Відповідно до частини 3 статті 32 Основ законодавства України про охорону здоров'я (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення застосування методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів і заняття народною медициною (цілительством)" від 17 травня 2007 року N 1033-V)

1. Затвердити Порядок застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу, що додається.

2. Департаменту розвитку медичної допомоги МОЗ України (Жданова М.П.) забезпечити у встановленому порядку державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

3. Скасувати наказ Міністерства охорони здоров'я України від 26.10.2007 N 658 "Про затвердження Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу".

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Митника З.М.

1. Порядок застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу, розроблений відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я, Законів України "Про психіатричну допомогу", "Про соціальні послуги", "Про освіту", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" встановлює єдині вимоги до застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу, у тому числі щодо місць застосування таких методів.

2. Психологічний вплив є вживання спрямованих дій на психіку людини, усвідомленого або неусвідомленого характеру за допомогою переконання, психологічного преформування або сугестії для формування певної системи уявлень, дій та відношень, які суб'єктивно сприймаються особою як особисто приналежні.

3. Психотерапевтичний вплив є застосування методів, спрямованих на психіку людини, усвідомленого або неусвідомленого характеру за допомогою переконання, психологічного преформування або сугестії для лікування, реабілітації і профілактики розладів здоров'я особи.

4. Методи психологічного і психотерапевтичного впливу можуть застосовуватися виключно з метою:

а) психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у навчальних закладах;

б) визначення, корекції, реабілітації, профілактики порушень взаємин з оточуючим соціальним середовищем людини;

в) діагностики, корекції, лікування, реабілітації, профілактики розладів психічного стану людини, корекції особистості.

5. Особи, які можуть застосовувати методи психологічного і психотерапевтичного впливу як професійну діяльність:

5.1. Психолог - фахівець, який має повну вищу освіту за напрямом підготовки "Психологія" (магістр, спеціаліст).

5.2. Лікар-психолог - фахівець, який має повну вищу освіту (магістр, спеціаліст,) за напрямом підготовки "Медицина", спеціалізацію за фахом "медична психологія".

5.3. Лікар-психотерапевт - фахівець, який має повну вищу освіту за напрямом підготовки "Медицина", спеціалізацію за фахом "психотерапія".

5.4. Лікар-психіатр - фахівець, який має повну вищу освіту за напрямом підготовки "Медицина", спеціалізацію за фахом "психіатрія".

5.5. Лікар-нарколог - фахівець, який має повну вищу освіту за напрямом підготовки "Медицина", спеціалізацію за фахом "наркологія".

5.6. Лікар-сексопатолог - фахівець, який має повну вищу освіту за напрямом підготовки "Медицина", спеціалізацію за фахом "сексопатологія".

6. Обсяг застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу як професійної діяльності:

6.1. Обсяг застосування методів психологічного впливу як професійної діяльності психолога в лікувально-профілактичних закладах:

визначення, корекція, реабілітація, профілактика порушень взаємин з оточуючим соціальним середовищем людини (соціально-психологічна корекція, профілактика, реабілітація);