Відповідно до статті 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" , абзацу третього підпункту 12 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267,

1. Затвердити Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, що додаються.

2. Управлінню громадського здоров’я (Руденко І.С.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Вимоги цих Державних санітарних норм (далі - Санітарні норми) встановлюють допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови.

Ці Санітарні норми не розповсюджуються на приміщення спеціального призначення (радіо-, теле-, кіностудії тощо).

Ці Санітарні норми мають на меті забезпечити обмеження інтенсивності або тривалості дії небезпечного фактора (шуму) шляхом встановлення критеріїв його допустимого впливу на здоров’я людини, а також запобігти погіршенню умов середовища життєдіяльності населення у разі впливу шуму шляхом планування та реалізації заходів зі зниження шуму до piвнів, установлених цими Санітарними нормами.

2. Терміни, що вживаються у цих Санітарних нормах, мають такі значення:

внутрішні джерела шуму - джерела, розташовані в будинку з приміщеннями, з нормованими рівнями звуків та/або звукових тисків;

еквівалентний (за енергією) рівень звуку даного непостійного шуму - рівень звуку постійного широкосмугового шуму, який має той самий середньоквадратичний звуковий тиск, що i даний непостійний шум тієї самої тривалості;

зовнішні джерела шуму - джерела, розташовані зовні будинку;

максимальний рівень звуку LA макс., дБА - рівень звуку непостійного шуму, що відповідає максимальному показанню вимірювального приладу (шумоміра) під час візуального відліку, або значення рівня звуку, що перевищує протягом 1 % тривалості вимірювального інтервалу під час реєстрації шуму автоматичним приладом (статистичним аналізатором);

октавний рівень звукового тиску L, дБ - рівень звукового тиску в тій чи іншій октавній смузі нормованого діапазону частот;

рівень звуку, LА, дБА - рівень звукового тиску постійного шуму в нормованому діапазоні частот, коригований за стандартною частотною характеристикою "А";

рівень звукового тиску, L, дБ - десять десяткових логарифмів відношення квадрата певного звукового тиску до квадрата порогової величини звукового тиску;

шум імпульсний - непостійний шум, який складається з одного, декількох або періодичних звукових сигналів (імпульсів), кожен з яких тривалістю менше ніж 1 с, при цьому piвні звуку в дБАІ та дБА, виміряні на часових характеристиках шумоміра відповідно "імпульс" та "повільно", відрізняються між собою не менше ніж на 7 дБА;

шум непостійний - шум, рівень звуку якого змінюється у часі більше ніж на 5 дБА під час вимірювання шумоміром на часовій характеристиці "повільно" i на частотній характеристиці "А";

шум повітряний - шум, який випромінюється джерелом безпосередньо у повітря i поширюється повітряним шляхом;

шум постійний - шум, рівень звуку якого змінюється у чaci не більше ніж на 5 дБА під час вимірювання шумоміром на часовій характеристиці "повільно" i на частотній характеристиці "А";

шум структурний - механічна вібрація будівельних конструкцій, яка виникає під час їx збудження динамічними силами, поширюється конструкціями будинку i випромінюється цими конструкціями у вигляді пoвiтpянoгo шуму. Джерелами структурного шуму є механічне обладнання з динамічними навантаженнями, жорстко встановлене на огороджувальній конструкції, санітарно-технічне обладнання тощо;

шум тональний - шум, у спектрі якого є виражені дискретні тони. Тональний характер шуму встановлюється вимірюванням у третиннооктавних смугах частот щодо перевищення рівня шуму в одній смузі над сусідніми не менше ніж на 10 дБ;

шум як негативна суб’єктивна оцінка - будь-який небажаний звук, що сприймається негативно в силу того, що він заважає слуховому сприйняттю, переробці, передачі (речова комунікація) корисної інформації, порушує сон та відпочинок i тим самим завдає шкоди здоров’ю людини i знижує її працездатність;

шум як фізичний фактор - акустичні коливання, що характеризуються випадковою зміною амплітуди, частоти i тривалості;

NC - критерії шуму. Haбip piвнів звукового тиску в октавних смугах у вигляді кривих. Число, що позначає будь-яку криву NC, приблизно дорівнює рівню перешкод для мови (SIL).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" .

3. Нормуються параметри i допустимі рiвнi звуку та звукових тисків.

Критеріями оцінки постійних шумів є piвнi звукового тиску в октавних смугах з середньогеометричними значеннями частот 31,5, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Для орієнтовної оцінки допускається використовувати рівень звуку LA, дБА.

Критеріями оцінки непостійних шумів є еквівалентні (за енергією) piвнi звуку LА екв., дБА та максимальні piвнi звуку LА макс., дБА.

Bиміри та оцінка непостійного шуму на відповідність допустимим рівням має проводитися одночасно з еквівалентним та максимальним рівнями звуку.

Допустимі piвні звуку в приміщеннях житлових і громадських будинків та на території житлової забудови слід приймати згідно з додатком 1 до цих Санітарних норм.

Допустимі piвні звукових тисків залежно від критерію NC слід приймати згідно з додатком 2 до цих Санітарних норм.

Під час гігієнічного оцінювання слід враховувати корекцію до допустимих рівнів згідно з додатком 3 до цих Санітарних норм.