На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів"

1. Затвердити Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, що додаються.

2. Голові Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах, начальникам обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів забезпечити виконання цього наказу.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Комітету Кулініча В.В.

1. Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг застосовуються державними органами земельних ресурсів та рекомендовані для застосування підприємствами, організаціями, проектними інститутами, вишукувальними експедиціями, госпрозрахунковими групами та іншими підприємницькими структурами незалежно від форм власності та відомчої належності на всій території України.

Виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг, вартість яких не встановлено, здійснюється за цінами, визначеними договорами.

2. Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг використовуються при визначенні вартості робіт з виготовлення проектної і вишукувальної продукції та надання послуг у відповідності до діючих в Україні нормативно-правових та технічних актів.

3. Вартість земельно-кадастрових робіт та послуг визначається на основі індексів визначення кошторисної вартості проектних та вишукувальних робіт калькуляційним (поелементним) методом та вартості людино-дня.

4. Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг ураховують усі види витрат праці, необхідних для виготовлення проектної та вишукувальної продукції встановлених складу та якості:

безпосереднє виготовлення продукції або надання послуги;

перевірку проектної та вишукувальної документації іншими фахівцями;

унесення доповнень та змін у документацію після її погодження з іншими організаціями і закладами;

виготовлення проектних та вишукувальних документів та їх розмноження;

участь робітників, які виконують вишукувальні роботи, дослідження і лабораторні аналізи;

оплату праці водіїв транспортних засобів при виготовленні проектної та вишукувальної продукції;

безпосереднє керівництво роботами;

забезпечення виконання робіт.

5. Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг не враховують витрати, які визначаються в конкретних умовах додатково згідно з угодою на проведення робіт, на:

унесення в проектну і вишукувальну продукцію доповнень, пов'язаних зі зміною виданих замовником завдань або технічних умов;

розробку проектних рішень у двох та більше варіантах;

участь організації-виконавця в розробці завдання на проектування або в складанні технічних умов;

оформлення технічних завдань на виконання інженерних вишукувань;

транспортування до об'єкта роботи і у зворотному напрямку спеціальної техніки, обладнання та інструментів, що необхідні для виконання обстежувальних і вишукувальних робіт;

будівельні матеріали, що потрібні для виготовлення межових знаків, ремонту пунктів геодезичної мережі й аналогічних потреб; оренду транспортних засобів особливого призначення; утримання спеціального вишукувального обладнання; будівництво тимчасових інженерних споруд, виробничих й інших приміщень; вирубування і викорчовування лісу; відновлення (рекультивацію) природних ресурсів, пошкоджених під час виконання проектних і вишукувальних робіт;

експертизу проектної та вишукувальної документації;

витрати на метрологічне забезпечення єдності та точності вимірювань;

витрати на відрядження.

6. Використання розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг не виключає застосування недержавними підприємствами та організаціями, за домовленістю сторін, договірних розцінок на виготовлення проектної та вишукувальної продукції та надання послуг.

7. При виготовленні проектної і вишукувальної продукції у терміновому порядку, за домовленістю сторін, до вартості робіт застосовується підвищувальний коефіцієнт, але не вищий за 1,5.

8. При виконанні польових вишукувальних та землевпорядних робіт (розділи 1 та 5) у несприятливий період з 15 листопада до 15 квітня до вартості відповідних робіт застосовується коефіцієнт 1,2.

9. При виконанні робіт на об'єктах, що розташовані в гірських районах висотою понад 1 км над рівнем моря, до цін уводиться підвищувальний коефіцієнт К=1,0+0,18х(n-1,0), де n - висота над рівнем моря, у км.

10. Податок на додану вартість розраховується у відповідності до чинного законодавства.

11. При виконанні робіт на об'єктах з особливим режимом (прикордонні райони; полігони; аеродроми; будівельні майданчики, на яких виконуються вибухові роботи; території з підвищеним рівнем радіоактивності, у межах 30-кілометрової зони; внутрішні території вибухонебезпечних, шкідливих і гарячих цехів підприємств оборонної, хімічної, металургійної, вугільної і гірничодобувної промисловості; діючі електричні станції і підстанції) до цін застосовується підвищувальний коефіцієнт, що не перевищує 1,50 включно.

1.1. ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАЛЬНІ РОБОТИ

При виконанні топографо-геодезичних вишукувальних польових робіт ураховуються такі категорії складності місцевості:

Відкрита місцевість з нахилами до 2 градусів.

а) місцевість з нахилами до 2 градусів з рідким лісом або кущами; відкрита річкова заплава, місцями заболочена, з невеликою кількістю озер; відкриті ділянки меліорованих земель з невеликою кількістю каналів; відкриті прохідні болота;

б) відкрита місцевість з нахилами 2-5 градусів з невеликою кількістю лощин, западин, пагорбів.

а) місцевість з нахилами до 5 градусів, заросла середньої густоти лісом або кущами; відкриті ділянки меліорованих земель з розгалуженою мережею польових доріг і невеликою кількістю каналів; ділянки, зайняті садами і виноградниками; відкрита заболочена річкова заплава з великою кількістю стариць, рукавів; напівзакрите легкопрохідне або відкрите болото, заросле лісом;

б) місцевість з нахилами 5-8 градусів з великою кількістю балок і ярів.

а) місцевість з нахилами до 5 градусів, заросла густим лісом або кущами; меліоровані землі з високою рослинністю, з густою мережею польових доріг, каналів і валів; сади і виноградники на меліорованих ділянках; річкові заплави з великою кількістю стариць, рукавів;

б) бугристі піски, покриті кущами.

Місцевість з нахилами 5-10 градусів, заросла лісом або кущами; зайнята садами або виноградниками; незакріплені піски з складними формами рельєфу.

Примітки:

1. Категорії складності використовуються для визначення трудовитрат на території, що розташована за межами населених пунктів.

2. При зйомці територій населених пунктів (сіл, селищ, міст) трудовитрати визначаються згідно ДБН Д.1.1-7-2000.

3. Для розрахунків приймається, що людино-день становить 8,2 години, а кошторис - 91 гривню за людино-день на польових роботах і 54 гривні - на камеральних.

1.1.1. Прокладання полігонометричних ходів

Роботи з прокладання полігонометричних ходів повинні включати: підбір планово-картографічних матеріалів, виписку з каталогів координат початкових пунктів триангуляції; складання проектів прокладання ходів; вибір і перевірку інструментів; організацію польових робіт; обстеження траси прокладання ходу; вибір місць установлення знаків; закріплення допоміжних точок; пошук пунктів триангуляції (полігонометрії), між якими прокладається хід; виміри кутів і ліній; обробку польових вимірювань; визначення координат точок ходу; посвідчення справи та виправлення виявлених недоліків; складання каталогів координат і короткого звіту про виконану роботу; оформлення та формування матеріалів.

Кінцева продукція повинна включати матеріали польових вимірювань і камеральної обробки, сформовані в справу про об'єкт (населений пункт, ділянку).

Примітки:

1. Вартість ураховує проведення вимірів з 3 точок на 1 км ходу. За інших умов у норми вводиться коефіцієнт K = 1,0 + 0,08(n-3), де n - кількість точок на 1 км ходу. Вартість ураховує прокладання ходу полігонометрії IV класу, при прокладанні полігонометрії I розряду вводиться коефіцієнт 0,7; II розряду - 0,6.

2. Вартість ураховує використання різних технологій і інструментів, які дають змогу одержати відносну точність для полігонометрії IV класу (1:25000), I розряду (1:10000), II розряду (1:5000).

3. При виконанні робіт на вулицях міста або в смузі відчуження автомобільних (залізничних) доріг з інтенсивним рухом необхідно застосовувати коефіцієнт 1,20.

1.1.2. Прокладання теодолітних ходів

При прокладанні теодолітних ходів виконуються такі роботи: підбір планово-картографічних матеріалів; виписка з каталогів координат пунктів триангуляції, між якими проектується прокладання ходу; складання графічних проектів прокладання ходів; вибір і перевірка інструментів; організація польових робіт; обстеження місцевості, де планується прокладання ходу; вибір місць установлення точок і їх закріплення; пошук пунктів триангуляції, між якими прокладається хід; установлення віх на пунктах, де втрачені зовнішні знаки; розчищення ліній ходу (без рубки просік), виміри кутів і ліній; ведення польового журналу; контрольні підрахунки; обрахування координат; складання каталогу; посвідчення матеріалів; виправлення виявлених недоліків; складання короткого звіту; оформлення та формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є: матеріали польових вимірювань, каталог координат, пояснювальна записка об'єднані у справу на об'єкт (ділянку).

Примітки:

1. При виконанні робіт на вулицях міст або в смузі відчуження автомобільних (залізничних) доріг до трудовитрат застосовується коефіцієнт 1,20.

2. Вартість ураховує прокладання ходів з точністю 1:3000 - 1:4000. За інших умов уводиться коефіцієнт 0,8 при 1:2000 і 0,7 при 1:1000.

1.1.3. Прокладання нівелірних ходів

При прокладанні нівелірних ходів виконуються такі роботи: підбір матеріалів; виписка висот реперів, до яких проектується прив'язка; складання проекту прокладання ходів; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцировка ліній прокладання ходу; пошук на місцевості реперів, від яких будуть розпочинатися і на яких будуть закінчуватися ходи; нівелювання; ведення польових журналів; контрольні вирахування; складання відомості перевищень і схеми ходів; оформлення журналів; проведення обчислень ходів і врівноваження систем ходів; складання каталогу висот тимчасових і постійних реперів; посвідчення матеріалів та виправлення виявлених недоліків; оформлення та формування матеріалів.

Робота завершується складанням матеріалів вимірювань і їх обробки та об'єднаням у справу на об'єкт (ділянку).

Примітки:

1. При виконанні нівелювання в смугах відводу залізничних і автомобільних доріг до трудовитрат застосовується коефіцієнт 1,20.

2. При виконанні нівелювання на місцевості, де кількість штативів на 1 км перевищує 35, до трудовитрат застосовується коефіцієнт 1,25.

1.1.4. Топографічні зйомки (мензульні і тахеометричні)

При виконанні мензульних та тахеометричних топографічних зйомок виконуються такі роботи: підбір планово-картографічних матеріалів; розробка проекту побудови планово-висотної основи; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцировка місцевості; вибір місць розміщення точок планово-висотної основи і закріплення їх на місцевості; вимірювання кутів і довжин ліній; прокладання нівелірних ходів; камеральна обробка польових вимірювань для створення планово-висотної основи і складання каталогів координат і висот; підготовка планшетів; розбивка координатної сітки; нанесення за координатами точок планово-висотної основи; згущення планово-висотної основи; закріплення знімальної основи кілками і віхами; мензульна або тахеометрична зйомка контурів і рельєфу; визначення відхилення магнітної стрілки та чисельних характеристик; виготовлення кальки контурів і висот (складання плану тахеометричної зйомки); викопіювання і зведення сусідніх планшетів; посвідчення матеріалів; виправлення зауважень; оформлення та формування матеріалів.

Робота завершується складанням матеріалів польових вимірювань, планшетів зйомки, викреслених олівцем, кальки контурів і висот (план тахеометричної зйомки), сформованих у справу на кожний планшет.

Примітки:

1. Вартість ураховує виконання робіт на одному масиві. Якщо роботи виконуються на декількох окремих ділянках, то до вартості застосовується коефіцієнт K = 1,0 + 0,10(n-1), де n - кількість окремих ділянок, розташованих не в одному масиві.

2. При зйомках рельєфу на матеріалах горизонтальної зйомки до вартості застосовується коефіцієнт 0,6, а на фотопланах з одночасним дешифруванням контурів - 0,75.

3. Вартість не враховує виконання робіт із збору інформації щодо меж землекористування, зйомки і нанесення на плановий матеріал меж землекористування. При потребі виконання таких робіт до вартості вводиться коефіцієнт 1,10.

1.1.5. Горизонтальні зйомки (мензульні і теодолітні)

При виконанні мензульних та теодолітних горизонтальних зйомок виконуються такі роботи: підбір планово-картографічних матеріалів; складання проекту знімальної основи; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцировка місцевості; вибір місць розміщення знімальної основи; їх закріплення; виміри кутів і ліній; обчислення координат; складання каталогу; підготовка планшетів; нанесення по координатах опорної геодезичної мережі знімальної основи; згущення знімальної основи; зйомка ситуації; виміри лінійних характеристик; складання кальки ситуації (камеральна обробка вимірів і складання плану олівцем при теодолітній зйомці); зведення планшетів за рамками; посвідчення матеріалів і виправлення виявлених недоліків; складання короткого звіту; оформлення і здача матеріалів.

Кінцевою продукцією є: матеріали, одержані при створенні знімальної основи; план зйомки, викреслений олівцем, матеріали польових вимірів, сформовані у справу на об'єкт (ділянку).

1.1.6. Оновлення кадастрових планів і карт

При оновленні кадастрових планів і карт виконуються такі роботи: збір і ознайомлення з планово-картографічними, аерокосмічними матеріалами; виписка з каталогу координат пунктів геодезичної основи; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцирувальний огляд місцевості з метою виявлення змін, які відбулися в межах об'єкта і підлягають коригуванню; зйомка місцевості з метою виявлення місць, які підлягають коригуванню; зйомка меж контурів, які змінилися, шляхом інструментальної прив'язки їх до тих, що не змінили свого положення, або до пунктів знімальної основи при значних змінах; камеральна обробка польових вимірів; унесення змін до плановокартографічного матеріалу і викреслення їх тушшю; посвідчення виконаних робіт і виправлення зауважень; оформлення і формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є: оновлений планово-картографічний матеріал і матеріали польових вимірювань, сформовані в справу.

Примітки:

1. При наявності матеріалів фотознімків, які використовуються для оновлення планів, до вартості вводиться коефіцієнт:

при використанні цьогорічних зальотів - 0,70;

попереднього року - 0,8;

дворічної давності - 0,9;

трирічної давності - 0,95.

2. Вартість виконання аерофотозйомки, виготовлення приведених до масштабу карти аерознімків, фотопланів, згущення (за потреби) знімальної основи, нанесення меж землеволодінь визначаються додатково в рамках угоди.

3. Вартість ураховує роботи, коли обсяги оновлення не перевищують 10% від загального обсягу кадастрових планів і карт. Якщо обсяги оновлення перевищують 10%, то уводиться коефіцієнт K = 1,0 + 0,1(n-10), де n - відсоток від загального обсягу кадастрових планів і карт.

4. При проведенні оновлення кадастрових планів і карт на ділянках, розташованих не в одному масиві, до вартості вводиться коефіцієнт K = 1,0 + 0,10(n-1), де n - кількість ділянок.

1.1.7. Прорубування просік і візирок

При прорубуванні просік і візирок ураховуються такі категорії лісу:

I категорія - рідкий ліс з діаметром дерев до 16 см;

II категорія - рідкий ліс з діаметром дерев до 16 см, з кущами;

III категорія - густий ліс з діаметром дерев до 16 см;

IV категорія - густий ліс з діаметром дерев більше 16 см;

V категорія - густий ліс з діаметром дерев більше 16 см, з підліском.

При прорубуванні просік і візирок виконуються такі роботи: інструментальне визначення напрямку прорубки просіки (візирки); вирубка просіки (візирки); очищення стовбурів дерев від гілок і складання їх у купи; розчищення просіки (візирки) від рослинних залишків.

Кінцевим результатом роботи є просіка (візирка) заданої ширини.

Примітка.

Трудовитрати розраховуються на прорубування візирок (просік) завширшки 0,5 м. При більшій ширині до таблиці 1.7 застосовується коефіцієнт K = 1,0 + 0,7(п-0,5), де п - ширина просіки (візирки) у метрах.

1.1.8. Виготовлення грунтових реперів і межових знаків

При виготовленні грунтових реперів і межових знаків виконуються такі роботи: ремонт форм і їх установлення; виготовлення і закладання у форми арматури; обрізка і заповнення цементним розчином труб при виготовленні грунтових реперів; наварювання марки на трубу; приготування бетону і його заливання у форми; зняття форм після затвердіння бетону; огляд готових виробів і виправлення виявлених недоліків.

Кінцевою продукцією є виготовлений репер (межовий знак).

1.1.9. Закладка межових знаків, грунтових реперів, центрів полігонометрії

При закладці межових знаків, грунтових реперів, центрів полігонометрії враховуються такі категорії грунтів:

I категорія - м'які грунти (торф, пісок, супісок), копання ями проводиться лопатою без використання кирки;

II категорія - грунти середньої твердості (глина, суглинок, дрібний гравій), для копання використовується лопата і частково кирка;

III категорія - грунти вище середньої твердості (суглинок із щебенем, галька), копання ями здійснюється кирками і ломами;

IV категорія - тверді грунти (глина з валунами, сильнокам'янисті грунти), копання ями здійснюється ломами, клинами, молотами.

При закладці межових знаків, грунтових реперів, центрів полігонометрії виконуються такі роботи: навантаження і доставка до місця закладки межових знаків (реперів); вибір місця закладки; розмітка котловану і канави; копання ями; установлення готового знака; засипання й ущільнення грунту; насипання кургану; оформлення канавою; маркування знаків; складання списку; нанесення на карту; контрольний огляд; усунення виявлених зауважень; здача знака на збереження.

Кінцевою продукцією є: закріплений на місцевості знак; список знаків, топографічна карта з їх місцезнаходженням, акти здачі на збереження, сформовані у справу на знак.

1.2. АЕРОФОТОГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ

При виконанні робіт з аерофотогеодезичних вишукувань ураховуються такі категорії складності місцевості:

а) місцевість рівнинна або горбиста з переважними ухилами 1,5 градуса із розвинутою дорожньою мережею. Кількість контурів місцевості, що чітко відображені на аерознімках і придатні для вибору як розпізнавальні знаки, достатня. Розпізнавальні знаки визначаються без допоміжних геодезичних побудов;

б) сільські населені пункти з одно-дворядною забудовою, розташовані на рівнинній відкритій місцевості.

а) місцевість степова або рівнинна, відкрита або частково (до 30%) залісена з переважними ухилами від 1,5 до 2 градусів з наявністю доріг. Кількість контурів, придатних для вибору як розпізнавальні знаки, недостатня. Розпізнавальні знаки визначаються, як правило, без допоміжних геодезичних побудов;

б) місцевість рівнинна або горбиста, з ухилами від 2 до 5 градусів, частково (до 30%) залісена або забудована. Дорожня мережа на лісових ділянках розріджена. Вибір розпізнавальних знаків труднощів не викликає. Для визначення невеликої кількості розпізнавальних знаків (до 15%) необхідні допоміжні геодезичні побудови;

в) сільські населені пункти зі спланованими вулицями багаторядної забудови в частково закритій рівнинній місцевості;

г) невеликі міста і селища із щільністю забудови до 15% у рівнинній або горбистій місцевості.

а) місцевість рівнинна або горбиста з ухилами до 5 градусів, закрита (залісена або забудована) до 50%. Дорожня мережа на лісових ділянках малорозвинута. Для визначення частини розпізнавальних знаків (20-30%) необхідні допоміжні геодезичні побудови;

б) місцевість з ухилами 5-8 градусів, відкрита, горбиста, дуже пересічена балками і ярами;

в) відкрита болотиста місцевість.

г) середні сільські населені пункти (центральні садиби сільгосппідприємств) у рівнинній напівзакритій місцевості зі спланованими вулицями, а також невеликі сільські населені пункти зі спланованими вулицями в дуже пересіченій або напівзакритій місцевості;

ґ) невеликі міста і селища із щільністю забудови 15-25% у пересіченій (горбистій) місцевості.

Переважні ухили місцевості від 2,5 до 4,5 градуса. Середня кількість штативів на 1 км нівелірного ходу 25-30:

а) місцевість рівнинна або горбиста, з ухилами до 5 градусів, закрита (залісена або забудована) до 80%, із рідкою дорожньою мережею на лісових ділянках. Значна частина розпізнавальних знаків (30-50%) визначається за допомогою допоміжних геодезичних побудов;

б) напівзакрита гірська місцевість з ухилами 8-15 градусів;

в) напівзакрита болотиста місцевість;

г) райони з малою кількістю контурів, придатних для вибору як розпізнавальні знаки;

ґ) значні населені пункти (районні центри, центральні садиби значних с/г підприємств) із системною компактною забудовою у відкритій і напівзакритій місцевості з рівнинним і дуже пересіченим рельєфом;

д) середні сільські населені пункти з розосередженою забудовою з наявністю садів і зелених насаджень у гірській місцевості;

е) міста і селища з щільністю забудови 25-35% у пересіченій (горбистій) місцевості;

ж) міста і селища з щільністю забудови 35-50% (будинки 5 поверхів і вище) у рівнинній місцевості.

Переважні ухили місцевості понад 4,5 градуса. Середня кількість штативів на 1 км нівелірного ходу 32-35;

а) місцевість рівнинна або горбиста з ухилами до 5 градусів, цілком закрита (залісена або забудована). Дорожня мережа на залісеній площі практично відсутня. Більше ніж 50% розпізнавальних знаків визначаються за допомогою допоміжних геодезичних побудов;

б) закрита гірська місцевість з ухилами 8-15 градусів;

в) високогірна місцевість з ухилами понад 15 градусів;

г) цілком заросла болотиста місцевість;

ґ) райони з дуже обмеженою кількістю контурів, придатних для вибору як розпізнавальні знаки;

д) значні сільські населені пункти з безсистемною (розосередженою) забудовою в напівзакритій місцевості із дуже пересіченим рельєфом, а також значні сільські населені пункти із системною забудовою в гірській або закритій місцевості;

е) міста і селища міського типу з щільністю забудови 35-50% у гірській місцевості;

є) міста з щільністю забудови понад 50% у пересіченій (горбистій) місцевості (5-поверхові будинки і вище) складної конфігурації.

1.2.1. Планова прив'язка аерознімків

При плановій прив'язці аерознімків виконуються такі роботи: збір і аналіз об'єкта роботи матеріалів аерозйомки, даних про геодезичну мережу; нанесення на репродукції накидного монтажу (аерознімки, топографічні карти) пунктів геодезичної мережі; камеральне розпізнавання точок планової підготовки зйомок минулих років; складання робочого проекту прив'язки; організація польових робіт; рекогносцировка місцевості; пошук пунктів геодезичної мережі та встановлення віх на пунктах держгеомережі; розпізнавання на місцевості геодезичних пунктів, планових розпізнавальних знаків і сколювання їх на аерознімках; закріплення й оформлення розпізнавальних знаків на місцевості; прив'язка розпізнавальних знаків до пунктів геодезичної мережі; ведення журналу; оформлення аерознімків і репродукцій накидного монтажу; азимутальні визначення; контроль упізнання; перевірка й оформлення польових журналів й аерознімків; обчислення координат розпізнавальних знаків і складання каталогу координат; складання і креслення схем прив'язки; складання відомості звіряння планових розпізнавальних знаків; заповнення формулярів; формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є матеріали планової прив'язки аерознімків, сформовані в справу.

Одиниця виміру: 1 кв. км (100 га)

Вартість планової прив'язки аерознімків розраховується згідно з табл. 1.10 (чисельник - трудовитрати на одиницю; знаменник - вартість в грн. за одиницю).

Примітки:

1. Вартість розрахована на виконання робіт на одному об'єкті, який є єдиним масивом, розташованим у межах одного адміністративного району. Якщо роботи виконуються на декільках відособлених масивах (черезсмужні ділянки) або об'єкт розміщується в межах кількох адміністративних районів, то показники табл. 1.10 збільшуються на 10% за кожний відособлений масив або адміністративний район.

2. Вартість розрахована для умов, за яких на 10 кв. км території є в натурі 2 пункти геомережі, придатні для прив'язки розпізнавальних знаків. В інших випадках до таблиці 1.10 застосовується коефіцієнт K = 1,0 + 0,12(2-n), де n - кількість пунктів геомережі в розрахунку на 10 кв.км території.

3. При виконанні робіт на території площею менше 10 кв. км до таблиці 1.10 застосовується коефіцієнт відповідно до табл. 1.11.

4. Вартість не враховує робіт із створення (згущення або відновлення) державної геодезичної мережі. За потреби виконання таких робіт витрати визначаються додатково.

5. Вартість не враховує витрат на проведення льотно-знімальних робіт, на виготовлення і множення аерознімків, на прорубування просік і візирок.

1.2.2. Висотна прив'язка аерознімків

Склад робіт повинен включати: збір і аналіз щодо об'єкта робіт топографо-геодезичної вивченості та матеріалів аерозйомки; нанесення на репродукції накидного монтажу (аерознімки, топографічні карти) пунктів геодезичної мережі; складання робочого проекту прив'язки; організацію польових робіт; рекогносцировку місцевості; відшукування пунктів геодезичної мережі; вибір розпізнавальних знаків і сколювання їх на аерознімках; закріплення оформлення розпізнавальних знаків на місцевості; прокладання ходів технічного нівелювання або висотних ходів; ведення журналів; оформлення аерознімків і репродукцій накидного монтажу; контроль упізнання; перевірку й оформлення польових журналів й аерознімків; обчислення висот розпізнавальних знаків і складання каталогу; складання і креслення схем висотної знімальної мережі; складання відомості звіряння висотних розпізнавальних знаків; заповнення формулярів; формування матеріалів.

Результатом роботи є матеріали висотної прив'язки аерознімків, сформовані в справу.

Одиниця виміру: 1 кв. км (100 га).

Вартість робіт висотної прив'язки аерознімків визначається згідно з табл. 1.12 (чисельник - трудовитрати на одиницю; знаменник - вартість за одиницю, грн.)

Примітки:

1. Вартість визначена на виконання висотної прив'язки як самостійного виду робіт. При виконанні висотної прив'язки в комплексі з плановою прив'язкою до вартості останньої застосовується коефіцієнт 0,85.

2. Вартість визначена на виконання робіт на одному об'єкті, який є єдиним масивом, розташованим у межах одного адміністративного району. Якщо роботи виконуються на декількох відособлених масивах (черезсмужні ділянки) або об'єкт розташований в межах кількох адміністративних районів, то показники табл. 1.12 збільшуються на 10 % за кожний відособлений масив або адміністративний район.

3. Вартість визначена для умов, за яких на 10 кв. км території є в натурі 2 пункти геомережі, придатні для прив'язки розпізнавальних знаків. В інших випадках до розцінок застосовується коефіцієнт K = 1,0 + 0,10 (2-n), де n - кількість пунктів геомережі в розрахунку на 10 кв.км території.

4. При виконанні робіт на території площею менше 10 кв. км до розцінок застосовується коефіцієнт відповідно до табл. 1.13.

5. Вартість не враховує витрати на створення (згущення або відновлення) державної геодезичної мережі. За потреби виконання таких робіт витрати визначаються додатково.

6. Вартість не враховує витрати на проведення льотно-знімальних робіт, на виготовлення і розмноження аерознімків, на прорубку просік і візирок.

1.2.3. Дешифрування аерознімків і фотопланів

1.2.3.1. Дешифрування сільськогосподарських і топографічних контурів у масштабах 1:2000 - 1:10000

При виконанні робіт з дешифрування сільськогосподарських і топографічних контурів враховуються такі категорії складності місцевості:

а) місцевість відкрита, рівнинна або горбиста, із значними контурами сільськогосподарських та інших угідь. Кількість контурів до 15 на 1 кв. дм плану;

б) місцевість суцільно залісена, з наявністю окремих сільськогосподарських угідь. Кількість контурів до 10 на 1 кв. дм плану;

в) заплави рік з рідкою деревною і чагарниковою рослинністю, зі значними контурами сільськогосподарських угідь. Кількість контурів до 10 на 1 кв. дм плану;

г) ділянки прохідних боліт, відкриті або суцільно зарослі рідким і карликовим лісом. Кількість контурів до 10 на 1 кв. дм плану.

а) місцевість відкрита або напівзакрита, рівнинна або горбиста, осушені землі із значними сільськогосподарськими угіддями і наявністю однойменних контурів: ділянок лісу, мочажин, озер, ям, канав тощо. Райони передгір'їв. Кількість контурів від 16 до 40 на 1 кв. дм плану;

б) місцевість суцільно залісена з наявністю просік, вирубок, лісопосадок і окремих сільськогосподарських угідь. Кількість контурів від 11 до 20 на 1 кв. дм плану;

в) відкриті або напівзакриті заплави рік з невеликим різновидом однойменних контурів, межі яких добре розпізнаються на аерознімках. Кількість контурів від 11 до 20 на 1 кв. дм плану;

г) болота прохідні, покриті очеретяною рослинністю, з наявністю окремих контурів лісу, озер, чагарників. Кількість контурів від 11 до 20 на 1 кв. дм плану;

ґ) невеликі сільські населені пункти з одно-, дворядною забудовою.

а) місцевість відкрита або напівзакрита, осушені землі з наявністю балок, ярів і однойменних контурів (канав, мочажин, озер, карстових лійок тощо), а також передгірні райони. Кількість контурів від 41 до 70 на 1 кв. дм плану;

б) відкриті або напівзакриті заплави рік. Кількість контурів від 21 до 40 на 1 кв. дм плану;

в) болота прохідні, відкриті або зарослі лісом до 50 %, з кількістю контурів від 21 до 40 на 1 кв. дм плану;

г) місцевість суцільно залісена, частково заболочена. Кількість контурів від 21 до 40 на 1 кв. дм плану;

ґ) невеликі сільські населені пункти зі спланованими вулицями багаторядної забудови.

а) місцевість відкрита або напівзакрита, розчленована балками і ярами. Райони передгір'їв. Осушені землі з наявністю мережі канав. Кількість контурів від 71 до 100 на 1 кв. дм плану;

б) напівзакриті заплави великих рік із старицями, протоками й озерами. Кількість контурів від 41 до 70 на 1 кв. дм плану;

в) болота відкриті, важкопрохідні;

г) місцевість гірська, пересування утруднене;

ґ) значні сільські населені пункти із багаторядною забудовою й іншими видами планування або невеликі сільські населені пункти із безсистемною та розосередженою забудовою.

а) місцевість закрита або напівзакрита, а також землі з осушувальною мережею з кількістю контурів від 101 до 150 на 1 кв. дм плану;

б) значні сільські населені пункти (районні центри), а також сільські населені пункти середнього розміру з безсистемною і розосередженою забудовою;

в) відкриті або напівзакриті заплави рік з кількістю контурів від 71 до 100 на 1 кв. дм плану;

г) місцевість гірська, важкопрохідна або високогірна, з висотою над рівнем моря більше 2000 метрів.

а) місцевість з кількістю контурів від 151 до 200 на 1 кв. дм плану;

б) заплави великих рік, що заросли лісом і чагарником, із старицями, протоками й озерами;

в) значні сільські населені пункти з безсистемною або розосередженою забудовою, з наявністю дрібних контурів сільськогосподарських угідь, канав, зрошувальної мережі і ділянок стороннього використання.

а) місцевість з кількістю контурів понад 200 на 1 кв. дм плану;

б) заплави рік, покриті до 70 % заболоченим лісом, із розосередженими сільськогосподарськими угіддями.

Дешифрування сільськогосподарських і топографічних контурів на аерознімках (фотопланах) передбачає виконання таких робіт: підготовку матеріалів для дешифрування: збір і систематизацію матеріалів зйомок минулих років, збір і виготовлення копій районних карт (схем планів) землевпорядкування, лісовпорядкування, планів (схем) дорожньої і гідрографічної мережі, інших матеріалів, необхідних для дешифрування; викопіювання меж землеволодінь (землекористувань) і копій відомостей координат; відмежування робочих площ аерознімків; нанесення меж землеволодінь (землекористувань) на репродукції накидного монтажу; камеральне дешифрування аерознімків (фотопланів); упорядкування схеми розташування аерознімків; організацію польових робіт; обстеження і дешифрування контурів; виробництво геодезичних вимірів, необхідних для нанесення на план контурів, що не відобразилися; виміри числових характеристик зйомки; ведення абрисів; польове креслення контурів тушшю; виробництво зведень і викопіювань рамками; виправлення виявлених недоліків; формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є матеріали підготовки і матеріали дешифрування, сформовані в справи.

Одиниця виміру: 1 кв. км (100 га).

Вартість робіт з дешифрування сільськогосподарських та топографічних контурів на аерознімках розраховується згідно з табл. 1.14 (чисельник - трудовитрати на одиницю; знаменник - вартість за одиницю, грн.)

Примітки:

1. При дешифруванні на фотопланах до розцінок застосовується коефіцієнт 0,95.

2. Якщо дешифрування меж землекористування і розпізнавання їхніх поворотних пунктів не проводиться, то до розцінок застосовується коефіцієнт 0,9.

3. Вартість передбачає виконання робіт на одному об'єкті. Об'єктом уважається територія, подана як єдиний масив, розташований в межах одного адміністративного району. Якщо така територія подана декількома відособленими масивами (черезсмужними ділянками) або розташована в межах декількох адміністративних районів, то вартість, розрахована за таблицею 1.14, збільшуються на 10 % за кожний відособлений масив або адміністративний район.

4. Вартість на виконання робіт із збору інформації про землекористування, виявлення, дешифрування і нанесення на знімки їхніх меж наводиться у розділі 5.

5. Вартість розрахована на дешифрування аерознімків вильотів поточного або попереднього дешифруванню року. В інших випадках до розцінок застосовується коефіцієнт K = 1,0 + 0,08 (n - 1), де n - тривалість періоду, що минув з моменту виконання льотно-знімальних робіт (у роках).

6. Вартість не враховує витрати на проведення льотно-знімальних робіт та на виготовлення і розмноження аерознімків.

1.2.3.2. Дешифрування забудованих територій

При виконанні робіт з дешифрування забудованих територій враховуються такі категорії складності території:

Сільські населені пункти з одно-, дворядною забудовою, розташовані в рівнинній відкритій місцевості.

а) сільські населені пункти з розосередженою забудовою, з наявністю садів і зелених насаджень на горбистій місцевості;

б) сільські населені пункти зі спланованими вулицями багаторядної забудови в частково закритій рівнинній місцевості;

в) невеликі міста і селища із щільністю забудови до 15 % у пересіченій (горбистій) місцевості;

г) міста і селища в рівнинній місцевості із щільністю забудови 15 - 25 % (будинки заввишки до 5 поверхів).

а) сільські населені пункти з розосередженою забудовою, наявністю садів і зелених насаджень у гірській місцевості;

б) середні сільські населені пункти (центральні садиби сільгосппідприємств) у рівнинній напівзакритій місцевості зі спланованими вулицями, а також невеликі сільські населені пункти зі спланованими вулицями в сильно пересіченій або напівзакритій місцевості;

в) невеликі міста й селища із щільністю забудови 15 - 25 % (будинки до 5 поверхів), у пересіченій (горбистій) місцевості, з розвинутою мережею комунікацій і наявністю деревонасаджень.

а) сільські населені пункти зі складним плануванням забудови та з наявністю садів і зелених насаджень у гірській місцевості;

б) значні населені пункти (районні центри, центральні садиби значних с/г підприємств) із системною компактною забудовою у відкритій і напівзакритій місцевості з рівнинним і середньопересіченим рельєфом;

в) міста і селища із щільністю забудови від 25 до 35 % у пересіченій (горбистій) місцевості;

г) міста і селища із щільністю забудови від 35 до 50 % (будинки 5 поверхів і вище) у рівнинній місцевості.

а) значні сільські населені пункти з безсистемною (розосередженою) забудовою в напівзакритій місцевості із середньопересіченим рельєфом, а також значні сільські населені пункти із системною забудовою в гірській або закритій місцевості;

б) міста і селища з щільністю забудови 35 - 50 % у гірській місцевості;

в) міста із щільністю забудови більше ніж 50% у пересіченій (горбистій) місцевості (будинки заввишки 5 поверхів і вище, складної конфігурації).

Дешифрування забудованих територій включає такі роботи: збір даних і упорядкування відомості з транскрибування назв; упорядкування схеми розташування аерознімків; організацію польових робіт; обстеження і дешифрування контурів; виробництво геодезичних вимірів, необхідних для нанесення на плани контурів, що не відобразилися; виміри числових характеристик зйомки; розпізнавання поворотних пунктів меж населених пунктів; ведення абрисів; польове креслення контурів тушшю; виробництво зведень, викопіювань за рамками; огляд; виправлення виявлених недоліків; оформлення матеріалів.

Кінцевою продукцією є матеріали дешифрування, сформовані в справу.

Одиниця виміру: 1 кв. км (100 га).

Вартість робіт з дешифрування забудованих територій встановлюється згідно з табл. 1.15 (чисельник - трудовитрати на одиницю; знаменник - вартість за одиницю, грн.).

Примітки:

1. Вартість виконання робіт зі збору інформації про землекористування, виявлення, дешифрування і нанесення на знімки їхніх меж наводиться у розділі 5.

2. До розцінок не включені витрати на виконання льотнознімальних робіт та на виготовлення і розмноження аерознімків.

3. Вартість розрахована на дешифрування аерознімків зальотів поточного або попереднього дешифруванню року. В інших випадках до розцінок застосовується коефіцієнт K = 1,0 + 0,08 (n - 1), де n - тривалість періоду, що минув із моменту виконання льотно-знімальних робіт (в роках).

1.2.4. Виготовлення фотопланів

Виготовлення фотопланів включає такі роботи: добір, вивчення й аналіз матеріалів з планової прив'язки аерознімків; упорядкування і креслення збірного листа планшетів; виготовлення і підготовка основи; виконання допоміжних фотограмметричних робіт; упорядкування проекту фотограмметричних мереж та їхнього розвитку; підготовка і трансформування аерознімків; монтаж, оформлення і перевірка упорядкування фотопланів; огляд; виправлення виявлених недоліків.

Кінцевю продукцією є оригінали фотопланів, виготовлені в рамках планшетів та оформлені відповідно до чинних вимог.

Одиниця виміру: 1 кв. км (100 га).

Вартість робіт з виготовлення фотопланів розраховується згідно з табл. 1.16 (чисельник - трудовитрати на одиницю; знаменник - вартість за одиницю, грн.)

Примітки:

1. Вартість розрахована на трансформування аерознімків із коефіцієнтом 2,0. При інших параметрах до розцінок застосовується коефіцієнт, що підвищує (знижує) розцінку K = 1,0 + 0,30 (2 - n), де n - коефіцієнт трансформування.

2. При виготовленні фотопланів у межах землекористування до розцінок застосовується коефіцієнт 1,10.

3. При виготовленні фотопланів на невеликі відособлені ділянки до 500 кв. км до цін застосовується коефіцієнт 1,3, а до ділянок, за площею більших 500 кв. км, але менших 1000 кв. км - 1,15.

1.2.5 Складання і креслення планів

При виконанні робіт з складання і креслення планів ураховуються такі категорії складності місцевості:

Місцевість відкрита, не забудована, з кількістю значних контурів нескладних обрисів не більше 10 на один кв. дм плану.

а) місцевість відкрита або забудована до 10%, з кількістю контурів від 11 до 30 на один кв. дм плану;

б) ділянки прохідних боліт або рівних пісків з рідкою рослинністю;

в) заплави рік із значними контурами і рідкою деревною рослинністю;

г) місцевість з окремими дрібними населеними пунктами, зі значними контурами (тільки для масштабу 1:10000).

а) місцевість з кількістю контурів від 31 до 70 на один кв. дм плану;

б) населені пункти сільського типу з лінійним однорядним плануванням або із середнім розміром присадибних ділянок не менше 0,20 га;

в) ділянки важкопрохідних боліт з рідким лісом або суцільні масиви чистих прохідних боліт;

г) заплави рік із старицями, озерами, протоками;

ґ) лісові райони з великою кількістю просік, вирубок тощо.

