- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ У СПРАВАХ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 17/7/50 від 28.01.97 | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 1997 р. за N 493/2297 |
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства
освіти і науки
N 579/550/522 від 28.05.2015 )
Про затвердження Порядку комплексної перевірки діяльності науково-дослідних установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету
На виконання п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.96
N 1314 "Про комплексні перевірки діяльності науково-дослідних установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету"
НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити "Порядок комплексної перевірки діяльності науково-дослідних установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету", що додається.
Міністр України у справах науки і технологій Перший заступник Міністра економіки України Міністр фінансів України | В.Семиноженко В.Роговий В.Кореневський |
Затверджено
наказом Міністерства України у
справах науки і технологій,
Міністерства економіки
України, Міністерства фінансів
України від 28.01.97 N 17/7/50
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 жовтня 1997 р.
за N 493/2297
Порядок комплексної перевірки діяльності науково-дослідних установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету
1. Загальні положення
1.1. Порядок комплексної перевірки діяльності науково-дослідних установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету, розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.96
N 1314 і визначає процедуру проведення перевірки наукової, науково-технічної діяльності науково-дослідних, конструкторських, проектно-конструкторських і технологічних установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок державних коштів (далі - науково-дослідні установи), а також контролю використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, які виділяються державою на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
1.2. Комплексна перевірка діяльності науково-дослідних установ провадиться з метою: визначення відповідності результатів діяльності поставленим завданням; визначення науково-технічного рівня завершених досліджень і розробок; встановлення перспективності виконаних досліджень; виявлення досліджень та розробок, виконаних на рівні винаходів; визначення впливу результатів діяльності на науково-технічну політику в державі, галузі, науковому напрямку та регіоні; встановлення ступеня використання науково-технічного потенціалу науково-дослідної установи; визначення результатів діяльності у співвідношенні до витрат на їх отримання; виявлення соціальних та екологічних наслідків практичного використання результатів досліджень і розробок; визначення заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності науково-дослідних установ.
1.3. Під час комплексної перевірки науково-дослідної установи розглядається одночасно і діяльність її підрозділів, а також організацій та підприємств, які структурно входять до науково-дослідної установи.
1.4. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації (далі - органи виконавчої влади), Національна академія наук, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук, Академія педагогічних наук, Академія правових наук і Академія мистецтв України (далі - академії наук) здійснюють комплексні перевірки діяльності підвідомчих науково-дослідних установ один раз на два роки.
1.5. Органи виконавчої влади (академії наук) щорічно до 30 грудня подають Міністерству України у справах науки і технологій плани комплексних перевірок підвідомчих науково-дослідних установ на наступний рік, узгоджені з Міністерством фінансів України, та матеріали розгляду результатів комплексних перевірок у поточному році.
1.6. Фінансування витрат на проведення комплексних перевірок здійснюється за рахунок адміністративних витрат, які щорічно передбачаються при формуванні Єдиного кошторису відповідно до Положення про порядок складання Єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи (організації), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.97
N 180.
2. Організація проведення комплексних перевірок науково-дослідних установ
2.1. Для проведення комплексної перевірки науково-дослідної установи орган виконавчої влади (академія наук) створює комісію на чолі з відповідальним працівником його апарату. До складу комісії залучаються керівні працівники та спеціалісти органу виконавчої влади (академії наук), провідні вчені та спеціалісти галузі, а також представники підприємств, що обслуговуються науково-дослідною установою, яка підлягає комплексній перевірці. Залучаються також за згодою представники Міннауки України та регіонального органу виконавчої влади.
2.2. Керівник науково-дослідної установи, яка підлягає комплексній перевірці, надає комісії всі необхідні для роботи матеріали, в тому числі: тематичні плани, договори (контракти) на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, річні звіти, карти технічного рівня, патенти, протоколи й акти приймання закінчених робіт, довідки про продані ліцензії тощо.
2.3. Керівник науково-дослідної установи, що перевіряється, несе особисту відповідальність за достовірність та об'єктивність усіх наданих комісії матеріалів.
3. Аналіз результатів науково-технічної діяльності
3.1. Першочерговим завданням комплексної перевірки діяльності науково-дослідних установ загальнонаукового профілю є визначення їхнього вкладу в розвиток фундаментальних наук, теорії і методів, що створюють принципово нові можливості технічного прогресу, а також ініціативи у постановці нових наукових проблем та розробці нових науково-технічних ідей.
Основним завданням комплексної перевірки науково-дослідних установ галузевого профілю є виявлення їхнього впливу на техніко-економічний рівень виробництва у відповідній галузі, а також визначення економічної ефективності впровадження результатів досліджень і розробок.
3.2. Аналіз результатів наукової (науково-технічної) діяльності науково-дослідних установ рекомендується провадити на основі наведеної нижче системи показників, що охоплюють основні сторони діяльності науково-дослідних установ і характеризують: науковий (науково-технічний) рівень завершених досліджень і розробок, стан виконання тематичного плану, впровадження результатів досліджень і розробок, ефективність впровадження, вплив науково-дослідної установи на техніко-економічний рівень виробництва у відповідній галузі, науковий (науково-технічний) потенціал науково-дослідної установи, науково-організаційна діяльність науково-дослідної установи.
3.2.1. Науковий (науково-технічний) рівень досліджень і розробок оцінюється мірою їхньої новизни і перспективності, патентною захищеністю, визнанням науковою громадськістю, кількістю публікацій наукових результатів.
Встановлюється питома вага досліджень і розробок, результати яких перевершують найбільші світові досягнення, а також досягнення, виконані на рівні винаходів; відзначені Державними преміями, спеціальними преміями, нагородами на міжнародних, вітчизняних, міжгалузевих та галузевих конкурсах і виставках; відповідають світовим досягненням.
Питома вага встановлюється у загальному вартісному обсязі завершених досліджень і розробок, що були здійснені протягом циклу перевірок. Із загального обсягу завершених досліджень і розробок вилучаються дослідження і розробки, результати яких у принципі не можуть бути винаходами.
Визначається співвідношення кількості отриманих протягом циклу перевірок патентів на винаходи, корисні моделі та промислові зразки до кількості завершених у цьому періоді досліджень і розробок.
Враховується кількість отриманих патентів, що випадають на одного наукового та інженерно-технічного працівника, обгрунтованість заявок на патенти (співвідношення кількості отриманих патентів до кількості поданих заявок), використання винаходів, створених науково-дослідною установою, в затвердженій проектній документації тощо.
Визнання науковою громадськістю оцінюється кількістю конференцій і сімпозіумів (в тому числі міжнародних) за участю співробітників науково-дослідної установи, кількістю закордонних наукових відряджень на запрошення, творчими зв'язками з науково-дослідними установами нашої та закордонних країн тощо.
................Перейти до повного тексту