Відповідно до ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" і з метою удосконалення роботи по розробці та затвердженню гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами

1. Затвердити погоджену з Міністерством охорони здоров'я України Інструкцію про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами, що додається.

2. Управлінню регулювання природоохоронної діяльності (В.Горбунов) та Секретаріату (О.Даниляк) до 20 січня 1995 р. забезпечити розсилку Інструкції органам Мінприроди на місцях, заінтересованим міністерствам і відомствам.

3. Керівникам органів Мінприроди України на місцях забезпечити додержання вимог зазначеної Інструкції згідно з планом основних заходів, необхідних для впровадження нормативного документа.

4. "Методику расчета предельно допустимых сбросов (ПДС) веществ со сточными водами" (Госкомприрода СССР - ВНИИВО, 1990 г.), затверджену 01.10.1990 р., вважати такою, що не застосовується в Україні.

5. Контроль за виконання цього наказу покласти на заступника Міністра В.Шевчука.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розроблюються та затверджуються гранично допустимі скиди шкідливих (забруднюючих) речовин.

Ця Інструкція є посібником для розробки проектів і розрахунку гранично допустимих скидів (ГДС) речовин, що надходять із зворотними водами у водні об'єкти: водотоки, водосховища, озера, прибережні зони морів. Інструкція призначена для використання органами Мінприроди України, підприємствами-водокористувачами, а також організаціями, які проводять розрахунки ГДС і розробку проектів тимчасово погоджених скидів (ТПС) речовин, планів заходів щодо досягнення ГДС речовин. Використання єдиної методики розрахунку ГДС речовин гарантуює дотримання норм якості води у водному об'єкті з урахуванням взаємопов'язаного розвитку водоохоронного комплексу.

1.1. Норми якості води являють собою сукупність встановлених допустимих значень показників складу і властивостей води водних об'єктів, в межах яких надійно відвертається шкода здоров'ю населення, забезпечуються нормальні умови водокористування і екологічне благополуччя водного об'єкта. Показники, що входять до сукупності норм якості води, називаються нормованими показниками складу і властивостей води. Вони включають нормовані властивості води, тобто загальні вимоги до фізичних, хімічних, біологічних характеристик властивостей води (температури, водневого показника pH, запахів, присмаків, токсичності води та ін.) і нормовані речовини, що характеризуються нормами їх вмісту і гранично допустимими концентраціями (ГДК) у воді водних об'єктів для різних категорій водокористування (або ОБРВ шкідливих речовин у воді рибогосподарських водних об'єктів і ОДР вмісту таких речовин у воді водних об'єктів господарсько-питного та комунально-побутового водокористування). Нормовані речовини розподіляються на групи з однаковими лімітуючими ознаками шкідливості (ЛОШ), класами безпеки.

1.2. Норми якості води в поверхневих та морських водних об'єктах встановлюються для господарсько-питного, комунально-побутового і рибогосподарського видів водокористування.

До господарсько-питного водокористування належить використання водних об'єктів як джерел господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості.

До комунально-побутового водокористування належить використання водних об'єктів для купання, заняття спортом і відпочинку населення; вимоги до якості води, встановлені для комунально-побутового водокористування, поширюються на водні об'єкти або їх ділянки, які знаходяться в межах населених пунктів.

До рибогосподарських водних об'єктів (відповідно (69) належать водотоки, водойми або їх окремі ділянки, що використовуються (можуть використовуватись) для промислового добування риби та інших об'єктів водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів. Вони підрозділяються на 3 категорії.

До вищої категорії належать ділянки водних об'єктів в місцях розташування нерестилищ, зимувальних ям і масового нагулу особливо цінних видів риб, мешкання промислових водних ссавців, а також охоронних зонах господарств будь-якого типу для штучного розведення та вирощування цінних видів риб, водних тварин і рослин.

До першої категорії належать водні об'єкти, які використовуються для збереження і відтворювання цінних видів риб, що мають високу чутливість до вмісту кисню.

До другої категорії належать водні об'єкти, що використовуються для інших рибогосподарських потреб.

Види та категорії водокористування на водних об'єктах встановлюються за поданням органів Держрибгосппрому України та МОЗ України.

За умови розробки та затвердження екологічних чи інших вимог і норм стану водних об'єктів ці вимоги і норми слід враховувати при розрахунку ГДС речовин.

1.3. Водний об'єкт підконтрольний - (далі - водний об'єкт) зосередження природних вод на поверхні суші, яке внесене до кадастру, має характерні форми поширення і риси гідрологічного режиму та належить до природних ланок круговороту води: поверхневі води суші - річка, озеро, болото, водосховище, ставок; внутрішнє море.

Зосередження вод, що належать до господарської ланки круговороту води, можуть не належати до водних об'єктів. До таких зосереджень вод відносяться водогосподарські споруди (ВГС): накопичувачі води для водопостачання, споруди для транспортування води, водні об'єкти виробничого призначення (меліоративні системи, водойми-охолоджувачі, рибогосподарські ставки), споруди для накопичування та транспортування зворотних вод. Не є водним об'єктом також частина природного ландшафту (ЧПЛ), яка використовується для накопичування зворотних вод чи їх транспортування до водного об'єкта або місця обробки чи використання, наприклад, замкнуті пониззя рельєфу, тальвеги і т.ін.

Водні об'єкти із спеціально встановленими нормами якості води (ВСНЯ) - водні об'єкти прикордонних, лікувальних і заповідних зон, болота, а також водні об'єкти з наявністю специфічних особливостей природного складу і властивостей води, наприклад, підвищеного природного вмісту завислих речовин, мінеральних солей, заліза, алюмінію, міді, фтору та ін. Для таких водних об'єктів встановлюються окремі показники складу і властивостей води, додатково або замість показників, що вказані в п.1.2.

Водні об'єкти з нормованою якістю води (ВНЯ) - водні об'єкти, для яких встановлені види водокористування та норми якості води відповідно до п.1.2, або встановлені окремі показники складу та властивостей води, як для ВСНЯ.

1.4. Контрольні створи (КС) або пункти - ті місця, де мають дотримуватись встановлені норми якості води.

Під час скиду зворотних вод або проведення інших видів господарської діяльності, що впливають на стан водних об'єктів, які використовуються для господарсько-питних і комунально-побутових потреб, норми якості води або (у випадках природного перевищення цих норм) її природний склад і властивості мають дотримуватись на ділянках водних об'єктів у межах населених пунктів, а також у водотоках впродовж 1 км вище найближчого за течією пункту водокористування (водозабору для господарсько-питного водопостачання, місця купання або організованого відпочинку, території населеного пункту), у водоймах - на акваторії в межах 1 км від пункту водокористування, в прибережних зонах морів - на найближчій границі району водокористування або зони санітарної охорони.

Під час скиду зворотних вод або проведення інших видів господарської діяльності, що впливають на стан рибогосподарських водотоків і водойм, норми якості води або (у випадках природного перевищення цих норм) її природний склад і властивості мають дотримуватись у межах рибогосподарської ділянки, починаючи з контрольного створу або пункту, визначеного в кожному конкретному випадку органами Мінприроди України, але не далі 500 м від місця скиду зворотних вод або розташування інших джерел домішок, що впливають на якість води (місць видобування корисних копалин, проведення робіт на водному об'єкті і т.д.).

Під час скиду зворотних вод у прибережну зону моря рибогосподарські норми якості води мають дотримуватись у контрольному створі, що розташований на відстані 250 м від місця випуску в будь-якому напрямі.

Контрольні створи визначаються органами Мінприроди України за погодженням з органами МОЗ України та Держрибгосппрому України.

Лімітуючий КС - створ на водному об'єкті, для дотримання норм якості води в якому необхідне встановлення найбільш суворих обмежень на скид речовин із зворотними водами.

Фоновий створ (ФС) - створ, розташований на водному об'єкті безпосередньо до місця впливу скиду зворотних вод з урахуванням напрямку течії.

Розрахунковий створ (РС) - створ, для якого визначають розрахункові характеристики водного об'єкта; ним можуть бути контрольний, фоновий, гідрометричний, гирловий (для річок) та інші створи.

1.5. Фонова якість (ФЯ) води - якість води водного об'єкта, що сформована під впливом природних процесів і усіх джерел надходження домішок, за винятком впливу розглядуваного джерела домішок. Природна фонова якість - якість води, що сформована природними процесами за відсутністю антропогенного навантаження або в умовах тривалого неінтенсивного впливу антропогенних факторів, що важко піддаються регулюванню.

Розрахункова фонова якість і розрахункова природна фонова якість води - характеристики якості води визначені (розраховані) для прийнятих розрахункових умов.

1.6. Розрахункові умови (РУ) - сукупність характеристик, що приймаються для розрахунку умов скиду зворотних вод та інших видів господарського впливу на водні об'єкти в сучасний період і перспективі. До них належать гідрографічні, гідрологічні, гідрохімічні та інші характеристики водних об'єктів, характеристики водозаборів, випусків зворотних вод, водоохоронних заходів.

Суміщені у часі РУ, за яких формується найменша (лімітуюча) асимілююча спроможність водного об'єкта, визначають лімітуючі періоди (сезони, місяці), що розглядаються в розрахунках умов скиду зворотних вод.

1.7. Асимілююча спроможність (АС) водного об'єкта - спроможність водного об'єкта приймати певну масу речовини в одиницю часу без порушення норм якості води в контрольних створах (пунктах) водокористування. АС визначається з урахуванням процесів змішування, розбавлення і самоочищення домішок у водному об'єкті.

1.8. Умови скиду зворотних (стічних, скидних, дренажних) вод - сукупність встановлених на сучасний період і перспективу характеристик витрат, складу і властивостей зворотних вод, режиму і місця їх скиду до водного об'єкта. Серед них:

а) категорія зворотних вод (промислові, комунальні і т.п.);

б) фактична витрата зворотних вод;

в) затверджена витрата зворотних вод для встановлення тимчасово погоджених скидів (ТПС) речовин;

г) затверджена витрата зворотних вод для встановлення гранично допустимих скидів (ГДС) речовин;

д) затверджені ТПС речовин;

е) затверджені ГДС речовин;

є) фактичні концентрації речовин;

ж) тимчасово погоджені концентрації речовин, які відповідають ТПС;

з) допустимі концентрації речовин, які відповідають ГДС;

и) встановлені властивості зворотних вод (температура, запах, присмак і т.д.);

і) найменування водного об'єкта - приймача зворотних вод, тип і місце знаходження їх випуску, щодо якого здійснюється розрахунок умов і контроль скиду зворотних вод;

ї) режим скиду (протягом доби або місяця, або сезонів, або року).

