На виконання Закону України "Про охорону праці" і постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 623 "Про положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях" та з метою встановлення єдиного порядку розслідування і обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України, які сталися в період проходження військової служби,

1. Затвердити Положення про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України (додається).

2. Керівникам підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, військових частин, науково-дослідних та лікувально-оздоровчих закладів Служби безпеки України забезпечити доведення до структурних підрозділів вимог цього Положення.

3. Розслідування нещасних випадків, що сталися із співробітниками-військовослужбовцями і військовослужбовцями строкової служби Служби безпеки України під час виконання своїх посадових обов'язків, проводити згідно з цим Положенням.

4. З наказом і Положенням ознайомити військовослужбовців органів і підрозділів Служби безпеки України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Інспекцію технічного і пожежного нагляду та охорони праці Служби безпеки України.

6. Наказом КДБ СРСР від 15.04.86 р. N 0217 надалі не керуватися.

1.1. Це Положення визначає порядок розслідування та обліку нещасних випадків, які сталися із співробітниками-військовослужбовцями і військовослужбовцями строкової служби (далі - військовослужбовці) підрозділів Центрального управління, підпорядкованих йому регіональних органів, органів військової контррозвідки, військових частин, науково-дослідних і лікувально-оздоровчих закладів Служби безпеки України (далі - органи СБ України) в період проходження військової служби.

Дія цього Положення не поширюється на нещасні випадки, які сталися з військовослужбовцями при виконанні оперативно-розшукових заходів, а також на нещасні випадки, що сталися з особами, які працюють за трудовими договорами.

1.2. Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні отруєння та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, іонізуючим випромінюванням, а також ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (далі - нещасні випадки), що призвели військовослужбовця до звільнення від служби за листком непрацездатності на один чи більше робочих днів, а також випадки смерті військовослужбовців на службі в органі СБ України.

1.3. За результатами розслідування складається акт за формою НВС-1 (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки, які сталися з військовослужбовцями під час виконання посадових обов'язків, у тому числі при перебуванні у відрядженнях, а також такі, що сталися під час:

1) перебування на робочому місці, на території органу СБ України або в іншому місці при виконанні доручень та службових завдань протягом службового часу* чи за розпорядженням керівництва органу СБ України в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

2) приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, додержання правил особистої гігієни;

3) проїзду на службу чи з місця служби на транспорті органу СБ України або на транспорті сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою) за наявності розпорядження керівництва органу СБ України;

4) використання власного транспорту або транспорту фізичних осіб, за їх згодою, в інтересах органу СБ України з дозволу або за розпорядженням керівництва органу СБ України;

5) провадження дій в інтересах органу СБ України, де проходить службу потерпілий**;

6) ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на об'єктах і транспортних засобах органу СБ України;

7) проведення спортивних змагань і занять з фізичної підготовки згідно з планом службової підготовки;

8) прямування або повернення військовослужбовців з об'єктів обслуговування, оперативного забезпечення, місць проведення оперативно-розшукових заходів (відповідно до його посадових обов'язків) пішки, на громадському, власному транспортному засобі або на транспортному засобі, який належить органу СБ України, сторонній організації чи фізичній особі.

1.4. Нещасні випадки з військовослужбовцями строкової служби, а також смертельні випадки, які сталися протягом службового часу (під час служби, перебування у наряді, відпочинку, сну, звільнення) розслідуються та беруться на облік і на них складається акт за формою НВС-1, крім випадків, зазначених у підпунктах 2, 3, 4, 5 пункту 1.8 цього Положення.

1.5. Нещасні випадки, пов'язані із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, вогнепальні поранення або вбивство військовослужбовця в період проходження військової служби, незалежно від порушення кримінальної справи, розслідуються відповідно до цього Положення. Такі випадки беруться на облік, і про них складається акт за формою НВС-1.

