З метою поліпшення комплектування Збройних Сил України здоровим і фізично розвинутим молодим поповненням

1. Внести зміни та доповнення у розділ II Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2, із змінами, внесеними наказом Міністра оборони України від 20 жовтня 1997 року N 383 "Про внесення змін та доповнень до наказу Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за N 177/386 (додаток).

2. Внести зміни та доповнення до додатків 1, 2, 3 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України та викласти їх у новій редакції(додаються).

3. Наказ Міністра оборони України від 20 жовтня 1997 року N 383 "Про внесення змін та доповнень до наказу Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2" вважати таким, що втратив чинність.

4. Наказ розіслати до окремої військової частини.

Пункт 95 викласти у такій редакції:

"95. Залежно від стану здоров'я громадянам, придатним до військової служби, та тим, які призиваються на строкову військову службу, встановлюється один із ступенів обмеження 1, 2, 3 або 4. Особам, тимчасово непридатним до військової служби, встановлюється ступінь обмеження 5, непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час 6, непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку 7".

Пункт 96 викласти у такій редакції:

"96. Лікар виносить одну із таких постанов про придатність (тимчасову або повну непридатність) до строкової служби:

а) "придатний до військової служби. Ступінь обмеження 1 (2, 3, 4)";

б) "тимчасово непридатний до військової служби. Ступінь обмеження 5";

в) "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. Ступінь обмеження 6";

г) "непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Ступінь обмеження 7".

Примітка. Придатність до служби у тому чи іншому виді, роді військ, військових частинах з військової спеціальності військовослужбовців строкової служби, визнаних придатними до військової служби, визначається за відповідними графами Таблиці додаткових вимог (додаток 3 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2 (далі - Положення).

Стаття 1. Пункт "а" передбачає стани після перенесених тяжких гострих форм інфекційних захворювань, їх ускладнень, а також хронічні рецидивні форми цих захворювань, які важко піддаються лікуванню. До цього пункту належать: стани після тяжких форм вірусного гепатиту "A", "B", "C", черевного тифу, паратифу, лептоспірозу, дифтерії, малярії, гнійного менінгіту, інших інфекційних та паразитарних захворювань; їх ускладнення, незалежно від вираженості гострого періоду (кишкова перфорація, кровотеча, міокардит, поліневропатія, парапневмонічний плеврит та інші). Наслідки цих захворювань слід розглядати за відповідними статтями Розкладу хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в Збройних Силах України (далі - Розклад хвороб).

При важкій формі вірусного гепатиту в розпалі хвороби спостерігаються різко виражені симптоми інтоксикації, можуть бути ознаки геморагічного і набряково-асцитного синдромів, білірубінемія 170 і більше ммоль/л, протромбіновий індекс менше 60%, холестерину в крові 2,6 ммоль/л та менше, тривалість жовтяничного періоду більше 4-х тижнів.

Призовникам, які перенесли гостру форму бруцельозу менше 12 місяців тому, за пунктом "в" надається відстрочка від призову на рік для оцінки стійкості ремісії.

При рецидиві бруцельозу призовники, військовослужбовці строкової служби оглядаються за пунктом "а". При наявності ускладнень з боку органів та систем (артрити, неврити з порушенням функцій, що не піддаються лікуванню) огляд проводиться за відповідними статтями Розкладу хвороб. Наявність позитивних серологічних або алергологічних реакцій (Райта-Хеддельсона, Бюрне) без клінічних проявів бруцельозу не може бути підставою для надання відстрочки від призову або прийняття постанови про непридатність до військової служби.

Призовники, військовослужбовці з хронічною дизентерією підлягають стаціонарному лікуванню.

Призовники, військовослужбовці строкової служби, курсанти і слухачі перших курсів військових навчальних закладів (далі - ВНЗ), ліцеїсти, які перенесли тяжкі гострі форми інфекційних захворювань та їх ускладнень, визнаються непридатними до військової служби у мирний час, обмежено здатними у воєнний час, а також непридатними до навчання у ВНЗ, військових ліцеях.