Витрата води - кількість води, що протікає через живий переріз в одиницю часу.

Фактична концентрація речовини (середній показник) - величина, що приймається для оцінки складу зворотних вод і обчислюється як середньоарифметичне значення даних ряду спостережень за попередні 12 місяців за виключенням найменшого і найбільшого чисел ряду.

Концентрація речовини для обчислювання ТПС (найкращий середній показник) - середній показник значень частини даних ряду від найменшого значення до значення, що не перевищує середньоарифметичне для всього ряду спостережень за попередні 12 місяців, з урахуванням середньоарифметичного значення.

1.9. Гранично допустимий скид (ГДС) речовини - показник максимально допустимої в одиницю часу кількості (маси) речовини, що відводиться із зворотними водами у поверхневі та морські води, який з урахуванням встановлених обмежень на скид цієї речовини від інших джерел забруднення гарантує дотримання норм її вмісту в заданих контрольних створах (пунктах) водного об'єкта. Таким чином, величини ГДС речовин визначаються і встановлюються, як правило, для кожного із сукупності випусків зворотних вод, пов'язаних єдністю водного об'єкта (тобто за басейновим принципом), з урахуванням оптимального розподілу його асимілюючої спроможності.

Величини ГДС речовин встановлюються: для скидів зворотних вод безпосередньо у водні об'єкти з нормованою якістю води (ВНЯ); для скидів в інші зосередження вод - у водогосподарські системи (ВГС) та частини природних ландшафтів (див. п.1.3), що мають гідрографічний зв'язок з ВНЯ; для скидів у ВГС, що використовуються відповідно до п.1.2.

В інших випадках можуть встановлюватись обмеження на скид зворотних вод, виходячи з галузевих норм використання ВГС, вимог охорони підземних вод, охорони інших природних середовищ. Ці обмеження не відносяться до ГДС речовин.

1.10. Тимчасово погоджений скид (ТПС) речовини - показник максимально допустимої в одиницю часу кількості (маси) речовини, що відводиться із зворотними водами у водний об'єкт, що встановлюється після кожного етапу реалізації плану заходів щодо досягнення ГДС речовин та щорічно з виділенням етапів зниження скиду речовин протягом року.

На першому етапі досягнення ГДС і щорічно з урахуванням реалізації запланованих заходів величини ТПС речовин встановлюються, як правило, виходячи з проектного або нормалізованого (тобто технічно досяжного на діючій чи нововведенній водоохоронній споруді) складу, а також найкращих середніх показників (див. п.1.8) фактичного складу зворотних вод після їх очищення за попередні 12 місяців, якщо вони гірші за проектні чи нормалізовані.

1.11. План заходів щодо досягнення ГДС речовин - сукупність технічних і вартісних характеристик заходів і споруд, ув'язаних за строками реалізації та спрямованих на поетапне досягнення величин ТПС і ГДС речовин.

1.12. Вода зворотна - вода, яка повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки круговороту води до його природних ланок (річкової, озерної, морської, літогенної) у вигляді стічної, скидної або дренажної води.

Вода стічна - вода, що утворюється в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім дренажної і скидної води), а також при відведенні з забудованої території стоку атмосферних опадів.

Вода скидна - вода, що відводиться від зрошувальних сільгоспугідь, забудованих територій, які поливають, а також вода, що відводиться від ділянок, на яких застосовується гідромеханізація.

Вода дренажна - вода, що профільтрувалася в дренаж із тіла гідротехнічної споруди або її фундаменту, а також із очисних споруд фільтруючого типу, осушуваного (зрошуваного) земельного масиву, підтоплюваної території підприємства, міста і т.ін.

1.13. Токсичність зворотної води - це її властивість викликати паталогічні зміни або загибель організмів, що зумовлено присутністю у ній токсичних речовин. Токсичність води встановлюється методом біотестування.

Критерієм токсичності зворотної води є встановлений кількісний показник патологічних змін або загибелі організмів.

1.14. Рівень токсичності (РТ) зворотної води - це такий показник її властивості, який встановлюється на основі результатів біотестування згідно з критерієм токсичності зворотної води і визначається:

- необхідною кратністю розбавлення (НКР) зворотної води (кількісний показник);

- класом токсичності (КТ) зворотної води (якісний показник).

НКР зворотної води для кожного досліду визначається з урахуванням розрахункової кратності розбавлення цієї води у контрольному створі водного об'єкта і обчислюється на основі результатів біотестування згідно з встановленим критерієм токсичності. Остаточне значення НКР визначається, як середньоарифметичне величин таких показників у ряді дослідів.

Клас токсичності (КТ) зворотної води визначається на основі показника НКР та таблиці класифікації токсичності зворотної води - нетоксична, слаботоксична, помірно токсична і т.ін. (додаток N 4).

1.15. Гранично допустимий рівень токсичності (ГДРТ) зворотної води - це такий показник її властивості, при якому НКР менше чи дорівнює розрахунковій кратності розбавлення зворотної води у контрольному створі водного об'єкта.

Фактичний рівень токсичності (ФРТ) дорівнює НКР, тобто середньоарифметичному значенню ряду визначених показників НКР. Якщо ФРТ не відповідає ГДРТ, визначається тимчасово погоджений рівень токсичності (ТПРТ), який дорівнює найкращому середньому показнику НКР ряду дослідів.

Визначення НКР, класу токсичності, ГДРТ, ФРТ, ТПРТ здійснюється згідно з додатком N 4.

2.1. Скид зворотних вод у водні об'єкти є одним з видів спеціального водокористування і здійснюється на основі дозволів, які видаються у встановленому порядку органами Мінприроди України.

2.2. Величини ГДС речовин розробляються і затверджуються для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів, які мають (будуть мати) організовані скиди зворотних вод з господарської ланки круговороту води у природні ланки (річкові, озерні, морські), тобто у водні об'єкти.

2.3. Величини ГДС речовин встановлюються для кожного окремого випуску зворотних вод у поверхневі та морські води у випадках відповідно до п.1.9 на основі нормативних документів (2, 3, 5, 7-11), які регламентують скид зворотних вод і встановлюють норми якості води водних об'єктів. (При введенні в дію нових нормативних документів необхідно їх використовувати замість або у доповнення до вказаних).

Умовою для визначення ГДС речовин є гарантія дотримання норм якості води у встановлених контрольних створах.

2.4. Якщо фонова забрудненість водного об'єкта по яких-небудь показниках не відповідає ГДК та обумовлена господарськими факторами, які не піддаються впливу в термін досягнення ГДС, то ГДС відповідних речовин встановлюються виходячи з перенесення нормативних вимог до якості води водоприймача безпосередньо на зворотні води.

У тих випадках, коли фонова забрудненість водного об'єкта по яких-небудь показниках обумовлена природними причинами, ГДС відповідних речовин встановлюються виходячи з умов дотримання в контрольних створах (пунктах) природної фонової якості води, що сформувалася. Це відноситься, наприклад, до водних об'єктів з підвищеним вмістом у воді мінеральних солей, заліза і т.д. До природних факторів формування якості води належать фактори, що не входять у господарську ланку круговороту води, яка включає скид зворотних вод усіх видів (стічних, скидних, дренажних).

Для речовин, по яких нормуються прирощення до природного фону (завислі речовини, алюміній, мідь, селен, телур, фтор та ін.), ГДС мають бути встановленими з урахуванням цих допустимих прирощень до природного фону.

Встановлення ГДС речовин з урахуванням лімітуючих ознак шкідливості (ЛОШ) проводиться для речовин 1 і 2 класів небезпечності при господарсько-питному і комунально-побутовому водокористуванні та всіх нормованих речовин, крім головних іонів мінералізації води, при рибогосподарському водокористуванні. При цьому у контрольному створі водного об'єкта сума відношень концентрацій речовин з однаковою ЛОШ до відповідних ГДК (або природних фонових концентрацій цих речовин, якщо вони перевищують ГДК) не повинна перевищувати одиниці.

2.5. Основними категоріями зворотних вод, для яких встановлюються величини ГДС речовин, є:

а) стічні: господарсько-побутові, промислові (включаючи виробничі, теплообмінні, шахтні, кар'єрні та ін.), виробничо-побутові (в населених пунктах - міські), з рибогосподарських ставків, від тваринництва;

б) дренажні води;

в) скидні води.

2.6. Перелік показників складу і властивостей зворотних вод для встановлення величин ГДС речовин повинен включати тільки всі ті показники і речовини, присутність яких у зворотних водах пов'язана з діяльністю водокористувача та його технологічним регламентом (добуванням, використанням, транспортуванням вод тощо); при цьому скид інших речовин забороняється.

2.7. При визначенні ГДС речовин із теплообмінними зворотними водами вимоги до їх складу встановлюються у вигляді допустимих прирощень до концентрацій цих речовин у воді, що забирається (використовується). Величини таких прирощень призначаються тільки за рахунок технологічних втрат води на випаровування. Вплив інших технологічних факторів і джерел надходження домішок розглядається у кожному випадку окремо. Для інших нормативно чистих за технологією зворотних вод величини ГДС речовин також можуть встановлюватися у вигляді допустимих прирощень до вмісту даних речовин у воді, що забирається (використовується). Але при скиданні теплообмінних та тому подібних нормативно чистих зворотних вод, що утворюються після використання води іншого водного об'єкта або джерела, у водному об'єкті, що приймає ці зворотні води, не повинні порушуватися норми якості води.

Якщо сезонні коливання якості води джерел водозабору, а також технологічних втрат води на випаровування і витрат нормативно чистих зворотних вод, що скидаються, перевищують 20%, то розрахунок і встановлення ГДС речовин з цими зворотними водами слід проводити для кожного з основних лімітуючих сезонів року.

