Внести до Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 N 5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.94 за N 90/299, зі змінами та доповненнями, затвердженими розпорядженнями Антимонопольного комітету України від 16.09.94 N 10-р, від 23.02.95 N 3-р, від 29.09.95 N 24-р, від 04.04.97 N 69-р, від 30.07.97 N 185-р та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України відповідно 29.09.94 за N 233/443, 17.03.95 за N 68/604, 06.10.95 за N 355/891, 16.05.97 за N 181/1985, 27.08.97 за N 348/2152, зміни і доповнення, виклавши зазначені Правила у новій редакції (додається).

1. Ці Правила визначають порядок розгляду та перегляду Антимонопольним комітетом України (надалі - Комітет), його територіальними відділеннями (надалі - відділення) справ про порушення антимонопольного законодавства, в тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (надалі - справа), відповідно до Законів України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", "Про Антимонопольний комітет України" та Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", порядок виконання рішень у справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.

2. Розгляд справ здійснюється на засадах рівності сторін перед законом та органами і посадовими особами, які розглядають справи.

3. Повноваження посадових осіб, передбачені цими Правилами, можуть виконуватись посадовими особами, що їх заміщають (заступають) в установленому порядку.

4. Справи у межах компетенції розглядаються органами чи посадовими особами:

Комітетом;

Постійно діючою адміністративною колегією;

тимчасовою адміністративною колегією;

державним уповноваженим;

головою відділення.

5. Голові відділення підвідомчі справи про:

зловживання монопольним становищем, антиконкурентні узгоджені дії, недобросовісну конкуренцію, якщо наслідки порушення антимонопольного законодавства (надалі - порушення) мають місце на регіональному ринку;

дискримінацію суб'єктів господарювання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, окрім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії;

дискримінацію суб'єктів господарювання органами адміністративно-господарського управління та контролю, окрім тих, що підвідомчі державному уповноваженому та Постійно діючій адміністративній колегії;

неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації відділенню;

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень відділення.

Справи, підвідомчі голові відділення, розглядаються у відділенні за місцем вчинення порушення або за місцем знаходження відповідача, або за місцем настання наслідків порушення.

6. Державному уповноваженому підвідомчі справи про:

зловживання монопольним становищем, антиконкурентні узгоджені дії, недобросовісну конкуренцію, якщо наслідки порушення мають місце на загальнодержавному ринку або ринку, який охоплює територію декількох регіонів;

дискримінацію суб'єктів господарювання органами адміністративно-господарського управління та контролю, діяльність яких поширюється на декілька регіонів України;

примусовий поділ монопольних утворень, що діють на регіональному ринку;

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Комітету, адміністративних колегій, державного уповноваженого;

неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації Комітету.

7. Тимчасовій адміністративній колегії підвідомчі справи про примусовий поділ монопольних утворень, що діють на загальнодержавному ринку або ринку, який охоплює територію декількох регіонів.

Тимчасова адміністративна колегія може бути утворена для розгляду будь-якої справи, окрім тих, що підвідомчі Комітету та Постійно діючій адміністративній колегії.

8. Постійно діючій адміністративній колегії підвідомчі справи про:

дискримінацію суб'єктів господарювання центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, головами цих органів, а також відповідними Радами;

дискримінацію суб'єктів господарювання органами адміністративно-господарського управління та контролю, діяльність яких поширюється на всі регіони України.

Постійно діюча адміністративна колегія може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу, окрім тих, що підвідомчі Комітету.

9. Комітету підвідомчі справи, матеріали яких пов'язані із забезпеченням національної безпеки, оборони, суспільних інтересів або містять державну таємницю.

Комітет може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу.

10. Справи про здійснення концентрації без згоди на це органів чи посадових осіб, передбачених пунктом 4 цих Правил, якщо законодавством передбачено необхідність одержання такої згоди, у тому числі про створення холдингової компанії, поглинання суб'єктів господарювання у процесі приватизації без згоди на це органів чи посадових осіб, передбачених пунктом 4 цих Правил, підвідомчі відповідним органам чи посадовим особам, до компетенції яких відноситься вирішення питань про надання згоди на вчинення цих дій.

