- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Інструкція
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
І Н С Т Р У К Ц І Я
( Інструкція втратила чинність на підставі Наказу Мінекоресурсів
N 165 від 16.10.2000 )
N 164 від 10.10.97 м.Київ |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 1997 р. за N 507/2311 |
Затверджено
наказом Мінекобезпеки України від
10.10.1997 N 164 ( z0502-97 )
Інструкція
з отримання міжнародного коду ідентифікації відходів
Інструкція розроблена відповідно до Положення про контроль за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року
N 1016. Міжнародний код ідентифікації відходів(1) отримує експортер/повідомник(2) при заповненні блока 15 повідомлення, формуляр якого наведено у додатку 2 до зазначеного Положення.
Згідно з п.27 зазначеного Положення, для визначення і класифікації небезпечних відходів при їх транскордонному перевезенні служить серія із шести таблиць:
Таблиця 1 - Причини, за яких речовини, матеріали та предмети підлягають видаленню/утилізації
Таблиця 2 - Операції по видаленню та утилізації
Таблиця 3 - Категорії потенційно небезпечних відходів
Таблиця 4 - Складові (елементи) потенційно небезпечних відходів
Таблиця 5 - Перелік небезпечних властивостей
Таблиця 6 - Види діяльності, які призводять до утворення потенційно небезпечних відходів
В таблицях 1-6 додатка до Інструкції вказані кодові номери ОЕСР, які у сукупності забезпечують можливість надання повної характеристики небезпечних відходів за допомогою Міжнародного коду ідентифікації відходів (МКІВ).
Міжнародний код ідентифікації відходів отримують таким чином:
1. Виберіть із таблиці 1 одну або в крайньому разі дві головні причини, внаслідок яких відходи призначені для видалення/утилізації.
Позначте цю причину (причини) символом Q... плюс кодовий номер (номери).
2. Вкажіть спосіб, вибраний для видалення/утилізації відходів, вибравши з таблиці 2 одну операцію, яка найбільш точно описує подальшу долю відходів. Позначте її символом D.., або R... плюс кодовий номер із таблиці 2А або таблиці 2В (в залежності від конкретного випадку).
3. Визначте, чи є відходи рідиною (L), шламом (P) або твердим тілом (S). Порошки розглядаються як різновид твердих тіл.
4. Із таблиці 3 виберіть одну характерну ознаку-ідентифікатор, яка найбільш точно описує категорію відходів. Позначте цю ознаку символом L..., P..., або S... плюс кодовий номер.
5. Вивчіть таблицю 4. Відходи чи містять, чи не містять один або більше з перелічених в таблиці складових (елементів). Якщо не містять, поставте код "CО". Якщо містять один елемент, позначте відповідний кодовий номер. Якщо відходи містять більше, ніж один елемент, необхідно якомога точніше виділити групу із не більш як трьох елементів у порядку зменшення ступеня небезпечності.
Відбір в цю групу потрібно зробити за якісними ознаками і він має грунтуватися на кваліфікованій думці того, хто виробляє ці відходи, проведення фізичних вимірів при цьому не передбачається.
6. Із таблиці 5 виберіть одну або в крайньому разі дві головні небезпечні властивості, притаманні відходам. Позначте їх символом H.. плюс кодовий номер.
7. Із таблиці 6 виберіть один найбільш характерний вид діяльності, в результаті якого виробляються дані відходи. Позначте символом A... плюс кодовий номер.
8. Порядок Міжнародного коду ідентифікації відходів такий самий, як і порядок таблиць 1-6. Основні заголовки системи кодування відокремлюються подвійними скісними лініями. У тих випадках, коли для даного виду відходів можна застосувати декілька пунктів відповідної таблиці, для розділення кодів кожного такого пункту використовується знак "+".
Q_+_//D,R_L,P,S_C_+_+_//H_+_//A_
_______________
1 Відповідає методам класифікації, що наведені в Резолюції Ради ОЕCР C(88)90-остаточна від 27 травня 1998 р.
2 Згідно з п.5 зазначеного Положення повідомником може бути: виробник відходів, експортер, компетентний орган країни експорту (особа, призначена компетентним органом).
