Про затвердження Правил льодового проведення суден

МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

Н А К А З

12.03.2011 N 14

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

4 квітня 2011 р.

за N 447/19185

Про затвердження Правил льодового проведення суден

( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства інфраструктури N 147 від 11.03.2013 N 278 від 16.08.2016 N 354 від 06.08.2018 Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури N 952 від 20.12.2022 )

Відповідно до статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила льодового проведення суден, що додаються.

2. Укрморрічфлоту забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

В.о. Міністра К.Єфименко ПОГОДЖЕНО: Голова ліквідаційної комісії Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Г.Яцишина Голова Державного комітету рибного господарства України В.С.Дроник Голова Державної прикордонної служби України М.Литвин Міністр оборони України М.Б.Єжель

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

інфраструктури України

12.03.2011 N 14

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

4 квітня 2011 р.

за N 447/19185

ПРАВИЛА

льодового проведення суден

( У тексті Правил слово "Укрморрічфлот" в усіх відмінках замінено словом "Укрморрічінспекція" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 147 від 11.03.2013 ) ( У тексті Правил слово "Укрморрічінспекція" у всіх відмінках замінено словом "Укртрансбезпека" у відповідному відмінку згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 278 від 16.08.2016 ) ( У тексті Правил слово "Укртрансбезпека" у всіх відмінках замінено словами "Морська адміністрація" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 354 від 06.08.2018 ) ( У тексті Правил слова "Морська адміністрація" у всіх відмінках замінено словами "Адміністрація судноплавства" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури N 952 від 20.12.2022 )

I. Загальні положення

1.1. Дія цих Правил поширюється на торговельні судна, які здійснюють плавання в льодових умовах у територіальному морі України та на внутрішніх водних шляхах.

До суден, що плавають під Державним Прапором України в територіальних водах інших країн і перебувають поза полярними водами, крім положень цих Правил, застосовується також законодавство країн, у територіальних водах яких здійснюється плавання.

До суден, що здійснюють плавання під Державним Прапором України в полярних водах, додатково застосовуються вимоги Резолюції А.1024 (26) "Керівництво для суден, які здійснюють плавання у полярних водах", прийнятої Асамблеєю Міжнародної морської організації 02.12.2009, та відповідних міжурядових угод.

1.2. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

важкий лід - лід товщиною 60 см і більше та торосистий лід;

довгий сигнал - сигнал тривалістю приблизно 4-6 сек.;

короткий сигнал - сигнал тривалістю приблизно 1 сек.;

криголам - судно, призначене для проведення, обколювання, буксирування суден і виконання рятувальних та інших робіт у льодових умовах;

легкий лід - лід товщиною до 60 см, який вільно проходять криголами, а за сприятливих умов - судна з посиленим підкріпленням корпусу;

льодова обстановка - розподіл льоду за різними характеристиками у районі плавання;

льодовий клас - клас, присвоєний судну класифікаційним товариством, який відповідно до міцності корпусу судна надає йому право здійснювати плавання в певних льодових умовах;

неполярні води - води, що не належать до вод арктичного та антарктичного регіонів Землі;

несприятливі льодові умови - наявність льоду скупченістю 7 балів і більше та припаю;

рідкий лід - різного виду плавучий лід, переважно битий, рівномірно розподілений, що займає до 30 % видимої поверхні моря (скупченість - 1-3 бали);

розріджений лід - різного виду битий дрейфуючий лід, що займає близько половини видимої поверхні (скупченість - 4-6 балів);

скупчений лід - скупчення плавучих крижин, що покривають близько 80 % видимої поверхні (скупченість - 7-9 балів);

сприятливі льодові умови - наявність льоду скупченістю до 3 балів;

стиск льоду - ущільнення льоду під впливом вітру і плину;

судна льодового плавання - судна, призначені для самостійного плавання в льодових умовах (з можливим подоланням льодових перемичок) або плавання в льоду під проведенням криголама;

тороси - нагромадження уламків льоду в крижаному покриві;

торосіння - вид формування льодових перешкод, коли розлами, зіткнення й стиск льоду утворюють тороси.

1.3. З урахуванням фактичної льодової обстановки та її зміни капітани (судноводії) суден та криголамів для забезпечення безпечного плавання суден у льодових умовах та/або запобігання виникненню аварійної морської події в льодових умовах можуть приймати рішення у частині формування каравану та маневрування в льодових умовах інші ніж ті, що викладені у розділах IV, V та VI цих Правил.

II. Класифікація льоду

2.1. Лід у неполярних водах розрізняється за віком, формою і будовою.

