ремінь, захисні жилет і шолом з окулярами.

5.8.3. При виявленні у жокея надмірної або недостатньої ваги контролер негайно інформує про це головного суддю, який приймає рішення про допущення жокея до скачки.

Якщо вага жокея на 0,4 кг і більше перевищує норму, то він не допускається до скачки. Нестача ваги поповнюється спеціальними доважками.

5.8.4. Жокея, який не був поданий в заявці, може бути зважено тільки з дозволу суддівської колегії.

5.8.5. Повторне відкриття вагів можливе лише в тому випадку, якщо жоден кінь не поданий до місця старту. Повторне відкриття вагів дозволяється суддівською колегією:

а) якщо після закриття вагів з'ясовується, що є причина для дискваліфікації;

б) якщо жокей, якого вже зважено, з причини, яку суддівська колегія визнає поважною, не може взяти участь у скачці;

в) якщо сідельна збруя у коня жокея, якого вже зважено, пошкодилась;

г) якщо ваги було закрито зарано.

5.8.6. Про повторне відкриття вагів повинно оголошуватись негайно.

5.9. Передстартовий розпорядок

5.9.1. За півгодини до початку першої скачки суддя дає сигнал (один удар дзвона), що сповіщає про початок випробувань на іподромі.

5.9.2. Про зміни, внесені до програми випробувань, повідомлюють відвідувачів іподрому за 30 хвилин до початку випробувань і під час їх проведення.

5.9.3. Усі заявки про зміни в програмі випробувань приймаються суддівською колегією від тренерів не пізніше ніж за 1 годину до початку випробувань або чергової скачки. Якщо це неможливо, кінь знімається зі скачки.

5.9.4. Підставою для зняття коня зі скачки є висновок ветеринарного лікаря іподрому.

5.9.5. Рішення про заміну жокея і зняття коня зі скачки приймає головний суддя.

5.9.6. Перед кожною скачкою на табло або екрані, встановленому напроти трибун, виставляють номери коней, які братимуть в ній участь.

5.9.7. При виїзді на призову доріжку у коней з правого та лівого боків сідла має бути крупно і чітко позначений стартовий номер, зазначений в програмі.

5.9.8. Перед початком чергової скачки дається другий сигнал ( два удари дзвона).

До цього моменту коні повинні бути подані у падок або спеціально відведене місце для перевірки номерів і відповідності жокеїв.

Після цього учасники виїжджають на скакове (призове) коло, проходять парадом і роблять перед трибуною необхідну розминку коней. При цьому коні, які не беруть участі в скачці, повинні покинути скакові кола.

5.9.9. За 2-3 хвилини до початку чергової скачки дається третій сигнал (три удари дзвона), після якого учасники за чергою номерів прямують до місця старту.

5.10. Правила старту

5.10.1. Старт скачок проводиться із спеціально облаштованих стартових боксів, а за їх відсутності - "з місця".

5.10.2. Старт "з місця". На місці старту жокеї ставлять своїх коней згідно із стартовими номерами; кінь з першим номером займає місце з внутрішнього боку доріжки.

Стартер повинен подати сигнал старту тієї миті, коли всі жокеї, що беруть участь у скачці, мають можливість на своїх конях добре прийняти старт.

Якщо при проходженні кіньми лінії старту немає необхідного рівняння, стартер не опускає прапорець, а контрстартер і суддівська колегія повертають учасників на вихідну позицію частими ударами дзвона.

5.10.3. Старт з боксів. Бокси встановлюють за 3 м від лінії старту. За третім сигналом або спеціальною командою коней заводять у бокси по черзі, в порядку стартових номерів.

З дозволу стартера нервових, норовистих коней заводять останніми або у крайні з поля бокси. Час заведення коней у бокси не повинен перевищувати три хвилини.

Старт дають після того, як всі учасники займуть свої місця і дверцята боксів будуть закриті. Стартер дає команду "пішов" і одночасно відкриває всі бокси механічним або електричним приводом.

За наявності стартових боксів фальстарти можуть бути лише за надзвичайних обставин: з технічних або аварійних причин.

5.10.4. Усі учасники скачки повинні дотримуватися правил старту і беззастережно підкорятися вказівкам стартера.

5.10.5. Рахується, що скачка почалася після команди стартера і сигналу головного судді, одночасно з яким (в мить перетинання першим конем лінії старту) включають секундоміри.

Усі коні, що перетнули лінію старту, вважаються такими, що брали участь у скачці.

5.10.6. Вважається, що скачка не відбулася, якщо учасники взяли старт без команди стартера і сигналу головного судді.

