Відповідно до Законів України "Про Національну гвардію України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про свободу совісті та релігійні організації", пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 677-р "Про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі" та з метою організації діяльності військових священиків (капеланів) у Національній гвардії України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Національній гвардії України, що додається.

2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ярового С.А.

1. Це Положення визначає призначення, головні завдання, порядок діяльності, взаємодію, права і обов'язки посадових осіб Національної гвардії України з питань служби військового духовенства (капеланства), органів військового управління Національної гвардії України, військових священиків (капеланів), а також уповноважених від релігійних організацій, відповідальних за співробітництво з Головним управлінням Національної гвардії України щодо реалізації особовим складом права на свободу світогляду і віросповідання.

2. Посадові особи Національної гвардії України з питань служби військового духовенства (капеланства), військові священики (капелани) у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 677-р "Про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі" та іншими актами Кабінету Міністрів України, угодами про співробітництво між Національною гвардією України та релігійними організаціями щодо релігійної опіки особового складу Національної гвардії України, наказами і директивами командувача Національної гвардії України та цим Положенням.

3. Військові священики (капелани) - фізичні особи, запропоновані релігійними організаціями, які пройшли відбір і призначені на посади працівників Національної гвардії України для задоволення релігійних потреб особового складу.

Військові священики (капелани) є цивільними особами, які зайняті виключно виконанням своїх духовних функцій.

4. Посадові особи Національної гвардії України з питань служби військового духовенства (капеланства) (далі - СВД(К)) та військові священики (капелани) становлять капеланську службу.

5. Діяльність посадових осіб з питань СВД(К) та органів військового управління щодо задоволення релігійних потреб здійснюється, виходячи з таких принципів:

забезпечення конституційного права громадян на свободу світогляду і віросповідання;

участь військовослужбовців у богослужіннях, релігійних обрядах та інших заходах;

рівність всіх конфесій, віруючі яких проходять службу в Національній гвардії України, щодо задоволення релігійних потреб віруючих;

невтручання військового командування у діяльність релігійних організацій;

повага, толерантне ставлення до віруючих та військових священиків (капеланів) усіх конфесій;

використання будівель та приміщень, які збудовані, відновлені чи пристосовані для здійснення культових потреб на території військових частин, з’єднань, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів) Національної гвардії України, на основі рівності представників усіх конфесій.

1. Структуру служби військового духовенства (капеланської служби) становлять:

у Головному управлінні Національної гвардії України - служба військового духовенства (капеланська служба);

у територіальних управліннях оперативно-територіальних об’єднань Національної гвардії України (далі - територіальні управління НГУ) - посадова особа з питань СВД(К);

у військових частинах, з’єднаннях, вищих навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах) Національної гвардії України (далі - війська) - військові священики (капелани).

2. Посадові особи з питань СВД(К) призначаються зі складу військовослужбовців, організовують роботу з підготовки, забезпечення діяльності військових священиків (капеланів) та відповідають за дотримання прав особового складу щодо свободи світогляду і віросповідання, організацію міжконфесійної взаємодії та надання консультацій військовому командуванню із зазначених питань.

3. Посадові особи з питань СВД(К) забезпечують взаємодію з органами військового управління, військово-медичною службою, релігійними та громадськими організаціями, відповідними органами Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, громадянами України.

4. Священнослужителі, рекомендовані релігійними організаціями на посади військових священиків (капеланів), не можуть обіймати посади в органах військового управління з питань СВД(К).

5. Для організації взаємодії військового командування із капеланською службою до штату органів військового управління можуть включатися посади офіцерів, відповідальних за забезпечення взаємодії між командирами і військовими священиками (капеланами) у військах.

6. Основними напрямами діяльності посадових осіб з питань СВД(К) є:

забезпечення реалізації конституційного права особового складу та членів їх сімей на свободу світогляду та віросповідання;

взаємодія зі структурами (посадовими особами) релігійних організацій, на які покладено завдання щодо забезпечення релігійних потреб військовослужбовців;

організація задоволення потреби у військових священиках (капеланах);

організація діяльності військових священиків (капеланів);

надання консультацій органам військового управління, навчання командирів (начальників) методам роботи з військовими священиками (капеланами).