Справи про непогодження з Комітетом проектів установчих документів і планів розміщення акцій холдингових компаній підвідомчі відповідним органам чи посадовим особам, до компетенції яких відноситься вирішення питань про погодження цих документів.

11. Голова Комітету має право на клопотання сторін та третіх осіб, які беруть участь у справі, за поданням державного уповноваженого, керівника структурного підрозділу Комітету, голови відділення або з власної ініціативи витребувати будь-які матеріали, що є в провадженні органу чи посадової особи, уповноважених розглядати справу, і передати їх на розгляд іншого органу чи посадової особи.

12. Доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

13. Збір доказів здійснюється органами чи посадовими особами Комітету, відділення незалежно від місця знаходження доказів.

14. Справи розглядаються на підставі:

безпосередньо виявлених службовцями Комітету, відділення ознак порушень;

заяв суб'єктів господарювання, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, громадських об'єднань, громадян.

15. Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники.

Сторонами у справі є відповідач і заявник (якщо розгляд справи розпочато (надалі - порушено справу) за заявою).

Відповідачем є особа (суб'єкт господарювання, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, орган адміністративно-господарського управління та контролю, громадське об'єднання, інша особа), в діях якої вбачаються ознаки порушення.

Заявником є будь-яка особа, яка звертається до Комітету, відділення за захистом своїх прав і законних інтересів, які вважає порушеними.

Треті особи можуть вступати в справу до прийняття рішення, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки, та бути залученими до участі у справі Комітетом, відділенням за клопотанням сторін чи з власної ініціативи.

16. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи після одержання копії подання з попередніми висновками у справі (витягу з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи), подавати докази, заявляти клопотання, давати усні й письмові пояснення, одержувати копії рішень у справі (витяги з них за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), подавати свої міркування та заперечення, оскаржувати рішення в порядку, визначеному законодавством.

17. Заяви про порушення у справах, підвідомчих голові відділення, подаються до відділення за місцем вчинення порушення або за місцем знаходження відповідача, або за місцем настання наслідків порушення. Заяви про порушення в інших справах подаються до Комітету.

18. Заява має подаватися в письмовій формі й містити:

найменування органу, до якого подається заява;

найменування, поштову адресу, інші реквізити (факс, телефон) заявника;

найменування, поштову адресу, інші реквізити відповідача;

зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обгрунтовує свої вимоги;

перелік документів, що додаються до заяви;

підпис заявника або його представника із зазначенням часу подання заяви.

До заяви додаються наявні у заявника матеріали, якими заявник обгрунтовує свої вимоги.

19. Заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику.

Якщо щодо відповідача, зазначеного у заяві, вже порушено справу за наведеними у заяві ознаками порушення, заява може бути приєднана до цієї справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

Час залишення заяви без руху не зараховується у строк розгляду заяви.

У разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява може бути залишена без розгляду, про що письмово повідомляється заявнику.

Якщо заявник відмовився від заяви, вона залишається без розгляду, що не є перешкодою для продовження Комітетом, відділенням дослідження з питань, порушених у заяві.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутися до Комітету, відділення з повторною заявою про порушення.

20. Встановивши відсутність підстав для порушення справи (не встановлено відповідача або його місцезнаходження; справа не підвідомча Комітету, відділенню; відсутні ознаки порушення тощо), державний уповноважений, голова відділення відмовляє у порушенні справи, про що письмово повідомляється заявнику.

При цьому відповідним державним органам та суб'єктам господарювання можуть бути надані рекомендації щодо проведення заходів, спрямованих на запобігання порушенням, розвиток підприємництва і конкуренції.

21. За наявності ознак порушення, окрім порушень, зазначених у пункті 27 цих Правил, за поданням службовців Комітету, відділення державним уповноваженим, головою відділення приймається розпорядження про порушення справи, про що письмово повідомляються сторони.

22. Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а зазначені повноваження службовців відділення - службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою відділення.

23. Службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.

Зокрема у справах (окрім справ, зазначених у пункті 27 цих Правил) можуть проводитися такі дії:

дослідження регіонального або загальнодержавного ринку;