а) місцевість з кількістю контурів від 71 до 110 на один кв. дм плану;

б) пориті ділянки з насипами, ямами, котлованами, поширені на 50 % площі;

в) заплави значних рік з великою кількістю проток, стариць, озер, з наявністю заболочених заплавних і суходільних сільськогосподарських угідь;

г) важкопрохідні або непрохідні болота з великою кількістю дрібних озер;

ґ) сільські населені пункти з багаторядним плануванням, з розосередженою безсистемною забудовою або із середнім розміром присадибної ділянки від 0,15 до 0,20 га.

а) місцевість із дрібними контурами, з кількістю контурів від 111 до 200 на один кв. дм плану;

б) значні сільські населені пункти з середнім розміром присадибних ділянок від 0,10 до 0,15 га з наявністю дрібної мережі ариків, садів, виноградників і шовковичних плантацій;

в) суцільно пориті ділянки з насипами, виїмками, ямами, відвалами порід із значною кількістю контурів;

г) заплави великих рік з наявністю великої кількості озер, стариць, протоків і контурів складних обрисів;

ґ) поливні райони технічних, фруктових і городніх культур з великою кількістю дрібних контурів;

д) значні сільські населені пункти (районні центри) або населені пункти середнього розміру з безсистемною розосередженою забудовою, а також райони приміських і дачних селищ (тільки для масштабу 1:10000).

а) місцевість з дрібними складними контурами, з кількістю контурів від 201 до 300 на один кв. дм плану;

б) значні сільські населені пункти (центральні садиби) із середнім розміром присадибних ділянок менше 0,10 га. Кількість контурів на один кв. км плану від 201 до 300;

в) значні сільські населені пункти з безсистемною і розосередженою забудовою, з наявністю дрібних контурів сільськогосподарських угідь, канав, зрошувальної мережі і ділянок стороннього використання (тільки для масштабу 1:10000);

г) поливні землі з посівами рису, баштанних і городніх культур, фруктових садів, виноградників. Кількість контурів на один кв. дм плану від 201 до 300.

а) населені пункти міського типу з кількістю контурів більше 300 на один кв. дм плану;

б) поливні землі з великою щільністю забудови і дрібною зрошувальною мережею. Кількість контурів на один кв. дм плану більше 300.

Складання і креслення планів включає такі роботи: добір матеріалів; перевірку і креслення кілометрової сітки та внутрішньої рамки; перенесення контурів з матеріалів дешифрування на фотокопію фотоплану; креслення тушшю всіх елементів ситуації відповідно до встановлених умовних знаків; підпис назв і висот під наліпки; виписку назв і набір; чищення оригіналу; заповнення формуляра (технічного паспорта); виготовлення викопіювань, виробництво зведень за рамками, позарамкове і внутрішнє оформлення.

Кінцевою продукцією є фотокопії фотопланів, накреслені тушшю. Одиниця виміру: 1 кв. км (100 га).

Вартість робіт із складання і креслення планів розраховується згідно з табл. 1.17 (чисельник - трудовитрати на одиницю; знаменник - вартість за одиницю, грн.).

Примітки:

1. При кресленні й оформленні контурних фотопланів без перенесення контурів або кресленні на синій фотокопії до розцінок застосовується коефіцієнт 0,85.

2. При упорядкуванні, кресленні й оформленні контурних фотопланів площею, що становить менше 80 % від усієї площі планшета, до розцінок для I і II категорій складності застосовується коефіцієнт 1,15; III і IV категорій складності - 1,10; V-VII категорій складності - 1,05.

3. При упорядкуванні, кресленні й оформленні контурних планів на пластику до розцінок застосовується коефіцієнт 1,10.

4. При упорядкуванні, кресленні й оформленні контурних планів у межах землекористування (землеволодінь) до розцінок застосовується коефіцієнт 1,10.

5. Вартість робіт не передбачає нанесення і креслення на планах меж кожного землекористувача. При потребі виконання такої роботи використовуються розцінки, наведені в розділі 5.

1.3. СТВОРЕННЯ ЦИФРОВИХ ПЛАНІВ І КАРТ

При створенні цифрових планів і карт враховуються такі категорії складності місцевості:

Місцевість відкрита, не забудована, з кількістю значних контурів нескладних обрисів не більше 10 на один кв. дм плану. Рельєф плоскорівнинний, без балок і ярів. У сантиметр плану вкладається до двох горизонталей.

а) місцевість, відкрита або забудована до 10%, з кількістю контурів від 11 до 30 на один кв. дм плану. Рельєф пологохвильовий з наявністю рідких лощин, балок і ярів з пологими схилами;

б) ділянки прохідних боліт або рівних пісків з рідкою рослинністю. Рельєф рівнинний, плоский, без мікроформ;

в) заплави рік з великими контурами і рідкою деревною рослинністю. Рельєф пологогорбкуватий або рівнинний, без мікроформ;

г) місцевість з окремими дрібними населеними пунктами, зі значними контурами. Рельєф пологогорбкуватий або рівнинний.

а) місцевість з кількістю контурів від 31 до 70 на один кв. дм плану;

б) населені пункти сільського типу з лінійним однорядним плануванням або із середнім розміром присадибних ділянок не менше за 0,20 га. Рельєф з великими формами і порізаними пологими схилами;

в) ділянки важкопрохідних боліт з рідким лісом або суцільні масиви чистих прохідних боліт. Рельєф рівнинний з наявністю мікроформ;

г) заплави рік зі старицями, озерами, протоками. Місцевість рівнинна з мікрорельєфом;

ґ) лісові райони з великою кількістю просік, вирубок тощо.

а) місцевість з кількістю контурів від 71 до 110 на один кв. дм плану;

б) пориті ділянки з насипами, ямами, котлованами, поширені на 50 % площі. Закладання горизонталей нерівномірне;

в) заплави великих рік з великою кількістю протоків, стариць, озер, з наявністю заболочених заплавних і суходільних сільськогосподарських угідь зі складним гривистим рельєфом і значною контурністю;

г) важкопрохідні або непрохідні болота з великою кількістю дрібних озер;

ґ) сільські населені пункти з багаторядним плануванням або з безсистемною розосередженою забудовою, або із середнім розміром присадибної дільниці від 0,15 до 0,20 га. Рельєф яро-балковий з порізаними пологими схилами або рівнинний з мікрорельєфом.

а) місцевість з дрібними контурами кількістю від 111 до 200 на один кв. дм плану;

б) значні сільські населені пункти із середнім розміром присадибних дільниць від 0,10 до 0,15 га з наявністю дрібної мережі ариків, садів, виноградників і шовковичних плантацій. Рельєф зі складними формами;

в) суцільно пориті ділянки з насипами, виїмками, ямами, відвалами порід зі значною кількістю контурів;

г) заплави великих рік з наявністю великої кількості озер, стариць, протоків і контурів складних обрисів. Рельєф зі складними гривистими формами;

ґ) поливні райони технічних, фруктових і городніх культур з великою кількістю дрібних контурів;

д) великі сільські населені пункти (районні центри) або населені пункти середнього розміру з безсистемною розосередженою забудовою, а також райони приміських і дачних селищ (тільки для масштабу 1:10000). Рельєф складний.

а) місцевість з дрібними складними контурами кількістю від 201 до 300 на один кв. дм плану;

б) великі сільські населені пункти (центральні садиби) з середнім розміром присадибних ділянок менше за 0,10 га. Кількість контурів на один кв. км плану від 201 до 300;

в) великі населені пункти сільського типу з безсистемною забудовою і забудовою, що розосередилася, з наявністю дрібних контурів сільськогосподарських угідь, канав, зрошувальної мережі і дільниць стороннього користування (тільки для масштабу 1:10000);

г) поливні землі з посівами рису, баштанних і городніх культур, фруктових садів, виноградників. Кількість контурів на один кв. дм плану від 201 до 300;

а) малі міста та селища з кількістю контурів більше за 300 - один кв. дм плану;

б) поливні землі з великою щільністю забудови і дрібною зрошувальною мережею. Кількість контурів на один кв. дм плану більше за 300;

Середні міста та селища з кількістю контурів більше за 400 на один кв. дм плану.

Великі міста з кількістю контурів більше за 500 на один кв. дм плану.

а) крупні та найкрупніші міста з кількістю контурів більше за 600 на один кв. дм плану;

б) міста з гірським рельєфом.

При створенні цифрової векторної карти картометричним методом передбачається виконання таких робіт: підбір і вивчення необхідних початкових матеріалів; редакційно-підготовчі роботи; орієнтування (прив'язка) початкової карти (плану); сколення (оцифровка) контурів і горизонталей за допомогою дигітайзера (картометра); створення цифрової моделі місцевості; зшивання окремих листів; оформлення карти підписами; внутрішнє оформлення; коректура створеної векторної карти; підготовка карти до друку; конвертація і запис у вихідний формат; заповнення формуляра; огляд, виправлення виявлених недоліків.

При створенні цифрових растрових планів передбачається виконання таких робіт: підбір і вивчення необхідних початкових матеріалів; редакційно-підготовчі роботи; заповнення формулярів; сканування початкового картографічного матеріалу; підготовка растрового зображення до оцифровки; прив'язка і трансформування растрового зображення; зшивання окремих листів; контроль, виправлення недоліків; запис у вихідний формат.

При створенні цифрових векторних карт методом векторизації сканованих зображень передбачається виконання таких робіт: редакційно-підготовчі роботи; векторизація растрового зображення; коректура векторизації; зшивання окремих листів; оформлення карти (плану); конвертація і запис у вихідний формат; заповнення формуляра; огляд; виправлення недоліків; підготовка карти до друку.

Кінцевою продукцією є векторна цифрова карта на магнітному носії або цифрова растрова карта (план) на магнітному носії.

Вартість створення цифрових планів і карт установлюється згідно з табл. 1.18 (чисельник - трудовитрати на одиницю; знаменник - вартість за одиницю, грн.)

Одиниця виміру: 1 кв. км (100 га) - для п.п. 1,3; для п. 2 - один планшет картографічного матеріалу.

Примітки:

1. За одиницю виміру для визначення вартості взяті стандартні листи масштабу 1:2000, 1:5000 та 1:10000.

2. Вартість створення частково оцифрованої векторної карти різного масштабу визначається в залежності від % оцифровки вихідного аркуша.

1.4. ГРУНТОВО-МЕЛІОРАТИВНІ РОБОТИ

При виконанні грунтово-меліоративних робіт ураховуються такі категоріії складності територій:

Райони степової зони з площинно-рівнинним рельєфом, одноманітними материнськими породами та грунтовим покривом. Вітрова ерозія відсутня.

Райони степової (частково лісостепової зони) із слаборозчленованим рельєфом, одноманітними материнськими породами та нескладним грунтовим покривом. Контури грунтових комплексів займають 10 %; територія I категорії з площею грунтових комплексів від 10 до 20 %.

Райони степової та лісостепової зони з розчленованим рельєфом та різними грунтоутворювальними породами, зі строкатим грунтовим покривом; території II категорії з площею грунтових комплексів або еродованих грунтів від 10 до 20 %; поліські райони інтенсивного землеробства з однорідними грунтоутворювальними породами та наявністю до 20 % заболочених або еродованих грунтів; зрошувані землі в належному стані, що не мають ознак вторинного або залишкового засолення; осушені землі, що не мають ознак вторинного або залишкового заболочення.

Поліські райони з однорідними породами, з наявністю площ заболочених грунтів від 20 до 40 %; райони лісостепової зони з розчленованим рельєфом, строкатими грунтоутворювальними породами та наявністю еродованих грунтів від 20 до 60 %; степові території зі значною комплексністю та еродованістю грунтового покриву (від 40 до 60 % комплексів площі території); заплави, плавні, дельти річок з нескладним грунтовим покривом, залісені та вкриті чагарником (до 20 % площі); розчленовані передгірські території; зрошувані землі, які мають ознаки вторинного засолення до 15 % площі; осушені землі, які мають ознаки заболочення на площі до 15 %.

Поліські райони з строкатими грунтоутворювальними породами та з великою кількістю заболочених земель (більше 40 %); лісостепові райони з розчленованим рельєфом, строкатим грунтовим покривом, грунтоутворювальними породами, наявністю еродованих земель більше ніж 60 %; заплави, плавні, дельти із складним неоднорідним грунтовим покривом (різний механічний склад, засолення, заболоченість або залісення більше ніж 20 % площі); зрошувані землі, які мають ознаки вторинного засолення більше ніж 15 % площі; осушені землі, які мають ознаки вторинного або залишкового заболочення більш ніж 15 % площі; осушені землі, які мають ознаки вторинного або залишкового заболочення більше ніж 15 % площі; гірські території.

1.4.1. Підготовчі роботи і польові грунтові вишукування

До складу польових грунтових вишукувань уходять такі роботи: добір і вивчення картографічних (у т.ч. аерофотогеодезичних), грунтових та інших матеріалів; збір інформації про стан і використання земель на території, що обстежується; попереднє районування; складання карти пластики рельєфу; складання попередньої грунтової карти; розробка маршрутів обстеження, плану і графіка робіт.

Організація польових робіт повинна включати: рекогносцировку місцевості; маршрутне ознайомлення з грунтовим покривом; закладення основних і перевірних розрізів, прикопок; нанесення їх на картографічну основу, опис, узяття і систематизацію зразків грунтів; виявлення меж грунтових контурів та нанесення їх на карту; оформлення польової грунтової карти; розгляд з фахівцями господарств попередніх пропозицій щодо використання й охорони земель, підвищення їх родючості; свідчення, виправлення недоліків, формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є матеріали підготовчих робіт і польових грунтових вишукувань, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість виконання підготовчих робіт і польових грунтових вишукувань встановлюється згідно з табл. 1.19.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 1 тис. га території.

Примітки:

1. Наведені в таблиці вартісні показники відповідають III категорії складності об'єкта виконання робіт. Для визначення вартості робіт за іншими категоріями вводяться коефіцієнти: I категорія - 0,7; II категорія - 0,8; IV категорія - 1,2; V категорія - 1,5.

2. Вартість розрахована на проведення вишукувань в об'ємі більше 3,0 тис. Га. При меншому об'ємі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,20(3-n), де n - площа вишукувань, тис. га. При об'ємі вишукувань на площі менше 100 га використовується табл. 1.28.

3. Вартість розрахована для умов, за яких зразки для аналізу відбираються з 20 % грунтових (основних і перевірочних) розрізів. При іншому їх співвідношенні в показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0 + 0,02 (n-20), де n - відсоток (від загальної кількості розрізів) грунтових розрізів, з яких робиться добір зразків на аналіз.

4. Вартість розрахована для умов, за яких розрізи і прикопки можливо прив'язувати до ситуації, ясно вираженої на місцевості і плановій основі. В інших умовах (наприклад, місцевостях, покритих лісом), коли для прив'язки розрізів і прикопок потрібно виконувати спеціальні геодезичні роботи (прокладання теодолітних, мензульних ходів і інш.), вартість на такі роботи визначається додатково згідно з розділом 1.1.

5. Вартість виготовлення планово-картографічної основи, необхідної для проведення вишукувань, унесення змін, що відбулися в ситуації і межах землекористування, виконання аерознімання, виготовлення аерознімків і фотопланів визначаються додатково згідно з розділами 1.1 та 1.2.

1.4.2. Лабораторні аналізи зразків грунтів

Установлюється вартість робіт з лабораторного аналізу таких видів грунтів: карбонатні і нейтральні грунти; солонці і солончаки; кислі та торфові грунти.

Лабораторні аналізи зразків грунтів включають такі роботи: приймання зразків, їх складування, просушування, підготування до проведення аналізів; виготовлення пакетів для добору середньої проби; розбір зразків і взяття середньої проби; розмелювання; підготування обладнання, устаткування і реактивів; виконання аналізів в аналітичних пробах; виконання підрахунків; внесення результатів аналізу в відомість; здійснення контрольних аналізів; свідчення; виправлення недоліків; подання результатів аналізу; миття посуду; звільнення складських помешкань і пакетів від зразків грунтів, за якимих аналізи завершені.

Результатом роботи є відомість з результатами аналізів (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість лабораторних аналізів зразків грунтів здійснюється згідно з табл. 1.20.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 1 тис. га території.

Примітки:

1. Вартість розрахована для територій, на яких закладено 100 грунтових (основних і перевірних) розрізів на 1 тис. га обстеженої площі. За інших умов у показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,10(n-10), де n - кількість основних і перевірних розрізів на 1 тис. га обстеженої площі.

2. Вартість передбачає проведення аналізу грунтових зразків, узятих з 20 % (від загальної кількості основних і перевірочних розрізів) грунтових розрізів. При інших умовах у показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,05(n-20), де n - відсоток основних і перевірних грунтових розрізів, з яких зроблені аналізи зразків.

3. Вартість включає витрати на такі види аналізів:

карбонатні і нейтральні грунти (чорноземи, каштанові, коричневі і т.ін.): гумус і його склад, валові і рухомі форми азоту, фосфору і калію, СО(2) карбонатів, pH водяної витяжки, механічний, структурний і мікроагрегатний склади, склад увібраних основ, максимальна гігроскопічна вологість, питома маса, водна витяжка;

солонці і солончаки: гумус і його склад, валові й рухомі форми азоту, фосфору і калію, CO(2) карбонатів, pH водної витяжки, механічний, структурний і мікроагрегатний склади, ємність катіонного обміну і склад увібраних основ, водяна витяжка, максимальна гігроскопічність, питома маса;

кислі грунти (підзолисті, сірі, бурі тощо): гумус і його склад, валові й рухомі форми азоту, фосфору і калію, pH сольової витяжки, механічний, структурний і мікроагрегатний склади, гідролітична й обмінна кислотність, склад увібраних основ, максимальна гігроскопічна вологість, питома маса;

торфові грунти: ступінь розкладання, ботанічний склад, втрати при прожарюванні й зольність торфу, гідролітична й обмінна кислотність, pH водяної і сольової витяжки, рухомі форми фосфору і калію, водяна витяжка.

4. За потреби проведення аналізів грунтів для складання агрохімічних картограм (рухомий фосфор, обмінний калій і ін.) та додаткових видів аналізів, не передбачених приміткою 3, вартість робіт на проведення таких аналізів визначається додатково.

5. При проведенні аналізів не за всіма видами, передбаченими приміткою 3, уводиться понижувальний коефіцієнт з урахуванням видів проведених аналізів.

1.4.3. Складання грунтової карти та звіту

Роботи із складання грунтової карти та звіту включають: перевірку й складання зведених таблиць результатів аналізів, таблиць морфологічних ознак грунтів; складання авторських оригіналів грунтової карти і карти агровиробничих груп; уточнення списку грунтів; складання легенди й умовних позначень; написання звіту (нарису); заповнення відповідних табличних додатків; свідчення; виправлення недоліків; розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є авторські оригінали грунтової карти і карти агровиробничих груп грунтів; технічний звіт і відповідні таблиці, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт із складання грунтової карти та звіту розраховується згідно з табл. 1.21.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 1 тис. га території.

Примітки:

1. Наведені в таблиці розцінки відповідають III категорії складності об'єкта виконання робіт. Для визначення вартості робіт за іншими категоріями вводяться коефіцієнти: I категорія - 0,8; II категорія - 0,9; IV категорія - 1,1; V категорія - 1,2.

2. Вартість розрахована для територій, на яких закладено 10 грунтових (основних і перевірних) розрізів на 1 тис. га обстеженої площі. За інших умов в показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,08(n-10), де n - кількість закладених (основних і перевірних) розрізів на 1 тис. га обстеженої площі.

3. Вартість розрахована на складання грунтової карти і звіту для території більше 3,0 тис. га. При меншій площі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,20(3-n), де n - площа, тис. га.

4. Вартість розрахована для умов, за яких аналіз зразків зроблений з 20 % (від загального кількостей основних і перевірних розрізів) грунтових розрізів. При іншому співвідношенні в показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,04(n-20), де n - відсоток основних і перевірних розрізів, з яких зроблений аналіз зразків.

5. Вартість розрахована на складання авторських оригіналів грунтової карти і карти агровиробничих груп грунтів у масштабі 1:10000. При їх упорядкуванні в інших масштабах у показник "в" уводиться коефіцієнт 1,40 - у масштабі 1:500; 1,35 - 1:1000; 1.30 - 1:2000; 1,20 - 1:5000; 0,90 - 1:25000.

6. Вартість складання й оформлення авторських оригіналів спеціальних карт і картограм, підрахунок площ, виділених контурів, розробка заходів щодо поліпшення і використання земель розраховуються додатково окремо на кожний вид карти (при цьому вартість робіт розраховується у відсотках від вартості робіт з складання карти і нарису, зі врахуванням відповідних приміток):

10 % - на складання карт (картограм) агровиробничих груп грунтів, солонців, солонцюватих грунтів і засоленості грунтів;

15 % - на складання карти еродованості грунтів;

7. У розцінках не містяться витрати на обчислення площ грунтових контурів щодо угідь, на виготовлення і розмноження видавничих оригіналів грунтової карти і спеціальних карт.

1.4.4. Складання розділу "Якість земельних угідь"

При складанні розділу "Якість земельних угідь" виконуються такі роботи: добір і вивчення обстежувальних, вишукувальних і проектних матеріалів; систематизація вихідних даних; складання допоміжних відомостей; заповнення таблиць: характеристика угідь за класами земель, за механічним складом і ознаками, що впливають на родючість, характеристика сіножатей і пасовищ, культуро-технічний стан, показники агровиробничої характеристики грунтів ріллі, розраховані на основі статистичної обробки даних грунтового нарису; написання пояснювальної записки; свідчення; виправлення недоліків; розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є матеріали розділу "Якість земельних угідь", сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт із складання розділу "Якість земельних угідь" установлюється згідно з табл. 1.22.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 1 тис. га території.

Примітки:

1. Вартість розрахована для умов, за яких площа об'єкта становить більше 3,0 тис. га. При меншій площі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,20 (3-n), де n - площа об'єкта, тис. га.

2. За наявності на території зрошуваних або осушених земель у показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт 1,10, а за наявності зрошуваних і осушених земель - 1,20.

1.4.5. Складання розділу "Показники оцінки земель"

При складанні розділу "Показники оцінки земель" виконуються такі роботи: добір матеріалів грунтового обстеження і матеріалів оцінки земель; вибірка необхідних даних, їх аналіз, розрахунок показників оцінки для заповнення таблиць; заповнення таблиці показників грунтів за продуктивністю сільськогосподарських угідь з обліком їх меліорованості в балах; написання пояснювальної записки; свідчення; виправлення недоліків; розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є матеріали розділу "Показники оцінки земель", сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт із складання розділу "Показники оцінки земель" (додаток до нарису) установлюється згідно з табл. 1.23.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 1 тис. га ріллі.

Примітки:

1. Вартість розрахована для умов, за яких площа ріллі на об'єкті становить більше 2,0 тис. га. При меншій площі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,30(2-n), де n - площа ріллі, тис. га.

2. Вартість розрахована на 10 оцінюваних сільськогосподарських культур. При іншій їх кількості в показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,10(n-10), де n - кількість оцінюваних культур.

3. За наявності в господарстві зрошуваних або осушених земель у показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт 1,10, а за наявності зрошуваних і осушених земель - 1,20.

4. Вартість визначення показників оцінки кормових угідь визначається за табл. 1.23 з урахуванням примітки 1. При цьому застосовується коефіцієнт 0,30.

5. Обчислення показників оцінки садів і виноградників визначається за табл. 1.23 з урахуванням примітки 1. При цьому застосовується коефіцієнт 0,50.

1.4.6. Вивчення водно-фізичних властивостей грунтів

Вивчення водно-фізичних властивостей грунтів включає виконання таких робіт: збір і вивчення матеріалів грунтового обстеження; визначення типових масивів для вивчення фізичних властивостей грунтів; організація польових робіт; уточнення в натурі місця розташування майданчиків для закладання точок; закладення шурфів і морфологічний опис розрізів; узяття грунтових проб з кожного генетичного горизонту, визначення об'ємної маси і вологості грунтів у польових умовах; визначення в дворазовій повторюваності водопроникності грунтів методом малих заливних площадок; проведення спостережень за швидкістю усмоктування води при постійному напорі з наступним виміром польової вологоємності за генетичними горизонтами; узяття проби грунтів для визначення об'ємної маси в 3-кратній повторюваності.

Проведення лабораторних аналізів; складання зведених таблиць результатів лабораторних аналізів, аналітичне опрацювання їх, нанесення точок на картографічну основу; написання пояснювальної записки й оформлення додаткових даних для грунтової карти і нарису; свідчення; виправлення недоліків; розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є матеріали вивчення водно-фізичних властивостей грунтів, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість вивчення водно-фізичних властивостей грунтів установлюється згідно з табл. 1.24.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт (генетичний горизонт); "в" - 1 точка.

Примітка. Вартість розрахована на вивчення водно-фізичних властивостей грунтів в умовах м'яких грунтів (піски, супіски, легкі і середні суглинки). При інших грунтах у показник "в" уводиться коефіцієнт:

1,37 - важкі суглинки на нелесових породах;

1,73 - глини ущільнені, солонцюваті грунти.

1.4.7. Сольова зйомка меліорованих земель

1.4.7.1. Підготовчі роботи і польові вишукування

Склад робіт: підбір і вивчення аерознімків, картографічних, грунтових та інших матеріалів, що характеризують природні умови і стан ведення сільського господарства; підготовка даних щодо врожайності й інших відомостей з використання земель, намічених до обстеження; складання плану і графіка проведення польових робіт.

Організація польових робіт; рекогносцирувальне обстеження грунтів і сільськогосподарських культур, попереднє визначення місць закладення розрізів; закладення грунтових розрізів, відбір зразків грунтів і грунтових вод; польове визначення вмісту Cl, SO(4), pH; виділення контурів за різноманітністю засолених земель.

Оформлення попередньої польової карти засолення, розробка попередніх пропозицій щодо поліпшення використання меліорованих земель; узгодження з фахівцями господарств; написання короткої пояснювальної записки; свідчення; виправлення недоліків; формування матеріалів.

Результатом робіт є матеріали обстеження, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість підготовчих робіт і польових вишукувань установлюється згідно з табл. 1.25.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 1 тис. га меліорованих земель.

Примітки:

1. Вартість розрахована на проведення сольової зйомки на площі понад 2,0 тис. га. При менших площах у показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,30(2-n), де n - площа, що обстежується, тис. га.

2. Вартість розрахована для умов, за яких зразки в аналіз відбираються з 100 % грунтових розрізів. При іншому співвідношенні в показник "в" уводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0+0,01(100-n), де n - відсоток (від загальної кількості) грунтових розрізів, з яких робиться добір зразків для аналізу.

1.4.7.2. Лабораторні аналізи зразків

Лабораторні аналізи зразків грунту включають такі роботи: приймання зразків, привезених з об'єкта; складування їх; просушування, підготування до аналізів; виготовлення пакетів для відбору середньої проби; розбирання зразків і взяття середньої проби; розмелювання зразків.

Підготування обладнання, устаткування і реактивів; виконання аналізів в аналітичних пробах; проведення підрахунків; унесення результатів аналізу у відомість; проведення контрольних аналізів.

Кінцевою продукцією є відомість з результатами аналізів (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт з лабораторних аналізів зразків установлюється згідно з табл. 1.26.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 1 тис. га меліорованих земель.

Примітки:

1. Вартість розрахована для територій, на яких закладено 10 грунтових розрізів на 1 тис. га обстежених земель. За інших умов у показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,10(n-10), де n - кількість розрізів на 1 тис. га обстежених земель.

2. Вартість передбачає проведення аналізу грунтових зразків, узятих з 100 % від загальної кількості закладених розрізів. При іншому співвідношенні в показник "в" уводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,01(100-n), де n - відсоток (від загальної кількості) грунтових розрізів, з яких зроблені аналізи зразків.

3. Вартість розрахована для територій, на яких розташоване одне господарство. При одночасному виконанні робіт на групу господарств (селянських, фермерських, акціонерних товариств тощо) в показник "а" вводиться коефіцієнт K = 1,0+0,50(n-1), де n - кількість господарств на території об'єкта, за якими окремо подаються результати аналізу.

1.4.7.3. Складання карти засолення грунтів і звіту

При складанні карти засолення грунтів і звіту виконуються такі роботи: складання зведених таблиць хімічних аналізів по розрізах, списку виділених засолених земель за інтервалами глибин, типом і ступенем засолення, за групами механічного складу і глибині грунтових вод; складання легенди до карти засолення земель; класифікація засолених грунтів за якісним складом солей; уточнення меж контурів засолених земель; розробка заходів щодо поліпшення хімічного стану засолених земель; написання пояснювальної записки (звіту); складання авторського оригіналу карти, додатків; розмноження матеріалів; формування їх в справу.

Кінцевою продукцією є авторський оригінал карти засолення грунтів, пояснювальна записка і додаток до неї, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт із складання карти засолення грунтів і звіту встановлюється згідно з табл. 1.27.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 1 тис. га меліорованих земель.

Примітки:

1. Вартість розрахована для територій, на яких закладено 10 грунтових розрізів на 1 тис. га обстеженої площі. При іншій кількості в показник "в" вводиться коефіцієнт K = 1,0+0,08(n-10), де n - кількість закладених розрізів на 1 тис. га обстеженої площі.

2. Вартість розрахована для складання карти і звіту на територію площею понад 2,0 тис. га. При меншій площі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,30(2-n), де n - площа обстеженої території, тис. га.

3. Вартість розрахована для умов, за яких аналіз зразків зроблений з 100 % (від загальної кількості) грунтових розрізів. При іншому співвідношенні в показник "в" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,01(100-n), де n - відсоток розрізів, з яких зроблений аналіз.

4. Вартість розрахована для територій, розташованих в одному масиві. В інших умовах в показники "а" і "в" вводиться коефіцієнт K = 1,0+0,05(n-1), де "n" - кількість відособлених (черезсмужних) масивів, по яких окремо характеризується ступінь засолення і розробляються заходи щодо поліпшення хімічного стану земель.

5. Вартість розрахована для складання карти і звіту в межах території одного господарства. При одночасному упорядкуванні єдиних карти і звіту для групи господарств (селянських, фермерських, акціонерних товариств тощо), розташованих на одній території (територія в межах колишніх с.-г. підприємств), в показники "а" і "в" вводиться коефіцієнт K = 1,0+0,05(n-1), де n - кількість господарств, розташованих на території об'єкта, по котрих окремо розробляються заходи щодо поліпшення хімічного стану засолених земель.

1.4.8. Грунтове обстеження ділянок площею менше 100 га

При грунтовому обстеженні ділянок площею менше 100 га виконується такий комплекс робіт: підготовчі роботи і польові вишукування; лабораторні роботи; складання картограм; написання звіту (нарису).

Кінцевою продукцією є матеріали підготовчих, польових, лабораторних робіт, грунтові карти і картограми, технічний звіт і відповідні таблиці, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт з грунтового обстеження ділянок площею менше 100 га встановлюється згідно з табл. 1.28.

Одиниця виміру: площа, га.

Примітки:

1. Якщо показник площі проміжний - вартість установлюється шляхом інтерполяції.

2. Якщо площа ділянок менша 5 га (вдвічі і більше) - до розцінок застосовується коефіцієнт 0,7.

1.5. ГЕОБОТАНІЧНІ РОБОТИ

1.5.1. Підготовчі роботи і польові геоботанічні вишукування

Комплекс робіт включає: добір аерознімків, матеріалів грунтових обстежень; вивчення природних умов району робіт, рослинного покриву і рекомендацій з поліпшення кормових угідь; ознайомлення за гербаріями і визначниками з рослинами, поширеними на території, що обстежується; попередня класифікація кормових угідь і їх дешифрування на аерознімках; складання попередньої карти кормових угідь, плану і графіка робіт; організація польових робіт; рекогносцировку території; польове обстеження природних кормових угідь і опис рослинності; виділення на планово-картографічному матеріалі меж геоботанічних контурів, земель меліоративного фонду і незручних земель; опис культуртехнічного стану кормових угідь, особливостей їх використання; закладення "станцій" і "точок", узяття укосів для визначення врожайності травостою, збір гербарію невідомих і сумнівних рослин; оформлення польової карти, складання відомості рослинних зразків, відібраних для хімічного аналізу, їх розбір, сушіння, зважування; підрахунок урожайності кормових угідь у сухій масі; узгодження з фахівцями господарств попередніх результатів обстеження і ділянок, що підлягають корінному поліпшенню; свідчення, виправлення недоліків, формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є матеріали підготовчих робіт і польових вишукувань, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість підготовчих робіт і польових геоботанічних вишукувань установлюється згідно з табл.1.29.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "n" - 1 тис. га кормових угідь.

Примітки:

1. Вартість розрахована для територій, на яких через природні або інші умови потрібно закласти 15 "станцій" (і відповідна кількість "точок" - з розрахунку 5 "точок" на 1 "станцію") на 1 тис. га площі, що обстежується. При іншій кількості "станцій" у показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0 + 0,06(n-15), де n - кількість "станцій" на 1 тис. га кормових угідь.

2. Вартість розрахована на проведення вишукувань обсягом більше 1,0 тис. га. При меншій площі вишукувань у показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,60(1-n), де n - площа вишукувань кормових угідь, тис. га.

3. Вартість розрахована для проведення геоботанічних вишукувань для оформлення результатів підготовчих і польових робіт на планово-картографічному матеріалі в масштабі 1:10000. При виконанні робіт на матеріалі масштабу 1:5000 до розцінок застосовується коефіцієнт 1,15.

4. Вартість робіт з виготовлення планово-картографічної основи, унесення змін, що відбулися у ситуації і межах землекористування, з виконання аерознімання, виготовлення аерознімків і фотопланів визначається додатково.

5. Розцінки розраховані на виконання робіт у межах території одного господарства. При одночасному виконанні робіт для групи господарств (селянських, фермерських, акціонерних товариств і т.ін.), розташованих на одній території (як правило, територія в межах колишнього с.-г. підприємства), у показник "а" вводиться коефіцієнт K = 1,0+0,05(n-1), де n - кількість господарств, на землях яких здійснюються геоботанічні вишукування.

1.5.2. Складання геоботанічної карти

Комплекс робіт включає: систематизацію матеріалів польового обстеження; вивчення гербарію невідомих рослин і уточнення найменувань рослинних асоціацій; розробку остаточної класифікації кормових угідь; складання зведених таблиць середніх показників рослинності за типами, групами типів або підкласами; складання списків основних кормових, отруйних і неїстівних рослин; опрацювання матеріалів з урожайності кормових угідь; складання й оформлення авторського оригіналу геоботанічної карти кормових угідь; визначення запасів кормів на кормових угіддях, складання зведених відомостей запасів кормів, площ, господарського і культуртехнічного стану; розробку заходів щодо використання і поліпшення кормових угідь; складання й оформлення оригіналу картограми культуртехнічного стану; написання нарису, свідчення, виправлення недоліків, розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є авторські оригінали геоботанічної карти і картограми культуртехнічного стану; нарис, сформований у справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт із складання геоботанічної карти і написання нарису встановлюється згідно з табл. 1.30.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 1 тис. га кормових угідь.

Примітки:

1. Вартість розрахована на складання карти і нарису території, площа вишукування кормових угідь якої більше 1,0 тис. га. При меншій площі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,60(1-n), де n - площа вишукування кормових угідь, тис. га.

2. Вартість розрахована для територій, на яких кормові угіддя розташовані єдиним компактним масивом. За інших умов у показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,05(n-1), де n - кількість відособлених (черезсмужних) масивів кормових угідь.

3. Вартість розрахована на складання карти і картограми в масштабі 1:10000. При масштабі 1:5000 до розцінок застосовується коефіцієнт 1,2.

4. Вартість розрахована на складання карти, картограми і нарису в межах одного господарства. При одночасному упорядкуванні таких матеріалів єдиних на групу господарств (селянських, фермерських, акціонерних товариств тощо), розташованих на одній території, у показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,05(n-1), де n - кількість господарств на території об'єкта, за якими окремо характеризується стан кормових угідь.

При проведенні спеціальних обстежень і розвідувань (за винятком складання сільськогосподарських карт) ураховуються такі категорії природної складності території:

Райони степових зон з рівнинним, слаборозчленованим рельєфом, одноманітними материнськими породами і грунтовим (рослинним) покривом. Контури грунтових (геоботанічних) комплексів займають не більше 10 % території.

Райони лісостепової, степових зон з рельєфом, розчленованим на явно відособлені елементи, з одноманітними материнськими породами і нескладним грунтовим (рослинним) покривом. Контури грунтових (геоботанічних) комплексів займають не більше 10 %; території I категорії з площею грунтових (геоботанічних) комплексів 10-20 % або еродованих грунтів 10 - 20 %.

Райони степової і лісостепової зон з хвилястим, розчленованим рельєфом, різноманітними грунтоутворювальними породами, неоднорідним грунтовим (рослинним) покривом; території I категорії з площею грунтових комплексів або еродованих грунтів 20 - 40 %; території II категорії з площею грунтових комплексів або еродованих грунтів 10 - 20 %; райони, розташовані в поліській зоні, значно освоєні для землеробства, з розчленованим рельєфом, однорідними грунтоутворювальними породами і наявністю не більше 20 % заболочених або еродованих грунтів; зрошувані землі без ознак вторинного засолення; осушені землі без ознак вторинного або залишкового заболочування.

Райони поліської зони з однорідними грунтоутворювальними породами, наявністю площ заболочених грунтів 20-40 %; райони поліської зони зі строкатими грунтоутворювальними породами, з наявністю заболочених або еродованих грунтів 20 - 40 %; райони лісостепової зони з розчленованим рельєфом, строкатими грунтоутворювальними породами і наявністю еродованих грунтів 20 - 40 %; степові території з високою комплексністю і еродованістю грунтового покриву (40-60 % комплексів від площі території); заплави, плавні, дельти рік з нескладним грунтовим покривом, залісені і зачагарені менше 20 % площі; передгірні території; зрошувані землі, з ознаками вторинного засолення до 15 % площі; осушені землі з ознаками вторинного або залишкового заболочування до 15 % площі.

Райони поліської зони з строкатими грунтоутворювальними породами і великою кількістю заболочених земель (більше 40 %); степові території з високим розвитком комплексності і ступеня еродованості грунтового покриву (більше 60 % площі); гірські території і передгір'я; заплави, плавні, дельти зі складним неоднорідним грунтовим покривом (строкатий механічний склад, засолення, заболоченість або залісеність більше 20 % площі); зрошувані землі з ознаками вторинного засолення більше 15 % площі та осушені землі з ознаками вторинного чи залишкового заболочування більше 15 % площі.

2.1. СКЛАДАННЯ ТЕМАТИЧНИХ КАРТ І НАРИСІВ РАЙОНУ, ОБЛАСТІ

2.1.1. Складання грунтової карти і нарису адміністративного району

Комплекс робіт включає: добір і вивчення вихідних матеріалів; складання макету карти, узагальнення індексів, генералізацію й ув'язування контурів грунтів; узгодження генералізованих контурів з вихідними матеріалами до масштабу районної карти; складання списку грунтів, оформлення авторського оригіналу грунтової карти на основі готового планово-картографічного матеріалу; уточнення площ грунтів за земельними угіддями господарств і району в цілому; опрацювання морфологічних ознак, фізико-хімічних властивостей грунтів інших показників, наведених у нарисах господарств (об'єктів); складання нарису з додатками, свідчення, унесення виправлень, розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є грунтова карта, нарис, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт із складання грунтової карти і нарису адміністративного району встановлюється згідно з табл. 2.1.