1.6. Нещасні випадки, що сталися внаслідок захворювання, погіршення стану здоров'я військовослужбовців (серцевої недостатності, інсульту тощо), розслідуються відповідно до цього Положення. Про такі нещасні випадки складається акт за формою НВС-1 за умови, що погіршення стану здоров'я військовослужбовців сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих або психологічних факторів.

1.7. Нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями на території органу СБ України або в іншому місці служби під час перерви для відпочинку та харчування, а також під час проведення службових нарад, отримання заробітної плати, проходження медогляду, розслідуються, і про них складається акт за формою НВС-1, якщо буде встановлено факт впливу на потерпілого виробничого фактора чи середовища.

1.8. За результатами розслідування не складаються акти за формою НВС-1 і не беруться на облік нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями:

1) під час прямування на службу чи з місця служби пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить органу СБ України і не використовується в інтересах цього органу;

2) під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів органу СБ України без дозволу керівництва органу СБ України, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

3) унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був усунений від служби до настання нещасного випадку;

4) під час скоєння злочинів або адміністративних правопорушень, якщо ці дії зафіксовані і на них є офіційний висновок суду або військової прокуратури;

5) у разі природної смерті, за винятком випадків, зазначених у п.1.6 цього Положення, або самогубства, що підтверджено висновками відповідних органів.

1.9. Якщо за підсумками розслідування буде вирішено, що нещасний випадок не підлягає обліку і на нього не повинен складатися акт за формою НВС-1, то в такому разі складається акт про невиробничий травматизм за встановленою формою НТ (додаток 2). Вимоги цього Положення на такий випадок не поширюються.

2.1. Про кожний нещасний випадок очевидець, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього начальника потерпілого чи іншу посадову особу (начальника групи, напрямку, відділення, відділу, служби) органу СБ України (далі - начальник підрозділу СБ України) і ужити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

2.2. Начальник підрозділу СБ України зобов'язаний:

1) терміново організувати медичну допомогу потерпілому, у разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;

2) повідомити керівника органу СБ України про те, що сталося. Якщо потерпілий є представником іншого підрозділу або органу СБ України, - повідомити начальника підрозділу СБ України або керівника органу СБ України, військовослужбовцем якого є потерпілий;

3) зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на місці події нещасного випадку та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також ужити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

2.3. Керівник органу СБ України, одержавши повідомлення про нещасний випадок, організовує його розслідування, наказом призначає комісію, до складу якої входять:

спеціаліст з охорони праці органу СБ України (голова комісії);

начальник (заступник начальника) підрозділу СБ України, у штаті якого перебуває потерпілий;

посадова особа підрозділу роботи з особовим складом або юридичної структури органу СБ України.

У разі потреби до складу комісії можуть входити й інші спеціалісти.

В органах СБ України, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника органу СБ України покладені функції з питань охорони праці.

2.4. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох діб:

1) обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

2) розглянути й оцінити відповідність умов служби (місця праці) вимогам нормативних актів про охорону праці;

3) установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити осіб, які припустилися порушення нормативних актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

4) скласти акт за формою НВС-1 у п'яти примірниках і подати його на затвердження керівникові органу СБ України.

До акта за формою НВС-1 додаються пояснення свідків, потерпілого, а також, у разі потреби, витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров'я потерпілого в результаті нещасного випадку, а також, у разі потреби, про наявність в організмі потерпілого алкоголю чи наркотичних речовин.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою НВС-1, реєструються в органі СБ України в спеціальному журналі за встановленою формою НВС-2 (додаток 3).

2.5. Керівник органу СБ України повинен розглянути і затвердити акти за формою НВС-1 (у кількості 5 примірників) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо нещасних випадків, які сталися за межами органу СБ України, після отримання необхідних матеріалів.

Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

1) начальнику підрозділу СБ України, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;

2) до Інспекції технічного і пожежного нагляду та охорони праці Служби безпеки України (далі - Інспекція);

3) спеціалісту з охорони праці органу СБ України або посадовій особі, на яку наказом керівника органу СБ України покладені функції з питань охорони праці (далі - спеціаліст з охорони праці органу СБ України), акт надсилається разом з іншими матеріалами розслідування;

4) до підрозділу роботи з особовим складом органу СБ України для долучення до особової справи потерпілого військовослужбовця;

5) потерпілому або особі, яка представляє його інтереси.

На вимогу потерпілого керівник органу СБ України зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.

2.6. Акт за формою НВС-1, разом з матеріалами розслідування, підлягає зберіганню протягом 45 років в органі СБ України, військовослужбовцем якого є (був) потерпілий. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх намічених у них заходів, але не менше двох років.

У разі ліквідації органу СБ України акти за формою НВС-1 підлягають передачі до Центрального управління Служби безпеки України.

2.7. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або в разі смерті потерпілого керівник органу СБ України і начальник фінансового підрозділу складають повідомлення про наслідки нещасного випадку за встановленою формою НВС-3 (додаток 4) і в десятиденний термін надсилають його:

1) начальнику підрозділу СБ України, де стався нещасний випадок;

2) до Інспекції;

3) спеціалісту з охорони праці органу СБ України;

4) до підрозділу роботи з особовим складом органу СБ України для долучення до особової справи потерпілого.

Повідомлення про наслідки нещасного випадку є обов'язковим додатком до акта за формою НВС-1 і підлягає зберіганню разом з ним відповідно до цього Положення.

2.8. Нещасний випадок, про який начальника підрозділу СБ України чи керівника органу СБ України своєчасно не повідомили або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Положенням протягом місяця після одержання заяви від потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою НВС-1 вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії питання вирішується у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

2.9. Нещасний випадок, що стався в органі СБ України з військовослужбовцем іншого органу СБ України під час виконання ним завдання свого начальника, розслідується комісією органу СБ України, де стався нещасний випадок, за участю представників органу (підрозділу) СБ України, військовослужбовцем якого є потерпілий, про нього складається акт за формою НВС-1, і випадок береться на облік органом СБ України, військовослужбовцем якого є потерпілий.

Орган СБ України, де стався нещасний випадок, залишає у себе один примірник затвердженого акта за формою НВС-1.

2.10. Нещасні випадки із слухачами і курсантами військово-навчальних закладів СБ України, що сталися під час проходження ними навчальної практики та стажування в органі СБ України, розслідуються і беруться на облік органом СБ України, де вони проходили практику чи стажування. У розслідуванні повинен брати участь представник військово-навчального закладу СБ України.

2.11. Нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями - водіями транспортних засобів органів СБ України під час перебування в рейсі, розслідуються відповідно до цього Положення з обов'язковим використанням матеріалів розслідування відповідних державних органів нагляду за безпекою руху (ДАІ, ВАІ).

Висновки зазначених органів про причини нещасного випадку і осіб, які припустилися порушення нормативних актів, передаються у десятиденний термін органу СБ України, військовослужбовцем якого є потерпілий, або голові комісії, якщо проводиться спеціальне розслідування нещасного випадку.

Притягнення до відповідальності водія за порушення вимог безпеки руху, в результаті якого стався нещасний випадок, не може бути підставою для відмови у складанні акта за формою НВС-1 та взяття на облік цього нещасного випадку.

2.12. Нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями, які були залучені для виконання робіт на об'єктах підприємств та організацій інших міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за договором (угодою) між органом СБ України і підприємством, розслідуються органом СБ України за участю представника підприємства і беруться на облік органом СБ України.

2.13. Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюється спеціалістом з охорони праці органу СБ України та Інспекцією.

Інспекція має право вимагати від керівника органу СБ України складання акта за формою НВС-1 або його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Положення або інших нормативних актів з охорони праці.

