1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
21.01.2004 N 40
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 квітня 2004 р.
за N 464/9063
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства освіти і науки N 466 від 25.04.2013 )
Про затвердження Положення про дистанційне навчання
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2003 року N 1494 "Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки" та з метою забезпечення організації навчального процесу за дистанційною формою навчання
НАКАЗУЮ:
Затвердити Положення про дистанційне навчання, що додається.
Міністр В.Г.Кремень
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і
науки України
21.01.2004 N 40
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 квітня 2004 р.
за N 464/9063
ПОЛОЖЕННЯ
про дистанційне навчання
1. Загальні положення
1.1. Положення про дистанційне навчання (далі - Положення) розроблене на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2003 N 1494 "Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки".
1.2. Дистанційне навчання в Україні реалізується через систему дистанційного навчання (СДН), яка є частиною системи освіти України, з нормативно-правовою базою, організаційно оформленою структурою, кадровим, системотехнічним, матеріально-технічним та фінансовим забезпеченням, що реалізує дистанційне навчання на рівнях загальної середньої, професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти, а також самоосвіти.
1.3. Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
У процесі дистанційного навчання використовуються дистанційні курси - інформаційні продукти, які є достатніми для навчання за окремими навчальними дисциплінами.
2. Структура і функції системи дистанційного навчання
2.1. СДН включає в себе координаційну раду з розвитку дистанційного навчання при Міністерстві освіти і науки (далі - Координаційна рада), комісії при Координаційній раді за окремими напрямами забезпечення розвитку СДН, головний, регіональні, базові та локальні центри СДН, банк атестованих дистанційних курсів, які об'єднані між собою спеціалізованими інформаційно-комунікаційними мережами.
2.2. Координаційна рада є дорадчим органом при Міністерстві освіти і науки України, який забезпечує координацію робіт з формування і реалізації державної політики щодо розвитку СДН.
2.3. Комісії при Координаційній раді є окремими організаційними структурами при Координаційній раді, що вирішують питання розвитку СДН за такими основними напрямами:
нормативно-правового і організаційного забезпечення;
науково-методичного забезпечення;
системотехнічного забезпечення та стандартизації дистанційного навчання;
матеріально-технічного забезпечення;
кадрового забезпечення;
моніторингу якості, експертизи і сертифікації дистанційного навчання (експертна комісія).
2.4. Головний центр СДН забезпечує:
поточну координацію робіт з розвитку СДН, зокрема з розроблення нормативно-правових документів щодо діяльності СДН, наукових основ дистанційного навчання, у тому числі технологій дистанційного навчання і його науково-методичного, системотехнічного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення, а також розроблення критеріїв, засобів і систем контролю якості дистанційного навчання;
здійснення освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання, у тому числі за спеціальностями, для яких дистанційні курси розроблені різними навчальними закладами;
апробацію нових дистанційних курсів, що пропонуються різними розробниками, в умовах реального навчального процесу;
консультаційну підтримку діяльності навчальних закладів, установ та організацій щодо розроблення і впровадження ними в освітній процес технологій дистанційного навчання або їх окремих елементів;
участь у міжнародному співробітництві у сфері дистанційного навчання.
2.5. Регіональні центри СДН є структурними підрозділами провідних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації в обласних центрах України, що здійснюють навчання за дистанційною формою у межах структури СДН, особливістю діяльності яких є телекомунікаційна і організаційна підтримка інших центрів СДН регіону та сприяння впровадженню технологій дистанційного навчання в них.
Регіональні центри СДН забезпечують:
розроблення дистанційних курсів та участь у створенні банку атестованих дистанційних курсів;
перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів з технологій дистанційного навчання на регіональному рівні;
апробацію та впровадження новітніх методик організації навчального процесу за дистанційною формою та технологій дистанційного навчання;
здійснення освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання, у тому числі проведення підсумкового контролю осіб, що навчаються дистанційно в інших навчальних закладах;
надання доступу до освітньо-інформаційних ресурсів базовим і локальним центрам та іншим навчальним закладам і організаціям регіону, а також окремим фізичним особам;
об'єднання зусиль навчальних закладів регіону для забезпечення розвитку дистанційного навчання за всіма напрямами та освітніми рівнями;
співпрацю з органами місцевого самоврядування з метою задоволення регіональних потреб у підготовці, перепідготовці та (або) розширенні профілю (підвищенні кваліфікації) кадрів;
участь у міжнародному співробітництві у сфері дистанційного навчання.
2.6. Базові центри СДН є структурними підрозділами провідних за одним чи декількома напрямами підготовки навчальних закладів будь-якої галузевої належності, що здійснюють навчання за дистанційною формою у межах структури СДН, особливістю діяльності якого є розроблення та впровадження дидактичного та науково-методичного забезпечення дистанційного навчання за цими напрямами.
Базові центри СДН забезпечують:
розроблення дидактичного та методичного забезпечення дистанційних курсів, а також створення цих курсів за визначеними напрямами підготовки;
розроблення дистанційних курсів за базовими напрямами підготовки;
апробацію та впровадження технологій дистанційного навчання у освітній процес за базовими напрямами підготовки;
здійснення освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання;
участь у створенні банку атестованих дистанційних курсів відповідного напряму (напрямів) підготовки;
участь у міжнародному співробітництві у сфері дистанційного навчання.
2.7. Локальні центри СДН є структурними підрозділами навчальних закладів будь-якої галузевої належності, що здійснюють навчання за дистанційною формою у межах структури СДН.
Локальні центри СДН забезпечують:
апробацію та впровадження в навчальний процес новітніх методик організації та технологій дистанційного навчання;
розроблення дистанційних курсів;
дистанційне навчання за атестованими дистанційними курсами;
участь у міжнародному співробітництві у сфері дистанційного навчання.
2.8. Банк атестованих дистанційних курсів СДН (далі - БАДК) є розподіленим інформаційним ресурсом, який може бути розташований на серверах центрів СДН з централізованою системою віртуального керування ним та захисту від несанкціонованого доступу і копіювання інформації.
Атестація дистанційних курсів здійснюється експертною комісією при Координаційній раді у порядку, що визначається Міністерством освіти і науки, за поданням авторів дистанційних курсів чи осіб, які репрезентують їхні інтереси.
2.9. Базовою телекомунікаційною мережею СДН, що забезпечує реалізацію дистанційної форми навчання, є українська телекомунікаційна мережа закладів освіти і науки (мережа URAN), яка забезпечує для навчальних закладів та наукових установ України якісний високошвидкісний обмін інформацією та повноцінний доступ до глобальної мережі Інтернет.
Навчальні заклади та організації для здійснення дистанційного навчання, у разі необхідності, можуть створювати та використовувати власні корпоративні або інші телекомунікаційні мережі.
3. Управління системою дистанційного навчання
3.1. Управління СДН здійснюється:
Координаційною радою;
Міністерством освіти і науки;
керівниками навчальних закладів, що створили у своїх навчальних закладах центри СДН певного рівня.
В управлінні СДН можуть брати участь інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні навчальні заклади з дистанційною формою навчання, в першу чергу, через їхню участь у роботі Координаційної ради.
3.2. Координаційна рада забезпечує координацію дій Міністерства освіти і науки та інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні навчальні заклади, щодо:
формування нормативно-правової бази СДН, включаючи розроблення нормативних документів, які враховують специфіку підготовки фахівців для різних галузей;
формування стратегічних напрямів розвитку дистанційного навчання з урахуванням тенденцій науково-технічного прогресу та світових досягнень у цій сфері;
розроблення критеріїв та вимог до навчальних закладів щодо надання їм статусу центрів СДН певного рівня;
розроблення механізмів взаємодії центрів СДН щодо спільного використання ними інформаційно-комунікаційних мереж та організації дистанційного навчання за дистанційними курсами, у тому числі й за такими, що розроблені різними навчальними закладами;
розроблення науково-методичного забезпечення СДН та стандартів на технології дистанційного навчання;
проведення науково-практичних конференцій, семінарів, "круглих столів", що стосуються проблем дистанційного навчання;
створення і функціонування постійно діючої системи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з технологій дистанційного навчання, а також сертифікації експертів СДН;
роботи створених комісій;
популяризації дистанційного навчання в Україні.
3.3. Міністерство освіти і науки України:
здійснює загальний контроль якості дистанційного навчання;
здійснює аналітично-прогнозну діяльність у сфері дистанційного навчання;
бере участь у формуванні державної політики у сфері дистанційного навчання;
формує нормативно-правову базу СДН;
розробляє програми розвитку дистанційного навчання;
сприяє інтеграції національної системи дистанційного навчання у світову освітню систему;
разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування забезпечує реалізацію державної політики щодо розвитку СДН і здійснює контроль за її втіленням, дотриманням нормативно-правових актів щодо дистанційної форми навчання у всіх навчальних закладах незалежно від їхньої форми власності та підпорядкування.
3.4. Керівники навчальних закладів:
приймають рішення щодо входження навчального закладу до складу СДН та забезпечують проведення необхідних заходів, які дають право навчальному закладу вести дистанційне навчання за обраними напрямами (спеціальностями);
забезпечують підготовку персоналу для впровадження дистанційної форми навчання;
забезпечують подання на атестацію розроблюваних навчальним закладом дистанційних курсів;
забезпечують науково-методичну, системотехнічну та матеріально-технічну підтримку дистанційного навчання;
здійснюють контроль за якістю дистанційного навчання.
4. Стандарти у дистанційному навчанні
4.1. Дистанційна форма навчання базується на державних стандартах вищої, професійно-технічної та загальної середньої освіти і технологіях дистанційного навчання.
4.2. Стандарти на технології дистанційного навчання та рекомендації щодо їх впровадження розробляються комісією при Координаційній раді з питань системотехнічного забезпечення та стандартизації дистанційного навчання.