5.10.7. Якщо, на думку суддів або судді-стартера, кінь не підкоряється жокею, що може призвести до травмування або нещасного випадку, то він усувається від участі в скачці.

5.10.8. Причинами для зняття коней зі старту є: невиконання команди "коней в бокси" протягом 5 хвилин, травмування в боксі коня або жокея, розкуття коня, а також, якщо кінь вирвався зі старту і проскакав значну відстань до команди стартера про старт.

5.11. Правила їзди у скачках

5.11.1. Жокеї, що беруть участь у скачці, повинні прагнути до перемоги.

5.11.2. Учасникам скачки, що почалася, забороняється з'їжджати з доріжки без поважної причини, про яку жокей, що з'їхав, повинен негайно повідомити суддівську колегію.

5.11.3. Учасники скачки повинні після старту по прямій доріжці протягом не менше 100 м дотримуватись прямолінійності руху. Якщо старт дається в повороті або перед поворотом, то учасники скачки протягом 50 м повинні дотримуватись напряму, що відповідає кривизні повороту.

5.11.4. Учаснику скачки дозволяється міняти напрямок на дистанції, тільки випередивши коней, які скачуть позаду, не менше ніж на два корпуси.

При виході на фінішну пряму учасники, які ведуть скачку, повинні суворо дотримуватись прямолінійності руху і не заважати можливості об'їзду їх як праворуч, так і ліворуч.

5.11.5. Якщо учасник скачки став на заваді одному або кільком учасникам і це визнано суддівською колегією ненавмисним, то при визначенні місць він відсувається на місце за учасниками, яким завадив, але лишається попереду тих, кому не перешкодив.

Якщо перешкода, що створив учасник, визнана навмисною і цей учасник поліпшив своє становище у скачці, то йому присуджується останнє місце.

5.11.6. Жокей під час скачки може посилати свого коня ударами хлиста по крупу, не розмахуючи ним на всі боки і не торкаючись інших учасників випробувань. Забороняється безглузде, жорстоке застосування хлиста, на фінішній прямій допускається не більше 10 ударів.

Після проходження фінішного стовпа користуватися хлистом категорично забороняється.

5.11.7. У скачках на дворічних конях забороняється застосування хлиста і будь-яких інших примусових засобів.

5.11.8. До порушень правил їзди у скачках належать:

а) недотримання прямолінійності руху протягом 100 метрів після старту на прямому відтинку скакової доріжки або протягом 50 метрів після старту в повороті скакової доріжки чи перед ним;

б) зміна напрямку руху без випередження учасників, що скачуть позаду, не менше ніж на 2 корпуси (кросинг);

в) відведення іншого коня праворуч або ліворуч (тиснення);

г) їзда зигзагами, яка заважає іншим учасникам;

ґ) затиснення між двома кіньми третього;

д) вигуки жокеїв, що заважають випробуванням;

е) поштовх, який збиває коня з ходу;

є) різке гальмування руху, яке заважає учасникам, які скачуть позаду;

ж) надання допомоги іншим учасникам, щоб вони посіли призове місце;

з) їзда з навмисно уповільненою жвавістю (фальшпейс);

и) спроба проїхати поміж іншими учасниками в тому місці, де це неможливо, і створення при цьому небезпеки для інших учасників;

і) з'їзд з призової доріжки без поважної причини.

5.12. Контроль за ходом випробувань, визначення переможців і призерів

5.12.1. Здійснюється відповідно до пунктів 4.17.1, 4.17.2 (фіксується жвавість на кожних 500 м дистанції, а також на першому неповному відтинку), 4.17.4-4.17.10.

5.12.2. Після закінчення скачки призери повинні під'їхати до вагів для контрольного зважування. Брак ваги більше ніж на 0,3 кг позбавляє жокея права на призове місце.

5.12.3. Відомості про учасників, які посіли призові місця, оголошуються тільки після перевірки ваги жокеїв, надходженні інформації від суддів і після розгляду можливих претензій.

5.12.4. Претензії до переможців можуть виникати внаслідок порушення ними правил їзди. Про це мають право повідомити в суддівську колегію тільки жокеї - учасники скачки протягом 2 хвилин після закінчення скачки.

5.13. Установлення рекордів

5.13.1. Рекорди коней чистокровної верхової породи, що встановлені на іподромах України, реєструюються як всеукраїнські.

5.13.2. Рекорди реєструють при посіданні конем першого місця (для кобил - на будь-якому місці) окремо за віком і статтю.

