Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" та пункту 7 Порядку проведення державного технічного огляду тракторів самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2009 N 403,

1. Затвердити Вимоги до технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, що додаються.

2. Директору Департаменту інженерно-технічного забезпечення Даценку М.С. забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Шевченка О.О.

1.1. Ці Вимоги поширюються на трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарську техніку та інші механізми (далі - машини), що перебувають в експлуатації на території України та зареєстровані у встановленому порядку державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

1.2. Ці Вимоги застосовуються при перевірці технічного стану під час здійснення обов'язкового технічного контролю.

1.3. Технічний стан машини повинен відповідати вимогам діючих нормативних документів з безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

1.4. Внесення до конструкції машин змін, внаслідок яких вони не відповідають даним облікової документації, заборонено.

1.5. Перед проведенням перевірки технічного стану повинні перевірятися тип, марка (модель), заводський номер і номер двигуна державний номерний знак машини. Ці дані, а також результати перевірок та вимірювань повинні бути занесені до протоколу, що додається.

1.6. Машина повинна бути комплектною, мати належний зовнішній вигляд, ознаками якого є відсутність корозії та механічних пошкоджень елементів, що впливають на безпеку дорожнього руху.

1.7. Для дотримання безпеки праці машина повинна бути обладнана передбаченими конструкцією відповідними елементами.

1.8. Якщо у цьому документі не зазначено інше, під час проведення контролю слід керуватися діючими нормативними документами.

2.1. Система випуску відпрацьованих газів повинна бути цілісною та комплектною. Не допускається наявність прогарів, механічних пробоїн та нещільностей між її елементами.

2.2. Дизелі машин повинні мати електростартерну систему пуску або пусковий двигун, керування якими має здійснюватися з кабіни машини. Пристрій, який виключає можливість запуску двигуна при ввімкненій передачі, повинен бути справним. Перевірка його справності здійснюється шляхом випробування.

2.3. Витік палива, оливи та охолоджувальної рідини не допускається. Допускається наявність слідів цих рідин без утворення крапель.

2.4. Система аварійної зупинки двигуна повинна бути справною.

2.5. Димність відпрацьованих газів у режимі вільного прискорення дизеля не повинна перевищувати нормативних значень, які встановлені ГОСТ 17.2.2.02-98 (табл. 1 додатка).

3.1. Робоча гальмівна система повинна забезпечувати таку ефективність гальмування, за якої при початковій швидкості гальмування 25 км/год гальмівний шлях повинен становити: для тракторів та тракторних поїздів не більше ніж 9,4 м; для самохідних сільськогосподарських машин - не більше ніж 11,4 м. Для контролю робочої гальмівної системи виконують контрольні гальмування типу "0" (методика випробувань згідно з ДСТУ ISO 5697:2005).

Як альтернативний показник ефективності гальмування допускається застосування величини усталеного сповільнення. Для тракторів та тракторних поїздів, усі колеса яких обладнано гальмами, величина сповільнення повинна становити не менше ніж 5,0 м/кв.с, а для тракторних поїздів, у яких гальмами обладнано тільки одну вісь причепа (напівпричепа), - не менше ніж 4,5 м/кв.с (табл. 2 додатка).

3.2. Стоянкова гальмівна система повинна забезпечувати утримання машини протягом 5 хвилин у різних напрямках на ухилі не менше, ніж 16%, а тракторного поїзда - на ухилі не менше, ніж 12% (табл. 3 додатка). При відсутності поверхні з необхідним ухилом дозволяється проведення перевірки справності стоянкової гальмівної системи прикладенням еквівалентного поздовжнього зусилля до машини на рівній поверхні згідно з ГОСТ 12.2.002.3-91.

3.3. Гальмівна система причепа повинна забезпечити його аварійне гальмування у разі його відриву від тягача.

3.4. Не дозволяється підтікання робочої рідини в гідросистемі гідравлічного або пневмогідравлічного гальмівного привода, а також порушення герметичності пневматичного або пневмогідравлічного гальмівного привода.

3.5. Манометр пневматичного або пневмогідравлічного гальмівного привода повинен бути в робочому стані.

4.1. Не допускаються:

4.1.1. Незатягнуті та незастопорені нарізні з'єднання деталей та вузлів рульового керування;

4.1.2. Наявність у рульовому керуванні і його приводі деталей та вузлів із залишковою деформацією, тріщинами, пошкодженнями та залишками ремонту методами паяння чи зварювання;

4.1.3. Підтікання робочої рідини в гідросистемі підсилювача;

4.1.4. Надмірні зазори в з'єднаннях важелів поворотних цапф та шарнірах рульових тяг.

4.2. Максимальні кути повороту рульового колеса та керованих коліс мають обмежувати тільки пристрої, передбачені конструкцією. Рульове колесо повинно обертатися без ривків і заїдань в усьому діапазоні кута його повороту.

4.3. Пристрій фіксації рульової колонки з регульованим положенням рульового колеса повинен фіксувати і утримувати колонку в усіх положеннях, зазначених в експлуатаційній документації.

4.4. Сумарний кутовий зазор рульового керування не повинен перевищувати 25 град. (табл. 4 додатка).

4.5. Підсилювач рульового керування повинен бути в робочому стані.

4.6. Для машин на гусеничному ходу не дозволяється:

4.6.1. Перевищення величини вільного ходу рукояток важелів управління муфтами повороту, яка зазначена заводом-виробником;

4.6.2. Неповне гальмування барабана муфт повороту при повному переміщенні важелів управління на себе;

4.6.3. Перевищення величини вільного ходу гальмівних педалей, яка зазначена заводом-виробником.

5.1. Фари ближнього та дальнього світла повинні бути укомплектовані лампами та відрегульовані відповідно до вимог експлуатаційної документації. Тип світлорозподілу фар повинен відповідати ГОСТ 3544-75.

5.2. Кількість, колір та функціональна електрична схема зовнішніх світлових приладів повинні відповідати ГОСТ 8769-75.

5.3. Не допускається застосування зруйнованих та з тріщинами на світловідбивальних поверхнях або розсіювачах світлових зовнішніх приладів, встановлення будь-яких пристроїв, що обмежують їхню видимість, нанесення покриття на світлові зовнішні прилади (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює силу їх світла, світлорозподіл або колір.

5.4. На знятих з виробництва машинах або на тих, світлові зовнішні прилади яких змінено для приведення у відповідність до вимог ГОСТ 8769-75, допускають встановлення інших світлових зовнішніх приладів.

5.5. Машини, що мають габаритну ширину понад 2,5 м, повинні бути обладнані сигнальними засобами відповідно до встановленого порядку.

6.1. З'єднання трубопроводів та рукави повинні бути доступні для зовнішнього огляду. Не повинно бути тертя, скручування, перегинів та напруги рукавів при переміщенні частин системи та машин. Рукави повинні бути встановлені з урахуванням природного прогину.

6.2. Не дозволяється кріплення гідравлічних та пневматичних проводів за допомогою зварювання.