2.2. За віком лід у неполярних водах поділяється на такі види: початкові утворення льоду;

молодий лід товщиною 5-15 см;

зимовий лід товщиною 15-200 см.

2.3. За формою лід поділяється на такі види:

нерухомий;

дрейфуючий або плавучий.

2.4. За структурою льоду і станом його поверхні розрізняють:

рівний лід;

нашарований лід;

торосистий лід;

безсніжний лід;

засніжений лід і зморозь.

2.5.Під впливом вітрів і плинів крига може дрейфувати і стискатися, може бути в стані розрідження і торосіння.

III. Підготовка судна до плавання в льодових умовах

3.1. Під час підготовки судна до плавання в льодових умовах необхідно здійснити заходи щодо:

ретельного огляду корпусу судна (за потреби - в доці) і в разі виявлення дефектів усунути їх. При цьому особлива увага звертається на міцність і водонепроникність корпусу, а також на справність керма й гребних гвинтів. У разі необхідності додатково підкріплюють частини корпусу, що зазнають найбільших навантажень під час роботи в льоду, зокрема носову частину в районі змінної ватерлінії;

огляду і ремонту за потреби внутрішніх частин корпусу судна (набору, водонепроникних переборок, обшивки борту і подвійного дна в районі вантажних трюмів);

огляду і приведення у справний стан водовідливних засобів - як основних (стаціонарних), так і допоміжних (переносних).

3.2. Кінгстони та всі прийомні отвори, розміщені нижче від ватерлінії, повинні бути захищені щитками або сітками від засмоктування шуги і дрібноколотого льоду.

3.3. Необхідно додатково перевірити роботу головних двигунів, допоміжних механізмів, усього суднового обладнання, засобів зв'язку, навігаційних і радіонавігаційних приладів.

3.4. Палубні механізми готують для плавання в умовах низьких температур, утеплюють магістралі прісної і забортної води, що розміщуються на верхніх палубах, або облаштовують подавання води через інші магістралі, розташовані не на відкритих палубах.

3.5. Усі механізми й обладнання, робота яких не є необхідною і пов'язана з небезпекою розморожування, відключають і консервують.

3.6. Під час підготовки до льодового плавання судна повинні бути забезпечені звичайними судновими матеріально-технічними запасами та спорядженням, зокрема:

цементом, що швидко схоплюється;

піском відповідно до кількості цементу;

пішнями з рукоятками, лопатами, кирками та іншим спорядженням.

3.7. Якщо є така можливість, судна додатково забезпечуються:

запасним гвинтом або комплектом лопатей, якщо вони змінні;

двома льодовими якорями для швартування суден до крижаних полів;

переносною мотопомпою як допоміжним аварійним засобом (а також для приймання води з льоду);

шлангами до мотопомпи (приймальними і зливними).

3.8. До початку плавання у льодових умовах капітани (судноводії) повинні вивчити ці Правила, міжнародні сигнали, що застосовуються для зв'язку між криголамом і суднами, які проводяться, місцеві ознаки, що характеризують найближчі зміни льодової обстановки, а також розробити план переходу і виконати попереднє прокладання запланованого маршруту на навігаційній карті.

3.9. Розподіл вантажу по трюмах повинен забезпечувати постійний диферент судна на корму протягом рейсу для захисту гребного гвинта і стерна від ударів об лід.

3.10. Під час складання плану завантаження судна і під час завантаження судна рекомендується враховувати можливість його розвантаження в будь-якому з передбачуваних пунктів заходження без перевалки вантажу в трюмах на випадок, якщо обстановка в першому порту заходження не дасть змоги здійснити вивантаження.

3.11. У разі можливості вантажі у трюмах розміщуються таким чином, щоб була забезпечена можливість проникнення до місця пошкодження обшивки і набору та вжиття заходів для забезпечення плавучості судна та захисту вантажу від підмочування.

3.12. У носові трюми рекомендується поміщати вантажі, які менше бояться підмочування (ліс, вугілля, вироби із заліза, вантажі в металевих бочках тощо).

3.13. Розподіляючи палубні вантажі, слід залишати вільними люки носових трюмів, щоб забезпечити вільний доступ у вантажні приміщення для їх огляду, і залишати вільними місця розташування вимірювальних трубок.

IV. Самостійне плавання судна в льодових умовах

4.1. Самостійне плавання судна в льодових умовах дозволяється лише у випадку, якщо судно має відповідний льодовий клас, присвоєний класифікаційним товариством.

4.2. Отримавши інформацію про льодову обстановку, капітан судна враховує, на який час надано інформацію про льодову обстановку, її достовірність, а також зміни, які могли відбутися в льодовій обстановці під дією різних гідрометеорологічних факторів за час, що минув після отримання інформації.