Посадова особа Інспекції має право, у разі потреби (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку або його приховування тощо), самостійно проводити розслідування нещасного випадку і видавати керівнику органу СБ України обов'язкові для виконання приписи за встановленою формою НВС-4 (додаток 5) щодо потреби складання акта за формою НВС-1 та взяття нещасного випадку на облік.

2.14. У разі відмови органу СБ України скласти акт за формою НВС-1 про нещасний випадок чи незгоди органу СБ України, потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта або з приписом посадової особи Інспекції питання вирішуються в Інспекції, а в разі невирішення - керівництвом Служби безпеки України або в суді.

3.1. Спеціальному розслідуванню підлягають:

1) випадки смерті військовослужбовців під час військової служби;

2) нещасні випадки із смертельним наслідком;

3) групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я.

3.2. Про випадок смерті, груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком начальник підрозділу СБ України, керівник органу СБ України зобов'язані за встановленою формою НВС-5 (додаток 6) негайно доповісти за підпорядкованістю, у встановленому в СБ України порядку про надання позачергових донесень, а також в Інспекцію і до органу військової прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку.

Зазначене повідомлення надсилається також у разі, якщо смерть потерпілого настала внаслідок раніше одержаної травми. Спеціальне розслідування щодо цього випадку здійснюється у встановленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.

3.3. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, нещасного випадку із смертельним наслідком та випадку смерті військовослужбовця під час служби проводиться комісією, яка призначається наказом керівництва Служби безпеки України.

До складу комісії з розслідування входять:

посадова особа Інспекції (голова комісії);

посадова особа підрозділу Центрального управління, якому підпорядкований орган СБ України, де стався нещасний випадок;

спеціаліст з охорони праці органу СБ України, де стався нещасний випадок;

начальник підрозділу СБ України, де стався нещасний випадок;

представник військової прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку.

3.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби встановлений термін може бути продовжений керівником Служби безпеки України, який призначив розслідування.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за встановленою формою НВС-6 (додаток 7), а також оформляються інші матеріали, передбачені п.3.10 цього Положення.

Акт спеціального розслідування нещасного випадку підписується головою і всіма членами комісії. Якщо член комісії не згоден із змістом акта, то він у письмовій формі додає до акта свою окрему думку.

Акт за формою НВС-1 на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціального розслідування і затверджується керівником органу СБ України протягом доби після одержання ним цих документів. У цьому разі в акті за формою НВС-1 замість підписів членів комісії з розслідування нещасного випадку робиться запис: "Складено відповідно до акта спеціального розслідування".

3.5. У разі розходження думок членів комісії із спеціального розслідування керівник Служби безпеки України, який призначив цю комісію, розглядає з членами комісії матеріали розслідування і може призначити нове розслідування або видати розпорядження щодо складання акта за формою НВС-1 і взяття нещасного випадку на облік.

3.6. Для встановлення причини нещасного випадку і опрацювання заходів щодо недопущення подібних випадків надалі комісія із спеціального розслідування має право вимагати від керівника органу СБ України, де стався нещасний випадок, залучення за рахунок цього органу до розслідування експертів-спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших організацій.

3.7. На вимогу комісії зі спеціального розслідування орган СБ України, де стався нещасний випадок, зобов'язаний:

1) зробити, у разі потреби, фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об'єкта, устаткування, інструменту, а також надати технічну документацію та інші документи;

2) надати транспорт, засоби зв'язку, службові приміщення для роботи комісії з спеціального розслідування;

3) у разі гострого отруєння (захворювання) військовослужбовця провести медичне обстеження всього особового складу підрозділу СБ України, в якому сталося отруєння (захворювання);

4) забезпечити проведення лабораторних досліджень і виконання технічних розрахунків та інших робіт;

5) організувати друкування, розмноження і оформлення у потрібній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку.

Члени комісії мають право в ході розслідування одержувати письмові пояснення від особового складу органу СБ України та очевидців події.

Орган СБ України, військовослужбовцем якого є потерпілий, компенсує витрати, пов'язані з діяльністю залучених до цієї роботи фахівців науково-дослідних, конструкторських та інших сторонніх організацій, які не належать Службі безпеки України, шляхом сплати рахунків, які виставляються цими організаціями за виконану роботу.

3.8. Комісія зі спеціального розслідування спільно з керівником органу СБ України відвідує потерпілих або членів їх сімей, розглядає і вирішує на місці соціальні питання, роз'яснює потерпілим (сім'ям) їхні права відповідно до чинного законодавства України.

3.9. Керівник органу СБ України в п'ятиденний термін розглядає матеріали спеціального розслідування нещасного випадку та видає наказ про здійснення запропонованих комісією з спеціального розслідування заходів щодо усунення причин виникнення подібних випадків та про притягнення до відповідальності осіб, які припустилися порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

Керівник органу СБ України, де стався нещасний випадок, у термін, зазначений у акті спеціального розслідування, якщо відповідним наказом керівництва Служби безпеки України не встановлені інші строки, у письмовій формі повідомляє Інспекцію про здійснення запропонованих комісією заходів.

3.10. До матеріалів спеціального розслідування входять:

1) копія наказу керівництва Служби безпеки України про організацію спеціального розслідування нещасного випадку;

2) акт спеціального розслідування нещасного випадку;

3) протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за встановленою формою НВС-7 (додаток 8);

4) ескіз місця нещасного випадку за встановленою формою НВС-8 (додаток 9), плани, схеми, фотознімки місця нещасного випадку;

5) припис посадової особи Інспекції за встановленою формою НВС-4, якщо він видавався, щодо зв'язку нещасного випадку з виконанням посадових обов'язків;

6) копія акта за формою НВС-1 на кожного потерпілого окремо;

7) висновок експертизи (науково-технічної, медичної тощо), якщо вона проводилася;

8) медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого, а також про наявність в його організмі алкоголю чи наркотиків (у разі потреби);

9) пояснення та протоколи опитування потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, за встановленою формою НВС-9 (додаток 10);

10) копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці;

11) копії приписів з охорони праці щодо нещасного випадку, які видані керівникові органу СБ України (начальнику підрозділу СБ України) Інспекцією (спеціалістом з охорони праці органу СБ України) до настання нещасного випадку і під час його розслідування;

12) виписки з нормативних актів про охорону праці, що були порушені;

13) довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком, та про надання потерпілому чи членам його сім'ї матеріальної допомоги;

14) копія наказу керівника органу Служби безпеки України згідно з пунктом 3.9 цього Положення.

3.11. Керівник органу СБ України в п'ятиденний термін після закінчення розслідування нещасного випадку надсилає матеріали, вказані в пункті 3.10 цього Положення, до військової прокуратури та до Інспекції. Перший примірник матеріалів розслідування залишається в органі СБ України, де стався нещасний випадок.

4.1. Органи СБ України здійснюють облік та аналіз усіх нещасних випадків, на підставі актів за формами НВС-1 та НВС-6 складають річний звіт про травматизм військовослужбовців за формою 7-твс (додаток 11) та надсилають його до Інспекції. Розробляють та виконують заходи щодо запобігання нещасним випадкам.

4.2. Інспекція перевіряє ефективність профілактики нещасних випадків виробничого характеру в підрозділах органів СБ України, уживає заходів щодо виявлення та усунення порушень вимог цього Положення.

4.3. Облік усіх нещасних випадків, що сталися в органах СБ України, здійснює Інспекція на підставі повідомлень органів СБ України та матеріалів розслідувань, які надсилаються до Інспекції.

4.4. Інспекція здійснює аналіз нещасних випадків, готує огляди про травматизм та з питань охорони праці і надсилає їх в органи СБ України.

4.5. Інспекція здійснює аналіз нещасних випадків і щоквартально надсилає інформацію у Держнаглядохоронпраці про смертельний травматизм з військовослужбовцями.

