На виконання Указу Президента України N 160/96 "Про внесення змін і доповнень до Указу Президента України від 25 травня 1994 року N 247",

1. Затвердити Порядок видачі Дозволу на депозитарну діяльність (додається).

2. Управлінню нагляду за організаційно оформленими ринками забезпечити державну реєстрацію цього Порядку в Міністерстві юстиції України.

3. Відділу господарського забезпечення забезпечити виготовлення бланків Дозволів на депозитарну діяльність (додаток).

4. Встановити, що позначення "депозитарій" та "депозитарна діяльність" може використовувати у своєму фірмовому найменуванні або рекламі тільки та особа, яка одержала дозвіл на здійснення депозитарної діяльності згідно з Порядком видачі Дозволу на депозитарну діяльність.

5. Управлінню нагляду за організаційно оформленими ринками організувати розгляд документів на видачу Дозволів на депозитарну діяльність та організувати контроль за виконанням вимог цього Порядку.

6. Контрольно-правовому Управлінню разом з Управлінням нагляду за організаційно оформленими ринками встановити вимоги до навчання та атестації фахівців на здійснення депозитарної діяльності.

7. Управлінню інформатики разом з управлінням нагляду за організаційно оформленими ринками у двомісячний термін забезпечити розробку програмного забезпечення для ведення баз даних по виданих Дозволах.

8. Усім особам, які здійснюють депозитарну діяльність, в термін не пізніше 6 місяців з дати набрання чинності Порядку видачі Дозволу на депозитарну діяльність, привести свою діяльність у відповідність до вище вказаного Порядку.

9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на члена Комісії Головка А.Т.

Порядок видачі Дозволу на депозитарну діяльність (далі - Порядок) розроблено відповідно до Закону України "Про господарські товариства", Указу Президента України від 2 березня 1996 року 160/96 "Про внесення змін і доповнень до Указу Президента України від 25 травня 1994 року N 247", Тимчасового положення про депозитарії та депозитарну діяльність, затвердженого наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісією) від 21 травня 1996 року N 117.

Порядок регламентує надання Дозволу на провадження окремих чи усіх видів депозитарної діяльності, передбачених Тимчасовим положенням про депозитарії та депозитарну діяльність.

1.1. Дозвіл на провадження окремих чи усіх видів депозитарної діяльності (далі - Дозвіл) надається суб'єктам підприємницької діяльності з метою визначення їх компетенції щодо відповідального зберігання та(або) обліку прав власності на цінні папери і є підставою для провадження цієї діяльності.

1.2. Дозвіл можуть одержати юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, установчі документи яких передбачають здійснення таких видів депозитарної діяльності:

- відповідального зберігання цінних паперів (сертифікатів цінних паперів) та(або) обліку прав власності на цінні папери;

- депозитарних операцій з цінними паперами;

- розрахунково-клірингових операцій за угодами з цінними паперами, які укладаються на фондових біржах чи в електронних торговельно-інформаційних мережах (далі - ЕТІМ).

1.3. Юридичні особи, утворені у відповідності до вимог розділу II Тимчасового положення про депозитарії та депозитарну діяльність, набувають статусу локального депозитарію після надання їм Дозволу на провадження усіх видів депозитарної діяльності, передбачених п.1.2. цього Порядку.

1.4. Торговці цінними паперами (в тому числі комерційні банки), які мають Дозвіл Міністерства фінансів України на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, після надання їм дозволу на відповідальне зберігання цінних паперів (сертифікатів цінних паперів) та(або) обліку прав власності на цінні папери, а також на провадження депозитарних операцій з цінними паперами набувають статусу зберігачів цінних паперів.

Комерційні банки, які не мають Дозволу Міністерства фінансів України на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, можуть одержати Дозвіл тільки на відповідальне зберігання цінних паперів (сертифікатів цінних паперів) та(або) облік прав власності на цінні папери без права провадження депозитарних операцій з цінними паперами.

1.5. Торговці цінними паперами, які не одержали Дозвіл на депозитарну діяльність як зберігачі цінних паперів, можуть здійснювати угоди з цінними паперами за договорами з своїми клієнтами як номінальні депоненти локальних депозитаріїв.

1.6. До компетенції локальних депозитаріїв та зберігачів цінних паперів може належати також діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Дозвіл на цей вид депозитарної діяльності надається Комісією окремо згідно з Порядком видачі Дозволу на здійснення діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів, затвердженим наказом Комісії від 01.04.96 р. N 59 та зареєстрованим Міністерством юстиції України 17.04.96 р. N 190/1215.

1.7. Дозвіл на усі або окремі види депозитарної діяльності видається Комісією.

1.8. Локальні депозитарії та зберігачі, які одержали Дозвіл, можуть відкривати філії.