5. Організаційні засади системи дистанційного навчання
5.1. Основні організаційні структури СДН формуються Координаційною радою, створюються і діють на підставі відповідних Положень про них, які затверджуються Міністерством освіти і науки.
5.2. До складу створених при Координаційній раді комісій входять висококваліфіковані фахівці навчальних закладів, наукових, науково-методичних установ та організацій, що здійснюють свою діяльність у освітній або (та) інформаційно-комунікаційній сфері та мають необхідну теоретичну і практичну підготовку з технологій дистанційного навчання.
Чисельність і кадровий склад комісій визначаються і затверджуються Координаційною радою.
5.3. Навчальні заклади всіх рівнів освіти будь-яких організаційно-правових форм власності та підпорядкування можуть створювати центри СДН відповідного рівня після проходження ними експертизи у експертній комісії при Координаційній раді у порядку, що визначається Міністерством освіти і науки.
5.4. Усі центри СДН, крім локальних, можуть мати розгалужену структуру і включати до свого складу не тільки підрозділи (лабораторії) власного навчального закладу, але й інших навчальних закладів, у тому числі за кордоном, на підставі відповідних угод згідно з чинним законодавством.
5.5. Навчальні заклади іноземних держав можуть створювати власні центри дистанційного навчання на базі навчальних закладів України тільки з дозволу Міністерства освіти і науки за наявності позитивного висновку Координаційної ради.
5.6. Створення, поповнення та користування інформаційними ресурсами банку атестованих дистанційних курсів здійснюються як юридичними, так і фізичними особами на договірних засадах.
Усі дистанційні курси, які приймаються до банку атестованих дистанційних курсів, попередньо проходять обов'язкову процедуру атестації у порядку, що визначається Міністерством освіти і науки.
Функціонування банку атестованих дистанційних курсів здійснюється при повному збереженні авторських і майнових прав на дистанційні курси та забезпеченні авторського нагляду за їхнім використанням.
5.7. Навчальні заклади з метою апробації дистанційної форми навчання або розроблюваних дистанційних курсів можуть самостійно організовувати дистанційне навчання з будь-яких навчальних дисциплін.
5.8. СДН забезпечує гарантовану якість дистанційного навчання за рахунок:
включення до СДН центрів дистанційного навчання лише тих навчальних закладів, які відповідають усім вимогам та стандартам щодо забезпечення дистанційної форми навчання;
використання у навчальному процесі атестованих дистанційних курсів;
проведення періодичного моніторингу якості дистанційного навчання в центрах СДН.
6. Особливості організації навчального процесу за дистанційною формою навчання
6.1. Учасники навчального процесу
6.1.1. Учасниками навчального процесу, що відбувається за дистанційною формою навчання, є:
працівники навчальних закладів, що забезпечують навчальний процес, у тому числі педагогічні або науково-педагогічні працівники (викладачі, вихователі, вчителі, майстри та інструктори виробничого навчання, методисти, практичні та соціальні психологи тощо, далі за текстом - викладачі), а також адміністративно-управлінський, інженерно-технічний та допоміжний персонал (системні адміністратори, програмісти та інші фахівці з інформаційних технологій, адміністратори дистанційного навчання, інженерно-технічні працівники, методисти, лаборанти тощо, далі за текстом - персонал);
особи, що навчаються ( студенти, учні, слухачі тощо, далі за текстом - студенти, учні).
6.1.2. Взаємовідносини між учасниками навчального процесу за дистанційною формою навчання регулюються відповідними договорами.
У разі виникнення спорів між учасниками дистанційного навчання щодо якості чи організації навчального процесу всі суперечності щодо сутності спорів розв'язуються Координаційною радою.
Якщо сторони не дійшли згоди після розгляду спірних питань у Координаційній раді, то вони мають право відстоювати свої інтереси у судових інстанціях згідно з чинним законодавством.
6.1.3. Працівники навчальних закладів, що забезпечують навчальний процес за дистанційною формою навчання, повинні мати необхідний кваліфікаційний рівень з технологій дистанційного навчання та відповідні документи, що це підтверджують.
6.1.4. Штатна чисельність працівників навчальних закладів, які забезпечують навчальний процес, обсяг часу, що відведений викладачам для проведення навчальних занять кожного виду, визначаються відповідними нормативами, що затверджуються Міністерством освіти і науки.
6.1.5. Робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівників, що забезпечують дистанційне навчання, для виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших робіт у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час, що визначений Кодексом законів України про працю.
Враховуючи підвищену складність підготовки методичного та дидактичного забезпечення дистанційних курсів у порівнянні з підготовкою методичних матеріалів для інших форм навчання, керівникам навчальних закладів дозволяється перерозподіляти робочий час між методичними та навчальними роботами у бік зменшення останніх у порядку, що визначається Міністерством освіти і науки.

................
Перейти до повного тексту