На виконання вимог Закону України від 03 травня 2023 року № 3097-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей формування Державного реєстру нерухомих пам’яток України", Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", відповідно до абзацу третього частини другої статті 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року № 885, НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за № 528/23060 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501), виклавши його в редакції, що додається.

2. Встановити, що облікова документація, в тому числі облікові картки та паспорти, складені на пам’ятки культурної спадщини, зберігають свою чинність. Облікова документація на щойно виявлені об’єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведення у відповідність до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за № 528/23060 (у редакції наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01 березня 2024 року № 158), якщо подання про занесення об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України подано на розгляд Міністерства культури та інформаційної політики України до 31 грудня 2024 року.

3. Управлінню дозвільно-погоджувальної документації (Войцещук Н.В.):

забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

довести цей наказ до відома Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на державного секретаря Лещука Ю.В.

1.1. Цей Порядок визначає єдину систему обліку об’єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів, а також порядок переміщення (перенесення) пам’ятки.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

Державний реєстр нерухомих пам’яток України - банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам’ятки культурної спадщини (далі - Реєстр);

Експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини - консультативно-дорадчий орган з питань обліку об’єктів культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України (далі - Експертна комісія);

замовник облікової документації - особа або організація, яка замовляє розробку облікової документації на об’єкт (об’єкти) культурної спадщини (далі - Замовник);

критерії - сукупність ознак об’єкта культурної спадщини, класифікації його за типами та видами, що визначені абзацами третім та четвертим частини першої статті 1 та статтею 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон), яким він має відповідати для набуття правового статусу пам’ятки;

моніторинг стану збереження об’єктів культурної спадщини - комплекс організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичне спостереження за станом об’єкта культурної спадщини шляхом збору, обробки та аналізу інформації про стан об’єкта культурної спадщини і території, що охороняється, та тенденції розвитку природних, техногенних та суспільних процесів, що можуть на нього вплинути (далі - моніторинг);

наукова (науково-дослідна) організація (установа) - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна (науково-дослідна) діяльність у сфері охорони культурної спадщини є основною (далі - наукова установа);

облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об’єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об’єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об’єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень;

облік нерухомих об’єктів культурної спадщини - комплекс заходів, спрямованих на виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію нерухомих об’єктів культурної спадщини;

об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом - об’єкт культурної спадщини, який набув статус пам’ятки відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, в тому числі відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР;

територія пам’ятки - це територія, історично, функціонально і топографічно пов’язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам’ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим її використання з метою збереження цілісності пам’ятки. Земельна ділянка, на якій розташована пам’ятка, і яка призначена для збереження та обслуговування пам’ятки, належить до території пам’ятки;

уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються у значеннях, визначених у Законі та інших нормативно-правових актах у сфері охорони культурної спадщини.

1.3. Система обліку об’єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об’єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об’єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об’єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об’єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам’ятки та вилучення пам’ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об’єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам’яток.

1.4. Ініціаторами розгляду питань занесення чи незанесення нерухомого об’єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру та внесення змін до Реєстру (далі — Ініціатор) є:

уповноважений орган — за категорією пам’ятки національного значення;

уповноважений орган, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини — за категорією пам’ятки місцевого значення.

1.5. Фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, інвентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

1.6. Обробка персональних даних, отриманих в процесі обліку об’єктів культурної спадщини, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних".

2.1. Виявлення нерухомих об’єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об’єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

2.2. Виявленням і дослідженням нерухомих об’єктів культурної спадщини мають право займатись працівники органу охорони культурної спадщини, громадські інспектори з питань охорони культурної спадщини, кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (далі - УТОПІК), інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, наукові установи, адміністрації історико-культурних заповідників та заклади культури у сфері охорони культурної спадщини.

2.3. Виявлення об’єктів культурної спадщини відбувається шляхом натурних досліджень та включає: обстеження з фотофіксацією (у разі необхідності - графічною фіксацією), визначення їх цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, встановлення ступеня збереженості нерухомого об’єкта культурної спадщини, його сучасного використання та інших відомостей.