7. Основними завданнями посадових осіб з питань СВД(К) відповідно до напрямів їх діяльності є:

1) сприяння реалізації конституційного права особового складу на свободу світогляду і віросповідання, а саме:

дотримання прав особового складу щодо задоволення їх релігійних потреб військовими священиками (капеланами);

сприяння консолідації віруючих військовослужбовців навколо ідеї державної незалежності, суверенітету, єдності та територіальної цілісності України;

сприяння розвитку толерантних міжконфесійних відносин у військовому середовищі;

налагодження та підтримка партнерських стосунків у відносинах між Національною гвардією України та релігійними організаціями;

участь у розробленні нормативно-правових актів щодо дотримання свободи світогляду і віросповідання особового складу, соціального захисту військових священиків (капеланів), фінансування діяльності капеланської служби, навчально-релігійних програм, проектів;

2) взаємодія зі структурами (посадовими особами) релігійних організацій, на які покладено завдання щодо забезпечення релігійних потреб військовослужбовців, а саме:

участь у підготовці угод про співробітництво між Головним управлінням Національної гвардії України та релігійними організаціями;

участь у розробленні стратегії розвитку капеланської служби в Національній гвардії України;

розроблення критеріїв відбору кандидатів на посади військових священиків (капеланів);

співпраця з керівництвом релігійних організацій щодо надання кандидатур на посади військових священиків (капеланів) та дострокового відкликання священнослужителів, які не можуть виконувати обов'язки військових священиків (капеланів);

участь в організації спільних програм і релігійних заходів, паломництв;

організація вирішення конфліктних питань міжконфесійної взаємодії та порушень вимог цього Положення;

участь у розробленні військових ритуалів за участю різних релігійних організацій;

надання пропозицій щодо вирішення проблемних питань морального стану особового складу Національної гвардії України;

взаємодія з релігійними, благодійними та громадськими організаціями щодо забезпечення військових священиків (капеланів) майном релігійного характеру;

співробітництво з органами військового капеланства іноземних армій та міжнародними капеланськими організаціями;

3) організація задоволення потреби у військових священиках (капеланах), а саме:

моніторинг релігійної ситуації у військах;

проведення опитувань щодо конфесійної прихильності віруючих військовослужбовців;

замовлення науково-дослідних робіт, соціологічних досліджень з питань задоволення релігійних потреб особового складу;

організація відбору кандидатів на посади військових священиків (капеланів);

координація навчання військових священиків (капеланів) основам військової справи, міжнародного гуманітарного права (права війни) та військової психології;

участь у розробленні навчальних програм, тренінгів тощо з підвищення кваліфікації військових священиків (капеланів);

прийняття на роботу військових священиків (капеланів) та розподіл їх по військових гарнізонах;

забезпечення належного рівня укомплектованості посад капеланської служби;

співпраця з кадровими службами з питань формування резерву військових священиків (капеланів);

4) організація забезпечення діяльності військових священиків (капеланів), а саме:

визначення потреб щодо відновлення, переобладнання, будівництва культових споруд для задоволення релігійних потреб особового складу;

участь у розробленні проектної документації будівництва культових споруд для задоволення релігійних потреб особового складу;

організація забезпечення польовими молитовними наметами;

організація спільного користування культовими спорудами на територіях військових частин;

5) надання консультацій органам військового управління, навчання командирів (начальників) методам роботи з військовими священиками (капеланами), а саме:

участь у розробленні програм навчання та підвищення кваліфікації посадових осіб з питань СВД(К) та кандидатів на зайняття посад військових священиків (капеланів);

підготовка аналітичних матеріалів для прийняття рішень керівництвом Національної гвардії України та органами військового управління щодо організації капеланської служби, забезпечення свободи світогляду і віросповідання військовослужбовців;

розроблення методичних рекомендацій для командирів (начальників), їхніх заступників по роботі з особовим складом (з виховної та соціально-психологічної роботи) щодо співробітництва з релігійними організаціями;

методичне забезпечення виховання у військовослужбовців Національної гвардії України міжконфесійної толерантності, взаємоповаги до віруючих інших релігій та конфесій.