Одиниця виміру: "а" - район; "в" - 100 тис. га території.

Примітки:

1. У показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,15(n-1), де n - кількість господарств (об'єктів), за матеріалами вишукувань яких складаються карта і нарис району. При цьому дрібні за площею господарства (селянські, фермерські і т.ін.), розташовані на території колишніх (до реорганізації) с.-г. підприємств, у показнику "n" вищенаведеної формули не враховуються.

2. Вартість розрахована для умов, за яких площа становить більше 60 тис. га. При меншій площі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,01(60-n), де n - площа, тис. га.

3. Вартість розрахована для умов, за яких на узагальненому матеріалі (на районній карті) менше 50 різновидів грунтів за легендою в розрахунку на 100 тис. га території. При більшій їх кількості в показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,05(n-50), де n - кількість різновидів грунтів на 100 тис. га території.

4. Вартість розрахована на складання районної карти в масштабі 1:100000. При масштабі карти 1:50000 у показник "в" уводиться коефіцієнт 1,20.

2.1.2. Складання грунтової карти і нарису області

При складанні грунтової карти і нарису області виконуються такі роботи: добір і вивчення вихідних матеріалів; складання макета карти, узагальнення індексів, генералізація й ув'язування контурів грунтів з вихідних матеріалів до масштабу обласної грунтової карти; складання й оформлення авторського оригіналу грунтової карти на готовій планово-картографічній основі; установлення (за матеріалами обліку земель) змін у площах угідь у районах, визначення площі грунтових різновидів області (краю, республіки); опрацювання морфологічних ознак, фізико-хімічних властивостей грунтів, результатів грунтового обстеження й інших показників, наведених у нарисах районів; складання нарису з додатками, свідчення, виправлення зауважень, розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є грунтової карта, нарис, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт із складання грунтової карти і нарису області встановлюється згідно з табл.2.2.

Одиниця виміру: "а" - область; "в" - 1 млн. га території.

Примітки:

1. У показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,03(n-1), де n - кількість адміністративних районів, за матеріалами вишукувань яких складаються карта і нарис області.

2. Вартість розрахована для умов, за яких площа території становить більше 3,0 млн. га. При меншій площі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,20(3-n), де n - площа території, млн. га.

3. Вартість розрахована для умов, якщо на узагальненому матеріалі (на обласній карті) менше 20 грунтових груп і підгруп за легендою в розрахунку на 1 млн. га території. При більшій їх кількості в показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,05(n-20), де n - кількість грунтових груп і підгруп на обласній карті в розрахунку на 1 млн. га території області.

4. Вартість розрахована на складання грунтової карти масштабу 1:300000. При іншому масштабі карти в показник "в" уводиться коефіцієнт 1,25 - М 1:100000; 1,15 - М 1:200000.

2.1.3. Складання геоботанічної карти адміністративного району

При складанні геоботанічної карти і нарису адміністративного району виконуються такі роботи: добір, систематизація і вивчення вихідних матеріалів; узагальнення матеріалів крупномасштабного геоботанічного обстеження, складання легенди, генералізація їх до масштабу районної геоботанічної карти, установлення врожайності, культуртехнічного стану, складання робочої поконтурної відомості; складання і оформлення на готовій планово-картографічній основі авторських оригіналів геоботанічної карти, картограми культуртехнічного стану і картограми заходів, уточнення експлікації кормових угідь господарств і району в цілому; написання нарису з викладом загальних зведень у районі, короткої характеристики природних умов, описи типів кормових угідь і їх культуртехнічного стану, виконання необхідних розрахунків для таблиць (урожайність, якість кормів і їх запаси); геоботанічна характеристика основних типів кормових угідь, розроблення заходів щодо поліпшення кормових угідь і їх раціонального використання; свідчення, виправлення зауважень, розмноження матеріалів, формування їх в справу.

Кінцевою продукцією є: геоботанічна карта, картограма культуртехнічного стану і картограма меліоративних заходів (1 екз.), нарис, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт із складання геоботанічної карти і нарису адміністративного району встановлюється згідно з табл. 2.3.

Одиниця виміру: "а" - район; "в" - 100 тис. га кормових угідь.

Примітки:

1. У показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,15(n-1), де n - кількість господарств (об'єктів), за матеріалами вишукувань, на основі яких складаються карта і нарис по району. Дрібні за площею господарства (селянські, фермерські і т.ін.), розташовані на території колишніх (до реорганізації) с.-г. підприємств, у показнику "n" вищенаведеної формули не враховуються.

2. Вартість розрахована для умов, за яких на узагальненому матеріалі (на районній карті) кормові угіддя подані менш ніж 50 типами за легендою з розрахунку на 100 тис. га кормових угідь. При більшій їх кількості в показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,03(n-50), де n - кількість типів пасовищ і сіножатей з розрахунку на 100 тис. га кормових угідь.

3. Вартість розрахована для умов, за яких площа кормових угідь становить більше 20,0 тис. га. При меншій площі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,03(20-n), де n - площа кормових угідь, тис. га.

4. Вартість розрахована на складання районної карти масштабу 1:100000. При масштабі М 1:50000 у показник "в" уводиться коефіцієнт 1,20.

2.1.4. Складання геоботанічної карти і нарису області

При складанні геоботанічної карти і нарису області виконуються такі роботи: добір, систематизація і вивчення вихідних матеріалів районів; генералізація геоботанічних контурів і їх упорядкування до масштабу обласної карти; установлення середньозваженої врожайності кормових угідь; складання генералізованого типологічного списку рослинності; складання й оформлення авторських оригіналів геоботанічної карти, картограми культуртехнічного стану і картограми меліоративних заходів; аналіз змін площ кормових угідь районів і області; складання таблиць урожайності, якості кормів і їх запасів; геоботанічна характеристика основних типів кормових угідь з рекомендаціями щодо їх поліпшення і раціонального використання; складання нарису і додатків до нього; свідчення, унесення виправлень, розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є геоботанічна карта, картограми, нарис, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт із складання геоботанічної карти і нарису області встановлюється згідно з табл. 2.4.

Одиниця виміру: "а" - область; "в" - 1 млн. га кормових угідь.

Примітки:

1. У показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,03(n-1), де n - кількість адміністративних районів, за матеріалами вишукувань яких складаються геоботанічна карта і нарис області.

2. Вартість розрахована для умов, за яких площа формових угідь становить більше 1,0 млн. га. При меншій площі в показник "а" уводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,60(1-n), де n - площа формових угідь, млн. га.

3. Вартість розрахована для умов, за яких на узагальненому матеріалі (на обласній карті) кормові угіддя подані менше ніж 50 типами за легендою в розрахунку на 1 млн. га кормових угідь. При більшій їх кількості в показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,02(n-50), де n - кількість типів пасовищ і сіножатей з розрахунку на 1 млн. га кормових угідь.

4. Вартість розрахована на складання геоботанічної карти в масштабі 1:300000. При іншому масштабі карти в показник "в" уводиться коефіцієнт 1,25 - М 1:100000; 1,15 - М 1:200000.

2.2. ВИРАХУВАННЯ ПЛОЩ, ВИГОТОВЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ГРАФІЧНОГО ОБЛІКУ ЗЕМЕЛЬ

2.2.1. Вирахування загальної площі земельних ділянок

Комплекс робіт включає: добір планово-картографічного матеріалу; визначення способу вирахування, виконання необхідних вимірів і обчислювальних робіт з визначення загальної площі землекористування; свідчення, унесення виправлень, формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є матеріали обчислень, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт з обчислення загальної площі землекористування установлюється згідно з табл. 2.5.

Одиниця виміру: "а" - землекористування; "в" - 1 тис. га загальної площі.

Примітки:

1. Показник "в" відповідає загальній площі землекористування, що обчислюється механічним, графічним, за координатами або іншими способами.

2. Вартість розрахована для вирахування загальної площі обсягом більше 1,0 тис. га. При меншій площі в показник "а" уводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,9(1-n), де n - площа землекористування, тис. га.

При іншій площі в показник "в" уводиться коефіцієнт, що розраховується відповідно згідно з табл. 2.6.

Примітка. n - загальна площа землекористування, тис. га.

1. Вартість розрахована для умов, за яких землекористування подане одним масивом. В інших умовах у показник "а" вводиться коефіцієнт K = 1,0+0,20(n-1), де n - кількість відособлених масивів (ділянок), якими загальні площі визначаються окремо.

2. Розцінками не передбачене нанесення на планову основу меж землекористування або уточнення їх місця розташування. За потреби виконання такої роботи витрати визначаються додатково.

2.2.2. Вирахування площ контурів земельних угідь і складання експлікації

Комплекс робіт включає: добір планово-картографічних та інших матеріалів; розбивку на секції, нумерацію контурів, вирахування площ секцій і ув'язування їх із загальною площею; вирахування площ контурів угідь й ув'язку їх із площею секції; оформлення кальки контурів: нанесення меж секцій, виписування їх номерів і площ, креслення рамки, позарамкових написів, штампа й інших елементів оформлення; складання експлікації земель, написання пояснювальної записки, систематизацію матеріалів, формування їх у справу, свідчення, унесення виправлень; розмноження експлікації і пояснювальної записки.

Кінцевою продукцією є: матеріали вирахування площ і експлікація земель, пояснювальна записка, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт з обчислення загальної площі контурів земельних угідь і оформлення експлікації встановлюється згідно з табл. 2.7.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 10 кв. дм плану.

Примітки:

1. У показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,25+0,01(n-80), де n - кількість контурів на 1 кв. дм плану. При цьому враховуються всі види контурів, включаючи лінійні (дороги, канали і т.ін.) і вкраплені в інші угіддя.

2. Вартість розрахована для вирахування площ обсягом більше 10,0 кв. дм плану. При меншому об'ємі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,09(10-n), де n - об'єм вирахування, кв. дм плану.

3. Вартість розрахована для умов, за яких об'єкт вирахування розміщений на 1 планшеті (листі). В інших умовах у показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0 + 0,02(n-1), де n - кількість планшетів щодо об'єкта.

4. Вартість розрахована для умов, за яких об'єкт вирахування розташований в одному масиві. В інших умовах у показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,10(n-1), де n - кількість відособлених (черезсмужних) масивів, з якими експлікація земель складається окремо.

5. Вартість розрахована на умови, якщо на об'єкті вирахування розташоване одне землекористування. При іншій їх кількості в показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,10(n-1), де n - кількість земельних ділянок, за якими експлікація земель складається окремо.

6. При обчисленні площ окремих контурів і внесенні відповідних доповнень у матеріали вирахування площ (коригування вирахування площ) у показник "в" уводиться коефіцієнт 0,10 - при перевирахуванні площ контурів обсягом до 5 % їх кількості; 0,20 - при 10 %; 0,40 - при 20 %; 0,60 - при 30 %; 0,80 - при 40 %; 1,0 - при 50 % і більше (коефіцієнт у конкретних умовах визначається інтерполяцією вищевказаних величин).

7. При обчисленні площ на синтетичних плівках, невідбілених фотопланах і відкоригованих планшетах до показника "в" застосовується коефіцієнт 1,20.

8. При обчисленні площ грунтових (геоботанічних) контурів зі складанням відповідної кальки контурів і експлікації за видами угідь у розрізі грунтових (геоботанічних) контурів до показника "в" застосовується коефіцієнт 0,70.

9. Вартість складання поконтурної відомості з розмноженням і формуванням у справу (2 примірники) визначається додатково за наведеною табл. і примітками 1, 2, 3, 4, 5. При цьому в показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт 0,20.

10. Вартість проведення підготовчих робіт (з виїздом на об'єкт), виготовлення планової основи, що використовується для кальки контурів, уточнення або нанесення на планову основу меж землекористування визначається додатково.

11. При впорядкуванні окремих експлікацій населених пунктів, зрошуваних або осушених земель вартість визначається на кожний вид експлікації додатково і розраховується за даною таблицею із застосуванням до показників "а" і "в" коефіцієнта 0,10.

2.2.3. Визначення контурності сільськогосподарських угідь

Комплекс робіт включає: вибірку сільськогосподарських угідь з готової відомості вирахування площ, групування однойменних контурів, визначення середнього розміру, вирахування відсотків, складання зведеної відомості характеристики контурності сільськогосподарських угідь, написання пояснювальної записки, формування справи, свідчення, унесення виправлень, розмноження зведеної відомості і пояснювальної записки.

Кінцевою продукцією є матеріали визначення контурності (архівний примірник) і зведена відомість з пояснювальної запискою, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт з визначення контурності сільськогосподарських угідь установлюється згідно з табл. 2.8.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 10 кв. дм плану.

Примітки:

1. Вартість розрахована для умов, за яких на 1 кв. дм плану припадає 100 контурів. При іншій їх кількості в показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,01(n-100), де n - кількість контурів на 1 кв. дм плану.

2. Вартість розрахована на визначення контурності обсягом більше 10,0 кв. дм плану. При меншому обсязі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,09(10-n), де n - об'єм робіт, кв. дм плану.

3. Розцінками передбачається визначення контурності за умов, коли сільськогосподарські угіддя становлять 100 % від обчисленої площі. За інших умов у показник "в" уводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,01(100-n), де n - частка (у відсотках) сільськогосподарських угідь від обчисленої площі.

4. Вартість розрахована для умов, за яких об'єкт вирахування розміщений на 1 планшеті (листі). В інших умовах у показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,05(n-1), де n - кількість планшетів на об'єкті.

5. Вартість розрахована для умов, за яких на об'єкті вирахування розташоване одне землекористування. При іншій їх кількості в показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,10(n-1), де n - кількість на об'єкті землекористувань, за якими контурність визначається окремо.

6. Вартість розрахована для умов, за яких землекористування розташоване в одному масиві. В інших умовах у показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,10(n-1), де n - кількість відособлених масивів, за якими контурність визначається окремо.

2.2.4. Вирахування площ земельних угідь за ухилами

Комплекс робіт включає: добір планово-картографічних матеріалів; перенесення з карти крутості схилів меж контурів за ухилами; фарбування контурів, виписування ухилу в градусах; вирахування площ; оформлення кальки, складання поконтурної відомості і зведеної відомості характеристики земельних угідь за ухилами, написання пояснювальної записки, формування матеріалів, свідчення, унесення виправлень, розмноження зведеної відомості і пояснювальної записки.

Кінцевою продукцією є матеріали вирахування площ за ухилами (архівний примірник) і зведена відомість з пояснювальною запискою, сформовані в справу (2 примірники, з яких 1 - архівний).

Вартість робіт з обчислення площ земельних угідь за ухилами встановлюється згідно з табл.2.9.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 10 кв. дм плану.

Примітки:

1. У показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,25+0,01(n-100), де n - кількість об'єктів, що обчислюються на 1 кв. дм плану.

2. Вартість розрахована для вирахування площ обсягом понад 10,0 кв. дм. При меншому обсягу в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,09(10-n), де n - об'єм обчислень, кв. дм плану.

3. Вартість розрахована для умов, за яких площі за ухилами визначаються на основі матеріалів вирахування площ контурів земельних угідь, виконаних як самостійний вид робіт. При одночасному виконанні робіт з вирахування площ контурів земельних угідь і ухилів у показник "в" уводиться коефіцієнт 1,80.

4. Вартість розрахована для умов, за яких об'єкт вирахування розташований на 1 планшеті (листі). В інших умовах у показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,02(n-1), де n - кількість планшетів на об'єкті.

5. Вартість розрахована на умови, за яких об'єкт вирахування є єдиним масивом. В інших умовах у показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,05(n-1), де n - кількість відособлених масивів, за якими зведена відомість характеристики угідь за ухилами складається окремо.

6. Вартість розрахована за умови, якщо об'єкт складається з однієї земельної ділянки. При іншій кількості земельних ділянок у показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,05(n - 1), де n - кількість земельних ділянок.

7. Вартість робіт із складання карти крутості схилів і планової основи, необхідної для оформлення кальки контурів, визначається додатково.

2.2.5. Складання картограми крутості схилів

Комплекс робіт включає: добір планово-картографічної основи; визначення і креслення меж контурів з однаковим ухилом відповідно до прийнятої градації, виписування розміру ухилу в градусах, позарамкове оформлення.

Кінцевою продукцією є карта крутості схилів (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість робіт із складання картограми крутості схилів установлюється згідно з табл. 2.10.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 10 кв. дм плану.

Примітки:

1. Розцінками передбачене складання картограми крутості схилів в умовах, за яких на 1 см плану припадає 10 горизонталей. В інших умовах у показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,10(n-10), де n - кількість горизонталей на 1 см плану. При цьому кількість горизонталей на 1 см плану визначається за кількістю перетинів горизонталями діагоналей квадратів розміром 10 x 10 см, що вибираються в найбільш характерних місцях плану.

2. Вартість розрахована на складання карти крутості схилів на територію понад 10 кв. дм плану. При меншій площі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,08(10-n), де n - об'єм робіт, кв. дм плану.

3. Вартість розрахована для умов, за яких об'єкт є єдиним масивом. В інших умовах в показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,02(n-1), де n - кількість відособлених (черезсмужних) масивів.

2.2.6. Оформлення плану для ведення державного земельного кадастру

При оформленні плану для ведення державного земельного кадастру виконуються такі роботи: збір матеріалів, нанесення на планову основу меж секцій і їх номерів; виписування номерів і площ контурів; виписування назв землекористування і фарбування їх меж; зчитування; оформлення штампа, позарамкових написів, свідчення, виправлення зауважень.

Кінцевою продукцією є план для ведення державного земельного кадастру (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість витрат на оформлення кадастрових планів для ведення державного земельного кадастру встановлюється згідно з табл. 2.11.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 10 кв. дм плану.

Примітки:

1. До показника "в" застосовується коефіцієнт K = 1,0+0,01(n-100), де n - кількість контурів на 1 кв. дм плану, площі яких виписуються на план.

2. Вартість розрахована для оформлення плану обсягом більше 10 кв. дм. При меншому обсягу в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,08(10-n), де n - об'єм робіт, кв. дм плану.

3. Розцінками передбачене виписування площ з кальки контурів угідь. При виписуванні площ з відомості до показника "в" застосовується коефіцієнт 1,20.

4. Розцінками не передбачене виготовлення планово-картографічної основи. За необхідності виконання такої роботи витрати визначаються додатково.

5. Вартість розрахована на оформлення планів, виготовлених на непрозорій основі. При копіюванні меж секцій, номерів і площ контурів на кальку до показників "а" і "в" застосовується коефіцієнт 0,65, а при копіюванні на синтетичну плівку - 0,81.

6. Вартість розрахована для умов, за яких об'єкт розміщений на 1 планшеті (листі). При іншій кількості в показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,02(n-1), де n - кількість планшетів (листів).

7. Вартість розрахована для умов, за яких об'єкт оформлення розташований в одному масиві. При іншій їх кількості в показники "а" і "в" вводиться коефіцієнт K = 1,0+0,02(n-1), де n - кількість відособлених черезсмужних масивів.

8. Вартість розрахована для умов, за яких на об'єкті оформлення розташоване одне землекористування. При іншій їх кількості в показники "а" і "в" вводиться коефіцієнт K = 1,0+0,01(n-1), де n - кількість землекористувань, за якими здійснюється фарбування їх меж і оформляється список на плані.

2.2.7. Складання зведеної експлікації земель у межах району

Комплекс робіт включає: збір матеріалів вирахування площ і експлікацій земель; їх систематизацію, складання списку експлікацій за категоріями земель відповідно до цільового призначення; складання зведеної експлікації в межах району; написання короткої пояснювальної записки, розмноження матеріалів та їх формування у справу.

Кінцевою продукцією є експлікації і списки за категоріями земель, зведена експлікація в межах району, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість витрат на складання зведеної експлікації земель у межах району встановлюється згідно з табл. 2.12.

Одиниця виміру: "а" - район; "в" - 1 землекористування.

Примітки:

1. У показнику "в" одиницею виміру вважаються землекористування, за якими зведені експлікації складені окремо (асоціації, селянські, фермерські господарства, населені пункти тощо).

2. Розцінками передбачене складання зведеної експлікації за матеріалами вирахування площ контурів земельних угідь. При уточненні (з виїздом до району) назв землекористування і цільового призначення їх земель за категоріями в показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт 1,10 (витрати на переїзди визначаються додатково).

2.2.8. Нанесення на планову основу меж земельних ділянок

Комплекс робіт включає: добір планово-картографічних матеріалів; каталогів координат; нанесення меж на план і креслення їх тушшю.

Кінцевою продукцією є план з нанесеними межами землекористування (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість витрат на нанесення на планову основу меж землекористування установлюється згідно з табл. 2.13.

Одиниця виміру: "а" - об'єкт; "в" - 10 км межі.

Примітки:

1. Вартість розрахована для умов, за яких на 1 км межі припадає 5 точок. В інших умовах у показник "в" уводиться коефіцієнт K = 1,0+0,07(n-5), де n - кількість на 1 км межі точок, нанесених за координатами.

2. Вартість розрахована для умов, за яких на планову основу наноситься більше 20 км межі. При меншому обсязі в показник "а" вводиться понижувальний коефіцієнт K = 1,0-0,04(20-n), де n - протяжність меж, км.

3. При нанесенні меж за ситуацією (річки, канали, дороги та ін.) у показник "в" уводиться коефіцієнт 0,20. При цьому примітка 1 не застосовується.

4. Розцінками передбачене нанесення меж на план, на якому розташоване одне землекористування. В інших умовах у показник "а" вводиться коефіцієнт K = 1,0+0,01(n-1), де n - кількість на об'єкті землекористувань, межа яких наноситься на план з виписуванням їх назв.

5. При зборі інформації про зміни, що відбулися в межах землекористування (з виїздом до району), у показники "а" і "в" уводиться коефіцієнт 1,20 (витрати на переїзди визначаються додатково).

6. Розцінками не передбачено написання мір ліній і румбів. В інших умовах у показник "в" уводиться коефіцієнт 1,25 - з написом мір ліній; 1,60 - з написом мір ліній і румбів.

3.1. СТВОРЕННЯ ЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ

Комплекс проектних робіт включає: вивчення місцевих умов об'єкта проектування (господарства); установлення в натурі меж проектованих агролісомеліоративних виділів і нанесення їх на схему з детальним описом у польовому журналі; вивчення лісорослинних умов і еродованості території; уточнення заходів, передбачених проектом внутрішньогосподарського землевпорядкування; розробку схем змішування деревно-чагарникових порід за групами насаджень і агротехніки їх створення; визначення обсягів лісосадильних робіт і робіт з догляду за лісокультурами; складання пояснювальної записки; розробку кошторисної документації; виготовлення креслень; оформлення проектної документації.

Кінцевою продукцією є матеріали обстеження, пояснювальна записка та кошторисна документація (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість витрат на створення захисних лісових насаджень установлюється згідно з табл. 3.1.

Одиниця виміру: "а" - проект; "в" - 1 га території.

Примітки:

1. Вартість складання робочих проектів створення лісових насаджень на пісках визначається за розцінками для залісення ярів і балок з коефіцієнтом 0,8.

2. Вартість розрахована за умов розробки проекту створення захисних лісових насаджень за однією схемою змішування деревинно-чагарникових порід на кожний вид насаджень. При розробці проекту з використанням за кожним видом насаджень декількох схем змішування вартість збільшується на 8 % за кожним додаткову схему змішування.

3. Вартість робіт визначається окремо на кожний вид лісонасаджень за його протяжністю або площею, після чого в сумарну вартість уводяться знижувальні коефіцієнти: при двох видах насаджень - 0,95; при трьох - 0,9; при чотирьох - 0,85; при п'ятьох і більше - 0,8.

4. При розробці робочих проектів залісення пісків, ярів, балок та інших малопродуктивних угідь на 2-3 окремих ділянках до розцінок табл. 3.1 застосовується коефіцієнт 1,1; на 4-6 ділянках - 1,2; на 7-10 ділянках - 1,35; на 11 і більше ділянках - 1,45.

5. Вартість розробки робочих проектів реконструкції захисних лісових насаджень визначається за розцінками на проектні роботи із створення насаджень, виходячи з протяжності або площі реконструйованої частини.

3.2. ВИПОЛОЖУВАННЯ І ЗАСИПАННЯ ЯРІВ

Комплекс робіт включає: вивчення місцевих умов об'єкта проектування; розрахунок розмічальних параметрів і об'ємів земляних робіт; розробку методів будівництва; розробку генплану і профілів розрахункових перетинів ярів і території, що прилягає до кар'єру; складання пояснювальної записки; розробку кошторисної документації; оформлення проектної документації.

Кінцевою продукцією є матеріали обстеження, пояснювальна записка, проектна та кошторисна документація (2 примірники, з них 1 - архівний).

Вартість витрат на виположування і засипання ярів установлюється згідно з табл. 3.2.

Одиниця виміру - один яр.

Примітки:

1. При кількості розрахункових перетинів на яр понад 7 вартість на кожний додатковий перетин установлюється з розрахунку 50 гривень.

2. Вартість проектування захисних споруд (водозатримувальні, водовідвідні вали-канави, загати та ін.) визначається окремо.

3. Якщо в один робочий проект включаються роботи із засипанням або виположуванням декількох розташованих поруч ярів, що підлягають суцільному плануванню, то вартість робіт визначається на кожний яр окремо. При визначенні їх сумарної вартості вводяться коефіцієнти: при двох ярах - 0,9; при трьох - 0,8; при чотирьох - 0,75; при п'ятьох і більше - 0,7.

4. При використанні для засипання або виположування яру привізних земляних мас (зрізання пагорбів) вартість вертикального планування визначається за розцінкою на виположування одного яру (з розрахунковою кількістю перетинів до 3) з коефіцієнтом 0,8.

3.3. РОЗЧИЩЕННЯ ЛІСОВИХ СМУГ ВІД НАНОСІВ ПИЛОВИХ БУР

Комплекс робіт включає: вивчення місцевих умов об'єкта проектування з нанесенням на креслення шляхом спрощених вимірів контурів і розрізів земляних наносів; визначення висоти заметів (насипів); визначення обсягів земляних робіт з розчищення наносів пилових бур із складанням відомості обсягів робіт; розробку технології виробництва робіт з розчищення лісових насаджень; виготовлення креслень; складання пояснювальної записки; розробка кошторисної документації; формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є: матеріали обстеження, пояснювальна записка, проектна та кошторисна документація (2 примірники, з них 1 - архівний).