З метою удосконалення системи наукової і науково-технічної експертизи та на виконання Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу"

1. Затвердити Положення про організацію та проведення наукової та науково-технічної експертизи (додається).

2. У місячний термін подати Положення на реєстрацію до Мін'юсту України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Б.Гриньова.

1.1. Положення про організацію та проведення наукової та науково-технічної експертизи (далі - Положення) встановлює порядок організації й проведення наукової та науково-технічної експертизи державних програм і проектів у галузі фундаментальних, прикладних, науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, а також науково-технічних частин програм різного спрямування та підпорядкування.

Положення поширюється на всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь в організації та проведенні експертизи, незалежно від форм власності та видів діяльності.

1.2. Положення розроблене відповідно до Законів України "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про екологічну експертизу", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; Указу Президента України від 23.11.96 N 1121/96 "Про Положення про Міністерство України у справах науки і технологій"; наказу Міністерства праці України від 06.11.96 N 84 "Про Норми оплати праці експертів, які залучаються для проведення державної наукової та науково-технічної експертизи", зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.11.96 N 681/1706; спільного наказу Державного комітету України з питань науки, техніки та промислової політики і Міністерства фінансів України від 27.06.96 N 115/160 "Порядок фінансування державної наукової та науково-технічної експертизи", зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.08.96 N 479/1504; наказом Державного комітету України з питань науки, техніки та промислової політики від 29.04.96 N 79 "Порядок проведення державної сертифікації діяльності фізичних та юридичних осіб в сфері наукової та науково-технічної експертизи", зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.08.96 N 478/1503; законодавства України, яке стосується відносин у сфері науково-технічної діяльності.

1.3. Наукова та науково-технічна експертиза (далі - експертиза) програм, проектів у галузі фундаментальних і прикладних досліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, окремих проектів та пропозицій є неодмінною умовою перевірки, аналізу, оцінки науково-технічного рівня об'єктів експертизи, підготовки обгрунтованих висновків з проблем, що розв'язуються в економіці, науці й техніці. Вона спрямована на захист національних інтересів держави, підтримку і розвиток науково-технічного, економічного й оборонного потенціалу України та відповідає світовому науково-технічному рівню.

1.4. Суб'єктами експертизи виступають юридичні та фізичні особи, які можуть бути замовниками, організаторами та виконавцями експертизи (експертами).

1.5. Організаторами експертизи є фізичні та юридичні особи, які на підставі договорів та доручень з замовниками організовують та проводять експертизу і подають експертні висновки.

Замовниками експертизи можуть бути органи державної влади і самоврядування, міністерства, установи, юридичні та фізичні особи, зацікавлені в проведенні експертизи.

Міннауки України може виступати як замовник, організатор та виконавець експертизи міжнародних, державних, національних, галузевих, міжгалузевих і регіональних науково-технічних програм та проектів і науково-технічних частин програм різного рівня, що частково або повністю виконуються за рахунок коштів державного бюджету.

1.6. Об'єктами експертизи є: програми та проекти в галузі фундаментальних і прикладних досліджень, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт; міжнародні, державні, національні, галузеві, міжгалузеві та регіональні, інноваційні програми; рукописи, монографії, посібники, дисертації, раціоналізаторські пропозиції, проекти та пропозиції різного рівня, інші види науково-технічної продукції, щодо яких виникає потреба в обгрунтованому експертному висновку.

До об'єктів експертизи також належать: державні інвестиційні програми та проекти, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства, проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію і технічне переоснащення діючих підприємств, проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів.

1.7. Обов'язковій експертизі підлягають міждержавні, державні, національні, галузеві, міжгалузеві та регіональні, інноваційні та інвестиційні програми і проекти.

Обов'язковій науково-технічній експертизі підлягають науково-технічні проекти на будівництво нових і розвиток діючих промислових підприємств та інших господарських об'єктів загальнодержавного значення, які належать до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Цей перелік затверджується Кабінетом Міністрів України.

1.8. Підставами для проведення експертизи є рішення центральних органів виконавчої влади, договори та угоди на проведення науково-технічної експертизи, укладені з міністерствами, іншими органами виконавчої влади, установами та організаціями, юридичними та фізичними особами.

1.9. Основними завданнями експертизи є: оцінка відповідності об'єктів експертизи сучасному рівню науково-технічних знань, тенденціям науково-технічного прогресу, принципам науково-технічної політики держави, вимогам екологічної безпеки, економічній доцільності, а також підготовка науково обгрунтованих експертних висновків.

1.10. Головними принципами експертизи є: компетентність, об'єктивність і незалежність осіб, установ і організацій, що проводять експертизу; позавідомчий, міжгалузевий комплексний характер проведення експертизи; врахування світового рівня науково-технічного прогресу, норм і правил технічної та екологічної безпеки, вимог стандартів, міжнародних угод; вільний виклад особистої думки експерта з питань експертного аналізу; відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обгрунтованість рекомендацій експертизи; аналіз громадської думки та її об'єктивне врахування при проведенні експертизи.

1.11. Під час проведення експертизи встановлюються відповідність об'єктів експертизи вимогам національної економічної, оборонної та екологічної безпеки; науково-технічна новизна об'єктів експертизи; відповідність технологій, обладнання, устаткування кращим вітчизняним та зарубіжним аналогам; відповідність вимогам чинних стандартів, нормам охорони праці, санітарно-гігієнічним правилам, вимогам технічної безпеки; реальність термінів упровадження об'єктів експертизи та актуальність об'єктів на момент її завершення; ступінь економічної ефективності, матеріаломісткості технологій і обладнання, їх доцільність з точки зору енергозбереження та енергоефективності.

2.1. Експертиза може бути попередня, первинна, повторна, додаткова та контрольна.

2.2. Попередня експертиза провадиться з метою встановлення відповідності об'єкта експертизи правилам та вимогам щодо оформлення документації, вимогам чинних стандартів, нормам і правилам технічної та екологічної безпеки.

2.3. Первинна експертиза є основним видом експертизи. Проведення первинної експертизи передбачає виконання всіх потрібних заходів для підготовки та прийняття рішень щодо об'єкта експертизи.

2.4. Повторна експертиза призначається в разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи, на вимогу замовника експертизи та наявності його обгрунтованих претензій до висновку первинної експертизи.

2.5. Додаткова експертиза провадиться в разі суттєвої зміни попередніх обставин виконання проектів на час проведення експертизи, етапів робіт та за вимогою замовника експертизи.

2.6. Контрольна експертиза провадиться для перевірки висновків первинної експертизи або окремих її положень з ініціативи організатора експертизи. За ініціативою замовника здійснюється також проведення контрольної експертизи.

Для проведення контрольної експертизи залучаються експерти, які не брали участі в проведенні первинної експертизи. Висновки контрольної експертизи, якщо вони збігаються з висновками первинної експертизи, остаточні. Якщо між висновками первинної і контрольної експертиз існує розбіжність, то організатор продовжує експертну роботу до остаточного з'ясування питання та вироблення обгрунтованого висновку.

2.7. Експертиза набуває статусу державної, якщо вона провадиться державними органами або на виконання їх доручень академіями наук.

3.1. Замовник експертизи подає до організатора експертизи заяву про проведення експертизи разом з супровідними документами щодо об'єкта експертизи.

Замовник експертизи формує завдання на проведення експертизи, забезпечує оплату витрат на її проведення.

3.2. Замовник експертизи має право: визначати умови та термін проведення експертизи; обирати організатора експертизи; подавати клопотання про заміну експертів; укладати договори на проведення експертизи; розривати договори на проведення експертизи за наявності обгрунтованих претензій про порушення умов договорів, термінів виконання; подавати зауваження, пояснення, рекомендації організаторам експертизи; отримувати в письмовій формі остаточні висновки експертизи; встановлювати вимоги для проведення контрольної або додаткової експертизи; використовувати результати експертизи у своїй діяльності; висловлювати оцінки та претензії щодо якості виконаних робіт; порушувати питання про судову та фінансову відповідальність за якість виконаних робіт та заподіяні збитки.