2.8. Для шахтно-рудничних, кар'єрних, дренажних та скидних зворотних вод, склад яких значною мірою обумовлений природними факторами, але не пов'язаний з використанням води водоприймачів, розрахунок ГДС речовин проводиться на загальних підставах виходячи із розрахункових умов водоприймачів у періоди скиду цих зворотних вод.

Для випусків зворотних вод на "рельєф", звідки вони не можуть надходити до водних об'єктів, ГДС речовин не розробляються.

Для випусків зворотних вод з оперативним регулюванням витрат (наприклад, із накопичувачів, водоймищ-охолоджувачів, рибоводних та інших ставків) або при наявності регуляторів асимілюючої спроможності водоприймачів умови скиду зворотних вод можуть встановлюватись у формі спеціальних оперативних регламентів з урахуванням нормативних вимог щодо якості води.

2.9. При розробці ГДС речовин організованого стоку дощових і талих вод з територій населених пунктів і підприємств, який характеризується нерівномірністю і періодичністю надходження, умови його скиду до водних об'єктів визначаються окремими нормативними документами (33, 35).

2.10. Для скиду зворотних вод з плавзасобів водного транспорту встановлення ГДС речовин не передбачається, умови скиду цієї категорії зворотних вод регламентовані "Правилами отведения с судов в водные объекты отработанных сточных и нефтесодержащих вод" (М., 1981г.).

2.11. При подачі стічних вод у каналізаційні мережі виробничих управлінь водопровідно-каналізаційного господарства (ВУВКГ) величини ГДС на ці стоки не встановлюються.

Обмеження на скид цих стічних вод визначаються управліннями, як первинними водокористувачами відповідно до нормативних документів Державного комітету України по житловому та комунальному господарству, з урахуванням величин ГДС речовин, встановлених на скид стічних вод у водні об'єкти.

Той же принцип використовується для інших первинних водокористувачів, які приймають стічні води підприємств-абонентів.

Відповідно підприємства-абоненти зобов'язані забезпечити дотримання цих обмежень на скид таких речовин із стічними водами у каналізаційні мережі згідно з встановленими обмеженнями.

2.12. Для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів встановлювані ГДС речовин не повинні перевищувати показників скиду речовин, що можуть бути досягнуті при застосуванні типового способу очищення цієї категорії зворотних вод, навіть якщо водний об'єкт дозволяє скидати значно більші їх величини. Наприклад, для господарсько-побутових стічних вод - це рівень повного біологічного очищення.

При встановленні ГДС допустимі концентрації речовин у зворотних водах діючого підприємства-водокористувача не повинні перевищувати значень фактичних середніх, проектних та відповідних типовому способу очищення концентрації речовин для даного випуску зворотних вод (за винятком речовин, концентрації яких зростають у процесі очищення, наприклад, азоту нітритів, азоту нітратів, а також розчиненого кисню).

Допустимі концентрації речовин у зворотних водах не повинні призначатися меншими їх нормативних значень для водоприймача (за винятком випадків, коли фактичні концентрації речовин у зворотних водах менші нормативних для водоприймача, а також коли враховуються ЛОШ речовин).

Величини ГДС речовин із зворотними водами підприємств, що проектуються або будуються (реконструюються), визначаються у складі проектів будівництва (реконструкції) цих підприємств, а дотримання ГДС повинно бути забезпечено з моменту введення цих підприємств в експлуатацію.

2.13. Після встановлення ГДС речовин вимагається дотримання як допустимих мас, так і допустимих концентрацій речовин, а також не допускається перевищення затвердженої витрати зворотних вод (див. розд.4).

2.14. Досягнення величин ГДС речовин потребує проведення складного комплексу технічних, економічних і організаційних заходів, який дорого коштує. Тому встановлення величин ГДС має передбачати оптимізацію (мінімізацію) сумарних витрат водокористувачів для їх досягнення.

Однією з найважливіших умов правильності визначення витрат на водоохоронні заходи є застосування басейнового принципу встановлення ГДС речовин, який передбачає одночасне врахування впливу всіх скидів зворотних вод в гідрографічну мережу на якість води в усіх створах, що знаходяться за течією нижче (для водотоків) або поблизу (для водойм). При цьому згідно (4) величини ГДС речовин встановлюються з урахуванням заданих видів водокористування, відповідних норм вмісту і ГДК речовин у місцях водокористування, асимілюючої спроможності водних об'єктів, оптимального розподілу між водокористувачами маси речовин, допустимої до скиду із зворотними водами у водні об'єкти басейну або його ділянки, що забезпечує мінімізацію сумарних витрат на досягнення ГДС.

2.15. Басейновий принцип встановлення ГДС речовин застосовується у таких випадках:

а) для водокористувачів ділянки басейну ріки або водойми в межах області (основний варіант), де розгляд і затвердження ГДС проводиться єдиними контролюючими органами і при цьому передбачається дотримання норм якості води у створах на кордонах областей;

б) для водокористувачів басейну в цілому при розробці басейнових екологічних програм, а також міждержавних басейнових екологічних програм, де враховується необхідність дотримання заданих норм якості води в прикордонних створах.

2.16. Якщо величини ГДС речовин розраховуються без застосування басейнового принципу і відсутня достовірна інформація про фонову якість води або ж остання за даними спостережень гірша за нормативну, то дотримання норм якості води в контрольних створах водних об'єктів басейну може бути гарантоване лише за умови встановлення ГДС речовин, виходячи з перенесення норм якості природних вод безпосередньо на зворотні води. При цьому істотно зростають сумарні витрати водокористувачів на водоохоронні заходи, оскільки у випадку відсутності інформації не повністю використовується асимілююча спроможність водних об'єктів і в обох випадках виключається можливість оптимального розподілу допустимих величин скидів нормованих речовин між водокористувачами басейну.

2.17. Величини ГДС речовин можуть встановлюватись без застосування басейнового принципу для окремих водокористувачів (або по окремих показниках) у таких випадках:

а) якщо у водному об'єкті в районі випуску зворотних вод за рахунок впливу інших джерел забруднення, які не піддаються регулюванню у термін менше 5 років, вичерпана вільна асимілююча спроможність по нормованих речовинах, що присутні у зворотних водах, які скидаються;

б) якщо випуск зворотних вод розташований у межах населеного пункту. В цьому випадку ГДС встановлюються на основі допустимих концентрацій речовин, що не перевищують норм вмісту і ГДК їх у водних об'єктах комунально-побутового водокористування, з обов'язковою перевіркою умов дотримання норм якості води рибогосподарського водного об'єкта в межі чи за межою населеного пункту у відповідності до встановленої категорії водокористування. Для з'ясування цього потрібен розрахунок якості води у контрольному створі відповідно з п.1.4. Якщо вона не буде відповідати нормам, розрахунок ГДС речовин потрібно провести з урахуванням цього контрольного створу;

в) для розосереджених випусків зворотних вод, розташованих на великій відстані один від одного, у великі річки, водойми, моря, коли забруднюючий вплив носить локальний, ізольований характер.

2.18. При скиді зворотних вод у прибережні зони морів ГДС речовин встановлюються відповідно (69) та диференційно по кожному випуску зворотних вод:

а) для випусків зворотних вод у прибережні райони морів, які охороняються і оголошені заповідними у встановленому законодавством України порядку або мають особливе державне значення, наукову чи культурну цінність і використання яких заборонено повністю або частково урядом України, а також за санітарно-гігієнічними вимогами до прибережних районів водокористування, визначеними у п.2.3 СанПіН N 4631-88 (11), ГДС речовин не встановлюються, а водокористувачі відповідно до п.5.5 Правил (3) повинні ліквідувати такі випуски або забезпечити відведення зворотних вод за межі вказаних районів;

б) для випусків зворотних вод у прибережні райони морів зі специфічними гідрологічними і незадовільними з гігієнічної точки зору санітарними, гідрофізичними і топографо-гідрологічними умовами, що створюють застійні явища або концентрування (накопичення) забруднень у прибережних водах, ГДС речовин визначаються на основі перенесення вимог і нормативів Правил (3) для зони санітарної охорони безпосередньо на зворотні води без урахування можливого змішування і розбавлення їх морською водою;

в) для випусків зворотних вод у прибережні райони морів у межах зони санітарної охорони розрахунки ГДС речовин при дотриманні умов п.4.3 СанПіН N 4631-88 (11) здійснюються з урахуванням змішування і розбавлення очищених і знезаражених зворотних вод морською водою за умови дотримання гідрохімічних, санітарних і рибогосподарських вимог і нормативів Правил (3);

г) для скидів зворотних вод за межами зони санітарної охорони і прибережних районів водокористування, про які застережено у пп. 2.3 і 2.4 СанПіН N 4631-88 (11) і п.4.7 Правил (3), розрахунок ГДС речовин здійснюється з урахуванням змішування і розбавлення їх морською водою за умови дотримання рибогосподарських вимог і нормативів відповідно до п.4.6 Правил (3).

2.19. Величини ГДС і ТПС речовин встановлюються у грамах на годину (г/год.). Цим забезпечується заборона нерівномірного ("залпового") скиду речовин із зворотними водами. Величини ГДС або ТПС, перераховані в тони на рік (т/рік) і т.ін., є оціночними і не повинні розглядатися як нормативи скиду речовин.

2.20. Встановлення ТПС речовин як проміжного етапу досягнення ГДС здійснюється на технологічній основі, а самі величини ТПС визначаються з технічних характеристик і регламентів технологій виробництва, роботи водоохоронних споруд, інших водоохоронних заходів, що забезпечують поетапне досягнення ГДС речовин.

Якщо фактичні скиди речовин відповідають проектним параметрам, то величини ТПС речовин на першому етапі дорівнюють цим фактичним скидам. У противному разі водокористувач повинен виконати організаційно-технічні заходи, що забезпечують у короткий строк (вказаний контролюючими органами, але не більший одного року) досягнення проектних або інших регламентованих параметрів роботи водоохоронної споруди. При недостатній потужності, непридатності або відсутності водоохоронних споруд необхідно їх будівництво в нормативні строки. Вказані заходи є першим етапом плану заходів щодо досягнення ГДС речовин.

2.21. План заходів щодо досягнення ГДС речовин формується як сукупність заходів, що реалізуються в нормативні строки і забезпечують поетапне досягнення ТПС і ГДС речовин з урахуванням раніш запланованих заходів як виконаних. Тим самим визначається технічна основа і економічна (вартісна) оцінка досягнення норм якості води.

2.22. Розробка, обгрунтування та встановлення ГДС речовин включає такі етапи.

Етап 1. Підготовка вихідних даних для розрахунку ГДС речовин.

Етап 2. Правове та методичне обгрунтування схеми і моделі розрахунку ГДС речовин.

Етап 3. Визначення розрахункових умов та розробка проекту (розрахунок) ГДС речовин.

Етап 4. Визначення величин ТПС речовин, оцінка водоохоронної ефективності досягнення ТПС і ГДС речовин.

Етап 5. Розробка пропозицій до плану заходів щодо досягнення ГДС речовин, підготовка документів - проектів ГДС, ТПС речовин і плану заходів.

Етап 6. Узгодження і затвердження документів.

Вказівки щодо розробки етапів 1, 3, 4, 5 подані у розділах 3, 5, 7 і додатках NN 1, 2, 5, 6.

2.23. У зв'язку зі складністю реалізації розрахунку ГДС речовин необхідне застосування ЕОМ і проблемно-орієнтованих прикладних програм (ПОП), які забезпечують розрахунок ГДС; також необхідна висока кваліфікація фахівців при визначенні розрахункових умов скиду зворотних вод, розрахунку ГДС речовин і розробці планів заходів щодо їх досягнення. Враховуючи ці обставини, весь комплекс робіт по визначенню розрахункових умов, розрахунку ГДС і підготовці проектів документів для затвердження величин ГДС, ТПС речовин і планів заходів здійснюється за замовленнями підприємств-водокористувачів організаціями-розробниками проектів ГДС, які називатимуться далі "розробник ГДС".

2.24. Розробниками ГДС є:

- розробники цієї Інструкції - УкрНЦОВ Мінприроди України (головна організація), його державне дочірнє підприємство ПНДТЕП;

- інші організації, що отримали дозвіл Мінприроди України на засаді їх атестації (додаток N 3).

Підготовка матеріалів на погодження та отримання дозволів на розробку ГДС і порядок видачі дозволів наведені в додатку 3.

2.25. При розрахунку величин ГДС речовин можуть бути використані програми на ЕОМ розроблені головною організацією - УкрНЦОВ Мінприроди України, а також програми на ЕОМ, розроблені іншими організаціями, які пройшли тестування в УкрНЦОВ і рекомендовані Мінприродою України для використання.

2.26. Підготовка вихідних даних для визначення розрахункових умов скиду зворотних вод здійснюється підприємствами-водокористувачами - щодо фактичних характеристик водозаборів і випусків зворотних вод, фактичних та проектних характеристик водоохоронних споруд і планових заходів, якості води водного об'єкта до скиду і після скиду зворотних вод (якщо такі заміри ведуться підприємством). Ними ж подаються до обласних та інших місцевих органів Мінприроди України запити щодо встановлення виду водокористування водних об'єктів або їх ділянок.

2.27. Визначення розрахункових умов скиду зворотних вод здійснюється розробником ГДС. При визначенні розрахункових умов використовуються інформаційні бази і бази даних про норми якості води, розрахункові мінімальні витрати річок, природні фонові концентрації речовин у водних об'єктах, техніко-економічні характеристики типових і найкращих можливих технологій обробки (очищення) стічних вод (для формування проектів планів заходів щодо досягнення ГДС речовин), які можуть надаватись УкрНЦОВ.

2.28. Розрахунок величин ГДС і визначення величин ТПС речовин, розробка проектів планів заходів щодо досягнення ГДС, підготовка документів (етапи 3, 4, 5) здійснюються розробником ГДС (за участю водокористувача).

2.29. Розгляд документів (проектів ГДС, ТПС речовин і планів заходів щодо досягнення ГДС) і узгодження проектів ГДС речовин органами санітарного нагляду необхідний лише у випадках, коли скид зворотних вод здійснюється в межах населеного пункту або на ділянках водних об'єктів, що використовуються як джерела господарсько-питного водопостачання і для рекреаційних потреб, а самі зворотні води містять у собі органічні або токсичні забруднюючі речовини.

2.30. Для узгодження і затвердження проектів ГДС речовин від підприємства-водокористувача подаються такі матеріали, отримані від розробника ГДС:

- обгрунтовуючі матеріали (пояснювальна записка), які містять вихідні дані, правове та методичне обгрунтування, розрахункові умови, розрахунок ГДС речовин, визначення ТПС речовин, розробку пропозицій щодо водоохоронних заходів;

- проекти ГДС і ТПС речовин, плану заходів щодо досягнення ГДС (див. додаток N 2).

При відсутності обгрунтовуючих матеріалів проекти величин ГДС і ТПС речовин не розглядаються.

2.31. Подані документи мають бути розглянуті та узгоджені органами Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України протягом двох тижнів, розглянуті та затверджені органами Мінприроди України - за місяць. У випадку відмовлення органів МОЗ України від розгляду або при необгрунтованому відхиленні поданих матеріалів органи Мінприроди України мають право прийняти з питання затвердження ГДС і плану заходів щодо їх досягнення самостійне рішення.

2.32. Перегляд ГДС речовин виконується не рідше одного разу за п'ять років. Органи Мінприроди України мають право зобов'язати водокористувача внести корективи у затверджені ГДС речовин, якщо змінилась категорія водокористування водоприймача або його розрахункові характеристики чи характеристики скиду зворотних вод (більше ніж на 20%), введені нові очисні споруди чи споруди доочищення, які забезпечують кращий рівень очищення зворотних вод, ніж передбачений встановленими допустимими концентраціями речовин в діючих ГДС і т.ін.

За місяць до закінчення строку дії встановлених ГДС речовин, підприємство-водокористувач повинно звернутися до місцевого органу Мінприроди України з клопотанням про перегляд ГДС з представленням нового розрахунку чи уточнення проекту діючих ГДС речовин.

Якщо після закінчення строку дії ГДС речовин підприємство-водокористувач не подає клопотання про його перегляд або продовження, то орган Мінприроди України повинен скасувати дозвіл на спецводокористування і ліміти скидів забруднюючих речовин встановлювати на рівні ГДК.

2.33. Без затверджених ГДС речовин дозволи на спеціальне водокористування видаватись не будуть.

2.34. Підприємства-водокористувачі несуть відповідальність за вірність вихідних даних відповідно до п.2.26; розробники ГДС несуть відповідальність за вірність розрахунків, використання неузгоджених та незатверджених методик і програм на ЕОМ; органи МОЗ України та Мінприроди України несуть відповідальність за узгоджені та затверджені документи при встановленні ГДС відповідно до діючого законодавства.

2.35. З введенням цієї Інструкції раніш затверджені ГДС не переглядаються, крім випадків, передбачених п.2.32 (закінчення строку дії ГДС та ін.).

2.36. З метою подальшого удосконалення системи екологічного контролю зворотних вод вводиться в дію система встановлення контролю гранично допустимих рівнів токсичності.

Гранично допустимий рівень токсичності (ГДРТ) зворотних вод є одним із важливих екологічних показників властивостей води, який встановлюється при рибогосподарському використанні водних об'єктів (поверхневих вод) з нормованою якістю води.

Встановлення ГДРТ є доповнюючим новим експериментальним засобом контролю зворотних вод, який поряд з системою розрахунків та встановлення ГДС речовин повинен підвищити ефективність системи управління якістю поверхневих вод.

2.37. Для діючих підприємств-водокористувачів, які скидають зворотні води у поверхневі води, встановлюються фактичні рівні токсичності (ФРТ), тимчасово погоджені рівні токсичності (ТПРТ) та ГДРТ. Ці показники заносяться у форми ГДС, ТПС (додаток N 2). Визначення ФРТ, ТПРТ, ГДРТ здійснюється відповідно до додатка N 4.

2.38. Організація роботи по визначенню та розробці проектів ФРТ, ТПРТ, ГДРТ і їх затвердження здійснюються відповідно до розпоряджень Мінприроди України. Нормативно-методичне забезпечення робіт по організації біотестування та розробці проектів ФРТ, ТПРТ, ГДРТ здійснюється УкрНЦОВ.

3.1. Склад вихідних даних і регламентів розрахункових умов.

3.1.1. Розрахунок величин ГДС речовин у водний об'єкт із зворотними водами виконується з урахуванням:

а) норм якості води і ГДК речовин у воді водного об'єкта в лімітуючому контрольному створі;

б) фонової якості води водного об'єкта до місця впливу випуску зворотних вод;

в) витрат, складу і режиму надходження зворотних вод за період дії встановлюваних ГДС речовин;

г) впливу на водний об'єкт на ділянці від місця випуску зворотних вод до лімітуючого контрольного створу інших випусків зворотних вод, господарських факторів;

д) ступеню змішування зворотних вод з водою водного об'єкта на ділянці від місця їх випуску до лімітуючого контрольного створу;

е) кратності розбавлення зворотних вод водою водного об'єкта в зоні їх початкового змішування і лімітуючому контрольному створі;

є) природного самоочищення вод від речовин, що надходять, на ділянці від місця випуску зворотних вод до лімітуючого контрольного створу. (Процеси самоочищення враховуються, якщо вони достатньо виражені, а їх закономірності достатньо вивчені).

3.1.2. Для розрахунку величин ГДС речовин використовується сукупність фактичних або розрахункових вихідних даних, що включає:

- гідрографічні, морфометричні, розрахункові гідрологічні і гідрохімічні характеристики водних об'єктів у розрахункових (контрольних, фонових, гирлових і т.д.) створах, коефіцієнти неконсервативності речовин у воді водних об'єктів;

- розрахункові кількісні і якісні характеристики основних генетичних складових стоку, що формуються на ділянках басейну між суміжними створами: природної складової (підземного живлення та поверхневого стоку з природних територій водозбору), поверхневого стоку з промислово-житлових (забудованих) і сільськогосподарських (орних) територій;

- фактичні і задані (проектні) або розрахункові витрати і склад скидуваних зворотних вод, спрацьовуваної води водосховищ і ставків, перекидуваного стоку, витрати водозаборів;

- місця розташування водокористувачів та інших господарських впливів на водні об'єкти по гідрографічній мережі, вимоги водокористувачів до якості води;

- техніко-економічні характеристики реалізованих, тих, що плануються, і можливих водоохоронних заходів.