4.3. Фактичну навколишню льодову обстановку слід нанести на карту району плавання зручного масштабу.

4.4. Наближаючись до зони розташування льоду, капітан (судноводій) судна повинен забезпечити своєчасне його виявлення, щоб вчасно зменшити швидкість судна або зупинитися і вибрати безпечний шлях відповідно до фактичної обстановки.

4.5. Перед входженням в лід необхідно заздалегідь зменшити швидкість судна, підготувати до роботи всі водовідливні засоби, посилити спостереження за морем, виставити на носовій частині судна спостерігача.

4.6. Швидкість судна вибирають залежно від загальної льодової обстановки та відстані, на якій може бути виявлено лід.

4.7. Рішення про входження у лід приймається капітаном судна (судноводієм) після ретельного аналізу льодової обстановки, якщо відсутня можливість обійти льодовий район чистою водою.

4.8. Судно може входити в лід лише в тому випадку, якщо лід у цьому районі є прохідним для льодового класу судна, а наявні прогнози погоди не передбачають значного погіршення льодових умов.

4.9. Входження судна в лід з боку підвітряного краю можливе лише після отримання достовірної інформації про прохідність льоду і дозволу осіб, що керують льодовими операціями.

4.10. Перед входженням судна в лід з боку навітряного краю необхідно попередньо пройти вздовж краю для того, щоб відшукати місце, де лід менш щільний. Входити в лід слід у глибокий вигин або язик краю, який виступає, де дія хвиль відчутна менше, а сам лід - слабший і дрібніший, самим малим ходом, зберігаючи керованість, по можливості під прямим кутом до напрямку краю криги в місці входження і уникаючи перекладення стерна на великі кути, щоб не пошкодити стерно або гвинт у разі різкого закидання корми.

4.11. У випадку неминучого зіткнення з крижинами під час входження у край льодового поля судно у разі можливості необхідно поставити так, щоб удар крижини припав на найміцнішу частину корпусу - форштевень.

4.12. Не рекомендується входити в лід за таких умов:

у разі помітного переміщення льоду біля краю;

у разі дрейфу льоду в бік будь-яких перешкод (мілина, острів, берег, важка крига);

у разі несприятливого прогнозу погоди;

в умовах обмеженої видимості;

у період інтенсивного льодоутворення.

4.13. Під час руху в льоду судно має дотримуватись рекомендованого йому генерального курсу.

4.14. З метою ухилення від небезпечних крижин можна відхилятися від запланованого шляху, змінивши напрямок руху або швидкість судна. При цьому судно вибирає рух у місцях найменшої скупченості криги та по розводдях між кригою.

4.15. Ланцюг розводів вибирається так, щоб його загальний напрямок по можливості був якнайближче до генерального курсу судна, а перемички між розводдями були прохідними для судна (для уникнення заходження в "льодовий мішок").

4.16. Для отримання повної інформації про характер льоду і для вибору шляху по розводдях потрібно проаналізувати лід у межах видимого горизонту візуально в бінокль з якомога більшої висоти і за допомогою радіолокатора та інших технічних засобів, у разі їх наявності.

4.17. Вибравши найсприятливіший напрямок для плавання, судно у процесі руху повинно систематично уточнювати льодову обстановку попереду.

4.18. Під час маневрування серед льоду швидкість судна повинна бути такою, щоб його капітан (судноводій) встигав заздалегідь визначити характер льоду, завчасно вибирати безпечніший шлях і обходити великі крижини.

4.19. Приймаючи рішення стосовно підвищення швидкості руху судна в льоду, капітан (судноводій) повинен враховувати маневрені властивості свого судна, тобто можливість вчасно зупинитися або уникнути зіткнення з небезпечною крижиною.

4.20. Якщо судну потрібно здійснити крутий поворот, необхідно заздалегідь зменшити хід, щоб уникнути удару кормою, гвинтом або стерном об крижину.

4.21. У вузькому проході між крижинами слід рухатися по можливості прямим курсом, поворот здійснювати лише після того, як корма судна пройде вузьке місце.

4.22. Під час переходу з одного розводдя в інше можливе форсування перемичок скупченого льоду, яке рекомендовано здійснювати проти вітру або за вітром.

4.23. Судно може форсувати вузьку перемичку неважкого льоду з невеликих розбігів, які не перевищують довжину корпусу судна.

4.24. Під час форсування льоду екіпажу судна необхідно уважно спостерігати за корпусом судна, позачергово вимірювати рівень лляльних вод, а також у разі можливості здійснювати огляд обшивки і набору корпусу всередині судна.

