Відповідно до Законів України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", "Про Службу безпеки України", Митного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року N 1005 "Про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки" та від 8 грудня 1997 року N 1358 "Про затвердження Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення", Указів Президента України від 13 лютого 1998 року N 117 "Про Положення про державний експортний контроль в Україні" та від 13 квітня 2001 року N 256 "Про впорядкування виготовлення, придбання та застосування технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку", Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні, затвердженого Указом Президента України від 22 травня 1998 року N 505, і з метою узгодження дій та проведення необхідних заходів для забезпечення передбаченого законодавством порядку міжнародних передач товарів спеціального призначення та їх використання, попередження і припинення правопорушень у цій сфері

1. Затвердити Положення про взаємодію Державної служби експортного контролю України, Служби безпеки України та Державної митної служби України при здійсненні державного контролю за міжнародними передачами товарів спеціального призначення (додається).

2. Державній службі експортного контролю України в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. З наказом ознайомити особовий склад Державної служби експортного контролю України, Служби безпеки України і Державної митної служби України, до функціональних обов'язків якого відноситься виконання заходів, передбачених цим наказом.

4. Службі безпеки України забезпечити публікацію цього наказу в засобах масової інформації.

5. Контроль за виконанням цього наказу та забезпеченням дотримання законності при проведенні заходів покласти на перших заступників голів Державної служби експортного контролю України, Служби безпеки України і Державної митної служби України згідно з розподілом обов'язків керівного складу цих органів.

1.1. Це положення розроблено відповідно до Законів України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", "Про Службу безпеки України", Митного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року N 1005 "Про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки" та від 8 грудня 1997 року N 1358 "Про затвердження Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення", Указів Президента України від 13 лютого 1998 року N 117 "Про Положення про державний експортний контроль в Україні", від 6 жовтня 2000 року N 1120 "Питання Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України" та від 13 квітня 2001 року N 256 "Про впорядкування виготовлення, придбання та застосування технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку", Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні, затвердженого Указом Президента України від 22 травня 1998 року N 505, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з розробленням, виробництвом, впровадженням, обслуговуванням, дослідженням ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, наданням послуг у галузі технічного захисту інформації, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України від 29 грудня 2000 року N 89/67 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 січня 2001 року за N 50/5241.

1.2. Положення визначає основні напрями та порядок взаємодії Державної служби експортного контролю України (далі - Держекспортконтроль України), Служби безпеки України (далі - СБ України) та Державної митної служби України (далі - Держмитслужба України) при здійсненні державного контролю з метою проведення необхідних заходів для забезпечення передбаченого законодавством порядку експорту, імпорту, реекспорту, тимчасового вивезення й тимчасового ввезення, транзиту територією України (далі - міжнародні передачі) товарів спеціального призначення та їх використання, попередження і припинення правопорушень у цій сфері.

1.3. У цьому Положенні під товарами спеціального призначення розуміються спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв'язку, інші засоби негласного отримання інформації (далі - спеціальні технічні засоби) або засоби забезпечення технічного захисту інформації та/або засоби криптографічного захисту інформації і криптографічні системи (далі - засоби захисту інформації).

1.4. Дія цього Положення при здійсненні державного контролю за міжнародними передачами товарів спеціального призначення поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності України, що планують здійснювати чи здійснюють будь-які міжнародні передачі товарів спеціального призначення незалежно від умов поставки, характеру угод, митного режиму та інших особливостей переміщення цих товарів.

1.5. Порядок передачі іншій державі чи міжнародним організаціям товарів спеціального призначення, що містять державну таємницю, визначається чинним законодавством.

1.6. Державному експортному контролю підлягають міжнародні передачі спеціальних технічних засобів і засобів захисту інформації, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (списків товарів військового призначення та подвійного використання), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державний експортний контроль стосовно експорту або тимчасового вивезення товарів спеціального призначення, не внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, здійснюється у випадках, передбачених законодавством України.

1.7. Взаємодія на рівні державних органів здійснюється між центральними апаратами Держекспортконтролю України, Держмитслужби України та СБ України.

Органом державного управління, що діє у складі СБ України, щодо взаємодії при здійсненні заходів у частині державного контролю за міжнародними передачами засобів захисту інформації є Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації (далі - ДСТСЗІ) СБ України.

1.8. Основними принципами взаємодії є:

1.8.1. Дотримання законності та забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів підприємницької діяльності.

1.8.2. Забезпечення інтересів держави під час виконання суб'єктами підприємницької діяльності міжнародних передач товарів спеціального призначення, а також заходів щодо недопущення використання таких товарів у терористичних та інших протиправних цілях.

1.8.3. Оперативність розгляду та прийняття рішень з питань, що потребують спільного вирішення та забезпечення їх виконання у межах компетенції.

1.8.4. Комплексне використання сил і засобів, які є в розпорядженні сторін, що взаємодіють.

1.9. Основні напрями взаємодії:

1.9.1. Проведення експертиз у галузі державного експортного контролю стосовно товарів, а також суб'єктів підприємницької діяльності з метою визначення належності товарів до тих, які спеціально призначені чи безпосередньо можуть бути використані для виконання функцій негласного отримання інформації або захисту інформації та підготовки обґрунтованих висновків для прийняття рішення про можливість й умови проведення міжнародних передач товарів спеціального призначення.

1.9.2. Розробка та погодження проектів нормативно-правових актів з питань державного експортного контролю у сфері криптографічного та технічного захисту інформації, а також у сфері, пов'язаній із спеціальними технічними засобами.

1.9.3. Проведення аналізу пропозицій держав-учасниць міжнародних режимів експортного контролю стосовно внесення змін і доповнень до Контрольних списків міжнародних організацій, членом яких є Україна (далі - Контрольні списки), та участь у формуванні пропозицій до вказівок делегаціям України, а також засіданнях робочих органів цих організацій.