5.1. Посадові особи органів СБ України, які проводили розслідування нещасних випадків, несуть персональну відповідальність за своєчасне і правильне розслідування та прийняті рішення.

5.2. Особи, які допустили порушення або невиконання вимог цього Положення, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

6.1. Відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці СБ України підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті, а також у разі поранення (контузії, травми або каліцтва, захворювання), одержаного в період проходження служби.

6.2. Державне обов'язкове особисте страхування військовослужбовців проводиться Національною акціонерною страховою компанією "ОРАНТА" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. N 488 "Про Умови державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум".

6.3. Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" виплачує страхові суми:

1) у разі загибелі або смерті застрахованого його спадкоємцям - у розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня на час загибелі або смерті;

2) у разі втрати застрахованим працездатності, що сталася внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва, захворювання), одержаного в період проходження служби, - у розмірі залежно від ступеня втрати працездатності, що визначається у процентному відношенні до загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Виплата страхових сум у зв'язку з настанням страхової події проводиться за вирахуванням раніше виплачених страхових сум за цю саму страхову подію. При цьому страхова сума з даного виду страхування виплачується незалежно від виплат за іншими видами страхування і виплат у порядку відшкодування збитків.

6.4. Вимоги щодо виплати страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть пред'явити Національній акціонерній страховій компанії "ОРАНТА" протягом трьох років з дня настання страхової події.

Виплата страхових сум проводиться у семиденний термін з дня одержання Національною акціонерною страховою компанією "ОРАНТА" усіх необхідних документів від застрахованого або його спадкоємців.

У разі відмови у виплаті страхових сум Національна страхова компанія "ОРАНТА" у такий же строк письмово повідомляє про це застрахованого або його спадкоємців і відповідні органи СБ України із зазначенням мотивів відмови.

Спори між застрахованим (його спадкоємцями) і Національною страховою компанією "ОРАНТА" щодо виплати страхових сум вирішуються у встановленому чинним законодавством України порядку.

6.5. При настанні страхових подій, передбачених пунктом 6.3 цього Положення, виплата страхових сум проводиться Національною акціонерною страховою компанією "ОРАНТА" за місцем постійного проживання застрахованого шляхом їх перерахування на особовий рахунок одержувача у відповідній установі банку, видачі чека або поштового переказу за його рахунок.

Неповнолітньому спадкоємцю виплата страхової суми проводиться шляхом перерахування на його особовий рахунок в установі банку за місцем проживання з одночасним повідомленням про це відповідного органу опіки і піклування.

6.6. Для одержання страхової суми застрахований або його спадкоємці оформляють в органі СБ України та подають до Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" такі документи:

1) у разі загибелі або смерті застрахованого:

заяву за встановленою формою (додаток 12);

копію свідоцтва про смерть застрахованого;

свідоцтво про право на спадщину;

документ, що засвідчує особу спадкоємця;

2) у разі втрати застрахованим працездатності:

заяву за вказаною формою;

довідку медичного закладу, який надавав медичну допомогу або лікував;

копію довідки медико-соціальної експертної комісії про розмір втрати працездатності;

довідку з місця служби, що потерпілий є військовослужбовцем;

документ, що засвідчує особу.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям загиблого (померлого) нотаріальною конторою, для чого органом СБ України, де проходив службу загиблий (померлий) військовослужбовець, видається довідка про те, що він був застрахований (додаток 13).

6.7. Страхові суми не виплачуються, якщо страховий випадок:

1) настав у зв'язку з учиненням застрахованим навмисного злочину або є наслідком учинення застрахованим дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;

2) є наслідком навмисного заподіяння застрахованим собі тілесного пошкодження.

12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку

Усі пункти акта від 1 до 12 заповнюються чітко і розбірливо, пункти 2.2, 2.3, 6.1, 6.2, 7, 9, 9.1, 10 та 12 заповнюються згідно з поясненням:

Пункти 2.2, 2.3. Відомча приналежність. Форма власності. Заповнюються, якщо нещасний випадок стався на об'єкті, який не належить системі Служби безпеки України.