Після легких та середніх форм гострих інфекційних захворювань, вказаних вище, а також після перенесеного серозного менінгіту призовникам надається відстрочка від призову до 12 місяців, військовослужбовцям строкової служби - відпустка за станом здоров'я. Курсанти і слухачі ВНЗ, ліцеїсти після госпітального лікування виписуються для реабілітації за місцем навчання на термін до 3-х місяців з відвідуванням класних занять та звільненням від нарядів, господарчих робіт і фізичної підготовки.

Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці-жінки, які перенесли тяжкі та середні форми вказаних інфекційних захворювань, можуть бути переведені для реабілітації у військові санаторії Міністерства оборони України за безкоштовною путівкою на 21 день. Якщо це неможливо, то приймається постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільнення від службових обов'язків.

Військовослужбовці строкової служби, які перехворіли вірусним гепатитом легкої та середньої форм, визнаються непридатними до роботи з компонентами ракетного палива (далі - КРП) та служби у спецспорудах, а офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці-жінки, робітники та службовці - тимчасово непридатними до роботи з КРП, служби у спецспорудах з переоглядом через 6 місяців.

Військовослужбовці, оглянуті за графою III, робітники та службовці, які перенесли тяжкі форми гострих інфекційних захворювань, визнаються непридатними до служби у спецспорудах, в аеромобільних військах і до роботи з КРП, радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання, джерелами електромагнітних полів (далі - РР, ДІВ, джерелами ЕМП).

Носіння антигенів вірусного гепатиту "B" або "C" є основою для ретельного обстеження з метою констатації виключення хронічного захворювання печінки. Призовникам, у яких три рази підтверджено носіння антигенів, надається відстрочка від призову на 12 місяців. Після закінчення відстрочки експертне рішення приймається після обстеження у стаціонарі. За наслідками інфекційно-вірусних та паразитарних захворювань, в разі відсутності уражень органів та систем після стаціонарного обстеження призовники та військовослужбовці оглядаються на підставі статті 1 "б".

Кандидати у ВНЗ з осіб військовослужбовців, вихованців військових ліцеїв та цивільної молоді, які перенесли гострі інфекційні захворювання середньої та легкої форм, при відсутності порушень функцій органів та систем визнаються придатними до вступу, але не раніше як через 12 місяців після закінчення стаціонарного лікування.

Призовники та військовослужбовці із клінічними ознаками хронічного токсоплазмозу (субфебрилітет, лімфаденопатія, збільшення печінки, увеїти та хоріоретиніти, кальцифікати у мозку та м'язах), підтвердженого реакцією зв'язування комплементу з токсоплазмовим антигеном та внутрішньошкірною алергічною пробою з токсоплазміном, підлягають огляду за пунктом "а".

До пункту "в" належать стани після перенесених гострих інфекційних, паразитарних захворювань при наявності тимчасових функціональних розладів, коли після завершення стаціонарного лікування у хворих є прояви загальної астенізації, занепад сил, розлади харчування.

Критерієм санації ліквору при менінгококовому менінгіті є зменшення цитозу нижче 100 клітин при кількості лімфоцитів 75 % і більше.

Призовникам, які перенесли менінгококову інфекцію, надається відстрочка від призову, якщо після закінчення лікування пройшло менше 12 місяців. Після закінчення відстрочки питання про придатність до військової служби вирішується залежно від вираження та стійкості порушення функцій нервової системи відповідно до статті 21 Розкладу хвороб.

Військовослужбовці, які перенесли вірусний гепатит "A", "B", "C" середньої тяжкості, черевний тиф, паратифи, визнаються непридатними до служби на підводних човнах, а ті, котрі перенесли легкі форми гепатиту, - звільняються від походів на 6 місяців, після чого придатність їх до служби на підводних човнах визначається індивідуально, залежно від стану функцій печінки та шлунково-кишкового тракту.

