Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (далі - Правила), що додаються.

2. Скасувати наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.10.93 N 105 "Про затвердження Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Калиновській І.Г. унести Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити їх на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

1. Ці Правила встановлюють загальні вимоги з охорони праці при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору.

2. Ці Правила застосовують при експлуатації таких об'єктів:

а) підприємств, цехів, відділень, дільниць з вироблення каустичної соди, хлору та водню всіма методами електролізу розчинів хлориду натрію (калію) або соляної кислоти;

б) підприємств, що пов'язані зі споживанням, зберіганням, наливом та зливом рідкого хлору з використанням усіх типів хлорної тари;

в) підприємств, що здійснюють транспортування хлору по трубопроводах, а також перевезення рідкого хлору транспортними засобами.

3. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності, які займаються виробленням, зберіганням, транспортуванням, застосуванням хлору.

4. Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх працівників при організації й виконанні робіт, пов'язаних із виробленням, зберіганням, транспортуванням, застосуванням хлору.

5. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про охорону праці", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про пожежну безпеку", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про перевезення небезпечних вантажів", "Про залізничний транспорт", Національному стандарті "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять" (далі - ДСТУ 2293-99).

1. Суб'єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, повинен отримати дозвіл відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631.

2. Суб'єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є об'єкти, де виробляється, застосовується, зберігається або транспортується хлор, чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації як об'єкта підвищеної небезпеки і розроблення декларації безпеки відповідно до вимог Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки і Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956.

3. До виконання робіт, пов'язаних з виробництвом, зберіганням, транспортуванням та застосуванням хлору, допускаються особи, які пройшли:

а) медичний огляд відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113;

б) навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП-0.00-4.12-05);

в) інструктаж, навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469.

4. На всіх діючих підприємствах і тих, що вводяться в дію, розробляються і затверджуються керівником підприємства інструкції з охорони праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Комітету України по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), і Порядком опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93).

5. Виробничі дільниці, склади хлору, транспортні засоби для перевезення хлору повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння.

6. Підприємства, що виробляють, зберігають, застосовують хлор, повинні мати план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС), який розробляють відповідно до вимог Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" і Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

7. Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити працівників хлорних об'єктів спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08), Типових норм безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій і посад усіх галузей народного господарства та окремих виробництв, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 12.02.81 N 47/П-2 (НПАОП 0.00-3.03-81), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07.09.2004 N 194 ( z1362-04, za362-04), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.10.2004 за N 1362/9961 (НПАОП 24.0-3.01-04), а саме:

а) для захисту органів дихання - фільтруючими протигазами, ізолюючими дихальними апаратами та ізолюючими костюмами відповідно до ДСТУ ЕN 133-2005, "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Класифікація" (ЕN 133-2001, IDT);

б) для захисту очей - захисними окулярами марки "Г" або "ГД" відповідно до ДСТУ ЕN 166-2001 "Засоби індивідуального захисту очей. Технічні умови" (ЕN 166-1996, IDT);

в) для захисту шкіри від їдких речовин - гумовими або прогумованими рукавицями, гумовими чоботами або шкіряними черевиками, сукняними костюмами відповідно до ГОСТ 12.4.103-83 "ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация" (Одяг спеціальний захисний, засоби індивідуального захисту ніг і рук. Класифікація).

8. Працівники, зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, повинні бути забезпечені молоком або рівноцінними продуктами відповідно до вимог Порядку безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 16.12.87 N 731/П-13.

9. Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

1. Основною стадією багатостадійного процесу виробництва хлору, каустичної соди і водню електролітичним методом є електроліз розсолу.

Інші технологічні стадії: одержання і очищення розсолу; випаровування лугу; охолодження, осушка і компримування хлору; охолодження, осушка і перекачування водню.

2. У процесі виробництва, зберігання, транспортування та застосування хлору на працівників впливають небезпечні чинники, якими за класифікацією ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация" (Небезпечні і шкідливі виробничі чинники. Класифікація) є такі:

а) хімічні небезпечні чинники - токсичні та подразливі;

б) фізичні небезпечні чинники:

машини та механізми, що рухаються, рухомі частини виробничого устаткування;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищена чи знижена вологість повітря;

підвищена чи знижена рухомість повітря;

підвищений рівень напруги в електричному колі, замикання якого може статися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

відсутність або недостатність природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

гострі краї, задирки, жорсткість поверхонь заготовок, інструменту та устаткування;

розміщення робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі.

1. Усі виробництва хлору повинні оснащуватися мембранними або діафрагмовими електролізерами.

2. Усі будівлі, споруди, транспортні, енергетичні та інші інженерні комунікації, що розміщені на території підприємства, повинні відповідати проектній документації. Проектна документація має комплексну державну експертизу відповідно до вимог Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 N 1269.

3. Експлуатація будівель і споруд повинна відповідати вимогам Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

4. Виробництво хлору методом електролізу повинно бути забезпечене безперебійним постачанням електроенергією, водою, парою, стисненим повітрям (азотом) необхідних параметрів.

5. За надійністю електропостачання основні споживачі, що входять у склад виробництва хлору методом електролізу, повинні бути віднесені до першої категорії.

