Відповідно до частини сьомої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України , частини п’ятої статті 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" , з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення військової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участю військовослужбовців, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань

1. Затвердити Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2018 року № 188 "Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 квітня 2018 року за № 396/31848.

3. Директорату публічної безпеки, протидії злочинності та забезпечення правопорядку (Лизогуб Б.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Ярового С.

1. Цей Порядок визначає підстави, порядок проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Національної гвардії України, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, права та обов’язки посадових осіб під час проведення службових розслідувань.

2. Службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам (далі - шкода), проводиться з дотриманням вимог положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" та цього Порядку.

3. З’ясування обставин порушення трудової дисципліни працівниками Національної гвардії України здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України та правил внутрішнього трудового розпорядку.

4. Дія цього Порядку не поширюється на порядок проведення розслідувань:

нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, що проводяться згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України , затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404 (зі змінами);

авіаційних подій та інцидентів, що проводяться згідно з Правилами розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 19 травня 2010 року № 256, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 року за № 386/17681.

5. Службове розслідування за фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці проводиться відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939.

6. Службове розслідування за фактами втрати документів або розголошення відомостей, які містять службову інформацію, проводиться відповідно до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736.

7. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

військова частина - з’єднання, військова частина (підрозділ), вищий військовий навчальний заклад, навчальна військова частина (центр), база, заклад охорони здоров’я, установа Національної гвардії України;

військовослужбовець - особа, яка проходить військову службу в Національній гвардії України, військовозобов’язаний під час проходження ним навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або резервіст під час проходження ним підготовки та зборів у Національній гвардії України;

органи військового управління - Головне управління Національної гвардії України, територіальні управління Національної гвардії України;

особовий склад - військовослужбовці та працівники Національної гвардії України;

посадова особа юридичної служби - посадова особа юридичного управління Головного управління Національної гвардії України, начальник (старший офіцер, офіцер) юридичної служби (юрис­консульт) територіального управління Національної гвардії України, військової частини;

службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством, та визначення ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено це правопорушення, а також з’ясування інших обставин, пов’язаних з таким порушенням.

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законі України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" .

8. Якщо під час проведення службового розслідування буде встановлено, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир (начальник), який призначив службове розслідування, письмово повідомляє про це органу досудового розслідування.

Якщо під час проведення службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, командир (начальник) військової частини вживає заходів щодо притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності в порядку, визначеному законодавством.

Якщо під час проведення службового розслідування буде встановлено, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир (начальник), який призначив службове розслідування, зобов’язаний у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно протягом 24 годин письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб’єкту у сфері протидії корупції.

1. Службове розслідування проводиться в разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов’язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів;

неправомірного застосування військовослужбовцем заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки;

порушення правил несення вартової або внутрішньої служб;

розголошення змісту або втрати службових документів;

установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, а також сексуальних домагань;

установлення фактів завдання шкоди державі.

2. Службове розслідування призначається командиром (начальником) і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини військовослужбовця.

3. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника).

4. Службове розслідування не призначається:

у разі надходження анонімних повідомлень, крім анонімних повідомлень, що містять відомості про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" , якщо наведена в них інформація стосується конкретної особи, містить конкретні дані, які можуть бути перевірені;

якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір завданої шкоди та інші обставини встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, досудового розслідування, а також за рішенням суду.

5. Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність правопорушення або події, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, його (її) обставини (час, місце) та наслідки;

осіб, з вини яких трапилася подія або правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або спричинили їх виникнення;

наявність причинного зв’язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця;

конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення;

порушення норм законодавства або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до вчиненого;

причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню;

чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків;

наявність шкоди (у разі виявлення факту заподіяння шкоди державі - у чому полягає така шкода, її розмір, причини виникнення, а також винні особи).

1. Міністр внутрішніх справ України та командувач Національної гвардії України призначають службові розслідування за всіма підставами та стосовно всіх військовослужбовців Національної гвардії України. Міністр внутрішніх справ України та командувач Національної гвардії України можуть доручити проведення службового розслідування підпорядкованим посадовим особам із дотриманням вимог, визначених статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України .

2. Рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.

3. Стосовно кожного випадку вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України "Про запобігання корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, командир (начальник) самостійно призначає службове розслідування або проводить його на підставі подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції чи припису Національного агентства з питань запобігання корупції.

4. Командир (начальник) зобов’язаний призначити службове розслідування не пізніше дня, коли йому стало відомо про факт учинення правопорушення, подію, для з’ясування обставин, за яких вони сталися.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) призначає службове розслідування протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

5. Службове розслідування призначається письмовим наказом, у якому зазначаються:

підстави для призначення службового розслідування;

прізвище, ім’я, по батькові особи, стосовно якої має бути проведено службове розслідування (якщо її встановлено), та її посада;

мета проведення службового розслідування;

дати початку та закінчення проведення службового розслідування;

посадова особа, якій доручено проведення службового розслідування, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування);

матеріально-технічне забезпечення роботи посадової особи чи комісії на час проведення службового розслідування (за потреби).

