1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 217 від 19.06.96
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 липня 1996 р.
за N 390/1415
Про затвердження Інструкції про порядок комплектування загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів дітьми
З метою реалізації державної політики в галузі освіти та виконання Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про освіту", поліпшення умов навчання і лікування дітей
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок комплектування загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів дітьми (додається).
2. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести до відома відділів освіти, охорони здоров'я, районних та міських держадміністрацій, педагогічних колективів загальноосвітніх навчально-виховних закладів дану Інструкцію і встановити контроль за її додержанням.
3. З прийняттям цієї Інструкції:
визнати таким, що втратив чинність, лист Міністерства освіти УРСР від 29.12.1986 р. N 1/1-31-688 "Про комплектування окремих типів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, і санаторних шкіл-інтернатів для хворих дітей".
4. Даний наказ з Інструкцією про порядок комплектування загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів дітьми опублікувати в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти України".
5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Савченко О.Я.
Міністр М.З.Згуровський
Затверджено
наказом Міністерства
освіти України від
19.06.96 р. N 217
Інструкція про порядок комплектування загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів дітьми
З метою реалізації державної політики в галузі освіти та виконання Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про освіту", поліпшення умов навчання і лікування дітей Міністерство освіти України розробило і погодило з Міністерством охорони здоров'я України Інструкцію про порядок комплектування загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів дітьми.
Враховуючи соціально-економічний стан держави, приорітет гуманістичних тенденцій розвитку національної освіти та резерви вдосконалення системи суспільного виховання та реабілітації хворих дітей, Міністерство освіти України встановлює такий порядок комплектування загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів:
1. Загальноосвітні санаторні школи-інтернати комплектуються на підставі висновків психолого-медико-педагогічних консультацій, санаторно-курортних відбіркових комісій (СКВК) дитячих поліклінік або консультативно-діагностичних центрів, психоневрологічних диспансерів та тубдиспансерів.
2. Рішення про зарахування дітей до загальноосвітньої санаторної школи-інтернату приймаються на засіданнях медико-педагогічних комісій, склад яких визначається спільним наказом Міністерств освіти та охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Засідання цих комісій відбуваються безпосередньо в загальноосвітній санаторній школі-інтернаті двічі на рік (травень та серпень місяці).
3. Зарахування дітей до загальноосвітньої санаторної школи-інтернату здійснюється наказом директора за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у разі подання таких документів:
- заява;
- копія свідоцтва про народження дитини;
- табель успішності дитини, що вступає до другого або наступних класів;
- довідка про стан здоров'я (ф. N 026/0 "Медична карта дитини", N 063/0 "Картка профілактичних щеплень").
- довідка дільничного лікаря про відсутність інфекційних захворювань у помешканні, де проживає дитина (дійсна протягом 3 днів), та в дитячому колективі, який відвідує;
- медичні аналізи: загальний аналіз крові та сечі, висіви на корінобактерії дифтерії, аналіз калу на кишкову інфекцію, яйця глистів, ентеробіоз;
- витяг з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації, висновок обласного (міського) психіатра, витяг з історії хвороби, якщо дитина перебувала у психоневрологічній лікарні (санаторна школа-інтернат для дітей з психоневрологічними захворюваннями);
- рентгенограми хребта, діагноз; висновок обласного (міського) ортопеда про потребу в навчанні дитини у даному закладі (загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей, хворих на сколіоз);
- висновок обласного кардіоревматолога (загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи);
- довідка обласного пульмонолога (загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання);
- санаторно-курортна картка для дітей і підлітків, (Ф-076-О), видана районним тубдиспансером або поліклінікою, витяг з історії хвороби дитини (загальноосвітня санаторна школа-інтернат для тубінфікованих дітей);
- висновок обласного гастроентеролога на підставі відповідного обстеження (фіброгастродуоденоскопія, кислотність шлункового соку, фракційне дослідження жовчі, аналіз калу на дизбактеріоз, яйця глистів, лямблії) - для шкіл-інтернатів з хронічними неспецифічними захворюваннями органів травлення;
- путівка управління освіти із зазначенням рекомендованого терміну утримання учня.
4. Зарахування учнів здійснюється на підставі медичних показань та протипоказань для направлення дітей до загальноосвітньої санаторної школи-інтернату (Додаток N 1).
5. Загальноосвітня санаторна школа-інтернат певного профілю захворювання може комплектуватися дітьми з усіх регіонів України при наявності вільних місць.
6. Директори загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів після одержання необхідних документів, не пізніше 1 серпня кожного року, надсилають виклик на навчання дітей.