3.1.3. Для розрахунку ГДС речовин приймається найменша асимілююча спроможність водних об'єктів. При її визначенні всі розрахункові характеристики водних об'єктів басейну, випусків зворотних вод та інших видів господарських впливів необхідно розглядати суміщено у часі і за умовами водності року.

Розрахункові характеристики водного об'єкта і впливаючих на нього господарських факторів, зважаючи на короткостроковість періоду дії встановлюваних ГДС речовин, можуть, при відсутності вірогідних планово-прогнозних даних, прийматися на рівні сучасних розрахункових значень.

3.1.4. Для визначення розрахункових умов, за яких формуються найменші розрахункові величини асимілюючої спроможності річок басейну, необхідно застосовувати такі стандартні регламенти розрахункових характеристик річок і господарських факторів:

а) витрати водозаборів і скидів зворотних вод - максимальні годинні по лімітуючих сезонах року за період дії встановлюваних ГДС речовин;

б) склад скидуваних зворотних вод - такий, що не перевищує значень фактичних середніх та відповідних типовому способу очищення концентрацій речовин;

в) витрати води на незарегульованих (необводнюваних) ділянках річок - розрахункові мінімальні середньомісячні по лімітуючих сезонах року 95%-ної забезпеченості з урахуванням впливу господарської діяльності;

г) витрати води на зарегульованих (обводнюваних) ділянках річок - встановлені гарантовані витрати або санітарні попуски;

д) якість води річок у фонових створах - розрахункова фонова для лімітуючих сезонів року за заданих розрахункових умов, що передбачають дотримання ГДС речовин по випусках зворотних вод і норм якості води у прикордонних створах на розташованих вище за течією ділянках басейну;

е) швидкості течії річок - відповідні до прийнятих розрахункових витрат води по лімітуючих сезонах року;

є) коефіцієнти неконсервативності речовин - розрахункові на основі даних замірів або опублікованих мінімальних значень з урахуванням швидкості течії і температури води;

ж) витрати поверхневого і підземного стоку - відповідно до розрахункових величин поверхневої та підземної складових стоку річок в лімітуючі сезони року 95%-ної забезпеченості;

з) склад поверхневого дощового стоку з забудованих територій - розрахунковий для стоку дощових вод при значеннях періоду однократного перевищення розрахункової інтенсивності дощу в межах від 0,05 до 0,1 року;

и) склад поверхневого дощового стоку з сільськогосподарських і природних територій - розрахунковий для рідкого і твердого стоку максимальних дощових паводків 25%-ної забезпеченості;

і) склад скидних і дренажних вод - найгірший розрахунковий середньомісячний для умов лімітуючих сезонів року 95%-ної забезпеченості.

3.1.5. Розрахункові умови для водойм визначаються з використанням регламентів, що аналогічні застосовуваним для водотоків, і специфічних для водойм. До специфічних належать:

а) розрахункові мінімальні середньомісячні по лімітуючих сезонах року 95%-ної забезпеченості об'єми (рівні) води у водоймі;

б) розрахункова фонова якість води, що визначена поза зоною впливу зворотних вод за регламентованих розрахункових умов (для малих водойм, де вплив скидів є нелокальним, за фонову приймається якість води у найменш забрудненому пункті водойми);

в) розрахунковий на найкоротшому шляху режим добігання зворотних вод до контрольного створу (границі водокористування) при мінімальній у лімітуючі сезони року швидкості переносу водних мас (під впливом течій і вітрових дій) у зоні змішування.

3.1.6. За розрахункові умови для прибережних зон морів приймаються:

а) гідрологічні і гідрохімічні умови в лімітуючі сезони року і період найбільш інтенсивного водокористування;

б) розрахункова фонова якість води, що визначена поза зоною впливу випуску зворотних вод (на відстані більш 5 км від випуску) для лімітуючих сезонів і періоду року;

в) мінімальні середньомісячні швидкості морської течії 95%-ної забезпеченості по лімітуючих сезонах і періоду року в зоні змішування на найкоротшому шляху добігання зворотних вод до контрольного створу (границі водокористування).

3.1.7. Для випусків зворотних вод, що оперативно регулюються, або при наявності регуляторів асимілюючої спроможності водоприймачів умови скиду зворотних вод визначаються індивідуально у режимі оперативного управління.

3.2. Підготовка вихідних даних і визначення розрахункових умов.

3.2.1. Водні об'єкти. Підготовка вихідних даних і визначення розрахункових умов необхідні для розрахунку процесів асиміляції (змішування, розбавлення, самоочищення) домішок зворотних вод у водних об'єктах. Збір первинної вихідної інформації і визначення на її основі регламентованих розрахункових даних здійснюються розробником ГДС.

Склад потрібних розрахункових даних про водні об'єкти наведений у додатку N 5, табл.5.1. Для їх визначення використовуються такі первинні вихідні дані:

1) структура гідрографічної мережі басейну;

2) водозбірні площі водних об'єктів та їх ділянок;

3) довжина водних об'єктів та їх ділянок, площі водойм;

4) коефіцієнти звивистості водних об'єктів та їх ділянок;

5) глибина водних об'єктів;

6) ширина водних об'єктів;

7) коефіцієнти шорсткості ложа і нижньої поверхні льоду;

8) види водокористування водних об'єктів або їх ділянок;

9) норми якості води, ГДК, ЛОШ і класи небезпечності речовин;

10) коефіцієнти неконсервативності речовин у воді водних об'єктів;

11) розташування створів (пунктів) спостережень за якістю води на гідрографічній мережі;

12) якість води водних об'єктів (включаючи густоту морської води біля поверхні моря і на глибині випуску зворотних вод);

13) швидкість течії (для прибережної зони моря - напрямок течії і швидкість вітру над поверхнею води);

14) витрати води річок;

15) об'єми (рівні) води і гідрологічний режим водойм.

Вихідні дані за пп. 1-3 для водних об'єктів і гідрометричних створів на них наведені у довідниках "Ресурсы поверхностных вод СССР" (серія "Гидрологическая изученность", томи 5-7) (25), а за пп. 4-6 - в монографічному виданні "Ресурсы поверхностных вод СССР" (том 6, вип. 1-4) (24) та інших літературних джерелах. Дані за п.7 визначаються із таблиць М.Ф.Срібного, П.М.Бєлоконя (14) та О.В.Караушева та ін. (28).

Види водокористування на водних об'єктах і їх ділянках встановлюються обласними (республіканською) Радами народних депутатів за поданням органів Мінприроди України. Норми якості води, ГДК, ЛОШ і класи небезпечності речовин для встановлених категорій водокористування приймаються згідно з Правилами (2, 3) із СанПіНу N 4630-80 (додаток N 2) (7) і переліками (8, 9). Стандартна база даних про коефіцієнти неконсервативності речовин у водних об'єктах України створена на основі натурних досліджень і рекомендованих в (14, 16, 28) значень в УкрНЦОВ Мінприроди України.

Характеристики створів спостережень і дані про якість води водних об'єктів публікуються в інформаційному виданні ДВК (серія 2 "Ежегодные данные о качестве поверхностных вод суши", том 2, вип. 1-3) (31), а по прибережних зонах морів - в "Ежегоднике качества морских вод по гидрохимическим показателям" (Морське відд. УкрНДГМІ, м. Севастополь).

Дані про швидкість течії для окремих створів водних об'єктів наведені в монографії (24) та інформаційному виданні (31). Дані про витрати води річок і об'єми (рівні) води водойм, вимірювані в гідрометричних створах гідропостів і станцій, публікуються в інформаційному виданні ДВК (серія 3 "Многолетние данные о режиме и ресурсах поверхностных вод суши", том 2, вип. 1-3) (23). Характерні (в тому числі мінімальні) розрахункові витрати води річок і об'єми (рівні) води водойм наведені в монографіях (24, 27), розрахункові дані про мінімальний сток річок - у довіднику "Материалы по минимальному стоку рек СССР" (22).

Первинна інформація про водні об'єкти, що може бути здобута із вказаних вище джерел, як правило, не охоплює всі створи і ділянки водних об'єктів, які розглядаються при розробці ГДС речовин, і в ряді випадків є значною мірою застарілою (джерела (22, 24)); крім того вона не відповідає регламентованим розрахунковим умовам, вказаним в пп. 3.1.4в, г і 3.1.5а. Тому необхідні розрахункові дані про водні об'єкти повинні визначатись або прийматися на основі цієї первинної інформації з урахуванням таких вимог.

Перелік водних об'єктів, які розглядаються, має включати водні об'єкти з нормованою якістю води (ВНЯ), що зазнають забруднюючого впливу господарської діяльності; серед них - всі об'єкти ВНЯ, що приймають скиди зворотних вод. Їх кодування здійснюється в зручній для розрахунків ГДС формі.

Категорії і розташування на гідрографічній мережі контрольних створів мають визначатися згідно з вимогами Правил (2) (див. розд.1); додаткові розрахункові створи можуть призначатися в місцях різких змін розрахункових характеристик водних об'єктів, на кордонах областей, у гирлах річок і т.ін. Відстані до контрольних створів комунально-побутового водокористування, встановлюваних до територій населених пунктів або місць відпочинку на водних об'єктах, вимірюються за великомасштабними картами, планами або визначаються шляхом натурних обстежень. Визначення відстаней по гідрографічній мережі, площ водозборів, створів-аналогів проводиться відомими із гідрології способами з використанням великомасштабних карт, довідкових даних (24, 25) і т.ін.

