Інструкція розроблена відповідно до Положення про контроль за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року N 1016. Міжнародний код ідентифікації відходів(1) отримує експортер/повідомник(2) при заповненні блока 15 повідомлення, формуляр якого наведено у додатку 2 до зазначеного Положення.

Згідно з п.27 зазначеного Положення, для визначення і класифікації небезпечних відходів при їх транскордонному перевезенні служить серія із шести таблиць:

Таблиця 1 - Причини, за яких речовини, матеріали та предмети підлягають видаленню/утилізації

Таблиця 2 - Операції по видаленню та утилізації

Таблиця 3 - Категорії потенційно небезпечних відходів

Таблиця 4 - Складові (елементи) потенційно небезпечних відходів

Таблиця 5 - Перелік небезпечних властивостей

Таблиця 6 - Види діяльності, які призводять до утворення потенційно небезпечних відходів

В таблицях 1-6 додатка до Інструкції вказані кодові номери ОЕСР, які у сукупності забезпечують можливість надання повної характеристики небезпечних відходів за допомогою Міжнародного коду ідентифікації відходів (МКІВ).

Міжнародний код ідентифікації відходів отримують таким чином:

1. Виберіть із таблиці 1 одну або в крайньому разі дві головні причини, внаслідок яких відходи призначені для видалення/утилізації.

Позначте цю причину (причини) символом Q... плюс кодовий номер (номери).

2. Вкажіть спосіб, вибраний для видалення/утилізації відходів, вибравши з таблиці 2 одну операцію, яка найбільш точно описує подальшу долю відходів. Позначте її символом D.., або R... плюс кодовий номер із таблиці 2А або таблиці 2В (в залежності від конкретного випадку).

3. Визначте, чи є відходи рідиною (L), шламом (P) або твердим тілом (S). Порошки розглядаються як різновид твердих тіл.

4. Із таблиці 3 виберіть одну характерну ознаку-ідентифікатор, яка найбільш точно описує категорію відходів. Позначте цю ознаку символом L..., P..., або S... плюс кодовий номер.

5. Вивчіть таблицю 4. Відходи чи містять, чи не містять один або більше з перелічених в таблиці складових (елементів). Якщо не містять, поставте код "CО". Якщо містять один елемент, позначте відповідний кодовий номер. Якщо відходи містять більше, ніж один елемент, необхідно якомога точніше виділити групу із не більш як трьох елементів у порядку зменшення ступеня небезпечності.

Відбір в цю групу потрібно зробити за якісними ознаками і він має грунтуватися на кваліфікованій думці того, хто виробляє ці відходи, проведення фізичних вимірів при цьому не передбачається.

6. Із таблиці 5 виберіть одну або в крайньому разі дві головні небезпечні властивості, притаманні відходам. Позначте їх символом H.. плюс кодовий номер.

7. Із таблиці 6 виберіть один найбільш характерний вид діяльності, в результаті якого виробляються дані відходи. Позначте символом A... плюс кодовий номер.

8. Порядок Міжнародного коду ідентифікації відходів такий самий, як і порядок таблиць 1-6. Основні заголовки системи кодування відокремлюються подвійними скісними лініями. У тих випадках, коли для даного виду відходів можна застосувати декілька пунктів відповідної таблиці, для розділення кодів кожного такого пункту використовується знак "+".

Речовини, матеріали та предмети підлягають видаленню/утилізації, якщо вони:

Розділ А охоплює всі подібні операції з видалення, які проводяться на практиці:

Розділ Б охоплює всі подібні операції з матеріалами, які визначені як небезпечні відходи чи вважаються такими, і які в іншому разі повинні призначатися для операцій, передбачених у розділі А:

Відходи, які включають:

Нижчевказані відходи, які містять будь-який із складових елементів з таблиці 4: