У зв'язку зі змінами, які відбулися у митному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності в Україні, та відповідно до Митного кодексу України

1. Затвердити Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Держмиткому України від 4 вересня 1992 року N 173.

3. Начальнику Управління нетарифного регулювання (Пашинному О.І.) зареєструвати Положення у Міністерстві юстиції України.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Служби Соловкова Ю.П.

Це Положення розроблено відповідно до Митного кодексу України і норми його поширюються на всі підприємства в Україні, що допущені митницею до декларування і здійснюють його на підставі договору.

1.1. Підприємство, що здійснює декларування вантажів на підставі договору - це підприємство, яке зареєстроване на території України і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України.

1.2. Для здійснення декларування такому підприємству необхідно отримати свідоцтво про визнання його декларантом, а також мати у своєму штаті осіб, уповноважених на декларування, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва.

1.3. За видачу свідоцтва про визнання підприємства декларантом справляється збір у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1.4. Державна митна служба України веде реєстр підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору.

2.1. Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, має право від свого імені за рахунок і за дорученням власника (володільця) вантажу самостійно здійснювати наступні операції в галузі митної справи:

а) декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;

б) подавати митному органу України документи, необхідні для митного оформлення;

в) пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;

г) забезпечувати сплату митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;

д) виконувати в межах своєї компетенції інші дії, необхідні для митного оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів, що декларуються;

е) оскаржувати у визначеному порядку рішення митних органів України.

2.2. Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, зобов'язане:

а) заявляти за затвердженою формою, відповідно до прийнятих строків, дані про товари та їх митні режими, а також інші відомості, необхідні для митного оформлення;

б) на вимогу митного органу пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;

в) надавати митному органу України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;

г) перевіряти дійсність документів, необхідних для митного оформлення, отриманих від власника (володільця) вантажу;

д) на вимогу митного органу України бути присутнім при митному оформленні товарів і транспортних засобів та сприяти працівникам митниці під час митного оформлення вантажів;

е) здійснювати на вимогу митниці визначення кількості, завантаження, розвантаження, перевантаження товарів, виправлення пошкодженої упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що підлягають митному оформленню, а також відкриття приміщень та інших місць, де можуть знаходитися зазначені товари;

є) правильно нараховувати митні платежі;

ж) сплачувати митні платежі, встановлені для задекларованих товарів, якщо це передбачено угодою підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, з власником (володільцем) вантажу;

з) здійснювати у формах, які не суперечать чинному законодавству України, контроль за своєчасною і повною сплатою митних платежів власником (володільцем) вантажу;

и) сприяти, при необхідності, проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети;

і) дотримуватись умов та обмежень щодо використання товарів, транспортних засобів та інших предметів, розпорядження ними, якщо митне оформлення не завершено;

ї) негайно інформувати митні органи про пошкодження тари й упаковки, невідповідність товарів відомостям про них у транспортних, комерційних та інших документах, які мають відношення до митної справи;

к) забезпечувати відповідність використовуваних ним засобів автоматичного оброблення інформації та програмних продуктів засобам автоматичного оброблення інформації та програмним продуктам, що використовуються митними органами України;

л) подавати для ознайомлення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, на їх вимогу, свідоцтво про визнання підприємства декларантом, Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, та інформацію про умови угоди між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору, та власником (володільцем) вантажу;

м) вести реєстр укладених договорів із власниками (володільцями) вантажів та подавати митниці, на її вимогу, угоди між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору та власниками (володільцями) вантажів;

н) перевіряти повноваження власника (володільця) щодо приналежності йому товарів, транспортних засобів та інших предметів;

о) надавати консультації власникам (володільцям) вантажів щодо вимог митного законодавства України;

п) користуватися послугами виключно тих осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування на підставі договору;

р) протягом трьох робочих днів інформувати митницю про факти прийому на роботу або звільнення з роботи особи, уповноваженої на декларування;

с) забезпечувати відповідність знань осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, до вимог, передбачених митним законодавством України;

т) здійснювати інші обов'язки, які визначені в інших нормативних актах Державної митної служби України.

2.3. При здійсненні митного оформлення підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, виконує обов'язки і несе відповідальність у повному обсязі як власник (володілець), що самостійно переміщує товари чи інші предмети через митний кордон України.

2.4. Відповідальність за сплату митних платежів під час митного оформлення несе власник (володілець) або підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, відповідно до укладеного договору про сплату таких платежів.

2.5. Декларування товарів при переміщенні через митний ліцензійний склад відкритого типу проводиться тим підприємством, що здійснює декларування на підставі договору і водночас є власником цього складу.

