1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ
УКРАЇНИ
НАКАЗ
13.03.2013 № 243
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
18 березня 2013 р.
за № 437/22969
Про затвердження Методики проведення державної експертизи інвестиційних проектів та форми висновку за її результатами
Відповідно до пункту 3 Порядку проведення державної експертизи інвестиційних проектів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 701,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
Методику проведення державної експертизи інвестиційних проектів;
форму висновку за результатами проведення державної експертизи інвестиційних проектів.
2. Директору департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Коваленку В.М. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максюту А.А.
Міністр економічного
розвитку і торгівлі України

І.М. Прасолов
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
економічного розвитку
і торгівлі України
13.03.2013 № 243
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
18 березня 2013 р.
за № 437/22969
МЕТОДИКА
проведення державної експертизи інвестиційних проектів
I. Загальні положення
1.1. Відповідно до цієї Методики проводиться експертиза інвестиційних проектів, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ і організацій, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії (далі - державна експертиза).
1.2. Ця Методика застосовується при проведенні державної експертизи центральними органами виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері, якої стосується інвестиційний проект, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в разі, коли інвестиційний проект стосується розвитку відповідного регіону (далі - органи, що проводять державну експертизу).
1.3. У цій Методиці терміни вживаються у значенні, наведеному в Порядку проведення державної експертизи інвестиційних проектів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 701 (далі - Порядок).
II. Процедура (стадії) проведення державної експертизи
2.1. Проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку техніко-економічних розрахунків, аналіз і оцінку інвестиційного проекту та підготовку обґрунтованого висновку державної експертизи.
2.2. Процедура проведення державної експертизи складається з трьох стадій: підготовчої, основної та заключної.
2.3. На підготовчій стадії проведення державної експертизи здійснюється перевірка складу документації, яка подається до органу, що проводить державну експертизу, на відповідність вимогам пункту 4 Порядку.
У разі коли інвестиційний проект не відповідає Формі інвестиційного проекту, для реалізації якого може надаватися державна підтримка, затвердженій наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19 червня 2012 року № 724, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 02 серпня 2012 року за № 1310/21622 (далі - Форма), та/або документи подано не в повному обсязі згідно з пунктом 4 Порядку, орган, що проводить експертизу, повертає їх замовнику протягом п'яти робочих днів від дати їх надходження до органу, що проводить державну експертизу.
2.4. Основна стадія проведення державної експертизи передбачає:
2.4.1. Отримання органом, що проводить державну експертизу, експертного висновку за результатами проведеної Міністерством економічного розвитку і торгівлі України оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту відповідно до Порядку та критеріїв оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 року № 684.
2.4.2. Визначення актуальності інвестиційного проекту.
При визначенні актуальності інвестиційного проекту аналізується відповідність проекту:
стратегічним програмним документам держави;
пріоритетним напрямам структурної перебудови економіки;
напрямам, визначеним концепцією (програмою) розвитку відповідної галузі;
визначеним законодавством напрямам пріоритетного інвестування;
тенденціям розвитку ринку і попиту на товар (послуги), виробництво (надання) якого (яких) передбачається інвестиційним проектом.
Під час проведення такого аналізу розглядаються:
мета інвестиційного проекту та механізми її досягнення;
проблеми, які будуть розв’язані внаслідок реалізації інвестиційного проекту, та результати, які планується досягти;
стан конкурентного середовища, ступінь задоволення попиту на продукцію (товари, послуги), виробництво (надання) якої (яких) передбачається інвестиційним проектом, ринки збуту.
Результатом проведеного аналізу є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів:
інвестиційний проект є актуальним;
інвестиційний проект є неактуальним.
2.4.3. Визначення соціальної спрямованості інвестиційного проекту.
При визначенні соціальної спрямованості інвестиційного проекту аналізується можливість розв’язання соціальних проблем та наявність позитивних соціальних ефектів, пов’язаних з реалізацією інвестиційного проекту.
Соціальні ефекти можуть виявлятися (і відповідно аналізуватися) в національному, галузевому та регіональному масштабах.
Позитивні соціальні ефекти від реалізації інвестиційного проекту можуть виявлятися в його потенційному впливі на:
оптимізацію мережі соціальної інфраструктури з урахуванням під час будівництва нових об’єктів (їх перепрофілювання) показника фактичного забезпечення об’єктами соціального призначення на одного мешканця відповідної адміністративно-територіальної одиниці порівняно із середньою в регіоні;
кількість збережених або новостворених робочих місць;
покращення умов роботи працівників;
зміну структури виробничого персоналу;
збільшення обсягів реалізації товарів (робіт, послуг);
підвищення рівня забезпечення населення житлом;
поліпшення культурно-побутових умов населення;
поліпшення стану здоров’я населення;
доступність для населення послуг на безоплатній основі;
економію вільного часу;
підвищення рівня і якості освіти та її доступності для населення;
підвищення творчого і професійного потенціалу населення, розширення можливостей духовного розвитку особистості;
збереження і розвиток науково-технічного потенціалу, упровадження інновацій.
У разі наявності позитивних соціальних ефектів та відсутності негативних соціальних наслідків проект уважається соціально спрямованим.
Результатом проведеного аналізу є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів:
інвестиційний проект є соціально спрямованим та в результаті його реалізації досягається позитивний соціальний ефект;
інвестиційний проект не є соціально спрямованим та/або в результаті його реалізації не досягається позитивний соціальний ефект.
2.4.4. Визначення ефективності використання бюджетних коштів.
Основним показником оцінки ефективності інвестиційних проектів, які передбачають державну підтримку, є бюджетний ефект (Б). Для року (t) здійснення проекту річний бюджетний ефект (Бt) визначається як перевищення доходів відповідного бюджету (Дt) над витратами (Вt) унаслідок реалізації проекту за такою формулою:
Бt = Дt - Вt.
Показники бюджетної ефективності розраховуються на підставі визначення потоку бюджетних коштів.
Бюджетний ефект (Б) за весь період реалізації проекту розраховується як сума дисконтованих річних бюджетних ефектів.
До надходжень для розрахунку бюджетної ефективності належать:
надходження від податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
кошти від сплати за отримання ліцензій, проведення конкурсів і тендерів на розвідку, будівництво та експлуатацію об’єктів;
погашення кредитів, виданих з відповідного бюджету;

................
Перейти до повного тексту