2.4. Працівники органу охорону культурної спадщини, УТОПІК, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, наукові установи та заклади культури у сфері охорони культурної спадщини, кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), громадські інспектори з питань охорони культурної спадщини мають право надати до відповідного органу охорони культурної спадщини пропозицію щодо виявлення об’єкта культурної спадщини шляхом оформлення і подання Картки виявлення об’єкта культурної спадщини (далі - Картка) за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

2.5. Орган охорони культурної спадщини протягом 10 робочих днів з дня отримання Картки розглядає її, проводить перевірку щодо правого статусу поданого об’єкта. У випадку, якщо поданий об’єкт не має статусу пам’ятки або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, уповноважений орган приймає рішення щодо віднесення чи невіднесення об’єкта до нерухомих об’єктів культурної спадщини і необхідності складання на нього облікової картки. Обґрунтоване рішення за результатами розгляду протягом 5 робочих днів з дати його прийняття надається заявнику.

3.1. На об’єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.

3.2. Облікову картку підписує фахівець, що її склав, із зазначенням спеціальності, освітньо-кваліфікаційного рівня чи наукового ступеня.

3.3. Розробником облікової документації є наукові установи та громадські організації, юридичні особи та суб’єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю "Музеєзнавство, пам’яткознавство", та/або фахівця-архітектора (для пам’яток та об’єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам’яток та об’єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю "Музеєзнавство, пам’яткознавство" або таких наук:

мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об’єктів монументального мистецтва;

архітектури - для об’єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;

історії - для археологічних, історичних об’єктів та об’єктів науки і техніки.

3.4. Облікова документація складається у двох примірниках. Один примірник залишається у розробника, а другий разом з електронною версією передається для подальшого розгляду на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, Консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій (далі - Консультативна рада) та/або Експертній комісії.

3.5. Облікова документація складається державною мовою. Текст облікової документації має бути написаний розбірливо машинописом, документи не мають містити підчищень або дописок, закреслених слів та інших виправлень, орфографічних та арифметичних помилок, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Достовірність інформації, що міститься в обліковій документації забезпечує її розробник.

3.6. Облікова документація у паперовій формі має бути скріплена, пронумерована згідно зі змістом та містити титульний аркуш. Облікову документацію підписує керівник органу охорони культурної спадщини. Титульний аркуш має містити назву об’єкта культурної спадщини, найменування замовника та розробника, ідентифікаційний код та підпис керівника розробника.

3.7. Електронна версія облікової картки підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи та передається Замовнику. За відсутності Замовника процедура передачі йому облікової картки не виконується.

4.1. Облікова картка на нерухомий об’єкт культурної спадщини разом із супровідним листом подається до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об’єкта культурної спадщини, для винесення її на розгляд Консультативної ради.

4.2. Подавати облікову картку до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об’єкта культурної спадщини, мають право представник Замовника, УТОПІК, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, або розробник облікової картки, в разі відсутності Замовника або в разі делегування йому Замовником повноважень подання облікової картки.

4.3. Члени Консультативної ради оцінюють відповідність облікової картки затвердженій формі, повноту поданих в ній даних, наявності у нерухомого об’єкту культурної спадщини цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, та відповідність нерухомого об’єкта культурної спадщини критеріям.

4.4. Протокол засідання Консультативної ради є підставою для внесення (невнесення) об’єкта культурної спадщини до Журналу (Переліку) об’єктів культурної спадщини (далі - Перелік), який ведеться за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

4.5. Орган охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об’єкта культурної спадщини, протягом 30 календарних днів з дня прийняття Консультативною радою рішення щодо рекомендації подальшого занесення нерухомого об’єкту культурної спадщини до Реєстру, видає та оприлюднює рішення щодо внесення такого об’єкта до Переліку та набуття нерухомим об’єктом культурної спадщини статусу щойно виявленого об’єкта культурної спадщини із занесенням відомостей про це до Переліку. Належним чином завірена копія такого рішення протягом 5 робочих днів з дня його прийняття направляється до МКІП.

4.6. Про внесення нерухомого об’єкту культурної спадщини до Переліку, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій у десятиденний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об’єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою, наведеною в додатку 4 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в Журналі обліку видачі повідомлень про статус нерухомого об’єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку.