7. Діти і підлітки - члени однієї сім'ї (брати і сестри) - зараховуються до однієї загальноосвітньої санаторної школи-інтернату при наявності захворювання певного типу у всіх членів сім'ї.
8. Діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків, зараховуються в загальноосвітню санаторну школу-інтернат при наявності у них захворювань певного типу протягом року.
9. Кількість дітей в групах загальноосвітньої санаторної школи-інтернату до 20 вихованців у кожній групі.
10. Тривалість перебування учнів у санаторній школі-інтернаті встановлюється на засіданні медико-педагогічної комісії в межах одного року. Продовження встановленого строку проводиться на підставі медичних показань шкільної медико-педагогічної комісії.
11. У міру відновлення здоров'я учні переводяться до загальноосвітньої школи на підставі рішення шкільної медико-педагогічної комісії. Це питання вирішується у травні поточного року.
12. Питання про переведення в загальноосвітні санаторні та спеціальні школи-інтернати інших типів вирішується не пізніше одного року перебування учня в даній загальноосвітній санаторній школі-інтернаті на основі детального вивчення супутніх захворювань при стаціонарному та інших видах обстеження у порядку, встановленому для направлення до цих закладів.
13. Управління освіти, у віданні яких немає певних типів загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів, надсилають відповідним управлінням щорічно з 1 червня по 1 серпня списки дітей, які потребують тривалого лікування. Згідно з одержаними списками управління освіти, у віданні яких є потрібний тип загальноосвітньої санаторної школи-інтернату, видають направлення на навчання (Додаток N 2).
14. Плата за утримання дітей у загальноосвітній санаторній школі-інтернаті з батьків (або осіб, що їх замінюють) не береться.
15. Діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків, користуються пільгами і перевагами відповідно до норм, установлених для цієї категорії дітей.
16. У загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах за рахунок бюджету частково або повністю можуть забезпечуватись одягом і взуттям діти із малозабезпечених сімей до - 25 відсотків загальної кількості всіх вихованців.
17. На прохання батьків або осіб, які їх замінюють, директор школи-інтернату може відпускати вихованців додому на період канікул, у недільні та святкові дні, а з поважних причин - і в інші дні.
Додаток N 1
до Інструкції про порядок
комплектування загальноосвітніх
санаторних шкіл-інтернатів дітьми
Показання та протипоказання для направлення дітей до загальноосвітньої санаторної школи-інтернату
I. Захворювання серцево-судинної системи
Показання:
1. Ревматизм в неактивній фазі, не раніше 10 місяців після періоду загострення захворювань без пороку серця або з пороком серця, при помірній компенсованій митральній, аортальній або митрально-аортальній недостатності.
2. Вроджені вади серця (блідого типу) при відсутності недостатності кровообігу, які не потребують хірургічного втручання.
3. Хронічний тонзіліт з тонзилогенною кардіоміопатією.
4. Первинна артеріальна гіпертонія IA і IБ ступеня, вегатосудинна дистонія.
5. Стан після перенесеного інфекційно-алергічного міокардиту не раніше, ніж через 6 місяців після періоду загострення захворювання при відсутності активності процесу.
Протипоказання:
1. Ревматизм, інфекційно-алергічний міокардит в активній фазі або безперервно рецидивуючий перебіг процесу.
2. Недостатність кровообігу.
3. Порушення ритму серця: миготлива аритмія, пароксизмальна і непароксизмальна ектопічна тахікардія, часті (більше 5 за хвилину) або групові екстрасистоли, атриовентрикулярна блокада повна або не повна високого ступеня.
4. ЮРА та дифузні хвороби сполучної тканини при наявності активності процесу.
5. Вторинна артеріальна гіпертензія, в т.ч. злоякісна.
II. Хронічні неспецифічні захворювання органів дихання
Показання:
1. Хронічна пневмонія, вроджені пороки розвитку бронхів і легенів при відсутності легенево-серцевої недостатності, а також ознак загострення хронічного запального процесу.
2. Стан після операції з приводу хронічних неспецифічних захворювань легенів (не раніше 6 місяців після операції), відсутність дихальної недостатності і активності запального процесу в бронхах і легенях.
3. Рецидивуючий або астматичний бронхіт у період ремісії.
4. Бронхіальна астма легкого або середнього ступеня в період стійкої ремісії.
5. Різні форми респіраторних алергозів (алергійний ларингіт, трахеїт та ін.) у період ремісії.
Протипоказання:
1. Наявність ознак загострення запального процесу в бронхолегеневій системі.