2.6. Взаємовідносини підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, з власником (володільцем) вантажу базуються на договірній основі. Такий договір укладається в письмовій формі.

2.7. Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, має право укласти зазначений у п.2.6 договір з будь-яким власником (володільцем) вантажу, який до нього звернеться, за винятком випадків, коли є достатні підстави вважати, що дія чи бездіяльність такого власника (володільця) є протиправною і тягне за собою кримінальну відповідальність або відповідальність, передбачену Митним кодексом України.

2.8. Власник (володілець) вантажу повинен давати доручення на виконання функцій, перелічених у п.2.1 цього Положення, тільки в цілому. Доручення на виконання одних і тих же функцій щодо партії вантажів декільком підприємствам, що здійснюють декларування на підставі договору, або обмеження повноважень зазначеного підприємства виконанням тільки частини цих функцій або виконанням операцій у межах однієї функції не дозволяється.

2.9. Права, обов'язки і відповідальність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, не можуть бути обмежені договором між зазначеним підприємством та власником (володільцем) вантажу.

2.10. Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, повинно зберігати всю документацію, пов'язану із здійсненням своєї діяльності, протягом 5 років, починаючи з календарного року, наступного після року митного оформлення товару.

2.11. Спори між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору, та власником (володільцем) вантажу вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

2.12. Митні органи України не мають права створювати пільгові умови для діяльності окремих підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, порівняно з іншими такими підприємствами.

2.13. Митні органи України не несуть відповідальності перед тими власниками (володільцями) вантажів, яких представляє підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, за його дії чи бездіяльність, у тому числі і за затримку митного оформлення товарів, якщо така сталася внаслідок неналежного виконання зазначеним підприємством своїх обов'язків.

3.1. Для отримання свідоцтва про визнання підприємства декларантом (додаток 1) особа подає до митниці, у зоні діяльності якої знаходиться, такі документи:

1) заяву на ім'я Голови Держмитслужби України, в якій необхідно викласти такі відомості:

- повну назву організації (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для приватних підприємців);

- юридичну адресу;

- фактичну адресу;

- наявність рахунків у національній та іноземній валюті;

- назви та адреси філій (за умови їх наявності);

2) заяву на ім'я начальника митниці стосовно погодження митницею видачі свідоцтва про визнання підприємства декларантом;

3) нотаріально завірені копії установчих і реєстраційних документів (статут, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію та довідку органів державної статистики про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) та відповідні документи філій або представництв цих підприємств, якщо ці філії або представництва будуть здійснювати таку ж діяльність;

4) довідку банківського закладу про наявність рахунка і відсутність заборгованості;

5) копію платіжного доручення про перерахування коштів за отримання свідоцтва про визнання підприємства декларантом у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.2. Заява розглядається митницею протягом 15 днів з дня її надходження. При цьому митниця перевіряє відомості, зазначені у поданих документах. Якщо дані заявника виявляються неповними, строк розгляду заяви може бути подовжено до одного місяця.

3.3. Після перевірки митницею відповідності поданих документів пунктові 3.1 цього Положення та їх погодження вона готує лист - узгодження про доцільність видачі свідоцтва про визнання підприємства декларантом, а у разі відмови від погодження, - митниця повідомляє про це заявника письмово із зазначенням причин відмови.

Пакет документів, визначених у п.3.1, та лист узгодження митниці надсилаються на адресу Державної митної служби України. Копії зазначених документів залишаються у справах митниці.

У разі відмови митницею про надання листа - узгодження підприємство має право самостійно звернутися до Держмитслужби з документами, зазначеними у п.3.1 та листом - відмовою митниці для вирішення питання про видачу свідоцтва про визнання підприємства декларантом.

За умови наявності філій або представництв до такого пакета документів заявником додаються листи - узгодження митниць, у зоні яких розташовано філії або представництва, якщо ці філії або представництва будуть здійснювати таку ж діяльність.

3.4. Справа про видачу свідоцтва розглядається у Державній митній службі України протягом 30 днів з моменту її надходження. Свідоцтво видається Державною митною службою України на підставі наказу Голови Держмитслужби за умови:

- відповідності поданих документів вимогам цього Положення;

- фактичного надходження коштів за видачу свідоцтва на відповідні рахунки.

Свідоцтво підписується заступником Голови Держмитслужби та засвідчується гербовою печаткою.

У разі відмови у видачі свідоцтва Державна митна служба України повідомляє про це заявника письмово з обов'язковим зазначенням причин відмови.

3.5. Свідоцтво діє безстроково за умови щорічної перереєстрації згідно з розділом 4 цього Положення. Зона діяльності підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, визначається у свідоцтві відповідно до місця розташування зазначеного підприємства та його філій і представництв.