4.7. Протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про надання нерухомому об’єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого, Ініціатор подає до МКІП разом із супровідним листом подання за формою, наведеною в додатку 6 до цього Порядку, облікову документацію згідно з розділом III цього Порядку, Акт візуального обстеження об’єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, рекомендації Українського інституту національної пам’яті (надалі - Інститут) щодо нерухомого об’єкта культурної спадщини, протокол Консультативної ради та належним чином завірену копію рішення про надання нерухомому об’єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого об’єкта культурної спадщини або копію зареєстрованої уповноваженим органом Картки.

4.8. Уповноважений орган зобов’язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку.

4.9. МКІП координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов’язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.

5.1. Подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, а також занесення до Реєстру об’єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, подаються Ініціатором до МКІП.

5.2. МКІП здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам, визначених цим Порядком. Подання документів, визначених пунктом 4.7 розділу IV цього Порядку, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження.

5.3. Якщо за результатами перевірки встановлено, що документи подані в повному обсязі та у відповідності до вимог розділу III цього Порядку, вони підлягають обов’язковому розгляду Експертною комісією у строк, що не перевищує 16 календарних днів.

5.4. За результатами розгляду поданих документів Експертною комісією оформлюється протокол, який містить:

висновок щодо відповідності/невідповідності об’єкта культурної спадщини вимогам частини четвертої статті 13 Закону;

висновок щодо відповідності (невідповідності) об’єкта культурної спадщини критеріям;

висновок щодо відповідності (невідповідності) заявленій категорії пам’яток;

обґрунтування прийнятого рішення, окремі думки членів Експертної комісії (за наявності).

Протокол підписують Голова та секретар Експертної комісії.

5.5. Протокол Експертної комісії є підставою для прийняття рішення щодо занесення (незанесення) щойно виявленого об’єкта культурної спадщини або об’єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, до Реєстру, з урахуванням рекомендацій Інституту. Інститут надає зазначені рекомендації протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного звернення.

5.6. Якщо відомостей в поданих документах недостатньо для надання висновків, Експертна комісія рекомендує доопрацювати документи з врахуванням зауважень її членів, висловлених під час засідання.

5.7. МКІП у строк, що не перевищує 14 календарних днів з дня оформлення протоколу Експертної комісії та з врахуванням її рішень, здійснює одну з таких дій, про що повідомляє Ініціатора:

приймає рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення;

готує проєкт постанови Кабінету Міністрів України про занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення;

відмовляє у занесенні об’єкта до Реєстру в зв’язку із невідповідністю його критеріям;

надсилає подані документи на доопрацювання з метою уточнення позицій разом із відповідним протоколом Експертної комісії;

направляє облікову документацію в електронній формі разом із відповідним протоколом Експертної комісії до уповноваженого органу для прийняття рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку.

5.8. У разі отримання повідомлення МКІП про відмову в занесенні об’єкта культурної спадщини до Реєстру, уповноважений орган у строк, що не перевищує 3 місяців з дня отримання такого повідомлення:

або приймає рішення про виключення цього об’єкта із Переліку з одночасним повідомленням власника цього об’єкта або уповноваженого(ої) ним органу (особи) рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. При цьому завірена належним чином копія рішення також направляється до МКІП;

або подає до МКІП доопрацьовані документи для повторного розгляду питання щодо занесення цього об’єкта культурної спадщини до Реєстру у відповідності до положень цього розділу.

5.9. Про занесення до Реєстру МКІП у строк, що не перевищує 10 робочих днів, повідомляє уповноважений орган, який, в свою чергу, у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення, інформує власника пам’ятки або уповноважений(у) ним орган (особу) про прийняте рішення шляхом письмового повідомлення, надісланого рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення за формою, наведеною в додатку 8 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про статус нерухомого об’єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку.

5.10. Після занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру, орган охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення пам’ятки культурної спадщини, ініціює розроблення паспорту пам’ятки культурної спадщини відповідно до виду пам’ятки за формою, наведеною у додатку 9 або додатку 10 до цього Порядку.

5.11. Паспорт пам’ятки культурної спадщини складається у двох примірниках та підписується розробником та представником органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення пам’ятки.

5.12. Після підписання паспорту пам’ятки культурної спадщини відповідно до вимог пункту 5.11 цього розділу, електронна копія паспорта, отримана шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого засвідчується накладанням кваліфікованого електронного підпису посадової особи органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення пам’ятки, направляється до МКІП.

5.13. Відсутність у нерухомого об’єкта культурної спадщини паспорту пам’ятки культурної спадщини не впливає на його статус пам’ятки культурної спадщини.

5.14. Після занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру і набуття ним статусу пам’ятки, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам’ятка, власник пам’ятки чи уповноважені ним органи (особи) забезпечують розроблення технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам’ятки, що є складовою облікової документації на пам’ятку і вноситься після її затвердження до складу облікової справи.

5.15. Вилучення щойно виявленого об’єкта культурної спадщини з Переліку допускається лише у разі прийняття МКІП рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру або про відмову в занесенні об’єкта культурної спадщини до Реєстру у зв’язку із невідповідністю його критеріям.

5.16. Рішення про виключення об’єкта культурної спадщини з Переліку з підстав, визначених пунктом 5.15 цього розділу, приймається у формі розпорядчого документа уповноваженого органу, яке в день прийняття рішення оприлюднюється на його вебсайті та направляється до МКІП.

5.17. Питання про взяття на облік об’єкта культурної спадщини, вилученого із Переліку, розглядається в порядку, передбаченому розділом IV цього Порядку.

6.1. Кожній пам’ятці, що заноситься до Реєстру, МКІП присвоюється охоронний номер.

6.2. Охоронний номер пам’ятки національного значення складається із двозначного цілого числа - коду регіону та порядкового номеру пам’ятки в межах регіону.

6.3. Охоронний номер пам’ятки місцевого значення складається з порядкового номеру пам’ятки в межах регіону та двох літер - коду регіону.

6.4. Коди регіонів для присвоєння охоронних номерів для пам’яток визначаються згідно з таблицею, наведеною в додатку 11 до цього Порядку.

6.5. Комплексам (ансамблям) присвоюється єдиний охоронний номер, а кожному нерухомому об’єкту культурної спадщини у складі комплексу (ансамблю) присвоюється охоронний номер, що складається з охоронного номера комплексу (ансамблю) та (через дріб) порядкового номера нерухомого об’єкта культурної спадщини у складі комплексу (ансамблю).

6.6. Охоронний номер пам’ятки, що вилучена з Реєстру, не може бути присвоєно повторно.

7.1. Подання щодо незанесення до Реєстру щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, об’єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, в тому числі тих, що підпадають під дію вимог Законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" і "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", подаються за місцезнаходженням таких об’єктів органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій до МКІП.

7.2. До подання, складеного за формою, наведеною в додатку 12 до цього Порядку, додаються перелік об’єктів культурної спадщини, складений за формою, наведеною в додатку 13 до цього Порядку, а також (щодо кожного зазначеного у відповідному переліку об’єкта культурної спадщини):

1) витяг з облікової справи об’єкта культурної спадщини, засвідчений уповноваженим органом охорони культурної спадщини (не надається у випадку, якщо підставою для незанесення до Реєстру є відповідність вимогам частини четвертої статті 13 Закону);

2) матеріали фотофіксації, зроблені не раніше ніж за 6 місяців до дати такого подання;

3) Акт візуального обстеження, складений за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку.

7.3. Рішення про незанесення об’єктів культурної спадщини, зазначених у пункті 7.1 цього розділу, до Реєстру, приймається відповідно до категорії пам’ятки:

щодо пам’яток національного значення - Кабінетом Міністрів України за поданням МКІП протягом одного року з дня одержання подання;

щодо пам’яток місцевого значення - МКІП за поданням уповноваженого органу.

8.1. Об’єкти, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, визнаються пам’ятками відповідно до абзацу шостого частини першої статті 1 Закону.