На основі розрахункових даних по створах-аналогах виконуються розрахунки природних мінімальних витрат води річок у лімітуючі періоди (згідно з СНіП 2.01.14-83 (21) у призначених контрольних створах. Вони необхідні для врахування природного стоку домішок, оцінки об'ємів поверхневого стоку, обчислення водогосподарських величин мінімального стоку річок (методом водогосподарського балансу). Крім того, існуючі по створах-аналогах дані про природну фонову якість води, швидкість течії та морфометричні параметри водних об'єктів використовуються для наближеної оцінки цих характеристик у контрольних створах і на ділянках між ними, а також у зонах змішування зворотних вод з водою водних об'єктів.

Необхідні гідрологічні розрахунки характеристик мінімального стоку можуть бути виконані УкрНЦОВ або іншими спеціалізованими організаціями; вони ж можуть визначити необхідні розрахункові дані по водоймах. Розрахункові гідрологічні дані про прибережні зони морів можуть бути визначені УкрНЦОВ і УкрНЦЕМ (м.Одеса) Мінприроди України.

Природна фонова якість води повинна прийматися за даними довгострокових натурних гідрохімічних спостережень при виключенні забруднюючого впливу господарської діяльності, що піддається регулюванню. Розрахункова природна фонова якість води визначається з урахуванням умов водності водних об'єктів у лімітуючі періоди, регламентованих для розробки ГДС речовин. Придатні дані про розрахункову природну фонову якість води поверхневих водних об'єктів України можуть бути отримані в УкрНЦОВ, а по прибережних зонах морів - у Морському відділенні УкрНДГМІ.

Розрахункова фонова якість води входить до складу вихідних даних для створів водотоків, розташованих на початку розрахункової ділянки водного об'єкта або басейну, включаючи фонові створи при розрахунках ГДС речовин без застосування басейнового принципу, а також створів водойм, зазначених в п.3.1.5б. У цих випадках вона визначається, як правило, шляхом обробки даних натурних спостережень за відомими методиками (наприклад, (19, 20)). Якщо у прикордонному або іншому створі, де повинні дотримуватись норми якості води, визначене таким чином значення якогось показника не задовольняє встановленим нормам, розрахункове фонове значення цього показника приймається рівним нормативному. Для всіх інших створів, крім вищезгаданих, де потрібне застосування басейнового принципу розрахунку ГДС, розрахункова фонова якість води моделюється, як вказано у додатку N 1. Для прибережних зон морів за відсутністю апробованих методик дані про розрахункову фонову якість води можуть бути отримані безпосередньо у Морському відділенні УкрНДГМІ.

Визначення і врахування при розрахунку ГДС речовин розрахункових характеристик основних генетичних складових стоку (поверхневого стоку із забудованих територій, сільгоспугідь і природних водозборів, підземного живлення) здійснюється у випадках істотного впливу окремих складових (насамперед - поверхневого стоку із забудованих територій) на формування якості води водних об'єктів. Розрахунки річних об'ємів поверхневого стоку і мас домішок, що він виносить, можуть бути виконані із використанням існуючих методик (33-37); далі розрахункові річні величини підлягають приведенню до регламентованих п.3.1.4ж, з, і,

розрахункових умов. Для цього річні величини поверхневого стоку необхідно скорегувати до розмірів, відповідних прирощенням поверхневої складової річкового стоку на ділянках водозборів в лімітуючі сезони року (39), а концентрації речовин розрахувати з допомогою методик (33-37) або визначати за даними натурних досліджень.

3.2.2. Водозабори і скиди зворотних вод. Підготовка вихідних даних і визначення розрахункових умов необхідні для розрахунку якості води водних об'єктів, величин ГДС і ТПС речовин. Первинна вихідна інформація подається водокористувачами і характеризує:

1) найменування і коди власників, розташування місць водозаборів і випусків зворотних вод на гідрографічній мережі;

2) конструктивні особливості випусків зворотних вод;

3) призначення та інші особливості водозаборів;

4) типи і категорії скидуваних зворотних вод;

5) витрати і режим водозаборів і скидів зворотних вод;

6) склад і властивості зворотних вод до і після очищення (включаючи густоту зворотних вод - при їх випуску в море);

7) типи, продуктивність і проектну (або нормалізовану) ефективність роботи діючих очисних споруд;

8) те саме для очисних споруд, які будуються, проектуються;

9) планові витрати (не більше встановлених у дозволі на спецводокористування) і склад зворотних вод на перспективу дії встановлюваних ТПС та ГДС речовин;

10) якість води водних об'єктів до і після випусків зворотних вод.

Належність, коди і розташування місць водозаборів і випусків зворотних вод на гідрографічній мережі (найменування об'єктів, відстані до гирл річок) приймаються за даними державного обліку використання вод за формою 2-ТП (водгосп) після їх перевірного уточнення; потім вони доповнюються зазначеннями місцерозташування водозаборів і випусків щодо берегів і ложа водних об'єктів. Для випусків зворотних вод необхідно мати висновок місцевих органів по будівництву і архітектурі про розташування місць випусків щодо меж населеного пункту, а при розміщенні їх у межах населеного пункту - визначення відстані до нижньої за течією границі забудови. Розташування водозаборів і випусків зворотних вод визначає розміщення на гідрографічній мережі більшості контрольних створів.

Інформація про конструктивні особливості випуску зворотних вод визначається за даними проекту або, при їх відсутності, шляхом натурних обстежень і включає відомості: зосереджений чи розсіюваючий тип випуску (в останньому випадку - із зазначенням кількості, діаметрів і розташування випускних отворів, а також швидкості і, для випусків у море, кутів витікання струмин стосовно горизонту), поверхневий чи глибинний, береговий чи у стрижень річки, з якого берега і на якій відстані, відстань від оголовку випуску до поверхні води, а для випусків у прибережну зону моря та малопротічні водойми - відстані в обидві сторони вздовж берега до інших випусків зворотних вод в межах 5 км.

Класифікація водозаборів за призначенням (для господарсько-питних, технічних, іригаційних, гідротехнічних, теплообмінних та інших потреб), а також на поверхневі і підземні здійснюється на основі їх кодування та інших прикмет у формі 2-ТП (водгосп).

Класифікація зворотних вод на типи (виробничі, виробничо-побутові (міські) або господарсько-побутові, шахтно-рудничні, теплообмінні, скидні і т.п.) і категорії (за рівнем забрудненості і способом очищення) здійснюється на підставі інформації, яка міститься в формі 2-ТП (водгосп), з умовою її уточнення водокористувачами та органами Мінприроди України.

Фактичні витрати забираної води і скидуваних зворотних вод приймаються за даними за формою 2-ТП (водгосп) за останній звітний рік. При відсутності додаткової інформації режим скиду зворотних вод приймається відповідним режиму функціювання водокористувача (за кількістю робочих днів на рік і годин на добу), крім скидів з теплообмінних, меліоративних систем, від сезонних підприємств і об'єктів, для яких треба зазначати максимальні годинні витрати по лімітуючих сезонах року і періоди (місяці) скиду зворотних вод.

Склад і властивості скидуваних зворотних вод приймаються за даними їх систематичного контролю водокористувачами і контролюючими органами протягом попереднього року. Дані про склад зворотних вод після очищення, які визначають у гідрохімічних лабораторіях водокористувачів, необхідно зіставляти із звітними даними за формою 2-ТП (водгосп); останнім даним і даним гідрохімічних лабораторій контролюючих органів слід віддавати перевагу. Потім необхідно визначити фактичні концентрації речовин - середні показники і найкращі середні показники (див. п.1.8), що приймаються при розробці ГДС і ТПС речовин. Перелік речовин та інших показників має бути узгоджений із органами Мінприроди України і включати всі специфічні речовини характерні для складу даних зворотних вод.

Тип і продуктивність діючих очисних споруд визначаються за даними проекту і звіту за формою 2-ТП (водгосп), проектні показники ефективності очищення зворотних вод - за даними проекту і паспорта очисних споруд. Для очисних споруд, які будуються і проектуються, ці відомості приймаються за даними проектів.

Підготовлена інформація про випуски зворотних вод і водозабори систематизується згідно з додатком N 5 в табл. 5.2 і 5.3.

Окремі характеристики випусків зворотних вод, які не можуть бути надані або уточнені водокористувачем, визначаються розробником ГДС. Серед них: уточнення водоприймача і лімітуючого контрольного створу; визначення нормалізованих величин концентрацій речовин у зворотних водах після очищення, які не зазначені у проекті діючих або запланованих очисних споруд; розрахунок витрат і складу зворотних вод на перспективу; підготовка, при необхідності, даних про якість води водоприймачів до і після скиду зворотних вод.

Визначення нормалізованих величин концентрацій речовин в очищених зворотних водах, які не зазначені у проекті і паспорті, здійснюється за довідковими даними (14 та ін.), типовими показниками ефективності роботи споруд-аналогів, матеріалами за техніко-економічними характеристиками водоохоронних заходів для різних галузей виробництва і типів зворотних вод (63-66), розроблених УкрНЦОВ. Якщо фактичні середні концентрації деяких речовин в очищених зворотних водах не перевищують проектні і нормалізовані показники очищення, то їх слід приймати як вихідні у розрахунках ГДС і ТПС речовин. Якщо фактичні середні концентрації деяких речовин у зворотних водах не перевищують ГДК цих речовин для водоприймача (або останній не нормуються), то за ГДС допускається приймати фактичні скиди цих речовин, виходячи з найбільших їх концентрацій, що перевищують ГДК, а також з урахуванням ЛОШ.

Витрати і склад зворотних вод на перспективу, що розглядається при розробці ГДС речовин, не повинні перевищувати проектні параметри діючих або тих, що будуються, очисних споруд. При цьому збільшення витрат виробничих стічних вод щодо фактичних їх витрат, як правило, не допускається (крім стічних вод харчових та деяких інших виробництв, що не можуть бути повторно використані).

Якість води водних об'єктів до і після випусків зворотних вод, що приймається за наявними даними або даними спеціально організованих спостережень, розглядається у випадках доцільності застосування ізольованого (небасейнового) підходу до розрахунку ГДС речовин (при розосереджених з локальним забруднюючим впливом скидах зворотних вод у великі річки, водосховища і т.ін.).

3.2.3. Водоохоронні заходи (споруди).