2. Наявність дихальної або легенево-серцевої недостатності.
3. Бронхіальна астма в тяжкій формі з частими приступами, приступний період бронхіальної астми.
4. Декомпенсовані захворювання інших органів і систем.
III. Хвороби органів травлення
Показання:
1. Хронічний гастрит (гастродуоденіт) у період ремісії.
2. Хронічні захворювання тонкого і товстого кишечника в період ремісії.
3. Хронічні захворювання жовчовивідних шляхів у період ремісії.
4. Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки в стадії ремісії без стенозування при відсутності пенетрирування, кровотечі протягом останніх 6 місяців і не раніше 3 місяців після перенесеного загострення.
5. Хронічні персистируючі гепатити в неактивній фазі.
6. Хронічний панкреатит у період ремісії.
Протипоказання:
1. Хронічний гастрит (гастродуоденіт) у період загострення.
2. Хронічні захворювання тонкого і товстого кишечника в період загострення.
3. Хронічні захворювання жовчовивідних шляхів і печінки в період загострення.
4. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки або шлунка, ускладнена або безперервно рецидивуюча.
5. Хронічна дизентерія та інші кишкові інфекційні захворювання.
6. Агресивний хронічний гепатит, цироз печінки з проявами портальної гіпертензії.
7. Хронічний панкреатит у період загострення.
IV. Психоневрологічні захворювання
Показання:
1. Неврози.
2. Невротичні форми реактивних станів.
3. Астенічні, церебрастенічні, неврозоподібні стани як наслідок органічного ураження центральної нервової системи, травм черепа, нейроінфекції і соматичних захворювань.
4. Неврозоподібні форми психічних захворювань в стадії компенсації.
5. Початкові прояви патологічного формування особистості і патологічних рис характеру без виражених розладів поведінки і соціальної адаптації.
Примітка: діти, які страждають ревматичною церебрастенією, направляються до санаторних шкіл-інтернатів не раніше, ніж через 6 місяців після травми черепа.
Протипоказання:
1. Захворювання, перераховані в показаннях, в стані вираженої декомпенсації, які потребують лікування в дитячих психіатричних стаціонарах або в санаторіях психоневрологічного профілю.
2. Олігофренія.
3. Психопатія, патологічні формування особистості з вираженими розладами поведінки і соціальної адаптації.
4. Резидуально-органічні і професуальні психопатоподібні стани.
5. Судорожні приступи і їх еквіваленти.
6. Шизофренія, крім неврозоподібних форм, у стадії компенсації.
V. Малі і затухаючі форми туберкульозу
Показання:
1. Локальні форми внутрішньогрудинного туберкульозу у фазі ущільнення і кальцинації.
2. Хронічна туберкульозна інтоксикація.
3. Позалегеневі форми туберкульозу у фазі затухання без свищів.
4. Діти і підлітки, які перенесли туберкульозний менінгіт (при відсутності активних туберкульозних змін в інших органах і порушень інтелекту), через один рік після стаціонарного лікування.
5. Діти і підлітки із групи підвищеного ризику захворювання туберкульозом (віраж, гіперергія до туберкуліну, контакт з хворими відкритою і активною формами туберкульозу). Діти, інфіковані туберкульозом з хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання, у фазі ремісії.
6. Діти і підлітки, які перенесли оперативні втручання на легенях з приводу туберкульозу і неспецифічних змін, через один рік після операції при відсутності післяопераційних ускладнень і активних специфічних змін у інших органах.
Протипоказання:
1. Активні форми внутрішньогрудинного і позалегеневого туберкульозу.
2. Неспецифічні захворювання в період загострення.
3. Органічні враження нервової системи з наявністю розумової відсталості і зниження інтелекту.
4. Захворювання тяжкими формами астми.
VI. Показання для направлення до санаторної школи-інтернату для дітей, хворих на сколіоз
Показання:
1. Диспластичний сколіоз I ступеня з ознаками прогресування.
2. Диспластичний сколіоз II-III ступеня з незакінченим ростом хребта.
3. Кіфотична деформація хребта.
4. Природжений сколіоз I-III ступеня.
Протипоказання:
1. Функціональні зміщення хребта (всі види порушення постави).
2. Фіксовані і компенсовані форми сколіозу.
3. Спастичний параліч і органічні захворювання центральної і перифиричної нервової системи з тяжкими і стійкими залишковими явищами (парези, паралічі, олігофренія, тяжкі психопатичні прояви);
4. Всі форми активного і неактивного туберкульозу.

................
Перейти до повного тексту