8.2. Нерухомі об’єкти культурної спадщини, включені до списків (переліків) пам’яток всесоюзного, республіканського чи місцевого значення, до вирішення питання про їх включення (невключення) до Реєстру вважаються пам’ятками культурної спадщини відповідно національного чи місцевого значення.

8.3. Для вирішення питання про занесення (незанесення) до Реєстру нерухомих об’єктів культурної спадщини, включених до списків (переліків) пам’яток, зазначених у пункті 8.2 цього розділу, уповноважені органи забезпечують проведення перегляду цих списків (переліків) (далі - перегляд).

8.4. Перегляд списків (переліків) здійснюється згідно з процедурою, визначеною у розділах IV та V цього Порядку.

8.5. За результатами перегляду списків (переліків), відомості щодо результатів перегляду заносяться до журналу обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини за результатами перегляду списків (переліків) пам’яток, взятих на облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, за формою, наведеною у додатку 13 до цього Порядку.

8.6. Рішення про занесення до Реєстру об’єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, має містити: найменування; вид, тип, категорію; дату утворення; місцезнаходження; охоронний номер.

8.7. Передбачені відомості про пам’ятку визначаються в рішенні на підставі облікової документації, або Акту візуального обстеження (за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку), або Акту технічного стану пам’ятки (за формою, наведеною в додатку 14 до цього Порядку) з фотофіксацією, а у разі їх відсутності — на на підставі рішення про взяття на державний облік такого об’єкта відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом. У випадку необхідності коригування відомостей про пам’ятку з метою занесення до Реєстру актуальних даних, уповноважений орган складає Акт візуального обстеження пам’ятки за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, та надає його разом з поданням та обґрунтуванням щодо необхідності внесення змін до МКІП.

8.8. У випадку прийняття рішення про відмову в занесенні об’єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, до Реєстру у зв’язку із невідповідністю його критеріям, такий об’єкт вважається знятим з обліку.

9.1. Підставою для відмови у взятті нерухомого об’єкта культурної спадщини на державний облік як щойно виявленого об’єкта культурної спадщини є рішення Консультативної ради уповноваженого органу, за умов виявлення невідповідності поданої облікової картки встановленій формі, визначеній у додатку 2 до цього Порядку, та відсутності ціннісних характеристик з точки зору археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

9.2. Підставою для відмови у занесенні щойно виявленого об’єкта культурної спадщини до Реєстру є рішення, яке приймається за результатами розгляду питання Експертною комісією і оформлюється відповідним наказом МКІП, за умови виявлення невідповідності поданої облікової картки встановленій формі, наведеній у додатку 2 до цього Порядку, та/або відсутності ціннісних характеристик з точки зору археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

9.3. Підставою для відмови у взятті нерухомого об’єкта культурної спадщини на державний облік або у занесенні щойно виявленого об’єкта культурної спадщини до Реєстру, є протокол за результатами розгляду Консультативною радою або Експертною комісією, в якому об’єкт визначено таким, що підпадає під дію Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та/або Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", з урахуванням висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, а також рекомендацій Інституту, або невідповідність нерухомого об’єкта культурної спадщини критеріям пам’ятки.

10.1. Для порушення розгляду питання вилучення пам’ятки з Реєстру Ініціатором подаються до МКІП:

1) подання про вилучення пам’ятки з Реєстру за формою, наведеною у додатку 15 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором;

2) фотофіксація пам’ятки та її території, втрачених чи пошкоджених цінних (характерних) елементів об’єкта — предмета охорони пам’ятки, що становлять його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об’єкт визнаний пам’яткою, з відображенням дати фіксації не більше 3 місяців до дати подання до МКІП;

3) Акт візуального обстеження пам’ятки за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку;

4) копія охоронного договору на пам’ятку;

5) документи, що підтверджують вжиття заходів реагування на порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини (у разі наявності), а саме: дата видання розпорядження та/або припису щодо охорони пам’ятки, припинення робіт на пам’ятці, її території та в зонах охорони; застосування фінансових санкцій; складання протоколу про адміністративне правопорушення (далі — вжиття заходу реагування на порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини);