Відповідно до ст.5 Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" та доручень Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1997 року N інд. 26 і від 23 серпня 1997 року N інд. 26

1. Затвердити Порядок справляння збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (додається).

2. Направити Порядок для реєстрації в Міністерство юстиції України.

1.1. Зазначений Порядок впроваджується на виконання ст. 5 Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" та доручень Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1997 р. N інд.26 і від 23 серпня 1997 року N інд.26 та визначає на території України порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями (надалі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності та громадянами збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Платниками збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття є:

2.1. Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

2.2. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників збору, зазначених в пункті 2.1, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

2.3. Фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси.

2.4. Фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботу ( послуги) згідно з цивільноправовими договорами, у тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо.

3.1. Платники, перелічені в пунктах 2.1, 2.2, зобов'язані зареєструватись в органах Державної служби зайнятості в районах (містах) за місцезнаходженням, а платники, зазначені в пункті 2.3 - за постійним місцем проживання.

3.2. Новостворені підприємства зобов'язані зареєструватись у 10-денний строк з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи прийняття рішення про створення установи, організації.

3.3. Для реєстрації в органах Державної служби зайнятості платники, зазначені в пунктах 2.1, 2.2 цього Порядку, заповнюють відомості про реєстрацію (додаток N 1).

3.4. Платники, зазначені в пункті 2.3 цього Порядку, для реєстрації в органах Державної служби зайнятості подають завірені копії таких документів: - свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність без створення юридичної особи).

3.5. На основі документів, передбачених в пунктах 3.3, 3.4 проводяться відповідні записи у журналах обліку і видається повідомлення платнику збору, в якому проставляється реєстраційний номер (додаток N 2).

3.6. У випадку реорганізації ( зміни форми власності, організаційно-правової форми, назви) або зміни місцезнаходження платник збору зобов'язаний у 10-денний строк подати до органу Державної служби зайнятості відповідну заяву про перереєстрацію. Якщо відбулися зміни в межах територіального обслуговування, реєстраційний номер платника не змінюється.

3.7. У тому разі, коли платник за новим місцезнаходженням розміщений за межами території обслуговування органом Державної служби зайнятості, то він зобов'язаний у 15-денний строк провести остаточні розрахунки з Фондом зайнятості і знятися з обліку. За новою адресою платник повинен зареєструватися в строки, передбачені цим Порядком. Після проведення розрахунків на основі заяви платник збору знімається з обліку, його справа закривається і за новим місцем реєстрації не передається.

3.8. Підприємство, що ліквідується, зобов'язане у 10-денний строк з дня прийняття рішення про ліквідацію подати до органу Державної служби зайнятості заяву про зняття з обліку із зазначенням його правонаступника (якщо він є), документ про ліквідацію (рішення власника або суду). При цьому, орган Державної служби зайнятості проводить документальну перевірку повноти сплати збору.

3.9. У разі неспроможності підприємства сплатити борг, ця заборгованість відображається в довідці у 3-х примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії, другий - правонаступнику.

3.10. Погашення боргів по збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття проводиться у порядку черговості їх стягнення відповідно до Закону України "Про банкрутство". Після цього органи Державної служби зайнятості закривають справу платника збору. Реєстраційний номер у подальшому не використовується.

Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" встановлюються ставки збору у таких розмірах:

4.1. Для платників збору, визначених пунктами 2.1, 2.2 Порядку - 1.5 відсотка фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи із тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян). До цих витрат не відносяться витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді дивідендів, процентів тощо, а також інші витрати, які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

4.2. Для платників збору, визначених в пункті 2.3, - 0,5 відсотка від суми оподаткованого доходу (прибутку), яка обчислюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

4.3. Для платників збору, визначених в пункті 2.4, - 0,5 відсотка від сукупного оподаткованого доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

5.1. Обчислення збору здійснюється платниками щомісячно за ставками, передбаченими в пунктах 4.1, 4.3 цього Порядку.

5.2. У разі одержання працівниками доходів у натуральній формі, тобто продукцією власного виробництва підприємств, розмір доходу працівника обчислюється за ціною продукції, не нижчою від собівартості, у місяці, коли проведено нарахування доходів.

5.3. Збір з оплати праці (доходу, винагороди) , одержаний в іноземній валюті, сплачується в національній грошовій одиниці України. Для визначення цього збору доходи обліковуються в національній валюті за курсом Національного банку України, що діє на дату одержання доходу.

5.4. Збір сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці і зараховується на балансовий рахунок 100 Державного бюджету України, відкритий в органах Державного Казначейства (розділ 53, символ 40). У разі недостатності коштів на рахунку платника видача їх на виплату заробітної плати і перерахування збору проводяться у пропорційних сумах.

5.5. У разі одержання коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції чи надання послуг платники можуть вносити збір готівкою в порядку, вказаному в пункті 5.4, в день одержання заробітної плати.

5.6. Збір з громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів та інших громадян, зазначених в пункті 2.3, діяльність яких заснована на приватній власності фізичної особи та виключно на її праці, нараховується на доход (прибуток), що підлягає оподаткуванню, тобто на різницю між валовим доходом та документально підтвердженими валовими витратами. Порядок обчислення оподаткованого доходу (прибутку) визначається Кабінетом Міністрів України.

5.7. Збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, сплачується платниками, зазначеними в пункті 2.3 цього Порядку, щоквартально із фактично одержаного доходу (прибутку) за звітний період (квартал), не пізніше 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня та 20 січня.

5.8. Якщо прибутковий податок від заняття підприємницькою діяльністю сплачується з розрахунку доходу за фіксованими розмірами податку (патенту), тобто зазначена діяльність здійснюється після придбання патенту, то платники, зазначені в пункті 2.3, сплачують збір одночасно з придбанням патенту.

6.1. Платники, зазначені в пунктах 2.1, 2.2, 2.3, зобов'язані вести облік збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

6.2. Усі платники, зазначені у пунктах 2.1, 2.2, 2.3, щоквартально складають розрахункову відомість про нарахування і перерахування збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (додаток N 3) та подають її у Державну службу зайнятості населення за місцем реєстрації не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем.

7.1. Відповідальність за правильність обчислення і своєчасність внесення коштів у Фонд зайнятості населення покладається на платників.

7.2. Службові особи підприємств, винні у порушенні встановленого порядку реєстрації платників збору, його сплати, у неподанні звітності до Державної служби зайнятості населення, залежно від обставин справи притягуються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

7.3. Органи Державної служби зайнятості надсилають матеріали, що підтверджують факти порушень, залежно від обставин справи: до органів прокуратури, суду або до іншого органу , якому надано право приймати рішення про притягнення до матеріальної та кримінальної відповідальності.

8.1. Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням збору, здійснюється органами Державної служби зайнятості і Державної податкової адміністрації.

8.2. Контроль на підприємствах проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, нарахування збору, копій платіжних доручень про перерахування сум збору на рахунок Державного бюджету України.

8.3. Платники збору зобов'язані подавати працівникам Державної служби зайнятості необхідні документи, що стосуються фонду оплати праці та інших виплат. При необхідності, керівники і відповідальні службові особи під час перевірки зобов'язані давати письмові пояснення з питань, що перевіряються, виконувати вимоги органів Державної служби зайнятості щодо усунення виявлених порушень.

8.4. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером підприємства. Один примірник акту передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру підприємства, другий залишається в органі Державної служби зайнятості.

8.5. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" сума своєчасно не сплаченого збору вважається простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягується з нарахуванням пені згідно з чинним законодавством.