5.13.3. З числа всеукраїнських рекордів виділяють абсолютні рекорди - найвищі досягнення на кожну з основних дистанцій: 1000, 1200, 1400, 1600, 1800, 2000, 2400, 2800, 3000, 3200 метрів.

5.13.4. Всеукраїнські рекорди розглядає і реєструє Міністерство аграрної політики України.

5.13.5. Порядок складання акта на рекорд - відповідно до пункту 4.9.7.

5.13.6. Преміальні суми за встановлення рекордів сплачуються іподромами згідно з положеннями, які розробляються на кожному іподромі.

5.13.7. Якщо в один день або в одному призі встановлено нові рекорди на кількох конях, преміальні суми нараховуються за кожним конем.

6.1. Випробування коней ваговозних порід проводять з метою виявлення і оцінки робочих якостей кращих коней, намічених до відтворного складу.

6.2. Змагання проводяться за однакових умов для коней всіх ваговозних порід від 4 до 8 років.

Для дрібних ваговозів (друга група) в усіх видах змагань установлено окремі призи.

6.3. До участі в змаганнях допускають жеребців і кобил, які пройшли попередній тренінг у господарствах. Жеребці можуть брати не більше трьох стартів в одних змаганнях, кобили - не більше двох.

6.4. Змагання проводять за такими видами:

6.4.1. На термінову доставку вантажу риссю. Дистанція 2000 м, сила тяги 50 кг.

Зайняті місця розподіляють за найменшим часом проходження дистанції правильною риссю серед всіх учасників змагань коней даної групи (перша група - великі породи ваговозів, друга група - дрібні ваговози).

Результати змагань не зараховують:

а) при п'яти та більше збоях (4-12 скоків) або семи і більше перехопленнях (1-3 скоки в кожному);

б) при проскачці (13 і більше скоків);

в) при проходженні лінії фінішу галопом або неправильним алюром;

г) при русі по дистанції неправильним алюром (після третього попередження головного судді);

ґ) при створенні перешкод для руху інших коней (кросинг тощо).

6.4.2. На термінову доставку вантажу кроком. Дистанція 2000 м, сила тяги 150 кг.

Зайняті місця розподіляють за найменшим часом проходження дистанції правильним кроком серед всіх учасників змагань коней даної групи.

Результати змагань не зараховують:

а) при п'яти і більше збоях (4-6 кроків риссю) або семи і більше перехопленнях (1-3 кроки риссю);

б) при пробіжці (7 і більше кроків риссю);

в) при проходженні лінії фінішу риссю або неправильним алюром;

г) при русі по дистанції неправильним алюром (після третього попередження головного судді);

ґ) при створенні перешкод для руху інших коней (кросинг тощо).

Посил коней допускається лише стандартним дерев'яним прутиком 1,5 м завдовжки.

6.4.3. На тягову витривалість. Проводиться при русі коня кроком із силою тяги 300 кг на граничну відстань. Допускається одна зупинка не більше 3 секунд, при тривалішій зупинці та при її повторенні випробування коня припиняють. За допущену зупинку пройдену конем відстань і час руху не скорочують.

Посил коней допускається лише стандартним прутиком.

При русі коня іншим алюром результат не зараховується. Зайняті місця розподіляють за найбільшою відстанню від старту, яка пройдена кіньми даної групи.

6.4.4. На максимальну силу тяги (не обов'язково). Проводиться на дистанцію 10 м шляхом повторних зрушень із збільшуваним кожного разу навантаженням (визначається динамометром). З кожним наступним навантаженням допускається не більше трьох спроб.

При проходженні конем менше десяти метрів подальше збільшення навантаження не припускається. При проходженні конем менше п'яти метрів результати не зараховуються.

Початкове навантаження для всіх коней встановлюють 1000 кг (маса полозного приладу з вантажем), кожне наступне збільшення навантаження повинно бути не менше 100 кг і не більше 400 кг.

До управління конем допускається лише одна людина, яка йде поряд з полозним приладом або веде коня в поводу. Інтервали між навантаженнями не повинні перевищувати 5 хвилин.

Посил коня допускається лише стандартним прутиком.

Зайняті місця розподіляють за найбільшою силою тяги і відстанню (в межах 10 м), досягнутими кіньми даної групи.

6.5. Результати триборства. За результатами триборства (рись, крок, сила тяги) встановлюють три призи. Призові місця в кожному призі визначають за найбільшою кількістю балів, одержаних конем даної групи.

Якщо при проведенні випробувань кінь "затягнувся", вийшла з ладу будь-яка деталь збруї, голобля, орчик або інша частина тренінвентарю, дозволяється повторний виступ коня.