Додаток
до Інструкції з отримання міжнародного
коду ідентифікації відходів
Таблиця 1
Причини, внаслідок яких речовини, матеріали та предмети підлягають видаленню/утилізації
Речовини, матеріали та предмети підлягають видаленню/утилізації, якщо вони:
Q1 Виробничі залишки, що не визначаються яким-небудь іншим чином
нижче
Q2 Продукти, що не відповідають технічним умовам
Q3 Продукти, у яких закінчився термін придатності
Q4 Матеріали, які були пролиті, загублені або з ними трапився
будь-який інший небажаний випадок, в тому числі матеріали,
обладнання тощо, забруднені в результаті такого випадку
Q5 Матеріали, забруднені внаслідок запланованих чи навмисних дій
(наприклад, залишки після операцій очищення, пакувальні
матеріали тощо)
Q6 Вироби, непридатні до використання (наприклад, відбраковані
акумуляторні батареї, відпрацьований каталізатор тощо)
Q7 Речовини, що вже не виконують свого призначення належним чином
(наприклад, забруднені кислоти, забруднені розчинники,
відпрацьовані солі після гартування тощо)
Q8 Залишки від технологічних процесів (наприклад, шлаки, кубові
залишки тощо)
Q9 Залишки від процесів зниження рівня забруднення (наприклад,
шлами скубберів, пил від пиловловлювачів, відпрацьовані
фільтри тощо)
Q10 Залишки від операцій металообробки/оздоблення (наприклад,
токарна стружка, окалина тощо)
Q11 Залишки від переробки сировини (наприклад, залишки видобутку
корисних копалин, некондиційні нафтопродукти)
Q12 Розбавлені (змішані) матеріали (наприклад, масла, забруднені
поліхлорованими біфенілами (ПХБ) тощо)
Q13 Будь-які матеріали, речовини чи продукти, використання яких
заборонено законом в країні експорту
Q14 Продукти, що не мають подальшого застосування (наприклад,
сільськогосподарські, побутові, канцелярські, торгові відходи,
покидьки тощо)
Q15 Матеріали, речовини чи продукти, що утворюються в результаті
заходів по оздоровленню забруднених земель
Q16 Будь-які матеріали, речовини чи продукти, які їх виробник чи
експортер оголошує відходами і які не входять до
вищенаведених категорій
Таблиця 2
Операції
з видалення та утилізації відходів1
А. Операції, які не призводять до можливої рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання відходів
Розділ А охоплює всі подібні операції з видалення, які проводяться на практиці:
D1 Поховання в землі чи скидання на землю (наприклад, на звалище
тощо)
D2 Обробка грунту (наприклад, біохімічний розклад рідких чи
мулових відходів у грунті тощо)
D3 Закачування на глибину (наприклад, вприскування відходів
відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи
природних резервуарів тощо)
D4 Скидання у поверхневі водойми (наприклад, скидання рідких або
мулистих відходів у котловани, ставки чи відстійні басейни
тощо)
D5 Скидання на спеціально обладнані звалища (наприклад, скидання
в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим покриттям, які
ізолюють їх один від одного і від навколишнього середовища,
тощо)
D6 Скидання у водойми, крім морів/океанів
D7 Скидання у моря/океани, в тому числі поховання на морському
дні
D8 Біологічна обробка, не обумовлена в інших розділах цього
додатка, яка призводить до утворення кінцевих сполук чи
сумішей, які потім видаляються будь-яким способом, зазначеним
у розділі А
D9 Фізико-хімічна обробка, не обумовлена в інших розділах цього
додатка, яка призводить до утворення кінцевих сполук чи
сумішей, які потім видаляються будь-яким способом, зазначеним
у розділі А (наприклад, випарювання, сушіння, прожарювання,
нейтралізація, осаджування тощо)
D10 Спалювання на суші
D11 Спалювання в морі
D12 Постійне зберігання (наприклад, у спеціальних контейнерах у
шахті тощо)
D13 Змішування чи перемішування до початку будь-якої з операцій,
зазначених у розділі А
D14 Переупакування до початку будь-якої з операцій, зазначених у
розділі А
D15 Зберігання до будь-якої з операцій, зазначених у розділі А.
_______________
1 Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 р. N 1016.
Б. Операції, які можуть призвести до рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання
Розділ Б охоплює всі подібні операції з матеріалами, які визначені як небезпечні відходи чи вважаються такими, і які в іншому разі повинні призначатися для операцій, передбачених у розділі А:
R1 Використання у вигляді палива (крім безпосереднього
спалювання) чи іншим чином для отримання енергії
R2 Утилізація/регенерація розчинників
R3 Рециркуляція/утилізація органічних речовин, що не
застосовуються як розчинники
R4 Рециркуляція/утилізація металів та їх сполук
R5 Рециркуляція/утилізація інших неорганічних матеріалів
R6 Регенерація кислот та основ
R7 Рекуперація компонентів, що використовуються для зменшення
забруднення
R8 Рекуперація компонентів каталізаторів
R9 Повторна перегонка використаних нафтопродуктів чи інше
повторне їх використання
R10 Обробка грунту, що справляє позитивний вплив на
землеробство чи поліпшує екологічну обстановку
R11 Використання відходів будь-яких операцій під номерами R1-R10
R12 Обмін відходами для здійснення операцій під номерами R1-R11
R13 Акумулювання матеріалу для здійснення будь-якої операції,
зазначеної у розділі Б
Таблиця 3
Категорії чи загальні типи потенційно небезпечних відходів, залежно від їх природи чи активності (відходи можуть бути рідкими, густими чи твердими за формою)
Відходи, які включають:
1. Речовини після анатомічних досліджень, лікарняні та клінічні
відходи
2. Фармацевтичні, медицинські та ветеринарні препарати
3. Консерванти деревини
4. Біоциди та фітофармацевтичні речовини
5. Залишки речовин, використаних як розчинники
6. Галогенорганічні речовини, що не застосовуються як розчинники,
крім інертних полімерних матеріалів
7. Солі, що містять ціаніди і застосовуються в термічному процесі
відпускання
8. Мінеральні мастила та мастильні речовини (наприклад, шлами,
які утворюються внаслідок різання тощо)
9. Суміші масла/вода та вуглеводні/вода, емульсії
10. Речовини, що містять ПХБ та (чи) ПХТ (наприклад, діелектрики
тощо)
11. Смолисті матеріали, які утворюються внаслідок очищення,
перегонки чи будь-якої піролізної обробки (наприклад, кубові
залишки після перегонки тощо)
12. Чорнила, барвники, пігменти, фарби, лаки, політури
13. Смоли, латекси, пластифікатори, клеї/в'яжучі речовини
14. Неідентифіковані та (або) нові хімічні речовини, які
утворюються в результаті досліджень, пошуку чи навчання і
вплив яких на людину чи довкілля невідомий (наприклад,
лабораторні залишки тощо)
15. Піротехнічні та інші вибухові речовини
16. Фотохімікати та матеріали фотообробки
17. Будь-який матеріал, забруднений будь-яким аналогом
поліхлордибензофурану
18. Будь-який матеріал, забруднений будь-яким аналогом
поліхлордибензо-п-діоксину
Нижчевказані відходи, які містять будь-який із складових елементів з таблиці 4:
19. Тваринні чи рослинні мила, жири, воски
20. Негалогеновані органічні речовини, що не використовуються як
розчинники
21. Неорганічні речовини без металів чи сполук металів
22. Зола та (чи) шлак
23. Грунт, пісок та глина, включно з вийнятим грунтом
24. Неціанідні солі термічного процесу відпускання
25. Металевий пил, порошок
26. Відпрацьовані каталітичні матеріали
27. Рідини чи шлами, які містять метали чи сполуки металів
28. Залишки від операцій по контролю забруднення (наприклад, пил з
пиловлювачів тощо), за винятком (29), (30), (33)
29. Скруберний шлам
30. Шлами з установок очищення води
31. Залишки після декарбонізації
32. Залишки після іонообмінних процесів
33. Водоочисні шлами, необроблені або непридатні для застосування
у сільському господарстві
34. Залишки після очищення резервуарів та (чи) апаратури
35. Забруднена апаратура
36. Забруднені ємкості (наприклад, упаковки, газові балончики
тощо), що містять один чи декілька складових (елементів),
зазначених в таблиці 4
37. Батареї та інші електричні елементи
38. Рослинні олії
39. Матеріали, що утворюються при роздільному збиранні побутових
відходів
40. Будь-які інші відходи, що містять будь-який із складових
елементів, зазначених в таблиці 4
Таблиця 4
Складові (елементи) потенційно небезпечних відходів
----- ------------------------------------------------------------
Кодо-|
вий | Складові (елементи)1
номер|
----- ------------------------------------------------------------
C1 Берилій; сполуки берилію (Y20)
C2 Сполуки ванадію
C3 Сполуки шестивалентного хрому (Y21)
C4 Сполуки кобальту
C5 Сполуки нікелю
C6 Сполуки міді (Y22)
C7 Сполуки цинку (Y23)
C8 Миш'як, сполуки миш'яку (Y24)
C9 Селен, сполуки селену (Y25)
C10 Сполуки срібла
C11 Кадмій: сполуки кадмію (Y26)
C12 Сполуки олова
C13 Сурма: сполуки сурми (Y27)
C14 Телур: сполуки телуру (Y28)
C15 Барій: сполуки барію, за виключенням сульфату барію
C16 Ртуть: сполуки ртуті (Y29)
C17 Талій: сполуки талію (Y30)
C18 Свинець: сполуки свинцю (Y31)
C19 Неорганічні сульфіди
C20 Неорганічні сполуки фтору, за винятком фториду кальцію
(Y32)
C21 Неорганічні ціаніди (Y33)
C22 Наступні лужні або лужноземельні метали: літій, натрій,
калій, кальцій, магній у незв'язаній формі
C23 Розчини кислот або кислоти у твердому стані (Y34)
C24 Основні розчини або основи в твердому вигляді (Y35)
C25 Азбест (пил і волокна) (Y36)
C26 Органічні сполуки фосфору (Y37)
C27 Карбоніли металів (Y19)
C28 Пероксиди
C29 Солі хлорноватої кислоти
C30 Солі хлорної кислоти
C31 Солі азотної кислоти
C32 Відпрацьовані речовини і вироби, які містять поліхлоровані
біфеніли (ПХБ) та (або) поліхлоровані терфеніли (ПХТ) та
(або) полібромовані біфеніли (ПББ) чи їх домішки (Y10)
C33 Фармацевтичні або ветеринарні препарати
C34 Біоциди і фітофармацевтичні речовини
C35 Інфікуючі речовини
C36 Креозоти
C37 Ізоціанати
C38 Органічні ціаніди (Y38)
C39 Феноли; фенольні сполуки, включно з хлорфенолами (Y39)
C40 Ефіри (Y40)
C41 Галогеновані органічні розчинники (Y41)
C42 Органічні розчинники, за винятком галогенованих розчинників
(Y42)
C43 Галогенорганічні сполуки, за винятком речовин, згаданих в
................Перейти до повного тексту