Філії відкриваються за погодженням з Комісією на підставі:

- клопотання локального депозитарія чи зберігача цінних паперів про відкриття філії;

- рішення зборів акціонерів (учасників) локального депозитарію або керівного органу зберігача про створення філії з наданням до Комісії протоколу або витягу з протоколу зборів акціонерів локального депозитарію або керівного органу зберігача;

- затвердженого у встановленому порядку Положення про філію;

- договору оренди на приміщення, в якому буде розташована філія на строк не менше 3 років або документального підтвердження права власності на це приміщення;

- копію диплома про вищу освіту, інші кваліфікаційні свідоцтва фахівця з питань фондового ринку та копію трудової книжки, що підтверджують професійну придатність керуючого і головного бухгалтера філії локального депозитарія.

Філії повинні провадити виключно депозитарну діяльність.

Депозитарії зобов'язані у місячний термін подавати інформацію про зміни та доповнення до положень про філії, про зміни в керівництві філією та її місцезнаходження.

2.1. Умови видачі дозволу локальним депозитаріям.

Для одержання Дозволу локальний депозитарій повинен відповідати таким вимогам:

2.1.1. Локальний депозитарій має бути утворений як акціонерне товариство відкритого типу, засноване не менш ніж десятьма торговцями цінними паперами.

2.1.2. У статутних документах локального депозитарія депозитарна діяльність повинна зазначатися як виключна діяльність.

2.1.3. Сплачена частка Статутного фонду локального депозитарія виключно грошовими коштами на момент подання заяви на отримання Дозволу повинна становити суму, не менш ніж еквівалент 400000 ЕКЮ.

2.1.4. Статутний фонд локального депозитарія повинен бути сформований тільки у формі грошових коштів. Зменшення статутного фонду нижче зазначених сум або переведення його в межах цих сум з грошової в інші форми не дозволяється.

2.1.5. Частка статутного фонду, що належить одному акціонеру, не може перевищувати 10 відсотків.

2.1.6. Акціонерами локального депозитарія не можуть бути органи державної влади, місцевого самоврядування, громадські організації.

2.1.7. Всі керівники та провідні фахівці локального депозитарію, що безпосередньо залучені до депозитарної діяльності, повинні мати кваліфікацію спеціаліста з депозитарної діяльності з цінними паперами, що підтверджується кваліфікаційним посвідченням встановленого зразка, яке видається атестаційною комісією, склад та порядок роботи якої визначається Комісією.

2.1.8. Локальний депозитарій повинен забезпечити надійність та безпечність своєї діяльності шляхом відповідності технічних засобів, організації діловодства, підготовки кваліфікації працівників, механізму внутрішнього контролю вимогам Тимчасового положення про депозитарії та депозитарну діяльність.

2.1.9. Локальний депозитарій повинен мати в розпорядженні систему обробки інформації, обладнання та програмне забезпечення, які відповідають специфіці його діяльності, обсягу інформації, що обробляється, гарантують необхідну швидкість та рівень автоматизації процесів передачі, збору та обробки інформації.

2.1.10. Технічне забезпечення локального депозитарія повинно відповідати вимогам, встановленим Законом України "Про захист інформації в автоматизованих системах" від 05.07.94 та Положенням про технічний захист інформації в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 1994 року N 632.

Локальний депозитарій повинен отримати щодо цього позитивний експертний висновок Державного комітету України з технічного захисту інформації.

2.1.11. Локальний депозитарій повинен мати професійно придатних перших керівних осіб - голову правління (керуючого, директора) та головного бухгалтера, кандидатури яких погоджуються з Комісією з цінних паперів та фондового ринку.

2.2. Умови видачі Дозволу зберігачам цінних паперів.

Для отримання Дозволу зберігач цінних паперів повинен відповідати наступним вимогам:

2.2.1. Зберігачами цінних паперів можуть бути комерційні банки та торговці цінними паперами, що є уповноваженими держателями рахунків юридичних та фізичних осіб - власників цінних паперів в локальних депозитаріях, які мають право на знерухомлення (депонування) цінних паперів (сертифікатів цінних паперів), випущених у паперовій (документарній) формі, у власних сховищах і забезпечують їх подальший обіг у безпаперовій (бездокументарній) формі у вигляді записів на рахунках ДЕПО.

2.2.2. Сплачена частка Статутного фонду зберігача виключно грошовими коштами на момент подання заяви на отримання Дозволу повинна становити суму, не менш ніж еквівалент 100000 ЕКЮ.

2.2.3. Зберігач повинен постійно мати не менше трьох кваліфікованих спеціалістів з депозитарної діяльності з цінними паперами (у тому числі по кожній філії), що підтверджується кваліфікаційним посвідченням встановленого зразка, яке видається атестаційною комісією, склад та порядок роботи якої визначається Комісією.

