- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВУ
(ДЕРЖЖИТЛОКОМУНГОСП УКРАЇНИ)
Н А К А З
N 81 від 30.09.96 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
11 жовтня 1996 р.
за N 591/1616
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Держархітектури
N 25 від 09.02.99 )
Про затвердження Інструкції про порядок перепоховання громадян іноземних держав, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій на території України
З метою забезпечення організації робіт з проведення ексгумації та перепоховання останків громадян іноземних держав, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій на території України, згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. N 17735/38
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити погоджену з Міністерством юстиції, Міністерством закордонних справ, Генеральним штабом Збройних Сил, Міністерством фінансів, Міністерством внутрішніх справ, Державним митним комітетом, Генеральною прокуратурою, Міністерством охорони здоров'я, Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України та Національним комітетом товариства Червоного Хреста України Інструкцію про порядок перепоховання громадян іноземних держав, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій на території України, що додається.
2. Контроль за виконанням наказу покласти на Управління благоустрою та комунального обслуговування (Кирилюк М.І.)
Перший заступник Голови
Комітету Г.М.Семчук
Затверджено
наказом Державного комітету
України по житлово-комунальному
господарству від 30.09.96 N 81
Інструкція про порядок перепоховання громадян іноземних держав, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій на території України
1. Ця Інструкція розроблена відповідно до положень Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року та додаткових протоколів до них, відповідних міжнародних договорів України, чинного законодавства України.
2. Інструкція розроблена з метою забезпечення гідного шанування місць військових поховань на території України і встановлює єдиний порядок проведення ексгумаційних робіт та перепоховання останків загиблих, вимоги до місць військових поховань, порядок проведення інвентаризації та обліку існуючих місць поховань, а також фінансове та матеріально-технічне забезпечення пов'язаних з цим робіт.
3. Інструкція визначає загальні принципи та порядок взаємодії Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України, органів місцевого самоврядування, санітарно-епідеміологічної служби, органів внутрішніх справ, військових комісаріатів, фахівців у галузі судово-медичної експертизи, що мають медико-криміналістичну підготовку, Товариства Червоного Хреста України і є обов'язковою для всіх підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, незалежно від форм власності, а також іноземних юридичних осіб, що беруть участь у перепохованні та утриманні місць військових поховань на території України.
4. Вжиті для цілей цієї Інструкції поняття означають:
загиблі громадяни іноземних держав - військовослужбовці та військовополонені збройних сил іноземних держав; особи, які згідно із законодавством іноземних держав прирівнюються до них; інші громадяни іноземних держав, які загинули або померли внаслідок воєн, військових конфліктів, депортацій та політичних репресій;
місця пошуку невідомих військових поховань і непохованих останків загиблих - місця на території України, де за визначенням архівних документів або свідченнями очевидців та свідків знаходяться або можуть знаходитись останки загиблих громадян іноземних держав;
місця військових поховань - індивідуальні, групові та братські могили, кладовища або їхні частини, які існують на території України або можуть бути виявлені чи новозакладені і де поховані останки загиблих громадян іноземних держав;
перепоховання останків загиблих - ексгумація останків загиблих з існуючих місць військових поховань або з виявлених місць невідомих військових поховань і непохованих останків загиблих та їх поховання в інших місцях поховань на території України або відправлення за кордон для поховання на території іноземної держави.
5. Знайдені під час пошукових робіт або випадково місця невідомих військових поховань і непохованих останків загиблих підлягають облаштуванню відповідно до положень Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року та додаткових протоколів до них, міжнародних договорів України, Інструкції про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України (КДІ-204/12 Україна 182-91), Санитарных правил устройства и содержания кладбищ від 10.02.77 N 1600-77 та цієї Інструкції.
6. Перепоховання останків загиблих з виявлених місць невідомих військових поховань і непохованих останків загиблих, а також з існуючих місць військових поховань здійснюється у виняткових випадках. Для цього повинно бути клопотання заявника та відповідне рішення органу місцевого самоврядування.
7. Клопотання про перепоховання останків загиблих порушують юридичні та фізичні особи України перед органами місцевого самоврядування адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовані існуючі місця військових поховань або виявлені під час пошукових робіт чи випадково місця невідомих військових поховань і непохованих останків загиблих, а також уповноважений орган іноземної держави, який визначено відповідним міжнародним договором України.
Клопотання подається у письмовій формі органу місцевого самоврядування, у якому, окрім обгрунтування причин необхідності перепоховання останків загиблих, дається гарантія щодо фінансування пов'язаних з перепохованням витрат (крім випадків, якщо перепоховання здійснюється за кошти місцевого бюджету).
8. Рішення про перепоховання останків загиблих приймає орган місцевого самоврядування за погодженням з Державною міжвідомчою комісією у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України, Стороною - учасником міжнародного договору України.
У випадках, якщо у цьому рішенні перепоховання передбачається на місці поховання, розташованому на території іншої адміністративно-територіальної одиниці України, то воно повинно бути попередньо погоджене з відповідним органом місцевого самоврядування, а також з головним державним санітарним лікарем (або його заступником) міста чи району в межах відповідних територій.
Якщо у місці військових поховань знаходяться останки загиблих громадян кількох держав, то заборонено приймати рішення про перепоховання без погодження з усіма відповідними Сторонами.
9. У рішенні про перепоховання останків загиблих повинно бути зазначено: підстава для прийняття рішення; місце перепоховання останків загиблих; виконавець ( виконавці) ексгумаційних робіт, робіт з упорядкування місць розкопок, транспортування останків загиблих до місця поховання, поховання останків загиблих з відповідним благоустроєм місця військових поховань; строки виконання перепоховання; фінансове та матеріально-технічне забезпечення цих заходів; відповідальна особа, яка має контролювати хід виконання цього рішення.
10. Ексгумацію останків загиблих здійснюють суб'єкти господарської діяльності України - підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, які за родом своєї діяльності цим займаються, з обов'язковою участю судово-медичного експерта, експерта-криміналіста та представника військового комісаріату.
11. Право на ексгумацію останків загиблих дає дозвіл (ордер), який видають виконавчі органи місцевого самоврядування на підставі матеріалів пошукових робіт за погодженням з санітарно-епідеміологічною службою, а також підприємствами, установами та організаціями, на території земельних ділянок яких були виявлені місця невідомих військових поховань і непохованих останків загиблих.
Якщо на виявлених місцях невідомих військових поховань і непохованих останків загиблих або поруч з ними знаходяться споруди, комунікації та інші об'єкти, які можуть бути пошкоджені під час ексгумації останків загиблих, то дозвіл (ордер) на проведення ексгумації повинен обумовлювати заходи щодо забезпечення збереження цих об'єктів від пошкоджень чи компенсацію за пошкодження.
12. Ексгумаційні роботи проводяться тільки після отримання дозволу (ордера) на їх виконання.
13. Ексгумацію останків загиблих здійснюють у присутності відповідальних осіб виконавчого органу місцевого самоврядування, представників уповноваженого органу іноземної держави, який визначено відповідним міжнародним договором України, та організації Товариства Червоного Хреста України.
14. Ексгумацію останків загиблих проводять з дотриманням вимог техніки безпеки та санітарних вимог, визначених місцевими комунальними та санітарно-епідеміологічними службами.
15. Протягом усього строку ексгумації останків загиблих ділянка робіт, а також територія виявлених місць невідомих військових поховань і непохованих останків загиблих, межі яких визначені на підставі матеріалів пошукових робіт, підлягають охороні місцевими органами внутрішніх справ.
16. Ексгумовані останки загиблих слід укладати в домовини або урни відповідно до Інструкції про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України (КДІ-204/12 Україна 182-91) та Санитарных правил устройства и содержания кладбищ від 10.02.77 N 1600-77.
Домовини (урни) з ексгумованими останками загиблих повинні мати інвентарний номер.
17. Ексгумовані останки загиблих у домовинах (урнах) згідно з п.16 цієї Інструкції підлягають зберіганню, транспортуванню (до нового місця поховання або за кордон) та похованню у місцях поховань на території України (якщо вони не підлягають кремації).
................Перейти до повного тексту