3.3. Замовник експертизи зобов'язаний: передавати організаторам експертизи всі потрібні матеріали для проведення експертизи; надавати додаткові матеріали стосовно об'єктів експертизи; дотримуватися умов договорів щодо проведення експертизи; своєчасно вносити зміни та доповнення у вихідні дані про об'єкти експертизи; сприяти проведенню науково обгрунтованої експертизи; використовувати висновки науково-технічної експертизи при ухваленні рішень стосовно об'єктів експертизи; забезпечувати анонімність експертів, захист їхніх прав у разі неправомірних дій з боку зацікавлених осіб; своєчасно сплачувати витрати на організацію та проведення експертизи.

3.4. Організатор експертизи має право: укладати договір або доручення із замовником експертизи та проводити експертизу на підставі договору; визначати персональний склад експертів, яких залучають до проведення експертизи; звертатися до замовника експертизи за додатковою інформацією щодо об'єктів експертизи; подавати пропозиції про потребу проведення додаткової або контрольної експертизи.

3.5. Організатор експертизи зобов'язаний: пред'явити замовнику експертизи документ, який дає право на її проведення згідно з чинним законодавством; забезпечити залучення висококваліфікованих експертів до проведення експертизи; вчасно і якісно виконати договір на проведення експертизи; не допускати без згоди замовника розголошення висновків експертизи; дотримуватися вимог авторського права і права власності на об'єкти промислової та інтелектуальної власності щодо об'єктів експертизи та матеріалів, поданих для підготовки експертних висновків; інформувати замовника експертизи про можливі конфліктні ситуації при проведенні експертизи; не допускати проведення експертизи авторами проекту або експертами, які зацікавлені в тому чи іншому характері висновків; забезпечувати анонімність експертів та конфіденційність інформації, яка міститься у проектах або стала відома під час їх розгляду, протягом обумовленого терміну збереження конфіденційності інформації.

3.6. Основним документом, що регламентує стосунки між замовником і організатором експертизи, є договір на її проведення. До договору додаються документи, які визначають об'єкт експертизи та забезпечують її проведення. Склад та зміст цих документів залежать від типу, характеру та особливостей об'єкта експертизи і визначаються організатором. Додаткові матеріали, розрахунки, обгрунтування, потрібні для підготовки висновків науково-технічної експертизи, мають бути своєчасно подані на вимогу організатора експертизи.

Документи подаються на паперовому та магнітному носіях.

3.7. Проекти та програми на проведення експертизи повинні бути оформлені з урахуванням вимог організацій, які організовують та проводять конкурс, і містити загальну інформацію про авторів та установу, анотацію, детальний виклад пропозиції, обгрунтування наукової, науково-технічної та економічної доцільності проекту, термін виконання, обсяги фінансових витрат на виконання проекту, головні етапи реалізації, ступінь готовності пропозиції, порівняння з кращими вітчизняними та зарубіжними аналогами, енергетичні, водні, матеріальні витрати від упровадження, ступінь екологічної та техногенної безпеки, вартість та рентабельність розробок, нових матеріалів та нової техніки, забезпеченість кадрами та матеріально-технічними ресурсами, ринок споживачів, попиту та збуту, право на інтелектуальну власність.

3.8. Організатор веде реєстр поданих проектів та надає авторам проектів довідку про реєстраційний номер та консультації з процедурних питань.

3.9. Відмова заявника надати вчасно потрібні документи або виконати корегування розглядається як відсутність цих документів і може бути підставою для відхилення проекту.

Якщо проект або пропозиція не оформлена належним чином або її зміст не дає змоги якісно і вчасно провести експертизу, організатор встановлює термін й умови корекції та доповнення проектів.

3.10. Автори проекту та замовник несуть персональну відповідальність щодо відомостей, які становлять державну таємницю. Це підтверджується експертними висновками про можливість опублікування матеріалів у пресі та інших засобах масової інформації. За наявності співвиконавців проекту експертний висновок може подаватися від будь-якої з організацій за згодою сторонніх організацій на представлення і розгляд неопублікованих результатів.

Порядок проведення експертизи проектів, що містять інформацію, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці, порушують відповідні міжнародні та конституційні норми і практику в галузі нерозповсюдження зброї, екологічно небезпечних технологій, визначається окремим положенням.

3.11. Експертиза міжнародних науково-технічних проектів проводиться відповідно до міжнародних угод або регулюється окремим положенням. Міжнародні фонди та організації в науково-технічній сфері діють на території України за умови офіційного звернення до Міннауки України або інших органів державної влади.