Вихідна інформація необхідна для розрахунку ГДС і ТПС речовин, розробки плану заходів щодо поетапного досягнення ГДС речовин. Вона подається водокористувачем (окрім п.5) і включає:

1) характеристику складу і технічного стану діючих очисних споруд;

2) характеристику витрат і складу стічних вод основних підприємств-абонентів;

3) наявні плани поточних заходів щодо зниження скиду речовин із зворотними водами;

4) наявні перспективні плани або генеральні проекти вдосконалення водного господарства, очищення зворотних вод;

5) техніко-економічні характеристики можливих водоохоронних заходів.

Склад технологічної лінії діючих очисних споруд подається у зіставленні з проектним. Їх технічний стан оцінюється шляхом натурного обстеження (ревізії) окремих блоків і споруд і на основі аналізу даних гідрохімічного контролю зворотних вод, що супроводжує технологічний процес очищення.

Склад стічних вод підприємств-абонентів визначається, насамперед, за специфічними речовинами і показниками.

Наявні поточні і перспективні плани та проекти водоохоронних заходів подаються водокористувачем у розрізі показників, що передбачені формою документа "План заходів щодо досягнення ГДС речовин..." (див. додаток N 2). При цьому тривалість реалізації поточних організаційно-технічних заходів і відповідно досягнення ТПС речовин для першого етапу не повинна бути планованою на період більше одного року.

Водоохоронний ефект від реалізації запланованих заходів, що потребують капітального будівництва, визначається за даними проектів або нормативно-довідкових джерел (14 та ін.). При відсутності таких даних або при необхідності вибору додаткових заходів, що забезпечують досягнення величин ГДС по всіх речовинах, присутніх у зворотних водах, розробникам ГДС рекомендується використовувати матеріали по техніко-економічних характеристиках водоохоронних заходів (63-66 та ін.), що розроблені в УкрНЦОВ.

4.1. Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водокористувачами, контрольних замірів і обстежень.

Контроль здійснюється згідно з чинним законодавством і нормативними документами, що регламентують порядок проведення контролю за водоохоронною і водогосподарською діяльністю водокористувачів, у тому числі "Правилами охорони поверхневих вод" (розд. 5), "Инструкцией по отбору проб для анализа сточных вод" (НВН 33-5.3.01-85) та ін.

Вимірювання показників концентрацій нормованих речовин у зворотних водах для визначення їх маси виконуються шляхом аналізу змішаних проб (НВН 33-5.3.01-85), відібраних вручну або за допомогою пробовідбірників змішаних (середньогодинних, середньодобових) проб. За інформацією з приводу розробки та постачання пробовідбірників звертатися до УкрНЦОВ Мінприроди України.

4.2. До показників, що контролюються, входять:

а) витрата зворотних вод (куб. м/год.), концентрації нормованих речовин (мг/л) і показники властивостей зворотних вод на скиді у водний об'єкт, контроль яких здійснюється шляхом порівняння виміряних показників із відповідними одноіменними встановленими показниками (фактичними, відповідними ТПС, відповідними ГДС);

б) скид (маса) нормованих речовин із зворотними водами (г/год.), контроль якого здійснюється шляхом порівняння його розрахункових значень (на основі виміряних показників витрат зворотних вод і концентрацій в них речовин) із встановленими фактичними показниками, показниками ТПС і ГДС відповідних речовин;

в) показники плану заходів щодо досягнення ГДС, контроль яких здійснюється шляхом порівняння фактичних строків реалізації і показників водоохоронного результату (ефекту) цих заходів із відповідними показниками, що вказані в плані.

4.3. Вважається порушенням, якщо вимірювані показники витрат, концентрацій нормованих речовин чи властивостей зворотних вод та розрахункові значення скиду (маси) речовин перевищують однойменні відповідні показники, що встановлені на поточний термін. Тобто контролюється перевищення тимчасово погоджених показників чи гранично допустимих показників, які повинні бути досягнуті на термін контролю.

Для визначення порушення треба виявити перевищення встановлених витрат зворотних вод (ВВ) над заміряними витратами зворотних вод (ЗВ), встановлену концентрацію речовини (ВК) над заміряною концентрацією речовини (ЗК).

а) Порушення відсутнє в таких випадках:

1. ВВ = ЗВ та ВК = ЗК

2. ВВ = ЗВ та ВК > ЗК

3. ВВ > ЗВ та ВК = ЗК

4. ВВ > ЗВ та ВК > ЗК

б) Порушення має місце в таких випадках:

1. ВВ < ЗВ та ВК < ЗК

2. ВВ < ЗВ та ВК = ЗК

3. ВВ = ЗВ та ВК < ЗК

в) Розрахунки концентрацій речовин у водному об'єкті, що замовлені скидом зворотних вод, що контролюється, потрібні для визначення порушення в таких випадках:

1. ВВ < ЗВ та ВК > ЗК

2. ВВ > ЗВ та ВК < ЗК

У наближеному визначенні порушення має місце, коли встановлений скид (маса) нормованих речовин менший від скиду (маси), який визначається за заміряними витратами зворотних вод та концентраціями речовин.

4.4. Скид будь-яких речовин, пов'язаних з діяльністю водокористувачів, що не вказані у затверджених ГДС, заборонений.

4.5. На підставі результатів контролю в установленому порядку складається акт, в якому констатується дотримання чи порушення встановлених обмежень на скид зворотних вод (показників їх витрати і складу, скиду речовин, плану заходів) і вказуються заходи щодо усунення порушень та строки їх виконання.

5.1. Встановлені фактичні показники скиду речовин і розраховані величини ГДС речовин є вихідними для розробки планів заходів щодо поетапного досягнення ГДС. Оскільки план заходів являє собою сукупність технічних і вартісних характеристик заходів і споруд, що погоджені за строками реалізації і спрямовані на поетапне досягнення величин ТПС і ГДС речовин, то значення величин ТПС визначаються сукупністю технічних характеристик заходів і споруд. Наприклад, ТПС речовин відповідають проектній характеристиці складу зворотних вод на виході з очисних споруд, що вводяться в дію. В іншому разі концентрації речовин, відповідних ТПС дорівнюють найкращим середнім значенням (див. розд. 1).

5.2. Величини ТПС та ГДС речовин визначають (в перерахунку на річний скид) значення встановлюваних щорічно лімітів на скид стічних вод, погоджених з графіком досягнення ТПС і ГДС. Якщо фактичний скид речовин дорівнює або менший ГДС, то розроблювані заходи повинні бути спрямовані лише на стабілізацію досягнутих ГДС. Затверджені ліміти скиду забруднюючих речовин не повинні перевищувати величини ТПС або ГДС, якщо останні досягаються у відповідний термін.

Якщо плани заходів щодо поетапного досягнення ГДС речовин не виконуються з вини підприємства-водокористувача, то органи Мінприроди України можуть встановлювати ліміти відповідно плановим показникам, тобто відповідно проектним характеристикам споруд, наприклад, складу зворотних вод на виході з очисних споруд, що повинні були задіятись у відповідний термін.

5.3. Головними напрямками формування планів заходів, що ведуть до досягнення величин ТПС і ГДС речовин, є такі.

А. Удосконалення основного виробництва і його технології.

Б. Створення і удосконалення споруд для очищення зворотних вод перед скидом до водного об'єкта.

В. Створення і удосконалення систем попереднього очищення стічних вод перед скидом на інші очисні споруди.

Г. Створення і удосконалення систем оборотного водопостачання.

Д. Створення і удосконалення систем повторного використання зворотних вод.

Е. Створення систем передачі стічних вод на інші очисні споруди.

Є. Удосконалення природно-технічних систем. Під природно-технічними системами розуміються водоохоронні системи і споруди, що пов'язані безпосередньо із природними об'єктами - водосховища, канали, системи випуску стічних вод (серед них розсіювачі, глибоководні і т.ін.).

Вказана вище класифікація видів водоохоронних заходів об'єднується з можливими етапами їх реалізації, які включають:

1) оргтехзаходи, спрямовані на удосконалення експлуатації існуючих виробництв, водогосподарських систем і споруд для досягнення проектних показників або покращення таких показників;

2) реконструкцію виробництв, водогосподарських систем і споруд (без докорінної зміни основної технології виробництва, обробки і використання зворотних вод);

3) будівництво нових виробництв, водогосподарських систем і споруд або нових їх основних блоків.

В додатку N 6, табл. 6.1 наведена класифікація можливих водоохоронних заходів. Приблизний графік реалізації водоохоронних заходів показаний на рис. 5.1.

5.4. Сукупність параметрів технічних засобів і технологій виробництва, що включають техніко-економічні показники ефективності виробництва, обробки і утилізації відходів, складає інформаційну базу розробки плану заходів щодо досягнення ГДС речовин.

Конкретні дані про техніко-економічні характеристики водоохоронних заходів можуть визначатись шляхом аналізу показників існуючих водоохоронних споруд або їх проектів у прив'язці до типів виробництв, галузей.

Джерела для формування інформаційної основи розробки планів водоохоронних заходів такі:

- проектні і фактичні характеристики існуючих водоохоронних споруд і споруд-аналогів;

- проекти будівництва нових і реконструкції існуючих очисних споруд;

- довідкові матеріали про технічні характеристики, вартість і нормативні строки будівництва водоохоронних споруд;

- інформаційна база техніко-економічних характеристик водоохоронних споруд, що підготовлена УкрНЦОВ, і надається розробникам ГДС за їх замовленнями.

5.5. З метою впорядкування сукупності техніко-економічних характеристик водоохоронних заходів такі характеристики групуються за трьома рівнями ефективності відповідно до міжнародного досвіду.

I. Типова технологія водоохорони (ТТВ) - широко застосовувані в наш час системи, споруди і технології відповідно до типових проектів і їх реальних втілень. Наприклад, для міських стічних вод - це система повного біологічного очищення до рівня за

II. Передова технологія водоохорони (ПТВ) - прогресивні системи, споруди і технології, які відповідають кращим практично використовуваним вітчизняним і зарубіжним взірцям. Наприклад, для міських стічних вод - це система повного біологічного очищення з доочищенням до рівня за

III. Найкраща можлива технологія водоохорони (НТВ) - це системи, споруди і технології, що ведуть до кардинального розв'язання проблеми охорони вод, тобто ведуть до повного припинення скидів зворотних (стічних) вод, або такі технології, при яких склад зворотних (стічних) вод, що скидаються, відповідає нормам і ГДК для водних об'єктів. Наприклад, для промисловості - це безпродувочні системи оборотного водопостачання з повною утилізацією осаду, для міських стічних вод - це системи багатоступеневого доочищення стічних вод з використанням процесів адсорбції на вугільних фільтрах і т.ін.

