Відповідно до Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про Державну прикордонну службу України", з метою встановлення єдиного порядку розслідування та обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України та приведення нормативно-правових актів Адміністрації Державної прикордонної служби України у відповідність до законодавства НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, що додається.

2. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу Міністерства внутрішніх справ України (Боднар В.Є.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної прикордонної служби України.

1. Ця Інструкція визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).

2. Дія цієї Інструкції не поширюється на осіб, які працюють за трудовими договорами в органах Держприкордонслужби.

3. Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострих отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень через аварії, пожежі, стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакти із представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, а також у разі смерті військовослужбовця.

У paзi якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться.

4. Нещасні випадки, пов’язані із нанесенням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство військовослужбовця незалежно від здійснення кримінального провадження розслідуються відповідно до цієї Інструкції.

1. Про кожний нещасний випадок потерпілий або особа, яка його виявила, чи свідок нещасного випадку повинні негайно доповісти безпосередньому керівнику або керівнику робіт і вжити заходів для надання необхідної допомоги потерпілому.

2. Безпосередній керівник або керівник робіт у разі виявлення нещасного випадку або отримання доповіді про нього зобов’язаний:

негайно організувати надання екстреної медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доправлення до закладу охорони здоров’я;

доповісти про нещасний випадок керівнику органу Держприкордонслужби;

зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку та устаткування на місці нещасного випадку у такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших осіб і не призведе до більш тяжких наслідків), ужити заходів для недопущення таких випадків.

3. Заклад охорони здоров’я Держприкордонслужби про кожне звернення з приводу нещасного випадку повинен протягом доби повідомити орган Держприкордонслужби, військовослужбовець якого є потерпілим.

4. Керівник органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок, одержавши доповідь або повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний:

1) протягом однієї години з використанням засобів зв’язку повідомити про нещасний випадок:

керівництво вищого органу Держприкордонслужби;

підрозділ (посадову особу) з технічного нагляду та охорони праці вищого органу Держприкордонслужби;

підрозділ (посадову особу) з пожежної безпеки вищого органу Держприкордонслужби - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі.

У повідомленні зазначаються:

дата і час нещасного випадку;

стисла характеристика місця події;

відомості про потерпілого (потерпілих): військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, посада, місце служби, стаж служби (загальний та за посадою), сімейний стан;

характер травм, стислий опис обставин та ймовірні причини нещасного випадку.

Якщо потерпілий є військовослужбовцем іншого органу Держприкордонслужби, зазначені відомості одночасно повідомляються керівництву цього органу.

У разі групового нещасного випадку (такого, що стався одночасно з двома і більше військовослужбовцями), випадку з тяжкими наслідками або випадку смерті військовослужбовця керівник органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок (випадок з тяжкими наслідками або випадок смерті), також негайно доповідає про це керівництву Адміністрації Держприкордонслужби по лінії оперативно-чергової служби;

2) протягом доби письмовим наказом призначити комісію із розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше трьох осіб та організувати проведення розслідування, а також створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям тощо).

5. У разі групового нещасного випадку, випадку з тяжкими наслідками або випадку смерті військовослужбовця комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби, яке оформлюється наказом Адміністрації Держприкордонслужби.

6. Нещасний випадок, що стався в органі Держприкордонслужби з військовослужбовцем іншого органу Держприкордонслужби під час виконання ним службового завдання, розслідується комісією, призначеною керівником органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок.

У разі якщо потерпілий є військовослужбовцем Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу, комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу відповідно.

7. До складу комісії обов’язково призначаються: заступник керівника органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок (голова комісії); посадова особа з технічного нагляду та охорони праці або на яку покладено ці функції; залежно від того, з чим пов’язаний нещасний випадок, - уповноважена особа відповідної служби (тилового забезпечення, інженерно-технічного забезпечення, роботи з персоналом, з пожежної безпеки, охорони здоров’я тощо).

У разі якщо комісію призначено наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу, головою комісії призначають посадову особу Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу. У цьому випадку до складу комісії також обов’язково входить посадова особа з технічного нагляду та охорони праці Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу відповідно.

До складу комісії не може призначатися посадова особа, яка безпосередньо відповідала за стан безпеки під час несення служби (виконання робіт).

8. Комісія зобов’язана:

оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

з’ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю або самогубства;

визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов’язків військової служби;

установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці (якщо такі особи були), розробити заходи щодо запобігання таким нещасним випадкам.

9. Члени комісії мають право одержувати письмові пояснення від посадових осіб та інших військовослужбовців і працівників органів Держприкордонслужби, а також проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.

10. Потерпілий, члени сім’ї загиблого мають право висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення, у тому числі викладати у письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку.

Потерпілий, члени сім’ї загиблого на їхню письмову вимогу мають право на ознайомлення з матеріалами розслідування.

11. Строк розслідування не може перевищувати десяти календарних днів, а у разі групового нещасного випадку - п’ятнадцяти календарних днів. Строк розслідування випадку смерті військовослужбовця не може перевищувати тридцяти календарних днів.

У разі проведення лабораторних досліджень, експертизи, випробувань тощо, а також отримання рішень органів досудового розслідування, органів (посадових осіб), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, та суду, необхідних для встановлення обставин і причин нещасного випадку, строк розслідування може бути продовжено керівником органу Держприкордонслужби, що призначив комісію, за письмовим погодженням з вищим органом Держприкордонслужби на строк, необхідний для отримання таких висновків та рішень, про що керівник органу Держприкордонслужби, що призначив комісію, видає наказ.

У разі якщо комісію призначено наказом Адміністрації Держприкордонслужби, строк розслідування продовжується наказом Адміністрації Держприкордонслужби.