З метою підвищення безпеки дорожніх транспортних засобів і на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. N 568 "Про узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів"

1. Затвердити Порядок узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів (додається).

2. Виконання функцій головної організації з методичних питань науково-технічної експертизи документації на конструкцію транспортних засобів доручити Державному автотранспортному науково-дослідному і проектному інституту (ДержавтотрансНДІпроект).

3. Департаменту нормативно-правового забезпечення (Логінова Л.М.) здійснити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра В.Г.Цибенка.

1.1. Цей Порядок уводиться з метою перевірки повноти і достовірності встановлених у нормативній документації на конструкцію транспортних засобів вимог щодо безпеки дорожніх транспортних засобів (далі - ДТЗ), що беруть участь у дорожньому русі та підлягають державній реєстрації і обліку органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, і на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. N 568 "Про узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів".

1.2. Порядок стосується науково-технічної експертизи нормативно-технічної документації на конструкцію ДТЗ (далі - Документація) та її узгодження.

1.3. Дія цього Порядку поширюється на суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які розробляють Документацію нових, а також таких, у конструкцію яких уносяться зміни, ДТЗ.

1.4. Визначення основних термінів.

У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

автобус загального призначення - автобус як громадський транспортний засіб, призначений для перевезення пасажирів за маршрутами;

автобус спеціалізований - автобус, який за своїми характеристиками не відповідає вимогам до автобусів загального призначення, має спеціальне обладнання і призначений, переважно, для перевезення пасажирів певних категорій або певних професій;

автомобіль вантажний загального призначення - вантажний автомобіль з бортовою платформою відкритого або закритого типу, який не обладнаний засобами самонавантаження-саморозвантаження чи іншим спеціальним устаткуванням;

автомобіль вантажний спеціалізований - вантажний автомобіль, обладнаний засобами самонавантаження-саморозвантаження або іншим спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення вантажів певних категорій;

автомобіль спеціальний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для виконання спеціальних робочих функцій;

автомобіль вантажопасажирський - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення як пасажирів, так і вантажів;

автомобіль легковий загального призначення - легковий автомобіль, який не має спеціального обладнання;

автомобіль легковий спеціалізований - легковий автомобіль, який має спеціальне обладнання (лічильник, пульт зв'язку, бронювання тощо);

автопоїзд - з'єднання автомобіля з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою;

автомобіль-тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений виключно для буксирування транспортних засобів, за винятком напівпричепа;

дорожній транспортний засіб (далі - ДТЗ) - транспортний засіб, призначений для експлуатації переважно на автомобільних дорогах загального користування усіх категорій і сконструйований згідно з їхніми нормами;

причіп вантажний загального призначення - причіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, не обладнаний засобами самонавантаження-саморозвантаження чи іншим спеціальним устаткуванням;

причіп пасажирський - причіп, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу;

причіп спеціалізований - причіп, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення людей або вантажів певних категорій;

причіп спеціальний - причіп, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для виконання спеціальних робочих функцій.

1.5. До числа ДТЗ, нормативна документація на які повинна узгоджуватись, належать:

автобуси загального призначення, спеціалізовані;

автомобілі вантажні - загального призначення, спеціалізовані, спеціальні; тягачі; автопоїзди;

автомобілі вантажопасажирські;

автомобілі легкові загального призначення, спеціалізовані;

причепи та напівпричепи загального призначення, пасажирські, вантажні, спеціальні, спеціалізовані;

мотоцикли та моторолери.

1.6. Документація на ДТЗ, що розробляється на замовлення Міністерства оборони Міністерства внутрішніх справ, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також Служби безпеки України, узгодженню за цим Порядком не підлягає.

1.7. Науково-технічна експертиза (далі - експертиза) Документації проводиться з метою визначення відповідності і повноти відображення в ній вимог чинних законодавчих актів і стандартів щодо безпеки ДТЗ.

1.8. Експертиза виконується фахівцями-експертами і розглядається експертними комісіями наукових установ, визначених Мінтрансом України. Висновок експертизи оформляється на бланку наукової установи і затверджується керівником (заступником керівника) наукової установи.

1.9. Наукова установа (далі - Виконавець), яка виконує експертизу, повинна мати:

національні законодавчі акти і нормативні документи, а також чинні в Україні міжнародні нормативні документи з безпеки ДТЗ;

базу даних про конструкційні особливості і характеристики ДТЗ;

прямі зв'язки з безпосередніми виготівниками ДТЗ;

технічні засоби оперативного зв'язку з безпосередніми виготівниками ДТЗ (факсимільний зв'язок, електронна пошта, Інтернет).

1.10. Головною організацією з методичних питань науково-технічної експертизи є Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут (ДержавтотрансНДІпроект), який підпорядкований Міністерству транспорту України.

1.11. Міністерство транспорту України узгоджує Документацію за позитивними висновками експертизи щодо її відповідності вимогам законодавчих актів і нормативних документів (додаток 1).

2.1. Замовник подає до Мінтрансу України заяву щодо експертизи і узгодження Документації (додаток 2), до якої додаються два примірники Документації, пояснювальна записка, технічне завдання, креслення загального виду виробів, протоколи випробувань (якщо узгоджуються технічні умови), експлуатаційна документація, програми випробувань.

2.2. Мінтранс України визначає Виконавця експертизи і передає йому матеріали замовника із супровідним листом.

2.3. Замовник і Виконавець укладають між собою договір на проведення експертизи Документації.

2.4. Терміни експертизи Документації обумовлюються замовником та Виконавцем у договорі.

2.5. Результати експертизи Документації оформляються висновком, який розглядається експертною комісією і затверджується керівником Виконавця (додаток 3).

Виконана робота оформляється актом здачі-прийняття.

2.6. У разі невідповідності Документації законодавчим актам і нормативним документам Виконавець в обумовлений договором термін надає замовнику висновок експертизи та повертає оригінал Документації.

2.7. Після усунення недоліків замовник повторно подає Документацію Виконавцю. Повторна експертиза Документації здійснюються у термін, який не перевищує 15 днів.

2.8. Позитивний висновок експертизи протягом терміну, встановленого на її проведення, разом з усіма матеріалами замовника подається Виконавцем на розгляд заступнику Міністра транспорту.

2.9. На підставі позитивного висновку експертизи нормативний документ на транспортний засіб, що бере участь у дорожньому русі та підлягає державній реєстрації і обліку органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, узгоджується заступником Міністра транспорту: підписується титульний аркуш чи аркуш узгодження нормативного документа.

У разі, коли нормативний документ узгодити неможливо, Мінтранс України сповіщає про це замовника письмово, зазначаючи причину відмови.

2.10. Узгоджений нормативний документ чи письмова відмова надсилається замовнику поштою або видається на руки під розписку в термін, що не перевищує трьох робочих днів.

2.11. Визначена в п. 2.1. Документація і всі матеріали експертизи передаються Мінтрансом України головній організації з методичних питань науково-технічної експертизи для обліку і зберігання.

2.12. Усі спірні питання між замовником і сторонами, які діють у цьому Порядку, вирішуються у судовому порядку.

3.1. Головна організація з методичних питань науково-технічної експертизи веде облік представленої на експертизу і узгодження Документації у журналі реєстрації (додаток 4) за період від подання заяви щодо експертизи і узгодження до анулювання нормативної документації її власником.

3.2. Облік і зберігання узгоджених нормативних документів здійснюються згідно з вимогами стандартів Єдиної системи конструкторської документації.

3.3. До врахованих примірників узгоджених нормативних документів зміни вносяться відповідно до вимог стандартів Єдиної системи конструкторської документації.

3.4. Нормативні документи зберігаються до терміну припинення виготовлення дорожніх транспортних засобів та їхніх складових частин.

ДСТУ 3649-97. Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю.

ДСТУ 3850-99. Засоби транспортні дорожні. Причепи та напівпричепи спеціалізовані. Загальні технічні умови.

ГОСТ 4.396-88. СПКП. Автомобили легковые. Номенклатура показателей.

ГОСТ 4.397-89. СПКП. Мототранспортные средства. Номенклатура показателей.

ГОСТ 4.400.85. СПКП. Прицепы и полуприцепы автомобильные. Номенклатура показателей.

ГОСТ 4.401-88. СПКП. Автомобили грузовые. Номенклатура показателей.

ГОСТ 17.2.2.03-87. Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методы измерений содержания окиси углерода и углеводородов в отработавших газах автомобилей с бензиновыми двигателями. Требования безопасности.

ГОСТ 1902-74. Буфера легковых автомобилей. Размеры.

ГОСТ 2023.1-88 (МЭК 809-85). Лампы для дорожных транспортных средств. Требования к размерам, электрическим и световым параметрам.