Здійснення операцій, які безпосередньо стосуються депозитарної діяльності, дозволяється виключно фахівцям, які мають кваліфікаційне посвідчення. Це повинно бути обумовлено у посадових інструкціях.

2.2.4. Зберігач повинен забезпечити надійність та безпечність своєї діяльності шляхом відповідності технічних засобів, організації діловодства, підготовки кваліфікації працівників, механізму внутрішнього контролю вимогам Тимчасового положення про депозитарії та депозитарну діяльність.

2.2.5. Технічне забезпечення зберігача повинно відповідати технічним вимогам щодо використання технічних засобів, обладнання та приміщень як для головної контори, так і для філій (по кожній окремо), а саме:

- наявність комп'ютерного та комунікаційного обладнання, відповідного програмного забезпечення;

- наявність приміщення, обладнаного для зберігання цінних паперів.

Торговець цінними паперами, який не має власних сховищ для зберігання цінних паперів (сертифікатів цінних паперів), може укласти договір з комерційним банком на оренду його сховищ.

2.2.6. Зберігачем для юридичних осіб, що здійснюють спільне інвестування в цінні папери (інвестиційних фондів, взаємних фондів інвестиційних компаній тощо) не може бути комерційний банк чи торговець цінними паперами, який виконує функцію їх інвестиційного керуючого, а також засновники та учасники інвестиційних фондів, взаємних фондів інвестиційних компаній, кожен з яких володіє більш як 25 відсотками інвестиційних сертифікатів.

2.3. Комісія встановлює вимоги до розробки та порядку сертифікації програмного продукту, який використовують локальні депозитарії та зберігачі цінних паперів для провадження депозитарної діяльності.

3.1. Заява про видачу Дозволу на депозитарну діяльність подається заявником до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Заява та всі документи, що додаються, повинні бути складені українською мовою.

3.2. Перелік документів, що подаються локальними депозитаріями.

Заявники для отримання Дозволу на всі види депозитарної діяльності (статусу локального депозитарія) подають такі документи:

3.2.1. Заяву про видачу Дозволу за підписом керівника заявника.

3.2.2. Нотаріально засвідчену копію установчого договору.

3.2.3. Нотаріально засвідчену копію статуту локального депозитарія.

3.2.4. Нотаріально засвідчену копію висновку аудитора (аудиторської фірми) про сплату статутного фонду. Висновок аудитора повинен містити дані про загальний обсяг статутного фонду відповідно до установчих документів, про засновників, розподіл статутного фонду по кожному засновнику чи акціонеру (в абсолютному та процентному значенні), обсяг сплаченої частини.

3.2.5. Довідку, підписану керівником заявника про розмір та порядок утворення резервного і страхового фонду.

3.2.6. Список та нотаріально засвідчені копії кваліфікаційних посвідчень штатних працівників заявника, які атестовані згідно з п.2.1.7.

3.2.7. Внутрішні документи:

- інструкція про внутрішню ревізію;

- посадові інструкції з визначенням кваліфікаційних вимог;

- довідник, в якому вказується повна схема та послідовність записів, що відносяться до тієї чи іншої операції, яка визначається при веденні депозитарної діяльності.

3.2.8. Копію внутрішнього положення про провадження депозитарної діяльності локального депозитарія, яка затверджена загальними зборами акціонерів локального депозитарія. Положення повинно відповідати вимогам Тимчасового положення про депозитарії та депозитарну діяльність і має містити:

а) організаційно-функціональну схему управління депозитарною діяльністю, яка повинна відобразити схему підрозділів локального депозитарія в залежності від завдань, що на них покладені;

б) перелік та опис основних процедур депозитарної діяльності;

в) вимоги до учасників локального депозитарія (наявність технічних засобів, програмного забезпечення тощо);

г) перелік та форми вхідних та вихідних документів;

д) перелік та опис заходів загальної безпеки та збереження інформації у депозитарній діяльності;

е) перелік та вартість послуг, що надаються клієнтам.

3.2.9. Бізнес-план діяльності, який має містити перелік операцій та видів діяльності, які бажає здійснювати зберігач, розрахунковий баланс і розрахунок плану доходів, витрат і прибутку на кінець першого фінансового року.

3.2.10. Список керівного складу заявника (керівник, його заступники, головний бухгалтер) із зазначенням таких даних: прізвища, імені та по батькові, займаної посади, освіти, виробничого стажу, засобів зв'язку (телефону, факсу, телетайпу, E-mail), а також інформацію про посадових осіб та їх попередню роботу. До списку додається витяг з трудової книжки керівника та головного бухгалтера, завірений у встановленому порядку.