У наказі також зазначається (за наявності підстав) рішення командира (начальника) щодо усунення від виконання службових обов’язків (відсторонення від посади, відсторонення від виконання службових повноважень) особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.

6. Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено військовослужбовцю офіцерського складу. У разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

У разі потреби залучення відповідних фахівців до проведення службового розслідування командир (начальник) призначає групу фахівців на чолі зі старшим групи, про що зазначається в наказі.

У випадку відсутності голови комісії з будь-яких підтверджених поважних причин його обов’язки в установленому порядку покладаються на одного з членів комісії, а у разі відсутності із зазначених вище причин особи, якій доручено проведення службового розслідування (одного з членів комісії), за необхідності її (його) заміна здійснюється іншою посадовою (службовою) особою відповідно до наказу командира (начальника).

Для забезпечення повного та об’єктивного проведення службового розслідування командир (начальник) може клопотати перед старшим командиром (начальником) про залучення до проведення службового розслідування відповідних фахівців з інших органів військового управління, військових частин, що знаходяться в його підпорядкуванні.

7. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках службового розслідування. Службове розслідування проводиться за участю безпосереднього командира (начальника) військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування. У разі виникнення таких обставин особа, яка проводить службове розслідування, упродовж двадцяти чотирьох годин повинна повідомити про це командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, без припинення службового розслідування.

8. За фактами дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак чи сексуальних домагань до проведення службового розслідування залучаються фахівці з питань гендерної інтеграції органів військового управління.

9. У разі проведення неповного чи необ’єктивного службового розслідування начальник органу військового управління, який виявив такий факт, може доручити командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, усунути виявлені порушення в строки, визначені статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України . У разі непризначення відповідним командиром (начальником) службового розслідування, або неусунення виявлених порушень, або невжиття заходів щодо припинення правопорушення, начальник органу військового управління може призначити за таким фактом службове розслідування.

1. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).

У разі потреби за мотивованим рапортом (доповідною запискою) особи, якій доручено проведення службового розслідування, або голови комісії визначений строк може бути продовжено наказом командира (начальника), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

2. Початок службового розслідування визначається з дати видання наказу про його призначення.

3. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження командиром (начальником), який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

4. Строк проведення службового розслідування не включає часу перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або часу відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.

1. Командир (начальник), який призначив службове розслідування, має право:

здійснювати контроль за своєчасністю виконання особами, які проводять службове розслідування, запланованих заходів, ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування;

надавати окремі доручення щодо перебігу проведення службового розслідування, розглядати заяви, рапорти військовослужбовців, інші матеріали, необхідні для проведення службового розслідування, на будь-якому етапі службового розслідування брати безпосередню участь у його проведенні;

за наявності достовірних підстав щодо упередженості особи, яка проводить службове розслідування, чи інших поважних причин замінювати осіб, які проводять службове розслідування, і доручати проведення службового розслідування іншим особам, що оформляється письмово;

у разі відсутності повноважень на залучення до проведення службового розслідування фахівців інших військових частин (органів військового управління) Національної гвардії України звертатися з клопотанням до старших командирів (начальників), які наділені повноваженнями щодо надання таким фахівцям відповідних доручень, про включення їх до складу комісії;

під час розгляду висновку службового розслідування перед його затвердженням у межах строку, установленого для проведення службового розслідування, давати доручення щодо додаткової перевірки фактів та обставин, не відомих раніше або не врахованих при проведенні службового розслідування, а також щодо доопрацювання висновку службового розслідування;

затверджувати висновок службового розслідування.

У разі відсутності в командира (начальника) військової частини права щодо накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на військовослужбовця він затверджує висновок службового розслідування з одночасним порушенням клопотання перед старшим командиром (начальником), наділеним правом накладати таке стягнення, про притягнення до дисциплінарної відповідальності цього військовослужбовця відповідно до вимог статті 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України .

2. Права та обов’язки осіб, які проводять службове розслідування:

1) особи, які проводять службове розслідування, з метою забезпечення повного, усебічного та об’єктивного дослідження обставин правопорушення або подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають право:

виїжджати за потреби на місце вчинення правопорушення, іншої події, що стало підставою для призначення службового розслідування;

викликати військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших осіб (за їх згодою), які володіють інформацією або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, або усні пояснення, а також необхідні документи, які стосуються службового розслідування. Пояснення, записані особою, яка проводить службове розслідування, зі слів опитуваної особи надаються опитуваній особі для ознайомлення, про що опитувана особа робить запис "Пояснення мною прочитано, з моїх слів записано правильно" і ставить під ним підпис. За наявності зауважень до пояснень, записаних зі слів, опитувана особа робить запис "Пояснення мною прочитано, з моїх слів записано неправильно" і письмово викладає зауваження у поясненні. У разі написання пояснення на декількох аркушах опитувана особа підписує кожну сторінку. Опитувані особи мають право відмовитися від надання пояснень відповідно до статті 63 Конституції України або повинні надати правдиві письмові пояснення по суті предмета службового розслідування й поставлених їм питань та пред’явити відповідні документи чи матеріали. За згодою опитуваних осіб пояснення можуть фіксуватися технічними засобами з наступним її оформленням у письмовому вигляді;