Необхідність застосування того чи іншого рівня технології визначається вимогами до кількості і складу стічних вод, тобто, насамперед, величинами ГДС речовин.

Можливо, що ПТВ для ряду виробництв може збігатися з НТВ, а в деяких випадках і ТТВ відповідає вищому рівню - НТВ. Інформаційна база, що підготовлена УкрНЦОВ (див. п.5.4), розподілена за класами ТТВ, ПТВ, НТВ.

5.6. Розробка плану водоохоронних заходів, а, отже, і визначення величин ТПС речовин здійснюється як для кожного окремого випуску, так і для підприємств (організацій), що мають декілька випусків, або декількох водогосподарських об'єктів з окремими випусками зворотних (стічних) вод. Такими підприємствами можуть бути, наприклад, виробничі управління водопровідноканалізаційного господарства. У такому випадку постає необхідність розв'язання таких задач:

а) задача вибору виду і послідовності реалізації водоохоронних заходів для кожного окремого випуску на першому, наступних і заключному етапах, що забезпечують у цілому досягнення ГДС речовин;

б) задача визначення черговості реалізації водоохоронних заходів для сукупності випусків і водогосподарських об'єктів та визначення сукупності першочергових водоохоронних заходів при відомих обмеженнях на капітальні вкладення на першому і наступних етапах їх реалізації.

Вибір виду і послідовності реалізації водоохоронних заходів для кожного окремого випуску здійснюється так, щоб гарантувалося досягнення величин ГДС речовин з мінімальними капітальними витратами у нормативні строки введення в дію споруд і реалізації інших заходів.

Вибір виду водоохоронних заходів для окремого випуску на першому етапі і сукупності першочергових заходів для сукупності випусків і об'єктів здійснюється так, щоб досягалося максимально можливе зниження величин перевищення значень ГДС при обмежених капітальних витратах. Результатом реалізації таких заходів будуть найбільші зниження перевищень над величинами. ГДК речовин у водному об'єкті, тобто перші етапи реалізації заходів будуть пов'язані з поліпшенням санітарно-екологічного стану найбільш забруднених ділянок водних об'єктів.

При виборі черговості реалізації заходів мають враховуватись капітальні витрати по етапах і витрати на реалізацію кожного заходу, зниження плати за скид зворотних вод, нормативні строки проектування, будівництва і введення в дію водоохоронних споруд, наявність проектної документації, будівельних заділів.

5.7. Для визначення черговості водоохоронних заходів мають використовуватись надійні вихідні дані, включені в систему нормативних, передпроектних і проектних документів, регламентуючих водокористування, серед них:

- сукупність даних, що характеризують фактичний скид, ТПС і ГДС речовин;

- сукупність даних, що характеризують водоохоронні заходи, насамперед, по капітальних витратах;

- сукупність даних, що характеризують плату за скид речовин і відображають одночасно збиток від забруднення природного середовища.

Вихідні дані для обгрунтування вибору черговості водоохоронних заходів такі.

1. Величини витрат зворотних вод: фактична, відповідні ТПС і ГДС речовин

2. Величини концентрацій і-того виду речовини у зворотних водах: фактичні, відповідні ТПС і ГДС речовин

3. Величини приведеної маси речовин: фактичні, відповідні ТПС і ГДС речовин

де $ - сума.

4. Капітальні витрати на реалізацію водоохоронних заходів щодо досягнення ТПС і ГДС речовин, відповідно

5. Плата за скид зворотних вод, обчислювана відповідно до діючих методичних документів: на рівні фактичного скиду, при досягненні ТПС і ГДС речовин

5.8. Визначення черговості водоохоронних заходів здійснюється з використанням таких показників.

1. Зниження скиду приведеної маси (ЗМ) речовин при досягненні їх ТПС і ГДС, відповідно

Ці показники характеризують ефективність реалізації заходів у натуральному виразі.

2. Зниження плати за скид (ЗП) речовин при досягненні їх ТПС і ГДС, відповідно

Ці показники характеризують як ефективність реалізації водоохоронних заходів для підприємств-водокористувачів у вартісному варіанті, так і зниження величин збитків від забруднення навколишнього природного середовища, тому що розрахунок плати за скид випливає із показників збитку з урахуванням регіональних коефіцієнтів.

3. Питомі витрати на зниження скиду приведеної маси (ПЗМ) речовин при досягненні їх ТПС і ГДС, відповідно

4. Питомі витрати при зниженні плати (ПЗП) за скид речовин при досягненні їх ТПС і ГДС, відповідно

Вихідні і результатні дані по всіх підприємствах і скидах подаються в додатку N 6, табл. 6.2.

5.9. Спрощена процедура вибору черговості водоохоронних заходів полягає ось у чому. В додатку N 6 у зведеній таблиці типу 6.2 визначається мінімальне значення показника питомих витрат на зниження скиду приведеної маси речовин (ПЗМТ або ПЗМГ) і відповідному заходу надається перший ранг. Другий і наступні ранги надаються дальшим, більш великим показникам ПЗМТ або ПЗМГ. Аналогічне рангування здійснюється за показниками питомих витрат на зниження плати (ПЗПТ або ПЗПГ) - захід з мінімальною величиною цього показника дістає перший ранг. Проранговані такими способами за двома показниками заходи розподіляються за черговістю реалізації таким чином.

Першочерговим заходом вважається той захід, що має перший ранг за показником ПЗМТ або ПЗМГ; заходом другої черги - той захід, який має перший ранг за показником ПЗПТ або ПЗПГ; заходом третьої черги - захід, що має другий ранг за показником ПЗМТ або ПЗНГ; заходом четвертої черги - захід, що має другий ранг за показником ПЗПТ або ПЗПГ і т. д.

Одночасно з формуванням черговості заходів підраховується зростаючим підсумком сума капітальних витрат на них. Формування сукупності першочергових заходів закінчується, коли вичерпуються задані сумарні значення капітальних витрат (див. додаток. N 6, табл. 6.3).

Такий метод вибору черговості реалізації заходів дозволяє здійснити наближене розв'язання компромісно-оптимізаційної задачі з двома критеріями - максимумом зниження приведеної маси речовин (5.8, 5.9) і максимумом зниження плати за їх скид (5.10, 5.11) при обмеженнях на сумарні капітальні витрати.

7.1. Матеріали, що обгрунтовують проекти ГДС повинні включати результати виконання наступних етапів робіт (у вигляді розділів пояснювальної записки).

1. Підготовка вихідних даних для розрахунку ГДС речовин:

а) санітарно-технічне обстеження джерел скиду, визначення концентрацій забруднюючих речовин у зворотних водах (виконання аналізів або використання даних існуючих аналізів);

б) збір вихідних даних для розробки проекту ГДС (про водні об'єкти, водокористувачів у межах басейну чи його ділянки і т.ін.);

в) складання гідрографічної схеми в межах адміністративного поділу (області) з відображенням місць водозаборів, випусків зворотних вод, тощо.

2. Правове та методичне обгрунтування схеми і моделі розрахунку ГДС речовин, виходячи із специфіки водокористування (видів водокористування і лімітуючих контрольних створів, типів зворотних вод, водних об'єктів і т.ін.).

3. Визначення розрахункових умов та розробка проекту (розрахунок) ГДС речовин:

а) обробка даних замірів витрат і хімічних аналізів складу та властивостей зворотних вод;

б) розрахунок гідрологічних режимів та фонової якості води водного об'єкта (з урахуванням даних про природну якість води);

в) складання схеми випусків зворотних вод водокористувача;

г) розрахунок величин допустимих концентрацій та ГДС речовин (вказати використану програму розрахунків на ПЕОМ).

4. Визначення величин ТПС речовин і розрахунок якості води водного об'єкта для оцінки ефективності досягнення ТПС і ГДС речовин:

а) визначення величин ТПС речовин з урахуванням заходів щодо досягнення ГДС речовин;

б) розрахунок якості води водного об'єкта для оцінки ефективності досягнення ТПС і ГДС речовин.

5. Розробка пропозицій до плану заходів щодо досягнення ГДС речовин та оформлення документів-проектів ГДС, ТПС речовин і плану заходів (для узгодження та затвердження).

7.2. Матеріали, що обгрунтовують, (пояснювальна записка) доповнюються офіційними справками про погодження:

а) вихідних даних про водний об'єкт (вид водокористування, лімітуючий контрольний створ, фактичну фонову якість води і т.ін.) - з місцевим органом Мінприроди України;

б) місцезнаходження випусків зворотних вод щодо межі населених пунктів - з місцевим органом у справах будівництва і архітектури;

в) даних про розрахункову (в тому числі природну) фонову якість води, прийнятих технологій очищення зворотних вод - з організаціями, вказаними в розд.3.

7.3. Обчислення витрат на підготовку матеріалів, що обгрунтовують, та розробку проектів ГДС, ТПС речовин і планів заходів здійснюється згідно з "Цінником на екологічні роботи" (Київ, 1993 р.) за пунктами: п.1.а матеріалів, що обгрунтовують, - розд. 2.1 і 2.2 цінника; п.1.б матеріалів, що обгрунтовують, - розд. 2.3.1 цінника; п.3 матеріалів, що обгрунтовують, - розд. 2.3.2 цінника; п.5 матеріалів, що обгрунтовують, - розд. 2.3.3 цінника. Інші пункти матеріалів, що обгрунтовують, (1.в, 2, 4) оцінюються окремо відповідно до складності робіт.

Інструкція розроблена Українським науковим центром охорони вод (УкрНЦОВ) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України за участю Південного науково-дослідного техніко-екологічного підприємства (ПНДТЕП, рос. абревіатура ЮНИТЭП).