4.25. Під час руху судна заднім ходом на кормі повинен перебувати досвідчений спостерігач. Стерно встановлюється прямо, а гребний гвинт повинен весь час обертатися на задній хід, щоб уникнути поломки лопатей гвинта.

4.26. Після того як рух назад припиниться, давати судну передній хід слід з найменшої частоти обертання, щоб спочатку дещо розрідити кригу в районі гвинтів. У разі зміни заднього ходу на передній стерно можна виводити з прямого положення лише тоді, коли судно почне рух уперед.

4.27. Стики крижаних полів, які є сильно стиснутими, форсувати не рекомендується з метою уникнення затискання судна.

4.28. Якщо на шляху судна зустрінеться перемичка скупченого льоду, яку судно буде вимушене подолати, у краю скупченого льоду для проходу через перемичку вибирається місце з найбільш слабким льодом. Підійшовши до цього місця з майже зупиненою інерцією ходу і впершись у лід форштевнем, необхідно поступово збільшувати хід для розсування льоду, а також забезпечити рівномірну швидкість руху судна.

4.29. Вийшовши зі скупченої криги на розводдя, необхідно зменшити хід судна, щоб своєчасно погасити його інерцію і не допустити удару об лід на протилежному краю розводдя.

4.30. Для того щоб виконати поворот у суцільному або скупченому льоду, судно, що з труднощами рухається вперед, слід відвести назад по пройденому ним каналу, розчистити лід за кормою, рухаючись мінімальним переднім ходом, покласти стерно на борт і дати повний хід вперед. Після повороту на деякий кут маневр повторюється.

4.31. Для запобігання затисненню судна в льоду не слід входити з розгону у вузькі канали серед суцільної криги та форсувати лід, якщо помітне його ущільнення і під дією вітру або течії можна очікувати стиснень.

4.32. У разі тимчасової зупинки у скупченому льоду судно не повинно довго залишатися нерухомим, слід періодично поперемінно давати передній і задній хід, надаючи судну рух.

4.33. Судно, стиснуте льодом, може бути звільнено шляхом:

перекладання стерна з борту на борт при роботі двигунів на повний хід;

різкої зміни ходу з повного переднього на повний задній хід і навпаки з метою зрушення судна з місця;

проведення кренування або диферентування;

руйнування льоду вибухами;

застосування льодових якорів.

V. Криголамне проведення суден

5.1. У морських портах, які замерзають, з метою забезпечення їх навігаційної доступності і безпеки мореплавства в умовах льодоутворення в морських портах і на підходах до них виконується криголамне проведення суден.

5.2. У разі потреби криголамного забезпечення додатково до інформації про заходження судна в морський порт капітан судна повідомляє капітанові морського порту:

водотоннажність судна;

тип, потужність, кількість головних двигунів судна;

льодовий клас (наявність і категорію льодового посилення);

особливості технічного стану судна, що впливають на його проведення в кризі;

кількість гребних гвинтів;

матеріал, з якого виготовлено гребний гвинт;

кількість пального, води, продовольства на судні та їх добове споживання.

5.3. Початок і кінець льодової кампанії в окремих регіонах України оголошується наказом Адміністрації судноплавства на підставі інформації, отриманої від льодових координаторів з проведення льодових операцій в регіонах, та публікуються в Повідомленнях мореплавцям державною установою "Держгідрографія".

( Абзац перший пункту 5.3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 147 від 11.03.2013 )

Якщо початок або кінець льодової кампанії Адміністрацією судноплавства не оголошено, а льодові умови в районі порту різко погіршилися або покращилися, капітан відповідного порту має право самостійно оголосити про початок або кінець льодової кампанії в зоні дії порту, про що в якомога стислий термін інформує Адміністрацію судноплавства.

На підставі інформації, отриманої від капітана порту, Адміністрація судноплавства видає відповідний наказ про оголошення початку або кінця льодової кампанії в зоні дії зазначеного порту.

Під час льодової кампанії проведення суден здійснюється лише за допомогою криголамів, за винятком суден, які мають льодовий клас, який дає можливість безпечного проходу суден в існуючих льодових умовах в районі плавання.

5.4. У період криголамного проведення підхід суден до причалів або місць постановки на рейді в морському порту, а також відхід суден від причалів або місць постановки суден на рейді в морському порту здійснюються шляхом проведення суден за допомогою криголама від краю криги до місця постановки судна біля причалу або на якір і назад.

5.5. У період криголамного проведення капітан морського порту оголошує інформацію про льодову обстановку в морському порту і на підходах до нього, види суден (відповідно до обмежень за режимом льодового плавання), звільнених від криголамного проведення або допущених до нього, та повідомляє місце початку і порядок криголамного проведення суден.

................

Перейти до повного тексту