Водолази, які перенесли вірусний гепатит, черевний тиф та паратифи середнього ступеня тяжкості, визнаються непридатними до водолазних робіт, а легкого ступеня тяжкості - переоглядаються через 3-6 місяців. У випадку відсутності при переогляді функціональних порушень печінки та шлунково-кишкового тракту вони визнаються придатними до водолазних робіт на глибині до 60 метрів. При цьому водолази-глибоководники можуть бути придатними до водолазних робіт із зануренням на глибину понад 60 метрів не раніше ніж через рік після закінчення лікування.

Водолази з числа офіцерів та мічманів, які перенесли вірусний гепатит "A", "B", "C" тяжкої форми, визнаються непридатними до водолазних робіт із переоглядом через 12 місяців. Після повторного огляду при нормальній функції печінки та шлунково-кишкового тракту вони можуть бути визнані придатними до водолазних робіт на глибині до 60 метрів.

Призовники, які перенесли вірусний гепатит "A", "B", "C", черевний тиф та паратифи середньої та легкої форм тяжкості, визнаються непридатними до навчання за водолазною спеціальністю.

Стаття 2. До пункту "а" належать: усі форми туберкульозу легень та плеври із прогресуючим перебігом, наявністю розпаду (каверни) та стійким виділенням мікобактерій або без нього; рубцеві зміни легень та плеври із зміщенням легень та межистіння, розладом їх функцій та з вираженим порушенням функції зовнішнього дихання; фістульозна форма туберкульозного бронхоаденіту та туберкульозне ураження бронхів із виділенням мікобактерій; бронхіальні, бронхоплевральні свищі після хірургічного лікування, встановлені при бронхологічному або рентгенологічному дослідженні.

Особи, у яких діагностовано генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, поєднаним із ураженням різних органів та систем, незалежно від остаточного результату, оглядаються за пунктом "а" статей 2 або 3 Розкладу хвороб.

До пункту "б" належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври та внутрішньогрудних лімфатичних вузлів без виділення мікобактерій та без розпаду, з помірно вираженими клінічними симптомами чи без них, у випадку неефективного лікування або відмови від його продовження, при трансформації каверн у тонкостінні кістоподібні дреновані порожнини (загоєння каверн за відкритим типом), а також наслідки радикального лікування з помірним порушенням функції зовнішнього дихання.

До пункту "в" належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли у результаті тривалого, не менше 3-х місяців, госпітального та санаторного лікування інфільтративні зміни переважно зникли, порожнини розпаду зарубцювалися і виділення мікобактерій закінчилося. За цим же пунктом оглядаються особи із залишковими змінами у найближчі 3 роки після клінічного вилікування туберкульозу, з неактивними комбінованими змінами у межах 3-х і більше сегментів; з наслідками хірургічного лікування за незначного порушення або без порушення функції зовнішнього дихання, а також особи із залишковими змінами після перенесеного ексудативного плевриту. Діагноз ексудативного плевриту та інших серозитів туберкульозної етіології повинен бути підтверджений методами бронхологічного, цитологічного, імунологічного, мікробіологічного досліджень, а за відповідних показань і пункційною біопсією. Туберкульозна етіологія сухих плевритів повинна бути доведена методами туберкуліно- та імунодіагностики, пробним лікуванням та динамікою лабораторних досліджень.

Військовослужбовці строкової служби, які перенесли ексудативний або сухий плеврит туберкульозної етіології, оглядаються після закінчення стаціонарного лікування.

Перед направленням у туберкульозний санаторій військовослужбовці строкової служби оглядаються госпітальною військово-лікарською комісією (ВЛК) для визначення придатності до військової служби. Огляд військовослужбовців за графою III Розкладу хвороб проводиться ВЛК санаторію залежно від результатів лікування, за направленням командира частини із службовою та медичною характеристиками. Тривалість лікування, включаючи госпітальний та санаторний періоди, повинна бути не менше 3-х місяців, а при малих формах туберкульозу легень - не менше 2-х місяців. У випадках відмов від санаторного лікування придатність до військової служби офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців-жінок визначається госпітальною ВЛК.