До споживачів першої категорії надійності електропостачання належать: компресори для перекачування хлору і водню, насоси для циркуляції сірчаної кислоти в колонах осушування хлору, насоси для циркуляції розсолу і католіту при мембранному методі електролізу, насоси для лужного розчину і насоси для розсолу у діафрагмовому методі електролізу, насоси рідкого хлору, компресори стисненого повітря, електродвигуни холодильних установок для виробництва рідкого хлору, насоси води в мережі локалізації хлорної хвилі, вентилятори системи аварійної вентиляції, насоси подачі розчину лугів на санітарні колони.

До споживачів особливої групи першої категорії надійності електропостачання належать система аварійного освітлення основних виробничих приміщень, а також системи контролю, управління й протиаварійного автоматичного захисту відповідно до Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.01.2004 N 26, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.02.2004 за N 154/8753.

6. Для виробництв хлору та каустичної соди електролітичним методом встановлюється санітарно-захисна зона розміром 1000 м згідно з додатком N 4 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404.

1. При встановленні електролізерів та обладнання в залах електролізу і їх експлуатації повинні виконуватися вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), Загальних правил вибухопожежонебезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, затверджених постановою Держгіртехнагляду СРСР 06.09.88 (далі - НПАОП 0.00-1.41-88), та цих Правил.

2. Для всіх електролізерів повинна бути забезпечена електроізоляція від землі, а також від приєднаних до них трубопроводів.

3. Хлорні, водневі, розсольні, лужні та інші колектори в залі електролізу, а також пов'язані з ними апарати повинні бути електроізольовані від землі. При використанні металевих трубопроводів треба застосовувати електроізолюючі пристрої: вставки, підвіски або ізолятори.

4. Усі штуцери електролізерів повинні підключатися до колекторів за допомогою з'єднань, виконаних з електроізолюючих матеріалів або через вставки з цих матеріалів.

5. Сходи, драбини, площадки та настили для обслуговування електролізерів і колекторів повинні бути електроізольовані від землі та металевих конструкцій або виконані з діелектричних матеріалів.

6. Електричні вантажопідйомні пристрої в залах електролізу необхідно ізолювати від землі. Число послідовних ступенів ізоляції гака крана від землі повинно бути не менше трьох (гак від поліспаста, рейки візка від моста, рейки крана від підрейкових конструкцій).

7. Електроізолюючі пристрої (вставки, ізолятори, підвіски й ін.) повинні систематично очищатися від забруднюючих їх електропровідних речовин і періодично, не рідше одного разу на три місяці, перевірятися на опір ізоляції, який повинен бути не менше ніж 0,5 МОм відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98.

8. Шунтування електролізерів допускається виконувати стаціонарними або пересувними вимикачами (короткозамикачами) у відкритому виконанні.

9. Пересувний шунтуючий пристрій повинен бути електроізольований від землі. Контактні поверхні пересувних шунтуючих пристроїв слід охолоджувати водою. Приєднувальні шланги для води повинні виготовлятися із гнучких неелектропровідних матеріалів.

1. Перед пуском електролізерів водневі колектори треба продути азотом до залишкового вмісту кисню в газах, що відходять, не більше 2% об'ємних.

2. Для уникнення утворення вибухонебезпечних сумішей водню з повітрям при скиданні водню на свічу в неї повинні безперервно подаватися азот або пара. Кількість азоту (пари), що подається, обґрунтовується проектом.

3. Електрообладнання, розміщене у відділеннях електролізу і компримування водню, повинно мати вибухобезпечне виконання.

4. Захист будівель та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко-захисту будівель і споруд" (ІЕС 62305:2006, NEQ).

5. Обладнання і трубопроводи осушеного водню повинні бути захищені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования" (Засоби захисту від статичної електрики. Загальні технічні вимоги) і ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования" (Пожежовибухобезпека статичної електрики. Загальні вимоги).

6. У залі електролізу, у приміщеннях очищення та осушення водню, водневих компресорів повинна передбачатися природна вентиляція з верхньої зони приміщень. Влаштування покрівлі повинно виключати можливість утворення зон, що не вентилюються.

7. Вогневі роботи на об'єктах виробництва хлору необхідно виконувати з додержанням вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НАПБ 0.00-5.12-01).

8. Протипожежний режим та розроблення інструкцій про заходи пожежної безпеки на підприємстві повинні встановлюватися згідно з правилами НАПБ А.01.001-2004.

9. На території вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктів і в приміщеннях повинні бути вивішені знаки, що забороняють користуватися відкритим вогнем, відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" (Вибухобезпека. Загальні вимоги).

10. В усіх виробничих, допоміжних та підсобних приміщеннях, на матеріальних складах та відкритих стоянках техніки повинні бути встановлені первинні засоби пожежогасіння і протипожежний інвентар, спеціальні пожежні щити (стенди) для розміщення первинних засобів пожежогасіння відповідно до правил НАПБ А.01.001-2004 і Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

1. Концентрації водню у хлорі і кисню у водні при виробництві хлору методом електролізу розсолу регламентуються.

2. Об'ємна частка водню в хлорі у загальному хлорному колекторі не повинна перевищувати 0,5% - під час електролізу діафрагмовим методом, 0,2% - під час електролізу мембранним методом, 1,5% - під час електролізу ртутним методом.

3. Об'ємна частка кисню у водні у водневому колекторі не повинна перевищувати 0,5% - під час електролізу діафрагмовим методом, 0,3% - під час електролізу мембранним методом.

4. Під час електролізу діафрагмовим методом розрідження в груповому водневому колекторі треба підтримувати більше, ніж у груповому колекторі хлору.