Пункт 6.1. Вид події. Заповнюється відповідно до зазначеного нижче класифікатора - підрозділ I.

Пункт 6.2. Шкідливий фактор та його значення. Заповнюється відповідно до класифікатора N 6 МОЗ.

Пункт 7. Причини нещасного випадку. Заповнюються дві причини нещасного випадку відповідно до зазначеного нижче класифікатора - підрозділ - II.

Пункт 9. Медичний висновок... Зазначається діагноз ушкодження здоров'я за листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу.

Пункт 9.1. Перебування потерпілого... У разі перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння запис робиться на підставі висновку, що складається лікарем, який проводив огляд потерпілого.

Пункт 10. Особи, які... Зазначаються особи, у тому числі й потерпілий, які припустилися порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, дії чи бездіяльність яких стали основною або супутньою причиною нещасного випадку (відповідно до п.7).

Якщо порушення допущено військовослужбовцями іншого органу СБ України, то це зазначається у цьому пункті.

Пункт 12. Зазначається кожний захід окремо. Не слід вносити до цього пункту відомості про накладення стягнень.

1. Дорожньо-транспортна пригода, в тому числі:

а) наїзд транспортних засобів.

2. Падіння потерпілого, в тому числі:

а) падіння потерпілого під час пересування;

б) падіння потерпілого з висоти;

в) падіння потерпілого в колодязі, ємності, ями тощо.

3. Падіння, обрушення, обвал предметів, матеріалів, породи, грунту тощо:

а) обрушення, обвалення будівель, споруд та їх елементів;

б) обвал та обрушення породи, грунту тощо.

4. Дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, в тому числі:

а) дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів;

б) дія предметів, що розлітаються в результаті вибуху або руйнування приладів, посудин під тиском, у вакуумі.

5. Ураження електричним струмом, у тому числі:

а) при доторкуванні до ЛЕП та обірваних проводів.

6. Дія екстремальних температур (крім пожеж).

7. Дія шкідливих та токсичних речовин.

8. Дія іонізуючих випромінювань.

9. Фізичні перевантаження.

10. Нервово-психічні перевантаження.

11. Ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами та іншими представниками флори і фауни.

12. Утоплення.

13. Асфіксія.

14. Навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою.

15. Стихійне лихо.

16. Пожежа.

17. Вибух.

18. Інші.

Технічні:

1. Конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва.

2. Конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів.

3. Неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, обладнання тощо.

4. Неякісне виконання будівельних робіт.

5. Недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу.

6. Незадовільний технічний стан:

а) виробничих об'єктів, будинків, споруд, території;

б) засобів виробництва;

в) транспортних засобів.

7. Незадовільний стан виробничого середовища.

Організаційні:

8. Незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці.

9. Недоліки під час навчання безпечних прийомів праці, в тому числі:

а) відсутність або неякісне проведення інструктажу;

б) допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці.

10. Неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність.

11. Відсутність у посадових інструкціях функціональних обов'язків з питань охорони праці.

12. Порушення режиму праці та відпочинку.

13. Відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профвідбору).

14. Невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними.

15. Виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо.

16. Залучення до роботи працівника не за спеціальністю (професією).

17. Порушення технологічного процесу.

18. Порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо.

19. Порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів.

20. Порушення Правил дорожнього руху.

21. Незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності).

22. Незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності).

23. Порушення трудової і виробничої дисципліни, в тому числі:

а) невиконання посадових обов'язків;

б) невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

Психофізіологічні:

24. Алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння.

25. Низька нервово-психічна стійкість.

26. Погані фізичні дані або стан здоров'я.

27. Незадовільний "психологічний" клімат у колективі.

28. Травмування внаслідок протиправних дій інших осіб.

29. Інші.