1.1. Ця Інструкція розроблена на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення, Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 50, та інших нормативно-правових актів.

1.2. Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 255 КпАП органи Мінпраці мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 41, статтями 41-1, 41-2, 41-3 цього Кодексу.

1.3. Відповідно до ст. 230-1 КпАП органи Мінпраці розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб державної інспекції праці Мінпраці (стаття 188-6 цього Кодексу.

1.4. Від імені органів Мінпраці розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (далі - Держнаглядпраці) та Територіальних державних інспекцій праці (далі - ТДІП).

2.1. У протоколі (додаток 1) про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника (прізвище, ім'я, по батькові; громадянство; рік та місце народження; місце проживання; місце роботи, займана посада; документ, що посвідчує особу); місце, час учинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; адреси свідків; пояснення порушника та інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

2.2. Посадовій особі пропонується надати пояснення по суті скоєного правопорушення (про визнання своєї вини щодо допущених порушень трудового законодавства або незгоди з викладеними порушеннями в протоколі). У разі відмови від надання письмового пояснення у протоколі зазначається: "(прізвище, ім'я, по батькові посадової особи) від надання пояснення по суті порушень, викладених в протоколі, відмовився".

2.3. Посадова особа, яка вчинила правопорушення, у присутності інспектора праці ознайомлюється із складеним протоколом, їй роз'яснюються права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 КпАП та статтею 63 Конституції України, про що вона розписується у протоколі.

2.4. Протокол підписується особою, яка його склала (державним інспектором праці), і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано й цими особами.

2.5. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Вона має право викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

2.6. Після оформлення і підписання протоколу формується справа про адміністративне правопорушення для направлення до суду.

2.7. Оформлена справа із супровідним листом за підписом начальника ТДІП або його заступника і за вихідним номером ТДІП направляється до суду. За дорученням начальника ТДІП супровідний лист може бути підписаний державним інспектором праці ТДІП.

3.1. Невиконання законних вимог посадових осіб державної інспекції праці Мінпраці щодо усунення порушень законодавства про працю тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 188-6 КпАП).

Посадові особи Держнаглядпраці (Головний державний інспектор праці України, його заступники, державні інспектори праці), головні державні інспектори праці територіальних державних інспекцій праці та їх заступники мають право накладати штраф до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; державні інспектори праці територіальних державних інспекцій праці - до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.2. Інспектор праці обов'язково веде контроль виконання припису. По закінченні місячного терміну чи іншого терміну, визначеного приписом для усунення виявлених порушень, виникає право на проведення повторної перевірки виконання припису.

У разі невиконання припису інспектором праці складається акт, у якому зазначаються стан виконання кожної вимоги припису, причини й особи, винні в цьому.

Про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 188-6 КпАП інспектор праці складає протокол у порядку, зазначеному в розділі 2.

3.3. У разі розгляду адміністративної справи інспектором праці одноосібно, складання протоколу і винесення постанови за ним проводяться одночасно в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності згідно з вимогами Кодек су.

3.4. Відповідно до статей 276, 277 КпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання посадовою особою ТДІП, правоможною розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (акта перевірки, припису тощо).

3.5. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову за справою.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

3.6. Справа про адміністративне правопорушення повинна містити такі матеріали:

1) протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 КпАП;

2) акт повторної перевірки стану виконання припису інспектора праці, у якому повинні бути відображені факти, що свідчать про невиконання законних вимог державного інспектора праці за кожним пунктом окремо та вину правопорушника;

3) припис інспектора праці, внесений за результатами первинної перевірки дотримання законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який підлягав виконанню в установлений термін;

4) акт первинної перевірки, на підставі якого внесено припис;

5) документи, що підтверджують факти невиконання правопорушником законних вимог інспектора праці;

6) пояснення правопорушника, інших осіб щодо факту невиконання припису.

3.7. При розгляді адміністративної справи посадова особа інспекції повинна керуватись статтями 279, 280 КпАП.

3.8. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа інспекції виносить відповідно до статей 283 - 285 КпАП постанову (додаток 2) за справою, яка повинна містити: посаду особи, яка винесла постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте за справою рішення.

3.9. За справою про адміністративне правопорушення посадова особа Держнаглядпраці, ТДІП може винести одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про закриття справи.

3.10. Постанова підписується посадовою особою інспекції, яка її винесла, і оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Копія постанови вручається під розписку або висилається (про це робиться відмітка у справі) посадовій особі протягом трьох днів для сплати штрафу (оригінал залишається в інспектора, який прийняв рішення за справою).

3.11. Відповідно до статей 287, 288 КпАП постанову може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, - у вищої посадової особи ТДІП, а у разі невирішення питання - у керівництві Держнаглядпраці або в суді, рішення якого є остаточним. Скаргу на постанову про накладення штрафу може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Скарга подається інспектору праці, який виніс постанову і який протягом трьох діб з моменту одержання скарги надсилає її разом із справою до відповідного органу, який її розглядає.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено посадовою особою інспекції, правоможною розглядати скаргу. Постанову про накладення штрафу може бути опротестовано прокурором.

3.12. Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду справи, а принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.

Протест і скарга на постанову про накладення штрафу розглядається правоможними посадовими особами інспекції в десятиденний строк з дня їх надходження.

3.13. Відповідно до ст. 293 КпАП посадова особа Держнаглядпраці, ТДІП при розгляді скарги або протесту на постанову про накладення штрафу перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативно-правовим актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Копія рішення за скаргою або протесту на постанову за справою про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, або про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.

3.14. Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення суми штрафу.

Відповідно до статей 50, 78 Бюджетного кодексу України Держказначейство України та його територіальні органи на місцях ведуть облік усіх надходжень до державного та місцевих бюджетів України і за поданням органів стягнення здійснюють повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до бюджету.

Повернення помилково або надмірно сплачених до бюджету коштів за безготівкою чи готівковою формою здійснюється у порядку, визначеному наказом Держказначейства України від 19.12.2000 N 131 "Про затвердження Порядку виконання державного бюджету за доходами".

Повернення суми штрафу здійснюється обласними управліннями державного казначейства на підставі висновку державного інспектора праці про повернення сплаченого адміністративного штрафу у зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення (висновок спочатку подається районному відділенню державного казначейства).

3.15. Постанова про накладення штрафу є обов'язковою для виконання особою, до якої її винесено, і підлягає виконанню з моменту її винесення. При оскарженні або опротестуванні постанови вона підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення.

3.16. Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови у зв'язку з розглядом скарги або протесту перебіг строку давності зупиняється.

3.17. Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення штрафу здійснюється посадовою особою, яка винесла постанову.

4.1. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення (ст. 307 КпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується порушником до бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, у безготівковій або готівковій формах через установи банків, у яких вони обслуговуються, установи Ощадного банку, Державного комітету зв'язку України (пункт 3 Порядку виконання державного бюджету за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства від 19.12.2000 N 131 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 24.01.2001 за N 67/5258).

Для підтвердження факту сплати адміністративного штрафу платники повинні надавати посадовій особі інспекції праці розрахункові документи (платіжні доручення або корінці прибуткових документів) з відміткою установи банку, підприємства зв'язку про списання коштів з розрахункового рахунку платника або приймання платежів готівкою.

4.2. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, зазначений у пункті 5.1 цього розділу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна (ст. 308 КпАП).

4.3. Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який її виніс (ст. 310 КпАП.