Відповідно до Указу Президента України від 21 листопада 2003 року N 1328

"Про вдосконалення управління у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" та з метою дотримання вимог щодо державної реєстрації нормативно-правових актів

1. Скасувати пункт 1 наказу МНС України від 31.10.2005 N 295 "Про Штаб ДСВАРС".

2. Затвердити Положення про Державну спеціальну (воєнізовану) аварійно-рятувальну службу МНС України (далі - Положення), що додається.

3. Управлінню правового забезпечення (Сухар А.В.), ДСВАРС (Радашев В.І.) забезпечити державну реєстрацію Положення в Мін'юсті України в установленому порядку.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Антонця В.М.

Цим Положенням визначаються завдання, організація, склад сил і засобів та порядок функціонування Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (далі - ДСВАРС) як постійно діючої складової частини сил МНС України та порядок участі аварійно-рятувальних формувань ДСВАРС у територіальних підсистемах Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій.

У цьому Положенні наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:

Готовність до дій за призначенням - комплекс заходів, які виконуються Штабом ДСВАРС, органами управління аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних формувань ДСВАРС з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань.

Територіальні та галузеві професійні аварійно-рятувальні формування - аварійно-рятувальні та гірничорятувальні загони, спеціалізована протифонтанна частина, зведені загони постійної готовності областей (міст), окремі взводи, учбово-тренувальні підрозділи, відділення, станції та пункти.

Територіальні професійні спеціалізовані пошуково-рятувальні формування в складі окремих управлінь - морські та річкові регіональні рятувальні та рятувально-координаційні центри з підпорядкованими їм стаціонарними та маневреними водолазними станціями; гірські пошуково-рятувальні загони з підпорядкованими їм пошуково-рятувальними групами та пошуково-рятувальними пунктами та постами.

Допоміжні підрозділи - навчальні, науково-дослідні (науково-виробничі) установи, підприємства, окремі цехи та ділянки з виробництва, ремонту і технічного обслуговування спеціального аварійно-рятувального оснащення та спорядження, а також інші підприємства, організації та установи, що забезпечують вирішення покладених на ДСВАРС завдань.

Аварійно-рятувальні, гірничорятувальні та гірські пошуково-рятувальні загони (далі - загони) - це воєнізовані аварійно-рятувальні (пошуково-рятувальні) формування ДСВАРС, які здійснюють постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування потенційно небезпечних об'єктів та територій у межах зон відповідальності, визначених МНС України. Вони залежно від спеціалізації складаються із двох і більше аварійно-рятувальних, гірничорятувальних або пошуково-рятувальних взводів, можуть мати у своєму складі інші підрозділи із спеціальним оснащенням (інженерно-технічні, медичні, газоаналітичні лабораторії, відділи (відділення) депресійних, газових та теплових зйомок, реанімаційно-протишокові групи, аварійно-рятувальні мобільні групи).

Аварійно-рятувальний, гірничорятувальний та пошуково-рятувальний взвод (далі - взвод) - первинний оперативний підрозділ загону ДСВАРС, здатний в автономному режимі проводити аварійно-рятувальні та пошуково-рятувальні роботи в повному обсязі залежно від спеціалізації. Він складається із чотирьох і більше відділень та/або аварійно-рятувальних мобільних груп.

Аварійно-рятувальне (гірничорятувальне) відділення (далі - відділення) - первинна оперативна одиниця взводу ДСВАРС, яка спроможна в автономному режимі виконувати окремі завдання з ліквідації аварії. До його складу залежно від спеціалізації входять: командир, 5-6 рятувальників і водій оперативного транспорту.

Аварійно-рятувальна мобільна група (далі - АРМГ) - первинна оперативна одиниця взводу ДСВАРС, яка спроможна в автономному режимі виконувати аварійно-рятувальні роботи (розвідку осередку ураження, надання медичної допомоги потерпілим, окремі оперативні завдання з локалізації і ліквідації надзвичайних ситуацій (далі - НС), а в окремих випадках ліквідації їх). До складу АРМГ можуть входити: командир, 1-2 рятувальники, медичний працівник та водій оперативного транспорту.

ДСВАРС є аварійно-рятувальною службою, особовий склад якої підготовлений і споряджений для оперативного реагування та ліквідації наслідків значної кількості видів, груп і класів НС.

У своїй діяльності ДСВАРС керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими чинними нормативно-правовими актами і цим Положенням.

ДСВАРС діє на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни та особистої відповідальності особового складу.

Перелік об'єктів і територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню ДСВАРС, визначено у постанові Кабінету Міністрів від 4 серпня 2000 року N 1214.

Основними завданнями ДСВАРС є:

- проведення під час виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах і територіях аварійно-рятувальних робіт;

- ліквідація надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків;

- виконання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та щодо захисту від них населення і територій;

- захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф.

Відповідно до покладених завдань основними функціями ДСВАРС є:

- забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;

- пошук і рятування людей на уражених об'єктах і територіях, надання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здоров'я стані, на місці події та під час евакуації до лікувальних закладів;

- ліквідація особливо небезпечних проявів надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріального зараження, інших небезпечних проявів;

- контроль за готовністю об'єктів і територій, що ними обслуговуються, до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій;

- участь у розробленні та погодженні планів реагування на надзвичайні ситуації на об'єктах і територіях, що ними обслуговуються;

- участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо поліпшення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;

- участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів, які потребують аварійно-рятувального обслуговування;

- участь у підготовці рішень з питань створення, розміщення, визначення обсягів матеріальних резервів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

- організація ремонту та технічного обслуговування аварійно-рятувальних засобів, розроблення та виробництво їх окремих зразків;

- пропаганда у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та участь у підготовці працівників підприємств, установ та організацій і населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій.

ДСВАРС відповідно до покладених на неї завдань та функцій забезпечує постійну готовність аварійно-рятувальних формувань до реагування на НС техногенного і природного характеру, здійснює в установленому порядку постійне й обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування (через підпорядковані аварійно-рятувальні формування) з виконанням аварійно-рятувальних, технічних, запобіжно-профілактичних, пошуково-рятувальних та інших робіт.

До аварійно-рятувальних і технічних робіт належать:

рятування людей у разі виникнення НС на об'єктах та територіях, розташованих у зоні відповідальності ДСВАРС, надання кваліфікованої медичної допомоги потерпілим унаслідок аварій на місці події та під час їх евакуації до лікувального закладу;

гасіння підземних пожеж, ліквідація вибухів, раптових викидів (обвалів) корисних копалин і породи, газодинамічних проявлень та інших аварій в небезпечних умовах (забруднення атмосфери шкідливими домішками, небезпечний для життя людини рівень температури, недостатня видимість, загроза вибуху тощо);

ліквідація газових та нафтових викидів, відкритих палаючих і непалаючих фонтанів при бурінні, випробуванні та експлуатації свердловин;

забезпечення проведення складних аварійно-ремонтних робіт у газовибухонебезпечному середовищі при бурінні, випробуванні, експлуатації свердловин та транспортуванні нафтогазопродуктів, інших небезпечних, сильнодіючих та отруйних речовин;

виконання інших аварійно-рятувальних і гірничорятувальних робіт, що потребують спеціальної кваліфікації і застосування газозахисних апаратів та інших спеціальних технічних засобів, якими користуються рятувальники;

виконання спеціальних аварійно-рятувальних робіт біологічного захисту при НС в агропромисловому комплексі;

виконання спеціальних аварійно-рятувальних та технічних робіт у зоні відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення;

виконання спеціальних вибухових робіт;

виконання аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт відповідно до покладених завдань у складі Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій;

ліквідація наслідків забруднення водних об'єктів нафтопродуктами та іншими небезпечними забруднювачами.

До запобіжно-профілактичних робіт належать:

1) комплексні та цільові профілактичні обстеження об'єктів, що обслуговуються, у тому числі через залучення до перевірок здійснюваних відповідними державними наглядовими органами, з метою перевірки підготовленості до ліквідації можливих аварій, рятування людей і виконання заходів, передбачених планами;

2) участь у розробці та погодження планів локалізації та ліквідації аварії, планів ліквідації аварії (далі - план) на об'єктах, що обслуговуються і контроль за їх відповідністю фактичному стану безпеки об'єкта;

3) розроблення та надання методичних рекомендацій керівникам (власникам) підприємств, що обслуговуються, щодо підвищення протиаварійного стану об'єктів і територій, з питань забезпечення безпеки туристів та усунення виявлених порушень норм, правил (вимог) безпеки; з питань безпеки на водних об'єктах та усунення виявлених порушень Правил охорони життя людей на водних об'єктах України;

4) роботи, спрямовані на посилення протиаварійного захисту об'єктів підвищеної небезпеки та окремих територій і їх підготовленості до рятування людей, ліквідації наслідків аварій та катастроф, у тому числі:

створення системи прийому сигналів про лихо та оповіщення про нього вздовж узбереж Чорного та Азовського морів, внутрішніх водних шляхів, забезпечення цілодобового чергування відповідних пошуково-рятувальних сил;

депресійні, газові та теплові зйомки на гірничих об'єктах, зокрема в шахтах, рудниках та інших підземних спорудах, відбір проб та аналіз складу повітря, визначення ступеня запиленості повітря підземних виробок (приміщень);

роботи з попередження виникнення біологічних НС в агропромисловому секторі;

роботи з пошуку і знешкодження затонулих боєприпасів та місткостей з сильнодіючими отруйними речовинами у внутрішніх водах, територіальному морі та у виключній (морській) економічній зоні України;

роботи в закритих ємностях, колекторах та інших газонебезпечних місцях, упровадження попереджувальних заходів з безпеки та нейтралізації у разі розливів сильнодіючих отруйних речовин;

роботи з обстеження підводних частин пляжів та інших місць масового відпочинку населення на воді;

роботи з обстеження та ремонту підводних частин гідроспоруд, мостів, шляхопроводів та нафтопродуктопроводів;

виявлення на території, що обслуговується, потенційно небезпечних ділянок та об'єктів на туристських маршрутах;

перевірка стану туристичних маршрутів та роботи з усунення виявлених недоліків щодо обладнання потенційно небезпечних ділянок (налагодження переправ, розширення стежок, встановлення покажчиків, маркування тощо);

облік туристів, що вийшли у похід, подорож, екскурсію чи взяли участь у змаганнях, та контроль їх повернення на попередньо визначені місця;

5) участь у навчанні працівників підприємства (об'єкта), що обслуговується, у тому числі:

навчання та тренування особового складу шахтних гірничорятувальних станцій і добровільних гірничорятувальних та газорятувальних команд та інженерно-технічних працівників об'єктів, що обслуговуються, щодо дотримання правил безпеки, які визначені у відповідних галузевих нормативних документах в разі виникнення аварій і катастроф, володіння навичками рятування людей і дій у надзвичайних ситуаціях, особливо в початковий період;

навчання працівників бурових бригад монтажу противикидового устаткування на аварійних свердловинах;

навчання фахівців пошуково-рятувальних служб на воді, в тому числі водолазів різних категорій;

підготовка рятувальників і водолазів, проведення тренувань і навчань пошуково-рятувальних сил та аварійно-рятувальних служб;

підготовка особового складу пошуково-рятувальних служб суб'єктів туристичної діяльності та інших організацій до ведення пошуково-рятувальних робіт;

навчання працівників та туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних випадків;

6) методичне керівництво та контроль діяльності комунальних, газорятувальних та інших об'єктових аварійно-рятувальних служб і формувань об'єктів, що обслуговуються; пошуково-рятувальних та рятувально-водолазних станцій та рятувальних постів;

7) участь у роботі комісій з розслідування причин виникнення надзвичайних ситуацій та розроблення заходів щодо їх запобігання;

8) створення і використання оперативного матеріального резерву за профілем діяльності ДСВАРС та участь у створенні, розміщенні і визначенні обсягів відповідних об'єктових матеріальних резервів на об'єктах, що обслуговуються.