5. У діафрагмових електролізерах повинно бути забезпечене утримання рівня аноліту над верхнім краєм діафрагми.

6. Тиск в анодному і катодному просторі мембранних електролізерів повинен підтримуватись автоматично в межах, встановлених проектом.

7. У розкладниках амальгами електролізерів з ртутним катодом повинен підтримуватися тиск водню не менше 100-150 Па (10-15 мм вод. ст.). Контролювати тиск треба приладами, установленими на колекторі водню й на кожному розкладнику.

8. При припиненні циркуляції ртуті і зупинці ртутного насоса на одному електролізері останній повинен шунтуватися. При відключенні постійного струму необхідно подати азот у розкладники амальгами, скинути водень на очищення і відкрити пробки на електролізерах.

9. Повітря (азот), що використовується для технологічних цілей (переміщення хлору, продування, розведення при конденсації та ін.), обов'язково очищається від механічних домішок і осушується. Вміст вологи в осушеному газі повинен відповідати точці роси при температурі не вище мінус 40 град.С згідно з ДСТУ 4169:2003 "Стиснене повітря. Частина 1. Забруднювачі та класи чистоти" (ISO 8573-1:2001, MOD).

10. У відділеннях перекачування хлору повинні бути установлені резервні компресори для хлору. Кількість компресорів визначається проектом.

11. Необхідність установлення компресорів для водню та їх кількість визначаються проектом.

У випадку зупинення компресора водню допускається скидання водню "на свічу".

12. Концентрація солей амонію в живильному розсолі і у воді, що подається на холодильники змішування для охолодження хлору, не повинна перевищувати 10 мг/куб.дм.

13. Сушильні колони і холодильники змішування відділення осушки хлору повинні бути обладнані мембранними запобіжними пристроями або запобіжними пристроями на трубопроводах подачі хлору в колону.

14. Загальні хлорні колектори залу електролізу повинні мати запобіжні гідрозатвори на тиск і вакуум або інші запобіжні пристрої.

15. На загальному або рядному водневому колекторі повинен бути встановлений гідрозатвор або інший запобіжний пристрій, який за будь-яких умов забезпечує скидання водню "на свічу" при перевищенні регламентованого тиску.

16. Гідравлічні затвори треба експлуатувати в умовах, що виключають можливість їх замерзання або закупорювання.

Установка запірного пристрою між гідравлічним затвором і джерелом тиску не допускається.

17. При застосуванні хлорних компресорів, у яких як робочу рідину застосовують сірчану кислоту, необхідно передбачати пристрої для уловлювання краплин сірчаної кислоти на трубопроводі.

18. Трубопроводи для неосушеного водню повинні мати пристрої для відведення конденсату.

19. На трубопроводах після хлорних компресорів установлюються зворотні або відсічні клапани, зблоковані із системою зупинки й пуску електродвигуна компресора.

20. Газонебезпечні роботи необхідно проводити з оформленням наряду-допуску.

Газонебезпечні роботи, які є невід'ємною частиною технологічного процесу, проводяться без оформлення наряду-допуску, але з обов'язковою реєстрацією в журналі обліку газонебезпечних робіт, що проводяться без наряду-допуску.

Газонебезпечні роботи, пов'язані з необхідністю ліквідації або локалізації аварійних ситуацій та аварій, проводяться відповідно до плану локалізації аварійних ситуацій (ПЛАС), затвердженого згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.33-99.

21. Роботи на висоті виконуються відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840.

1. Абгази зрідження і переміщення рідкого хлору, гази продувок хлорних систем повинні направлятися на споживання або в систему очищення від хлору.

Скиди від запобіжних клапанів, мембранних запобіжних пристроїв (крім розривних мембран електролізерів) і гідрозатворів, що містять хлор, повинні направлятися по окремих трубопроводах у систему очищення.

Ефективність системи очищення викидів від хлору повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 1.

2. У відділеннях електролізу повинна передбачатися система аварійного поглинання хлору із систем електролізу водяним розчином лугу з масовою часткою лугу 10-20%. Аварійний запас лугу повинен бути достатнім для поглинання хлору, виробленого всіма електролізерами протягом 10-15 хвилин при максимальному проектному струмовому навантаженні.

3. Насосні для перекачування агресивних та їдких продуктів обладнуються піддонами або лотками з корозійностійких матеріалів.

4. Фланцеві з'єднання трубопроводів для транспортування їдких продуктів повинні мати захисні знімні кожухи.

5. У кожному цеху, що скидає виробничі стічні води, повинен здійснюватися контроль за якістю стічних вод відповідно до технологічного регламенту.

6. Тверді відходи, які утворюються при очищенні розсолу кухонної солі у вигляді зневодненого шламу, повинні віддалятися на відвал згідно з Гігієнічними вимогами щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України 01.07.99 N 29 (ДСанПіН 2.2.7.029-99).

1. У загальному хлорному колекторі об'ємна частка водню в хлорі не повинна перевищувати 1%.

2. Об'ємна частка хлору у водні з колектора не повинна перевищувати 2,5%.

Після промивання від хлору об'ємна частка водню в колекторі водню повинна бути не менше 99,5% при вмісті хлору не більше 1 мг/куб.м.

3. Під електролізером повинен бути встановлений піддон, стійкий до впливу агресивного середовища; допускається встановлювати загальний піддон на групу електролізерів.

1. Об'ємна частка водню в абгазах конденсації повинна бути не більше 4%.

2. Кількість повітря (азоту), необхідного для розведення хлоргазу й підтримки об'ємної частки водню в абгазах конденсації не вище 4%, треба визначати розрахунковим шляхом виходячи з температурних параметрів зрідження і загального коефіцієнта зрідження. Тиск повітря (азоту), що подається в систему зрідження, повинен перевищувати тиск хлоргазу, що подається на зрідження, не менше ніж на 0,1 МПа.

3. Повітря (азот) для розведення абгазів, що надходять на другу стадію зрідження хлору, необхідно осушувати. Точка роси осушеного повітря (азоту) повинна бути нижче температури конденсації хлору на другій стадії.

4. Система розділення газорідинних сумішей повинна бути оснащена фазороздільниками, що запобігають потраплянню газової фази в рідину й винесенню рідини з парогазовою фазою. Не допускається потрапляння абгазів конденсації в приймачі рідкого хлору.

5. Якість рідкого хлору і вміст у ньому сторонніх домішок повинні відповідати вимогам стандарту на рідкий хлор.

1. Ємнісне обладнання, що працює під надлишковим тиском парів хлору понад 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см), повинно відповідати вимогам діючих нормативних актів щодо будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

2. Ємності для зберігання рідкого хлору повинні відповідати вимогам діючих стандартів з урахуванням таких доповнень:

а) розрахунковий тиск посудин, що містять рідкий хлор, повинен прийматися не менше ніж 1,6 МПа (16 кгс/кв.см);

б) матеріали й конструкція посудини повинні забезпечувати її міцність і надійну експлуатацію в робочому діапазоні температур - від можливої мінімальної температури до максимальної, що відповідає умовам експлуатації посудини. При виборі матеріалів для посудин, призначених для установки на відкритій площадці або в неопалюваних приміщеннях, повинна враховуватися абсолютна мінімальна й максимальна температура зовнішнього повітря для певного регіону;

в) розрахункову товщину стінки посудини треба визначати з урахуванням розрахункового строку експлуатації, розрахункового тиску і припуску не менше ніж 1 мм для компенсації корозії (на штуцерах посудин припуск на корозію повинен становити не менше ніж 2 мм).

3. Установка на нижній частині посудини з рідким хлором штуцерів для відбору рідкого хлору не допускається.

1. Трубопроводи для рідкого хлору, а також для газоподібного хлору, які працюють під тиском вище атмосферного, повинні відповідати таким вимогам:

а) розрахунковий тиск для трубопроводу рідкого хлору приймається не нижче ніж 1,6 МПа (16 кгс/кв.см);

б) трубопровід хлору повинен бути виконаний зі стійких до хлору матеріалів і забезпечувати надійну експлуатацію в робочому інтервалі температур і тиску;

в) товщину стінки трубопроводу хлору слід передбачати з урахуванням розрахункового тиску й збільшення на корозію. Величина припуску на корозію повинна бути не менше ніж 1 мм;

г) для газоподібного хлору допускається застосування сталевих трубопроводів, які футеровані полімерними матеріалами, стійкими до хлору;

ґ) допускається використання хлоропроводів з неметалічних матеріалів, стійких у середовищі газоподібного хлору (склопластик, полімери), за умови забезпечення автоматичного підтримання регламентованого тиску.

2. На трубопроводи газоподібного хлору з умовним діаметром понад 50 мм, які працюють під тиском, що перевищує атмосферний, і на всі трубопроводи рідкого хлору, крім знімних дільниць пунктів зливу і наливу, необхідно мати спеціальні паспорти.

Знімні дільниці трубопроводів пунктів зливу і наливу повинні відповідати вимогам нормативних документів на труби, що застосовуються для транспортування рідкого хлору.

3. При прокладанні трубопроводів рідкого хлору треба використовувати безшовні сталеві труби, з'єднані із застосуванням зварювання. Зварні з'єднання трубопроводів рідкого і газоподібного хлору повинні бути піддані контролю неруйнівними методами відповідно до вимог пункту 4.11 СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы" (Технологічне обладнання і технологічні трубопроводи).

Фланцеві з'єднання допускаються в місцях установлення арматури й підключення до устаткування, а також на ділянках, де за умовами експлуатації потрібне періодичне розбирання для проведення чищення і ремонту трубопроводів. Кількість фланців повинна бути мінімальною. Сталь, яка використовується при виготовленні фланців, що приєднуються із застосуванням зварювання, повинна бути сумісна з матеріалом труби.

4. Радіус кривизни вигинів трубопроводу хлору повинен бути не менше трьох діаметрів труби. Якщо потрібний вигин з меншим радіусом кривизни, слід використовувати круто вигнуті коліна, що приварюються до основної труби.

5. Трубопроводи для транспортування хлору повинні прокладатися таким чином, щоб вони були:

а) захищені від предметів, що можуть впасти (не допускається розташування над трубопроводом піднімальних пристроїв і навісів, що легко скидаються);

б) захищені від можливого удару з боку транспортних засобів, для чого трубопровід розташовують на віддалі від небезпечних ділянок або відокремлюють від них бар'єрами;

в) відділені відповідним чином від трубопроводів з корозійними і горючими речовинами.

Розміщення трубопроводів хлору повинно забезпечити відсутність над ними трубопроводів із агресивними речовинами, а під ними - трубопроводів із горючими речовинами.

Трубопроводи рідкого хлору повинні бути віддалені від джерел нагріву (крім теплосупутників і електрокабелів, що передбачається відповідно до пункту 13 глави 2 розділу III цих Правил) і трубопроводів із горючими речовинами не менше ніж на 0,5 м;

г) стійко закріплені і зручні для обслуговування та огляду.

6. До трубопроводів, що транспортують хлор, не повинні кріпитися інші трубопроводи (крім теплосупутників, що закріплюються без приварення).

7. Розміщення технологічного обладнання і трубопроводів повинно забезпечувати зручність при виконанні робіт з обслуговування, ремонту й заміни апаратури та її елементів, а також можливість візуального контролю за станом зовнішньої поверхні обладнання й трубопроводів.

8. Не допускається прокладання трубопроводів хлору по зовнішніх стінах і через допоміжні, підсобні, адміністративні, побутові, виробничі та інші приміщення, в яких хлор не виробляється, не зберігається й не використовується.

Допускається прокладання трубопроводів по зовнішніх стінах приміщень, у яких хлор виробляється, використовується або зберігається.

9. Прокладання трубопроводів рідкого й газоподібного хлору повинно забезпечувати найменшу довжину комунікацій, виключати провисання й утворення застійних зон. Для трубопроводів газоподібного хлору за умови неможливості запобігання утворенню застійних зон повинна бути виключена будь-яка можливість конденсації хлору і утворення двофазної системи відповідно до пункту 13 глави 2 розділу III цих Правил.

При прокладанні трубопроводів хлору повинна бути забезпечена їх самокомпенсація або передбачені компенсатори.

10. Трубопроводи рідкого хлору повинні прокладатися з ухилом у бік передавальних і (або) приймальних ємностей з метою забезпечення можливості спорожнення трубопроводів самопливом.

11. Для трубопроводів, що містять хлор, необхідно передбачати можливість їх спорожнення шляхом продувки сухим (із точкою роси мінус 40 град.С та нижче) стисненим повітрям (азотом) або вакуумуванням з наступною продувкою сухим стисненим повітрям (азотом) до залишкової концентрації хлору в газах продувки не більше ніж 1 мг/куб.м.

12. При транспортуванні рідкого хлору по трубопроводу повинні бути виключені умови запирання рідкого хлору між двома перекритими вентилями. У місцях, де не виключена можливість запирання рідкого хлору в трубопроводі між двома перекритими вентилями, повинні бути передбачені пристрої для захисту трубопроводу від перевищення тиску понад регламентований.

13. При транспортуванні газоподібного хлору по трубопроводах повинна бути виключена можливість конденсації хлору в апаратах і трубопроводах при зниженні температури навколишнього середовища, що може бути досягнуто вживанням таких заходів:

а) обігрівом трубопроводів газоподібного хлору теплосупутниками, електрокабелями, які гріють; при цьому значення тиску і температури хлору не повинні перевищувати прийнятих розрахункових величин і повинні бути відображені в технологічному регламенті;

б) зниженням парціального тиску хлору в апаратурі й трубопроводі (величина тиску повинна бути нижче тиску парів хлору при температурі конденсації);

в) обігрівом апаратів, встановлених поза приміщенням, теплоносієм; при цьому значення тиску і температури хлору не повинні перевищувати прийнятих розрахункових величин і повинні бути відображені в технологічному регламенті.

14. Міжцехові трубопроводи для транспортування рідкого й газоподібного хлору повинні мати штуцери із запірною арматурою і бути обладнані заглушками для їх продувки й опресування.

15. При проектуванні і влаштуванні міжзаводських трубопроводів хлору для трубопроводів, що проходять в зоні, яка не охороняється, повинні передбачатися додаткові заходи із забезпечення їх безпеки.

16. Конструкція вузла приєднання трубопроводу хлору до апарата або арматури визначається відповідними вимогами до приєднувальних вузлів апаратів і арматури.

17. Прокладки для фланцевих з'єднань хлоропроводів повинні бути виготовлені з пароніту або інших стійких до хлору матеріалів. Застосування прокладок з фторопласту і свинцю допускається для фланцевих з'єднань по виконанню 4 (шип) і 5 (паз).

Повторне використання прокладок не допускається.

Застосування гумових прокладок із хлоростійких гум допускається тільки на вакуумних лініях. З'єднання частин вакуумних трубопроводів може бути штуцерно-торцевим або фланцевим по стандартному виконанню 4 (шип) і 5 (паз).

18. Зовнішня поверхня обладнання і трубопроводів, що працюють у середовищі хлору, повинна мати антикорозійне покриття.

19. Теплоізоляція обладнання й трубопроводів і необхідність її влаштування визначаються відповідно до діючих будівельних норм і правил.

20. Трубопроводи повинні мати розпізнавальне фарбування, попереджувальні знаки й маркірувальні щитки відповідно до діючих норм за ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки" (Трубопроводи промислових підприємств. Розпізнавальне забарвлення, попереджуючі знаки і маркірувальні щитки).

1. Технологічне обладнання і комунікації рідкого хлору, в яких за умовами експлуатації може виникнути тиск вище припустимого значення, повинні оснащуватися запобіжними пристроями (клапанами, розривними мембранами).

2. Запобіжні клапани повинні бути виготовлені з матеріалу, стійкого в середовищі хлору, або для захисту запобіжного клапана від корозійного впливу хлору перед ними повинна бути установлена розривна мембрана.

Конструкція вузла установки клапана і мембрани повинна відповідати вимогам діючих нормативно-технічних документів з розробки, виготовлення та застосування запобіжних пристроїв (клапанів, мембран, що руйнуються).

3. Пропускна здатність клапана повинна бути вибрана з розрахунку відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 "Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки" (ГОСТ 12.2085-2002, IDT).

Для залізничних цистерн тиск спрацьовування мембрани і відкриття запобіжного клапана установлюється розробником обладнання.

4. Лінії трубопроводів, які приєднуються до ємнісного обладнання для зберігання рідкого хлору (резервуари, танки, збірники), - лінії наливу й зливу рідкого хлору, лінії абгазного хлору, лінії стисненого газу для переміщення повинні бути оснащені установленими безпосередньо один за одним двома запірними вентилями, один із яких - з ручним приводом, приєднаний безпосередньо до штуцера посудини, а другий - з дистанційним управлінням.

5. На трубопроводах хлору повинна застосовуватися запірна арматура, спеціально призначена для хлору або дозволена до застосування у середовищі хлору спеціалізованою організацією з арматуробудування. Щільність затвора запірної арматури повинна відповідати класу герметичності 1 за ГОСТ 9544-75 "Арматура трубопроводная запорная. Классы и нормы герметичности затворов" (Арматура трубопровідна запірна. Класи і норми щільності затворів).

Конструкційні матеріали арматури повинні бути стійкі до середовища хлору і забезпечувати надійну експлуатацію арматури у робочому діапазоні температури і тиску.

Запірна арматура повинна встановлюватися в місцях, зручних для обслуговування.

1. Трубопроводи хлору повинні випробовуватися на міцність і щільність сухим стисненим повітрям (азотом).

2. Перевірку трубопроводів на герметичність, як правило, слід проводити разом з устаткуванням після проведення монтажу, ремонту й ревізії трубопроводів, запірної арматури і обладнання.

3. Об'єми й строки проведення ревізії трубопроводів хлору, запірної арматури і запобіжних клапанів повинні відповідати вимогам норм і технічним умовам.

4. Перед введенням в експлуатацію трубопроводи хлору спільно з обладнанням, яке призначене для роботи в середовищі осушеного хлору, повинні бути:

а) звільнені від побічних домішок;

б) осушені шляхом продувки сухим стисненим повітрям або вакуумуванням з наступним продуванням осушеним повітрям відповідно до інструкції підприємства з проведення і контролю осушки хлорної апаратури;

в) перевірені на герметичність при робочому тиску шляхом подачі в трубопровід стисненого повітря (азоту) з додаванням газоподібного хлору.

Допустима швидкість падіння тиску при пневматичному випробуванні трубопроводів на щільність повинна бути не більше 0,05% за годину.

Порядок і техніка перевірки трубопроводів на герметичність регламентуються.

1. Контроль, регулювання й управління технологічними процесами виробництва, зберігання і споживання хлору повинні здійснюватися з робочого місця оператора, розташованого в приміщенні управління, і дублюватися вимірювальними приладами за місцезнаходженням устаткування.

Для виробництв, що проектуються та реконструюються, системи контролю й управління технологічними процесами, а також системи протиаварійного захисту повинні створюватися на основі мікропроцесорної техніки.

2. Вимірювання і регулювання технологічних параметрів (витрата, тиск, температура та ін.) повинні проводитися з використанням контрольно-вимірювальних і регулювальних приладів і пристроїв, корозійностійких у середовищі хлору або захищених від його впливу (розділяючі пристрої, пневматичні повторювачі, піддув інертного газу та ін.).

3. Не допускається застосування несправних, неатестованих контрольно-вимірювальних приладів, а також приладів з простроченим терміном повірки.

4. Виконавчі прилади автоматичних регуляторів необхідно випробовувати разом з технологічною арматурою й комунікаціями.

5. Справність схем протиаварійних захисних блокувань і сигналізації, електронних, релейних і електричних схем повинна перевірятися щомісяця та при кожній зупинці технологічного процесу.

Окремі автоматичні мікропроцесорні системи протиаварійного захисту, схеми, перевірка яких потребує зупинення виробництва, перевіряються за спеціальним графіком при зупинках технологічного процесу, однак не рідше одного разу на рік.

6. Приміщення, де можливе виділення хлору, повинні бути оснащені автоматичними системами виявлення й контролю вмісту хлору в повітрі. При перевищенні граничнодопустимої концентрації хлору (ГДК), рівної 1 мг/куб.м, повинні включатися світлова й звукова сигналізація, аварійна вентиляція (крім приміщення залу електролізу), система аварійного поглинання хлору. При використанні системи абсорбційного методу вловлювання аварійних викидів за сигналом датчика наявності хлору повинні включатися насоси для подачі нейтралізуючого розчину на зрошування санітарної колони і потім аварійна вентиляція.

7. Сигналізатори хлору повинні мати вибірковість щодо хлору в присутності супутніх компонентів на рівні 0,5 ГДК і сумарну похибку виміру концентрації хлору не більше +- 25%.

8. На міжцехових трубопроводах і внутрішньоцехових колекторах рідкого хлору повинні бути забезпечені контроль тиску, сигналізація, що спрацьовує при досягненні попереджувального значення тиску в трубопроводі рідкого хлору, і спрацьовування систем протиаварійного захисту при досягненні граничнодопустимого значення.

1. Установки електролізу повинні бути оснащені такими системами контролю, сигналізації й управління:

а) контролю за напругою й силою струму на серії електролізерів;

б) аварійного дистанційного відключення джерел постійного струму із зали електролізу й приміщення управління, а також із приміщення хлорних компресорів;

в) автоматичної зупинки електродвигунів хлорних і водневих компресорів при раптовому відключенні постійного струму, що живить електролізери, з витримкою 2-3 с після відключення струму (для всіх методів електролізу, крім ртутного); при ртутному методі електролізу хлорні компресори повинні відключатися автоматично з витримкою до 3 хв. Одночасно повинна включатися система аварійного поглинання хлору, якщо вона функціонує в періодичному режимі;

г) автоматичного відключення джерел постійного струму, що живить електролізери, при раптовій зупинці усіх хлорних компресорів (з витримкою 3-4 с), якщо не відбудеться самозапуск хлорних компресорів, а також при зупинці ртутних насосів. Одночасно повинен подаватися сигнал в зал електролізу, приміщення управління;

ґ) сигналізації в зал електролізу, на перетворювальну підстанцію й приміщення управління при раптовому відключенні одного з декількох хлорних компресорів, що працюють;

д) сигналізації в зал електролізу й приміщення управління при зупинці електродвигуна ртутного насоса або припиненні циркуляції ртуті в електролізерах із ртутним катодом;

е) сигналізації в приміщення управління при зниженні рівня розсолу і очищеної води в напірних баках, що живлять ртутні електролізери, рівня розсолу в напірних баках, що живлять діафрагмові електролізери. Для виробництв, що проектуються і реконструюються, повинні передбачатися системи автоматичного регулювання рівня розсолу і очищеної води в напірних баках, що живлять ртутні і діафрагмові електролізери, а також рівня розсолу й розчину лугу в напірних баках, що живлять мембранні електролізери, сигналізації зниження рівнів нижче допустимих значень;

є) сигналізації в приміщення управління про досягнення граничнодопустимого значення рівнів у збірниках електролугів і каустику. Для виробництв, що проектуються і реконструюються, повинні передбачатися системи автоматичного регулювання рівнів у збірниках продуктів;

ж) сигналізації в приміщення управління при перевищенні розрідження вище регламентного у водневому колекторі для діафрагмового методу електролізу й при зниженні тиску нижче регламентного у водневому колекторі для ртутного і мембранного методів електролізу;

з) автоматичного регулювання тиску водню в нагнітальному трубопроводі компресорів зі скиданням надлишку водню в атмосферу "на свічу";

и) сигналізації про перевищення концентрації водню в трубопроводах або в колекторах хлору;

і) автоматичного регулювання заданих проектом параметрів (тиск або розрідження) хлору й водню в колекторах;

ї) сигналізації та автоматичного включення аварійної припливної вентиляції в приміщеннях очищення і осушки водню, водневих компресорів при досягненні довибухової концентрації водню в повітрі.

2. При виробництві рідкого хлору повинні бути передбачені:

а) автоматичний контроль температури холодоносія на вході й виході з конденсаторів хлору, а також рідкого хлору на виході з конденсаторів;

б) автоматичний контроль і підтримка безпечної концентрації водню в абгазах стадії конденсації хлору; регулювання ступеня зрідження за рахунок зниження тиску, підвищення температури конденсації або розбавлення абгазів осушеним повітрям (азотом);

в) сигналізація в приміщення управління при підвищенні об'ємної частки водню в абгазах конденсації більше 4%.

1. Резервуари, танки, збірники рідкого хлору повинні бути оснащені:

а) приладами контролю тиску з виводом показань у приміщення управління;

б) двома незалежними системами виміру й контролю маси (рівня) рідкого хлору з автоматичним включенням звукового й світлового сигналів у приміщенні управління і на місці при досягненні регламентованої норми заповнення або спорожнення ємності;

в) системою сигналізації про перевищення тиску вище регламентованого, але не більше ніж 1,2 МПа (12 кгс/кв.см), з подачею звукового й світлового сигналів у приміщення управління й на місці.

2. Склади хлору в танках, окремо встановлені випарники хлору, пункти зливу-наливу хлору, відстійні залізничні тупики й пункти перевантаження хлорної тари повинні бути оснащені по периметру огородження об'єкта зовнішнім контуром контролю витоків хлору із сигналізацією про перевищення граничнодопустимої його концентрації (1 мг/куб.м).

Кількість і місце розташування датчиків системи контролю витоків хлору визначаються й обґрунтовуються проектом.

Для діючих об'єктів необхідність оснащення їх системою індикації визначається в кожному конкретному випадку.

3. На складах хлору в танках, окремо стоячих випарниках, пунктах зливу-наливу хлору, відстійних залізничних тупиках і пунктах перевантаження хлорної тари при досягненні в місці установки датчиків зовнішнього контуру контролю значень концентрації хлору понад 30 мг/куб.м повинні включатися:

а) автоматично: стаціонарна система локалізації хлорної хвилі захисною водяною завісою;

б) автоматично або вручну: система прогнозування розповсюдження хлору (для об'єктів, на яких передбачене зберігання хлору в посудинах з одиничною ємністю більше 25 т).

4. При випаровуванні рідкого хлору в теплообмінній апаратурі повинні бути передбачені:

а) автоматичний контроль витрати рідкого або випаруваного хлору;

б) автоматичний контроль і регулювання тиску випаруваного хлору;

в) запобіжний пристрій для захисту від перевищення тиску хлору у випарнику;

г) автоматичний контроль і регулювання температури теплоносія у випарнику;

ґ) контроль наявності хлору в потоці теплоносія після випарника.

5. При відборі газоподібного хлору з контейнерів або балонів повинен здійснюватися контроль за тиском і витратою хлору.

6. Виробничі приміщення, сховища рідкого хлору, місця, де проводиться робота із затареним рідким хлором, повинні бути забезпечені двома різними видами зв'язку для передачі інформації стосовно плану локалізації аварійних ситуацій і аварій.

1. Залежно від призначення склади рідкого хлору поділяються на такі види:

а) прицехові склади на підприємствах, що виробляють рідкий хлор, які призначаються для створення оперативних запасів рідкого хлору в резервуарах (танках) з метою уникнення жорстких зв'язків при виробництві і використанні хлору всередині організації, а також забезпечення безперебійного відвантаження затареного рідкого хлору у вагонах-цистернах, контейнерах і балонах іншим організаціям;

б) видаткові склади рідкого хлору в резервуарах (танках) в організаціях-споживачах, які одержують рідкий хлор у вагонах-цистернах;

в) видаткові склади рідкого хлору, призначені для зберігання його в контейнерах, балонах у кількостях, необхідних для поточних потреб організації в період між поставками;

г) базисні склади хлору в резервуарах (танках), призначені для прийому рідкого хлору, що надходить у вагонах-цистернах, з наступним розливом хлору в контейнери або балони для забезпечення затареним хлором видаткових складів споживачів;

ґ) кущові склади рідкого хлору в тарі, призначені для створення оперативних запасів рідкого хлору в контейнерах і балонах і забезпечення затареним хлором видаткових складів споживачів певного регіону.

2. Кількість рідкого хлору, що одноразово перебуває на території організації, повинна бути мінімальною і обґрунтовуватися проектом. Допустима кількість рідкого хлору в організаціях, що його виробляють, не повинна перевищувати тридобового вироблення, але не більше 2000 т, а для організацій-споживачів - не більше 15-добової потреби.

Для підприємств-споживачів, що одержують рідкий хлор повагонними відправками, допускається збільшення запасу зберігання хлору до 30-добової потреби за дозволом територіального органу Держгірпромнагляду України відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631.

3. Зберігання рідкого хлору в резервуарах (танках) може здійснюватися такими способами:

а) при температурі кипіння рідкого хлору при атмосферному тиску (ізотермічний спосіб зберігання);

б) в охолодженому стані при температурі нижче температури навколишнього середовища. Параметри зберігання хлору при такому способі повинні по можливості максимально обмежувати об'єми залпового викиду хлору в атмосферу у випадку аварії;

в) при температурі навколишнього середовища.

Рівноважний (абсолютний) тиск насичених парів хлору над рідиною в закритій посудині залежно від температури наведений у додатку 2.

4. Відстань від об'єктів житлового, цивільного та побутового призначення, що проектуються, до складів рідкого хлору приймається:

а) для складів хлору в балонах - 150 м;

б) для складів хлору в контейнерах - 500 м;

в) для складів хлору в танках - 1000 м.

5. Склади рідкого хлору, що проектуються, як правило, повинні розташовуватися в більш низьких місцях відносно інших будинків і споруд і переважно з підвітряного боку переважаючих напрямків вітрів щодо місця розташування найближчих населених пунктів.

6. На території складу рідкого хлору повинен бути встановлений покажчик напрямку вітру, який можна побачити з будь-якої точки території складу. Організації, що мають склади хлору в танках, повинні бути оснащені метеостанцією і системою прогнозування розповсюдження хлору в атмосфері.

7. Склади хлору повинні мати суцільне глухе огородження висотою не менше двох метрів із глухими воротами, які щільно закриваються для запобігання розповсюдженню хлорної хвилі в початковий період аварійної ситуації і неможливості доступу сторонніх осіб на територію складу.

Склади хлору в танках повинні охоронятися або розташовуватися на території, що охороняється, а також мати охоронну сигналізацію.

8. До складу рідкого хлору повинен бути забезпечений під'їзд пожежних автомобілів і автомобілів газорятувальної служби.

9. На території складу хлору не дозволяється розташовувати устаткування і установки, які не належать безпосередньо до виробничих процесів, що здійснюються на складах хлору.

Допускається розташовувати спільно склади рідкого хлору з установками зрідження, випарювання, розливу хлору в контейнери і балони, установками поглинання хлору з одержанням гіпохлоритів, хлорного заліза, установками вакуумування і одержання стисненого повітря для технологічних потреб.

10. Склади хлору можуть розташовуватися в наземних, або напівзаглиблених одноповерхових будинках, або в підземних спорудах.

Влаштування відкритих складів хлору в танках під навісом допускається тільки при відповідному обґрунтуванні.

11. При влаштуванні закритих складів рідкого хлору повинні бути виконані такі вимоги:

а) наземні і напівзаглиблені приміщення для зберігання хлору в резервуарах (танках) повинні бути відокремлені від інших виробничих приміщень глухими вогнетривкими стінами;