8. На службу військового духовенства (капеланську службу) покладаються:

участь у заходах з питань взаємодії між державними органами та релігійними організаціями;

участь у розробленні проектів нормативно-правових актів щодо забезпечення свободи світогляду і віросповідання особового складу;

розроблення проектів наказів і директив командувача Національної гвардії України щодо організації діяльності військових священиків (капеланів);

підготовка проектів рішень керівництва Національної гвардії України щодо забезпечення релігійних потреб особового складу;

вивчення релігійної обстановки серед особового складу Національної гвардії України та її впливу на морально-психологічний стан особового складу;

подання запитів до керівництва релігійних організацій щодо надання кандидатів на посади військових священиків (капеланів);

відбір та облік військових священиків (капеланів);

організація навчання військових священиків (капеланів) основам військової справи, а також їх військово-гуманітарна та військово-психологічна підготовка;

відбір кандидатів та призначення на посади з питань СВД(К) у відділеннях по роботі з особовим складом територіальних управлінь;

сприяння функціонуванню культових споруд для задоволення релігійних потреб особового складу;

координація благодійних програм, які реалізуються Національної гвардії України та передбачають розвиток і розподіл ресурсів для військових священиків (капеланів);

надання консультацій релігійним організаціям;

вирішення спірних питань міжконфесійних відносин;

організація науково-методичного забезпечення діяльності військових священиків (капеланів);

замовлення соціологічних опитувань щодо забезпечення реалізації права, свободи світогляду і віросповідання серед особового складу;

затвердження штатних розписів, поданих територіальними підрозділами з питань СВД(К);

участь у підготовці резерву військових священиків (капеланів);

дотримання встановлених законодавством вимог щодо режиму секретності;

підготовка та подання у встановленому законодавством порядку звітів щодо реалізації особовим складом права на свободу світогляду і віросповідання.

9. На посадову особу з питань СВД(К) територіальних управлінь Національної гвардії України покладаються:

аналіз релігійної обстановки у відповідних зонах відповідальності (оперативного реагування), її вплив на морально-психологічний стан особового складу, забезпечення нейтралізації впливу негативних чинників;

узагальнення даних щодо потреби у військових священиках (капеланах) у підрозділах у зоні відповідальності;

узагальнення пропозицій військових частин та установ щодо прийняття на роботу та підписання (продовження) трудового договору з кандидатами на посади військових священиків (капеланів);

за погодженням із Головним управлінням Національної гвардії України прийняття на роботу військових священиків (капеланів) і координація їх діяльності;

розроблення пропозицій щодо покращення морального стану особового складу, підтримання високого бойового духу;

організація матеріально-технічного забезпечення капеланської служби та місць для відправлення релігійних обрядів;

взаємодія з міськими та обласними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, місцевими громадськими та релігійними організаціями, благодійними фондами та волонтерами з питань забезпечення релігійних потреб особового складу;

надання пропозицій військовим комісаріатам щодо проходження альтернативної (невійськової) служби, а також роз'яснень щодо особливостей реалізації військового обов'язку віруючими громадянами України, які за своїми релігійними переконаннями не можуть проходити військову службу;

участь у вирішенні спірних питань міжконфесійної взаємодії за процедурою, визначеною розділом V цього Положення.

1. Уповноважені від релігійних організацій, відповідальні за співробітництво з Головним управлінням Національної гвардії України, якщо це не суперечить внутрішнім правилам релігійної організації:

розробляють та погоджують правила взаємодії між Головним управлінням Національної гвардії України та структурним підрозділом (уповноваженим представником) релігійної організації, який відповідає за задоволення релігійних потреб військовослужбовців Національної гвардії України;

готують та організовують виконання програм та щорічних планів забезпечення реалізації права військовослужбовців Національної гвардії України на свободу совісті та віросповідання - віруючих своєї конфесії;

забезпечують відбір кандидатів на посади військових священиків (капеланів);

визначають з числа військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації старшого військового священика (капелана) релігійної організації для Національної гвардії України та старших територіальних військових священиків (капеланів);

готують клопотання про дострокове відкликання військових священиків (капеланів) у разі скоєння ними порушень, визначених внутрішніми правилами релігійної організації та цим Положенням;

уживають заходів щодо недопущення міжконфесійної напруги в місцях служби військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації шляхом налагодження діалогу та співпраці з військовими священиками (капеланами) інших релігійних організацій;

організовують духовну підготовку військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації;

організовують забезпечення військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації культовим майном, службовою та духовною літературою;

готують клопотання перед командувачем Національної гвардії України про нагородження (відзначення) військових священиків (капеланів);

організовують задоволення релігійних потреб особового складу силами своєї релігійної організації у підрозділах, де немає військових священиків (капеланів) їхньої релігійної організації;

подають службі військового духовенства інформацію про священнослужителів своєї релігійної організації, які опікують військовослужбовців та членів їх сімей.