1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 120/190 від 10.09.96
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 вересня 1996 р.
за N 546/1571
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі N 117/19 від 28.01.2016 )
Про затвердження Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінекономіки N 151/243 від 18.11.96 N 149/300 від 15.12.99 )
На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 17 травня 1996 року N 537 "Про результати реалізації законодавчих та інших нормативних актів, прийнятих на виконання розпорядження Президента України від 22 травня 1995 р. N 88, та додаткові заходи, спрямовані на подолання платіжної кризи і зниження рівня інфляції" та від 14 серпня 1996 р. N 951 "Про внесення змін до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні"
НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення (додається).
2. Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення може використовуватись підприємствами та організаціями торгівлі й виробничими підприємствами всіх форм власності.
Міністр економіки
Міністр фінансів
В.М.Гуреєв
В.М.Короневський
Затверджено
наказом Мінекономіки і Мінфіну
від 10 вересня 1996 р. N 120/190
Положення
про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей
Загальні положення
1. За цим Положенням проводиться уцінка товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість (далі - товари, продукція), та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках).
2. Уцінка товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей проводиться на виробничих і торговельних підприємствах та в організаціях усіх форм власності, які виробляють продукцію, продають (постачають) товари, у міру потреби за рішенням керівника (власника) підприємства (організації).
Визначення обсягів товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці
3. Для виявлення товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці, та проведення їх уцінки керівник (власник) підприємства затверджує комісію, до складу якої, як правило, входять: заступник керівника підприємства (голова комісії), головний бухгалтер, товарознавець, економіст з цін, технолог та інші спеціалісти підприємства, обізнані з кон'юнктурою і попитом на ринку.
4. Уцінка товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей на виробничих і торговельних підприємствах та в організаціях проводиться за даними інвентаризації. Керівник (власник) підприємства може прийняти рішення щодо уцінки за станом на перше число місяця за даними обліку.
5. Не підлягають уцінці товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності із запасів товарно-матеріальних цінностей, які оформлено в заставу, перебувають у резерві або на відповідальному зберіганні.
6. На підставі аналізу даних про наявність товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей виробничі підприємства вносять зміни до планів виробництва, а торговельні підприємства - до планів завезення аналогічних товарів, матеріальних цінностей, проводять роботу з перегляду укладених угод на їх завезення і закупівлю за імпортом.
7. Після виявлення товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей підприємства вишукують можливості їх максимальної реалізації.
8. На підставі аналізу даних про наявність товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, скоригованих на суми їх реалізації після проведення інвентаризації, комісія, яка повинна проводити уцінку, складає переліки цих товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей. У переліках указуються повна назва, кількість, роздрібна ціна товару (собівартість продукції), назва підприємства-виробника та пропозиції щодо розміру уцінки. Комісія також виявляє товари, продукцію, що підлягають уцінці у зв'язку з частковою втратою первісної якості.
9. Переліки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці, подаються на розгляд керівнику (власнику) відповідно виробничого чи торговельного (постачальницького) підприємства для прийняття рішення.
Організація проведення уцінки
10. До початку проведення безпосередньої уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей комісія попередньо розглядає складені раніше переліки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці. Особливу увагу при цьому треба звернути на суму можливої уцінки. Суму уцінки, яка орієнтовно розрахована в переліках товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці, потрібно порівняти з можливими фінансовими джерелами для цієї мети.
Тільки після визначення величини коштів (у розрізі їх джерел), що можуть бути спрямовані на покриття втрат від уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, комісія безпосередньо розпочинає проведення уцінки.
11. Розміри уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей повинні визначатися комісією на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку цими товарами, продукцією та надлишковими товарно-матеріальними цінностями.
Товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності, які раніше було уцінено, але не реалізовано, можуть уцінюватися повторно до рівня цін можливої реалізації.
12. Технічно складні товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності, які мають виробничі паспорти (радіоприймачі, прилади, годинники, верстати та ін.), уціняються тільки за наявності паспорта. Дані товари і продукція повинні бути справними і придатними до експлуатації.
13. Дані про уцінені товари, продукцію та надлишкові товарно-матеріальні цінності записують в опис-акт (додається). Опис-акт складається на виробничих підприємствах і підприємствах оптової торгівлі та постачання у кожному складі товарів, продукції, надлишкових товарно-матеріальних цінностей; на підприємствах роздрібної торгівлі - у кожному відділі (секції), магазині чи іншій торговій одиниці у двох примірниках і підписується членами комісії, що проводила уцінку, а також матеріально відповідальними особами.
14. При уцінці технічно складних товарів, продукції, що частково втратили свою первісну якість, в описах-актах, у графі 3, обов'язково вказується фабричний номер моделі конкретного виробу.
15. Якщо окремі товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності уцінюються повторно, то в описах-актах указується ціна після першої та другої уцінки.
16. Матеріали на уцінку товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що залежалися та частково втратили свою первісну якість (у необхідних випадках разом з письмовими поясненнями матеріально відповідальних осіб) повинні бути розглянуті і затверджені керівником (власником) підприємства у дводенний термін після їх отримання.
17. Затверджені описи-акти передаються: перший примірник - бухгалтерській службі; другий примірник - матеріально відповідальній особі.
18. Після затвердження описів-актів усі уцінені товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності, які перемарковано в порядку, установленому в пунктах 21-24 цього Положення, на підприємствах торгівлі негайно передаються для реалізації за накладною, у якій вказуються роздрібні ціни до і після уцінки, а виробничі підприємства уцінену продукцію і товарно-матеріальні цінності передають для реалізації у першу чергу своїм фірмовим магазинам, а також вживають заходів щодо реалізації цих запасів іншим підприємствам.

................
Перейти до повного тексту